Позначка: фінансові проблеми

  • Українці за кордоном залишаються без грошей через блокування карток Ощадбанку

    Українці за кордоном залишаються без грошей через блокування карток Ощадбанку

    Після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон, зберігши фінансові зв’язки з Україною та продовживши користуватися картками вітчизняних банків. Втім, для клієнтів державного Ощадбанку така практика може обернутися серйозними труднощами — аж до повної втрати доступу до власних коштів.

    Про одну з таких ситуацій повідомляє видання «Мінфін» з посиланням на звернення клієнта банку. За його словами, дружина оформила картку Ощадбанку спеціально для користування за кордоном, однак перед виїздом випадково залишила її в Україні. Уже перебуваючи за межами країни, жінка звернулася до служби підтримки банку, щоб отримати доступ до мобільного застосунку, адже реєстрація через застосунок «Дія» за кордоном недоступна.

    За словами чоловіка, у контакт-центрі Ощадбанку їй порадили тимчасово заблокувати картку, запевнивши, що подальше розблокування займе лише кілька секунд. Пізніше картку знайшли, однак спроби увійти в мобільний застосунок виявилися безрезультатними через активне блокування.

    Після повторного звернення до служби підтримки клієнти отримали несподівану відповідь. У банку пояснили, що через попередні спроби входу в застосунок розблокувати картку навіть за допомогою голосової ідентифікації вже неможливо. Єдиний варіант — перевипуск картки.

    Ключова проблема полягає в тому, що перевипуск і розблокування карток Ощадбанку можливі виключно на території України. За кордоном банк не надає таку послугу, тож клієнти фактично втрачають доступ до власного рахунку без фізичного повернення в країну.

    Водночас на офіційному сайті Ощадбанку зазначено, що за межами України працюють картки платіжних систем Visa та MasterCard. Ними можна розраховуватися у гривнях, доларах США та євро. При цьому картки для адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також картки платіжної системи «Простір» за кордоном не обслуговуються.

  • Держава не може виплачувати великі гроші за програмою “єВідновлення”

    Держава не може виплачувати великі гроші за програмою “єВідновлення”

    Українська держава обмежена у фінансових можливостях щодо компенсацій за пошкоджене внаслідок війни житло, зазначила голова партії “Слуга Народу” Олена Шуляк в інтерв’ю “Укрінформу”. На сьогодні максимальна сума виплат за програмою “єВідновлення” становить 500 тисяч гривень для власників пошкоджених будинків і 350 тисяч гривень для квартир.

    Шуляк повідомила, що наразі погоджено заявки на майже 8 мільярдів гривень, що дозволить понад 73 тисячам українських сімей отримати гроші на ремонт. Водночас держава видала понад 11 тисяч сертифікатів на загальну суму 17,2 мільярда гривень для компенсації за повністю зруйноване житло, де середній розмір виплат становить близько 1,6 мільйона гривень.

    Незважаючи на важливість підтримки постраждалих українців, держава зіштовхується з фінансовими обмеженнями. У проєкті бюджету на 2025 рік кошти на продовження програми не були закладені, що викликало побоювання щодо можливої паузи у виплатах. Шуляк зазначила, що вона запропонувала виділити на програму 10 мільярдів гривень, тоді як Мінвідновлення раніше просило понад 40 мільярдів.

    За словами Шуляк, бюджетні обговорення тривають, і депутати прагнуть зробити все можливе, аби уникнути замороження програми, навіть якщо остаточна сума буде меншою за початковий запит.

    Програма “єВідновлення” покликана допомогти українським родинам, які втратили або серйозно пошкодили житло через війну. Незважаючи на обмеженість фінансування, програма є суттєвою підтримкою для багатьох українців, а її продовження стало б важливим кроком до відновлення житлового фонду країни.

  • Чверть українців на межі бідності – опитування

    Чверть українців на межі бідності – опитування

    За результатами опитування Національного Демократичного інституту та Київського міжнародного інституту соціології, проведеного в травні 2024 року, 24% українців за нинішнього рівня доходів стикаються з серйозними матеріальними труднощами. Останні дані свідчать про те, що лише 8% опитаних вважають своє фінансове становище комфортним. Найбільша частка респондентів, 39%, відзначили, що їхні доходи не покривають основних потреб і викликають певні труднощі.

    Опитування також виявило песимістичний прогноз щодо фінансового становища майбутніх поколінь: 47% українців вважають, що наступне покоління буде менш забезпеченим, тоді як лише 24% вважають, що рівень життя покращиться.

    Поряд із фінансовими проблемами, соціологи зафіксували високий рівень оптимізму щодо євроінтеграційних прагнень України. Понад 70% респондентів сподіваються, що до 2030 року Україна стане членом Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу.

    90% опитаних висловили бажання бачити Україну в ЄС до зазначеного терміну, а 77% очікують, що це можливо. Незважаючи на те, що бажання вступити до ЄС залишається стабільним, розрив між бажанням та реальними очікуваннями помітно зріс. Що стосується НАТО, то 84% респондентів хочуть бачити Україну членом альянсу до 2030 року, хоча це число зменшилося порівняно з попередніми роками. Очікування щодо членства в НАТО також зменшилися, проте все ще залишається на високому рівні.

    Ці результати демонструють контраст між фінансовими труднощами, які відчувають українці, і їхньою надією на євроінтеграцію, що залишає країну в ситуації соціальної напруги, але водночас відзначає високий рівень підтримки європейського вектору розвитку.