Uanews.life

Позначка: Франція

  • Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський попередив про підвищену загрозу нових російських ракетних ударів найближчими днями. На тлі чергової балістичної атаки на Київ глава держави провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, під час якої обговорив необхідність термінового посилення української протиповітряної оборони та збереження санкційного тиску на Росію.

    Про це Зеленський повідомив 10 жовтня у своєму Telegram-каналі. Деталі переговорів також оприлюднили на офіційному сайті президента України.

    За словами глави держави, розмова з французьким лідером відбувалася безпосередньо під час російської балістичної атаки на українську столицю.

    Зеленський подякував Макрону за підтримку та наголосив, що Україна потребує додаткових систем протиповітряної оборони, здатних захищати міста від ракетних ударів.

    Президент попередив, що найближчими днями зберігається особлива загроза повторних атак із застосуванням ракетного озброєння.

    Водночас конкретні дати, можливі напрямки ударів або перелік потенційних цілей президент не назвав.

    Українська влада продовжує працювати з міжнародними партнерами над отриманням додаткових пакетів ППО.

    Особливого значення це питання набуло після посилення російських атак на енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру.

    Лише протягом 10 жовтня російські війська завдали ударів по кількох українських регіонах. У Запоріжжі керовані авіабомби влучили в житлову забудову, спричинивши численні жертви серед мирного населення.

    Водночас столиця знову опинилася під балістичною атакою. За повідомленнями українських посадовців, сили ППО змогли перехопити частину російських ракет.

    На цьому тлі Зеленський наголосив, що підтримка партнерів залишається критично важливою для захисту українських міст.

    Під час переговорів із Макроном порушили й питання міжнародних санкцій проти Росії.

    Зокрема, лідери обговорили наслідки послаблення американських обмежень щодо торгівлі російськими нафтопродуктами.

    Напередодні президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. Це рішення викликало критику з боку української влади та низки європейських політиків.

    Київ вважає, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть збільшити економічні можливості Росії для продовження війни.

    Водночас Франція залишається одним із ключових європейських партнерів України у питаннях оборонної підтримки та дипломатичного тиску на Кремль.

    За словами Зеленського, українська та французька сторони продовжать координувати подальші дії та готувати нові міжнародні зустрічі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку на Київ, яка спричинила пожежі у житловій багатоповерхівці та складській будівлі.

    Також видання писало про ураження території Інституту ядерних досліджень НАН України під час одного з попередніх російських ударів по столиці.

    Наразі Зеленський закликає міжнародних партнерів не лише прискорити постачання засобів ППО, а й посилити економічний тиск на Москву.

    Президент наголосив, що Росія має втратити можливості для подальшого затягування війни, а спільні рішення України та союзників повинні бути достатньо рішучими.

    Водночас попередження про підвищену загрозу не означає, що точний час або місце наступного удару вже встановлені. Українцям необхідно орієнтуватися на офіційні повідомлення Повітряних сил та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Перспектива набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі продовжує залишатися однією з найбільш гострих тем внутрішньополітичних дебатів у провідних державах західної Європи. Кандидатка на посаду президента Франції від ультраправого політичного спектра Марін Ле Пен виступила із різкою критикою потенційного приєднання Києва до спільноти, заявивши, що саме французький агропромисловий сектор зазнає найбільших збитків від такого кроку. За словами політикині, у разі вступу України Франція стане першою державою-членом, яка постраждає від масштабних економічних змін на спільному ринку.

    Головними загрозами для французького фермерства Ле Пен вважає два взаємопов’язані фактори: потужну конкуренцію з боку українських виробників та неминучий перерозподіл союзних фінансових потоків. Вона стверджує, що поява на внутрішньому європейському ринку масштабного українського продовольчого експорту призведе до недобросовісного цінового демпінгу, протистояти якому західноєвропейські аграрії будуть не в змозі. Крім того, приєднання країни з таким гігантським сільськогосподарським сектором неминуче вимагатиме докорінного реформування Спільної сільськогосподарської політики (CAP) ЄС. Це означатиме суттєве урізання прямої субсидіарної частки з бюджету Євросоюзу, яка традиційно виділяється французьким аграрним підприємствам і становить основу їхньої фінансової стабільності.

    Аграрне питання вже стало ключовим вузлом переговорів щодо модальностей майбутнього розширення блоку. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, представляючи оновлений проєкт підходів до інтеграції нових держав, публічно припустила можливість погодження окремих особливих положень в аграрній сфері спеціально для України, які відрізнятимуться від умов для інших країн-кандидатів. Фактично йдеться про спробу створити адаптаційні фільтри, аби пом’якшити тиск на фермерів у Центральній та Західній Європі.

    Зі свого боку українська влада чітко задекларувала неприпустимість створення дискримінаційних умов для вітчизняного бізнесу. В уряді наголошують, що Київ не погодиться на будь-яку модель «другорядного» членства, яка передбачала б постійні штучні обмеження на збут окремих видів української сільгосппродукції всередині Євросоюзу. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов підкреслив, що базовою відправною точкою переговорів є саме повна та беззастережна інтеграція агросектору України до єдиного європейського ринку. Будь-які перехідні механізми, за його словами, можуть бути прийнятними лише за умови, що вони будуть економічно обґрунтованими, пропорційними та чітко обмеженими в часі.

  • Ядерний щит Парижа: Франція успішно випробувала новітню балістичну ракету підводного базування

    Ядерний щит Парижа: Франція успішно випробувала новітню балістичну ракету підводного базування

    Франція провела успішний випробувальний запуск нової стратегічної балістичної ракети з борту атомного підводного човна, продемонструвавши рішучість у зміцненні власного оборонного потенціалу. За ходом історичного старту з борту багатоцільового фрегата Auvergne особисто спостерігав президент Емманюель Макрон. Глава держави підтвердив, що випробування пройшли в штатному режимі та засвідчили високу бойову готовність морського компонента ядерних сил країни.

    Під час маневрів субмарина Le Vigilant здійснила перший пуск новітньої балістичної ракети M51.3, призначеної для заміни попередніх поколінь стратегічного морського озброєння. Цей тип зброї має підвищену дальність польоту, покращені характеристики подолання систем протиракетної оборони та оновлену бойову частину. Реалізація такого масштабного проєкту вимагала тісної співпраці Генеральної дирекції з озброєння, Комісаріату з атомної енергії, військово-морських сил та провідних оборонних концернів Ariane Group і Naval Group.

    «Я став свідком першого запуску нової балістичної ракети M51.3 з атомної підводної ракетної платформи Le Vigilant. Щоб бути вільним, потрібно викликати повагу. А щоб викликати повагу, потрібно бути сильним», – наголосив французький лідер.

    Військове керівництво Франції розглядає ці стрільби як черговий доказ надійності національної системи стратегічного стримування на тлі наростання глобальних загроз у світі. Окрім модернізації підводного арсеналу, на верфях країни вже розпочалося будівництво атомних ракетоносців наступного покоління, а також дано старт новій оборонній програмі зі створення гіперзвукових та високоманеврових ракет для авіаційного ядерного крила.

    Розширення ракетних можливостей безпосередньо вкладається в оновлену безпекову стратегію Парижа. Раніше було презентовано концепцію превентивного стримування, мета якої полягає у зміцненні суверенітету всієї Європи перед обличчям агресивних диктатур. Подібний підхід уже викликав широкий міжнародний інтерес серед партнерів по континенту, зокрема готовність приєднатися до нової безпекової моделі відкрито задекларувала Фінляндія.

  • Фінансова прірва Парижа: державний борг Франції злетів до історичного максимуму 1946 року

    Фінансова прірва Парижа: державний борг Франції злетів до історичного максимуму 1946 року

    Французька економіка опинилася перед обличчям безпрецедентної фінансової кризи, адже обсяги державного боргу країни досягли критичних показників. За офіційними даними національних статистичних відомств, за підсумками кінця червня державний борг Франції стрімко злетів до небачених раніше висот, сягнувши позначки у 3,596 трильйона євро. Таке колосальне фінансове навантаження перевело загальний показник заборгованості на рівень 119 відсотків від валового внутрішнього продукту країни, що стало абсолютним історичним антирекордом за всю новітню епоху французької державності з далекого 1946 року.

    Стрімке накопичення державних зобов’язань відбувається на тлі хронічних проблем із дефіцитом бюджету та зростаючих витрат на підтримку соціальних стандартів і масштабних європейських ініціатив. Уряд країни змушений постійно запозичувати величезні кошти на внутрішніх та міжнародних ринках капіталу, аби покривати поточні державні видатки, що неминуче призводить до розширення боргової спіралі. Подібні макроекономічні тенденції викликають серйозне занепокоєння серед європейських фінансових інституцій та міжнародних рейтингових агентств, адже п’ята економіка Євросоюзу фактично втрачає простір для маневру та змушена спрямовувати дедалі більшу частку національного багатства виключно на обслуговування накопичених відсотків.

  • Ганьба головного символу Франції: директора Ейфелевої вежі звільняють через принизливий сексистський скандал

    Ганьба головного символу Франції: директора Ейфелевої вежі звільняють через принизливий сексистський скандал

    У Парижі розгортається гучний скандал, який коштував посади керівнику компанії Sete, що забезпечує роботу найвідомішої туристичної пам’ятки країни. Директор організації Патрік Бранко Руїво змушений піти у відставку після того, як свідомо виконав дискримінаційну забаганку іноземної делегації. Керівник погодився сховати жіночий персонал Ейфелевої вежі від очей відвідувачів, що викликало масштабний страйк співробітників та миттєву реакцію міської влади, яка визнала такі дії абсолютно неприпустимими для сучасної демократичної держави.

    Ганебний інцидент стався 5 вересня цього року. Того дня жінки, які працюють на об’єкті, раптово отримали від керівництва обурливу вказівку негайно залишити свої звичні робочі місця. Їх змусили перечекати в окремих закритих кімнатах, поки їхні обов’язки тимчасово виконував виключно чоловічий персонал. Як з’ясувалося згодом, причиною такого безпрецедентного кроку стала примха делегації однієї з індуїстських релігійних груп. Ці гості звернулися до адміністрації Sete з наполегливим проханням повністю мінімізувати будь-які контакти з жінками під час свого туристичного підйому на вежу, і керівництво компанії чомусь вирішило задовольнити цю абсурдну вимогу.

    Таке відверте приниження за статевою ознакою спровокувало миттєву та жорстку реакцію всього трудового колективу. Обурені працівники об’єдналися та негайно організували масштабний страйк на знак протесту проти порушення їхніх базових прав. Через цю акцію непокори головна туристична принада французької столиці, яка щодня приймає десятки тисяч гостей з усього світу, цілу добу залишалася повністю зачиненою для відвідувачів. Історія про кричущу дискримінацію на робочому місці набула шаленого розголосу в європейському суспільстві та миттєво сягнула найвищих владних кабінетів Парижа, де такі дії керівництва викликали справжній шок.

    Міська рада оперативно втрутилася у ситуацію та категорично наполягла на звільненні очільника компанії, оскільки його управлінське рішення завдало серйозного репутаційного удару по міжнародному іміджу країни. Під шаленим адміністративним тиском посадовець був змушений прийняти свою відповідальність та оголосити про складання повноважень. Представники муніципалітету чітко дали зрозуміти, що подальше перебування керівника на високій посаді є абсолютно неможливим, оскільки він свідомо пішов на неприпустимий компроміс із фундаментальними правами людини та знехтував трудовим законодавством республіки.

    «Дозволив статися ситуації, яка повністю суперечить цінностям рівності та неупередженості, які має демонструвати Ейфелева вежа як один з головних символів Франції», – зазначили у міській раді, коментуючи беззаперечні мотиви відставки директора.

     

  • Папа Лев XIV закликав Європу робити ставку на переговори, а не на гонку озброєнь

    Папа Лев XIV закликав Європу робити ставку на переговори, а не на гонку озброєнь

    Папа Римський Лев XIV закликав учасників переговорів щодо війни в Європі бути готовими поступитися частиною своїх позицій заради досягнення миру. Водночас понтифік застеріг європейські країни від переконання, що нарощування озброєнь саме по собі здатне гарантувати безпеку.

    Заява пролунала 28 вересня у французькому Меці під час зустрічі «До коренів Європи заради миру та єдності» в Центрі Робера Шумана. Це був один із заключних заходів чотириденного візиту Лева XIV до Франції.

    Папа говорив про повернення війни на європейський континент і назвав її новою безглуздою бійнею, яка щодня забирає життя цивільних. Україну в цій частині промови він прямо не назвав, однак Reuters та інші міжнародні медіа пов’язали його слова саме з повномасштабною війною Росії проти України.

    Лев XIV наголосив, що для досягнення миру необхідна готовність до переговорів і компромісів.

    «Нам потрібно мати сміливість вести переговори і бути готовими пожертвувати певними позиціями заради вищого блага», — заявив понтифік.

    Водночас із його слів не випливає конкретна вимога саме до України поступитися територіями. Понтифік говорив ширше — про сторони переговорного процесу та необхідність шукати політичне врегулювання. Reuters зазначає, що мирні зусилля щодо України поки не дали прориву, а питання територій залишається одним із головних предметів розбіжностей.

    Окрему частину виступу Лев XIV присвятив зростанню оборонних витрат у Європі. Він закликав не створювати «ілюзію», що відповіддю на нинішні загрози є лише переозброєння, та поставив питання, чи справді держави докладають достатньо зусиль для встановлення миру, а не лише готуються до можливих майбутніх воєн.

    Ця позиція продовжує лінію, яку Папа озвучував під час нинішнього візиту до Франції. 25 вересня він уже закликав не сприймати війну як неминучість і робити ставку на дипломатію, діалог та багатосторонні механізми. Він також висловився проти нової гонки озброєнь, зокрема ядерної.

    Заява Папи пролунала на тлі активізації гуманітарної дипломатії Ватикану щодо України. Саме 28–30 вересня спеціальний посланець понтифіка кардинал Маттео Дзуппі перебуває в Москві. Очікується, що основними темами його зустрічей стануть повернення українських дітей, обміни військовополоненими та возз’єднання розділених війною сімей.

    Таким чином, Ватикан продовжує просувати переговорний шлях завершення війни, одночасно зберігаючи окремий гуманітарний канал контактів із Москвою. Конкретних параметрів можливих «поступок» Лев XIV у Меці не назвав.

  • Гарматне м’ясо після виборчого спектаклю: Макрон попередив про неминучу мобілізацію трьохсот тисяч росіян для затяжної війни на Донбасі

    Гарматне м’ясо після виборчого спектаклю: Макрон попередив про неминучу мобілізацію трьохсот тисяч росіян для затяжної війни на Донбасі

    Після завершення так званого виборчого процесу в Російській Федерації кремлівський режим готується зробити неминучий крок до масштабної ескалації бойових дій шляхом нової потужної хвилі примусового набору живої сили. Президент Франції Емманюель Макрон відкрито попередив міжнародне співтовариство про високу ймовірність мобілізації в Росії щонайменше трьохсот тисяч осіб. Французький лідер наголосив, що агресор свідомо вичікував зручного моменту, штучно стримуючи суспільне невдоволення до завершення голосування, аби після остаточного закріплення влади путінської верхівки розгорнути репресивну машину призову на повну потужність. За словами глави французької держави, наразі залишається відкритим лише суто технічне питання – чи наважиться Кремль оголосити масштабну мобілізацію публічно, чи продовжить поповнювати розбиті окупаційні частини прихованими методами та завуальованими кампаніями.

    Підготовка Москви до нового набору армійського поповнення не стала несподіванкою для західних союзників, адже на це вказувала ціла низка чітких сигналів, зафіксованих розвідками України, Сполучених Штатів та європейських держав. Головною метою залучення сотень тисяч новобранців є намагання російського командування утримати високу інтенсивність наступальних дій на сході України та спробувати реалізувати нав’язливу мету диктатора щодо повної окупації території Донбасу. Водночас Макрон дав тверезу оцінку реальним бойовим спроможностям ворога, зауваживши, що за збереження нинішніх темпів просування російським окупаційним військам знадобиться ще щонайменше від півтора до двох років кровопролитних боїв лише для того, щоб спробувати захопити всю Донецьку область. Така колосальна ціна та повільне просування демонструють незламну стійкість української оборони, яка методично перемелює ворожі резерви та руйнує загарбницькі плани Кремля.

    Коментуючи зростаючу мілітаризацію Росії та поширені в міжнародній пресі припущення щодо ймовірних ворожих диверсій або силових ударів агресора проти провідних європейських держав, зокрема Франції, Італії та Іспанії, Макрон зазначив, що офіційний Париж не отримував прямих розвідувальних підтверджень щодо таких намірів, проте сама безпекова ситуація стрімко загострюється. Постійне нагнітання напруженості та імперські амбіції Кремля вже давно вийшли за межі регіонального протистояння, створюючи пряму та дедалі тривожнішу загрозу для безпеки всього європейського континенту. Європейські лідери все виразніше усвідомлюють, що зупинити апетити диктатора можна виключно через непохитну та системну військову підтримку України, зміцнення власної оборонної промисловості та повну готовність дати рішучу відсіч будь-яким гібридним загрозам.

  • Французькі хижаки в українському небі: Париж передає високоефективні ракети MICA та гарматний арсенал для винищувачів Mirage 2000

    Французькі хижаки в українському небі: Париж передає високоефективні ракети MICA та гарматний арсенал для винищувачів Mirage 2000

    Французька Республіка робить черговий вагомий внесок у захист українського повітряного простору, істотно нарощуючи номенклатуру та якість озброєння для раніше переданих Повітряним силам Збройних Сил України багатоцільових винищувачів Mirage 2000. Французьке оборонне відомство офіційно оголосило про постачання нової партії високоефективних керованих ракет класу «повітря-повітря» MICA, а також значних обсягів тридцятиміліметрових снарядів для штатного автоматичного озброєння літаків. Цей транш військово-технічної допомоги має на меті перетворити західні крилаті машини на справжніх мисливців за ворожими повітряними цілями та максимально інтегрувати французьку авіаційну платформу в єдиний оборонний контур протиповітряної оборони держави.

    Передана ракета MICA, розроблена провідним європейським ракетним концерном MBDA, є універсальною багатоцільовою зброєю нового покоління, створеною для знищення швидкісних повітряних об’єктів як у динамічному маневреному ближньому бою, так і далеко за межами візуальної видимості. Ракета масою близько ста дванадцяти кілограмів здатна розвивати вражаючу гіперзвукову швидкість до 4,9 Маха, що перевищує чотири тисячі дев’ятсот кілометрів на годину, та діставати цілі на дистанціях від шістдесяти до вісімдесяти кілометрів. Важливою перевагою цього ракетного озброєння є його випуск у двох взаємодоповнюючих модифікаціях: із тепловізійною головкою самонаведення, здатною непомітно захоплювати тепловий слід літака чи ракети, та з активною радіолокаційною головкою, яка надійно веде ціль за будь-яких погодних умов і в умовах активного радіоелектронного придушення супротивника.

    Разом із сучасними ракетами українська авіація отримує потужне підсилення і для ближнього вогневого контакту у вигляді тридцятиміліметрових снарядів для двох вбудованих автоматичних револьверних гармат DEFA 554. Ця авіаційна артилерія стандарта 30×113 мм вирізняється винятковою скорострільністю від однієї тисячі двохсот до однієї тисячі восьмисот пострілів на хвилину, створюючи щільну стіну свинцю на шляху ворожих об’єктів. Застосування винищувачів Mirage 2000 із гарматами та ракетами ближнього радіуса дії розглядається військовими аналітиками як найбільш раціональне, економічно виправдане та тактично грамотне рішення для щоденного відбиття нальотів крилатих ракет і численних ударних дронів-камікадзе. Знищення дешевших безпілотників за допомогою бортових гармат або порівняно недорогих ракетних боєприпасів дозволяє зберегти дефіцитні та надзвичайно дорогі далекобійні зенітні ракети для ліквідації складніших цілей – таких як балістичні ракети або пілотована авіація окупантів.

    Посилення авіаційного компонента відбувається на тлі загострення внутрішньополітичної дискусії всередині самої Франції, де опозиційні політичні сили дедалі гучніше закликають до перегляду масштабів допомоги. Представники ультраправих рухів наголошують на необхідності обмеження фінансових вливань через бюджетні труднощі в країні, пропонуючи зосередитися виключно на тренуванні українських воїнів і постачанні оборонного заліза, або ж вимагаючи переходу до суто комерційних відносин із доступом до рідкісноземельних ресурсів за прикладом американських концепцій. Утім, на офіційному урядовому рівні Париж демонструє непохитну вірність союзницьким зобов’язанням, розуміючи, що надійний повітряний щит над українськими містами є головною запорукою безпеки всієї європейської цивілізації.

     

  • Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Європейський Союз після кількох тижнів складних переговорів таки зберіг один із ключових персональних санкційних режимів проти Росії. Причому цього разу обмеження продовжили не на традиційні шість місяців, а одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Проте домовленість передбачила й поступки: зі списку виключили російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана, навколо яких між країнами ЄС розгорнулася гостра суперечка.

    Офіційно Рада ЄС повідомила, що обмеження залишаються чинними щодо понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Вони передбачають замороження активів, заборону на надання коштів та економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією Євросоюзу.

    Водночас у новому рішенні ЄС із санкційного переліку видалили записи щодо Усманова, Фрідмана, Андрія Фалалеєва та компанії Redbird Corporate Services Ltd. Ще трьох осіб прибрали зі списку через їхню смерть. Це прямо випливає з опублікованого 22 вересня регламенту ЄС.

    Чому рішення ледве встигли ухвалити

    Санкції мали бути продовжені ще в середині вересня, однак країнам ЄС не вдалося вчасно досягти одностайності. Через це 14 вересня посли держав-членів пішли на нетиповий крок — продовжили дію обмежень лише на сім днів, до 22 вересня, щоб отримати додатковий час для переговорів.

    Одним із головних каменів спотикання став Усманов.

    За даними Reuters і Le Monde, Франція разом зі Словаччиною наполягала на його виключенні зі списку. Париж офіційно пояснював свою позицію міркуваннями «національної безпеки» та зверненнями міжнародних партнерів, не розкриваючи подробиць.

    Reuters і французьке Le Monde водночас повідомляли з посиланням на дипломатичні джерела, що позиція Парижа могла бути пов’язана з переговорами з Азербайджаном щодо французьких громадян, які перебувають там у в’язниці. Азербайджан заперечував твердження про використання Усманова як елементу такого обміну, тому цю версію коректно розглядати саме як повідомлення джерел, а не як встановлений факт.

    Одним із французьких громадян, доля яких фігурує у повідомленнях медіа, є бізнесмен Мартен Раян. Його засудили в Азербайджані за звинуваченнями у шпигунстві, які Париж відкидав.

    Як до Усманова додався Фрідман

    Якщо виключення Усманова просували передусім Франція та Словаччина, то щодо Михаїла Фрідмана окрему позицію зайняв Люксембург.

    Reuters повідомляє, що Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана через юридичні ризики, пов’язані з його багатомільярдним позовом. Російський бізнесмен вимагає від країни близько 16 млрд доларів компенсації за заморожені активи.

    У результаті питання двох мільярдерів фактично опинилося в одному політичному пакеті.

    Обидва перебували під санкціями ЄС із 28 лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення Росії санкційний перелік різко розширили, включивши до нього високопосадовців, військових, пропагандистів, бізнесменів та компанії, які ЄС вважав причетними до підтримки російської агресії.

    Латвія до останнього виступала проти

    Найпомітніший спротив компромісу чинила Латвія.

    22 вересня прем’єр Андріс Кулбергс заявив, що послаблювати тиск на осіб, пов’язаних із підтримкою російської війни, неприпустимо. Латвійський уряд навіть провів закрите екстрене засідання, присвячене санкційному рішенню.

    Однак остаточно блокувати угоду Рига не стала.

    Причина була практичною: для продовження персональних санкцій потрібна одностайність усіх 27 держав ЄС. Якби домовленість до завершення дедлайну провалилася, під загрозою опинилася б дія обмежень щодо всього великого переліку.

    Латвія зрештою утрималася, а санкції щодо майже 3000 осіб і компаній вдалося продовжити на три роки. Латвійський уряд назвав своїм пріоритетом недопущення руйнування санкційного режиму.

    Окремо Рига оголосила про намір розглянути національні обмеження щодо Усманова та Фрідмана.

    Паралельно після контактів Кулбергса з Еммануелем Макроном Франція погодилася почати переговори про можливу участь Латвії у французькій ініціативі ядерного стримування. За словами латвійського прем’єра, Париж також висловив готовність посилювати військову присутність у Латвії, зокрема у сфері ППО.

    Україна виступила проти виключення олігархів

    Київ ще до остаточного рішення відкрито закликав ЄС не знімати санкції з Усманова та Фрідмана.

    21 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що підстави, через які обох бізнесменів внесли до списку, на думку України, не змінилися, а виключення може послати Москві неправильний сигнал.

    Після ухвалення компромісу Сибіга назвав виключення двох бізнесменів «ганебним і невиправданим» та закликав держави Європи застосувати проти них національні санкції. Це є позицією українського уряду, тоді як рішення ЄС стало результатом компромісу між усіма 27 державами-членами.

    «Ненька інфо» ще до остаточного рішення писала про цю санкційну кризу та про те, що ЄС був змушений тимчасово продовжити обмеження лише на тиждень через суперечку навколо Усманова. Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами — Ненька інфо

    У цьому матеріалі зазначалося, що Франція і Словаччина підтримували можливе виключення Усманова, через що 14 вересня країни ЄС не змогли домовитися про звичайне продовження санкцій і дали собі додатковий тиждень.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про історію спроб домогтися послаблення санкцій щодо родини Усманова та про контакти угорських посадовців із російською стороною. «Я не служив Росії»: Сійярто відповів на скандал із розмовами з Лавровим — Ненька інфо

    У матеріалі йшлося, зокрема, про попередні дискусії навколо виключення з санкційного переліку сестри Усманова Гульбахор Ісмаїлової.

    У чому головний результат домовленості

    Попри суперечку навколо двох мільярдерів, ЄС водночас зробив санкційний режим значно стійкішим у часі.

    Раніше персональні санкції доводилося продовжувати кожні шість місяців, що щоразу потребувало одностайності 27 держав. Тепер цей режим діятиме 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.

    Таким чином, найближчими роками чергове піврічне вето окремої країни вже не зможе автоматично поставити під загрозу весь список.

    Разом із тим виключення Усманова та Фрідмана показало, наскільки на санкційну політику ЄС можуть впливати національні інтереси, судові спори та двосторонні дипломатичні питання.

    Офіційний підсумок 22 вересня такий: Євросоюз зберіг персональні санкції проти більш ніж трьох тисяч осіб та організацій до осені 2029 року, але водночас вилучив із переліку кількох фігурантів, серед яких — Усманов і Фрідман. Саме ця частина компромісу викликала найгострішу реакцію України та частини держав ЄС.

  • Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців

    Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців

    Європейський Союз опинився в епіцентрі безпрецедентного санкційного протистояння, яке оголило глибокі моральні та політичні суперечності всередині дипломатичного корпусу в Брюсселі. Спроба кількох європейських столиць проштовхнути сумнівний залаштунковий договір і вивести з-під удару кремлівських магнатів натрапила на залізобетонну непохитність балтійської дипломатії. Латвія офіційно заблокувала скандальний компроміс, який передбачав зняття персональних обмежень із двох російських олігархів – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. У послів держав-членів Євросоюзу залишилося менше доби для того, щоб знайти вихід із правового глухого кута та встигнути продовжити дію чинного пакета санкцій проти трьох тисяч фізичних і юридичних осіб, які несуть пряму відповідальність за розв’язання та фінансування кривавої збройної агресії проти України. Будь-яке зволікання загрожує автоматичним припиненням дії обмежень, що стане колосальним репутаційним ударом для всього європейського блоку.

    Джерелом напруженості та гострих кулуарних баталій стала неочікувана коаліція Парижа та Братислави, які вирішили відкрито зіграти на користь представників російського великого бізнесу. Французька сторона вперто наполягає на безумовному виключенні з чорного списку металургійного магната Алішера Усманова, тоді як уряд Словаччини продовжує лобіювати повну амністію для фінансиста Михайла Фрідмана. Намагаючись проштовхнути це відверто токсичне рішення, ініціатори запропонували солодку пігулку іншим державам-членам – погодитися на зняття обмежень з двох одіозних мільярдерів в обмін на пролонгацію загального санкційного режиму одразу на три роки замість традиційного шестимісячного перегляду. Проте офіційна Рига продемонструвала виняткову принциповість і категорично відкинула торги на долі воєнних злочинців, наголосивши, що чорні списки мають залишатися недоторканними, а будь-які поступки спонсорам режиму підривають довіру до європейського правосуддя.

    Позиція України у цьому дипломатичному двобої залишається максимально жорсткою та безкомпромісною. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із рішучим закликом до європейських партнерів не піддаватися на провокації та в жодному разі не скасовувати обмеження проти Усманова і Фрідмана. Глава зовнішньополітичного відомства наголосив, що для подібного помилування немає жодних юридичних чи моральних підстав, адже статки цих бізнесменів формувалися у тісному симбіозі з кремлівською верхівкою та роками підживлювали військово-промисловий потенціал держави-агресора. Спроби подати російських олігархів як безневинних жертв обставин виглядають цинічно на тлі щоденних ракетних обстрілів українських міст і загибелі мирних людей.

    Часу для порятунку європейської солідарності майже не залишилося, і дипломати змушені працювати в авральному режимі. Ранкове засідання послів Європейського Союзу стане вирішальним моментом істини, який продемонструє справжні пріоритети Брюсселя. Перед європейськими лідерами постає фундаментальний цивілізаційний вибір: або зберегти тверду та монолітну єдність перед лицем російської загрози, або дозволити приватним фінансовим інтересам окремих столиць розмити міжнародний правовий порядок та створити небезпечний прецедент безкарності для поплічників диктатора.