Uanews.life

Позначка: фінансова допомога

  • Орбан поставив під сумнів фінансову допомогу Україні на суму 50 мільярдів євро

    Орбан поставив під сумнів фінансову допомогу Україні на суму 50 мільярдів євро

    Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що подальша допомога Україні розміром 50 мільярдів євро тепер є «відкритим питанням», повідомив Bloomberg. Його заява пролунала на тлі триваючих переговорів у ЄС щодо продовження фінансової підтримки України.

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан сказав журналістам після зустрічі європейських лідерів у Будапешті, що допомога Україні з боку США та Європи у розмірі 50 млрд євро, яка вже була погоджена, наразі є «відкритим питанням» після перемоги Дональда Трампа на виборах.

    Пакет заходів є недостатнім для подальшого фінансування України, а західні країни втомилися виділяти гроші, сказав Орбан.

    За його словами, після перемоги Трампа цього тижня країни ЄС також рухаються у напрямку чіткішого визначення своїх зобов’язань та цілей в Україні.

  • Ентоні Блінкен оголосив про $5,55 млрд допомоги Україні

    Ентоні Блінкен оголосив про $5,55 млрд допомоги Україні

    Американський держсекретар Ентоні Блінкен оголосив про рішення США надати Україні фінансову допомогу у розмірі $5,55 мільярдів. Це підтверджується заявою Державного департаменту США, у якій йдеться про намір Міністерства оборони США спрямувати ці кошти на оборонні товари та послуги для військової підтримки України.

    Деталі фінансування

    Зазначені кошти будуть виділені в рамках закону про додаткові асигнування на безпеку України на 2024 рік. Це означає, що протягом найближчих місяців Україна отримає суттєву військову підтримку у вигляді зброї та військових матеріалів.

    Контекст американської допомоги

    Раніше повідомлялося, що передбачені для України $6 мільярдів можуть бути втрачені, оскільки крайній термін для їх використання спливає 30 вересня, що є кінцем фінансового року. У зв’язку з цим, Адміністрація президента США провела термінові переговори з Конгресом для того, щоб дозволити використання цих коштів. Як стало відомо пізніше, адміністрації вдалося “врятувати” цю допомогу.

    Нові типи озброєння

    Крім того, нещодавно було анонсовано, що США мають намір передати Україні авіабомби AGM-154 Joint Standoff Weapon (JSOW). Ці боєприпаси, у разі запуску з великої висоти, можуть мати дальність до 130 км, тоді як при скиданні з малої висоти цей показник зменшується до 22 км. Одним із носіїв JSOW є винищувач F-16, що підвищує можливості України у веденні бойових дій.

  • Фінансова допомога Заходу не врятувала українську економіку – Кущ

    Фінансова допомога Заходу не врятувала українську економіку – Кущ

    Фінансовий аналітик Олексій Кущ розкритикував українську економічну політику за неспроможність ефективно використати фінансову допомогу від західних партнерів протягом останніх двох років повномасштабної війни. На його думку, замість переформатування економіки відповідно до вимог війни, Національний банк залишився в межах старих фінансових схем, що призвело до безпрецедентно високого рівня безробіття.

    Кущ стверджує, що Україні була надана унікальна можливість для відновлення економіки завдяки західній фінансовій допомозі, але ця можливість не була використана. “Ми могли б за рахунок цього підживлення переформувати економіку, але, на жаль, цього не сталося”, — підкреслює він. В якості основної причини він вказує на неефективність керівництва Національного банку, зокрема Андрія Пишного, якому, за словами Куща, “зручно перебувати в теплій ванні”.

    Економіст вважає, що ігнорування можливостей для економічного відновлення призвело до катастрофічного рівня безробіття — близько 15%. “Це неприпустимий рівень безробіття для країни, що перебуває в умовах війни”, — зазначає він. Кущ порівнює ситуацію в Україні з країнами, які ефективно впроваджували економічні моделі в умовах війни, де рівень безробіття завжди був мінімальним.

    Олексій Кущ вважає, що для відновлення економіки Україні потрібно було запустити відновлювальну циркуляційну модель і використовувати фінансові потоки для реального сектора економіки. Натомість, на думку аналітика, ці потоки були направлені на фінансові спекуляції. Він також критикує відсутність управлінської синергії в державному секторі, зазначаючи, що призначення на ключові посади на основі особистої лояльності, а не професійних якостей, негативно впливає на ефективність економічної політики.

    Кущ підкреслює, що правильне управління економічною політикою могло б забезпечити ріст економіки на рівні 10% на рік, а рівень безробіття — на рівні 2-3%. Проте наразі ситуація залишається складною, і необхідність змін в економічній політиці залишається нагальною.

  • МВФ вимагає прозорого конкурсу на посаду голови Фонду гарантування вкладів з залученням міжнародних спостерігачів

    МВФ вимагає прозорого конкурсу на посаду голови Фонду гарантування вкладів з залученням міжнародних спостерігачів

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) висуває Україні низку вимог для отримання наступного траншу фінансової допомоги. Однією з ключових умов є проведення відкритого конкурсу на посаду керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) із залученням іноземних спостерігачів.

    Про це в коментарі повідомив економічний експерт Олександр  Охріменко.

    У вересні в Україні розпочне роботу місія МВФ у контексті підготовки до пʼятого перегляду програми розширеного фінансування Експертні обговорення фокусуватимуться на стані виконання Україною умов Меморандуму про економічну та фінансову політику. Планується, що в результаті успішного перегляду програми Україна отримає наступний транш від МВФ обсягом близько 1,1 млрд доларів.

    “Є вимога, в першу чергу, провести прозорі вибори спостережної ради НАК “Нафтогаз”. Так, дійсно, є вимоги взагалі у майбутньому, якщо обирають керівників вищих державних органів, в тому числі ФГВФО, щоб там був прозорий конкурс, але це не тільки по Фонду. У нас ще стоїть питання державної комісії по цінним паперам, теж вимагають, щоб там були прозорі вибори”, – додав експерт.

    За його словами, МВФ вимагає, щоб керівники всіх державних структур обиралися публічно і тільки на відкритому конкурсі.

    “Ще одна з вимог – щоб обовʼязково в конкурсі були зарубіжні фахівці, оцінювали. Бо у нас була яка ситуація – конкурс публічний, а коли доходить до кінцевого результату, то виявляється, що людина, яку обирають, – вона має не дуже хорошу репутацію і ніхто на це не звертає увагу. Тому МВФ вимагає, якщо ви проводите конкурс, то в конкурсній комісії повинно бути 30% зарубіжних незалежних експертів, щоб вони могли вплинути на рішення”, – додав Охріменко.

    Крім того, за його словами, МВФ також вимагає проведення аудиту в Національному банку України. В першу чергу, за даними Охріменка, аудит має стосуватися золотовалютних резервів, на скільки вони відповідають вимогам.

    Також іноземні партнери наголошують на тому, що антикорупційні органи в Україні повинні бути незалежними.

    “Там основні вимоги стосуються антикорупційного законодавства. Треба закінчити наші реформи, повʼязані з тим, щоб незалежним було НАБУ, антикорупційна система. Це не критична ситуація, але це будуть робити”, – зазначив Охріменко.

    Раніше стало відомо, що Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільнила Світлану Рекрут з посади директора-розпорядника ФГВФО у звʼязку із закінченням строку її 5-річного контракту. Наразі обовʼязки директора-розпорядника виконує заступниця Рекрут – Ольга Білай. За даними ЗМІ, адмінрада Фонду планує призначити нового керівника в закритому режимі. Серед претендентів Білай і очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш.

    В одному з інтервʼю Рекрут повідомила, що МВФ вимагає від України внесення змін в законодавство в частині проведення відкритого конкурсу на посаду очільника ФГВФО. Наразі такої процедури в законодавстві немає. За її словами, Київ взяв на себе зобовʼязання розробити і затвердити таку процедуру навесні 2025 року. Не виключено, що Білай може залишитись в.о. директора-розпорядника ФГВФО до проведення відкритого конкурсу на цю посаду, адже немає сенсу призначати керівника Фонду на кілька місяців.

    Раніше журналісти зʼясували, що один із претендентів, якого розглядають на посаду директора-розпорядника ФГВФО – очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш. За даними ЗМІ, він неодноразово виїжджав за кордон після початку широкомасштабного вторгнення. Зокрема, журналісти повідомили, що у листопаді 2022 року він отримав дозвіл на виїзд за межі країни від одіозного ексзаступника міністра оборони, який наразі є підозрюваним у корупційних злочинах. Дозвіл нібито був виданий Полярушу на виїзд за кордон на елітному автомобілі Lexus за гуманітарною допомогою. Водночас, на яких підставах Поляруш їздив за кордон з лютого по листопад 2022 року, поки не відомо.

    Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Микола Величкович вважає, що правоохоронці повинні розібратися з виїздами Поляруша за кордон. А член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Геннадій Касай не виключає, що у Поляруша можуть виникнути через це проблеми під час проходження спецперевірки як кандидата на посаду директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

  • Кримінальні справи проти посадовців НБУ ускладнюють переговори про фінансову допомогу Україні

    Кримінальні справи проти посадовців НБУ ускладнюють переговори про фінансову допомогу Україні

    Наявність кримінальних справ проти посадовців Національного банку України (НБУ) створює серйозні проблеми для переговорів про надання фінансової допомоги Україні. Таку думку висловив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

    Нашим партнерам не однаково. Це (наявність кримінальних справ проти чиновників НБУ – ред.) впливає на атмосферу переговорів, і готовність до будь-якого якісного діалогу,

    – зазначив Кулик.

    Він додав, що іноземним партнерам під час переговорів щодо виділення коштів Україні важливо відчувати стабільність Національного банку і наявність гарантійних механізмів. Зокрема, коли є відчуття, що інституцію підтримує влада, переговори просуваються набагато якісніше і ефективніше.

    Якщо ж міжнародні партнери розумітимуть, що в Національному банку є плинність кадрів або певна підвішеність через кримінальні справи проти посадовців НБУ, за словами Кулика, вони будуть висувати більш жорсткі вимоги, більш чітко прописані правила, більше робитимуть ставку на зобов’язання, на якісь певні зовнішні гарантійні механізми тощо.

    Така ситуація також призводить до того, що міжнародні фінансові установи не хочуть комунікувати напряму із керівниками структурних підрозділів НБУ, а роблять ставку на інституційний діалог.

    Це з одного боку знімає особистий, емоційний фактор, як то кажуть, але з іншого боку не дозволяє нам більш ефективно проводити переговори з нашими зовнішніми партнерами в тому числі кредиторами та донорами. Оскільки всі наші запевнення або політичні заяви – вони розглядають як білий шум, а не як результат виконаної політики,

    – резюмував Кулик.

    Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

    Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.

  • Опитування показало скільки українських біженців хочуть повернутися додому

    Опитування показало скільки українських біженців хочуть повернутися додому

    Згідно з результатами нового дослідження, 64% українців, які наразі проживають за кордоном, мають намір повернутися на Батьківщину. Це свідчить про зростаючий інтерес до повернення на Україну серед діаспори, яка з різних причин покинула країну.

    Як зазначають експерти Gradus Research, публікуючи результати дослідження, 64% мігрантів з України не адаптувалися до життя в інших країнах і мають намір в підсумку повернутися додому.

    За результатами опитування, найбільше бажання повернутися в Україну висловлюють мігранти, які віддалено працюють на український бізнес – 70%. Так само найбільше бажання висловлюють щодо повернення в Україну ті мігранти, які є тимчасово непрацевлаштованими – 68%.

    Частково на бажання повернутися в Україну впливає досвід агресивної поведінки громадян інших країн щодо мігрантів. Щонайменше 23% опитаних повідомили, що вони мали відповідний негативний досвід.факторВодночас не менше 60% опитаних до цього часу вважають, що перебування за кордоном гарантує їм особисту безпеку. 65% відчувають безпеку дітей у таких умовах проживання. Відповідно почуття безпеки за себе чи за власну дитину є одним з ключових факторів, що стримують від повернення.

    Ще один важливий показник в опитуванні – відсоток тих, хто може назвати час або вказати на приблизний термін свого повернення. Наразі більше ніж половина – 62%  – не можуть вказати, коли вони зможуть повернутися додому.

    36% опитаних мігрантів вважають, що вагомим фактором, який впливатиме на їх рішення, буде наявність реальної фінансової підтримки в момент переселення додому. Для трохи меншої кількості опитаних – 33% – важливим є насамперед отримання чи можливість облаштувати для себе житло на території України, де є високий рівень безпеки. 27% респондентів вважають, що мають намір одразу повернутися додому, якщо буде належним чином посилена протиповітряна оборона в країні.

    Опитування проведене Gradus Research методом анкетування в мобільному додатку/онлайн-платформі Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 17-22 травня 2024 року. Розмір вибірки: 656 респондентів.

     

     

  • Україні партнери надали додаткову фінансову допомогу

    Україні партнери надали додаткову фінансову допомогу

    Україна отримала додаткове фінансування у розмірі 1,34 мільярда доларів для часткової компенсації видатків держбюджету, що не пов’язані із сферою безпеки та оборони. Це фінансування надійшло в рамках проєкту Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine), який реалізується з метою забезпечення стабільності та підтримки соціальних витрат.

    Фінансування складається з позики Світового банку у розмірі 1,086 мільярда доларів США через Цільовий фонд з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) під гарантії Уряду Японії. Додатково, надійшли гранти від Норвегії (190 млн доларів США), Уряду Сполучених Штатів Америки (50 млн доларів США) та Уряду Швейцарії (20 млн доларів США) через відповідні фонди підтримки та реформування України.

    Отримані кошти призначені для компенсації видатків, зокрема на пенсійні виплати та виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Міністр фінансів України Сергій Марченко підкреслив важливість міжнародної фінансової допомоги у забезпеченні фінансово-економічної стабільності країни та забезпеченні першочергових соціальних витрат під час війни.

  • Як ЕС вирішить “проблему” з Угорщиною

    Як ЕС вирішить “проблему” з Угорщиною

    Саміт Євросоюзу, що відбувся 14-15 грудня, став історичним для України, надаючи можливість розпочати переговори про вступ до ЄС. Однак радісну атмосферу темніє нове вето Віктора Орбана. Після дипломатичної перемоги України, Угорщина ветувала фінансовий пакет, який включав допомогу Україні на суму 50 млрд євро.

    Угорський лідер, підкорившись тиску колег, погодився на позитивне рішення для України, але відмовився від підтримки фінансового пакета. Це породило питання про те, чи можна вважати цей саміт переможним для України, і наскільки серйозним є вето Орбана з фінансового пакета. Багато людей стурбовані, оскільки це стосується зовнішнього фінансування, яке є ключовим для українського бюджету під час війни. Однак не дивлячись на це, тимчасова блокада Угорщини вважається несприятливою обставиною, і гроші для України є. ЄС розглядає різні варіанти надання фінансової допомоги Києву, і фінансовий пакет має бути затверджений 1 лютого, і цього разу планується подолати вето Орбана, якщо воно виникне знову.

    Фінансування з ЕС

    Зовнішнє фінансування, що становить життєво важливий ресурс для України в час війни, опинилося під питанням через політичні турбуленції у США, призупинивши потік коштів. До цього часу головними донорами були Євросоюз та США. Проте, з початку 2024 року може настати фінансова пустка, оскільки гроші від ЄС закінчуються, а нова програма, Ukraine Facility, на сьогодні не отримала остаточного затвердження.

    Ця програма, оцінена в 50 млрд євро, не лише надзвичайно велика за своїми обсягами, але й передбачає довгострокове фінансування на чотири роки. Важливим є те, що це може надати Україні стійкість у фінансовому плані без необхідності постійно вибивати нові транші, долаючи опір окремих країн-членів ЄС, зокрема, Угорщини.

    Хоча остаточне затвердження програми відбудеться на позачерговому саміті 1 лютого, вже є попереднє погодження щодо обсягів фінансування, і Україна отримає ці кошти, навіть якщо єдиний протиборчий голос при настанні угорського вето. Щоправда, залишається питанням, чи вдасться переконати Угорщину в підтримці програми, але її лідер Віктор Орбан намітив можливість “переконатися”.

    Переговори з середини 

    Освітлюючи внутрішні куліси недавнього Євросаміту, на якому обговорювалося питання про Україну та вагомий фінансовий пакет, варто звернутися до висловлювань європейських політиків, які брали участь у цих переговорах.

    Один із ключових учасників, Віктор Орбан, розкрив численні деталі обговорень під час інтерв’ю на підконтрольному йому радіо “Кошут”. Це інтерв’ю повністю присвячено було саміту ЄС та України, і в ньому звучало чимало подробиць, зокрема, щодо обговорюваної суми 50 млрд євро.

    Важливим аспектом є відсутність технічного угорського вето. Вирішення щодо Ukraine Facility не піддавалося голосуванню, оскільки було відомо, що Орбан виразить свою непідтримку. У період дискусії відразу було відзначено, що він не підтримає це рішення. Спроби переконати його тривали годинами та завершилися невдачею.

    Якщо на попередньому засіданні Орбан залишив зал, дозволяючи іншим лідерам ухвалити рішення про розширення ЄС, то цього разу він цього не зробив. Він аргументував це тим, що процес вступу України наразі не становить загрози для Угорщини, та що розподіл коштів означає витрати угорських грошей.

    Важливим моментом є те, що Орбан прагнув повернутися додому із якою-небудь перемогою. Він обіцяв своїм виборцям, що не розпочне переговори з Україною і навіть провів екстрене засідання парламенту, закріпивши свою відмову. Виявившись у складних обставинах, він не міг повернутися без жодної перемоги, яку б зміг “продати” своїм виборцям як прояв своєї сили. Таким чином, він відмовився голосувати за рішення про 50 млрд євро.

    Як гроші передадуть Україні без згоди Угорщини

    Очікувана відмова Віктора Орбана не вразила нікого. Проте, є певні моменти, на які рахували, особливо після того, як Угорщині було обіцяно фінансову винагороду за цей відмовний голос (це не перебільшення, про це детальніше нижче).

    Проте відмова голови угорського уряду була врахована в планах. За інформацією “ЄвроПравди”, після твердого “ні” Орбана інші країни розглянули варіант “спільного фінансування від 26 країн”. Ідея полягала в створенні окремого фонду, до якого всі держави-члени ЄС мали б внести свій внесок. Проте це пропозиція не отримала достатньо підтримки.

    Є кілька обґрунтувань проти такого спрощеного підходу.

    По-перше, це дозволило б Орбану виглядати як однозначний переможець. Він міг би похвалитися перед своїми виборцями, наголошуючи, що він єдиний, хто зберігає бюджетні гроші для свого народу, тим часом інші країни витрачають їх на Україну. Деякі політики це могло б сприйняти як підтримку популістів або прихильників Путіна з аналогічними вимогами.

    По-друге, цей шлях вимагав би значного часу, оскільки в багатьох країнах бюджети вже схвалені парламентами. Внесення змін у бюджети – це процес часом спроможний викликати блокаду через популістів або прихильників Путіна.

    Попри це, принципова згода щодо надання допомоги Україні існує, хоча вибір шляху фінансування залишається відкритим.

    Це, мабуть, головна новина у фінансовому аспекті саміту.

    Отже, усі 26 держав-членів ЄС, за винятком Угорщини, не лише загалом погодились щодо необхідності допомагати Україні, але й детально узгодили, що вони нададуть Україні 50 млрд євро, пропорційно своєму внеску в бюджет ЄС. Щобільше, вони домовились, що це станеться незалежно від згоди Орбана.

    Також варто відзначити, що лідери держав-членів доручили Єврокомісії розробити рішення, яке обійшло б угорське вето так, щоб це не призводило до зміцнення авторитарного лідера. Це було оголошено офіційно і публічно, хоча зазвичай такі доручення залишаються конфіденційними. “Потрібно мати робочий план, якщо на саміті 1 лютого не буде можливою одноголосна угода”, – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі після завершення саміту.

    У відомстві зовнішніх справ України також офіційно повідомили про те, що рішення ЄС про виділення 50 млрд євро Україні було принципово прийняте. Водночас у неофіційних розмовах представники влади підтверджують, що дискусії про можливість фінансування завершено. Обговорення зараз спрямоване на те, як саме буде оформлено це рішення з боку ЄС.

    Діалог з угорським прем’єром щодо цього питання також триває.

    Домовленості

    Як вже зазначалося, затримка європейського фінансування, яке мало розпочатися з січня для забезпечення макрофінансової стабільності України, очевидно, не стане критичною.

    Чи є важливою для Києва затримка рішення до лютневого саміту? Однозначна відповідь – ні. Уряд наразі має достатньо резервів у бюджеті.

    “Ми вже отримали 0,9 млрд доларів від МВФ, а останній транш макрофінансової допомоги від ЄС, 1,5 млрд євро, має надійти найближчим часом. Крім того, очікується фінансування від Японії. Якщо Україна повністю отримає це фінансування, то уряд увійде в наступний рік з запасом ліквідності приблизно в 5 млрд доларів. Цього буде достатньо, щоб затримка першого траншу Ukraine Facility на 1-1,5 місяця не стала критичною. У разі необхідності уряд зможе затримати частину видатків або тимчасово використовувати кошти місцевих бюджетів, що накопичилися на казначейських рахунках за роки профіциту”, – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

    Головне наразі – це впевненість, що рішення буде прийняте найближчим часом. І така впевненість існує.

    Здається, у ЄС вважають, що найбільш ймовірним сценарієм на новому саміті буде те, що Орбан може висловити своє обурення, трохи пожвавити обстановку, але все ж надати “зелене світло” фінансуванню України за стандартною процедурою.

    Це вигідний варіант для України, оскільки це дозволить отримати кошти якнайшвидше – і це є нагальною потребою.

    Також важливо зазначити, що це буде найбільш вигідним варіантом для ЄС, оскільки це уникне створення зайвого прецеденту обхіду існуючих процедур, що не завжди приймається в Брюсселі.

    Додатково, це може виявитися вигідним і для Угорщини, оскільки уникнення другого за рахунком обходу її вето буде сприяти уникненню напруги. Оскільки Єврокомісія отримала завдання розробити юридичний механізм обходу можливого вето на саміті 1 лютого, можна стверджувати, що всі сторони будуть готові до такого кроку юридично.