Uanews.life

Позначка: фінансування армії

  • «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше детально пояснив причини суперечностей із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами генерала, ключова проблема полягала в розподілі оборонного бюджету: Міністерство оборони надавало пріоритет закупівлям окремих видів безпілотників, тоді як потреби військових у далекобійних боєприпасах, наземних роботизованих комплексах та транспорті залишалися недостатньо забезпеченими.

    Про це Сирський розповів в інтерв’ю BBC News Україна, оприлюдненому 13 жовтня.

    За словами колишнього головнокомандувача, між ним і Федоровим не було особистої ворожнечі. Однак під час спільної роботи виникали серйозні розбіжності щодо фінансування та забезпечення армії.

    Генерал пояснив, що потреби Збройних сил визначає Генеральний штаб на підставі заявок військових підрозділів. Саме ці дані мають бути основою для планування закупівель озброєння, боєприпасів і техніки.

    Проте, як стверджує Сирський, під час керівництва Федорова Міністерство оборони не завжди дотримувалося погоджених пріоритетів.

    «Він вважав, що він краще знає наші потреби», — заявив Сирський, коментуючи підхід колишнього міністра до оборонних закупівель.

    За словами генерала, Федоров надавав перевагу окремим категоріям безпілотників, не враховуючи повною мірою запити, які надходили від Генштабу.

    У результаті, як стверджує Сирський, виник значний дисбаланс між реальними потребами фронту, запланованими закупівлями та фактичними поставками озброєння.

    Артилерійські боєприпаси забезпечували лише на 5–6%

    Однією з найгучніших заяв Сирського стали наведені ним цифри щодо забезпечення війська.

    За словами генерала, в окремих категоріях озброєння та боєприпасів постачання становило лише 5–6% від потреб.

    Зокрема, він згадав далекобійні артилерійські боєприпаси.

    Водночас ці показники є оцінкою самого Сирського. Незалежної перевірки наведених цифр або офіційної деталізованої статистики закупівель у відкритому доступі наразі немає.

    Колишній головнокомандувач наголосив, що забезпечення армії має бути комплексним, оскільки сучасні бойові дії потребують не лише ударних безпілотників.

    Військовим також необхідні артилерійські боєприпаси, наземні роботизовані комплекси, пікапи, мотоцикли, квадроцикли та інший транспорт.

    На думку Сирського, фінансування цих напрямів повинно відбуватися паралельно, щоб уникнути дефіциту окремих засобів на фронті.

    Дрони фінансували наперед, а іншої техніки бракувало

    Окрему увагу генерал приділив закупівлям безпілотників.

    Він стверджує, що Міністерство оборони могло спрямовувати кошти на фінансування дронів одразу на весь рік, тоді як закупівлі інших необхідних засобів залишалися без фінансування.

    Найбільше, за словами Сирського, це позначалося на наземних роботизованих комплексах.

    Такі системи використовують для виконання різних завдань, зокрема логістики, транспортування вантажів та евакуації поранених.

    Водночас Сирський заперечив, що виступав проти збільшення кількості безпілотників у військах.

    За його словами, проблема полягала не в самих дронах, а в тому, що фінансування одного напряму відбувалося на шкоду іншим.

    Ба більше, генерал стверджує, що навіть заплановані поставки безпілотників не виконувалися повністю.

    За його оцінкою, військові отримували приблизно половину від передбаченої кількості дронів.

    Сирський заперечив інформацію про ультиматуми

    Під час інтерв’ю колишній головнокомандувач також прокоментував повідомлення про нібито ультиматуми, які він міг висувати керівництву держави через суперечки з Федоровим.

    Сирський заперечив такі твердження.

    За його словами, про відповідні звинувачення він дізнався, перебуваючи на командному пункті однієї з бригад на Лиманському напрямку.

    Він також зазначив, що питання забезпечення військ неодноразово порушували на засіданнях Ставки Верховного головнокомандувача.

    Що раніше говорив Федоров

    Водночас Михайло Федоров раніше публічно висловлював іншу позицію щодо причин суперечностей.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про причини відставки Михайла Федорова та суперечки між цивільним і військовим керівництвом щодо пріоритетів оборонних закупівель.

    Також видання писало про першу публічну реакцію Олександра Сирського на звинувачення колишнього міністра оборони.

    Крім того, «Ненька інфо» повідомляла про позицію Володимира Зеленського щодо кадрового протистояння, посилаючись на інформацію співрозмовників у президентській фракції.

    У липні 2026 року колишній міністр оборони заявляв, що був готовий продовжувати співпрацю із Сирським, однак, за його словами, частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася.

    Федоров також звинувачував тодішнє військове керівництво в небажанні відкрито обговорювати проблеми та стверджував, що навколо управлінських рішень виникали політичні інтриги.

    Крім того, він повідомляв про економію бюджетних коштів завдяки зміні закупівельних процедур та проведенню тендерів.

    Отже, колишні керівники оборонного відомства та Збройних сил по-різному описують причини суперечностей і результати своєї спільної роботи.

    Що означають ці заяви для оборонних закупівель

    Дискусія між Сирським і Федоровим порушує ширше питання — наскільки ефективно українська система оборонних закупівель узгоджує потреби військових із наявними фінансовими ресурсами.

    У сучасній війні безпілотники стали одним із ключових засобів ураження, розвідки та логістики. Проте вони не можуть повністю замінити артилерію, наземну техніку й транспорт.

    Тому забезпечення військ вимагає постійного перегляду пріоритетів відповідно до ситуації на фронті.

    Головний висновок із заяв Сирського полягає в тому, що суперечності з Федоровим, за його версією, були пов’язані насамперед із розподілом оборонного фінансування та закупівлями.

    Водночас наведені генералом цифри й звинувачення потребують незалежної перевірки. Публічні свідчення обох колишніх посадовців демонструють різні погляди на управління оборонними ресурсами, але самі по собі не встановлюють, хто саме відповідальний за конкретні недоліки забезпечення армії.

  • Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    В Україні презентували проєкт програми діяльності уряду, який визначає ключові завдання та пріоритети Кабінету міністрів. Серед основних напрямів — посилення обороноздатності та стійкості держави, підтримка громадян і бізнесу, а також прискорення процесу європейської інтеграції України.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

    Проєкт програми Кабінет міністрів разом із міністрами представив під час засідання Ради коаліції. Документ має визначити основні напрями роботи уряду та конкретні завдання, які він планує реалізовувати.

    Одним із ключових пріоритетів у програмі визначено посилення оборони та стійкості держави. Уряд планує зосередитися на забезпеченні потреб Сил оборони, зміцненні спроможності держави протистояти російській агресії та забезпеченні необхідних ресурсів для функціонування країни в умовах війни.

    Окремий блок стосується підтримки українських громадян і бізнесу. Уряд планує створювати умови для збереження економічної активності, підтримувати підприємців та забезпечувати функціонування критично важливих сфер економіки.

    Ще одним стратегічним напрямом визначено прискорення євроінтеграції. Йдеться про продовження реформ та виконання завдань, необхідних для подальшого зближення України з Європейським Союзом.

    За словами Корецького, основними принципами роботи уряду мають стати ефективність, оперативність ухвалення рішень та відповідальність членів Кабміну за конкретний результат перед парламентом і суспільством.

    Прем’єр-міністр зазначив, що під час підготовки документа уряд опрацював пропозиції народних депутатів. Представлений на засіданні Ради коаліції проєкт ще не є остаточною версією програми.

    Після врахування зауважень і пропозицій, які пролунали під час обговорення з парламентською коаліцією, документ мають доопрацювати. Після цього його планують затвердити на засіданні Кабінету міністрів.

    Фінальну версію програми уряд має представити на розгляд Верховної Ради. Таким чином, парламент отримає можливість оцінити запропоновані Кабміном пріоритети та завдання його подальшої роботи.

    Одним із найбільш нагальних питань для уряду залишається фінансування оборони. Раніше Корецький повідомляв, що Кабінет міністрів шукає додаткові ресурси для забезпечення повного фінансування армії до кінця року.

    Частину необхідних коштів, за словами прем’єра, планують залучити за підтримки міжнародних партнерів. В умовах повномасштабної війни забезпечення стабільного фінансування Сил оборони залишається одним із головних завдань держави.

    Водночас уряд працює і над заходами для підтримки бізнесу в умовах постійних атак по українській інфраструктурі. Зокрема, влада планує забезпечити підприємствам пріоритетний доступ до приміщень, які можна використовувати для розосередження складських запасів.

    Такий механізм має допомогти бізнесу зменшити ризики втрати товарів та матеріальних ресурсів унаслідок російських ударів по окремих об’єктах. Уряд уже визначив термін, до якого має бути сформований перелік відповідних приміщень.

    Таким чином, представлений проєкт програми діяльності Кабміну охоплює одразу кілька ключових для України напрямів — оборону, економічну стійкість, підтримку громадян та бізнесу і подальшу інтеграцію з Європейським Союзом.

    Остаточний зміст програми може змінитися після врахування пропозицій депутатів та її доопрацювання урядом. Після затвердження Кабміном документ має бути переданий до Верховної Ради.

     

  • Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Українському уряду доведеться ще раз переглянути державний бюджет на 2026 рік через додаткові потреби Сил оборони. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація на фронті та окремі рішення Ставки Верховного головнокомандувача сформували новий запит на фінансування, якого не було в попередніх бюджетних розрахунках. Кабінет Міністрів тепер готується актуалізувати видатки до кінця поточного року та одночасно переглянути фінансові орієнтири на 2027-й.

    Про це Корецький розповів 3 серпня під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України. За його словами, базова потреба країни у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік уже забезпечена. Водночас після консультацій із виконувачем обов’язків міністра оборони Євгеном Хмарою, керівництвом МВС та представниками Сил оборони уряд отримав оновлені розрахунки.

    Прем’єр прямо пов’язав появу додаткової потреби з реаліями на полі бою та окремими рішеннями Ставки. Конкретну суму він не назвав. Так само поки що не оприлюднено, на які саме програми або види озброєння планують спрямувати нові кошти.

    Це важливе уточнення, адже чинний оборонний бюджет і без того є рекордним.

    Ще 10 червня Верховна Рада ухвалила масштабні зміни до державного бюджету-2026, збільшивши фінансування сектору безпеки й оборони одразу на 1,56 трлн грн. Після цього загальний обсяг оборонних і безпекових видатків зріс приблизно до 4,37 трлн грн.

    Із цієї суми близько 2,3 трлн грн передбачили на закупівлю та ремонт озброєння, військової техніки й боєприпасів. Ще понад 1,45 трлн грн — на грошове забезпечення військовослужбовців. Додатково було сформовано резерв для сектору безпеки та оборони обсягом понад 213 млрд грн.

    Тепер виявляється, що навіть після такого масштабного перегляду фінансові потреби армії знову зросли.

    Причина полягає в тому, що оборонний бюджет під час повномасштабної війни фактично є рухомою конструкцією. Його параметри залежать не лише від макроекономічних прогнозів, а й від ситуації на фронті, інтенсивності бойових дій, темпів мобілізації, втрат і потреб у техніці, боєприпасах, дронах, системах ППО та логістиці.

    Якщо Ставка ухвалює рішення, які передбачають розгортання нових спроможностей, збільшення чисельності окремих підрозділів або масштабування певних програм, це автоматично створює додаткове навантаження на бюджет.

    Сам Корецький не деталізував, яке саме рішення Ставки стало одним із чинників перегляду фінансування. Тому будь-які припущення щодо конкретних військових програм наразі були б спекуляцією.

    Водночас очевидно, що уряд уже почав готуватися до пошуку додаткового ресурсу.

    Окрему роль у цьому процесі Корецький відвів українським дипломатам. Він прямо заявив, що уряд розраховує на дипломатичний корпус у питанні залучення необхідного зовнішнього фінансування. Це означає, що значна частина нової потреби може бути закрита не лише за рахунок внутрішніх доходів, а й через міжнародну допомогу.

    Саме зовнішня підтримка дозволила провести червневе збільшення оборонного бюджету без критичного розбалансування державних фінансів.

    Ключовим джерелом став європейський пакет фінансування України на 2026–2027 роки загальним обсягом €90 млрд. У 2026 році Україна має отримати €45 млрд. За даними Міністерства фінансів, €31,8 млрд із цієї суми спрямовується на обороноздатність і безпеку, ще €13,2 млрд — на бюджетну підтримку соціально-гуманітарних потреб.

    Саме завдяки цим коштам уряд отримав можливість істотно збільшити військові видатки і водночас зменшити прогнозований дефіцит бюджету.

    Проте тепер постає питання, чи вистачить уже погодженого пакета з урахуванням нових потреб армії.

    Одним із можливих додаткових джерел Корецький назвав заморожені російські суверенні активи. Україна вже тривалий час наполягає, що кошти та активи РФ, заблоковані у західних юрисдикціях після початку повномасштабного вторгнення, мають використовуватися не лише для відновлення країни, а й для фінансування її оборони.

    Для Києва це принципова позиція: витрати на війну мають принаймні частково перекладатися на державу-агресора.

    Однак механізм повної конфіскації російських активів залишається юридично й політично складним. Саме тому західні країни поки переважно використовують доходи, які генерують заморожені активи, а не саму основну суму.

    Уряд намагається розширити ці механізми.

    Ситуація з бюджетом-2026 також показує, наскільки швидко змінюються потреби держави під час війни. У червні збільшення видатків на 1,56 трлн грн уже називали одним із найбільших переглядів держбюджету в історії України. Минуло менше двох місяців — і Кабмін знову говорить про необхідність нових змін.

    Це не обов’язково означає, що попередні розрахунки були неправильними. Швидше, йдеться про те, що ситуація на фронті змінюється швидше, ніж стандартний бюджетний цикл.

    До того ж значна частина військових витрат важко прогнозується на рік наперед. Наприклад, масове масштабування безпілотних систем, закупівля ракет до ППО або збільшення виробництва боєприпасів може вимагати десятків і сотень мільярдів гривень додатково.

    Уряд тепер має паралельно вирішити два завдання: знайти ресурс на останні місяці 2026 року і закласти реалістичний фінансовий фундамент на 2027-й.

    Саме друге завдання може виявитися ще складнішим.

    Якщо війна триватиме з нинішньою інтенсивністю, Україні доведеться зберігати оборонні видатки на надзвичайно високому рівні. При цьому власних податкових надходжень недостатньо, щоб одночасно фінансувати армію, соціальні видатки, освіту, медицину, інфраструктуру та обслуговування боргу.

    Тому міжнародна допомога залишається критично важливою не лише для військових закупівель, а й для всієї стабільності державних фінансів.

    Поки уряд не назвав ані суму нового збільшення оборонного бюджету, ані строки внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради. Але заява Корецького фактично підтверджує: чинна конфігурація бюджету вже не повністю відповідає потребам фронту.

    Тож Україна може отримати ще один масштабний перегляд держбюджету до кінця року — вже другий за кілька місяців. А його параметри залежатимуть не лише від внутрішніх ресурсів держави, а й від того, наскільки швидко партнери погодяться збільшити фінансову підтримку та розширити використання заморожених російських активів.

  • Армія, міжнародні гроші та бюджет-2027: Корецький зібрав фінансовий блок на ключову нараду

    Армія, міжнародні гроші та бюджет-2027: Корецький зібрав фінансовий блок на ключову нараду

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів розширену робочу нараду з представниками фінансово-економічного блоку уряду та державних регуляторів. Учасники зустрічі обговорили стан державних фінансів, виконання міжнародних зобов’язань, забезпечення потреб Сил оборони, фінансування соціальних програм і підготовку проєкту державного бюджету на 2027 рік.

    До наради долучилися представники Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Національного банку України, Державної казначейської служби та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. За словами прем’єра, уряд має синхронізувати роботу всіх органів, які відповідають за доходи, видатки, макроекономічні прогнози та взаємодію України з міжнародними партнерами.

    Однією з головних тем стало виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань. Від своєчасної реалізації погоджених реформ, бюджетних рішень і структурних змін залежить подальше надходження фінансової допомоги від партнерів, а також здатність держави підтримувати макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни.

    Корецький повідомив, що під час наради учасники визначили першочергові кроки, необхідні для виконання відповідних домовленостей. Конкретного переліку рішень прем’єр не оприлюднив, однак наголосив, що уряд має діяти узгоджено та дотримуватися погоджених термінів.

    «Безумовний пріоритет – повна фінансова підтримка Сил оборони. Обговорили фінансування планів стійкості та соціальних видатків», – заявив глава уряду.

    Таким чином, оборона залишатиметься основним напрямом державних витрат. Йдеться не лише про грошове забезпечення військовослужбовців, а й про закупівлю озброєння, боєприпасів, техніки, безпілотних систем, забезпечення військових частин та інші потреби сектору безпеки й оборони.

    Одночасно уряд має зберегти фінансування базових соціальних зобов’язань держави. До них належать пенсії, соціальна допомога, виплати вразливим категоріям населення, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також програми підтримки громадян, які постраждали внаслідок війни.

    Окремо під час наради обговорили плани стійкості. Детального розподілу коштів за цим напрямом уряд поки не представив. Імовірно, йдеться про заходи, які мають забезпечити безперервну роботу держави, енергетичної системи, критичної інфраструктури та ключових соціальних сервісів в умовах воєнних загроз. Це є висновком із загального контексту заяви прем’єра, а не оприлюдненим переліком конкретних програм.

    Ще одним завданням фінансового блоку стало оновлення потреб держави до кінця 2026 року. Уряд має уточнити обсяги необхідних видатків, оцінити фактичні надходження до бюджету та визначити можливі джерела покриття додаткових потреб.

    Необхідність перегляду фінансових показників пов’язана з тим, що військові, соціальні та відновлювальні витрати можуть змінюватися протягом року. На державні фінанси також впливають темпи економічної активності, податкові надходження, ситуація на валютному ринку та обсяги міжнародної підтримки.

    Паралельно Кабінет Міністрів уже розпочав активну підготовку проєкту державного бюджету України на 2027 рік. Міністерства мають до 31 липня подати свої пропозиції щодо основних параметрів майбутнього фінансового документа. Сам уряд повинен схвалити законопроєкт і передати його на розгляд Верховної Ради до 15 вересня.

    Раніше Сергій Корецький визначив три основні завдання, яким має відповідати бюджет на наступний рік: зміцнення обороноздатності України, забезпечення фінансової стійкості та проведення продуманої соціальної політики.

    Після отримання пропозицій від міністерств Міністерство фінансів має сформувати бюджетні запити та провести обговорення з головними розпорядниками коштів. Згідно з оприлюдненим графіком, протягом серпня триватиме узгодження показників, а до 8 вересня проєкт закону про державний бюджет планують передати на розгляд Кабінету Міністрів. До парламенту документ мають внести не пізніше 15 вересня.

    Основою для підготовки бюджету є Бюджетна декларація на 2027–2029 роки. Це середньостроковий документ, який визначає орієнтовні доходи, видатки, дефіцит, державний борг, соціальні стандарти та інші ключові фінансові показники на три роки.

    У базовому сценарії Бюджетної декларації доходи державного бюджету у 2027 році прогнозуються на рівні близько 3,01 трлн грн. На 2028 рік передбачено їх збільшення до 3,42 трлн грн, а у 2029 році — до 3,73 трлн грн. Водночас ці розрахунки залежать від безпекової ситуації, стану економіки та реалізації додаткових фіскальних заходів.

    Важливим питанням залишається зовнішнє фінансування. Представники Міністерства фінансів раніше повідомляли, що потреби бюджету на 2026 рік загалом забезпечені домовленостями з партнерами, однак щодо 2027 року ще необхідні додаткові рішення. Це означає, що уряду доведеться продовжувати переговори з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями та окремими державами-партнерами.

    Саме тому виконання міжнародних зобов’язань стало одним із центральних питань наради Корецького з фінансовим блоком. Порушення погоджених термінів або невиконання окремих умов може вплинути на графік зовнішнього фінансування, яке під час війни відіграє важливу роль у покритті невійськових видатків бюджету.

    Водночас оборонні витрати Україна переважно фінансує за рахунок власних доходів, зокрема податків, зборів і внутрішніх запозичень. Міжнародна бюджетна допомога здебільшого дозволяє спрямовувати кошти на соціальні програми, державне управління, освіту, медицину та інші цивільні потреби.

    Регулярні наради за участю Мінфіну, Міністерства економіки, НБУ, Казначейства й фінансового регулятора мають допомогти уряду швидше реагувати на зміни економічної ситуації. Корецький заявив, що такі зустрічі проводитимуться систематично.

    Подальші рішення залежатимуть від уточненого прогнозу доходів бюджету, фактичних оборонних потреб, стану міжнародних програм та пропозицій міністерств до бюджету на 2027 рік. Остаточні суми фінансування окремих напрямів стануть відомі після підготовки урядового проєкту і його внесення до Верховної Ради.

    Наразі уряд демонструє, що ключовими пріоритетами залишаються забезпечення армії, виконання міжнародних домовленостей та збереження керованості державних фінансів. Водночас Кабміну доведеться знайти баланс між оборонними витратами, соціальними зобов’язаннями та обмеженими фінансовими можливостями країни, яка продовжує протистояти російській агресії.

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.

  • Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміни до державного бюджету, які передбачають суттєве збільшення фінансування сектору безпеки та оборони, а також підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідна інформація міститься в картці законопроєкту №15224, що завершує тривалу парламентську процедуру його ухвалення та відкриває шлях до практичного впровадження нових бюджетних параметрів.

    Цей закон є частиною масштабного перегляду фінансування оборонної сфери, який відбувається на тлі триваючої повномасштабної війни та зростання потреб українських Сил оборони. Документ передбачає не лише збільшення загального ресурсу для армії, але й більш гнучкий механізм використання міжнародної фінансової допомоги, зокрема коштів Європейського Союзу, які тепер можуть оперативніше спрямовуватися на ключові потреби оборони.

    Верховна Рада напередодні остаточно підтримала відповідні зміни та відхилила сім постанов, які намагалися заблокувати набуття чинності закону. Це дозволило уряду перейти до реалізації нового бюджетного пакета без додаткових юридичних перешкод. У парламенті наголошують, що рішення має стратегічне значення, оскільки забезпечує стабільне фінансування армії в умовах довготривалого військового протистояння.

    Ключовим джерелом додаткових коштів стала фінансова підтримка з боку Європейського Союзу. Саме ці надходження дозволили суттєво збільшити оборонні видатки без критичного навантаження на внутрішній бюджет. Уряд отримує можливість спрямовувати ці ресурси не лише на поточні витрати, але й на довгострокові програми модернізації та відновлення боєздатності війська.

    Згідно з ухваленим документом, значна частина коштів буде спрямована на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, що є одним із ключових запитів у секторі оборони. Окремо передбачено фінансування закупівлі озброєння, військової техніки, боєприпасів, а також їх модернізації та ремонту. Це дозволяє комплексно закривати як поточні потреби фронту, так і потреби у відновленні технічного ресурсу армії.

    Загальний обсяг змін до оборонного бюджету є безпрецедентним і, за даними парламенту, становить 1,56 трлн гривень додаткового фінансування. У результаті загальний бюджет сектору безпеки та оборони України досягає рекордного рівня у 4,4 трлн гривень. Це один із найбільших оборонних бюджетів в історії країни, сформований у відповідь на виклики повномасштабної війни.

    Найбільша частка видатків — понад 2,3 трлн гривень — буде спрямована на закупівлю озброєння та військової техніки. Ще близько 1,45 трлн гривень передбачено на виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Таким чином, структура бюджету чітко відображає пріоритети держави: забезпечення бойових спроможностей армії та підтримка особового складу.

    Міністр цифрової трансформації та представник уряду у секторі оборони Михайло Федоров наголосив, що ухвалені зміни дозволяють швидше залучати міжнародну допомогу та ефективніше розподіляти ресурси між ключовими напрямками. За його словами, це підвищує оперативність фінансування та зменшує бюрократичні затримки, які раніше ускладнювали постачання необхідних ресурсів на фронт.

    Таким чином, підписаний закон фактично закріплює нову модель фінансування оборонного сектору України, яка базується на поєднанні внутрішніх ресурсів і масштабної міжнародної підтримки, а також спрямована на довгострокове забезпечення стабільності та боєздатності української армії.

  • “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    Президент України Володимир Зеленський під час засідання Європейської ради звернувся до країн-учасниць так званої “коаліції рішучих” із закликом перейти до практичної фази формування довгострокових фінансових механізмів підтримки Збройних сил України, наголосивши, що стійкість української армії безпосередньо залежить від передбачуваного та стабільного фінансування з боку партнерів. За словами глави держави, нинішній етап війни вимагає не лише військової допомоги у вигляді озброєння, а й системних рішень, які гарантували б регулярне фінансування оборонного сектору України на роки вперед.

    Як повідомляє Офіс президента, Зеленський підкреслив, що Україна фактично виконує функцію ключового елемента безпеки Європи, стримуючи російську агресію та накопичуючи унікальний досвід ведення сучасної війни, однак навіть найефективніша армія не може функціонувати без стабільного фінансового забезпечення. Він наголосив, що питання фінансування є не менш важливим, ніж постачання зброї, оскільки саме воно визначає можливості утримання особового складу, виплати грошового забезпечення військовим, реалізації контрактних програм та підтримки бойової готовності ЗСУ у довгостроковій перспективі.

    У своєму виступі президент зазначив, що країни, які входять до “коаліції рішучих”, а також Європейський Союз як її ключовий елемент, мають потенціал для створення спеціальних фінансових інструментів, здатних забезпечити прогнозовану та стійку підтримку української армії. Він наголосив, що мова йде не про разові рішення або короткострокові пакети допомоги, а про формування довгострокової системи безпекових гарантій, яка включатиме фінансову складову як один із фундаментальних елементів.

    “Багато людей запитують, які практичні рішення “коаліція охочих” вже може забезпечити. Давайте сфокусуємося на фінансовій стабільності як частині нашої безпеки… Ми маємо надати довгострокові безпекові гарантії для Європи, і це означає довгострокові гарантії, зокрема фінансові гарантії, для безпеки, стабільності та української армії”, — заявив Зеленський, звертаючись до європейських лідерів.

    Окремо він підкреслив, що нинішня модель підтримки, яка значною мірою базується на періодичних пакетах допомоги, потребує трансформації у більш системний механізм, який би дозволив Україні планувати оборонні витрати на тривалий період. За словами президента, це критично важливо не лише для поточної обороноздатності держави, а й для формування стабільної архітектури безпеки в Європі після завершення активної фази війни.

    Зеленський також звернув увагу на необхідність більш ефективного використання вже існуючих фінансових інструментів ЄС, зокрема Європейського фонду миру, а також на прискорення процедур розблокування коштів, які можуть бути спрямовані на підтримку України. Він наголосив, що затримки у фінансуванні безпосередньо впливають на темпи постачання необхідного обладнання та загальну стабільність оборонної системи.

    У контексті євроінтеграційного процесу президент також закликав прискорити відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу, підкресливши, що інтеграція України до європейських структур безпеки та економіки є взаємовигідною для обох сторін. Водночас на рівні саміту остаточних рішень щодо цього ухвалено не було, а дискусії між державами-членами ЄС продовжуються.

    Паралельно в політичному середовищі Європи тривають різні оцінки щодо темпів подальшої інтеграції України, а також щодо обсягів і форматів фінансової допомоги. Попри це, Київ продовжує наполягати на тому, що довгострокові фінансові гарантії для української армії є ключовим елементом не лише національної безпеки України, а й стабільності всього європейського континенту, оскільки війна Росії проти України має глобальні наслідки для безпекової архітектури регіону.

  • Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні масштабні зміни до державного бюджету, які передбачають рекордне збільшення фінансування сектору безпеки й оборони. Йдеться про додаткові 1,56 трильйона гривень, які планують спрямувати насамперед на забезпечення Збройних сил України, закупівлю озброєння, військової техніки та підтримку стійкості регіонів.

    За законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів. Рішення ухвалили під час засідання Верховної Ради 28 травня.

    Документ передбачає суттєве коригування державного бюджету на тлі продовження повномасштабної війни та зростання потреб української армії. Основним джерелом фінансування мають стати кошти міжнародної допомоги, зокрема підтримка від Європейського Союзу.

    Як зазначається у пояснювальних матеріалах, значна частина коштів піде на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю зброї, боєприпасів, модернізацію військової техніки та підтримку українського оборонно-промислового комплексу.

    Крім того, законопроєкт закріплює цільове використання надходжень від військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Ці кошти також спрямують виключно на потреби оборони.

    Рішення парламенту стало одним із найбільших переглядів бюджету від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Напередодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд уже додатково виділив майже 11 мільярдів гривень на оборонні потреби. За її словами, держава продовжує шукати ресурси для стабільного фінансування армії та підтримки сектору безпеки.

    У новому законопроєкті окремо передбачено збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Ці кошти можуть використовуватися для оперативного реагування на наслідки російських атак, надзвичайні ситуації, відновлення критичної інфраструктури та інші термінові потреби.

    Ще 40 мільярдів гривень планують спрямувати на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. Йдеться про підтримку областей, які регулярно зазнають російських обстрілів, а також фінансування захисної інфраструктури, енергетики та соціальних об’єктів.

    Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою. Очікується, що фінальна редакція документа може бути винесена на голосування вже найближчими тижнями.

    Збільшення оборонних витрат відбувається на тлі нових викликів для української армії. Останніми місяцями Росія значно посилила інтенсивність ракетних та дронових атак, а українська влада регулярно заявляє про необхідність додаткового фінансування оборонного сектору.

    Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що пріоритетом державного бюджету під час війни залишається саме оборона. За його словами, Україна має забезпечити стабільне фінансування військових, розвиток власного виробництва зброї та модернізацію армії.

    Водночас міжнародні партнери України також активізували фінансову підтримку Києва. Напередодні Верховна Рада ратифікувала масштабну угоду з Європейським Союзом про залучення до 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026–2027 роках.

    Частина цих коштів має піти саме на оборонні потреби, закупівлю озброєння та підтримку українського ОПК.

    Зокрема, документ передбачає можливість спрямування понад 28 мільярдів євро на фінансування оборонно-промислового комплексу та виробництва зброї.

    На цьому тлі українська влада також активно обговорює розширення доступу оборонних підприємств до банківського кредитування. Раніше найбільші банки України заявили про готовність збільшити фінансування підприємств оборонного сектору.

    Аналітики зазначають, що нинішнє збільшення оборонного бюджету є безпрецедентним для України. У довоєнні роки подібні суми вважалися неможливими для державних фінансів.

    Водночас експерти попереджають, що подальше зростання військових витрат створює значний тиск на економіку та робить Україну ще більш залежною від міжнародної фінансової підтримки.

    Окрему дискусію викликає питання ефективності використання коштів. Частина громадськості та опозиційних політиків наголошують на необхідності посилення контролю за оборонними закупівлями та прозорістю витрат.

    У соцмережах після голосування активно обговорювали не лише рекордну суму збільшення бюджету, а й ризики корупції у сфері оборони.

    Попри це, в уряді наголошують: нині головним завданням залишається забезпечення української армії всім необхідним для продовження оборони країни.

    За оцінками Міністерства фінансів, у 2026 році оборонні витрати України можуть залишатися на рекордному рівні через затяжний характер війни та потребу у постійному оновленні озброєння.

    Очікується, що остаточне ухвалення змін до держбюджету стане одним із ключових фінансових рішень парламенту цього року.

  • Питання фінансування ЗСУ відклали через позицію США та можливості ЄС

    Питання фінансування ЗСУ відклали через позицію США та можливості ЄС

    Питання фінансування української армії свідомо не виносили на обговорення під час підписання декларації про наміри щодо створення багатонаціональних сил для забезпечення припинення вогню в Україні. Про це повідомили джерела, обізнані з перебігом переговорів.

    Йдеться про документ, який підписали президенти України та Франції Володимир Зеленський і Еммануель Макрон, а також прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Декларація має політичний характер і фіксує наміри сторін щодо участі міжнародних сил після можливого припинення бойових дій, однак не містить фінансових зобов’язань.

    За інформацією співрозмовників, ключовою причиною стало розуміння того, що необхідні для утримання української армії обсяги коштів — орієнтовно 30–40 мільярдів доларів на рік — Європейський Союз самостійно не здатен забезпечити. Водночас Сполучені Штати, за словами джерел, відмовляються брати на себе будь-які довгострокові фінансові зобов’язання щодо фінансування Сил оборони України.

    У результаті тему фінансового забезпечення армії вирішили не включати до порядку денного під час підписання декларації. За словами джерел, сторони зосередилися на політичних сигналах і демонстрації єдності, уникаючи конкретних цифр та механізмів утримання українських військ.

    Співрозмовники зазначають, що формально чисельність Збройних сил України може бути задекларована на рівні навіть одного мільйона військовослужбовців. Однак без чітко визначених і гарантованих джерел фінансування держава не зможе утримувати таку армію в середньо- та довгостроковій перспективі.

    Йдеться не лише про виплату грошового забезпечення військовим. Значних коштів потребують закупівля озброєння, логістика, навчання, медичне забезпечення, ремонт і відновлення техніки, а також соціальні гарантії для військовослужбовців і ветеранів.

    За словами джерел, саме небажання партнерів брати на себе фінансову відповідальність стало однією з причин, чому питання фінансування ЗСУ вирішили відкласти. Повернення до нього можливе пізніше, але вже в іншому політичному та безпековому контексті.

  • Порошенко задекларував понад 55 млн грн за жовтень: більшість грошей від Мінфіну Угорщини

    Порошенко задекларував понад 55 млн грн за жовтень: більшість грошей від Мінфіну Угорщини

    Народний депутат і лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко в жовтні 2025 року задекларував понад 55 мільйонів гривень доходів. Із цієї суми близько 52,5 млн грн він отримав від міністерства фінансів Угорщини — як повернення номіналу та відсотків за угорськими держоблігаціями. Ще понад 2,4 млн грн прийшли від інших іноземних емітентів цінних паперів. Такі дані оприлюднені в декларації на сайті НАЗК.

    Гроші, задекларовані Порошенком за жовтень, — це не зарплата депутата і не прибуток українського бізнесу, а виплати за інвестиціями в державні боргові папери інших країн. Згідно з декларацією, більша частина суми — майже 52,5 млн грн — надійшла від міністерства фінансів Угорщини. Формулювання таке саме, як і в попередніх деклараціях: повернення тіла облігацій плюс відсотки за ними. Ще понад 2,4 млн грн він показав як відсоткові виплати та часткове погашення номіналу іноземних облігацій інших держав.

    Це не перший випадок появи в деклараціях Порошенка угорських грошей. Восени 2023 року він уже задекларував понад 37 млн грн від Мінфіну Угорщини. Тоді це викликало політичну дискусію, тому що саме в цей період Порошенко готувався до поїздки в Будапешт і потенційної зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан відомий різкими заявами щодо України і постійними контактами з Кремлем, що робить будь-який неформальний канал із ним токсичним усередині української політики.

    Політичний експерт Валентин Гладких тоді публічно припускав, що Порошенко через Орбана міг передати сигнал Москві та іншим зовнішнім гравцям про готовність взяти на себе роль переговорника щодо «примушення України до миру», посилаючись на досвід Мінських домовленостей часів його президентства. Це трактували як ознаку того, що Порошенко позиціонує себе не лише як опозиційного політика всередині країни, а й як суб’єкта зовнішньої гри.

    У «Європейській солідарності» такі припущення називають маніпулятивними. Партія наполягає, що мова йде про суто фінансові інструменти: Порошенко вкладає кошти в державні та корпоративні цінні папери — в Україні та за кордоном — і надалі спрямовує дохід на підтримку Збройних сил України. Тобто фінансові потоки, за версією партії, не мають політичних умов і не є «оплатою» за якісь контакти з урядом Угорщини чи особисто з Орбаном.

    Окремий штрих, який підкреслюють медіа: у серпні 2025 року Порошенко задекларував майже 1 млрд грн доходів за місяць. Це більше ніж у шість разів перевищує весь його задекларований прибуток за довоєнний 2021 рік. Такі суми дають його опонентам аргумент про «олігархічну природу» політика, але одночасно дозволяють самому Порошенку виставляти себе як людину, здатну фінансувати армію без звернення до бюджету.

    Водночас історія з Угорщиною має очевидний політичний підтекст. Орбан у європейських інституціях системно блокує і затягує рішення, важливі для Києва, і публічно просуває ідею «мирних переговорів» із Росією на умовах, які українська влада називає капітуляційними. На цьому тлі будь-які приватні фінансові відносини українського топ-політика з угорським державним боргом стають не тільки економічним фактом, а й полем для інтерпретацій: чи не намагається Порошенко вибудовувати власний канал впливу в Будапешті. Це питання й далі піднімають його критики.

    У відповідь команда Порошенка просуває іншу картинку — благодійні закупівлі для фронту, передача техніки, дронів, машин і тепловізорів. У публічній комунікації «ЄС» підкреслює, що походження грошей — інвестиційне, а використання — оборонне. Цей наратив напряму спрямований проти звинувачень у торгах із Орбаном.

    Фактично маємо три лінії. Перша — офіційні цифри НАЗК: понад 55 млн грн доходу за жовтень, з яких більшість — від Мінфіну Угорщини як виплати за облігаціями. Друга — політична інтерпретація критиків: Порошенко нібито вибудовує канал із Орбаном і через нього — з Москвою. Третя — версія самої «Європейської солідарності»: це звичайний дохід від цінних паперів, який іде на підтримку армії, а не «орбанівські гроші за послуги».