Uanews.life

Позначка: економіка

  • Дубай готовий платити за туристів: обіцяють понад 700 доларів за кожного гостя

    Дубай готовий платити за туристів: обіцяють понад 700 доларів за кожного гостя

    Влада Дубая запустила незвичну програму для відновлення туристичного потоку після різкого спаду, спричиненого ескалацією конфлікту на Близькому Сході. Резидентам Об’єднаних Арабських Еміратів пропонують винагороду вартістю понад 3 тисячі дирхамів (понад 800 доларів США або близько 700 євро) за кожного туриста, якого вони запросять до емірату. Про це повідомляє The Guardian.

    Ініціатива отримала назву A Dubai Invite. Вона передбачає, що резиденти ОАЕ зможуть отримати спеціальний пакет бонусів, якщо їхні друзі чи родичі, які не є резидентами країни, приїдуть до Дубая за туристичною візою до 31 жовтня. До пакета входять безкоштовне проживання в готелях, знижки в ресторанах, квитки до популярних туристичних локацій та інші привілеї. Один учасник може скористатися програмою до трьох разів, а використати отримані бонуси дозволяється до кінця року.

    Запуск програми став відповіддю на серйозне падіння туристичного потоку. Попри те, що у 2025 році Дубай прийняв майже 20 мільйонів туристів, цього року туристична галузь зіткнулася зі значними труднощами через загострення війни між США, Ізраїлем та Іраном, що вплинуло на безпекову ситуацію в регіоні Перської затоки.

    За інформацією The Guardian, після ракетних та безпілотних атак Ірану, під час яких були пошкоджені міжнародний аеропорт Дубая та низка відомих готелів, місто втратило частину своєї репутації як одного з найбезпечніших туристичних напрямків світу. Це призвело до скорочення кількості міжнародних рейсів, зниження рівня бронювань і фінансових втрат для готельного бізнесу. Частина готелів тимчасово припинила роботу або використала цей період для проведення масштабних ремонтів і модернізації.

    Крім державної програми, власники готелів також намагаються стимулювати попит. Для туристів запроваджують знижки до 45%, пропонують безкоштовні ночі проживання та інші спеціальні акції, покликані повернути інтерес до відпочинку в еміраті.

    Ініціатива вже демонструє високий рівень зацікавленості. За даними місцевих ЗМІ, лише за перші 48 годин після запуску програми на участь було подано понад 10 тисяч заявок. Влада Дубая розраховує, що така модель залучення гостей допоможе швидше відновити туристичну галузь та повернути місту статус одного з найпопулярніших напрямків для міжнародних подорожей.

  • Ціни на АЗС знову пішли вгору: скільки тепер коштує повний бак і чого чекати водіям

    Ціни на АЗС знову пішли вгору: скільки тепер коштує повний бак і чого чекати водіям

    Українські мережі автозаправних станцій уранці 18 липня оновили ціни на пальне. У більшості великих операторів бензин і дизельне пальне подорожчали, тоді як автогаз у переважній частині мереж залишився без змін. Експерти попереджають, що нинішнє підвищення може стати лише початком, адже найближчими тижнями вартість пального, ймовірно, продовжить поступово зростати.

    Про це свідчать актуальні ціни на українських АЗС.

    Найпомітніше ціни змінилися в мережах OKKO, SOCAR та Укрнафта. У WOG вартість пального поки що залишилася на попередньому рівні.

    У мережі OKKO всі види бензину та дизельного пального подорожчали на 1 гривню за літр. Відтепер бензин Pulls 100 коштує 89,90 грн за літр, Pulls 95 — 82,90 грн, бензин А-95 Євро — 79,90 грн. Дизельне пальне Pulls продається по 83,90 грн за літр, дизель Євро — по 80,90 грн. Ціна автогазу залишилася незмінною — 41,90 грн за літр.

    У SOCAR також підвищили ціни на весь бензин і дизель на 1 гривню. Бензин NANO 100 тепер коштує 90,90 грн за літр, NANO 95 — 84,90 грн, бензин А-95 — 80,90 грн. Дизель NANO Extro продається по 84,90 грн, а NANO Diesel — по 81,90 грн за літр. Автогаз залишився на рівні 41,90 грн.

    У мережі Укрнафта подорожчання виявилося менш відчутним. Бензини А-92, А-95, А-95 Energy, а також дизельне пальне й дизель Energy додали по 50 копійок за літр. Водночас ціна бензину А-98 Energy та автогазу не змінилася. Зараз бензин А-95 коштує 75,40 грн за літр, А-92 — 71,40 грн, дизельне пальне — 76,40 грн, а автогаз — 38,40 грн.

    Єдиною великою мережею, яка поки що не переглядала вартість пального, залишається WOG. Тут бензин А-95 Євро продають по 78,90 грн за літр, дизель Євро-5 — по 79,90 грн, а автогаз — по 41,90 грн.

    З урахуванням актуальних цін найбільш вигідною мережею для заправки стандартним бензином А-95 наразі є Укрнафта. Заправити автомобіль із баком об’ємом 50 літрів тут коштуватиме приблизно 3770 гривень. Для порівняння, у WOG така сама заправка обійдеться у 3945 гривень, в OKKO — у 3995 гривень, а найдорожче — у SOCAR, де повний бак бензину А-95 коштуватиме близько 4045 гривень.

    Таким чином різниця між найдешевшою та найдорожчою мережею становить 475 гривень за одну повну заправку, що може бути відчутною для водіїв, які регулярно користуються автомобілем.

    Паливний експерт і директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн пояснює, що нинішнє підвищення цін є закономірною реакцією ринку на ситуацію на світових нафтових біржах. За його словами, оптові та закупівельні ціни на пальне вже перевищують роздрібні ціни, за якими воно наразі реалізується на українських АЗС.

    Експерт зазначає, що оператори вже закуповують нові партії пального за вищими світовими цінами. Через особливості логістики та постачання це пальне надходитиме на український ринок із затримкою приблизно у два-три тижні, тому нинішнє підвищення ще не повністю відображає зростання собівартості.

    За оцінками Сергія Куюна, найближчим часом ціни на бензин і дизель можуть зрости щонайменше ще на 5 гривень за літр. Він вважає таке підвищення практично неминучим, оскільки нові закупівельні ціни вже сформовані.

    Водночас експерт заспокоює, що різких цінових стрибків, подібних до тих, які спостерігалися під час попередніх паливних криз, наразі не прогнозується. Очікується, що мережі підвищуватимуть ціни поступово, невеликими кроками, використовуючи запаси пального, закупленого за нижчими цінами.

    Насамперед на зміни реагують оператори економ-сегменту, які мають менші запаси пального та працюють із мінімальною торговельною націнкою. Великі мережі можуть довше стримувати зростання цін завдяки раніше сформованим запасам, однак із часом також вимушені переглядати вартість пального.

    Таким чином водіям варто бути готовими до подальшого поступового подорожчання бензину та дизельного пального, хоча, за оцінками експертів, різких і одномоментних стрибків цін найближчим часом не очікується.

  • Українців можуть зобов’язати повернути субсидію: у ПФУ пояснили, хто ризикує втратити виплати

    Українців можуть зобов’язати повернути субсидію: у ПФУ пояснили, хто ризикує втратити виплати

    Одержувачі житлових субсидій у певних випадках можуть бути зобов’язані повернути державі надміру отримані кошти. Пенсійний фонд України наголошує, що переплата виникає не лише через подання недостовірних даних, а й через несвоєчасне повідомлення про зміни, які впливають на право на державну допомогу або її розмір. Якщо ж отримувач відмовиться повертати кошти добровільно, їх можуть стягнути в судовому порядку.

    Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    У ПФУ пояснили, що переплата житлової субсидії — це бюджетні кошти, які людина отримала понад належний розмір. Законодавство передбачає, що такі суми підлягають поверненню до державного бюджету, якщо вони були виплачені без достатніх правових підстав.

    Найчастіше переплата виникає у двох випадках. Перший — коли під час оформлення житлової субсидії у заяві або декларації були зазначені недостовірні чи неточні відомості, які вплинули на визначення права на допомогу або її розмір. Другий — коли отримувач не повідомив Пенсійний фонд про важливі зміни протягом 30 календарних днів після їх виникнення.

    У Пенсійному фонді наголошують, що громадяни зобов’язані інформувати про будь-які обставини, які можуть вплинути на призначення або розмір житлової субсидії. Зокрема, йдеться про зміни у складі домогосподарства, доходах, майновому стані чи інші факти, які враховуються під час призначення державної допомоги.

    Якщо під час перевірки буде встановлено факт переплати, Пенсійний фонд має право припинити виплату житлової субсидії та вимагати повернення надміру отриманих коштів. Отримувачу надсилається відповідне повідомлення із зазначенням суми, яку необхідно відшкодувати.

    У разі добровільного повернення коштів жодних додаткових санкцій не застосовується. Однак якщо людина відмовиться виконати вимогу Пенсійного фонду, відомство може звернутися до суду для примусового стягнення переплати.

    Крім того, якщо громадянину знову призначать житлову субсидію, надміру виплачені кошти можуть утримувати із майбутніх виплат. Законодавство дозволяє Пенсійному фонду щомісячно відраховувати на погашення боргу не більше ніж 20% від суми призначеної субсидії.

    У Пенсійному фонді також попередили, що наявність непогашеної переплати може стати підставою для відмови у призначенні житлової субсидії на наступний період. Зокрема, нову допомогу не призначать, якщо людина не повернула надміру виплачені кошти після відповідної вимоги або не дотримується затвердженого графіка погашення заборгованості.

    Щоб уникнути таких ситуацій, у ПФУ рекомендують уважно перевіряти всю інформацію під час заповнення заяви та декларації на призначення субсидії. Також громадян закликають своєчасно повідомляти Пенсійний фонд про будь-які зміни, що можуть вплинути на право отримання державної допомоги або її розмір.

    У відомстві наголошують, що своєчасне інформування дозволить уникнути виникнення переплат, необхідності повертати бюджетні кошти, судових спорів та можливих проблем із призначенням субсидії в майбутньому.

    Житлова субсидія є одним із ключових видів державної підтримки для українських домогосподарств, тому дотримання правил її оформлення та отримання залишається обов’язковою умовою для збереження права на допомогу.

  • «Не крастиме і змусить працювати»: з якими правилами Сергій Корецький заходить у Кабмін

    «Не крастиме і змусить працювати»: з якими правилами Сергій Корецький заходить у Кабмін

    Верховна Рада 16 липня призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За постанову №15414 проголосували 289 народних депутатів. Таким чином керівник найбільшої державної енергетичної групи перейшов у велику політику, не маючи досвіду роботи в уряді чи членства у політичних партіях, але маючи понад два десятиліття управлінського досвіду в нафтогазовій галузі.

    Перед голосуванням Корецький назвав головними пріоритетами нового Кабінету Міністрів оборону держави, економічну стійкість та просування України до Європейського Союзу. Президент Володимир Зеленський напередодні пояснював свій вибір тим, що вважає очільника «Нафтогазу» найбільш підготовленим кандидатом на посаду прем’єра. Одним із його першочергових завдань стане підготовка країни до наступного опалювального сезону в умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Корецький приходить в уряд із репутацією менеджера, який здатний швидко перебудовувати великі компанії, встановлювати жорсткі правила та концентрувати відповідальність за результат. У бізнесовому середовищі його описують як прагматичного топменеджера без виражених політичних амбіцій, орієнтованого передусім на фінансові показники, дисципліну та контроль виконання рішень.

    Сергій Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. За освітою він інженер та економіст. Більшу частину професійного життя провів у паливно-енергетичному секторі, працюючи у видобутку, переробці, оптовій і роздрібній торгівлі пальним, а також у залученні міжнародного фінансування. До переходу в державні компанії керував групою «Континіум» та мережею автозаправних комплексів WOG. Також він створив власний кавовий бізнес Idealist.

    У листопаді 2022 року Корецький очолив «Укрнафту» й «Укртатнафту» після того, як корпоративні права цих стратегічних підприємств були передані державі. На той момент перед новим менеджментом стояло складне завдання: відновити керованість компаній, перевірити їхні активи, прибрати непрозорих посередників, перебудувати закупівлі та забезпечити стабільне постачання пального під час війни.

    Перші результати стали помітними вже протягом року. За даними самої «Укрнафти», чистий прибуток компанії за перше півріччя 2023 року становив 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Для порівняння, сукупним результатом попереднього десятиліття були мільярдні збитки. Очікуваний дохід за підсумками 2023 року компанія оцінювала приблизно у 95 млрд грн — більш ніж удвічі вище за середньорічні показники попередніх десяти років.

    Корецький пояснював фінансове оздоровлення відмовою від непрозорих схем, переходом до ринкової роботи без посередників і посиленням контролю за витратами. За перше півріччя 2023 року «Укрнафта» перерахувала до бюджетів 12,3 млрд грн податків. Лише податок на прибуток становив 3,3 млрд грн, а загальний план податкових платежів на рік сягав 27 млрд грн.

    Окремою ознакою зміни фінансової моделі стали дивіденди. У 2024 році «Укрнафта» повідомила про виплату державі 3,9 млрд грн першої частини дивідендів за результатами 2023-го. За підсумками 2024 року компанія перерахувала державному бюджету ще 5 млрд грн дивідендів. У самій компанії наголошували, що виплати після переходу під державне управління суттєво перевищили результати попередніх років.

    Паралельно Корецький розвивав роздрібну мережу «Укрнафти», до якої перейшли активи колишньої мережі Glusco. Компанія оновлювала автозаправні комплекси, розширювала продажі пального та намагалася перетворити державну мережу на повноцінного конкурента приватним операторам. Одночасно зростали інвестиції у видобуток, буріння свердловин, оновлення техніки та пошук партнерів для розробки родовищ.

    Саме результати в «Укрнафті» стали для Корецького перепусткою до керівництва всією групою «Нафтогаз». 28 квітня 2025 року наглядова рада обрала його головою правління компанії, а фактично до виконання обов’язків він приступив у травні. На нову посаду менеджер прийшов у надзвичайно складний період — після масштабних російських атак на газовидобувну та енергетичну інфраструктуру, необхідності терміново відновлювати об’єкти й накопичувати ресурс на зиму.

    Одним із ключових завдань Корецького в «Нафтогазі» стало забезпечення країни газом. Компанія мала одночасно відновлювати пошкоджений видобуток, імпортувати додаткові обсяги палива, шукати фінансування та виконувати соціальні зобов’язання перед населенням і теплокомуненерго. За рішенням уряду частину прибутку групи спрямували саме на закупівлю імпортного газу для підготовки до опалювального сезону.

    У липні 2025 року «Нафтогаз» перерахував до державного бюджету 10,4 млрд грн дивідендів за 2024 рік і податку на прибуток. Решта прибутку була спрямована на підготовку країни до зими. Корецький тоді наголошував, що компанія має своєчасно виконувати фінансові зобов’язання перед державою, але водночас зберігати достатньо ресурсів для енергетичної безпеки.

    Ще одним важливим результатом його роботи стала реструктуризація єврооблігацій «Нафтогазу» на 1,2 млрд євро, про яку компанія повідомила у липні 2026 року. Домовленість із кредиторами зменшила ризики для фінансової стабільності групи й дала можливість спрямовувати більше коштів на закупівлю газу, ремонти та відновлення пошкоджених об’єктів.

    Втім, період Корецького на чолі «Нафтогазу» був відносно коротким — трохи більше року. Тому значна частина стратегічних проєктів лише запущена або перебуває у процесі виконання. Новому керівництву групи доведеться завершувати підготовку до опалювального сезону, забезпечувати імпорт газу, залучати міжнародні кредити та підтримувати видобуток в умовах постійної загрози нових ударів.

    Головною особливістю управлінського стилю Корецького колеги називають концентрацію на вимірюваному результаті. Він звик керувати компаніями через конкретні фінансові, виробничі та операційні показники: прибуток, обсяг видобутку, податки, дивіденди, кількість відремонтованих свердловин або модернізованих АЗС. У Кабінеті Міністрів такий підхід може означати встановлення для міністерств чітких планів із конкретними строками та персональною відповідальністю керівників.

    Друге правило Корецького — відмова від зайвих посередників. У «Укрнафті» новий менеджмент пояснював зростання доходів переходом до прямих ринкових операцій і прозоріших закупівель. Для уряду це може означати аудит державних програм, перегляд ланцюгів постачання та спробу скоротити кількість структур, які не створюють доданої вартості, але споживають бюджетні кошти.

    Третя риса — поєднання жорсткої централізації з делегуванням відповідальності. Корецький відомий тим, що вимагає від керівників напрямів самостійно ухвалювати рішення, але водночас очікує точного виконання погоджених планів. У державному секторі така модель може зіткнутися з бюрократичними процедурами, політичними компромісами та необхідністю узгоджувати рішення з парламентом і президентом.

    Четвертим принципом можна назвати швидкість. Під час управління «Укрнафтою» Корецький намагався оперативно змінювати закупівлі, запускати модернізацію АЗС та перебудовувати комерційні процеси. Проте в уряді швидкість залежатиме не лише від прем’єра, а й від здатності зібрати професійну команду, домовитися з депутатами та забезпечити виконання рішень на рівні міністерств і місцевої влади.

    Водночас новий прем’єр не є політиком у класичному розумінні. Він не має власної парламентської групи, партійної структури чи тривалої публічної кар’єри. Аналітики вважають це одночасно перевагою і слабкістю. Відсутність політичних зобов’язань може дати йому більше свободи для непопулярних управлінських рішень. Однак вона ж робить Корецького залежним від підтримки президента, фракції «Слуга народу» та різних парламентських груп.

    Складність нового завдання неспівмірна навіть із керівництвом найбільшою державною компанією. Прем’єр відповідатиме не лише за енергетику, а й за бюджет, податки, соціальні виплати, відбудову, оборонне виробництво, міжнародну допомогу та європейську інтеграцію. Йому доведеться одночасно зберігати макрофінансову стабільність, знаходити ресурси для війська й готувати країну до чергової складної зими.

    Головним випробуванням стане перенесення корпоративних управлінських правил у політичну систему. У компанії керівник може звільнити менеджера, змінити процедуру або перерозподілити бюджет. У Кабміні кожне велике рішення проходить через суперечливі інтереси президента, парламенту, міністерств, донорів, бізнесу та суспільства.

    Саме тому результат роботи Корецького залежатиме не лише від його особистої ефективності. Важливо, чи отримає він реальну свободу формувати команду та визначати економічну політику, чи стане переважно технічним прем’єром, який виконуватиме рішення Офісу президента.

    Поки що Зеленський робить ставку на менеджера, який уже продемонстрував здатність повертати прибутковість великим державним активам. Корецький залишає «Нафтогаз» із виконаними платежами до бюджету, домовленостями з кредиторами та системою підготовки до зими, але водночас із величезними незавершеними завданнями. Тепер йому доведеться довести, що правила, які спрацювали в енергетичному бізнесі, можна застосувати й до управління цілою країною.

  • Скільки коштують бензин, дизель і газ на найбільших АЗС України 15 липня

    Скільки коштують бензин, дизель і газ на найбільших АЗС України 15 липня

    На українському паливному ринку зберігається цінова стабільність. Станом на 15 липня найбільші мережі автозаправних станцій не змінювали вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу, тож водії й надалі можуть заправляти автомобілі за цінами, які діяли останніми днями. Попри коливання світових нафтових котирувань і ситуацію на міжнародних енергетичних ринках, в Україні наразі спостерігається своєрідний “ціновий штиль”.

    Найдорожчим серед популярних видів пального традиційно залишається преміальний бензин із підвищеним октановим числом, тоді як найдоступніші ціни на стандартний бензин А-95, дизельне пальне та автогаз пропонує мережа “Укрнафта”. Водночас преміальні мережі OKKO, WOG і SOCAR продовжують утримувати практично однакову цінову політику.

    У мережі OKKO бензин Pulls 100 коштує 88,90 гривні за літр, Pulls 95 — 81,90 гривні, бензин А-95 Євро — 78,90 гривні. Дизельне пальне Pulls реалізують по 82,90 гривні за літр, дизель Євро — по 79,90 гривні, а скраплений газ коштує 41,90 гривні за літр.

    Аналогічні ціни встановлено і на автозаправках WOG. Літр бензину Mustang 95 продають за 81,90 гривні, бензин А-95 Євро — за 78,90 гривні, бензин 100 — за 88,90 гривні. Дизельне пальне Mustang коштує 82,90 гривні, дизель Євро-5 — 79,90 гривні, а автогаз — 41,90 гривні за літр.

    У мережі SOCAR преміальний бензин NANO 100 також коштує 88,90 гривні за літр, бензин NANO 95 — 82,90 гривні, звичайний бензин А-95 — 78,90 гривні. Літр дизельного пального NANO Extro продають по 83,90 гривні, дизеля NANO — по 80,90 гривні, а скраплений газ — по 41,90 гривні.

    Найнижчі ціни серед великих мереж традиційно пропонує “Укрнафта”. Тут літр бензину А-95 коштує 73,90 гривні, бензину Energy 95 — 76,90 гривні, бензину А-92 — 69,90 гривні, а бензину Energy 98 — 81,90 гривні. Дизельне пальне реалізують по 74,90 гривні за літр, дизель Energy — по 76,90 гривні, тоді як автогаз коштує 38,40 гривні за літр.

    Таким чином, різниця у вартості стандартного бензину А-95 між “Укрнафтою” та преміальними мережами становить 5 гривень за літр. Для водіїв, які регулярно користуються автомобілем, така різниця може бути відчутною під час кожної повної заправки.

    Якщо розрахувати вартість повного бака об’ємом 50 літрів, то на “Укрнафті” заправка бензином А-95 обійдеться у 3695 гривень. Натомість на OKKO, WOG або SOCAR за аналогічний обсяг доведеться заплатити вже 3945 гривень. Різниця становить 250 гривень за одну повну заправку.

    Суттєва різниця зберігається і для автомобілів, обладнаних газобалонним обладнанням. Повний 50-літровий бак автогазу на “Укрнафті” коштує 1920 гривень, тоді як на OKKO, WOG і SOCAR за такий самий обсяг потрібно заплатити 2095 гривень. У цьому випадку економія також становить 175 гривень.

    На сьогодні ситуація на українському ринку пального залишається прогнозованою. Вартість бензину, дизеля та автогазу вже кілька днів поспіль практично не змінюється, що дозволяє водіям планувати свої витрати без ризику різких цінових стрибків. Подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від ситуації на світовому нафтовому ринку, курсу валют, логістичних витрат та вартості імпортного ресурсу, оскільки Україна продовжує забезпечувати внутрішній ринок переважно за рахунок імпортного пального.

  • Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Із 15 липня мешканців столиці чекає чергове подорожчання проїзду в громадському транспорті. Вартість поїздки у приватних маршрутках Києва зросте до 25 гривень, тоді як у комунальному транспорті – метро, автобусах, тролейбусах, трамваях і фунікулері – тариф становитиме вже 30 гривень. Перевізники пояснюють рішення критичним дефіцитом водіїв, зростанням витрат на обслуговування транспорту та багаторічним стримуванням тарифів.

    Про це повідомив керівник Громадської спілки “Асоціація перевізників Києва та Київщини” Ігор Мойсеєнко.

    За його словами, новий тариф у розмірі 25 гривень почне діяти вже з 15 липня практично на всіх столичних маршрутках. Відповідні повідомлення про підвищення вартості проїзду перевізники ще минулого тижня направили до Київської міської державної адміністрації.

    Мойсеєнко також уточнив, що одночасно набуде чинності й новий тариф у комунальному транспорті столиці. Згідно з рішенням міської влади, поїздка у транспорті “Київпастрансу” коштуватиме 30 гривень.

    Представники перевізників пояснюють, що перегляд вартості проїзду став вимушеним кроком через різке зростання витрат на забезпечення роботи маршрутної мережі. Однією з найбільших проблем вони називають гострий кадровий дефіцит.

    За словами Ігоря Мойсеєнка, сьогодні майже не залишилося маршрутів, де не відчувався б брак водіїв. Ситуація ще більше загострилася після 1 червня, коли набули чинності зміни до законодавства, які значно ускладнили процедуру бронювання водіїв від мобілізації.

    Крім того, частина працівників відмовляється виходити на роботу через побоювання перетинати блокпости дорогою до місця роботи. Це призводить до скорочення кількості водіїв на маршрутах та ускладнює забезпечення стабільної роботи громадського транспорту.

    Ще одним фактором, який вплинув на рішення про підвищення тарифів, стало зростання курсу долара. За словами перевізників, через це суттєво подорожчали запасні частини, витратні матеріали, мастила та технічне обслуговування автобусів. Відповідно, собівартість пасажирських перевезень значно зросла, а чинні тарифи вже не покривали реальні витрати підприємств.

    В Асоціації перевізників наголошують, що нинішнє різке підвищення є наслідком багаторічної відсутності поступового перегляду вартості проїзду. На думку Мойсеєнка, якби тарифи щороку збільшувалися лише на кілька гривень відповідно до економічної ситуації, нинішнє подорожчання не було б таким відчутним для пасажирів.

    За його словами, десятирічне стримування цін призвело до накопичення фінансових проблем у галузі. За цей час значно зросли ціни на пальне, запчастини, ремонтні роботи та оплату праці, тоді як вартість проїзду тривалий час залишалася практично незмінною.

    Водночас варто зазначити, що ще у травні, після появи інформації про можливе підвищення тарифів у Києві, представники Асоціації перевізників заявляли, що готові відмовитися від перегляду вартості проїзду за умови стабільних цін на пальне та валютному ринку. Однак, за їхніми словами, економічна ситуація змусила переглянути ці плани.

    Паралельно зі зміною тарифів у маршрутках із 15 липня набуває чинності рішення Київської міської влади про підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті. Згідно з документом, який 10 липня підписав міський голова Віталій Кличко, одна поїздка у метро, автобусах, тролейбусах, трамваях та фунікулері коштуватиме 30 гривень.

    При цьому в КМДА повідомили, що всі поїздки, придбані до 14 липня включно за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до середини вересня. Також без змін збережуться всі передбачені законодавством пільги для окремих категорій пасажирів.

    Таким чином, із 15 липня жителі та гості столиці платитимуть за проїзд у маршрутках 25 гривень, а користування комунальним транспортом коштуватиме 30 гривень, що стане одним із найбільших одночасних переглядів транспортних тарифів у Києві за останні роки.

  • До 350 грн економії за одну заправку: де сьогодні в Україні найдешевший бензин, дизель і газ

    До 350 грн економії за одну заправку: де сьогодні в Україні найдешевший бензин, дизель і газ

    На українському ринку пального зберігається відносна цінова стабільність, однак різниця у вартості бензину, дизельного пального та автогазу між найбільшими мережами автозаправних станцій залишається суттєвою. Станом на 14 липня водії можуть заощадити до 7 гривень на кожному літрі залежно від того, на якій АЗС заправлятимуть автомобіль. Для повного бака це означає економію у кілька сотень гривень.

    Найвищі ціни традиційно зберігаються у преміальному сегменті. Мережі OKKO, WOG та SOCAR продають бензин марки А-100 за однаковою ціною — 88,90 грн за літр. Такі показники залишаються найвищими серед найбільших операторів паливного ринку.

    Водночас мережі OKKO та WOG практично повністю синхронізували своє ціноутворення. Вартість бензину А-95 преміальних марок Pulls 95 та Mustang становить 81,90 грн за літр, звичайний бензин А-95 Євро коштує 78,90 грн за літр, дизельне пальне преміумкласу продається по 82,90 грн за літр, а стандартне дизельне пальне — по 79,90 грн. Автомобільний газ у цих мережах коштує 41,90 грн за літр.

    SOCAR також утримує високі ціни. Бензин NANO 100 продається за 88,90 грн за літр, бензин NANO 95 — за 82,90 грн, звичайний бензин А-95 — за 78,90 грн. Дизельне пальне NANO Extro коштує 83,90 грн за літр, а NANO Diesel — 80,90 грн. Вартість автогазу також становить 41,90 грн за літр.

    Найдоступніші ціни серед найбільших мереж, як і раніше, пропонує “Укрнафта”. Саме тут водії можуть придбати бензин А-95 за 73,90 грн за літр, що на 5 гривень дешевше, ніж у преміальних мережах. Бензин А-92, який уже відсутній в асортименті більшості великих операторів, коштує 69,90 грн за літр. Преміальний бензин Energy 95 продається по 76,90 грн, а бензин Energy 98 — по 81,90 грн.

    Дизельне пальне в “Укрнафті” також суттєво дешевше. Стандартний дизель коштує 74,90 грн за літр, а дизельне пальне Energy — 76,90 грн. Для порівняння, у SOCAR преміальний дизель продається по 83,90 грн за літр.

    Найбільша різниця спостерігається саме у вартості дизельного пального преміумкласу. Якщо заправлятися на “Укрнафті” замість SOCAR, водій може заощадити до 7 гривень на кожному літрі. За умови заправки автомобіля 50 літрами дизеля різниця становитиме вже 350 гривень.

    Помітною залишається й різниця у вартості автогазу. У мережах OKKO, WOG та SOCAR він коштує 41,90 грн за літр, тоді як “Укрнафта” продає його по 38,40 грн. Таким чином різниця становить 3,50 грн на літрі. Якщо заправити автомобіль 40 літрами газу, економія сягне близько 140 гривень.

    Вигіднішою залишається й заправка бензином А-95 на “Укрнафті”. При повному баку об’ємом 50 літрів водій заплатить приблизно на 250 гривень менше, ніж на автозаправних станціях преміальних мереж. Аналогічною буде економія і при заправці стандартним дизельним пальним.

    Попри суттєву різницю між окремими мережами, загалом паливний ринок України наразі демонструє стабільність без різких коливань цін. Водночас експерти зазначають, що вартість пального й надалі залежатиме від світових цін на нафту, курсу валют, логістичних витрат та ситуації на міжнародних енергетичних ринках.

    Для українських автомобілістів вибір мережі АЗС залишається одним із найефективніших способів заощадити на щоденних витратах. За регулярних заправок навіть різниця у кілька гривень за літр може перетворитися на відчутну економію протягом місяця.

  • Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до державної програми страхування воєнних ризиків, які значно спрощують механізм отримання компенсацій для підприємств, що постраждали внаслідок російської агресії. Нові правила стосуються як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, так і компенсації страхових премій. Серед головних нововведень — можливість підтверджувати розмір збитків висновком судового експерта, скасування низки бюрократичних процедур та розширення строків подання заяв.

    Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    У відомстві зазначили, що ухвалені урядом зміни спрямовані на те, щоб зробити державну програму максимально доступною для підприємств, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни. Очікується, що оновлені правила дозволять бізнесу швидше отримувати фінансову підтримку, відновлювати виробництво після російських атак, зберігати робочі місця та підтримувати економічну активність навіть у найбільш постраждалих регіонах.

    Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що головною метою змін є скорочення часу між моментом завдання збитків та отриманням державної допомоги.

    «Ці зміни допоможуть підприємцям швидше залучати кошти для відновлення виробництва та збереження робочих місць», – зазначив він.

    Одним із найважливіших нововведень стало розширення переліку документів, які можуть використовуватися для підтвердження розміру збитків.

    Раніше підприємства були змушені замовляти окремий звіт незалежного оцінювача майна навіть у випадках, коли вже мали результати судової експертизи. Це призводило до додаткових витрат і затягувало процедуру отримання компенсації.

    Тепер уряд дозволив визначати суму відшкодування не лише за результатами оцінки майна, а й на підставі висновку судового експерта.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволить багатьом підприємствам уникнути дублювання процедур та суттєво прискорить розгляд заяв.

    Особливо актуальним це рішення стане для компаній, які вже проходили експертні дослідження у межах кримінальних проваджень або судових процесів після російських обстрілів.

    Ще одна важлива зміна стосується підприємств, що працюють у прифронтових регіонах України.

    Досі підприємці були змушені подавати окрему заяву щодо кожної пошкодженої будівлі, виробничої лінії, споруди або іншого об’єкта майна.

    Якщо підприємство зазнавало масштабних руйнувань, це означало необхідність оформлення десятків окремих пакетів документів.

    Тепер Кабінет Міністрів скасував цю вимогу.

    Відтепер підприємство може подати одну узагальнену заяву, яка охоплюватиме все пошкоджене чи знищене майно.

    У Мінекономіки переконані, що це значно скоротить адміністративне навантаження на бізнес і пришвидшить виплату компенсацій.

    Крім цього, уряд змінив процедуру подання документів щодо виробничого обладнання та інженерних мереж.

    Раніше компанії були змушені чекати, поки інформація про пошкоджене майно з’явиться у державному Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

    На практиці це нерідко затягувало процес отримання компенсації на кілька тижнів або навіть місяців.

    Тепер підприємства можуть звернутися по відшкодування одразу після того, як зберуть необхідний пакет документів.

    До нього входять акти Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції або витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, документи, що підтверджують право власності, а також документи, які визначають розмір завданих збитків.

    У міністерстві зазначають, що це дозволить підприємствам значно швидше розпочати процедуру відновлення виробничих потужностей.

    Водночас уряд уточнив перелік майна, яке підпадає під дію програми.

    Так, транспортні засоби, причепи, трактори, комбайни, самохідні машини та інша техніка, що підлягає державній або відомчій реєстрації, офіційно не належать до категорії виробничого обладнання.

    Відповідно, державна програма страхування воєнних ризиків не передбачає компенсацію збитків за такі транспортні засоби.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволяє чітко розмежувати категорії майна та уникнути неоднозначного трактування правил програми.

    Окремі зміни стосуються механізму взаємодії державної компенсації зі страховими виплатами.

    Якщо підприємство вже отримало відшкодування від страхової компанії або інших третіх осіб до моменту отримання державної допомоги, сума державної компенсації буде автоматично зменшена на відповідний розмір.

    Якщо ж страхова виплата надійде вже після того, як компанія отримала державні кошти, і загальна сума компенсацій перевищить фактичний розмір збитків, підприємство повинне буде повернути державі різницю.

    Уряд наголошує, що такий механізм дозволить уникнути подвійної компенсації та забезпечить справедливий розподіл бюджетних коштів.

    Суттєві зміни внесено й до порядку компенсації страхових премій.

    Раніше компанії повинні були звернутися за державною компенсацією не пізніше ніж через 60 днів після укладення договору страхування.

    Якщо цей строк пропускався, підприємство втрачало можливість отримати державну підтримку.

    Тепер ця вимога скасована.

    Відтепер подати заявку можна починаючи з 31-го дня після укладення договору страхування і протягом ще 30 днів після завершення його дії.

    У Мінекономіки зазначають, що таке рішення дасть підприємствам значно більше часу для оформлення документів.

    Крім того, уряд продовжив перехідний період для компаній, які уклали договори страхування після 1 січня 2026 року, але не встигли своєчасно приєднатися до програми.

    Тепер вони можуть звернутися до страховиків із відповідною заявою до 1 серпня 2026 року.

    Попередній термін завершувався 1 травня.

    Ще одним важливим нововведенням стало спрощення вимог до самого майна.

    Якщо раніше підприємство повинно було доводити, що застраховане майно використовується саме в його основній господарській діяльності, то тепер ця вимога скасована.

    Для отримання компенсації достатньо підтвердити право власності на відповідне майно.

    Змінено також порядок розрахунку граничної суми державної допомоги.

    Відтепер максимальний річний ліміт компенсації — до 3 мільйонів гривень — визначатиметься за датою укладення договору страхування, а не за датою його завершення, як це було передбачено попередньою редакцією правил.

    У Міністерстві економіки нагадують, що державна програма страхування воєнних ризиків для бізнесу офіційно стартувала 1 січня 2026 року.

    Її головною метою стало стимулювання підприємців страхувати власне майно від наслідків бойових дій, що має сприяти стабільнішій роботі українського бізнесу навіть в умовах постійних російських атак.

    За даними міністерства, програма вже демонструє значний попит.

    Станом на сьогодні за напрямом компенсації за пошкоджене або повністю знищене майно погоджено 139 заяв.

    Загальний обсяг потенційних компенсацій за ними оцінюється у 2,67 мільярда гривень.

    Щодо компенсації страхових премій підприємства вже подали 63 заявки.

    Загальна вартість страхового покриття за цими договорами становить 7,9 мільярда гривень, а потенційний обсяг державних компенсацій — 94,22 мільйона гривень.

    У міністерстві також нагадали, що ще у травні 2026 року перші чотири українські компанії вже отримали часткову компенсацію страхових премій.

    Тоді держава виплатила підприємствам 6,8 мільйона гривень, що стало першими фактичними виплатами у межах нової програми.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд продовжує вдосконалювати механізми підтримки українського бізнесу в умовах війни. За її словами, особлива увага приділяється підприємствам, які працюють у прифронтових регіонах, регулярно зазнають руйнувань через російські обстріли, але попри це продовжують виробництво, сплачують податки та забезпечують українців робочими місцями.

    Очікується, що ухвалені зміни зроблять державну програму страхування воєнних ризиків більш ефективною, дозволять скоротити бюрократичні процедури, прискорити виплати та забезпечити українському бізнесу додаткові фінансові інструменти для відновлення після наслідків війни.

  • НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    Національний банк України офіційно презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень, яка стане найбільшою за номіналом в історії української гривні. Введення нової купюри в обіг заплановане на 4 вересня 2026 року. У НБУ наголошують, що поява банкноти є відповіддю на економічні зміни, які відбулися в країні за останні роки, а також має на меті зробити готівковий обіг більш ефективним та менш витратним.

    Про презентацію нової банкноти повідомило керівництво Національного банку України під час спеціального брифінгу. Регулятор зазначив, що новий номінал покликаний оптимізувати роботу банківської системи, інкасаторських служб та підприємств, які працюють із великими обсягами готівки.

    На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет видатного українського поета, перекладача, літературознавця, правозахисника та дисидента Василя Стуса. У Національному банку пояснили, що вибір цієї історичної постаті не є випадковим. Василь Стус став одним із символів боротьби українців за свободу слова, права людини та незалежність держави. Його творчість і громадянська позиція зробили його одним із найвідоміших діячів українського руху опору радянському режиму.

    Не випадково обрали й дату введення нової банкноти в обіг. Саме 4 вересня 1965 року у кінотеатрі “Україна” в Києві під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою здійснили першу відкриту публічну акцію протесту проти політичних репресій радянської влади щодо української інтелігенції. Тоді вони закликали присутніх виступити проти масових арештів українських діячів культури та науки. Цей виступ став однією з найвідоміших акцій українського дисидентського руху.

    Ще одна важлива історична подія також пов’язана із цією датою. 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув під час ув’язнення у таборі особливого режиму в Пермській області. Він був засуджений радянською владою за свою громадянську позицію та боротьбу за права українського народу. Сьогодні Стуса вважають одним із символів незламності, боротьби за свободу та української державності.

    У Національному банку підкреслили, що поява банкноти номіналом 2000 гривень має передусім практичне значення. За словами представників регулятора, використання банкнот більшого номіналу дозволить значно скоротити витрати держави, банківських установ та бізнесу на транспортування, обробку, зберігання та інкасацію готівкових коштів.

    За розрахунками НБУ, якщо замінити частину банкнот номіналом 1000 гривень новими купюрами по 2000 гривень, витрати на логістику скоротяться приблизно вдвічі. Якщо ж порівнювати нову банкноту із купюрами номіналом 500 гривень, економія може сягнути чотирьох разів. Порівняно з банкнотами номіналом 200 гривень витрати на перевезення та обслуговування можуть зменшитися майже у десять разів.

    У Нацбанку пояснюють, що ефективність логістики напряму залежить від кількості банкнот, які необхідно перевозити та обробляти. Чим вищий номінал купюр, тим менше їх потрібно для проведення однакових за сумою розрахунків. Це дозволяє скоротити кількість інкасацій, зменшити навантаження на банківське обладнання, пришвидшити обробку готівки та знизити витрати на друк і заміну зношених банкнот.

    Однією з головних причин появи нового номіналу стали суттєві економічні зміни, що відбулися після введення в обіг банкноти номіналом 1000 гривень у жовтні 2019 року. За інформацією НБУ, за цей період середньомісячна заробітна плата українців збільшилася приблизно утричі, тоді як загальний рівень споживчих цін зріс майже удвічі.

    У регуляторі зазначають, що сім років тому для виплати середньої заробітної плати працівнику було достатньо близько десяти банкнот найбільшого номіналу. Станом на 2026 рік для цього вже необхідно понад тридцять купюр по 1000 гривень. Саме це, за словами представників НБУ, свідчить про необхідність перегляду структури номінального ряду української валюти.

    Водночас суттєво зріс і загальний обсяг готівки, який перебуває в економіці країни. Якщо у 2019 році в обігу знаходилося майже 390 мільярдів гривень, то станом на 1 липня 2026 року цей показник перевищив 970 мільярдів гривень. Таким чином, за сім років обсяг готівки збільшився більш ніж у два з половиною рази.

    Разом із цим значно змінилася структура готівкового обігу. Банкноти номіналом 1000 гривень сьогодні становлять понад 55% від загальної суми всіх банкнот, що перебувають в обігу. У Національному банку вважають, що поява нового номіналу дозволить зробити структуру готівкової маси більш збалансованою та відповідною сучасним економічним умовам.

    Крім економії логістичних витрат, у Нацбанку назвали ще одну важливу перевагу нового номіналу. Регулятор переконаний, що поява банкноти у 2000 гривень сприятиме збереженню заощаджень населення саме у національній валюті. Це, на думку НБУ, зміцнить довіру до гривні та допоможе скоротити використання іноземної валюти для накопичення коштів.

    У Національному банку також наголосили, що введення нового номіналу не вплине на платоспроможність вже існуючих банкнот. Купюри всіх чинних номіналів, включаючи банкноти у 1000 гривень, залишатимуться законним платіжним засобом та перебуватимуть в обігу одночасно з новими банкнотами.

    Нагадаємо, востаннє Національний банк України розширював номінальний ряд української валюти 25 жовтня 2019 року, коли в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень із зображенням академіка Володимира Вернадського. Через сім років регулятор ухвалив рішення про запровадження нового найвищого номіналу, пояснюючи це змінами в економіці, зростанням грошової маси та необхідністю зробити готівковий обіг більш ефективним і менш витратним для держави.

  • УЗ попередила про підвищення тарифів

    УЗ попередила про підвищення тарифів

    В «Укрзалізниці» заявили про критичне погіршення фінансового стану через тривале замороження тарифів на вантажні перевезення. Голова правління компанії Олександр Перцовський попередив, що без перегляду тарифної політики державний перевізник не зможе повноцінно фінансувати ремонти, розвиток інфраструктури та навіть мінімальне підвищення зарплат працівникам, які забезпечують роботу залізниці під час війни. Про це він розповів у подкасті «Що з економікою».

    За словами Перцовського, головна проблема полягає у різкому розриві між витратами компанії та її доходами. Після початку повномасштабної війни більшість бізнесів в Україні вже кілька разів переглядали ціни на свої товари та послуги через інфляцію, подорожчання енергоносіїв, пального, ремонтів і логістики. Водночас тарифи «Укрзалізниці» на вантажні перевезення тривалий час залишалися фактично замороженими.

    Саме вантажні перевезення традиційно є одним із ключових джерел доходів для «Укрзалізниці». За рахунок цих надходжень компанія фінансує значну частину своєї операційної діяльності, ремонтує колії, локомотиви, вагони, підтримує енергетичну інфраструктуру та забезпечує роботу критично важливих маршрутів. Однак за нинішньої моделі, як пояснюють в УЗ, доходи вже не покривають реальних витрат.

    Перцовський наголосив, що компанія не має фінансового ресурсу навіть для мінімального підвищення заробітної плати працівникам. Йдеться про людей, які щодня підтримують роботу критичної інфраструктури, забезпечують евакуаційні, пасажирські та вантажні перевезення, ремонтують пошкоджені ділянки після російських атак і працюють у складних воєнних умовах.

    Проблема загострюється ще й через постійні обстріли залізничної інфраструктури. Російські атаки по депо, тягових підстанціях, вокзалах, мостах і коліях збільшують витрати компанії на аварійні ремонти. При цьому значну частину пошкоджень доводиться усувати терміново, щоб не зупиняти перевезення військових вантажів, гуманітарної допомоги, експорту та пасажирського сполучення.

    Ще на початку червня Перцовський в інтерв’ю Reuters заявляв, що «Укрзалізниці» потрібно підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% уже цього року. За його словами, навіть таке підвищення не закриє весь дефіцит, але дозволить компанії покрити приблизно половину прогнозованого розриву в грошових потоках. Йшлося про дефіцит у 26 млрд грн.

    «45% недостатньо, тому що у нас є значний розрив, але ми розуміємо, що це компромісне рішення, яке дозволяє нам хоча б протриматися», — пояснював очільник УЗ.

    Пізніше Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на вантажні перевезення на 30% з 1 серпня. Крім того, окремі перевезення порожніх вагонів можуть подорожчати на 60%. В «Укрзалізниці» наголошували, що такий варіант є м’якшим і поетапним порівняно з раніше обговорюваним підвищенням на 45%.

    У компанії пояснюють, що чинне законодавство передбачає щорічну індексацію тарифів, однак фактично вона не відбувалася належним чином. За оцінкою УЗ, підвищення на 30% еквівалентне приблизно 7% щорічної індексації за період, коли тарифи залишалися незмінними.

    Водночас бізнес сприймає можливе підвищення болісно. Проти планів «Укрзалізниці» виступають частина фермерів, металургів, добувних компаній та експортерів, для яких залізнична логістика залишається однією з головних статей витрат. Вони попереджають, що зростання тарифів може зменшити конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках і вдарити по галузях, які й так працюють у складних воєнних умовах.

    Особливо чутливим це питання є для аграрного сектору. Частина фермерів уже заявляла, що будь-яке різке подорожчання залізничних перевезень фактично стане для них додатковим податком, адже експорт зерна значною мірою залежить від вартості транспортування до портів і прикордонних переходів. Аналогічні побоювання висловлюють і представники металургії, для яких перевезення сировини та готової продукції залізницею є критично важливими.

    Попри це, керівництво «Укрзалізниці» наполягає: без індексації тарифів компанія ризикує опинитися у стані хронічного недофінансування. Це означатиме відкладені ремонти, зношення рухомого складу, проблеми з інфраструктурою, складнощі з підвищенням зарплат і загальне зниження стійкості залізничної системи.

    На тлі фінансових труднощів УЗ водночас продовжує оновлювати пасажирський рухомий склад. Нещодавно компанія отримала чергову партію нових вагонів українського виробництва, які вже вийшли на маршрути Київ — Ужгород та Ужгород — Дніпро. Однак у компанії підкреслюють, що оновлення пасажирського сегмента не скасовує системної проблеми з фінансуванням вантажної інфраструктури.

    Питання підвищення вантажних тарифів для «Укрзалізниці» стало не просто тарифною дискусією, а суперечкою про виживання критичної інфраструктури під час війни. Компанія заявляє про необхідність індексації, бізнес попереджає про ризики для експорту, а уряд має знайти баланс між фінансовою стабільністю залізниці та навантаженням на економіку.