Позначка: ФОП

  • Модель «для дорослих» отримала мільйонний підряд на оборонні закупівлі в Херсоні

    Модель «для дорослих» отримала мільйонний підряд на оборонні закупівлі в Херсоні

    17 вересня на порталі Prozorro з’явилася інформація про закупівлю 317 240 м² антидронових сіток на суму 6,3 млн грн. Замовником виступив Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА, який очолює Євген Пісоцький. Про це пише видання “МОСТ”.

    Херсонська ОВА вже похвалилася, що третина сіток уже натягнута — це позиціонують як серйозний внесок у захист регіону від ворожих дронів.

    Але головна інтрига історії — постачальниця. Нею стала луцька підприємиця Наталія Борщевич, яка лише у липні зареєструвалася як ФОП. Відразу після старту бізнесу жінка отримала багатомільйонний підряд на оборонні товари.

    Для транспортування сіток вона придбала вантажівку ЗІЛ-1991, що вже стало предметом жартів у соцмережах — мовляв, «ретротехніка проти дронів».

    Журналісти звертають увагу на минуле Борщевич. До підприємницької діяльності вона займалася відвертим контентом у мережі, а також мала кримінальне провадження.

    Сама підприємиця пояснює, що про сітки «дізналася випадково», а всі підозри правоохоронців називає непорозумінням.

  • Бронювання військовозобов’язаних прив’яжуть до зростання мінімальної зарплати

    Бронювання військовозобов’язаних прив’яжуть до зростання мінімальної зарплати

    З 1 січня 2026 року критично важливим підприємствам стане складніше бронювати військовозобов’язаних працівників. Причина — уряд у проєкті держбюджету на наступний рік заклав підвищення мінімальної зарплати на 9%, до 8647 грн.

    Згідно з постановою Кабміну №76, для бронювання зарплата працівника має становити щонайменше 2,5 розміру мінімальної. Нині цей поріг дорівнює 20 тис. грн, але після зростання мінімалки він може піднятися до 21 617,5 грн. Це означає, що підприємствам доведеться піднімати зарплати, аби зберегти ключових спеціалістів.

    Збільшення мінімальної зарплати позначиться і на підприємцях. Єдиний соціальний внесок для ФОПів, який нині становить 1760 грн на місяць, у 2026 році зросте до 1902 грн.

    Урядовий проєкт бюджету, поданий до парламенту 15 вересня, також передбачає підвищення прожиткового мінімуму та впровадження нових податків.

    Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13335, який дозволяє критично важливим підприємствам оборонно-промислового комплексу тимчасово брати на роботу та бронювати на 45 днів навіть тих працівників, у яких відсутні належні військово-облікові документи або які перебувають у розшуку.

    Крім того, уряд нещодавно дозволив бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, що діють у районах можливих чи активних бойових дій.

  • У проєкті бюджету-2026 підняли мінімалку і прожитковий мінімум, але не для суддів і прокурорів

    У проєкті бюджету-2026 підняли мінімалку і прожитковий мінімум, але не для суддів і прокурорів

    Уряд пропонує з 2026 року встановити прожитковий мінімум на рівні 3209 грн, а мінімальну зарплату підвищити до 8647 грн. Такі цифри закладені у проєкті закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (№14000).

    У статті 7 документа прописані розміри прожиткового мінімуму для окремих категорій:

    • діти до 6 років — 2817 грн;

    • діти від 6 до 18 років — 3512 грн;

    • працездатні особи — 3328 грн;

    • особи, які втратили працездатність — 2595 грн;

    • спеціальний показник для розрахунку доплат на радіоактивно забруднених територіях — 1600 грн.

    Це означає, що максимальна пенсія за віком, обмежена десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, зросте до 25 950 грн.

    Водночас для суддів, прокурорів, податківців і митників нічого не зміниться: прожитковий мінімум для визначення їхніх посадових окладів залишиться на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

    Зростання мінімальної зарплати до 8647 грн автоматично підвищить мінімальний ЄСВ для ФОП. Водночас у бюджеті передбачено збереження «розрахункової величини» для судових рішень на рівні 1600 грн.

    Максимальна база для нарахування ЄСВ у 2026 році становитиме 20 мінімальних зарплат, а для військовослужбовців і поліцейських — 15 мінімальних зарплат.

  • Співзасновника мережі «ТехноЇжак» Олексія Гулого викрили в ухиленні від податків на 2,1 млрд

    Співзасновника мережі «ТехноЇжак» Олексія Гулого викрили в ухиленні від податків на 2,1 млрд

    На тлі війни та дефіциту бюджету в Україні продовжують діяти масштабні схеми ухилення від податків і контрабанди. Одним із найяскравіших прикладів є діяльність торговельної мережі «ТехноЇжак», співзасновником якої є Олексій Гулий.

    Мережа, що з 2015 року відкрила близько 50 магазинів у найбільших містах країни, створює ілюзію стабільного та легального бізнесу. Втім, за фасадом успішної компанії криється системна злочинна модель, яка щороку коштує державі мільярди гривень.

    Ключовим інструментом стало масове використання понад 150 підставних ФОПів, зареєстрованих на родичів, знайомих і працівників компанії. Така схема дозволяла штучно дробити обороти й уникати сплати ПДВ. За період 2021–2024 років бюджет недоотримав щонайменше 171 млн грн лише з цього епізоду.

    Другим стовпом схеми є контрабанда техніки Apple, смартфонів, телевізорів та іншої електроніки. Товари закуповувалися у Китаї, Гонконзі та В’єтнамі, а в Україну потрапляли мікроавтобусами через кордони з ЄС. На митниці вантажі оформлювалися як дешеві комплектуючі, а їхня вартість навмисне занижувалася. Для безперешкодного «зеленого коридору» використовували хабарі посадовцям митниці та прикордонної служби.

    Значна частина продукції продавалася без видачі фіскальних чеків. Покупці отримували лише квитанції, а кошти надходили на рахунки підконтрольних ФОПів. У 2024 році завдяки цим механізмам компанія приховала понад 2,1 млрд грн доходів.

    Тіньові прибутки легалізовувалися через мережу фіктивних компаній-прокладок. Гроші дробилися, переводилися у готівку, оформлювалися як фіктивні угоди або виводилися за кордон. Це дозволяло уникати контролю фінмоніторингу і створювати видимість законної діяльності.

  • Гетманцев звинуватив мережу ресторанів Gaga в ухиленні від податків

    Гетманцев звинуватив мережу ресторанів Gaga в ухиленні від податків

    Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зробив гучну заяву щодо популярної мережі ресторанів грузинської кухні Gaga, яка працює у Києві. За його словами, заклад ухиляється від сплати податків та використовує схеми з оформленням працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОПів).

    У своєму відео у TikTok Гетманцев наголосив, що ресторан не видає чеки та працює «в чорну», що підтвердили перевірки.

    «Неодноразово ви писали про ресторан Gaga. Ми перевірили, все підтвердилось», — заявив він.

    Політик пояснив, що проблема не обмежується лише одним закладом. За його словами, подібні схеми застосовують і великі торговельні мережі. Вони ділять бізнес на десятки ФОПів: один із них на загальній системі оподаткування торгує підакцизними товарами, а решта працює на спрощеній системі та сплачують лише близько 4 тисяч гривень податків щомісяця.

    При цьому магазини чи ресторани з оборотом у мільйони гривень мали б платити у бюджет сотні тисяч.

    «У магазині оформлено декілька ФОПів. При цьому один з них працює на загальній системі оподаткування та продає підакцизну продукцію. Всі інші — на єдиному податку. А магазин з оборотом у 3 млн гривень мав би сплатити 300 тисяч податків», — пояснив Гетманцев.

    Він навів приклад мережі зі 117 магазинів у Чернівецькій області, яка повністю працює за такою схемою. Формально підприємці не ведуть власної діяльності, а отже не можуть претендувати на пільги для малого бізнесу.

    Раніше Гетманцев уже публічно звертався до власників мережі Gaga, вказуючи на «принципову позицію працювати у кеші та не видавати чеки».

    Довідка

    Мережа ресторанів грузинської кухні Gaga розпочала діяльність у Києві у 2018 році. Її засновником є бізнесмен Гіоргі Квірікашвілі, за даними youcontrol.com.ua.

    Заклади відомі своєю швидкою експансією, але тепер потрапили у центр уваги через можливі податкові зловживання.

  • Ресторанний бізнес щороку недоплачує державі 7 млрд грн — Гетманцев

    Ресторанний бізнес щороку недоплачує державі 7 млрд грн — Гетманцев

    Народний депутат Данило Гетманцев розповів про схему ухилення від податків у ресторанному бізнесі, яка, за його словами, стала фактично масовою в Україні.

    За даними політика, нині майже всі ресторани працюють через фізичних осіб-підприємців. Якщо юридичних осіб у цьому секторі близько 3 200, то ФОПів — понад 68 тисяч. Такий дисбаланс, наголошує Гетманцев, є свідченням системного ухилення від податків навіть у великих і дорогих закладах.

    «Великі мережі дуже-дуже фешенебельних ресторанів також подрібнюються на ФОПи. Коли ти робиш рекламні кампанії, вкладаєш у дорогі приміщення, будуєш імідж респектабельного бізнесу, і при цьому ділишся на два чеки — ну хіба це серйозно?» — заявив нардеп.

    За його словами, у ресторанному бізнесі націнка сягає 200–300%, але власники часто не сплачують навіть 20% ПДВ. У результаті держава щороку втрачає близько 7 мільярдів гривень.

    Гетманцев також наголосив, що така практика створює нерівні конкурентні умови: ті, хто чесно сплачує податки та виплачує «білі» зарплати, опиняються в гіршому становищі, ніж ті, хто ухиляється від зобов’язань.

    Питання оподаткування ресторанного бізнесу, за його словами, потребує системного вирішення, аби вирівняти правила гри для всіх учасників ринку та наповнити державний бюджет.

  • Податкова України масово надсилає листи громадянам з проханням пояснити доходи

    Податкова України масово надсилає листи громадянам з проханням пояснити доходи

    В Україні посилюється фінансовий моніторинг громадян: все більше людей отримують офіційні листи від Державної податкової служби (ДПС) з проханням пояснити походження коштів на своїх банківських рахунках. З початку активного моніторингу, за даними ДПС, таких звернень вже отримали близько 3 000 осіб, і ця кількість продовжує зростати.

    Лише в травні 391 одержувач таких листів прийняв рішення легалізувати свою діяльність та зареєструвався як фізична особа-підприємець (ФОП). Це свідчить про те, що чимало українців фактично ведуть підприємницьку діяльність без офіційного оформлення.

    У ДПС підкреслюють, що метою цих звернень є не покарання, а інформаційна підтримка громадян, яка має допомогти зрозуміти вимоги законодавства. «Це своєрідна комунікація з бізнесом, яка стимулює людей до легалізації доходів», — зазначають у відомстві. Наразі готується ще близько 700 нових листів до громадян, чия фінансова активність викликає підозру щодо ведення підприємницької діяльності без реєстрації.

    З 1 березня 2025 року ДПС отримує дані з Єдиної системи обліку реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Податківці відстежують регулярні грошові перекази від продажу товарів на популярних онлайн-платформах, таких як OLX, NovaPay, Prom.ua, а також діяльність ФОП, які приймають кошти без фіскалізації.

    Народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк роз’яснює, що епізодичний продаж особистих речей (одяг, побутова техніка, меблі) не вважається підприємництвом і не підлягає оподаткуванню. Штрафів за такі поодинокі операції не передбачено. Однак систематичні та масові продажі однотипного товару можуть викликати інтерес у податкових органів і стати підставою для перевірок.

    Таким чином, держава робить кроки для виведення тіньового бізнесу у легальний сектор не за допомогою штрафів, а завдяки інформаційним листам-нагадуванням. Вже сотні українців заохочуються до офіційної реєстрації своєї діяльності, що є важливим кроком для розвитку прозорої економіки.

  • Депутат і підприємець: як Ганущин заробив мільйони під час служби у ТрО

    Депутат і підприємець: як Ганущин заробив мільйони під час служби у ТрО

    Депутат Львівської обласної ради від партії «Європейська солідарність» Олександр Ганущин, який у 2022 році добровільно приєднався до 103-ї бригади тероборони, за час служби зміг поєднати військовий обов’язок із прибутковою підприємницькою діяльністю. За два роки як фізична особа-підприємець він заробив близько 7,5 млн грн.

    За інформацією ЗМІ, лише минулого року Ганущин надав транспортні послуги для щонайменше 13 компаній. Як йому вдалося це поєднувати зі службою — лишається незрозумілим. Тим паче, що, за даними податкової, він не мав офіційно оформлених працівників, тобто працював самостійно.

    Після демобілізації депутат влаштувався до ТзОВ «МІРА І К» — підприємства, яке обслуговує кілька автобусних маршрутів у Львові. Компанія має статус об’єкта критичної інфраструктури, а сам Ганущин отримав у ній «бронь» від мобілізації.

    Цікавим є і момент самої демобілізації. Ймовірно, Ганущин звільнився з армії як батько трьох дітей — буквально перед тим, як його старшій доньці виповнилось 18 років. Після цієї дати він уже не мав би права на демобілізацію за сімейними обставинами.

    Історія депутата-підприємця ставить низку запитань: як поєднувати службу з прибутковою ФОП-діяльністю без штату працівників, та наскільки прозорою є система мобілізації і бронювання у приватних компаніях, які тісно пов’язані з місцевими політиками.

  • Донати через ФОП: куди йдуть гроші, які збирає Bihus.Info?

    Донати через ФОП: куди йдуть гроші, які збирає Bihus.Info?

    Народний депутат Олексій Гончаренко оприлюднив інформацію, яка викликала чималий резонанс у мережі. За його словами, медіапроєкт Bihus.Info, відомий своїми журналістськими розслідуваннями, збирає донати не через громадську організацію чи благодійний фонд, а напряму через фізичну особу-підприємця — ФОП Дениса Бігуса.

    Такий формат збору коштів викликає чимало запитань. По-перше, непрозоро, як саме ці кошти обліковуються. По-друге, неясно, чи подаються будь-які публічні звіти про використання донатів. Відсутність юридичної особи з зобов’язаннями щодо звітності перед державою або благодійними стандартами викликає занепокоєння — особливо в умовах, коли українці масово донатять на волонтерські та медійні ініціативи.

    Гончаренко також нагадав, що раніше сам Денис Бігус заявив про свою приналежність до контррозвідки СБУ як позаштатного співробітника. При цьому питання, чому він досі не мобілізований до лав Збройних сил, залишилось без чіткої відповіді.

    У суспільстві в таких випадках виникає справедливе запитання — яким чином пов’язані між собою розслідувальна журналістика, спецслужби та фінансування проєкту через приватну особу?

    Поки що жодних публічних пояснень з боку Bihus.Info або самого Бігуса щодо механізмів обліку і використання донатів не надходило.

  • Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень.

    Звучить масштабно — але питання в тому, де саме шукатимуть ці мільярди. І відповідь очевидна: не серед олігархічних схем, не на митниці, а в гаманцях малого та середнього бізнесу.

    У планах — детінізація на 160 млрд грн вже до кінця року. Це майже половина від очікуваного дефіциту бюджету в 400 млрд. Але замість системної боротьби з тіньовими потоками на експорті, контрабандою чи офшорними схемами, влада знову націлюється на найвразливіше: ФОПи, IT-сектор, маркетплейси, кав’ярні, майстерні, автосервіси.

    Гасло “для армії” використовується як ширма, аби перетворити детінізацію на фіскальний пресинг.

    “Ми бачимо повернення до фіскального фундаменталізму — коли держава не створює умови, а вимагає”, — кажуть економісти.

    Парадокс: очільник комітету з податкової політики, який сам десятиліттями був дотичний до схем, тепер грає роль “борця з тінню”.

    Данила Гетманцева неодноразово пов’язували з:

    • тіньовим покровительством митниці;

    • участю у схемах “зернового коридору”;

    • кришуванням підакцизного виробництва тютюну та алкоголю.

    І хоча прямих доказів “на руках” немає, жодне масштабне фіскальне розслідування не стосувалося реальних гравців ринку з мільярдними оборотами. Натомість головними “реформами” стали тиск на ФОПів, обмеження для кешу, спроби контролю за картковими переказами та регулювання інтернет-торгівлі.

    Справжня мета нинішньої кампанії — перерозподіл ресурсів через підконтрольну податкову систему. Усе відбувається під гаслами патріотизму, але з дуже приземленими наслідками:

    • малий бізнес згортається, бо не витримує бюрократичного та фінансового тиску;

    • падає купівельна спроможність населення;

    • розширюється нова тінь, бо вижити легально в умовах війни стає дедалі важче.

    Поки держава втрачає податки через офшори, контрабанду й корупцію в державних закупівлях, реальні гроші виймають із кишень тих, хто ще працює, сплачує зарплати і тримає економіку на плаву.