Позначка: енергетика України

  • Під час атаки РФ безпілотник знову залетів у повітряний простір Румунії — Міноборони

    Під час атаки РФ безпілотник знову залетів у повітряний простір Румунії — Міноборони

    Під час масованої нічної атаки Росії на Україну в ніч на 17 квітня російський безпілотник знову порушив повітряний простір Румунії. Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    За даними відомства, системи протиповітряної оборони зафіксували дві повітряні цілі у прикордонній зоні. Одна з них увійшла на територію Румунії, однак згодом радіолокаційний контакт із нею був втрачений приблизно за 16 кілометрів на південний схід від комуни Кілія-Веке, у малонаселеній місцевості.

    Інцидент стався в районі повіту Тулча, який неодноразово вже опинявся в зоні ризику через близькість до українського кордону та активні бойові дії на півдні Одеської області.

    У Міністерстві оборони Румунії повідомили, що Національний військовий командний центр оперативно поінформував Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про необхідність оповіщення населення північної частини повіту Тулча. Це було зроблено як превентивний захід безпеки для місцевих жителів.

    Також зазначається, що військові підрозділи готуються до ранкової пошукової місії в районі ймовірного падіння безпілотника або його уламків. Станом на момент повідомлення офіційно не підтверджено, чи було знайдено фрагменти дрона або його уламки.

    У румунському оборонному відомстві різко засудили інцидент, наголосивши, що дії Російської Федерації становлять загрозу регіональній безпеці та є порушенням міжнародного права. Також у заяві підкреслюється, що Румунія координує свої дії з союзниками по НАТО та національними структурами безпеки.

    Влада країни заявила про готовність вжити всіх необхідних заходів для захисту території та населення у разі повторних інцидентів.

    Інцидент із порушенням повітряного простору Румунії стався на тлі масштабної повітряної атаки Росії на Україну тієї ж ночі.

    За офіційними даними української сторони, російські війська застосували балістичну ракету типу «Іскандер-М» та 172 ударні безпілотники різних типів. Силам протиповітряної оборони України вдалося знищити більшість повітряних цілей, однак частина все ж досягла своїх цілей.

    Повідомляється, що було зафіксовано влучання балістичної ракети та 20 ударних дронів у восьми різних локаціях. Ще в чотирьох місцях зафіксовано падіння уламків збитих безпілотників.

    Одним із наслідків нічної атаки стала чергова поразка енергетичної інфраструктури. Зокрема, в Чернігівській області було пошкоджено об’єкт компанії «Чернігівобленерго», через що без електропостачання залишилися понад 6 тисяч абонентів.

    Також повідомляється про влучання по низці інших інфраструктурних об’єктів у регіоні. Енергетики оперативно працюють над відновленням постачання електроенергії, однак частина споживачів тимчасово залишається без світла.

    Крім того, внаслідок ударів по Одеській області у районі Дунайського біосферного заповідника виникла пожежа. Рятувальні служби працювали над локалізацією займання та недопущенням подальшого поширення вогню.

    Це не перший випадок, коли російські безпілотники або їхні уламки фіксуються на території країн НАТО поблизу українського кордону. Румунія, як член Альянсу, вже неодноразово заявляла про виявлення фрагментів дронів у прикордонних районах після російських атак по півдню України.

    Подібні інциденти викликають занепокоєння серед союзників, оскільки створюють ризики ескалації та випадкового розширення зони бойових дій. НАТО, зі свого боку, заявляє про посилення моніторингу повітряного простору в регіоні та координацію дій із країнами-членами.

    Румунія підтвердила чергове порушення свого повітряного простору під час російської атаки на Україну. Хоча наразі не встановлено, чи було знайдено уламки безпілотника, військові вже готують пошукову операцію. Інцидент вкотре підкреслює ризики для країн НАТО, які межують з Україною, на тлі триваючої російської агресії.

  • У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    Через чергові російські обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури в Україні частина споживачів у низці областей тимчасово залишилася без електропостачання. Про це повідомило Міністерство енергетики України.

    За офіційними даними, знеструмлення зафіксовані у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Причиною відключень стали пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок ворожих атак, що призвели до аварій у мережах і необхідності оперативного перепідключення споживачів до резервних схем живлення.

    У Міненерго зазначають, що енергетична інфраструктура в цих регіонах зазнала різного ступеня пошкоджень. У деяких випадках йдеться про локальні аварії, в інших — про ураження обладнання, яке потребує більш складного ремонту. Внаслідок цього частина населених пунктів та окремі райони міст тимчасово залишилися без електроенергії.

    Попри це, енергетики працюють у посиленому режимі та здійснюють відновлювальні роботи цілодобово. Ремонтні бригади вже залучені на місцях пошкоджень у кожному з постраждалих регіонів. Фахівці проводять обстеження мереж, відновлюють лінії електропередач, ремонтують трансформаторні підстанції та інше критичне обладнання, необхідне для стабільного електропостачання.

    У Міністерстві енергетики підкреслюють, що головним пріоритетом є якнайшвидше повернення світла всім споживачам, які тимчасово залишилися без електроенергії. Водночас швидкість відновлення залежить від масштабу пошкоджень та безпекової ситуації в регіонах, оскільки частина енергетичних об’єктів продовжує перебувати в зоні ризику повторних атак.

    Водночас у відомстві наголошують, що попри складну ситуацію енергосистема України продовжує працювати стабільно. Станом на зараз не прогнозується застосування графіків погодинних відключень або інших загальнонаціональних обмежень споживання електроенергії. Це означає, що система зберігає достатній рівень резервів і здатна покривати поточне навантаження навіть в умовах локальних аварій.

    Окремо Міненерго звертає увагу, що ситуація в енергосистемі залишається динамічною. У разі нових атак або пошкоджень інфраструктури можливі оперативні зміни в режимі електропостачання. Саме тому громадян закликають уважно стежити за повідомленнями офіційних обленерго та місцевих енергетичних компаній, які першими інформують про зміни у своїх регіонах.

    Також українців просять відповідально ставитися до споживання електроенергії. У Міненерго нагадують про необхідність економного використання ресурсу у вечірні години з 18:00 до 22:00. У цей період навантаження на енергосистему традиційно зростає через побутове споживання, що в умовах пошкодженої інфраструктури може додатково ускладнювати роботу енергетиків.

    Фахівці енергетичної галузі продовжують працювати над ліквідацією наслідків атак і відновленням критичної інфраструктури. У Міненерго підкреслюють, що українська енергосистема вже неодноразово проходила випробування масованими ударами, і завдяки досвіду енергетиків та оперативним ремонтам їй вдається зберігати стійкість.

    Таким чином, попри тимчасові відключення у низці областей, енергосистема України продовжує функціонувати без запровадження загальнонаціональних графіків обмежень, а відновлювальні роботи тривають у безперервному режимі.

  • Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    У Києві, а також у Львівській, Волинській та Одеській областях зафіксовано відставання від затверджених графіків підготовки до наступного опалювального сезону. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

    За його словами, частина регіонів не виконує визначені строки робіт, які стосуються підготовки критичної інфраструктури до осінньо-зимового періоду. Президент наголосив, що йдеться про системний процес, який включає не лише технічну підготовку тепломереж і котелень, а й посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Зеленський підкреслив, що загалом у межах підготовки до зими вже задіяно 368 об’єктів інфраструктури. Вони охоплюють енергетичний сектор, житлово-комунальне господарство, системи теплопостачання та об’єкти, критично важливі для стабільної роботи міст і громад.

    Президент повідомив, що погоджено відновлення регулярних селекторних нарад із участю урядовців, керівників областей і громад, представників правоохоронних органів та військового командування, яке відповідає за захист енергетичної інфраструктури.

    За словами Зеленського, такий формат має забезпечити більш жорсткий контроль за виконанням графіків підготовки та дозволить оперативно реагувати на відставання в окремих регіонах. Він наголосив, що відповідальність за реалізацію планів буде персональною.

    Підготовка до опалювального сезону в Україні відбувається в умовах підвищених безпекових ризиків через триваючу війну. В останні роки цей процес включає не лише традиційні ремонтні роботи, а й масштабне посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів, резервування потужностей та підготовку до можливих аварійних сценаріїв.

    Енергетична система України вже неодноразово зазнавала значних пошкоджень унаслідок російських атак, що змушувало операторів системи передавати у роботу аварійні або стабілізаційні механізми балансування навантаження. Через це підготовка до зими розглядається як один із ключових елементів національної стійкості.

    На тлі підготовки до опалювального сезону в Україні періодично фіксуються коливання в енергосистемі, зокрема через зростання споживання або наслідки пошкоджень інфраструктури.

    У різні періоди в окремих регіонах запроваджувалися графіки погодинних відключень електроенергії для побутових і промислових споживачів. Також застосовувалися обмеження потужності для бізнесу в ранкові години пікового навантаження.

    Оператори енергосистеми пояснюють такі заходи необхідністю балансування попиту та пропозиції електроенергії, особливо під час похолодання або після аварій на енергетичних об’єктах.

    Раніше в енергетичній компанії ДТЕК повідомляли про повернення графіків відключень у періоди підвищеного споживання електроенергії, зокрема через різке похолодання. У таких умовах система зазнає додаткового навантаження, що вимагає тимчасових обмежень.

    Також у низці регіонів України вводилися екстрені відключення після пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок російських атак. Зокрема, фіксувалися випадки пошкоджень інфраструктури в Чернігівській області, що впливало на стабільність електропостачання.

    Уряд і профільні служби продовжують підготовку до опалювального сезону з урахуванням воєнних ризиків. Основна увага зосереджена на підвищенні стійкості енергетичної системи, відновленні пошкоджених об’єктів, накопиченні резервів та координації між центральною владою і регіонами.

    Окремим пріоритетом залишається забезпечення безперебійного теплопостачання для населення в умовах можливих пікових навантажень і надзвичайних ситуацій.

  • Внаслідок бойових дій та обстрілів у Запорізькій і Чернігівській областях є знеструмлення: енергосистема працює в умовах навантаження та відновлення

    Внаслідок бойових дій та обстрілів у Запорізькій і Чернігівській областях є знеструмлення: енергосистема працює в умовах навантаження та відновлення

    У Запорізькій та Чернігівській областях фіксуються локальні знеструмлення споживачів через наслідки бойових дій та обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури. Про це повідомляє Міністерство енергетики України.

    За даними відомства, російські атаки по енергетичних об’єктах призводять до пошкоджень мереж різного рівня напруги, що у свою чергу спричиняє аварійні відключення як у прифронтових районах, так і в окремих населених пунктах глибше в регіонах. Найскладніша ситуація традиційно спостерігається там, де обстріли повторюються або відбуваються поблизу критичної інфраструктури.

    Енергетики вже проводять відновлювальні роботи, однак у Міненерго наголошують, що швидкість ліквідації наслідків напряму залежить від безпекової ситуації. У ряді випадків ремонтні бригади не можуть одразу приступити до роботи через ризик повторних атак, тому відновлення електропостачання здійснюється поетапно — після дозволу військових і ДСНС.

    У міністерстві зазначають, що аварійно-відновлювальні служби працюють у цілодобовому режимі та часто виїжджають на місця пошкоджень одразу після стабілізації ситуації. До робіт залучаються як регіональні енергокомпанії, так і диспетчерські служби, які координують перерозподіл навантаження в мережі.

    Паралельно в усій енергосистемі України продовжують діяти заходи обмеження споживання електроенергії для промислових споживачів. За інформацією Міненерго, графіки обмеження потужності застосовуються щоденно у пікові години — з 06:00 до 08:00 та з 16:00 до 24:00. Це необхідно для стабілізації роботи об’єднаної енергосистеми, яка залишається вразливою через пошкодження, завдані попередніми масованими атаками.

    Окремо в енергетичному відомстві нагадують, що українська інфраструктура енергопостачання залишається однією з основних цілей російських ударів. Внаслідок цього в різні періоди фіксуються як локальні аварійні відключення, так і планові обмеження споживання, спрямовані на недопущення масштабних колапсів у системі.

    Запорізька область перебуває серед найбільш уразливих регіонів через близькість до зони бойових дій. Тут пошкодження електромереж і підстанцій можуть мати каскадний ефект, впливаючи на одразу кілька районів. Чернігівська область також періодично зазнає атак, що призводить до локальних перебоїв у постачанні електроенергії та потреби оперативного відновлення інфраструктури.

    Енергетики зазначають, що відновлювальні роботи часто проводяться у складних умовах — із ризиком повторних обстрілів, обмеженим доступом до окремих об’єктів і необхідністю швидкого реагування на зміни в мережі. Попри це, фахівці поступово повертають електропостачання у знеструмлені райони.

    У Міністерстві енергетики закликають громадян із розумінням ставитися до можливих тимчасових відключень і стежити за офіційною інформацією обленерго, оскільки ситуація може змінюватися протягом доби залежно від навантаження на систему та нових пошкоджень інфраструктури.

    Українська енергосистема продовжує працювати в умовах підвищеного навантаження, а її стабільність забезпечується одночасною роботою енергетиків, диспетчерських служб і резервних механізмів балансування, що дозволяє уникати масштабних відключень по всій країні.

  • Шмигаль пояснив, що буде з Дарницькою ТЕЦ після російських атак

    Шмигаль пояснив, що буде з Дарницькою ТЕЦ після російських атак

    Держава не планує націоналізувати Дарницьку теплоелектроцентраль у Києві — станція й надалі залишатиметься у приватній власності. Про це під час години запитань до уряду заявив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За словами міністра, всі київські теплоелектроцентралі перебувають під контролем уряду, однак головним завданням наразі є не зміна форми власності, а якнайшвидше відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

    Шмигаль зазначив, що держава, міська влада та міжнародні партнери спільно шукатимуть механізми допомоги для ремонту і повернення станцій до повноцінної роботи, незалежно від того, кому вони належать.

    Він також повідомив, що Україна шукає обладнання для відновлення ТЕЦ на базі списаних європейських станцій, які технічно подібні до українських.

    За його словами, українські технічні комісії вже відвідали кілька країн Європи, зокрема Латвію, Німеччину та Австрію, де вивчають можливість використання відповідного обладнання для прискорення ремонтних робіт.

    Станом на зараз Дарницька ТЕЦ залишається приватним підприємством. Власником станції як юридичної особи є ТОВ «Євро-Реконструкція».

    За даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціарним власником компанії є Анатолій Шкрібляк, а засновником виступає компанія MERVE Enterprises Limited, зареєстрована на Кіпрі.

  • Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Одіозна суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук, яка раніше була помічена в обслуговуванні інтересів олігархів Павла Фукса та Ігоря Коломойського, за повідомленням ЗМІ дотична до корупційних схем в українській енергетиці за участі підсанкційного Костянтина Григоришина.

    Так, за інформацією журналістів, “Костянтин Григоришин вкрав у держави не 68 мільйонів, а понад 1,3 мільярда грн”.

    Ключовим у цій історії називають суддю Господарського суду Києва Артема Селівона, який розглядав справу № 910/1228/24, де позивачем виступало ТОВ “Енера Вінниця”, що належить до орбіти Григоришина через кіпрську офшорку Palpon Trading Limited (структура Energy Standard Group).

    Суддя Селівон, спочатку відмовляв людям олігарха, але згодом, коли принесли схему за участі Енергоатому, Селівон погодився і прийняв ключове рішення. Сума відкату, за інформацією журналістів, склала трохи менше 10%. У схемі взяла участь одіозна суддя Марина Барсук, відповідну інформацію легко знайти в реєстрі судових рішень.

  • Україна відновила експорт електроенергії

    Україна відновила експорт електроенергії

    Україна частково відновила експорт електроенергії попри загальне зростання світових цін на енергоресурси. Про це заявила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець, коментуючи ситуацію на внутрішньому ринку електроенергії.

    За її словами, протягом останнього тижня в Україні сформувалася динаміка, яка відрізняється від глобальних енергетичних тенденцій.

    «На внутрішньому ринку електроенергії України протягом тижня сформувалася протилежна динаміка», — зазначила Буславець.

    Вона пояснила, що тепліша погода призвела до зниження загального рівня споживання електроенергії. Одночасно збільшилася генерація з відновлюваних джерел, насамперед із сонячних електростанцій, що сформувало додаткову пропозицію електроенергії у денні години.

    У результаті цього в окремі періоди доби виник короткочасний профіцит електроенергії в енергосистемі.

    На цьому тлі 5 березня Україна відновила експорт електроенергії в окремі години. Водночас, за словами Буславець, йдеться лише про постачання у періоди, коли в системі виникає надлишок потужності.

    «Йдеться виключно про постачання в періоди профіциту в енергосистемі, а самі обсяги залишаються мінімальними», — пояснила вона.

    Зокрема, у нічні години було експортовано близько 12 тисяч кВт·год електроенергії до Молдови.

    При цьому Буславець наголосила, що ситуація в енергосистемі залишається нестабільною. За її словами, у вечірні години та під час окремих пікових періодів система все ще може стикатися з дефіцитом потужності.

  • Китай пропонує Україні енергетичну підтримку на тлі звинувачень у фінансуванні РФ

    Китай пропонує Україні енергетичну підтримку на тлі звинувачень у фінансуванні РФ

    Китай запропонував Україні новий пакет гуманітарної енергетичної допомоги для подолання наслідків російських ударів по інфраструктурі. Водночас у США заявляють, що Пекін фактично продовжує підтримувати російську військову машину, яка ці удари здійснює.

    Як повідомляє Fox News, посол США в НАТО Метью Вітакер публічно звинуватив Китай у тому, що він має реальні важелі впливу на Москву, однак не використовує їх для припинення війни.

    За словами Вітакера, Пекін міг би зупинити конфлікт, припинивши продаж Росії технологій подвійного призначення та зменшивши закупівлю російської нафти й газу. Дипломат наголосив, що війна Росії проти України, на його переконання, значною мірою тримається на підтримці Китаю.

    Заяви пролунали після зустрічі міністра закордонних справ Китаю Ван І з главою МЗС України Андрієм Сибігою на полях міжнародної конференції. Китайська сторона пообіцяла надати гуманітарну енергетичну допомогу, яка має допомогти Україні впоратися з наслідками регулярних атак на об’єкти енергетики. Водночас Пекін не розкрив ані обсягів, ані конкретного змісту запропонованого пакета.

    Китай офіційно наполягає, що не є стороною конфлікту та виступає за політичне врегулювання. Пекін заперечує постачання летальної зброї Росії і заявляє про прагнення відігравати “конструктивну роль” у врегулюванні кризи.

    Однак у Вашингтоні дедалі частіше характеризують Китай як ключового зовнішнього союзника Москви. За оцінками американських чиновників, Росія суттєво залежить від китайських компонентів і технологій, зокрема тих, що можуть використовуватися у виробництві безпілотників та іншого військового обладнання.

    Крім того, Китай залишається одним із найбільших покупців російської нафти. Ці закупівлі забезпечують Кремлю стабільні доходи в умовах західних санкцій і цінових обмежень. Саме ці кошти, на думку західних політиків, дозволяють Москві продовжувати воєнні дії.

    Таким чином, Пекін одночасно підтримує дипломатичні контакти з Києвом і пропонує гуманітарну допомогу, але зберігає економічну співпрацю з Москвою. Для європейських урядів, які розглядають можливість посилення обмежень щодо китайських компаній через експорт товарів подвійного призначення, така позиція Китаю створює додаткову дипломатичну складність.

  • Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Рінат Ахметов знову посів перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України за версією Опендатабот. Однак за зовнішнім фасадом фінансового успіху, на думку критиків, ховається роками вибудувана система монопольного впливу на енергетичний ринок, яка дозволяє отримувати надприбутки за рахунок держави та споживачів.

    Ключовим елементом цієї системи є холдинг ДТЕК, який контролює значну частину вугільної генерації та розподільчих мереж. Така концентрація дала групі можливість фактично диктувати умови на стратегічному ринку. Під гаслами стабілізації енергосистеми та відновлення інфраструктури, за оцінками експертів, відбувається системне перекачування бюджетних коштів і платежів населення в інтересах приватного бізнесу.

    Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

    Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

    Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

    Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

    Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

    На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

    Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

  • Олександр Кацуба став співвласником газовидобувної компанії «Надра-Геоінвест»

    Олександр Кацуба став співвласником газовидобувної компанії «Надра-Геоінвест»

    Колишній заступник голови правління «Нафтогазу» Олександр Кацуба офіційно увійшов до складу співвласників однієї з найбільших приватних газовидобувних компаній України — ТОВ «Надра-Геоінвест». На початку 2026 року на нього було переоформлено 50% частки підприємства, яка раніше належала його колишній дружині Тетяні Гузенко.

    Іншим співвласником компанії залишається Олександр Гузенко. «Надра-Геоінвест» активно нарощує обсяги видобутку та закріпилася серед лідерів приватного газового сектору. За наявними даними, у листопаді 2023 року група компаній видобула понад 34 мільйони кубометрів газу, а у листопаді 2025 року — близько 43 мільйонів кубометрів, увійшовши до трійки найбільших приватних газовидобувників країни. Дивідендні виплати власникам за 2023–2024 роки перевищили 2,7 мільярда гривень.

    Водночас компанія фігурує у кримінальному провадженні Служби безпеки України №22022000000000540. Розслідування ведеться за статтями, що стосуються державної зради, сприяння державі-агресору та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. За версією слідства, керівники та засновники компанії могли вступити у змову з метою здійснення фінансових операцій із ризиковими контрагентами, а також поставок товарів до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Всі ці твердження наразі перевіряються в межах досудового розслідування.

    Експерти ринку пов’язують переоформлення частки на Олександра Кацубу з юридичними ризиками, які виникли для колишньої власниці активу. За оцінками фахівців, блокування банківських рахунків Тетяни Гузенко у зв’язку з кримінальним провадженням могло створити загрозу для управління компанією та розподілу дивідендів. У такій ситуації переоформлення корпоративних прав дозволяє зберегти операційний контроль і захистити активи.

    Історія «Надра-Геоінвест» бере початок із періоду державно-приватного партнерства у 2007 році та включає кілька змін власників, участь структур, пов’язаних із колишніми високопосадовцями, а також використання офшорних компаній. Сьогодні підприємство володіє значним портфелем ліцензій і генерує мільярдні доходи, залишаючись одним із ключових гравців приватного газового ринку України.

    На тлі триваючого слідства та фінансових обмежень для окремих фігурантів Олександр Кацуба офіційно став співвласником компанії і формально контролює частку, що приносить значні дивіденди.