Uanews.life

Позначка: енергетика

  • Росія зруйнувала майже на $200 млрд: прямі збитки України від війни зросли ще на 16%

    Росія зруйнувала майже на $200 млрд: прямі збитки України від війни зросли ще на 16%

    Прямі збитки, завдані Україні внаслідок повномасштабної війни Росії, сягнули 197,5 млрд доларів. Порівняно з попередньою оцінкою у 169,8 млрд доларів сума зросла приблизно на 16%. Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспорт, промисловість та енергетика.

    Нову оцінку оприлюднив KSE Institute. Розрахунки підготовлені спільно з профільними державними органами та охоплюють пряме фізичне руйнування нерухомості, інфраструктури, транспортних засобів, обладнання та інших активів.

    Йдеться саме про прямі матеріальні збитки, а не про загальну вартість війни для української економіки. Для порівняння, остання комплексна оцінка Світового банку RDNA5 станом на кінець 2025 року визначала прямі збитки у 195,1 млрд доларів, економічні та соціальні втрати — у 666,7 млрд, а потреби у відбудові та відновленні на наступні десять років — майже у 587,7 млрд доларів.

    Найбільше Росія зруйнувала житла

    Найбільша частина прямої шкоди припадає на житловий сектор — 65,9 млрд доларів.

    Порівняно з попередньою оцінкою ця сума збільшилася ще на 5,9 млрд доларів.

    Загалом в Україні вже пошкоджено або повністю зруйновано майже 416 тисяч житлових будівель.

    Серед них близько:

    • 352 тисяч приватних будинків;
    • 63 тисяч багатоквартирних будинків;
    • близько тисячі гуртожитків.

    Наймасштабніші руйнування житлової забудови закономірно зосереджені у східних і прифронтових регіонах, де бойові дії та російські обстріли тривають найбільш інтенсивно.

    Водночас пошкодження житла зафіксовані фактично по всій Україні через регулярні удари ракетами та безпілотниками по містах у глибокому тилу.

    Світовий банк також називає житло одним із трьох найбільш постраждалих секторів поряд із транспортом та енергетикою. За даними RDNA5, станом на кінець 2025 року пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду України, що безпосередньо зачепило понад три мільйони домогосподарств.

    Дороги, залізниця, порти: транспорт втратив $42 млрд

    Другим за масштабом руйнувань став транспортний сектор.

    Його прямі збитки оцінюються приблизно у 42 млрд доларів.

    Найбільше постраждала автомобільна інфраструктура. За оцінкою KSE, пошкоджено або знищено близько 29 тисяч кілометрів доріг державного, місцевого та комунального значення.

    Суттєвих втрат зазнала й залізниця.

    Вартість пошкоджених та зруйнованих активів «Укрзалізниці» оцінюється приблизно у 5 млрд доларів.

    Ще близько 1,2 млрд доларів становлять збитки портової інфраструктури.

    Авіаційна галузь втратила приблизно 2 млрд доларів.

    Особливо відчутно транспортний сектор потерпав протягом 2025 року, коли Росія посилила атаки на залізничні об’єкти та українські порти. У RDNA5 зазначалося, що саме через інтенсивні удари по залізниці й портах потреби транспортного сектору у відновленні лише за рік збільшилися приблизно на 24%.

    Під ударами опинилися понад 12 тисяч підприємств

    Серйозних руйнувань зазнали промисловість, будівельний сектор та сфера послуг.

    Їхні прямі збитки KSE оцінює у 18,4 млрд доларів.

    Від початку повномасштабної війни пошкоджені або повністю зруйновані активи приблизно 12,6 тисячі підприємств.

    Переважна більшість із них — малі компанії, однак російські атаки та окупація також зачепили близько 100 великих і середніх приватних підприємств і приблизно 500 державних.

    Найбільших абсолютних втрат зазнала металургійна промисловість.

    Це пояснюється, зокрема, концентрацією великих промислових підприємств на сході та півдні України — саме у регіонах, де бойові дії були найінтенсивнішими.

    Майже половина оцінених збитків підприємств припадає лише на Донецьку область.

    Ці цифри відображають тільки фізичне знищення активів. Вони не включають втрачений дохід бізнесу, зупинку виробництва, порушення логістики, втрату ринків або вимушене переміщення підприємств.

    Енергетика втратила вже понад $18 млрд

    Ще одним сектором, який продовжує стрімко накопичувати збитки, залишається енергетика.

    Її прямі втрати зросли до 18,3 млрд доларів.

    Порівняно з попередньою оцінкою показник збільшився приблизно на 25%.

    Причина — систематична російська кампанія проти української енергосистеми.

    Під ударами перебувають генеруючі потужності, високовольтні підстанції, мережі передачі й розподілу електроенергії, теплоенергетична та газова інфраструктура.

    Світовий банк також зафіксував різке погіршення ситуації в енергетичному секторі. У RDNA5 зазначалося, що кількість пошкоджених або зруйнованих енергетичних активів за рік збільшилася приблизно на 21%.

    Особливість енергетики полягає в тому, що частину об’єктів доводиться відновлювати не один раз. Відремонтована підстанція або електростанція може повторно опинитися під російським ударом, через що вартість відновлення постійно зростає.

    Майже 4,8 тисячі закладів освіти пошкоджені або зруйновані

    Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у 12,2 млрд доларів.

    За даними KSE, бойові дії та російські удари пошкодили або повністю знищили майже 4,8 тисячі освітніх закладів.

    Найбільше постраждали школи та заклади дошкільної освіти.

    Пошкодження зафіксовані у 22 регіонах України.

    Ці руйнування мають наслідки значно ширші, ніж вартість самих будівель. Вони змушують дітей переходити на дистанційне або змішане навчання, громади — будувати укриття та тимчасові приміщення, а державу — витрачати додаткові кошти на відновлення освітньої мережі.

    Аграрний сектор втратив понад $12 млрд

    Прямі збитки агропромислового комплексу та земельних ресурсів становлять близько 12,1 млрд доларів.

    Найбільше грошей аграрії втратили через знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки — понад 7,1 млрд доларів.

    Ще більш ніж 2 млрд доларів становлять збитки інфраструктури для зберігання продукції.

    Вартість знищеної або викраденої сільськогосподарської продукції оцінюється майже у 1,9 млрд доларів.

    І знову ця цифра не показує повного масштабу економічного удару.

    До прямих втрат не входять збитки через мінування земель, втрату доступу до полів на окупованих територіях, скорочення виробництва, проблеми з експортом та здорожчання логістики.

    Лікарні, культура та ЖКГ також втратили мільярди

    Сукупні прямі збитки громадського сектору оцінюються приблизно у 22,8 млрд доларів.

    До цього блоку входять заклади освіти, науки, охорони здоров’я, культурні та спортивні об’єкти, соціальна інфраструктура й адміністративні будівлі.

    Сфера охорони здоров’я зазнала прямих збитків приблизно на 4,5 млрд доларів.

    Таку саму суму — близько 4,5 млрд доларів — становлять втрати культури, спорту та туризму.

    Житлово-комунальне господарство втратило приблизно 3,8 млрд доларів.

    Збитки цифрової інфраструктури вже сягнули 1,8 млрд доларів.

    Чому цифри KSE і Світового банку відрізняються

    Окремо варто пояснити різницю між актуальною оцінкою KSE у 197,5 млрд доларів та цифрою RDNA5 Світового банку у 195,1 млрд доларів.

    Це не суперечливі оцінки.

    Вони мають різні дати зрізу та частково різну методологію.

    RDNA5 охоплює події до 31 грудня 2025 року, тоді як нинішня оцінка KSE враховує новіші доступні дані.

    Саме тому загальна сума поступово збільшується в міру надходження інформації про нові руйнування та уточнення вартості раніше пошкоджених об’єктів.

    Ще важливіше — не плутати прямі збитки з потребами у відновленні.

    197,5 млрд доларів — це оцінка вартості вже пошкоджених або знищених фізичних активів.

    А майже 588 млрд доларів, які наводить Світовий банк, — це прогноз того, скільки Україні потрібно протягом десяти років для відбудови та відновлення з урахуванням принципу «відбудувати краще», модернізації й додаткових витрат.

    Тобто відновити країну коштуватиме приблизно утричі дорожче, ніж проста оцінка вартості зруйнованого майна.

    І ця сума продовжує зростати

    Найважливіше застереження полягає в тому, що 197,5 млрд доларів — не остаточна ціна російської агресії.

    Війна триває.

    Росія продовжує атакувати житлові будинки, енергетику, залізницю, підприємства, порти та інші об’єкти по всій Україні.

    Кожен новий удар збільшує як суму прямих збитків, так і майбутню вартість відновлення країни.

    Навіть оцінка Світового банку у майже 588 млрд доларів базується на руйнуваннях лише до завершення 2025 року.

    Саме тому реальна потреба у відбудові вже зараз може бути вищою.

    Для України це також посилює аргументацію у переговорах щодо репарацій та використання заморожених російських державних активів.

    Масштаб руйнувань уже фактично наблизився до психологічної позначки у 200 млрд доларів лише прямих фізичних збитків.

    І якщо врахувати втрати економіки, недоотримані доходи, людський капітал та майбутні витрати на відновлення, реальна ціна російської війни вимірюється вже зовсім іншими сумами.

  • Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти

    Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти

    У Запорізькій області почали будувати підземні енергетичні об’єкти, які мають захистити критично важливе обладнання від російських ракет, дронів та авіабомб. Підземні конструкції вже зводять на двох трансформаторних підстанціях, а до початку опалювального сезону в регіоні планують завершити захист усіх ключових трансформаторів.

    Про це начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров розповів в інтерв’ю Укрінформу. За його словами, Запорізька область стала першою в Україні, де почали реалізовувати такий проєкт.

    «Ми почали будувати підземні енергетичні об’єкти. На двох трансформаторних підстанціях зводимо підземні конструкції. Такого ніхто в Україні не робив, ми це робимо першими і вперше», — заявив Федоров.

    Проєкт реалізують на тлі систематичних російських атак на енергетичну інфраструктуру прифронтової Запорізької області та підготовки регіону до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Найцінніше обладнання ховають від російських ударів

    За словами Федорова, особливу увагу приділяють захисту трансформаторів. Це одні з найдорожчих і водночас найбільш вразливих компонентів енергетичної системи.

    Пошкодження такого обладнання може мати наслідки далеко за межами самої підстанції. Вихід трансформатора з ладу здатен ускладнити передачу та розподіл електроенергії, а його швидка заміна не завжди можлива.

    Федоров зазначив, що виготовлення трансформатора в середньому займає близько дев’яти місяців. Саме тому завдання полягає не лише у відновленні пошкодженого обладнання після російських атак, а й у фізичному захисті найбільш критичних елементів до можливого удару.

    Очільник ОВА не став розкривати кількість і місця розташування об’єктів із міркувань безпеки.

    Водночас він повідомив, що наразі в області захищено вже понад половину ключових трансформаторів.

    «Більше половини вже захищено, до зими захистимо всі», — сказав Федоров.

    За його словами, відповідні будівельні роботи перебувають на завершальній стадії.

    Захисні споруди вже пройшли перевірку атаками

    Фізичний захист енергетичних об’єктів у Запорізькій області вже довелося перевіряти не під час випробувань, а безпосередньо в умовах російських атак.

    За словами керівника ОВА, раніше побудовані укриття витримували удари російських дронів типу Shahed та близькі влучання керованих авіаційних бомб.

    Федоров стверджує, що після таких атак захищене обладнання залишалося працездатним.

    Це особливо важливо для Запорізької області, значна частина якої перебуває у безпосередній близькості до фронту.

    Російські війська мають можливість застосовувати проти регіону не лише далекобійні ракети й ударні безпілотники, а й керовані авіаційні бомби. Через це енергетична інфраструктура області постійно перебуває під загрозою повторних ударів.

    Навіщо енергетичні об’єкти переносять під землю

    Україна вже кілька років будує багаторівневий фізичний захист енергетичної інфраструктури. Його завдання — не зробити підстанції абсолютно невразливими, що в умовах масованих ракетних атак практично неможливо, а мінімізувати наслідки влучань.

    Для цього навколо критичного обладнання споруджують спеціальні бетонні конструкції, захисні стіни та інженерні укриття.

    Однак у Запорізькій області вирішили піти далі та розпочати будівництво підземних конструкцій.

    Технічних характеристик цих об’єктів Федоров не розкриває. Це логічно з погляду безпеки: інформація про конструкцію, точне місце розташування, глибину та рівень захисту стратегічної інфраструктури може бути використана противником.

    Відомо лише, що роботи вже ведуться на двох трансформаторних підстанціях.

    Якщо експеримент продемонструє ефективність, досвід Запорізької області потенційно може бути використаний і в інших регіонах України.

    Запоріжжя готується до нових блекаутів

    Підземні енергооб’єкти — лише одна частина підготовки регіону до наступної зими.

    За словами Федорова, Запорізька область також повністю сформувала мобільний резерв обладнання, необхідного для оперативного відновлення енергопостачання.

    Окрему увагу приділили резервній генерації.

    Завдяки допомозі міжнародних партнерів область, за словами керівника ОВА, на 100% забезпечена резервними дизельними генераторами на випадок нових масштабних відключень електроенергії.

    Таке обладнання особливо важливе для лікарень, об’єктів водопостачання, соціальних установ та іншої критичної інфраструктури.

    Резервні генератори не здатні замінити централізовану енергосистему для всього регіону, однак дозволяють підтримувати роботу найважливіших об’єктів під час аварійних відключень.

    Росія продовжує бити по енергетиці Запоріжжя

    Посилений захист будується не на випадок теоретичної загрози.

    Російські війська регулярно атакують енергетичні об’єкти Запоріжжя та області.

    Зокрема, в ніч проти 7 серпня російська армія тричі атакувала один з енергетичних об’єктів у Запоріжжі. Після ударів виникла пожежа. Через пошкодження без електропостачання залишилися десятки тисяч споживачів.

    Енергетики почали відновлювальні роботи одразу після того, як безпекова ситуація це дозволила.

    Подібні атаки показують одну з головних проблем української енергосистеми під час війни: відновлений після одного удару об’єкт може практично одразу стати ціллю наступної атаки.

    Тому паралельно з ремонтами Україна намагається посилювати фізичний захист обладнання та створювати резерви, які дозволять швидше відновлювати електропостачання.

    Захист енергетики став одним із ключових завдань перед зимою

    Питання захисту генерації, підстанцій і газової інфраструктури стає особливо актуальним напередодні опалювального сезону 2026–2027 років.

    Росія систематично атакує українську енергосистему з осені 2022 року. За цей час під ударами опинялися теплові та гідроелектростанції, високовольтні підстанції, трансформатори, газові об’єкти та мережі розподілу електроенергії.

    Після кожної великої хвилі атак енергетикам доводиться не лише ремонтувати обладнання, а й шукати нові способи його захисту.

    Для прифронтового Запоріжжя ця проблема ще гостріша через невелику відстань до російських позицій та, відповідно, коротший час для реагування на деякі типи загроз.

    Саме тому регіон робить ставку одночасно на кілька напрямків: фізичний захист трансформаторів, підземні конструкції, резервне обладнання та автономні джерела живлення.

    До зими хочуть захистити всі ключові трансформатори

    Головним дедлайном для регіональної влади залишається початок опалювального сезону.

    До цього часу Запорізька ОВА планує завершити захист усіх ключових трансформаторів області.

    Федоров не називає їх кількості та конкретних підстанцій, де ведуться роботи. В умовах війни така інформація не розголошується.

    Проте понад половину необхідного обладнання, за його словами, вже захищено, а роботи на інших об’єктах перебувають на фінальній стадії.

    Будівництво перших підземних енергооб’єктів фактично стає наступним етапом цієї роботи.

    Російські атаки на українську енергетику повністю припинити неможливо, однак завдання таких інженерних рішень — зробити окреме влучання менш руйнівним і не дозволити противнику одним ударом залишити без електроенергії велику кількість людей.

    Для Запоріжжя, яке регулярно перебуває під ракетними, дроновими та авіаційними ударами, ця підготовка може стати критично важливою вже найближчої зими.

  • Сумщину готують до важкої зими: на енергообладнання спрямують майже €55 мільйонів

    Сумщину готують до важкої зими: на енергообладнання спрямують майже €55 мільйонів

    Сумську область, яка регулярно зазнає російських ударів по енергетичній інфраструктурі, посилено готують до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років. Для підприємств енергетичного комплексу регіону вже схвалили закупівлю обладнання майже на 54,9 млн євро, паралельно будують додаткову розподілену генерацію, резервну лінію електропередачі та шукають нові способи захисту трансформаторів від FPV-дронів.

    Про підготовку регіону повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль після робочої поїздки на Сумщину 14 серпня. Він провів нараду з керівництвом області та представниками енергетичних підприємств, основною темою якої стала здатність регіону пережити наступну зиму в умовах можливих нових російських атак.

    Особлива увага до Сумщини невипадкова. Це прикордонний регіон, де енергетичні мережі працюють в умовах постійного ризику повторних пошкоджень. Тому підготовка до зими тут уже не обмежується звичайними ремонтами: влада створює резервні схеми живлення, розосереджену генерацію та фізичний захист ключового обладнання.

    На обладнання для Сумщини схвалили €54,9 млн

    За інформацією Шмигаля, Фонд підтримки енергетики України за заявками підприємств Сумської області погодив закупівлю необхідного обладнання загальною вартістю 54,9 млн євро.

    Із цієї суми контракти вже укладено приблизно на 22,7 млн євро. Ще на 9 млн євро тривають тендерні процедури.

    Це означає, що значна частина фінансування вже перейшла зі стадії заявок до практичних закупівель. Йдеться про обладнання, яке має допомогти відновлювати мережі після атак, створювати резерви та швидше повертати електропостачання споживачам у випадку пошкоджень.

    Фонд підтримки енергетики України став одним із ключових міжнародних механізмів постачання обладнання для української енергосистеми. Лише від початку 2026 року міжнародні партнери передали Україні тисячі одиниць енергетичного обладнання — трансформатори, генератори, кабелі та інші компоненти, необхідні для аварійно-відновлювальних робіт.

    Будують додаткову резервну лінію

    Один із ключових проєктів на Сумщині — введення в експлуатацію додаткової резервної лінії електропередачі.

    Її завдання — створити альтернативний маршрут живлення на випадок, якщо основна мережа буде пошкоджена внаслідок обстрілу.

    Саме резервування стало одним із головних принципів підготовки української енергосистеми до наступної зими. Міненерго визначає серед пріоритетів на сезон 2026/2027 років фізичний захист критичних вузлів, створення стратегічних запасів обладнання та максимально швидке розгортання розподіленої генерації.

    Для прикордонних областей це особливо важливо: навіть відремонтована велика лінія може знову опинитися під ударом, тому енергетики намагаються зробити систему такою, щоб вона мала кілька варіантів живлення.

    Захист від FPV-дронів стає окремим завданням

    На нараді окремо обговорювали захист трансформаторів.

    Традиційно Україна будувала захисні споруди передусім проти уламків ракет і далекобійних ударних безпілотників. Однак зі зміною характеру російських атак виникла нова проблема — застосування FPV-дронів проти енергетичних об’єктів у прикордонних районах.

    Тому для Сумщини розглядають нові технічні рішення, здатні додатково прикрити трансформатори та інше дороге високовольтне обладнання.

    Втрата великого трансформатора є особливо чутливою, адже такі агрегати складно швидко виготовити або замінити. Саме тому держава одночасно працює над фізичним захистом об’єктів та формуванням резервів компонентів, які найчастіше пошкоджуються під час атак.

    Потрібно ще 36,4 МВт локальної генерації

    Інший ключовий напрям — розподілена генерація.

    Затверджений план стійкості Сумської області передбачає встановлення додаткових 36,4 МВт потужності.

    Однак станом на середину серпня реально введено лише 2,4 МВт. Це близько 7% від запланованого обсягу.

    Шмигаль заявив, що будівельні роботи вже тривають на всіх визначених майданчиках, але доручив суттєво прискорити їх.

    Розподілена генерація принципово відрізняється від великих електростанцій: замість одного потужного об’єкта створюється багато менших джерел електроенергії — газопоршневих і когенераційних установок, малих електростанцій, сонячних комплексів із накопичувачами.

    Такий підхід робить систему менш вразливою. Знищення одного об’єкта не залишає без живлення весь великий район.

    Міненерго називає цю модель мережею своєрідних «енергетичних сот» — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може продовжувати працювати навіть після пошкодження центральної мережі. У 2026 році серед регіонів, де планується будівництво нової генерації, прямо називалася й Сумщина.

    Уже працюють 30 сонячних станцій

    Окрема частина плану стосується сонячної енергетики.

    На Сумщині вже введено в експлуатацію 30 сонячних електростанцій загальною потужністю близько 2,5 МВт.

    До кінця року їх кількість планують збільшити більш ніж удвічі — до 62 СЕС, а сумарну потужність довести приблизно до 4,5 МВт.

    Самих лише сонячних станцій, звичайно, недостатньо для проходження зими: узимку генерація від сонця суттєво залежить від погоди й тривалості світлового дня. Проте для лікарень, водоканалів, адміністративних та інших об’єктів у поєднанні з акумуляторами вони можуть забезпечувати критичне резервне живлення і зменшувати навантаження на центральну мережу.

    Тому СЕС є одним із компонентів ширшої системи, а не заміною традиційній генерації.

    Зима 2026/2027 готується за новими правилами

    По всій Україні підготовка до наступного опалювального сезону вже перейшла активну фазу.

    Станом на 1 серпня необхідні роботи завершили у 83 553 житлових будинках, або приблизно у 58% запланованого житлового фонду. Підготовлено понад 60% котелень та більш як 10,4 тисячі кілометрів теплових мереж.

    Уряд прямо наголошує, що через війну поняття «підготовка до зими» тепер включає значно більше, ніж технічний огляд опалювальної системи.

    Громади повинні формувати запаси палива, готувати аварійні бригади й техніку, мати альтернативні джерела електроенергії та води й бути готовими швидко реагувати після можливих ударів по критичній інфраструктурі.

    Сумщина — один із найскладніших регіонів

    Для прикордонної Сумської області цей підхід особливо актуальний.

    Енергосистема тут має працювати не просто в умовах загального ризику масованих атак, а в зоні, де частина інфраструктури може опинятися під ударами значно частіше.

    Тому ключове завдання — не створити систему, яку неможливо пошкодити, а забезпечити можливість швидко переключити споживачів на інше джерело.

    Саме цим пояснюється одночасне будівництво резервної лінії, розгортання десятків мегаватів локальної генерації, закупівля запасного обладнання та нові способи захисту трансформаторів.

    Чи вистачить часу

    Найбільш проблемним показником поки виглядає розподілена генерація.

    Із запланованих 36,4 МВт на середину серпня запущено лише 2,4 МВт. Тому основний обсяг робіт доведеться завершувати протягом найближчих місяців.

    Водночас факт того, що будівництво вже ведеться на всіх запланованих майданчиках, означає, що частина потужностей може бути введена поступово ще до початку найбільших зимових навантажень.

    Ситуацію додатково ускладнює необхідність не просто будувати нову генерацію, а одночасно ремонтувати мережі після атак і посилювати їхній захист.

    Саме тому підготовка Сумщини фактично перетворилася на створення нової, значно більш децентралізованої енергетичної архітектури.

    Майже €55 млн міжнародної допомоги на обладнання, резервна лінія, 36,4 МВт додаткової генерації та десятки сонячних станцій мають дати області можливість зберігати електропостачання навіть у разі нових масштабних пошкоджень.

    Головним питанням тепер стають темпи реалізації: до початку холодів регіон має встигнути перетворити схвалені проєкти та контракти на реально працююче обладнання.

  • Очний навчальний рік та вибори мера, позиції Кличка у Києві слабшають

    Очний навчальний рік та вибори мера, позиції Кличка у Києві слабшають

    Київ входить у навчальний рік без запасного плану. Столичні школи готуються до повноцінного очного формату з укороченими зимовими канікулами — лише два тижні. Відповідний наказ, за наявною у редакції інформацією, мають підписати протягом найближчого тижня. Рішення ухвалюється на тлі стійких ризиків для енергосистеми та вже накопиченого невдоволення роботою міської влади.

    Офіційно Міністерство освіти і науки України орієнтує регіони на початок занять 1 вересня 2026 року та завершення навчального року не пізніше 30 червня 2027-го. У Києві, як і на більшості підконтрольних територій, пріоритет віддається очному навчанню. За даними міністерства, серед закладів загальної середньої освіти по країні понад вісім тисяч планують працювати очно. У столиці паралельно триває відновлення пошкоджених будівель: станом на середину серпня ремонт не встигали завершити у п’яти школах, де заняття розпочнуться у змішаному режимі.

    Проблема, однак, лежить глибше за терміни ремонту. Міська влада збільшує кількість опорних шкіл з автономним тепло- і електропостачанням — до ста по всьому місту. Готуються додаткові потужності генерації та пункти обігріву. Водночас енергетики та незалежні експерти попереджають: зима може виявитися важкою. Після попередніх ударів по київських ТЕЦ повне відновлення до попередніх обсягів малоймовірне. У гіршому сценарії температура в квартирах може опускатися до 12–15 градусів, а відключення — тривати годинами. Минула зима вже продемонструвала, як швидко такі умови призводять до продовження канікул: у січні 2026 року заняття в столиці фактично зупиняли до лютого.

    Саме відсутність резервного сценарію стає ключовою. Якщо тепла і електрики не буде, заняття можуть просто скасувати. Кожній школі доведеться самостійно вирішувати — продовжувати навчальний рік чи скорочувати програму. Такий підхід уже закладений у загальну логіку воєнного часу: навчальні заклади отримали широку автономію у визначенні конкретних дат канікул і форматів. Але ціна цієї автономії може виявитися високою. Переривання освітнього процесу безпосередньо впливає на нарахування зарплат учителям. В умовах, коли частина педагогів і так працює на межі виснаження, будь-які збої з виплатами здатні посилити соціальне напруження.

    Це напруження вже має політичний вимір. Рейтинг мера Віталія Кличка в столиці помітно просів. Згідно із закритими соціологічними даними, які циркулюють у політичних колах, у разі виборів він виходить у другий тур, але програє там будь-якому більш-менш серйозному конкуренту. Його політична сила в найкращому разі посідає п’яте місце в майбутній Київраді і ледве долає прохідний бар’єр. Відкриті опитування останніх місяців фіксують від’ємний баланс довіри до Кличка на загальноукраїнському рівні. У Києві він досі лідирує в гіпотетичних мерських рейтингах, проте розрив із потенційними суперниками скоротився, а рівень незадоволеності роботою міської влади залишається високим.

    Зв’язок між шкільним питанням і політичними позиціями мера не випадковий. Освіта та комунальна інфраструктура — дві сфери, де наслідки рішень відчуваються найшвидше. Якщо взимку заняття справді почнуть масово зриватися, відповідальність неминуче ляже на міську владу. Особливо на тлі того, що центральні органи вже демонстрували готовність втручатися: у січні саме урядове рішення та позиція Ради оборони Києва визначили продовження канікул.

    Поки міська адміністрація робить ставку на те, що підготовка до зими дозволить уникнути найгіршого сценарію. Але запасного варіанту, який гарантував би безперервність навчального процесу незалежно від стану енергосистеми, немає. Це означає, що в найближчі місяці школи Києва опиняться не лише освітніми закладами, а й одним із найбільш чутливих індикаторів того, наскільки міська влада здатна керувати кризою.

  • Медузи зупинили три ядерні реактори на найбільшій АЕС Західної Європи

    Медузи зупинили три ядерні реактори на найбільшій АЕС Західної Європи

    На атомній електростанції Гравлін на півночі Франції тимчасово зупинили три з шести реакторів через масове скупчення медуз біля систем забору води. Ще один енергоблок працює на половині потужності, п’ятий перебуває на плановому технічному обслуговуванні. Таким чином, на повній потужності наразі працює лише шостий реактор. Про це повідомив оператор станції EDF.

    Інцидент стався пізно ввечері 10 серпня. Через значну кількість медуз оператор зупинив енергоблоки №2, №3 та №4. Потужність першого реактора превентивно обмежили до 50%.

    АЕС Гравлін має шість реакторів потужністю 900 МВт кожен, а її загальна встановлена потужність становить 5,4 ГВт. Для охолодження станція використовує воду з каналу, сполученого з Північним морем.

    Як медузи вплинули на роботу АЕС

    Проблема виникла через те, що велике скупчення медуз дісталося водозабірної інфраструктури станції. Вони можуть забивати фільтри та інші елементи систем, через які надходить вода, необхідна для роботи обладнання.

    За даними Reuters, EDF заздалегідь отримала попередження про наближення медуз. Ще в суботу до робіт залучили рибальські судна, щоб зменшити щільність скупчення до того, як воно дістанеться АЕС. Це дозволило частково обмежити наслідки.

    Медуз, які все ж потрапили до інфраструктури станції, прибирають за допомогою спеціальної техніки. Нових великих скупчень біля водозаборів на момент повідомлення вже не фіксували, тому в EDF очікують відносно швидкого відновлення роботи зупинених блоків.

    Загрози ядерній безпеці немає

    В EDF наголосили, що ситуація не становить небезпеки для самої атомної станції, її працівників або довкілля. Зупинка реакторів є передбаченим заходом для захисту обладнання у разі проблем із системою забору води.

    Схожа ситуація на Гравлін сталася і минулого року. Тоді через медуз зупинилася вся станція. Після цього EDF посилила систему моніторингу: на водозабірних каналах і фільтрах встановили стаціонарні камери, а також налагодили співпрацю з рибальськими та морськими рятувальними організаціями для раннього виявлення великих скупчень медуз.

    Чому медуз стає більше

    Масове скупчення медуз біля північного узбережжя Франції може бути сезонним явищем, однак науковці попереджають, що такі випадки здатні ставати частішими.

    Серед факторів називають глобальне потепління та підвищення температури морської води, появу інвазивних видів, скорочення природних хижаків медуз і надмірний вилов риби.

    Інцидент стався на тлі чергової хвилі спеки у Франції, яка також створює проблеми для атомної енергетики країни. Через високу температуру та низький рівень води EDF змушена обмежувати виробництво електроенергії на окремих АЕС.

  • У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    Кабінет Міністрів завершив формування наглядової ради НАК «Нафтогаз України», призначивши її останнього члена від держави. Ним став Олексій Соболев — колишній міністр економіки, довкілля та сільського господарства, який наприкінці липня перейшов до Офісу президента та став заступником його керівника. Таким чином одна з найбільших державних компаній України отримала повністю сформований орган корпоративного управління після масштабного кадрового перезавантаження в енергетичному секторі.

    Відповідне рішення Кабмін ухвалив ще 6 серпня 2026 року. Йдеться про урядове розпорядження №763-р, яким Соболева обрано членом наглядової ради «Нафтогазу» саме як представника держави. Інформація про рішення була оприлюднена на урядовому порталі.

    Таким чином завершився процес формування нового складу наглядової ради стратегічної державної компанії, який тривав кілька місяців.

    Хто тепер входить до наглядової ради «Нафтогазу»

    Ключові кадрові рішення щодо нового складу наглядової ради були ухвалені ще навесні.

    Її очолив канадський фахівець Данкан Найтінгейл, який має понад 30 років досвіду роботи у нафтогазовій галузі та спеціалізується на операційному управлінні видобутком і стратегічному розвитку енергетичних активів. Раніше він, зокрема, очолював наглядову раду «Укрнафти».

    Заступником голови наглядової ради став державний секретар Кабінету Міністрів Костянтин Мар’євич.

    До незалежних членів також увійшли Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен та Тор Мартін Анфіннсен. Державу в раді представляють Анна Артеменко, Костянтин Мар’євич та тепер Олексій Соболев.

    Ще на першому засіданні нового складу, яке відбулося 12 березня в Києві, члени ради сформували три основні комітети.

    Комітет із питань призначень, винагород і оцінювання очолив Роберт Слешинський. Комітет з аудиту та фінансів — Ерік Расмуссен, а комітет зі стратегії та сталого розвитку — Тор Мартін Анфіннсен. Тоді ж наглядова рада затвердила календар своїх засідань на 2026 рік.

    Приєднання Соболева фактично закриває останню вакансію та дозволяє наглядовій раді працювати у повному складі.

    Соболев лише нещодавно перейшов до Офісу президента

    Нове призначення привертає увагу ще й через стрімкі кадрові зміни в кар’єрі Олексія Соболева протягом останніх тижнів.

    30 липня президент Володимир Зеленський призначив його заступником керівника Офісу президента. На цій посаді Соболев відповідає за економічний напрям. Президент тоді пояснював, що він має працювати в координації з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, міністром економіки Олександром Кравченком, іншими членами уряду та регіональною владою.

    Тобто між переходом Соболева до президентської команди та рішенням Кабміну про його включення до наглядової ради «Нафтогазу» минув лише приблизно тиждень.

    Ще до офіційного призначення Зеленський повідомляв, що Соболев приєднається до економічного напряму роботи президентської команди.

    До цього він очолював Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

    Соболев став міністром у липні 2025 року після реорганізації економічного блоку уряду. До цього він працював першим заступником міністра економіки.

    На посаді в уряді Соболев був залучений до низки стратегічних для України напрямів — цифрової трансформації державного управління, переговорів із Європейським Союзом щодо Ukraine Facility, залучення інвестицій та роботи над українсько-американським інвестиційним фондом відновлення.

    Від інвестиційного бізнесу до «Прозорро.Продажі» та уряду

    Соболев має значний досвід роботи у фінансовому та інвестиційному секторі.

    Він закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Фінанси» та має сертифікацію CFA.

    До переходу на державну службу працював в інвестиційній сфері, зокрема в Dragon Asset Management, де займався управлінням активами.

    У 2015–2016 роках Соболев працював радником міністра інфраструктури, після чого став одним із ключових менеджерів реформи продажу державних активів.

    Він очолював державне підприємство «Прозорро.Продажі», яке розбудовувало електронну систему реалізації державного та комунального майна. Згодом перейшов до Міністерства економіки, де поступово піднявся до посади першого заступника міністра, а пізніше очолив об’єднане міністерство.

    Тепер його професійний маршрут продовжується одночасно в Офісі президента та органі корпоративного управління найбільшої державної енергетичної групи.

    «Нафтогаз» переживає масштабне кадрове оновлення

    Зміна наглядової ради є частиною значно ширшого переформатування системи управління державними енергетичними компаніями.

    Наприкінці 2025 року влада оголосила про масштабне оновлення наглядових рад підприємств енергетичного та оборонного секторів. Після цього розпочався відбір нових незалежних членів і представників держави.

    Зміни торкнулися не лише «Нафтогазу». До переліку підприємств, де переглядалася система корпоративного управління, потрапили «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», «Центренерго», «Оператор ринку», «Українські розподільні мережі», Енергетична компанія України та Оператор ГТС України.

    Для «Нафтогазу» кадрове перезавантаження відбувається ще й на рівні виконавчого керівництва.

    У липні Сергій Федоренко став виконувачем обов’язків голови правління компанії після переходу Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра.

    Саме Корецький ще в березні, коментуючи початок роботи оновленої наглядової ради, називав формування професійного й незалежного органу важливим кроком для подальшого розвитку «Нафтогазу» та продовження реформи корпоративного управління.

    Чому наглядова рада «Нафтогазу» має особливе значення

    НАК «Нафтогаз України» залишається однією з ключових державних компаній і має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

    Наглядова рада не займається щоденним оперативним керуванням компанією, однак її повноваження охоплюють стратегічні питання, контроль за роботою правління, аудит, фінансовий контроль, систему винагород керівництва та визначення довгострокових напрямів розвитку групи.

    Особливої ваги ці функції набувають під час війни, коли українська газова інфраструктура залишається однією з цілей російських атак.

    У липні «Нафтогаз», зокрема, повідомляв про удари по газовидобувних об’єктах у Полтавській, Харківській та Сумській областях. Частина обладнання була пошкоджена, а на окремих об’єктах виникали масштабні пожежі.

    Одночасно компанія має забезпечувати видобуток і накопичення газу, проходження опалювального сезону, відновлення пошкодженої інфраструктури та фінансову стабільність групи.

    Фінансові показники також демонструють складність ситуації. За наведеними Forbes даними, виручка групи «Нафтогаз» за 2025 рік зросла на 5,7% — із 256,4 млрд до 270,9 млрд грн. Однак собівартість реалізованої продукції та послуг збільшилася майже на 30%, через що валовий прибуток скоротився приблизно вдвічі — з 79 млрд до 40 млрд грн.

    Тому завершення формування наглядової ради відбувається для «Нафтогазу» у непростий момент. Компанія одночасно проходить кадрове перезавантаження, працює в умовах регулярних російських атак на енергетичну інфраструктуру та готується до нового опалювального сезону.

    Призначення Олексія Соболева стало фінальним елементом цього етапу кадрової перебудови. Після рішення Кабміну наглядова рада «Нафтогазу» повністю укомплектована, а сам Соболев отримав нову роль лише через кілька днів після переходу з уряду до економічного блоку Офісу президента.

  • Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ продовжує масштабну підготовку до опалювального сезону після надзвичайно складної зими 2025–2026 років, коли російські удари завдали значних пошкоджень столичній енергетичній інфраструктурі. Станом на початок серпня місто відновило вже понад 60% пошкоджених енергетичних потужностей, паралельно будує нові когенераційні установки, резервні джерела тепла та вкладає сотні мільйонів гривень у підготовку житлового фонду.

    Про хід реалізації Плану стійкості розповів виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Міська влада зазначає, що основне завдання полягає вже не просто у відновленні того, що було зруйновано російськими атаками, а у створенні більш децентралізованої енергетичної системи, яку буде складніше вивести з ладу одним або кількома масованими ударами.

    За словами Пантелеєва, з міського бюджету та коштів комунальних підприємств на заходи Плану стійкості вже передбачено понад 10 млрд грн. Значний обсяг фінансування надходить також із державного бюджету. Окрім цього, Київ залучає кредитні ресурси міжнародних фінансових інституцій та українських державних банків.

    Раніше КМДА повідомляла, що столиця погодилася реалізовувати програму стійкості за принципом співфінансування 50 на 50 між містом і державою. На засіданні РНБО мер Києва Віталій Кличко також зазначав, що столиця активно залучає зовнішнє фінансування для відновлення та модернізації енергетики.

    Окремий блок робіт стосується відновлення потужностей, пошкоджених під час російських атак узимку 2025–2026 років. За актуальними даними столичної влади, роботи виконані більш ніж на 60%.

    Втім, відсоток відновлення не означає, що вся енергетична система Києва вже готова до нового опалювального сезону. План стійкості значно ширший: він передбачає не тільки ремонт старої інфраструктури, а й створення резервних потужностей, фізичний захист об’єктів, розвиток когенерації та децентралізацію теплопостачання. Ще навесні Київ заявляв, що такі проєкти розраховані не лише на 2026 рік, а на кілька років вперед.

    Одним із ключових елементів нової системи мають стати когенераційні установки, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Така модель дозволяє не залежати повністю від великих централізованих об’єктів і підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть за масштабного відключення електроенергії.

    У КМДА ще наприкінці 2025 року пояснювали, що частину нових міні-ТЕЦ будують одразу всередині захисних споруд. Такі об’єкти мають забезпечувати резервним живленням великі станції теплопостачання, а надлишок виробленої електроенергії за відповідних умов може передаватися до навколишньої мережі.

    За актуальними даними міської влади, Київ уже створив понад 65 МВт когенераційних потужностей, а також понад 16 МВт дизельної генерації. Загалом реалізація запланованих проєктів із когенераційними установками перевищила 65%.

    Це лише частина більш масштабної програми резервного теплопостачання. Київ паралельно працює над створенням приблизно 1,6 ГВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про різні рішення — від блочно-модульних котелень до модернізації вже наявних джерел тепла.

    Потреба у такій системі стала особливо очевидною після атак на великі теплоенергетичні об’єкти. У березні уряд, аналізуючи київський План стійкості, прямо називав розвиток розподіленого теплопостачання одним із головних завдань столиці. Початковий варіант документа передбачав, зокрема, захист десятків об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової електрогенерації для систем тепло-, водопостачання та водовідведення.

    Окремою проблемою залишається житловий фонд. Міська влада виходить із того, що під час тривалих перебоїв із централізованим опаленням навантаження на внутрішньобудинкові електромережі різко зростає: мешканці масово використовують електричні обігрівачі та інше потужне обладнання.

    Тому Київ виділив близько 800 млн грн на ремонт та модернізацію електрощитових у житлових будинках. За словами Пантелеєва, у 2026 році місто планує виконати відповідні роботи на 742 об’єктах. Станом на початок серпня виконано близько п’ятої частини запланованого обсягу.

    Паралельно діють міські програми співфінансування енергостійкості багатоквартирних будинків. Ще навесні КМДА оголосила про розширення таких програм, щоб ОСББ та житлово-будівельні кооперативи могли встановлювати резервні джерела живлення та робити будинки менш залежними від централізованої електромережі.

    За даними Пантелеєва, на початок серпня близько 2 тисяч київських будинків уже отримали ті чи інші елементи енергетичної автономності. Йдеться про генератори, інвертори, акумуляторні системи та сонячні електростанції.

    Понад 200 будинків мають власні сонячні електростанції. Деякі з них, за словами посадовця, вже не тільки забезпечують частину власних потреб, а й можуть віддавати надлишок виробленої електроенергії до зовнішньої мережі.

    Цей напрямок збігається і з державною політикою щодо підвищення енергетичної автономності багатоповерхівок. Уряд розширив програми підтримки ОСББ та ЖБК: вони можуть отримувати пільгові кредити на генератори, сонячні станції та теплові насоси, а частину вартості обладнання компенсує держава.

    Однак підготовка Києва до зими супроводжується і суперечками між центральною та міською владою щодо темпів робіт та фінансування. На початку серпня уряд повідомляв, що оновлений План стійкості Києва все ще мав низку недоліків, які потрібно було оперативно усунути. Зокрема, йшлося про захист критичної інфраструктури, розподілену теплову генерацію та резервні джерела теплопостачання.

    Місто зі свого боку наголошує, що масштаби необхідних робіт значно перевищують можливості лише столичного бюджету. Кличко на засіданні РНБО підкреслював, що відновлення і резервування великих теплових потужностей потребує спільної роботи з державою, оскільки йдеться про об’єкти фактично національного масштабу.

    Ще одна проблема — строки реалізації. Повністю перебудувати систему теплопостачання мегаполіса за кілька місяців неможливо. КМДА ще навесні прямо зазначала, що створення децентралізованої моделі енергетики потребуватиме двох-трьох років і більше. Тому частина робіт спрямована на найближчу зиму, а частина повинна поступово змінити саму архітектуру енергосистеми Києва.

    Головна концепція полягає в тому, щоб у разі нового масштабного удару столиця не залежала від кількох великих джерел тепла та електроенергії. Когенераційні установки, модульні котельні, дизельні станції, сонячна генерація, акумулятори та автономні системи багатоквартирних будинків повинні створити мережу резервів, здатних частково підхопити навантаження після пошкодження централізованої системи.

    Станом на серпень Київ уже пройшов значну частину цього шляху: понад 60% пошкоджених потужностей відновлено, когенераційна програма реалізована більш ніж на 65%, тисячі житлових будинків отримують автономні джерела живлення, а місто разом із державою та міжнародними партнерами акумулює десятки мільярдів гривень.

    Однак це ще не означає повної готовності до будь-якого сценарію. Найскладнішим завданням залишається створення достатньої кількості резервних теплових потужностей і захист енергетичних об’єктів від повторних російських ударів. Саме тому наступні місяці перед початком опалювального сезону стануть вирішальними для того, наскільки стійко Київ зможе пройти зиму 2026–2027 років.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    У ніч проти 7 серпня російські війська здійснили одну з наймасованіших атак на об’єкти АТ «Укрнафта». Під ударами опинилися одразу сім активів компанії на сході України, які забезпечували видобуток нафти та природного газу.

    Про наслідки атаки повідомила Група «Нафтогаз», до складу якої входить «Укрнафта».

    За даними компанії, внаслідок ударів було зруйновано критично важливе обладнання. Через пошкодження роботу низки об’єктів довелося зупинити, що призвело до втрати суттєвих обсягів видобутку.

    Водночас серед працівників підприємств загиблих чи постраждалих немає.

    Під ударом опинилися й автозаправні комплекси

    Російські атаки на інфраструктуру «Укрнафти» не обмежилися видобувними об’єктами. За минулу добу противник також атакував чотири автозаправні комплекси UKRNAFTA у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Працівники та клієнти АЗК не постраждали.

    Масований удар відбувся на тлі систематичного посилення атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру. За інформацією Групи «Нафтогаз», лише від початку 2026 року російські війська вже 287 разів атакували її об’єкти. Це більше, ніж за весь 2025 рік.

    Раніше повідомлялося, що від початку року внаслідок російських атак було зруйновано 37 автозаправних станцій «Нафтогазу».

    Атаки створюють ризики для видобутку

    Особливо небезпечними для енергетичної системи є удари по об’єктах, безпосередньо пов’язаних із видобутком нафти та газу. Пошкодження технологічного обладнання може призводити не лише до тимчасової зупинки окремих потужностей, а й до скорочення доступних обсягів власного видобутку.

    Нинішня атака стала особливо масштабною через одночасне ураження семи активів. У «Нафтогазі» наголошують, що постійне посилення російських ударів збільшує потребу компанії у фінансовій підтримці.

    Атаки відбуваються напередодні осінньо-зимового періоду, коли стабільність української нафтогазової інфраструктури набуває особливого значення для проходження опалювального сезону.

  • Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити пріоритети під час нової кампанії повітряних атак по Україні. Якщо минулої зими головною ціллю були об’єкти енергетики та теплопостачання, то тепер Кремль може зосередитися на системах водопостачання та каналізації, щоб посилити гуманітарний тиск на українців.

    Про це міністр енергетики Денис Шмигаль заявив в інтерв’ю Politico.

    За словами міністра, російське керівництво прагне максимально ускладнити життя цивільного населення напередодні опалювального сезону. Він пояснив, що минулої зими масовані удари були спрямовані переважно по енергетичній інфраструктурі, однак тепер Росія може змінити тактику.

    “Мета Росії зараз – знищити наше водопостачання. Минулої зими вони атакували електроенергію та опалення, але під час відключень електроенергії можна було вижити, якби у вас був газ і вода”, – зазначив Шмигаль.

    Він наголосив, що перебої з водопостачанням можуть мати значно серйозніші гуманітарні наслідки.

    “Важко прожити більше трьох днів без води та каналізації”, – підкреслив міністр.

    Шмигаль також заявив, що Україна та Росія фактично ведуть паралельну боротьбу за критичну інфраструктуру одна одної. За його словами, Кремль намагається остаточно зруйнувати українську енергетичну систему, підірвати економіку та ускладнити виробництво озброєння.

    “Путін хоче докінчити нашу енергетичну систему та зірвати нашу економіку й виробництво зброї”, – сказав він.

    За оцінкою міністра, російський президент також розраховує, що тривалі відключення комунальних послуг узимку виснажать українське суспільство та посилять тиск на владу.

    “Він також сподівається, що взимку наше суспільство зламається від виснаження та тиснутиме на керівництво, щоб воно підписало капітуляцію”, – зазначив Шмигаль.

    Водночас Україна, за його словами, продовжує завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Міністр стверджує, що атаки на нафтопереробні заводи вже вивели з ладу близько 40% первинних потужностей із переробки нафти в Росії, що негативно впливає на забезпечення країни пальним.

    “Це як 12-й раунд, і кожен боксер сподівається, що його суперник впаде першим”, – охарактеризував ситуацію Шмигаль.

    За його словами, Україна розраховує, що поєднання санкційного тиску та ударів по стратегічній інфраструктурі РФ змусить Кремль переглянути свої плани вже цієї осені. Водночас він визнав, що поки Росія не демонструє готовності до завершення війни.

    Президент Володимир Зеленський, як зазначив Шмигаль, також вважає санкційний тиск і послаблення російської військової інфраструктури одним із ключових інструментів наближення миру. Водночас глава держави неодноразово наголошував, що Кремль поки не відмовився від своїх воєнних цілей.

    Для посилення захисту критичної інфраструктури Україна продовжує зміцнювати систему протиповітряної оборони та розраховує на додаткові ракети-перехоплювачі PAC-3 для комплексів Patriot, які здатні збивати російські балістичні ракети.

    Паралельно триває підготовка до нового опалювального сезону. В Україні будують захисні споруди для енергетичних, газових і водних об’єктів, а також розгортають мережу модульних котелень і генераторів. Такий підхід має зробити критичну інфраструктуру менш вразливою до масованих ударів.

    За даними міністра, масштаби руйнувань української енергетики залишаються значними. Якщо до 2014 року встановлена потужність електрогенерації становила 54,5 ГВт, то після початку повномасштабної війни вона скоротилася до 32 ГВт. Після останньої хвилі зимових атак доступна потужність, за словами Шмигаля, становить близько 12 ГВт, тоді як дефіцит сягає 6 ГВт.

    Міністр також заявив, що російські удари знищили або пошкодили понад 80% українських електростанцій.

    Попри складні прогнози, Шмигаль висловив упевненість, що Україна зможе пройти ще один складний опалювальний сезон.

    “Це песимістичний сценарій, але мій оптимізм полягає в тому, що ми переживемо цю зиму; ми до неї готові”, – підсумував він.