Uanews.life

Позначка: Естонія

  • “Дія” отримає функцію трекінгу доступу до реєстрів

    “Дія” отримає функцію трекінгу доступу до реєстрів

    Уряд затвердив впровадження системи моніторингу доступу до державних реєстрів — незабаром у застосунку «Дія» з’явиться функція сповіщення громадян про те, хто і з якою метою переглядав їхні персональні дані. Про це повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації.

    За повідомленням Мінцифри, кожен випадок доступу до реєстрів фіксуватиметься у відповідній системі, а користувач отримуватиме сповіщення в «Дії» з деталями: який орган чи працівник звертався до даних і з якою метою. Така механіка має посилити прозорість використання персональної інформації у державних сервісах і дати людям інструмент контролю.

    Водночас у відомстві наголосили на винятках: сповіщення не надходитимуть у випадках, пов’язаних із кримінальними розслідуваннями, контррозвідувальною діяльністю, боротьбою з тероризмом та під час досудового слідства — щоб не перешкоджати роботі правоохоронних і спецслужб.

    Мінцифри також зазначає, що подібні рішення вже працюють за кордоном — прикладом є естонський Data Tracker, який дозволяє відстежувати доступи до державних даних і вважається одним із інструментів підвищення довіри до держпослуг. Запровадження моніторингу в Україні має на меті аналогічне підвищення прозорості та зменшення ризиків неправомірного використання даних.

    Точні терміни запуску функції в «Дії», перелік реєстрів, до яких одразу застосують моніторинг, а також технічні деталі сповіщень Мінцифри пообіцяло оприлюднити додатково. Користувачам радять стежити за оновленнями застосунку та офіційними повідомленнями від відомства.

  • Біженцям з України в Естонії уріжуть фінансову допомогу: кого торкнуться зміни

    Біженцям з України в Естонії уріжуть фінансову допомогу: кого торкнуться зміни

    Із травня 2025 року українські біженці в Естонії більше не отримуватимуть компенсацій за оренду житла та послуги перекладу. Про це повідомляє ERR із посиланням на Департамент соціального страхування Естонії.

    Рішення торкнеться тисяч українців, які з 2022 року користувалися державною допомогою для адаптації в країні. До цього часу естонська влада надавала одноразову компенсацію витрат на оренду — до 1200 євро на сім’ю. Така підтримка дозволяла українцям самостійно шукати житло поза межами центрів розміщення. Загалом за цей час допомогу отримали майже 11 тисяч домогосподарств, більшість з яких мешкали в Таллінні.

    Втім, через завершення співпраці між Департаментом соціального страхування та муніципальними органами столиці, подальша підтримка у вигляді компенсацій припиняється. Нові заяви на отримання виплат з травня вже не прийматимуть.

    Паралельно естонська влада припиняє фінансування перекладацьких послуг для українців. Досі ці послуги допомагали біженцям у комунікації з органами влади, лікарями та іншими службами.

    Водночас представники Естонії запевняють: допомога для українців не зникає повністю, а буде трансформована. Як пояснила керівниця відділу міграції Департаменту соцстрахування Лійс Палоотс, надалі підтримка буде зосереджена на тих, хто потребує міжнародного або тимчасового захисту і перебуває у державних центрах розміщення.

    Таким чином, біженці, які самостійно орендують житло або проживають поза державними закладами, мають готуватися до нових реалій:

    • Пошук альтернативного житла: у зв’язку з відсутністю компенсацій, варто розглядати варіанти дешевшого проживання або можливості співмешкання.

    • Вивчення мови: оскільки послуги перекладачів більше не фінансуються, важливо самостійно або за допомогою волонтерських курсів вивчати естонську мову для інтеграції.

    • Консультації: при виникненні питань рекомендується звертатися до місцевих органів соціального захисту або громадських організацій, які надають підтримку біженцям.

    Нагадаємо, раніше уряд Естонії активно підтримував українців, які втекли від війни, забезпечуючи їх житлом, допомогою у працевлаштуванні та інтеграції. Тепер поступово країна повертається до звичайної системи підтримки біженців, орієнтуючись на найуразливіші групи.

  • Міжнародна місія в Україні: назвали нові умови і перелік потенційних учасників

    Міжнародна місія в Україні: назвали нові умови і перелік потенційних учасників

    Кількість держав, які готові приєднатися до потенційної міжнародної місії в Україні, перевищує шість. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур після зустрічі «коаліції охочих» у штаб-квартирі НАТО 10 квітня.

    За словами Певкура, країни не чекають – вони вже готуються. Але перед реальним розгортанням міжнародної присутності в Україні потрібно вирішити низку ключових питань: мандат місії, правила застосування сили та наявність запиту від України.

    «Я не згоден із заявами, що лише шість країн готові. Їх більше. Проте ми повинні спочатку узгодити параметри: що це буде за місія, які її повноваження, які правила бойових дій і чи буде встановлено припинення вогню», — наголосив міністр.

    «Коаліцію охочих» було ініційовано Францією та Великою Британією в лютому цього року. До її складу увійшло понад 30 держав, які прагнуть забезпечити довгострокову безпекову допомогу Україні на тлі затяжної російської агресії. Перше очне засідання на рівні міністрів оборони пройшло в Брюсселі 10 квітня.

    На зустрічі обговорювались різні сценарії можливої міжнародної присутності в Україні, зокрема варіанти інструкторських місій, технічної допомоги, логістичної підтримки та відновлення інфраструктури ЗСУ.

    Поки що ні про яку миротворчу місію з мандатом ООН або повноцінне військове розгортання не йдеться. Проте в майбутньому це може стати темою переговорів, якщо Україна офіційно звернеться з відповідним запитом.

  • Міністри оборони Естонії та Литви виступили проти припинення війни в Україні

    Міністри оборони Естонії та Литви виступили проти припинення війни в Україні

    Міністри оборони Естонії та Литви відкрито виступили проти припинення війни в Україні, заявивши, що така зупинка лише підштовхне Кремль до нової фази агресії — цього разу вже безпосередньо проти країн Балтії. Про це повідомляє видання Financial Times.

    Меседж двох міністрів був прямим і недвозначним: якщо Росії дати паузу — вона не скористається нею для миру. Навпаки, Москва використає її, щоб перегрупуватися, зміцнити армію і передислокувати сили ближче до кордонів НАТО. І наступною ціллю можуть стати саме Литва, Естонія та Латвія.

    “Ми всі розуміємо, що коли війна в Україні буде зупинена, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також значно зросте”, – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

    Він підкреслив: з приблизно 600 тисяч російських військових, які зараз залучені до війни проти України, близько половини можуть бути спрямовані на північний схід Європи вже в найближчі місяці після можливої “паузи”.

    Його литовська колега Довіле Шакалієне погоджується: припинення вогню буде не перемогою миру, а “перепочинком для агресора”.

    “Росія використає цей час, щоб посилити свій військовий потенціал. У них уже є велика армія, навчена на полі бою. Вони тільки посилюватимуть її, поки Захід думатиме, що загрозу відвернено”, – наголосила вона.

    Балтійські міністри фактично підтримали позицію, яка раніше викликала серйозне обурення в Україні. Мова йде про слова глави Федеральної розвідки Німеччини Бруно Каля, який заявив, що війна має тривати до 2030 року — нібито це дасть Європі час на переозброєння.

    Такий цинічний підхід, мовляв, “хай українці воюють, поки ми готуємось”, був розцінений як зрада базових цінностей західного партнерства. Водночас, у заявах литовського й естонського міністрів є інший підтекст: йдеться не про свідоме затягування війни, а про необхідність не допустити її штучної зупинки без гарантій безпеки.

    Фактично, позиція країн Балтії — це чітке усвідомлення того, що нинішня війна не є “локальним конфліктом”. Це — фронт загальноєвропейської безпеки. Якщо Україна буде змушена погодитися на “перемир’я” без справжньої перемоги, Європа отримає ще одну війну — уже на території ЄС.

    Саме тому міністри оборони Естонії та Литви закликають не тиснути на Київ щодо переговорів із Москвою, а навпаки — всіляко підтримувати ЗСУ до остаточного розгрому агресора.

  • Компанія “Бойові Птахи України” спонсорує естонську оборонну промисловість

    Компанія “Бойові Птахи України” спонсорує естонську оборонну промисловість

    Українська компанія-виробник безпілотних літальних апаратів “Бойові Птахи України” продовжує укріплювати свої позиції на міжнародному ринку. Одна з найбільших українських компаній, що спеціалізується на розробці та виробництві дронів, тепер активно підтримує естонську оборонну промисловість, укладаючи спонсорські угоди та партнерські контракти з естонськими виробниками та державними структурами.

    Серед основних партнерів «Бойових птахів» – фірма Roshen, Укренерго, Нафтогаз і Фонд Сергія Притули. Власники – Юрій Добронравін і Дмитро Ковальчук.

    Примітно, що компанія володіє корпоративними правами фірми «КрафтЛаб». Один з її власників вказаний Сергій Васильович Руденко, прізвище якого є у базі корупціонерів. Раніше Руденко працював директором кондитерської фабрики Roshen у Києві, яка є одним з основних партнерів у «Бойових птахів».

    Як вдалося встановити, власники «Бойових птахів» – Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін – є бенефіціарами компанії «Фромет», зареєстрованої в травні 2024 року. Засновником вказана естонська фірма Electric Wings Group. Однак бенефіціарами останньої є все ті ж Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін. Членом правління є Арно Вайк – гендиректор естонської компанії Threod Systems, що виробляє безпілотники.

    Відомо, що продажі його компанії збільшилися втричі. Фірма тісно співпрацює з оборонним відомством Естонії. Це важливе уточнення, тому що особисто Вайк неодноразово стверджував про цінність «кожного євро, що надходить в естонську оборонну промисловість, чи то ззовні, чи то зсередини, безумовно зміцнює нашу обороноздатність, а також економіку Естонії».