Uanews.life

Позначка: енергетика України

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    У ніч на 24 липня російські війська завдали удару по енергетичній інфраструктурі Чернігівської області. Внаслідок атаки було пошкоджено один із енергооб’єктів, через що без електропостачання залишилися понад 70 тисяч споживачів у Чернігові, Чернігівському та Корюківському районах. Про це повідомила пресслужба «Чернігівобленерго».

    В енергокомпанії уточнили, що знеструмлення сталося через пошкодження об’єкта енергетичної інфраструктури внаслідок ворожого удару.

    «Шановні споживачі! Внаслідок атаки ворога пошкоджено енергооб’єкт. Знеструмлено понад 70 тисяч абонентів у місті Чернігів, Чернігівському і Корюківському районах», — йдеться у повідомленні.

    Енергетики зазначили, що вже готуються до проведення аварійно-відновлювальних робіт, однак розпочати їх зможуть лише після того, як це дозволить безпекова ситуація. Першочерговим завданням залишається забезпечення безпеки ремонтних бригад, які працюватимуть на пошкодженому об’єкті.

    Напередодні атаки Повітряні сили Збройних сил України попереджали про загрозу застосування ударних безпілотників. Близько 23:00 23 липня військові повідомили про рух російських дронів у напрямку Чернігівської області, зокрема в бік Мени та Славутича. Після цього попередження про повітряну небезпеку для регіону неодноразово оновлювалися.

    Це вже не перший удар по енергетичній інфраструктурі Чернігівщини за останній час. Лише кілька днів тому російські війська атакували інший енергооб’єкт області, внаслідок чого без електроенергії залишилися понад 100 тисяч споживачів. Тоді енергетикам також довелося проводити масштабні аварійно-відновлювальні роботи.

    Останніми тижнями Росія активізувала атаки на північні регіони України, зокрема Чернігівську та Київську області. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що російське командування розглядає можливість ескалації бойових дій на цьому напрямку, тому захист критичної інфраструктури та посилення оборони північних областей залишаються серед пріоритетних завдань.

  • Українцям обіцяють до 20% річних на енергетиці: хто вже отримав дивіденди, а чиї проєкти досі не запрацювали

    Українцям обіцяють до 20% річних на енергетиці: хто вже отримав дивіденди, а чиї проєкти досі не запрацювали

    Український ринок приватних інвестицій стрімко поповнюється новим напрямом — вкладеннями у сонячні й вітрові електростанції, газопоршневу генерацію та промислові системи накопичення електроенергії. Компанії пропонують інвесторам прогнозовану дохідність від 11% до понад 20% річних, а мінімальний внесок залежно від проєкту може становити від кількох сотень доларів до $300 тисяч.

    Однак за привабливими презентаціями та обіцянками валютної дохідності приховуються суттєві ризики. Частина станцій ще будується, інші не можуть запуститися через судові спори або технічні обмеження, а підтверджені виплати інвесторам наразі є радше винятком, ніж правилом.

    За даними огляду Delo.ua, станом на липень 2026 року лише одна з проаналізованих інвестиційних платформ підтвердила фактичну виплату доходу власникам сертифікатів. Решта компаній або ще не завершили будівництво, або не оприлюднили підтверджень перерахування дивідендів.

    Чому українці почали вкладати в енергетику

    Інтерес приватних інвесторів до енергетичних проєктів посилився після масштабних російських ударів по електростанціях і мережах. Дефіцит генерації змусив державу, бізнес та громади прискорити будівництво децентралізованих джерел живлення.

    Окремим напрямом стали промислові акумуляторні комплекси BESS. Вони дозволяють купувати електроенергію у години низького попиту, накопичувати її, а потім продавати дорожче під час пікових навантажень. Такі системи також допомагають балансувати мережу та швидко реагувати на зміни споживання. У квітні 2026 року представники енергетичного ринку називали накопичувачі одним із ключових елементів майбутньої архітектури української енергосистеми.

    Водночас обіцянка дохідності у 15–20% річних значно перевищує прибутковість багатьох консервативних фінансових інструментів. Саме тому енергетичні проєкти почали позиціонувати як альтернативу купівлі квартири для здавання в оренду, банківським депозитам або державним облігаціям.

    Проте висока прогнозована дохідність безпосередньо пов’язана з підвищеними ризиками — від затримок будівництва і проблем із підключенням до мереж до знищення обладнання внаслідок російських атак.

    Inzhur Energy: гроші залучили, але станція досі не генерує прибуток

    Одним із наймасовіших приватних енергетичних проєктів стала газопоршнева електростанція Inzhur Energy потужністю 34 МВт у Київській області.

    Інвесторам пропонували купувати сертифікати фонду, який мав фінансувати будівництво маневрової генерації для роботи за контрактом із НЕК «Укренерго». Мінімальний внесок становив трохи більше ніж 6,6 тисячі гривень, а прогнозована дохідність — близько 15% річних у доларовому еквіваленті.

    За моделлю фонду інвестори не повинні були отримувати регулярні дивіденди. Дохід мав накопичуватися у вартості сертифіката, який фонд планував викупити після завершення п’ятирічного строку.

    Сертифікати були повністю розпродані, а кількість співвласників перевищила дев’ять тисяч. Однак сама станція тривалий час залишалася предметом судових спорів.

    У вересні 2025 року Київський апеляційний суд забороняв продовжувати будівництво об’єкта. Згодом обмеження скасували, а у березні 2026 року Верховний Суд визнав попередню заборону необґрунтованою та дозволив завершити електростанцію.

    Попри це, за інформацією Delo.ua на початок липня, проєкт ще не вийшов на повноцінну операційну стадію. Відповідно, фактичних виплат від роботи станції інвестори поки не отримували.

    Цей приклад демонструє один із головних ризиків енергетичних інвестицій: навіть фізично збудований об’єкт не гарантує швидкого початку роботи, якщо навколо землі, дозвільних документів або підключення виникає судовий конфлікт.

    Solar Garden: токени під 30%, але залучення інвесторів не відбулося

    Компанія Solar Garden у 2025 році презентувала платформу UENERGY, через яку приватним інвесторам пропонували вкладати кошти у сонячну генерацію та системи зберігання електроенергії.

    Передбачалося, що користувачі купуватимуть токени UNRG за стейблкоїни USDC. Мінімальна інвестиція мала становити $100, а прогнозована дохідність — від 25% до 30% річних.

    Виплати планували формувати за рахунок продажу електроенергії та цінового арбітражу за допомогою накопичувачів.

    Проте фактично проєкт залучення коштів приватних інвесторів не реалізували. За інформацією компанії, систему зберігання вирішили будувати власним коштом, а платформа UENERGY згодом перейшла у режим технічного обслуговування.

    Таким чином, заявлені 25–30% річних залишилися прогнозом, а не підтвердженим результатом.

    Varto: єдина платформа, яка заявила про реальні виплати

    Найбільш помітно серед інших пропозицій вирізняється платформа Varto. Вона пропонує інвестувати не у майбутнє будівництво, а у вже готові об’єкти, які виробляють електроенергію та мають операційний дохід.

    Першим активом став вітропарк у Закарпатській області потужністю 10,4 МВт. Мінімальний внесок становить близько 126 тисяч гривень, або приблизно $3 тисячі.

    Компанія заявляє про прогнозовану дохідність 11–13% річних у євро та щоквартальні виплати. На офіційному сайті Varto зазначено, що платформа працює лише з введеними в експлуатацію активами, а інвестиції оформлюються через регульований фонд.

    За інформацією Delo.ua, інвестори Varto вже отримували перші виплати. Спочатку дохід становив близько 5%, а наступна виплата у липні мала становити 15%. Компанія при цьому не розкрила загальної суми розподілених коштів.

    Varto стала єдиною платформою з огляду, яка підтвердила сам факт виплати дивідендів. Водночас це не означає відсутності ризиків. Горизонт вкладення розрахований приблизно на 11 років, а прогнозована окупність становить близько восьми років.

    Сертифікати можна продати через брокера, однак ліквідність такого інструменту може бути значно нижчою, ніж у державних облігацій або валюти.

    Codex Energy: до 20% річних, але станцію лише будують

    Codex Energy залучає приватних інвесторів до проєкту Bolhrad Energy Park на Одещині. Він має включати сонячну електростанцію потужністю 3,3 МВт, систему накопичення потужністю 3 МВт та ємністю 10 МВт·год, а також зарядну інфраструктуру для електротранспорту.

    Загальний бюджет оцінюється у €4,5 млн. Із цієї суми близько €3 млн компанія планує отримати від приватних інвесторів. Мінімальний внесок становить €20 тисяч, а заявлена дохідність — від 16% до 20% річних у євро.

    Інвестор отримує частку через споживче товариство, а прибуток має формуватися одразу з кількох джерел: продажу сонячної електроенергії, роботи накопичувача та зарядного хабу.

    Офіційний сайт проєкту вказує, що запуск сонячної станції запланований на четвертий квартал 2026 року.

    Отже, станом на липень проєкт ще не генерував операційного доходу та не міг виплачувати дивіденди. Обіцяні 16–20% залишаються розрахунковою дохідністю, яка залежить від своєчасного монтажу, підключення до мережі та майбутніх цін на електроенергію.

    Ecotech Invest: першу чергу запустили, але виплати не підтвердили

    Ecotech Invest пропонує вкладати кошти в установки зберігання енергії у західних областях України.

    Мінімальна інвестиція становить близько $25 тисяч, прогнозована дохідність — до 19% річних, а очікуваний строк окупності — до п’яти років.

    Участь оформлюється через асоційоване членство в кооперативі. Це означає, що інвестор не купує цінні папери чи сертифікати інвестиційного фонду, а отримує пай у спільному проєкті.

    За даними компанії, кошти вже залучили на три черги накопичувачів, а першу з них запустили у травні 2026 року. Проте підтвердженої інформації про виплату доходу вкладникам на момент публікації не було.

    Кооперативна модель може бути гнучкішою, однак вона не передбачає такого самого регуляторного нагляду, як інвестиційний фонд під контролем Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

    Concorde Capital: великий чек і виплати лише з 2027 року

    Concorde Capital залучає інвесторів у комплекс газопоршневої генерації та накопичення електроенергії загальною потужністю 78,4 МВт.

    Модель передбачає заробіток на виробництві електроенергії у години високих цін та на арбітражі за допомогою акумуляторних систем.

    Заявлена дохідність становить близько 16% річних, але виплати планують розпочати не раніше 2027 року. Формально мінімальний поріг називали на рівні $42 тисяч, хоча перші угоди, за інформацією представників компанії, укладалися із внесками близько $300 тисяч.

    Інвестори входять через корпоративний інвестиційний фонд, який володіє компанією-оператором проєкту. Concorde Capital працює на українському фінансовому ринку з 2004 року та заявляє, що за цей період допомогла бізнесу залучити мільярди доларів інвестицій.

    Перша черга комплексу почала продавати електроенергію у лютому 2026 року. Проте інвестори ще не отримували регулярних виплат, оскільки вони заплановані на наступний рік.

    Окремим ризиком залишається відсутність оформленого страхування від воєнних загроз.

    ONESOLAR: обіцяють до 22%, запуск очікується у серпні

    ONESOLAR будує кластерну сонячну електростанцію у Берегівському районі Закарпатської області.

    Інвесторам пропонують купувати окремі кластери потужністю 50 кВт. Орієнтовна вартість одного такого об’єкта становить близько $35 тисяч, а заявлена дохідність — від 15% до 22% річних.

    Компанія зазначає, що має понад 12 років досвіду та реалізувала понад 60 МВт сонячних потужностей. На сайті проєкту також доступна онлайн-трансляція будівництва та юридична документація.

    Будівництво розпочалося восени 2025 року, а запуск запланували на серпень 2026-го. Отже, на момент огляду станція ще не виробляла електроенергію, а інвестори не отримували дивідендів.

    Чому 20% річних не означають гарантований прибуток

    Прогнозована дохідність в інвестиційній презентації не є гарантією фактичного результату. Вона залежить від вартості будівництва, тарифів, цін на електроенергію, сонячної або вітрової генерації, доступності мереж, витрат на ремонт та податків.

    Особливо важливо перевірити юридичну форму вкладення. Інвестиційний сертифікат фонду, частка у товаристві, кооперативний пай, токен або звичайна позика створюють різний рівень захисту.

    Не менш важливими є права на земельну ділянку, дозвіл на будівництво, технічні умови приєднання до мережі, наявність попередніх кредиторів та страхування обладнання.

    Окремий ризик — ліквідність. Навіть якщо на папері частка коштує дорожче, інвестор може не знайти покупця, коли терміново захоче повернути гроші.

    В умовах війни до стандартних комерційних ризиків додаються ракетні атаки, пошкодження мереж, окупація території, дефіцит обладнання та зміни державного регулювання.

    Таким чином, українська енергетика дійсно відкриває нові можливості для приватного капіталу. Проте станом на липень 2026 року більшість представлених проєктів ще не мають тривалої історії стабільних виплат.

    Із розглянутих платформ лише Varto підтвердила, що інвестори вже отримували дивіденди. В інших випадках люди поки вкладають переважно у майбутній запуск, очікуючи, що станція запрацює, підключиться до мережі та досягне прогнозованої прибутковості.

    Тому обіцянку 15–20% річних слід розглядати не як гарантований пасивний дохід, а як прогноз у високоризиковому секторі, де потенційно високий прибуток супроводжується реальною можливістю затримок, нижчих виплат або втрати частини вкладених коштів.

  • Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    За інформацією наших джерел, для узгодження кандидатури СЕО “Нафтогазу” Сергія Корецького на пост нового прем’єр міністра України, його представляли нашим Західним партнерам на саміті НАТО в Анкарі.

    “Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”, його кандидатуру схвалили, і тепер він є головним претендентом на посаду прем’єра.

    Водночас, у Верховній Раді поки що немає голосів за його призначення” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, у неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський розповів, що зустрівся з Сергієм Корецьким та подякував “за ефективну роботу на чолі стратегічних українських державних компаній – “Укрнафти” та “Нафтогазу”.

  • Від охоронця до прем’єра: хто такий Сергій Корецький

    Від охоронця до прем’єра: хто такий Сергій Корецький

    Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький опинився серед головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра після оголошеного Володимиром Зеленським перезавантаження Кабінету Міністрів. У західних та українських медіа його називають одним із фаворитів кадрової гонки, однак остаточного рішення президента та офіційного подання кандидатури до Верховної Ради поки немає.

    Корецький майже всю професійну кар’єру працював у паливно-енергетичній галузі. Він пройшов шлях від рядової посади у приватній компанії до керівництва однією з найбільших мереж автозаправних станцій, а згодом очолив державні «Укрнафту», «Укртатнафту» і всю групу «Нафтогаз».

    Його можливе призначення прем’єром може означати, що Банкова робить ставку на технократичного керівника з досвідом антикризового управління великими підприємствами. Водночас робота на чолі уряду значно ширша за управління енергетичними активами: новому прем’єру доведеться відповідати за оборону, фінанси, соціальну політику, відбудову, євроінтеграцію та підготовку країни до зими.

    Чому Корецького назвали фаворитом

    12 липня Зеленський заявив, що Україні потрібне оновлення уряду відповідно до нової політичної стратегії. Після розмови з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко президент окремо зустрівся із Сергієм Корецьким.

    Глава держави повідомив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та досягнення результатів у межах оновленого державного курсу. Зеленський також позитивно оцінив роботу Корецького у складному енергетичному секторі.

    Саме послідовність зустрічей та окрема публічна увага президента до керівника державної компанії спричинили припущення про його можливий перехід до Кабміну.

    Reuters повідомило, що депутати та джерела у владі називають Корецького одним із можливих наступників Свириденко, а частина співрозмовників агентства вважає його головним претендентом. Financial Times також віднесла керівника «Нафтогазу» до провідних кандидатів поряд із Денисом Шмигалем і Михайлом Федоровим. Водночас сам Зеленський прізвища майбутнього глави уряду не оголошував.

    Від охоронця до керівника WOG

    Сергій Корецький народився у Луцьку. Він здобув освіту за напрямами машинобудування, економіки бізнесу та видобування нафти і газу, а згодом навчався за програмою Executive MBA.

    Його кар’єра у паливній галузі розпочалася наприкінці 1990-х років у групі Continuum, пов’язаній із бізнесменом Ігорем Єремеєвим. Українські медіа пишуть, що однією з перших посад Корецького була робота охоронцем. Цей епізод не зазначений в офіційній біографії «Нафтогазу», тому його варто подавати саме як інформацію журналістських профайлів, а не підтверджену компанією деталь.

    Надалі Корецький швидко просувався всередині бізнес-групи. Він працював на різних управлінських посадах, став генеральним директором керівної компанії Continuum, а у 2013 році очолив мережу автозаправних комплексів WOG.

    Офіційна біографія «Нафтогазу» підтверджує, що Корецький має понад 20 років досвіду у видобуванні та переробленні нафти, роздрібній і гуртовій торгівлі енергоресурсами та міжнародному фінансуванні. Також компанія вказує, що він очолював Western Oil Group, Continuum Group і WOG.

    Під його керівництвом мережа WOG розвивала не лише торгівлю пальним, а й супутні сервіси, зокрема магазини та кавові зони на автозаправках. Саме досвід створення роздрібної моделі пізніше допоміг Корецькому запустити власний кавовий бізнес.

    Власний бізнес і швейцарський енерготрейдер

    Після звільнення з WOG у 2018 році Корецький заснував бренд Idealist Coffee Co. Компанія розвивала мережу кав’ярень і виробництво кави, однак пізніше менеджер вийшов зі складу її власників.

    Також Корецький був співзасновником і керівником швейцарського енерготрейдера Centurion Group SA. Цей етап дав йому досвід міжнародної торгівлі, залучення фінансування та роботи на європейському енергетичному ринку.

    На відміну від багатьох українських державних менеджерів, він прийшов у держсектор не з політики чи міністерства, а з приватного паливного бізнесу. Саме це прихильники Корецького називають його перевагою — він має практичний досвід управління великими структурами, роздрібними мережами та фінансовими потоками.

    Критики водночас наголошують, що тривала робота у великому паливному бізнесі потребує особливо ретельного аналізу можливих конфліктів інтересів і зв’язків із колишніми партнерами. Публічних офіційних звинувачень у незаконній діяльності проти Корецького в контексті його кандидатури на прем’єра не оголошували.

    Як Корецький очолив «Укрнафту»

    Восени 2022 року держава примусово відчужила у власність акції низки стратегічних компаній для потреб оборони. Після зміни управління Сергія Корецького призначили директором «Укрнафти» та «Укртатнафти».

    На той момент перед новим менеджментом стояло кілька складних завдань: відновити контроль над фінансовими потоками, змінити систему закупівель, забезпечити стабільне виробництво пального та підвищити ефективність державних активів.

    Корецький заявляв, що компанія відмовилася від непрозорих посередницьких схем, перевела закупівлі на Prozorro, переглянула контракти та посилила внутрішній контроль.

    Уже за перший рік нового управління «Укрнафта» повідомила про різке покращення результатів. За підсумками 2023 року чистий прибуток компанії після міжнародного аудиту становив 23,6 млрд грн. За 2024 рік підприємство задекларувало ще 16,38 млрд грн чистого прибутку. Сукупно це майже 40 млрд грн за два роки.

    Для порівняння, за перше півріччя 2023-го чистий прибуток уже сягав 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Ці цифри компанія наводила у звіті про перші 12 місяців роботи нового керівництва.

    Водночас фінансові результати потрібно оцінювати з урахуванням високих світових цін, зміни контролю над підприємством, податкових факторів та особливих умов воєнної економіки. Прибуток не є виключно особистим здобутком одного керівника, а залежить від роботи всієї команди й ринкової кон’юнктури.

    Що змінилося в «Укрнафті»

    Під керівництвом Корецького «Укрнафта» почала активніше бурити нові свердловини, оновлювати автозаправну мережу та розвивати власні паливні потужності. Підприємство також розширювало співпрацю з військовими й передавало транспорт та обладнання Силам оборони.

    Компанія заявляла про збільшення видобутку нафти й газу, зростання доходів та скорочення залежності від сторонніх постачальників.

    Окремим напрямком стало оновлення мережі АЗС, яку держава отримала після переходу активів до нового управління. «Укрнафта» прагнула стати повноцінним національним оператором паливного ринку та збільшити свою частку в роздрібній торгівлі.

    У 2023 році дохід компанії зріс до 95,17 млрд грн, що було більш ніж удвічі вище за попередній рік. У самій «Укрнафті» пов’язували цей результат зі зміною управління, ринковою моделлю продажів і відмовою від частини старих схем.

    Як він став головою «Нафтогазу»

    У квітні 2025 року наглядова рада НАК «Нафтогаз України» обрала Сергія Корецького головою правління компанії. До виконання обов’язків він офіційно приступив 14 травня.

    «Нафтогаз» повідомляв, що Корецький перейшов на нову посаду зсередини групи, адже до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою». Компанія не називала його політичним призначенцем, наголошуючи на професійному досвіді у галузі.

    Одним із головних завдань нового керівника стало збільшення українського видобутку газу, накопичення запасів до опалювального сезону та відновлення інфраструктури після російських ударів.

    Корецький очолив групу у надзвичайно складний період. Росія продовжувала атакувати газовидобувні об’єкти, сховища, компресорні станції та іншу енергетичну інфраструктуру. Україні доводилося витрачати значні кошти на імпорт газу, аварійні ремонти та захист підприємств.

    «Нафтогаз» є не просто комерційною компанією. Від його роботи залежать опалення мільйонів домогосподарств, функціонування промисловості, газопостачання громад і загальна енергетична безпека держави.

    Прибуток «Нафтогазу» різко скоротився

    За даними, наведеними у матеріалі «Главкома», виторг групи «Нафтогаз» за підсумками 2025 року зріс до 270,9 млрд грн, однак чистий прибуток скоротився з 37,9 млрд до 5,83 млрд грн.

    Основною причиною називали збільшення витрат, зокрема на закупівлю імпортного природного газу. Така динаміка не обов’язково свідчить про погіршення управління: під час війни державна енергетична компанія виконує соціальні та стратегічні функції, які можуть бути важливішими за максимізацію прибутку.

    Водночас ці показники, ймовірно, стануть одним із питань до Корецького у разі його висунення на посаду прем’єр-міністра. Парламент і суспільство захочуть почути, наскільки ефективно компанія витрачала кошти, як формувалися ціни імпортного газу та чи достатньо Україна підготовлена до наступного опалювального сезону.

    Сам Зеленський після зустрічі з Корецьким зазначив, що той працює в «надзвичайно складному секторі» та забезпечував захист національних інтересів України. Ця оцінка посилила припущення, що президент розглядає менеджера для значно ширшої державної ролі.

    Що може сподобатися Зеленському

    Обрання Корецького може відповідати кільком завданням, які Зеленський поставив перед майбутнім урядом.

    Насамперед це підготовка до зими. Президент прямо назвав енергетичну стійкість одним із головних внутрішніх пріоритетів. Корецький уже відповідає за видобуток газу, імпорт, роботу сховищ і значну частину енергетичної інфраструктури.

    Другий напрямок — трансформація державних компаній. Зеленський заявив, що реформа таких підприємств має бути прискорена. Корецький має досвід переведення великого активу під нову модель управління та демонструє вимірювані фінансові результати «Укрнафти».

    Третій фактор — відсутність тривалої партійної кар’єри. На тлі запиту на технократичне управління Корецький може позиціонуватися як менеджер, а не традиційний політик.

    Нарешті, він має досвід роботи з міжнародними кредиторами, енергетичними компаніями та західними партнерами, що важливо для залучення коштів на відновлення.

    Які слабкі місця має кандидатура

    Головним недоліком Корецького є обмежений досвід роботи безпосередньо в центральних органах влади.

    Керівництво компанією, навіть надзвичайно великою, відрізняється від управління Кабінетом Міністрів. Прем’єр має координувати десятки міністерств, домовлятися з парламентом, вести переговори з МВФ та ЄС, відповідати за бюджет, оборонні видатки, соціальні виплати, мобілізаційні процеси й регіональну політику.

    Корецький ніколи не був народним депутатом чи міністром. Йому довелося б швидко вибудовувати відносини з Верховною Радою та формувати власну політичну команду.

    Інше питання — можливе поєднання посади глави уряду з необхідністю завершити підготовку «Нафтогазу» до зими. У разі призначення Корецького компанії терміново знадобиться новий керівник, а зміна менеджменту перед опалювальним сезоном може створити додаткові ризики.

    Також його критики можуть звертати увагу на багаторічну роботу у великому приватному паливному бізнесі. Сам по собі такий досвід не є порушенням, але вимагатиме прозорого пояснення всіх потенційних конфліктів інтересів.

    Хто ще претендує на посаду

    Корецький не є єдиним кандидатом. Reuters та Financial Times називають серед можливих претендентів колишнього прем’єра і чинного першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля та міністра оборони Михайла Федорова. В українських медіа також фігурує мер Харкова Ігор Терехов.

    Шмигаль має найбільший досвід роботи главою уряду й може стати компромісним варіантом. Федоров асоціюється з цифровізацією, безпілотними технологіями та реформою оборонного сектору. Терехов має досвід управління великим прифронтовим містом.

    Перевагою Корецького є саме енергетичний і корпоративний досвід. На тлі російських ударів, підготовки до зими та необхідності реформувати державні підприємства цей профіль може виявитися вирішальним.

    Що буде далі

    Остаточна кандидатура нового прем’єр-міністра має бути внесена президентом до Верховної Ради. Для призначення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Відставка Свириденко означає відставку всього уряду, однак міністри продовжуватимуть виконувати обов’язки до формування нового складу Кабміну. Reuters повідомляє, що Зеленський поки не назвав наступника прем’єрки, хоча консультації вже тривають.

    Тому називати Корецького майбутнім прем’єром як доконаний факт зарано. Наразі він лише один із головних кандидатів, якого підтримує частина президентської команди та про якого позитивно висловився Зеленський.

    Проте сам факт того, що колишній менеджер мережі АЗС і керівник державної нафтогазової групи опинився за крок від найвищої посади у виконавчій владі, робить його кар’єру однією з найпомітніших в українському державному менеджменті.

    У разі призначення Сергій Корецький пройде шлях від роботи у приватній паливній компанії до керівництва урядом воюючої держави. Його головним випробуванням стане вже не прибутковість окремого підприємства, а здатність забезпечити стійкість усієї країни.

  • Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Підготовка до нового опалювального сезону в Україні може ускладнитися через можливе підвищення тарифів на залізничні перевезення вугілля. У Всеукраїнській енергетичній асамблеї (ВЕА) попереджають, що збільшення вартості перевезень на 30% створить додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнить накопичення запасів палива та не допоможе вирішити фінансові проблеми “Укрзалізниці”.

    Про це повідомляє Всеукраїнська енергетична асамблея.

    У профільній організації наголошують, що в нинішніх умовах залізничний транспорт залишається практично безальтернативним способом доставки вугілля до українських теплових електростанцій. Саме від своєчасного постачання палива залежить стабільна робота теплової генерації під час проходження осінньо-зимового періоду, коли навантаження на енергосистему традиційно суттєво зростає.

    У ВЕА зазначають, що зараз енергетичний сектор працює в надзвичайно складних умовах. Підприємства одночасно відновлюють енергетичну інфраструктуру після численних російських ракетних та дронових атак, проводять масштабні ремонтні кампанії, накопичують стратегічні запаси вугілля та готують обладнання до роботи в осінньо-зимовий період. За таких обставин будь-яке додаткове фінансове навантаження може негативно вплинути на темпи підготовки до нового опалювального сезону.

    Голова Ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков наголосив, що запропоноване підвищення тарифів не лише не вирішує системних фінансових проблем “Укрзалізниці”, а й створює нові загрози для всієї енергетичної системи країни.

    “Запропоноване рішення створює додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнює підготовку до проходження опалювального сезону та не вирішує системних фінансових проблем АТ “Укрзалізниця”, – зазначив Плачков.

    У ВЕА пояснюють, що найбільш відчутними наслідки можуть стати для підприємств вугільної галузі. Оскільки для більшості шахт альтернативних способів доставки продукції практично не існує, підвищення тарифів автоматично збільшить логістичні витрати. Це може зробити видобуток окремих обсягів вугілля економічно невигідним, що, своєю чергою, призведе до скорочення поставок палива на теплові електростанції.

    Фахівці наголошують, що скорочення видобутку або затримки із доставкою вугілля можуть негативно позначитися на можливостях української енергосистеми стабільно проходити періоди пікового споживання електроенергії взимку. Саме теплова генерація залишається одним із ключових елементів балансування енергосистеми, особливо після значних руйнувань енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Водночас в Асамблеї переконані, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не повинні перекладатися на підприємства, які забезпечують паливом критично важливу для країни енергетичну галузь. На думку експертів, державний перевізник потребує комплексної модернізації та структурних реформ, які дозволять покращити його фінансовий стан без додаткового навантаження на промисловість.

    У ВЕА наголошують, що серед першочергових кроків мають бути підвищення операційної ефективності компанії, оптимізація витрат, удосконалення управлінських процесів, а також запровадження європейських механізмів фінансування соціально важливих пасажирських перевезень. Саме компенсація таких перевезень із державного бюджету, а не підвищення вантажних тарифів, на думку представників галузі, повинна стати одним із шляхів стабілізації фінансового стану перевізника.

    В Асамблеї підкреслюють, що перекладання проблем “Укрзалізниці” на підприємства паливно-енергетичного комплексу не забезпечить довгострокового ефекту для самої компанії, але може суттєво ускладнити забезпечення країни енергоресурсами в найскладніший зимовий період.

    У зв’язку з цим Всеукраїнська енергетична асамблея звернулася до уряду із закликом не підтримувати запропоноване підвищення тарифів на вантажні перевезення в нинішній редакції та знайти більш збалансовані рішення, які дозволять одночасно підтримати роботу “Укрзалізниці” та не створювати додаткових ризиків для енергетичної безпеки України.

    Нагадаємо, спочатку “Укрзалізниця” пропонувала підвищити вантажні тарифи одразу на 45%. Після консультацій із представниками бізнесу та галузевих асоціацій цей підхід було переглянуто. Згідно з оновленою пропозицією, тарифи планують збільшити на 30% із 1 серпня 2026 року, а ще на 15% — із 1 січня 2027 року.

    Раніше проти такого рішення також виступила Федерація роботодавців транспорту України. У своїй заяві організація наголосила, що фінансування соціально важливих пасажирських перевезень має здійснюватися за рахунок державної підтримки, а не через додаткове фінансове навантаження на промисловість, експортерів та підприємства, які забезпечують функціонування критичної інфраструктури країни.

  • Правило 20%: про що мають знати всі, хто встановлює сонячні панелі

    Правило 20%: про що мають знати всі, хто встановлює сонячні панелі

    Інтерес українців до домашніх сонячних електростанцій продовжує зростати. Причиною є не лише бажання зменшити витрати на електроенергію, а й прагнення забезпечити енергетичну незалежність на тлі регулярних російських атак на енергетичну інфраструктуру України. Проте фахівці наголошують: одна з найпоширеніших помилок під час проєктування домашньої сонячної електростанції — розрахунок її потужності точно під поточне споживання електроенергії.

    Як зазначають експерти, у таких випадках варто користуватися так званим «правилом 20%». Це не законодавча вимога чи обов’язковий технічний стандарт, а інженерна рекомендація, яку застосовують багато виробників і монтажних компаній під час проєктування приватних сонячних електростанцій. Суть підходу полягає у тому, що система повинна мати приблизно на 20% більшу продуктивність, ніж середнє споживання електроенергії домогосподарством.

    Наприклад, якщо будинок споживає в середньому 500 кВт·год на місяць, сонячну електростанцію рекомендують розраховувати приблизно на 600 кВт·год генерації за аналогічних умов. Такий запас дозволяє компенсувати коливання виробітку електроенергії та уникнути дефіциту під час пікових навантажень.

    Експерти пояснюють, що сонячні панелі працюють не так стабільно, як централізована електромережа. На їхню продуктивність впливають погодні умови, пора року, тривалість світлового дня, температура повітря, рівень забруднення поверхні панелей, затінення деревами чи сусідніми будівлями. Навіть за правильної установки система не завжди працює на номінальній потужності, тому невеликий запас генерації допомагає компенсувати ці природні втрати.

    Ще одна причина використовувати правило 20% — сезонні піки споживання. У спекотні літні місяці значно зростає використання кондиціонерів, а взимку — електричних обігрівачів, теплових насосів чи електрокотлів. Через це фактичне споживання електроенергії може суттєво перевищувати середньорічний показник.

    Крім сезонних факторів, навантаження на систему можуть збільшити й побутові зміни: поява нової енергоємної техніки, встановлення електричного бойлера, купівля електромобіля або облаштування зарядної станції. Якщо сонячну електростанцію спроєктувати без запасу, згодом її потужності може просто не вистачити для покриття нових потреб.

    Фахівці також нагадують, що ефективність сонячних модулів поступово знижується в процесі експлуатації. Залежно від виробника, панелі щороку можуть втрачати близько 0,5–1% продуктивності, тому запас у 20% частково компенсує природну деградацію обладнання протягом багатьох років роботи.

    Водночас експерти наголошують: правило 20% не є універсальною формулою. Остаточний розрахунок системи завжди залежить від конкретного об’єкта. Під час проєктування враховуються десятки параметрів, серед яких:

    • географічне розташування будинку;
    • орієнтація даху відносно сторін світу;
    • кут нахилу сонячних панелей;
    • рівень затінення;
    • місцеві кліматичні умови;
    • тип і ККД інвертора;
    • наявність акумуляторних батарей;
    • перспективи збільшення споживання електроенергії в майбутньому.

    Саме тому інженери рекомендують перед купівлею обладнання провести детальний енергоаудит будинку. Найпростіший спосіб — проаналізувати рахунки за електроенергію щонайменше за останні 12 місяців. Це дозволить врахувати як літні, так і зимові періоди максимального навантаження. Після визначення середнього місячного споживання його множать на 1,2, щоб отримати орієнтовну продуктивність майбутньої сонячної електростанції.

    Окрему увагу фахівці радять приділяти системам накопичення енергії. Самі сонячні панелі виробляють електроенергію лише вдень, тому для максимальної енергонезалежності варто передбачити встановлення акумуляторів. Вони дозволяють використовувати накопичену електроенергію ввечері, вночі або під час аварійних відключень електропостачання.

    Популярність домашніх СЕС в Україні зростає ще й через прагнення домогосподарств зменшити залежність від централізованої енергосистеми після численних атак РФ на енергетичну інфраструктуру. Саме тому фахівці рекомендують не орієнтуватися лише на мінімальну вартість обладнання, а проєктувати систему з урахуванням майбутніх потреб родини та реальних умов експлуатації.

    Експерти підкреслюють, що правило 20% є лише практичним орієнтиром для попереднього розрахунку. Остаточну конфігурацію домашньої сонячної електростанції мають визначати сертифіковані проєктанти після індивідуального аналізу будинку, енергоспоживання та технічних можливостей конкретного об’єкта. Саме такий підхід дозволяє отримати систему, яка працюватиме ефективно протягом багатьох років і забезпечить максимальну економію електроенергії.

  • Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення застави для колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка. Відтепер сума застави становить 150 мільйонів гривень замість раніше визначених 200 мільйонів. Рішення стало черговим етапом у резонансній справі, яка останніми місяцями перебуває в центрі уваги українського суспільства та міжнародних спостерігачів.

    Про зміну запобіжного заходу повідомила адвокатка ексміністра Сусанна Тірзікян. За її словами, захист розцінює рішення суду як позитивний сигнал, однак наголошує, що боротьба за повне виправдання підозрюваного триває.

    «Це важливий проміжний результат. Водночас ми розглядаємо це рішення лише як перший крок на шляху до справедливості. Попереду ще багато роботи, і ми продовжимо використовувати всі передбачені законом механізми для захисту прав нашого клієнта», – заявила адвокатка.

    У команді захисту переконані, що звинувачення проти Галущенка не мають достатнього підґрунтя. Саме тому адвокати планують і надалі оскаржувати позицію сторони обвинувачення та доводити невинуватість свого підзахисного.

    Справа Галущенка стала однією з найгучніших антикорупційних справ останнього часу. Колишнього міністра енергетики затримали детективи Національного антикорупційного бюро України в межах так званої справи «Мідас». Після затримання ВАКС обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.

    Така сума одразу привернула значну увагу експертів та громадськості, оскільки стала однією з найбільших застав, призначених українськими судами для колишніх високопосадовців. У захисті неодноразово заявляли, що розмір застави є надмірним і не відповідає ані ризикам, ані фактичним обставинам справи.

    Додатковий резонанс ситуації надало втручання міжнародних правозахисних структур. Зокрема, раніше повідомлялося, що за перебігом процесу почала спостерігати міжнародна організація IAC ISHR. Після аналізу судового розгляду її представники заявили про низку зауважень щодо дотримання прав підозрюваного.

    У своєму попередньому висновку експерти організації звернули увагу на окремі процедурні моменти та висловили сумніви щодо достатності доказової бази, представленої стороною обвинувачення. Водночас офіційних юридичних наслідків такі висновки не мають, однак можуть використовуватися стороною захисту як додатковий аргумент під час подальших судових засідань.

    На цей момент деталі обвинувачень у межах справи «Мідас» продовжують досліджуватися судом. Остаточного рішення щодо винуватості або невинуватості Германа Галущенка не ухвалено. Відповідно до Конституції України та норм кримінального процесуального законодавства, він вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено в законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

    Експерти зазначають, що рішення про зменшення застави не означає зміни суті обвинувачень або перегляду позиції слідства. Йдеться лише про коригування запобіжного заходу з урахуванням аргументів сторін та оцінки ризиків, які аналізує суд.

    Водночас сама справа залишається важливою не лише для енергетичної галузі, а й для всієї антикорупційної системи України. В умовах війни та масштабної міжнародної фінансової підтримки питання прозорості управління державними ресурсами перебувають під особливою увагою як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Подальший перебіг процесу може мати значний вплив на суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів, стандартів доказування у справах проти високопосадовців та практики застосування застав як альтернативи триманню під вартою.

    Наразі Герман Галущенко та його захист продовжують відстоювати свою позицію в суді. Водночас слідство наполягає на обґрунтованості висунутих підозр. Остаточну крапку в резонансній справі має поставити суд після повного дослідження всіх доказів та аргументів сторін.

  • Україна та Естонія посилять оборонну співпрацю

    Україна та Естонія посилять оборонну співпрацю

    Під час офіційного візиту до Естонії прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела низку зустрічей із вищим керівництвом країни, за результатами яких сторони домовилися про подальше поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони. Особливу увагу було приділено розвитку безпілотних технологій, обміну досвідом реагування на сучасні загрози та посиленню міжнародного тиску на Росію.

    Про результати переговорів глава українського уряду повідомила на своїй сторінці у Facebook після зустрічей із президентом Естонії Алар Каріс, головою парламенту Лаурі Хуссар та прем’єр-міністром Крістен Міхал.

    За словами Свириденко, Київ і Таллінн досягли домовленостей щодо посилення оборонної співпраці, зокрема у сфері безпілотних систем. В умовах повномасштабної війни саме дрони стали одним із ключових елементів сучасного поля бою, відіграючи вирішальну роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні військових цілей та захисті критичної інфраструктури. Україна, яка за останні роки накопичила унікальний бойовий досвід застосування безпілотних технологій, зацікавлена у поглибленні партнерства з країнами, що активно інвестують у розвиток оборонних інновацій.

    Окрім співпраці у сфері безпілотників, сторони домовилися підтримувати постійний обмін досвідом щодо реагування на безпекові виклики. Йдеться як про військові загрози, так і про кібербезпеку, захист критичної інфраструктури, протидію гібридним атакам та зміцнення стійкості державних інституцій в умовах війни.

    Під час переговорів значну увагу приділили і питанням енергетичної безпеки. Свириденко наголосила, що Естонія продовжує надавати практичну підтримку українському енергетичному сектору, який залишається однією з головних цілей російських атак. За її словами, внесок Таллінна до Фонду енергетичної підтримки України вже перевищив 2,6 мільйона євро.

    Ці кошти спрямовуються на відновлення та підтримку роботи енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок масованих ракетних і дронових ударів Росії. Українська влада неодноразово наголошувала, що міжнародна допомога у сфері енергетики є критично важливою для проходження опалювальних сезонів та забезпечення стабільного функціонування економіки країни.

    Окремим блоком переговорів стало питання подальшого посилення санкційного тиску на Кремль. Українська та естонська сторони обговорили підготовку нового, 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. У центрі уваги також опинилася боротьба з так званим «тіньовим флотом» РФ — мережею суден, які використовуються для обходу міжнародних обмежень на експорт російської нафти та інших товарів.

    Останнім часом країни Заходу дедалі активніше працюють над механізмами виявлення та блокування діяльності таких суден, адже вони дозволяють Москві частково компенсувати економічний ефект санкцій і продовжувати фінансування війни проти України.

    Ще одним важливим питанням стала гуманітарна складова російсько-української війни. За словами Свириденко, під час зустрічей сторони приділили окрему увагу міжнародній ініціативі Bring Kids Back UA, яка займається поверненням українських дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених до Росії та на окуповані території.

    Україна продовжує привертати увагу міжнародної спільноти до цієї проблеми, наполягаючи на необхідності посилення дипломатичного та правового тиску на Росію задля повернення всіх викрадених дітей додому. Підтримка європейських партнерів у цьому питанні залишається одним із пріоритетів української зовнішньої політики.

    Естонія від початку повномасштабного російського вторгнення залишається одним із найпослідовніших союзників України в Європі. Таллінн регулярно надає військову, фінансову та гуманітарну допомогу Києву, підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії та виступає за посилення європейської безпеки.

    Водночас естонське керівництво активно бере участь у дискусіях щодо майбутньої архітектури безпеки на континенті. Так, у квітні президент Естонії Алар Каріс заявив, що після звільнення Київщини навесні 2022 року існувала можливість для початку переговорного процесу між Україною та Росією, однак, на його думку, цей шанс було втрачено. Крім того, на початку року Каріс разом із прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею виступив із закликом призначити спеціального представника Європейського Союзу для ведення переговорів із Росією.

    Нові домовленості між Києвом і Таллінном свідчать про намір обох держав і надалі розвивати стратегічне партнерство в умовах триваючої війни, зміцнювати обороноздатність України та координувати зусилля для посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію.

  • НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП розглядає можливість суттєвого перегляду тарифів для НЕК Укренерго, який може набрати чинності з 1 липня 2026 року. Йдеться про оновлення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, що є ключовими елементами функціонування об’єднаної енергосистеми України та визначають вартість транспортування електроенергії магістральними мережами.

    Питання було винесене на розгляд під час засідання НКРЕКП, де регулятор представив попередні розрахунки нових тарифів. Згідно з проєктом, тариф на передачу електроенергії пропонується встановити на рівні 903,53 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ, що на понад 21 відсоток вище чинного рівня. Окремо передбачено суттєві зміни для підприємств металургійної галузі, зокрема для так званої “зеленої” електрометалургії, для якої тариф може зрости до 535,97 гривні за мегават-годину, що означає збільшення приблизно на 42 відсотки.

    Також регулятор розглядає підвищення тарифу на диспетчеризацію, який відповідає за балансування енергосистеми та оперативне управління потоками електроенергії. У проєкті пропонується встановити його на рівні 118,64 гривні за мегават-годину, що означає зростання майже на 8 відсотків. У НКРЕКП наголошують, що ці показники є попередніми та можуть бути змінені після публічного обговорення, консультацій з учасниками ринку та остаточного затвердження рішення.

    Водночас сам Укренерго пропонував значно більш суттєве підвищення тарифів. У первинних розрахунках компанія закладала збільшення тарифу на передачу майже на третину, підвищення для промислових споживачів ще на понад половину, а також суттєве зростання вартості диспетчеризації більш ніж на 50 відсотків. Таким чином, запропонований регулятором варіант наразі виглядає як компромісний між потребами оператора системи передачі та загальними економічними обмеженнями.

    Причини перегляду тарифів, за даними енергетичних джерел і профільних медіа, пов’язані з кількома ключовими факторами. Серед них насамперед зростання валютних курсів, яке безпосередньо впливає на витрати компанії, особливо в частині зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, адже їхня компенсація частково прив’язана до євро. Додатковим чинником є перегляд прогнозного балансу Об’єднаної енергосистеми України, згідно з яким очікується зменшення загального виробництва електроенергії приблизно на 9,5 відсотка та скорочення обсягів її передачі на 5,5 відсотка, що автоматично впливає на розподіл витрат інфраструктури.

    Ще одним важливим елементом у розрахунках є зміни на ринку електроенергії після лібералізації цінових обмежень. Очікується, що перегляд прайс-кепів з 1 травня 2026 року призведе до зростання середньозваженої ціни електроенергії, яка використовується як базовий орієнтир у взаєморозрахунках між учасниками ринку. Це також впливає на фінансову модель роботи оператора системи передачі та потребує коригування тарифної політики.

    У НКРЕКП підкреслюють, що запропоновані зміни не стосуватимуться побутових споживачів і не вплинуть безпосередньо на тариф для населення. Водночас промислові підприємства, особливо енергоємні галузі, можуть відчути додаткове фінансове навантаження, що потенційно позначиться на собівартості продукції та конкурентоспроможності окремих секторів економіки.

    Остаточне рішення щодо тарифів буде ухвалено після завершення всіх процедур обговорення та погодження. Регулятор наголошує, що процес є відкритим і передбачає врахування позицій учасників ринку, експертів та профільних асоціацій. У той же час енергетичний сектор України залишається в стані реформування та адаптації до нових економічних умов, що зумовлює регулярний перегляд тарифної політики з урахуванням макроекономічних та ринкових факторів.