Uanews.life

Позначка: економіка України

  • З 1 січня в Україні змінюють правила бронювання працівників від мобілізації

    З 1 січня в Україні змінюють правила бронювання працівників від мобілізації

    Починаючи з 1 січня в Україні набудуть чинності нові вимоги до бронювання працівників. Ключові зміни стосуються обов’язкового рівня заробітної плати як для приватних компаній, так і для державних та комунальних підприємств. Про це розповів адвокат Олександр Дубовий.

    За його словами, для приватних підприємств, які мають статус критично важливих, мінімальний рівень зарплати для бронювання визначатиметься за новою формулою. Розрахунок здійснюється на основі мінімальної заробітної плати по країні за останній календарний місяць із застосуванням коефіцієнта 2,5.

    Таким чином, якщо у грудні мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень, то мінімальний дохід працівника, якого планують забронювати, має бути не меншим за 20 тисяч гривень. Водночас із 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 8 647 гривень, а отже необхідний рівень доходу для бронювання підвищиться до 21 617 гривень 50 копійок.

    Для державних і комунальних підприємств діятиме інший підхід. У цьому випадку заробітна плата працівника має бути не нижчою за середню по відповідному регіону за четвертий квартал року. Важливо, що йдеться саме про суму брутто — тобто до оподаткування, з урахуванням податків та обов’язкових платежів.

    Адвокат наголосив, що інших суттєвих змін у процедурі бронювання на 2026 рік наразі не передбачено. Основний акцент зроблено саме на фінансових критеріях, які мають підтверджувати статус працівника як економічно важливого для функціонування підприємства.

  • У 2026 році ціни на хліб в Україні можуть зрости більш ніж на 20%

    У 2026 році ціни на хліб в Україні можуть зрости більш ніж на 20%

    У 2026 році в Україні можливе суттєве подорожчання окремих видів хлібобулочної продукції. За оцінками представників галузі, ціни на частину виробів можуть зрости більш ніж на 20%, якщо збережеться нинішня сукупність негативних факторів.

    Водночас хліб простої рецептури, який є базовим продуктом масового споживання, за прогнозами, має залишатися відносно стабільним у ціні. Натомість продукція зі складнішою технологією виробництва може подорожчати на 10–15%, а за погіршення умов — перевищити поріг у 20%.

    Ключовим ризиком для галузі залишається нестабільне електропостачання хлібозаводів на тлі регулярних атак Росії по енергетичній інфраструктурі. Хоча багато підприємств формально мають статус критичної інфраструктури або об’єктів життєзабезпечення, на практиці це не завжди означає гарантоване безперебійне живлення.

    За оцінками учасників ринку, ліміти електроспоживання часто встановлюються без урахування технологічного циклу виробництва. Найскладніша ситуація спостерігається у регіонах із дефіцитом генерації та перевантаженими мережами, де ризик відключень залишається найвищим.

    Через перебої з електроенергією виробники змушені коригувати асортимент і тимчасово знімати з виробництва частину продукції зі складною рецептурою, для якої критично важливо дотримуватися технологічних параметрів. Це підвищує ймовірність перебоїв із постачанням виробів із коротким терміном зберігання та створює додаткові ризики для продовольчої безпеки.

    Окрім енергетичного чинника, на собівартість хлібобулочної продукції тиснуть коливання цін на сировину, зростання логістичних витрат і збільшення фонду оплати праці. Сукупність цих факторів робить підвищення цін у 2026 році одним із базових сценаріїв для ринку.

  • Податкова посилила тиск на бізнес: понад 25 тисяч виконавчих проваджень за рік

    Податкова посилила тиск на бізнес: понад 25 тисяч виконавчих проваджень за рік

    За 11 місяців 2025 року Державна податкова служба відкрила понад 25 тисяч виконавчих проваджень проти українських компаній. Йдеться про стягнення штрафів, податків і обов’язкових зборів на користь держави. Порівняно з довоєнним періодом кількість таких проваджень зросла на 35%, що свідчить про суттєве посилення фіскального навантаження на бізнес.

    Загалом упродовж року було відкрито 25 035 проваджень. Це дещо менше, ніж у 2024 році — на 1,7%, однак значно більше, ніж до початку повномасштабної війни. Таким чином, тенденція до зростання кількості податкових стягнень зберігається навіть на тлі воєнної економіки.

    Найбільша кількість проваджень традиційно припадає на столицю. У Києві цього року відкрили 5 757 справ, що становить майже кожне четверте провадження проти бізнесу в Україні. Друге місце посідає Дніпропетровська область із 4 738 провадженнями. Третю позицію займає Київська область, де відкрито 1 467 справ.

    За галузевим розподілом найбільше податкових проваджень припадає на сферу оптової торгівлі — 5 380 справ. Далі йде сільське господарство та мисливство, проти яких відкрито 2 092 провадження. Замикає трійку будівельна галузь із 1 910 справами.

    Експерти зазначають, що зростання кількості виконавчих проваджень може бути пов’язане як із активізацією контролю з боку Податкової, так і з фінансовими труднощами бізнесу в умовах війни, коли компаніям складніше своєчасно виконувати податкові зобов’язання.

  • Українці готуються до свят: більшість витратить на подарунки до 5 тисяч гривень

    Українці готуються до свят: більшість витратить на подарунки до 5 тисяч гривень

    Кількість українців, які цього року планують купувати подарунки до Різдва та Нового року, зросла до 75% проти 65% минулорічних. Про це свідчать дані нового дослідження Deloitte Ukraine. Попри війну, рівень витрат на святкові покупки залишається стабільним.

    За результатами опитування, більшість українців планують витратити на подарунки від 1 000 до 5 000 гривень. Ще 46% зазначають, що виділять на святкові покупки не більше чверті місячного доходу. Експерти Deloitte відзначають: структура витрат практично не змінилася з перших місяців повномасштабної війни.

    Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

    Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

    Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

    Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.

  • Українці взяли понад 13,7 млрд грн мікропозик за три місяці — борги МФО зросли до 25 млрд

    Українці взяли понад 13,7 млрд грн мікропозик за три місяці — борги МФО зросли до 25 млрд

    За останній квартал українці оформили понад 2,1 млн мікрокредитів, позичивши у мікрофінансових організацій (МФО) більш ніж 13,7 млрд грн.

    У третьому кварталі українці взяли 2 138 569 мікрокредитів. Це приблизно на 2% менше, ніж у попередньому періоді. Водночас середня сума позики збільшується.

    • На початку року «кредит до зарплати» становив у середньому 5 773 грн.

    • Нині позичальники беруть уже 6 417 грн у середньому за один мікрокредит.

    Загалом від початку року МФО видали 6,5 млн мікропозик на суму понад 40 млрд грн.

    Хоча кількість нових позик трохи зменшується, із поверненням кредитів ситуація значно гірша. Від початку року загальна сума заборгованості користувачів мікропозик:

    • зросла на 25%,

    • досягла 25,15 млрд грн.

    Аналітики зазначають, що борги накопичуються швидше, ніж зростає кількість нових позик, що свідчить про погіршення платіжної спроможності частини населення.

    МФО залишаються одним із найбільш доступних інструментів швидких позик — без довідок, перевірок і складних процедур. Саме тому українці продовжують масово звертатися до таких сервісів, навіть попри високі ставки та ризик боргової спіралі.

    Експерти відзначають, що структура ринку мікрокредитування цього року демонструє дві ключові тенденції:

    • помірне падіння кількості кредитів,

    • збільшення середнього чека та різке нарощення заборгованості.

    Це вказує на те, що все більше українців користуються МФО не як разовою допомогою, а як регулярним фінансовим інструментом.

  • Міністерство фінансів анонсувало перегляд спрощеної системи для ФОП і ПДВ

    Міністерство фінансів анонсувало перегляд спрощеної системи для ФОП і ПДВ

    Міністерство фінансів України заявило про готовність напрацьовувати комплексне рішення щодо можливої реформи оподаткування фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі, зокрема у частині сплати ПДВ. У відомстві наголошують: питання не стосується автоматичного скасування чинних пільг, а йдеться про створення більш прозорої та збалансованої моделі.

    Що пропонує Мінфін

    За інформацією відомства, нова система має вирішити одразу кілька ключових проблем:

    • посилення боротьби з тіньовими схемами;

    • ліквідація можливостей для агресивної оптимізації, бізнес-дроблення та «сірого» імпорту;

    • вирівнювання умов між різними видами платників податків;

    • захист сумлінних підприємців і спрощення для них адміністрування та звітності.

    Таким чином Міністерство фінансів планує уникнути перекосів, коли спрощена система використовується не для розвитку малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великих торгових та імпортних операцій.

    Коли можливі зміни

    Уряд підкреслює, що жодних термінових рішень не буде. Потенційний перегляд правил для ФОП може відбутися не раніше 2027 року. За цей час планується:

    • доопрацювати відповідні законодавчі пропозиції;

    • провести широкі публічні консультації з бізнесом;

    • забезпечити адаптацію підприємців до можливих нововведень.

    Що це означає для ФОП уже зараз

    Відповідно до заяв Мінфіну, чинна система оподаткування спрощенців працюватиме без змін у найближчі роки. Усі обговорення відбуватимуться у відкритому форматі, а держава обіцяє врахувати позиції малого бізнесу та уникати рішень, що можуть нашкодити підприємництву в умовах війни.

  • Продажі нових авто в Україні зросли на 58%: яка модель стала фаворитом українців

    Продажі нових авто в Україні зросли на 58%: яка модель стала фаворитом українців

    У листопаді 2025 року український ринок нових легкових автомобілів продемонстрував найвищий темп зростання за останні місяці: було зареєстровано близько 8,3 тисячі нових авто. Це на 58% більше, ніж торік, і на 6% більше, ніж у жовтні. Про це повідомляє асоціація «Укравтопром».

    За даними ринку, стабільне збільшення попиту пов’язане з поступовим відновленням купівельної спроможності, розширенням присутності китайських брендів та активізацією корпоративних закупівель. Лідером листопада стала китайська марка BYD, якій вдалося суттєво випередити конкурентів і закріпитися на першому місці за кількістю реєстрацій.

    У трійку лідерів також увійшли Toyota та Volkswagen, але відрив від BYD був відчутним. Далі ринок розподілився між Renault, Skoda, Zeekr, Hyundai, Honda, а також преміальними BMW та Audi. Найпопулярнішою моделлю місяця став Renault Duster, який вже кілька років утримує позиції фаворита українських водіїв завдяки доступності, економічності та попиту серед військових і волонтерських підрозділів.

    Від початку року українці придбали загалом 68,9 тисячі нових легковиків, що на 7,5% більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Ринок демонструє тенденцію до подальшого росту, передусім завдяки збільшенню пропозиції електромобілів та гібридів, які активно завойовують свою частку.

    Аналітики очікують, що грудень може стати ще одним піковим місяцем року, оскільки частина автодилерів традиційно пропонує знижки наприкінці року, а корпоративні клієнти закривають бюджети.

  • Аналітик попереджає: долар до кінця року може піднятися до 45 гривень

    Аналітик попереджає: долар до кінця року може піднятися до 45 гривень

    Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин попереджає про можливе стрімке здорожчання американської валюти до кінця року. За його словами, за певних умов курс долара може піднятися до 44–45 гривень. Про це експерт заявив у своєму дописі на Facebook.

    Шевчишин зазначає, що ключовим чинником ризику є невизначеність із міжнародною підтримкою, зокрема із репараційним кредитом. За його оцінкою, зміна моделі зовнішнього фінансування через затримки чи корекцію умов допомоги може змусити Національний банк різко скоротити валютні інтервенції. У такому разі регулятор буде змушений економити резерви, що створить передумови для прискореної девальвації.

    Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

    Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

    На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

    Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.

  • Онлайн-покупки та електрокари можуть подорожчати: Нацбанк хоче нових податків

    Онлайн-покупки та електрокари можуть подорожчати: Нацбанк хоче нових податків

    Національний банк України пропонує ввести додаткові податки на непріоритетний імпорт — від іноземних онлайн-покупок до предметів розкоші. Такий крок, на думку регулятора, допоможе зменшити дефіцит державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року вже перевищив 24,9 мільярда доларів.

    Як зазначено в жовтневому інфляційному звіті НБУ, нове оподаткування може стосуватися посилок з-за кордону вартістю до 150 євро, електромобілів, а також товарів, що не мають критичного значення для економіки під час війни.

    У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

    «Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

    За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

    Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.

  • Кабмін призупинив експорт дров і необробленого лісу до кінця 2025 року

    Кабмін призупинив експорт дров і необробленого лісу до кінця 2025 року

    Кабінет міністрів України ухвалив рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до 31 грудня 2025 року. Метою такого кроку є забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримка українських деревообробних підприємств і зменшення екологічного навантаження у передзимовий період.

    Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що рішення має соціальне та економічне значення:
    «Це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств і зменшити навантаження на екологію».

    Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

    • лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

    • лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

    Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

    Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

    Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.