Uanews.life

Позначка: Forbes

  • SpaceX підірвала Уолл-стріт: Маск за один день став багатшим на $139 млрд

    SpaceX підірвала Уолл-стріт: Маск за один день став багатшим на $139 млрд

    Американський підприємець Ілон Маск встановив безпрецедентний фінансовий рекорд і став першою людиною в історії, чиї статки перевищили позначку в один трильйон доларів. Таких висновків одночасно дійшли аналітики Bloomberg Billionaires Index, Forbes та низки провідних світових фінансових видань після рекордного дебюту компанії SpaceX на фондовому ринку. За оцінками Bloomberg, статки Маска станом на 13 червня перевищили $1,11 трлн, а Forbes також оцінив його капітал приблизно на тому ж рівні. На піку торгів вартість активів бізнесмена могла перевищувати навіть $1,2 трлн.

    Історичний стрибок став можливим після того, як SpaceX провела найбільше IPO в історії світового фондового ринку. Компанія залучила близько $75 млрд, розмістивши понад 555 млн акцій за ціною $135 за папір. Уже в перші хвилини торгів акції відкрилися на рівні $150, а згодом піднімалися до понад $170 за акцію. У результаті ринкова капіталізація компанії перевищила $2,25 трлн, що дозволило SpaceX увійти до числа найдорожчих компаній світу.

    Головним бенефіціаром цього зростання став саме Ілон Маск. За різними оцінками, йому належить близько 39–42% акцій SpaceX, а вартість його пакета після дебюту компанії на біржі оцінюється більш ніж у $700–860 млрд. Разом із частками в Tesla, xAI, Neuralink, The Boring Company та інших активах це дозволило бізнесмену подолати психологічну межу в один трильйон доларів.

    Аналітики наголошують, що ще кілька тижнів тому такий сценарій розглядався лише як теоретичний. Forbes ще на початку червня прогнозував, що IPO SpaceX за заявленою оцінкою компанії може зробити Маска першим трильйонером світу. Однак реальні результати перевершили навіть найоптимістичніші очікування інвесторів. Попит на акції SpaceX виявився рекордним: заявки інвесторів перевищили обсяг пропозиції більш ніж утричі-чотири рази.

    Вихід SpaceX на біржу став не лише особистим тріумфом Маска, а й знаковою подією для всього технологічного сектору. Компанія, яка ще два десятиліття тому була стартапом із амбітними планами освоєння космосу, сьогодні є одним із ключових гравців глобального ринку космічних технологій. Саме SpaceX забезпечує значну частину комерційних запусків у світі, розвиває супутникову мережу Starlink та реалізує програму створення багаторазових космічних кораблів Starship.

    Історія успіху Маска почалася задовго до SpaceX. Наприкінці 1990-х він заробив свої перші великі гроші на продажі компанії Zip2, а згодом став одним із творців PayPal. Отримані кошти бізнесмен інвестував у Tesla та засновану ним у 2002 році SpaceX. Багато експертів тоді вважали його проєкти надто ризикованими, а сам Маск неодноразово опинявся на межі фінансового краху. Проте саме ставка на високотехнологічні галузі зробила його найбагатшою людиною планети.

    Після рекордного IPO відрив Маска від інших мільярдерів став колосальним. Другу позицію в рейтингу найбагатших людей світу посідає співзасновник Google Ларрі Пейдж із капіталом понад $300 млрд. За ним розташовуються Сергій Брін, Джефф Безос, Ларрі Еллісон, Майкл Делл, Марк Цукерберг та інші представники світової технологічної еліти. Навіть найближчий переслідувач Маска має майже вчетверо менші статки.

    Водночас рекорд Маска викликав не лише захоплення, а й хвилю дискусій. Частина економістів вважає, що нинішня оцінка SpaceX значною мірою базується на очікуваннях майбутнього розвитку компанії, а не на поточних фінансових показниках. Критики нагадують, що космічний бізнес залишається надзвичайно капіталомістким і ризикованим, а ринкова ейфорія може виявитися тимчасовою. Інші ж переконані, що успіх SpaceX став результатом революційних змін у космічній галузі, які започаткувала компанія Маска.

    Попри суперечки, факт залишається незаперечним: вперше в історії людства офіційні фінансові рейтинги зафіксували появу трильйонера. Ще кілька років тому така цифра здавалася фантастикою навіть для найбагатших людей світу. Сьогодні ж Ілон Маск не просто очолює список мільярдерів — він відкрив абсолютно нову фінансову епоху, де мова вже йде не про сотні мільярдів, а про трильйони доларів.

    Експерти вважають, що рекорд Маска може залишатися неперевершеним роками. Водночас сам бізнесмен уже заявляв, що головною метою для нього залишаються не гроші, а розвиток технологій, штучного інтелекту та реалізація планів із колонізації Марса. Проте після успіху SpaceX навіть найсміливіші проєкти Маска тепер мають під собою безпрецедентний фінансовий фундамент.

  • Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Світові ціни на нафту різко впали до мінімальних рівнів за останні місяці після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Вашингтон і Тегеран нібито наблизилися до укладення угоди, яка може зупинити новий виток конфлікту на Близькому Сході та відновити повноцінне судноплавство через Ормузьку протоку.

    На тлі цих сигналів нафта сорту Brent подешевшала приблизно на 5% — до 85,8 долара за барель. Американська WTI також втратила близько 5% і опустилася до 83,2 долара за барель. Для ринку це стало різким розворотом після періоду тривожного зростання, спричиненого ризиком нової війни США з Іраном та загрозою блокування одного з найважливіших нафтових маршрутів світу, пише FT.

    Ключовим тригером для падіння котирувань стала заява Трампа про те, що фінальні умови домовленості з Іраном уже майже погоджені. Американський президент дав зрозуміти, що Вашингтон відмовився від планів негайних ударів по Ірану після прогресу в переговорах. Ще напередодні він погрожував «дуже сильним ударом» по Тегерану, однак згодом заявив, що військового сценарію наразі вдалося уникнути.

    За даними іранських медіа, сторони обговорюють 14-пунктний меморандум про врегулювання конфлікту. Серед його ключових положень — повне припинення бойових дій, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, часткове послаблення санкцій проти Ірану, доступ до частини заморожених іранських активів та запуск окремого переговорного процесу щодо ядерної програми.

    Саме пункт про Ормузьку протоку став найбільш важливим для нафтового ринку. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які погрози її закриття традиційно призводять до стрибків цін, адже ринок одразу закладає у вартість ризик перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Останніми тижнями саме ситуація навколо Ормузу тримала трейдерів у напрузі. Іран погрожував обмежити або заблокувати рух суден у відповідь на дії США та їхніх союзників. У разі повної зупинки судноплавства світовий ринок міг би зіткнутися з різким дефіцитом поставок, що потенційно штовхнуло б нафту до значно вищих цінових рівнів.

    Однак новини про можливе дипломатичне врегулювання різко змінили настрої інвесторів. Ринок відреагував миттєво: премія за геополітичний ризик почала зникати з цін, а трейдери стали закладати сценарій поступової нормалізації поставок.

    Аналітики попереджають, що нинішнє падіння цін ще не означає повного завершення кризи. Іран, за даними місцевих джерел, остаточно не затвердив текст угоди та не готовий поступатися власними «червоними лініями». До того ж питання ракетної програми Ірану та підтримки союзних Тегерану сил у регіоні, за повідомленнями медіа, не включені до проєкту меморандуму. Це означає, що навіть після можливого підписання документа ризики нового загострення збережуться.

    Водночас фінансові ринки вже почали відігравати сценарій деескалації. Європейські та американські фондові індекси пішли вгору. Загальноєвропейський Stoxx Europe 600 зріс, британський FTSE 100 також додав у ціні. У США індекси S&P 500 та Nasdaq продовжили зростання після сильного підйому напередодні.

    Позитивна реакція була помітна і в Азії. Південнокорейський Kospi та японський Nikkei 225 продемонстрували суттєве зростання, додатково підтримане інтересом інвесторів до виробників мікрочипів та компаній, пов’язаних із розвитком інфраструктури штучного інтелекту.

    Падіння нафтових цін також вплинуло на очікування щодо політики центральних банків. Інвестори почали менше закладати ризик швидкого підвищення ставок, адже дешевша нафта може знизити інфляційний тиск. Ринки деривативів тепер очікують, що Федеральна резервна система США може перейти до підвищення ставки пізніше, ніж прогнозувалося раніше.

    Для споживачів нижчі ціни на нафту потенційно можуть означати послаблення тиску на вартість пального, транспортування та логістики. Водночас для нафтовидобувних країн падіння котирувань створює нові бюджетні ризики, особливо якщо тенденція збережеться.

    Окрему увагу ситуація має і для України. Нижчі світові ціни на нафту можуть послабити енергетичні доходи Росії, яка продовжує фінансувати війну за рахунок експорту сировини. Проте ефект залежатиме від того, наскільки довго триватиме зниження цін і чи не повернеться ринок до зростання у разі зриву переговорів між США та Іраном.

    Поки що інвестори отримали сигнал, на який чекали: ризик великої війни на Близькому Сході зменшився, а перспектива відкриття Ормузької протоки стала реальнішою. Але остаточна розв’язка ще попереду. Якщо угоду буде підписано, нафтовий ринок може отримати новий імпульс до стабілізації. Якщо ж переговори зірвуться, ціни здатні швидко повернутися до зростання.

  • Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Власник 10% акцій компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас в інтерв’ю «Форбс» наполягає: український “збройний барон” Сергій Пашинський до бізнесу стосунку не має, яле факти говорять про протилежне.

    Зв’язки вирішують усе

    Сергій Пашинський — ключова фігура українського оборонно-промислового комплексу, колишній голова парламентського комітету з питань нацбезпеки.

    У лютому 2024 року, коли Пашинського арештували, компанії, що входять до NAUDI, внесли за нього заставу в 272,5 млн грн. Найбільшу суму — понад 62,5 млн грн — внесла саме «Українська бронетехніка».

    Владислав Бельбас пояснює це просто: Пашинський має обширні міжнародні зв’язки та здатен координувати роботу виробників, держави та замовників. Але як пояснити таку підтримку від компанії, до якої він нібито не має жодного стосунку?

    Скандальне минуле та бурхливе сьогодення

    Важливий факт: на момент арешту у 2019 році Владислав Бельбас був пов’язаний із Олегом Свинарчуком (Гладковським), відомим учасником скандалів у сфері оборонних закупівель. Тоді НАБУ затримало Бельбаса у справі про розтрату 55,5 млн грн на оборонних замовленнях. Однак у СІЗО він провів недовго — вийшов під заставу в 7 млн грн.

    Зв’язки із Свинарчуком та минулі скандали не завадили Бельбасу очолити «Українську бронетехніку» та стати ключовим гравцем ринку.

    470-разове зростання: кому війна — бізнес

    «Українська бронетехніка» за три роки зросла у 470 разів. Такий стрімкий ріст пояснюється не стільки виробничими потужностями, скільки ефективним використанням посередницьких схем та «правильними» зв’язками.

    Імпорт, який держава не може забезпечити безпосередньо, проходить через потрібні компанії з надбавкою у 30%, що в умовах війни можна назвати “мародерством”. Сергій Пашинський формально стоїть осторонь. Але при більш уважному розгляді — ті ж обличчя, знайомі схеми та мільярди, що опиняються у потрібних руках. Війна — час можливостей. Особливо для тих, хто знає, як перетворити патріотизм у прибутковий бізнес.

  • Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Російський диктатор Володимир Путін дедалі частіше змушений ховатися у підземних укриттях через посилення українських ударів углиб території РФ. Українські дрони та ракети вже змінюють не лише хід війни, а й поведінку самого Кремля.

    Про це пише Forbes із посиланням на керівника проєкту UkraineAlert Пітера Дікінсона.

    За словами аналітика, саме українські удари по військових і стратегічних об’єктах у Росії стали головною причиною того, що Путін усе частіше ізолюється та змінює місця перебування.

    «Удари безпілотників та ракет України є ключовою причиною, чому Путін усе частіше відступає до своїх бункерів», — заявив Дікінсон.

    Він наголосив, що Кремль тепер змушений враховувати ризик атак навіть по Москві та інших глибоких тилових регіонах Росії.

    Аналітик вважає, що російський диктатор боїться не лише зовнішніх загроз, а й внутрішньої нестабільності всередині країни.

    «Він також боїться власного народу… і добре усвідомлює, що Україна має здатність завдавати ударів глибоко всередині Росії», — пояснив Дікінсон.

    На його думку, постійний страх перед атаками та політичними ризиками робить Путіна дедалі більш ізольованим.

    «Він дедалі більше стає параноїком», — зазначив експерт.

    У Forbes підкреслюють, що Україна активно нарощує можливості своїх далекобійних дронів і ракет, які дедалі частіше досягають військових об’єктів, нафтобаз, аеродромів та логістичних центрів у глибині Росії.

    За словами Дікінсона, Київ таким чином демонструє Кремлю, що Росія більше не може почуватися недоторканною.

    «Послання Москві чітке: Київ сигналізує, що має можливість завдати сильного удару у відповідь», — наголосив він.

    Аналітики також звертають увагу, що постійні атаки змушують Росію витрачати дедалі більше ресурсів не на фронт, а на захист власної території та критичної інфраструктури.

    На цьому тлі дедалі символічнішим виглядає і сам парад 9 травня у Москві, який цьогоріч став одним із найкоротших за останні роки. Захід на Красній площі тривав лише 45 хвилин і вперше за довгий час відбувся без демонстрації важкої військової техніки.

    Російська влада пояснила це “поточною оперативною ситуацією”, однак захід супроводжувався безпрецедентними заходами безпеки та масштабними відключеннями мобільного Інтернету у центрі столиці РФ.

    На Красній площі перебувала велика кількість силовиків і співробітників охорони, а небо над Москвою посилено контролювали системи ППО через побоювання можливих атак українських безпілотників.

    Парад проходив на тлі оголошеного триденного перемир’я між Україною та Росією, яке мало діяти з 9 до 11 травня. Попри це, вже у ніч на 9 травня Росія атакувала Україну дронами та балістичною ракетою.

    За даними української сторони, окупанти запустили понад 30 безпілотників. Більшість із них вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак одну балістичну ракету перехопити не вдалося.

    У Forbes вважають, що нинішня поведінка Путіна свідчить про зміну психологічного стану Кремля на четвертий рік повномасштабної війни. Якщо на початку вторгнення Росія розраховувала швидко захопити Київ і диктувати умови, то тепер сама змушена посилювати захист Москви та ховати керівництво у бункерах.

    «Путін знає, що війна йде жахливо погано, і дедалі більше росіян це розуміють», — підсумував Пітер Дікінсон.

  • Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    У Москві 9 травня відбувся один із найменш масштабних парадів за всю сучасну історію правління Володимира Путіна. Цьогорічне святкування Дня перемоги на Красній площі пройшло без традиційної демонстрації важкої військової техніки, із масштабними відключеннями мобільного інтернету та на тлі посилених заходів безпеки через загрозу українських атак.

    Парад тривав лише близько 45 хвилин, що стало найкоротшим показником за останні десятиліття. Для порівняння: ювілейний парад 2025 року тривав майже півтори години.

    Російська влада пояснила скорочений формат “поточною оперативною ситуацією”. Утім, експерти пов’язують зміни насамперед із війною проти України, великими втратами техніки та страхом можливих ударів по Москві.

    Цього року Красною площею не проїхав жоден танк чи ракетний комплекс. Замість традиційної демонстрації озброєння глядачам показали лише колони військових, кілька кабріолетів та відеоролики з безпілотниками, атомними підводними човнами й “новітньою російською технікою”.

    Серед учасників параду були російські військові, учасники війни проти України, а також солдати КНДР, які, за даними російських джерел, брали участь у бойових діях у Курській області.

    Парад проходив в умовах безпрецедентних заходів безпеки. У центрі Москви масово вимикали мобільний інтернет, а Кремль розгорнув додаткові системи ППО. Напередодні російська влада також неодноразово погрожувала “жорсткою відповіддю” у разі атак на столицю РФ.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп заявив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня та анонсував обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”.

    За словами Трампа, саме він ініціював домовленість, а на неї погодилися і Путін, і президент України Володимир Зеленський.

    Зеленський, коментуючи ситуацію навколо параду, заявив, що “Красна площа менш важлива, ніж життя українських полонених”.

    Водночас у мережі активно поширювався фейковий “указ” про нібито дозвіл України на проведення параду в Москві. Офіційного підтвердження існування такого документа немає, а українська влада подібних рішень не ухвалювала.

    У Кремлі на інформаційну хвилю відреагували нервово. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росії “не потрібен чужий дозвіл” на проведення параду, а російські пропагандисти називали ситуацію “інформаційною спецоперацією”.

    На парад до Москви приїхала значно менша кількість іноземних гостей, ніж у попередні роки. Серед присутніх були самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім та президент Лаосу Тонглун Сісуліт.

    Захід відбувався на тлі дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії та економічного виснаження через війну. Як зазначає Reuters, цьогорічний парад проходив в атмосфері занепокоєння щодо майбутнього війни, економічних проблем та погіршення відносин Кремля із Заходом.

    Видання Politico також звернуло увагу на те, що українські далекобійні удари дедалі сильніше впливають на поведінку російського керівництва. У матеріалі йдеться, що Путін фактично змушений дедалі частіше покладатися на систему бункерів і надзвичайні заходи безпеки.

    Журналісти Forbes у свою чергу порівняли поведінку Зеленського та Путіна під час війни. Якщо український президент регулярно записував звернення просто на вулицях Києва, то російський лідер, як зазначає видання, дедалі більше ізолюється від публічного простору.

    На тлі скороченого параду та обмеженої кількості техніки російські соцмережі заполонили критичні коментарі. Частина росіян скаржилася на “втрату величі” параду та відсутність традиційної демонстрації сили.

  • Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Україна відзвітувала про зменшення дефіциту державного бюджету у 2025 році. За січень–травень розрив між доходами та видатками склав 426 млрд грн, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак, як пише Forbes Ukraine, це лише видимість покращення — без урахування грантів дефіцит зріс на 87,5 млрд грн, або на 17%.

    В останні роки гранти стали критичним джерелом наповнення українського бюджету. За перші п’ять місяців 2025 року країна отримала 169 млрд грн безповоротної допомоги, що становить 16% від усіх доходів. Водночас у травні нові гранти взагалі не надходили, і це вже викликає тривогу щодо стійкості фінансування в другому півріччі.

    Гранти формально не вважаються боргом, але фактично є зовнішнім бюджетним донором, що компенсує нестачу власних надходжень. Саме тому фахівці аналізують дефіцит без урахування грантів — і ця методика стала новим стандартом останніх трьох років.

    Формально цифри виглядають позитивно — дефіцит менший, ніж торік. Але реальна картина показує інше: українська економіка генерує ще менше власних доходів, ніж у 2024 році. А от видатки не зменшуються — особливо на сектор безпеки й оборони, соціальні виплати, обслуговування боргу.

    Якщо гранти зменшаться або припиняться, дефіцит може різко поглибитися, а уряду доведеться або нарощувати внутрішні запозичення, або знову переглядати податкову систему.

  • Forbes звинувачує Київ у недобросовісній націоналізації бізнесу

    Forbes звинувачує Київ у недобросовісній націоналізації бізнесу

    Український уряд опинився під прицілом міжнародних медіа через серію дій, пов’язаних із націоналізацією енергетичних компаній. Як повідомляє Forbes у матеріалі журналіста Данієля Маркінда, безпрецедентне втручання держави у роботу приватного сектора загрожує втратами інвестицій, репутаційними ударами та багатомільярдними судовими позовами.

    У статті під назвою «Корупція в Україні становить потенційну загрозу для економічного відновлення після війни» автор звертає увагу на тенденцію конфіскації активів без згоди власників, примусової заміни менеджменту компаній та перерозподілу прибутків на користь держави. Такі дії вже викликали хвилю судових позовів з боку іноземних акціонерів, зокрема британської JKX Oil and Gas Group.

    Особливої уваги зазнала історія компанії «Укрнафтобуріння», яка до війни була однією з провідних приватних газовидобувних структур в Україні. Вона контролювала Сахалінське родовище, що давало 5% усього видобутку газу в країні. Але вже у 2023 році, як пише Forbes, уряд розпочав процес арешту її активів, а до 2024-го повністю змінив керівництво, провів збори без участі акціонерів і направив прибутки у держбюджет.

    «Це не державна політика — це грабунок під прикриттям патріотичних гасел», — зазначив у коментарі Forbes генеральний директор JKX Oil and Gas Group Андрій Пасішник.

    Британські акціонери вже звернулися до міжнародних юридичних фірм із позовами на суму понад 1 мільярд доларів. Наразі в українських судах триває близько двадцяти справ, але надії на їх неупереджений розгляд небагато — через тиск та слабку незалежність судової системи.

    На фоні цього ситуація в енергетиці критична: за даними Gas Infrastructure Europe, українські газосховища заповнені лише на 12% — у той час як в середньому по Європі цей показник складає 56%.

    Такі внутрішні суперечності викликають тривогу серед західних партнерів і ставлять під сумнів перспективи післявоєнного економічного відновлення України. Автор Forbes застерігає: у разі, якщо держава не гарантуватиме захист приватної власності, довіра інвесторів буде підірвана — з усіма відповідними наслідками.

  • Поплавський став одним із топ-інфлюенсерів України – Forbes

    Поплавський став одним із топ-інфлюенсерів України – Forbes

    Forbes Україна опублікував свіжий рейтинг топ-20 найвпливовіших інфлюенсерів країни. Одним із лідерів списку став Михайло Поплавський, який посів 4-те місце серед найбільш впливових блогерів України.

    У свіжому журналі Forbes опубліковано топ-20 інфлюенсерів України, 4-те місце cеред найвпливовіших блогерів України посів Михайло Поплавський з сукупною аудиторією у ТikТok, Instagram таYouTube у 10 млн підписників.

    У нього 8,2 мільйона підписників Instagram, ТikТok – 1 454 768 млн та YouTube – 286 тисяч користувачів. Частка українців серед активної аудиторії – 82%, віком від 5 до 20 років, які постійно взаємодіють з його аккаунтом.

    Image

    Михайло Поплавський поділився новиною зі своїми підписниками, подякувавши їм, що розділяють його бачення популяризації українськості, та звернувся до молоді із закликом “з гордістю представляти Україну в соціальних мережах”.

    “Соціальні мережі – основа комунікації зі світом. У соціальних мережах ви повинні бути, як риба у воді, адже це ваша комунікація і реалізація творчих здорових амбіцій.

    Моя місія, як українського блогера, українізувати соціальні мережі і популяризувати все українське. Тому що ми є сила, ми є нація і ми є народ! Радий, що мільйонам відгукується моє бачення! Українці – світовий бренд!Далі – більше! Тримаймо разом українську хвилю!” – написав Поплавський.

    У відео Михайло Поплавський зазначив:

    “Я вже в соціальних мережах 15 років. Сьогодні йде битва мозгів, йде інформаційно-інтелектуальна революція за мозги молоді. І ви повинні тримати цей удар і представляти Україну з гордістю. Що ми є українці, ми є нація, ми є народ! Соціальні мережі – це перспектива. Ви можете реалізуватися по максимуму вже. Шукайте себе в соціальних мережах. Шукайте щось унікальне. Кожен з вас – унікальна людина, але цю унікальність потрібно реалізувати!”

    Фоловери привітаннями та схвальними відгуками відреагували на пост лідера українських Insta-блогерів.

    ImageImage

  • Російські сили зазнали поразки під Кураховим, але чи надовго – Forbes

    Російські сили зазнали поразки під Кураховим, але чи надовго – Forbes

    Українські оборонці Курахового, міста в Донецькій області, днями успішно відбили одну з найбільших атак російських військ, завдавши ворогу суттєвих втрат. Незважаючи на героїчний захист, аналітик Forbes Девід Акс наголошує, що цей успіх не повинен надто заспокоювати українську сторону.

    Зі слів Акса, у вівторок принаймні 14 російських бронемашин із піхотою розпочали наступ на Курахове. Однак за кілька миль від міста вони потрапили на лінію українських мінних загороджень, де їх також зустріла касетна артилерія, вибухонебезпечні дрони та протитанкові ракети. Результат — десятки знищеної техніки та втрати серед російських військових. Генерал Олександр Сирський відзначив професіоналізм українських солдатів, заявивши, що “вони не залишають російським загарбникам жодних шансів”.

    Однак, зауважує Девід Акс, успіх біля Курахового може бути тимчасовим. Щодня російські сили зазнають великих втрат, однак поповнюють резерви, і їхні напади тривають. Незважаючи на перемогу в бою за Курахове, загальний наступ російських сил на сході країни посилюється, особливо в районі Донецької області. Аналітик відзначає, що утримання Курахового є ключовим для захисту Покровська, стратегічно важливого міста, якому загрожує облога в разі падіння Курахового.

    Російські війська посилили тиск на Курахове з нових напрямків, що може ускладнити логістику для українських захисників. Військовий оглядач Денис Попович також наголосив на планах російських окупантів пробитися до траси Курахове-Запоріжжя. Це створить ризик оточення українських військ, і тоді російські війська зможуть розпочати масований наступ на Покровськ.