Uanews.life

Позначка: фронт

  • В Україні офіційно з’явилося нове свято

    В Україні офіційно з’явилося нове свято

    В Україні з’явилося нове державне військове свято — День Сил безпілотних систем Збройних Сил України. Рішення про його запровадження ухвалено на найвищому державному рівні з метою підкреслення зростаючої ролі безпілотних технологій у сучасній війні та формування нових військових традицій у Силах оборони.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський, посилаючись на указ №485/2026, оприлюднений на офіційному сайті глави держави. Згідно з документом, нове професійне свято встановлюється в Україні та відзначатиметься щороку 11 червня.

    Указ передбачає, що запровадження Дня Сил безпілотних систем має на меті не лише відзначення військовослужбовців, які служать у цьому роді військ, а й формування сучасної військової культури, в якій технологічні підрозділи відіграють одну з ключових ролей у забезпеченні обороноздатності держави. Окремо наголошується на важливості Сил безпілотних систем у контексті захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

    Указ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, а перше офіційне відзначення нового свята відбудеться 11 червня наступного календарного циклу.

    Рішення про запровадження окремого дня для Сил безпілотних систем ухвалено на тлі стрімкого розвитку цього роду військ, який за останні роки став одним із найдинамічніших елементів у структурі Збройних сил України. Безпілотні системи активно використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження ворожих цілей на глибину оборони противника, а також для морських операцій, що дозволяє значно розширювати можливості українських сил оборони.

    Сили безпілотних систем ЗСУ були сформовані як окремий напрям у відповідь на зміну характеру сучасної війни, де дедалі більшу роль відіграють дрони різних типів — від малих тактичних до ударних далекобійних комплексів. Україна стала однією з перших держав, де безпілотні технології були інтегровані в бойову систему настільки масштабно та системно.

    Останнім часом підрозділи Сил безпілотних систем демонстрували високу активність на різних напрямках фронту. Зокрема, повідомлялося про удари по російських логістичних маршрутах на півдні України, що, за оцінками військових, суттєво ускладнило постачання матеріальних ресурсів окупаційних сил і знизило інтенсивність перевезень військових вантажів на окремих ділянках.

    Також у відкритих джерелах згадувалися операції, пов’язані з ураженням об’єктів інфраструктури, які противник використовував як елементи військової логістики та базування. Окремо підкреслюється роль безпілотників у морських операціях, де вони використовуються для ураження кораблів, спостереження та контролю акваторій, що суттєво змінює баланс сил у прибережних районах.

    Військові експерти зазначають, що розвиток безпілотних систем став одним із ключових факторів адаптації Збройних сил України до умов сучасної високотехнологічної війни. Саме дрони дозволяють виконувати завдання з мінімальним ризиком для особового складу, забезпечуючи при цьому високу точність і оперативність ударів та розвідки.

    Запровадження окремого державного свята також має символічне значення для суспільства, оскільки підкреслює трансформацію української армії та визнання нових військових спеціальностей, які виникли внаслідок війни. Воно відображає зміни у структурі ЗСУ, де технологічні підрозділи стають невід’ємною частиною загальної системи оборони.

    Очікується, що відзначення Дня Сил безпілотних систем включатиме як офіційні державні заходи, так і внутрішні військові церемонії, присвячені вшануванню військовослужбовців, які працюють у сфері безпілотних технологій, розробляють та застосовують сучасні системи у бойових умовах.

    Таким чином, поява нового військового свята фіксує не лише формальне рішення держави, а й фактичне визнання безпілотних систем як одного з ключових елементів сучасної української армії, що суттєво впливає на хід бойових дій і розвиток оборонних спроможностей країни.

  • Операція «Мяу-Мяу»: українські військові провели незвичайну місію на фронті

    Операція «Мяу-Мяу»: українські військові провели незвичайну місію на фронті

    На фронті, де щодня тривають запеклі бої та працюють ударні безпілотники, українські військові провели незвичайну гуманітарну операцію. Бійці 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ евакуювали з передової кішку та п’ятьох її кошенят за допомогою важкого дрона. Незвичайна місія отримала символічну назву «Мяу-Мяу».

    Про це повідомила пресслужба 118-ї окремої механізованої бригади.

    Зазвичай великі гексакоптери типу «Вампір» використовуються для виконання бойових завдань: доставки боєприпасів, знищення ворожої техніки, ударів по позиціях окупантів або забезпечення українських підрозділів на складних ділянках фронту. Однак цього разу військові застосували можливості безпілотника для порятунку тварин, які опинилися безпосередньо в зоні бойових дій.

    У бригаді розповіли, що кішка разом із п’ятьма кошенятами перебувала на одній із передових позицій українських захисників. Через постійні обстріли та небезпеку для життя тварин було ухвалено рішення провести їх евакуацію в безпечніше місце.

    «Коли різні бригади показують роботу важких гексакоптерів “Вампір”, зазвичай це про нічні скиди, знищення бронетехніки, випалювання бліндажів чи доставку продуктів. Але наша історія зовсім інша — вона про порятунок. Пілоти мотопіхотного батальйону 118 окремої механізованої бригади провели унікальну гуманітарну місію під кодовою назвою “Мяу-Мяу”. З однієї з передових позицій за допомогою великого дрона вони успішно евакуювали кішку з п’ятьма кошенятами», — повідомили військові.

    Після завершення операції тварин доставили в тилову зону, де вони перебувають у безпеці. Військовослужбовці також опублікували фотографії врятованої котячої родини після евакуації. На світлинах видно дорослу кішку та п’ятьох кошенят, які успішно пережили небезпечну подорож із прифронтової території.

    Подібні історії не є поодинокими для українських військових. Від початку повномасштабного вторгнення бійці ЗСУ неодноразово рятували домашніх і безпритульних тварин із зон активних бойових дій. Часто військові забирають покинутих собак і котів із деокупованих населених пунктів, організовують евакуацію тварин із небезпечних районів та допомагають волонтерам знаходити для них нові домівки.

    Особливу роль у таких операціях дедалі частіше відіграють безпілотні технології. Якщо раніше дрони асоціювалися виключно з розвідкою чи бойовими ударами, то сьогодні вони також використовуються для доставки медикаментів, продуктів, води та евакуації невеликих вантажів із небезпечних ділянок фронту.

    Важкий гексакоптер «Вампір», який використовували під час операції «Мяу-Мяу», став одним із символів сучасної війни. Завдяки великій вантажопідйомності він може перевозити значні вантажі навіть у складних умовах. Саме ці технічні характеристики дозволили військовим безпечно транспортувати кішку та її кошенят із передової.

    Історія швидко поширилася в соціальних мережах та викликала позитивну реакцію українців. Користувачі дякують військовим за людяність та турботу не лише про людей, а й про тварин, які також потерпають від війни.

    Попри щоденні бойові завдання та ризики, українські захисники вкотре довели, що навіть у найскладніших умовах залишаються людьми та знаходять можливість допомагати тим, хто не може подбати про себе самостійно.

    Операція «Мяу-Мяу» стала ще одним прикладом того, що війна — це не лише про зброю та бої, а й про збереження життя у всіх його проявах.

  • ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    Чонгарський міст, який з’єднує тимчасово окупований Крим із захопленою частиною Херсонської області, знову опинився під ударом. У ніч проти 9 червня українські безпілотники атакували один із найважливіших логістичних вузлів російської армії, після чого рух через міст був повністю перекритий. Про пошкодження споруди повідомив призначений Кремлем керівник окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо. За його словами, автомобільний рух через міст тимчасово зупинено, а транспорт спрямовано через альтернативні маршрути – Армянськ та Перекоп.

    Це вже друга масштабна атака на Чонгарський міст за останні кілька днів. Раніше, у ніч на 7 червня, українські сили також завдали удару по мостовому переходу в районі Чонгара. Після цього окупанти були змушені перекрити рух через пункт пропуску «Джанкой» та змінити логістичні маршрути для перекидання військ і вантажів.

    Чонгарський міст має особливе значення для російської армії. Саме через нього проходить один із найкоротших маршрутів між Кримом та окупованими територіями півдня України. Через цей транспортний коридор ворог доставляє боєприпаси, пальне, техніку та особовий склад на Запорізький і Херсонський напрямки. Крім того, через район Чонгара проходить важливий сухопутний маршрут, який використовується для забезпечення російських військ на південному фронті.

    За даними українських військових підрозділів, атака на міст є частиною ширшої кампанії зі знищення логістичних можливостей російської армії. У 475-му окремому штурмовому полку «CODE 9.2» повідомили, що операція проводилася у взаємодії з Центром мультидоменних операцій «Фаланга» та спрямована на системне ураження маршрутів постачання окупантів. Військові наголошують, що такі удари не є разовими акціями, а входять до стратегії поступового руйнування російської логістики на окупованих територіях.

    Особливу увагу привертає зброя, яку використовують для ударів по стратегічних об’єктах. За інформацією українських та російських джерел, під час останніх атак застосовувалися безпілотники типу «Бегемот» та FP-2. Саме ці дрони завдали пошкоджень дорожньому полотну мосту, через що окупаційна адміністрація була змушена закрити рух.

    Військові експерти наголошують, що навіть часткове пошкодження Чонгарського мосту створює серйозні проблеми для російської армії. Якщо раніше техніка та вантажі могли рухатися найкоротшим шляхом через Чонгар, то тепер окупантам доводиться використовувати довші маршрути через Перекопський перешийок та інші дороги. Це збільшує час доставки, витрати пального та навантаження на іншу транспортну інфраструктуру.

    Крім того, ситуація ускладнюється тим, що українські сили останнім часом посилюють вогневий контроль над логістичними маршрутами ворога. Наприкінці минулого тижня стало відомо, що Сили спеціальних операцій взяли під контроль один із ключових сухопутних шляхів між Мелітополем і Чонгаром, який використовується для постачання угруповання РФ у Криму.

    Аналітики зазначають, що удари по Чонгару нагадують тактику, яку українські військові застосовували щодо Антонівського мосту на Херсонщині у 2022 році. Тоді систематичне ураження мостових переходів призвело до суттєвого ослаблення російського угруповання на правому березі Дніпра та стало одним із факторів подальшого звільнення Херсона.

    Наразі говорити про повне відрізання Криму від постачання ще зарано. Росія має альтернативні маршрути через Керченський міст, Перекоп та сухопутний коридор через окуповані території Донецької та Запорізької областей. Однак кожен новий удар по Чонгару поступово зменшує пропускну здатність цих маршрутів та збільшує навантаження на решту інфраструктури.

    Показово, що останні атаки відбуваються на тлі повідомлень про проблеми російської логістики на інших напрямках. Зокрема, партизанський рух «Атеш» та аналітики ISW повідомляли про складнощі із забезпеченням російських підрозділів на Кінбурнській косі, де українські сили також ведуть системну роботу з ураження шляхів постачання.

    Таким чином, Чонгарський міст залишається однією з головних цілей для українських Сил оборони. Його значення для російської армії важко переоцінити, адже саме через цей маршрут проходить значна частина забезпечення угруповання РФ на південному фронті. Повторні удари свідчать про те, що Україна продовжує реалізовувати стратегію виснаження логістичних можливостей противника, а наслідки для окупантів можуть стати відчутними вже найближчими тижнями. Якщо тенденція збережеться, російському командуванню доведеться витрачати дедалі більше ресурсів на підтримку транспортних коридорів між Кримом і фронтом, що безпосередньо впливатиме на бойові можливості окупаційних військ.

  • 100-річну бабусю вивезли з-під бомб: неймовірна історія порятунку на Донеччині

    100-річну бабусю вивезли з-під бомб: неймовірна історія порятунку на Донеччині

    Українські військовослужбовці 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” провели складну евакуацію мешканців одного з прифронтових населених пунктів Донеччини. Серед врятованих опинилася 100-річна жінка, яка до останнього залишалася у власному будинку попри постійні російські обстріли та близькість лінії фронту.

    Історію порятунку розповіли самі військові бригади “Азов”. За словами сержанта матеріального забезпечення 1-го батальйону з позивним “Ахмет”, остаточне рішення про евакуацію родина ухвалила після чергового російського авіаудару, який фактично зруйнував їхнє подвір’я та забрав життя близької людини.

    Як зазначають військові, напередодні трагедії літнє подружжя займалося ремонтом даху свого будинку. Оселю вже неодноразово пошкоджували попередні російські атаки, тому господарі намагалися власними силами відновлювати житло. Однак черговий удар виявився значно потужнішим.

    Російська авіабомба впала просто в центр подвір’я. Внаслідок вибуху загинула племінниця подружжя. Господар будинку отримав осколкове поранення, а сам будинок зазнав нових руйнувань.

    Разом із подружжям у будинку проживала і 100-річна жінка. Попри поважний вік, вона тривалий час залишалася у рідному селі навіть тоді, коли більшість сусідів уже виїхали через бойові дії.

    Після чергової атаки військові переконали родину залишити небезпечну територію. Евакуація проходила в умовах постійної загрози нових обстрілів. Зрештою всіх трьох мешканців вдалося вивезти із зони ризику.

    За інформацією бригади “Азов”, люди покинули прифронтовий населений пункт власним автомобілем за супроводу військових. Наразі вони перебувають у безпечнішому місці.

    Військові зазначають, що ситуація в цьому районі Донеччини залишається надзвичайно складною. Більшість житлових будинків пошкоджені або зруйновані внаслідок регулярних російських атак. Через постійні артилерійські обстріли, удари керованими авіабомбами та безпілотниками люди місяцями змушені жити у підвалах і пристосованих укриттях.

    За даними Донецької обласної військової адміністрації, евакуація цивільного населення із небезпечних районів області триває безперервно. Особливу увагу приділяють людям похилого віку, особам з інвалідністю та родинам із дітьми, які часто відмовляються залишати свої домівки навіть після багаторазових обстрілів.

    Водночас військові та волонтери наголошують, що зволікання з евакуацією може коштувати життя. Російські війська останніми місяцями значно активізували використання керованих авіабомб по населених пунктах поблизу лінії фронту. Такі удари мають величезну руйнівну силу та часто завдаються по житловій забудові.

    Історія порятунку 100-річної мешканки Донеччини стала однією з найбільш зворушливих за останній час. У соціальних мережах українці дякують військовим за врятоване життя та наголошують, що саме такі історії демонструють справжню ціну людяності під час війни.

    Бійці “Азову” продовжують не лише виконувати бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків фронту, а й регулярно допомагають цивільним залишати небезпечні райони. Військові підкреслюють: кожне врятоване життя є не менш важливим, ніж успішно виконана бойова операція.

    Повномасштабна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, і Донеччина залишається одним із регіонів, які найбільше потерпають від російських атак. Попри це тисячі людей похилого віку досі залишаються у прифронтових селах і містечках, часто не бажаючи покидати власні домівки. Саме тому подібні евакуаційні місії залишаються надзвичайно важливою частиною роботи українських військових та рятувальників.

  • Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. За даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на ранок 9 червня 2026 року загальні бойові втрати Російської Федерації від початку повномасштабного вторгнення перевищили 1,376 мільйона військовослужбовців.

    Лише за останню добу українські захисники ліквідували ще 1370 російських окупантів. Таким чином загальна кількість втрат особового складу армії РФ з 24 лютого 2022 року досягла приблизно 1 376 320 осіб.

    Окрім живої сили, російські війська продовжують втрачати значну кількість військової техніки. За даними Генштабу, протягом останньої доби Сили оборони України знищили чотири танки, п’ять бойових броньованих машин, 75 артилерійських систем, чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Особливо відчутними залишаються втрати ворога у сфері безпілотних технологій. За добу українські військові знищили або вивели з ладу 2103 безпілотники оперативно-тактичного рівня. Загалом від початку повномасштабної війни Росія втратила вже понад 338 тисяч безпілотних літальних апаратів різних типів.

    Також українські захисники знищили сім наземних роботизованих комплексів, чотири одиниці спеціальної техніки та 382 одиниці автомобільної техніки й автоцистерн.

    Загальні втрати російської армії станом на 9 червня 2026 року становлять:

    • близько 1 376 320 військовослужбовців;
    • 12 001 танк;
    • 24 710 бойових броньованих машин;
    • 43 639 артилерійських систем;
    • 1 851 реактивну систему залпового вогню;
    • 1 411 засобів ППО;
    • 436 літаків;
    • 353 гелікоптери;
    • 338 327 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
    • 4 733 крилаті ракети;
    • 33 кораблі та катери;
    • 2 підводні човни;
    • 104 796 одиниць автомобільної техніки та паливозаправників;
    • 4 253 одиниці спеціальної техніки.

    Одночасно Повітряні сили ЗСУ повідомили про результати відбиття чергової масованої повітряної атаки Росії.

    У ніч проти 9 червня ворог застосував ударні безпілотники типу Shahed, а також дрони «Гербера», «Італмас» та інші безпілотні апарати. Українська протиповітряна оборона продемонструвала високу ефективність, знищивши або подавивши засобами радіоелектронної боротьби 146 ворожих безпілотників.

    Водночас Повітряні сили зафіксували влучання двох керованих авіаційних ракет та 17 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих цілей впали ще на восьми окремих об’єктах.

    Росія продовжує активно використовувати дрони як один із головних інструментів атак на українську інфраструктуру та мирні міста. Водночас українська система протиповітряної оборони постійно нарощує ефективність, що дозволяє перехоплювати переважну більшість повітряних цілей.

    Експерти зазначають, що нинішній рівень втрат Росії залишається одним із найвищих за весь період повномасштабної війни. Особливо показовими є втрати у сфері безпілотних систем, які стали ключовим елементом сучасних бойових дій.

    Попри значні ресурси, які Кремль спрямовує на продовження війни, українські Сили оборони продовжують завдавати ворогу суттєвих втрат як на фронті, так і під час відбиття повітряних атак. Генеральний штаб наголошує, що боротьба триває на всіх напрямках, а українські військові продовжують утримувати оборону та знищувати наступальний потенціал російської армії.

    Повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1567-му добу.

  • Стубб про війну: 7 аргументів, чому Україна зараз у сильнішій позиції

    Стубб про війну: 7 аргументів, чому Україна зараз у сильнішій позиції

    Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна зараз перебуває у найбільш сильній військовій позиції з початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це він сказав в інтерв’ю швейцарському виданню NZZ, коментуючи перебіг війни, співвідношення втрат сторін та загальні стратегічні тенденції на фронті.

    За словами Стубба, війну можна умовно поділити на три етапи: перший рік став періодом виживання для України, наступні роки — етапом стійкості, а нинішній період він описує як фазу «математичної війни», у якій вирішальними стають ресурси, темпи втрат, здатність до мобілізації та промислове виробництво озброєнь.

    Одним із ключових аргументів він назвав співвідношення втрат і поповнення армій. Стубб стверджує, що щомісячні втрати російської сторони можуть сягати приблизно 35 тисяч осіб убитими та пораненими, тоді як Росія, за його оцінками, здатна вербувати близько 27 тисяч нових військових щомісяця. На його думку, це створює довгостроковий дефіцит людського ресурсу для російської армії.

    Окремо він звернув увагу на зміну співвідношення втрат на полі бою. Якщо раніше, за його словами, воно становило приблизно 1 до 3 на користь України, то зараз може досягати 1 до 8. Стубб пов’язує це з трансформацією характеру бойових дій і зростаючою роллю технологій, які мінімізують прямі зіткнення піхоти та підсилюють значення дистанційного ураження.

    Ще одним важливим фактором президент Фінляндії назвав домінування безпілотних систем та ракетного озброєння. За його словами, до 95% втрат на фронті сьогодні спричинені саме ударами дронів і ракет, тоді як класичні бойові зіткнення «на короткій дистанції» поступово скорочуються. Це, на його думку, означає фундаментальну зміну самої природи сучасної війни.

    Стубб також описав ситуацію на окремих ділянках фронту як формування так званих «зон смерті» завширшки 20–40 кілометрів, де виживання для будь-яких підрозділів є вкрай низьким. Він зазначив, що в таких зонах російські сили часто використовують малі групи штурму, тоді як українська армія застосовує інші тактичні підходи, зосереджені на дистанційному ураженні.

    Ще одним аргументом він назвав зростання ролі дронових і ракетних атак у глибині територій. За його словами, у березні Україна вперше змогла завдати більшої кількості ударів по території Росії, ніж російська система ППО змогла перехопити. Він також наголосив на масштабному розвитку українського виробництва безпілотників, яке, за прогнозами, може сягнути до 10 мільйонів одиниць на рік.

    Окремо Стубб звернув увагу на зміну оперативної ситуації на фронті. Він заявив, що у квітні Україна вперше за тривалий час змогла повернути більше територій, ніж втратила, що може свідчити про поступову зміну балансу сил у локальних операціях.

    Водночас він зазначив, що Росія стикається не лише з військовими, а й із внутрішніми обмеженнями, включно з економічним тиском, інформаційним контролем та обмеженням доступу населення до зовнішніх джерел інформації. За його словами, це впливає на суспільні настрої, і значна частина російського населення, за його оцінкою, не підтримує війну.

    Окремо президент Фінляндії прокоментував безпекові ризики для Європи після завершення війни. Він висловив скепсис щодо можливості прямого військового тестування статті 5 НАТО з боку Росії, аргументуючи це тим, що Кремль не зміг досягти своїх цілей в Україні навіть за кілька років повномасштабної війни.

    Водночас він визнав, що Росія може продовжувати використовувати гібридні методи впливу, включно з кібератаками та диверсіями, однак не прогнозує прямої військової ескалації проти Альянсу. Стубб закликав суспільства Європи зберігати спокій і орієнтуватися на дані розвідок, які, за його словами, не свідчать про підготовку Росії до великої війни проти НАТО.

    Окремий блок заяв стосувався можливих переговорів із Росією. Стубб наголосив, що діалог можливий лише тоді, коли Москва перебуває у слабшій позиції, і що такі процеси мають відбуватися у координації зі США. Водночас він підкреслив, що Європа повинна активніше формувати власну зовнішньополітичну лінію.

    Він запропонував поетапну модель потенційних переговорів: спершу на рівні Європейського Союзу, далі у форматі E3 за участі Франції, Німеччини та Великої Британії, і лише потім — розширені міжнародні майданчики. За його словами, це дозволило б Європі діяти більш узгоджено та впевнено у відносинах із Росією.

    Таким чином, заяви Стубба фактично окреслюють бачення війни як затяжного технологічного та ресурсного протистояння, у якому, на його думку, Україна поступово зміцнює свої позиції завдяки поєднанню людського ресурсу, міжнародної підтримки та розвитку сучасних оборонних технологій.

  • Російський дрон атакував машину Тягнибока: політик отримав контузію на передовій

    Російський дрон атакував машину Тягнибока: політик отримав контузію на передовій

    Колишній народний депутат України, голова ВО «Свобода» та військовослужбовець Збройних сил України Олег Тягнибок зазнав поранення під час бойових дій на фронті внаслідок атаки російського безпілотника. Інцидент стався під час пересування українських військових автомобілем, який був уражений FPV-дроном противника.

    Про це повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків у своєму Telegram-каналі, а також додаткові деталі інциденту озвучили військові та представники підрозділу, які перебували на місці події.

    За словами Марцінківа, удар російського дрона прийшовся по автомобілю, в якому перебував Тягнибок разом із побратимами. Унаслідок вибуху він отримав поранення та контузію, однак його стан оцінюється як стабільний, а загрози життю немає.

    «Олега Тягнибока поранили на фронті. Він разом з побратимами був в одному автомобілі, в який влучив ворожий дрон. Бажаємо одужання», — зазначив міський голова Івано-Франківська.

    Інцидент також прокоментував заступник командира роти батальйону безпілотних систем 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Тимур Книш, якого цитує львівський телеканал NTA. Він підтвердив, що автомобіль українських військових зазнав атаки російського FPV-дрона під час руху.

    За його словами, вирішальним фактором, який дозволив уникнути більш тяжких наслідків, стали швидкість пересування транспортного засобу та дії водія, який зумів виконати маневри під час атаки.

    «Завдяки майстерності водія і швидкості пересування, поранення несмертельне. Але добряча контузія з усіма наслідками — це баротравма і струс. Але людина жива», — розповів військовий.

    Після вибуху Тягнибок отримав контузію та баротравму, що є типовими наслідками ураження вибуховою хвилею, навіть без прямого проникнення уламків. Медики оцінюють такі травми як такі, що потребують спостереження та відновлення, однак у більшості випадків не становлять безпосередньої загрози життю за умови своєчасної допомоги.

    Олег Тягнибок є одним із відомих українських політиків, багаторічним лідером ВО «Свобода», колишнім народним депутатом України та кандидатом у президенти на виборах 2010 та 2014 років. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він публічно заявляв про призупинення політичної діяльності партії на період воєнного стану та долучився до лав Збройних сил України.

    У відкритих джерелах повідомлялося, що у 2025 році Тягнибоку було присвоєно військове звання підполковника, а також призначено командиром батальйону безпілотних систем у складі бригади «Дике Поле». Його підрозділ, за даними військових, виконує завдання з використанням безпілотних технологій на різних ділянках фронту.

    Подібні інциденти з атаками FPV-дронів останнім часом фіксуються дедалі частіше, оскільки безпілотні системи стали одним із ключових інструментів ведення бойових дій у сучасній війні Росії проти України. Такі удари часто спрямовані на транспорт, логістичні маршрути та пересування військових груп.

    Наразі стан Олега Тягнибока оцінюється як стабільний, він перебуває під наглядом медиків. Загрози життю немає, однак наслідки контузії можуть вимагати певного часу для повного відновлення.

  • У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    Російський диктатор Володимир Путін під час виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) озвучив чергову серію заяв про війну проти України, які суттєво розходяться з даними незалежних аналітиків, міжнародних спостерігачів та офіційною інформацією української сторони. Глава Кремля заявив про нібито повний контроль над Луганською областю, переважне захоплення Донецької області, масштабне просування російських військ та величезні втрати української армії через дезертирство.

    Під час зустрічі з представниками медіа в рамках ПМЕФ Путін стверджував, що Росія нібито повністю контролює територію Луганської області та понад 85% Донецької області. Також він заявив про значне просування російської армії на інших напрямках фронту та повідомив про захоплення понад двох тисяч квадратних кілометрів території України за останній період.

    Однак ці заяви пролунали на тлі повідомлень аналітичних центрів про суттєве уповільнення російського наступу. Зокрема, українські моніторингові ресурси та незалежні дослідники бойових дій протягом останніх місяців неодноразово повідомляли про зниження темпів просування російських військ. За оцінками аналітиків, весняно-літня наступальна кампанія РФ 2026 року не принесла Москві результатів, на які розраховувало російське військово-політичне керівництво.

    Окрему увагу Путін приділив ситуації в українській армії. Російський президент заявив, що Збройні сили України нібито щомісяця втрачають близько 20 тисяч військових через дезертирство, а загальні втрати становлять приблизно 40 тисяч осіб на місяць. Жодних доказів чи підтверджень своїм словам він не навів.

    Подібна риторика вже не вперше використовується російською владою для формування інформаційного фону всередині Росії. Водночас міжнародні експерти неодноразово наголошували, що Кремль систематично використовує завищені оцінки українських втрат і применшує власні проблеми на фронті.

    Заяви Путіна пролунали фактично одночасно з іншими висловлюваннями представників російського керівництва щодо війни в Україні. Напередодні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що війна нібито могла б завершитися раніше, якби США активніше просували певні домовленості між Москвою та Вашингтоном. Водночас російська сторона продовжує наполягати на вимогах, які Україна та її партнери називають неприйнятними, зокрема щодо територіальних поступок.

    На цьому тлі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше наголошував, що подібні заяви російських чиновників свідчать не про готовність до миру, а про спроби використати переговорний процес як інструмент тиску на Україну. За його словами, Кремль продовжує висувати умови, які передбачають фактичну капітуляцію Києва та закріплення російського контролю над окупованими територіями.

    Водночас міжнародні партнери України дедалі частіше ставлять під сумнів ефективність російської стратегії. Державний секретар США Марко Рубіо цього тижня назвав російське вторгнення в Україну «стратегічною катастрофою» для Москви та зазначив, що Росія не досягла своїх початкових цілей у війні.

    Схожі оцінки звучать і з боку НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте під час візиту до Києва заявив, що ситуація на фронті не розвивається так, як цього хотів Кремль, а Україна продовжує отримувати підтримку союзників.

    Крім того, російські заяви про повний контроль над окремими територіями України регулярно спростовуються самою ситуацією на фронті. Українські військові продовжують вести бойові дії на Луганському, Донецькому, Запорізькому та інших напрямках, а Сили оборони завдають ударів не лише по окупованих територіях, а й по військових та логістичних об’єктах у глибокому тилу Росії.

    Особливий резонанс викликали останні українські атаки по об’єктах у Санкт-Петербурзі напередодні відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму. За даними міжнародних медіа, удари стали серйозним інформаційним ударом по іміджу форуму, який Кремль традиційно використовує як демонстрацію економічної стійкості країни.

    Експерти зазначають, що подібні заяви російського керівництва мають насамперед внутрішньополітичний характер. На тлі затяжної війни, санкційного тиску та відсутності проривів на фронті Кремль намагається формувати для російської аудиторії картину нібито неминучої перемоги та успішного просування військ.

    Втім, навіть російські офіційні особи дедалі частіше визнають, що швидкого завершення війни не буде. Попри заяви про «успіхи», Москва продовжує проводити мобілізаційні заходи, нарощувати військове виробництво та готуватися до тривалого протистояння. Саме тому чергові заяви Путіна про масштабні перемоги та катастрофічні втрати України викликали значний резонанс і стали предметом гострої критики як в Україні, так і серед західних аналітиків.

  • «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    Третій армійський корпус Збройних сил України наближається до можливості взяти під вогневий контроль одну з найважливіших транспортних артерій Росії — трасу М-4 «Дон», яка забезпечує сполучення з Кавказом, чорноморськими портами, курортами та окупованим Кримом. Про стратегічне значення останніх ударів українських безпілотників розповів командир підрозділів операторів БпЛА та засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко.

    За його словами, останні дії Третього корпусу на Луганщині та Східній Слобожанщині свідчать про поступове розширення зони ураження українських сил. Особливе значення має удар по пункту пропуску «Ізварине», який розташований глибоко на тимчасово окупованій території. Саме цей удар, за оцінкою Луценка, показав, що українські дрони вже здатні діставати об’єкти, які російські війська ще недавно вважали безпечним тилом.

    Від «Ізвариного» до траси М-4 «Дон» залишається трохи більше 20 кілометрів. На тлі заявленої глибини ураження українських безпілотників понад 200 кілометрів ця відстань виглядає критично малою. Саме тому Луценко вважає, що подальші удари можуть створити серйозну загрозу для всієї російської логістики на південному напрямку.

    М-4 «Дон» у Росії називають однією з головних магістралей країни. Вона з’єднує центральні регіони РФ із півднем, Кавказом, портами Новоросійська та Геленджика, а через відгалуження — з окупованим Кримом. Саме цією трасою проходять значні потоки цивільного транспорту, вантажів, пального, техніки та військового забезпечення.

    Фото: facebook.com/igor.lutsenko

    Для російської армії ця дорога має не лише економічне, а й стратегічне значення. Через неї забезпечуються південні угруповання військ, логістика до окупованих територій, а також маршрути, які підтримують функціонування Кримського мосту та сухопутного коридору до півострова.

    Луценко звернув увагу на кілька особливо вразливих вузлів цієї магістралі. Серед них — мости через Сіверський Донець у районі Каменська-Шахтинського, який розташований приблизно за 30 кілометрів від «Ізвариного», а також розв’язка на трасу А-289, що веде до Кримського мосту. Додатковим фактором є те, що поруч із М-4 проходить залізниця, яка також може мати важливе значення для військової логістики РФ.

    За оцінкою Луценка, у разі подальшого посилення ударів під загрозою опиниться не окремий підрозділ, а ціле російське угруповання. Йдеться про 20-ту та 25-ту загальновійськові армії, а також 1-шу танкову армію, які безпосередньо протистоять Третьому корпусу. Проблеми з підвезенням боєкомплекту, пального, техніки та резервів можуть позначитися на всіх силах РФ південніше 48-ї паралелі.

    Фактично йдеться про потенційний логістичний удар не лише по фронту на Донбасі, а й по ширшій системі постачання російської армії на південному напрямку. Якщо українським силам вдасться розширити вогневий контроль на ключові ділянки траси М-4, Росія може зіткнутися з частковою ізоляцією Кавказу та значним ускладненням постачання окупованого Криму.

    Ці заяви прозвучали на тлі повідомлень Міністерства оборони України про системне ураження російської логістики протягом травня. За даними оборонного відомства, українські Сили оборони продовжили методично знищувати склади, штаби, системи протиповітряної оборони, радіолокаційні станції та маршрути постачання противника. Окремо наголошувалося, що під вогневий контроль потрапили ключові маршрути на тимчасово окупованій Луганщині, Східній Слобожанщині та напрямки до Криму.

    Наприкінці травня українські військові повідомляли про удари по бронетехніці та складах боєприпасів росіян на окупованій Луганщині. Ураження КПП «Ізварине» стало одним із найбільш показових епізодів, оскільки цей об’єкт розташований більш ніж за 200 кілометрів углиб території, контрольованої російською армією.

    Сам удар по «Ізвариному» також мав символічне значення. Він став відповіддю на заяви російської пропаганди про нібито повне захоплення Луганської області. Українські військові показали, що навіть глибокий тил окупантів більше не є недосяжним.

    Третій армійський корпус відзначає рік із моменту розгортання у бойові порядки. За цей час підрозділ став одним із важливих елементів української оборони на сході та продемонстрував здатність не лише стримувати ворога, а й завдавати ударів по його критичній інфраструктурі.

    За словами Луценка, від корпусу варто очікувати подальших дій саме на цьому напрямку. Українські дрони вже змінюють характер війни, розширюючи зону ураження та змушуючи російське командування переосмислювати поняття тилу.

    Якщо раніше головною загрозою для російської логістики вважалися удари по складах і пунктах управління поблизу фронту, то тепер під ризиком опиняються магістралі, мости, залізничні вузли та стратегічні транспортні розв’язки. Це означає, що Україна переходить до більш глибокого виснаження російської воєнної машини.

    У разі успіху такий підхід може мати далекосяжні наслідки. Порушення роботи М-4 «Дон» вдарить не лише по військових поставках, а й по економічній зв’язаності південних регіонів РФ. Для Кремля це може стати болючим ударом, адже дорога, яку в Росії вважають головною артерією на південь, дедалі ближче підходить до зони українського вогневого контролю.

    Таким чином, удари Третього корпусу по логістиці РФ можуть стати не просто черговою успішною операцією, а частиною масштабнішої стратегії — поступового перерізання шляхів постачання від Донбасу до Кавказу та Криму.

  • Путін вірить у перемогу над Україною і не скорочує воєнні витрати — ISW

    Путін вірить у перемогу над Україною і не скорочує воєнні витрати — ISW

    Російський диктатор Володимир Путін продовжує виходити з припущення, що Росія здатна досягти своїх стратегічних цілей у війні проти України військовим шляхом у відносно короткостроковій або середньостроковій перспективі, попри все більш помітні економічні обмеження, зростання бюджетного навантаження та попередження російських фінансово-економічних органів про перегрів економіки.
    Про це йдеться в новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни, який розглядає політичну логіку Кремля та причини, через які Москва не зменшує рівень воєнних витрат навіть на тлі стагнаційних процесів у російській економіці.

    Аналітики ISW зазначають, що ключовою особливістю поточної стратегії Кремля є відсутність готовності переглядати обсяги фінансування війни, попри дедалі частіші сигнали з боку російських економічних чиновників про те, що військові витрати створюють надмірний тиск на державний бюджет, провокують дисбаланси в цивільних секторах і підвищують довгострокові ризики для економічної стабільності країни. Водночас, за оцінкою експертів, політичне керівництво Росії продовжує пріоритизувати воєнні видатки, розглядаючи їх як інструмент досягнення стратегічних цілей, навіть ціною поступового виснаження економічної бази.

    Окрему увагу в ISW звертають на те, що таке рішення може бути пов’язане з викривленим або неповним уявленням Путіна про реальний стан бойових дій. Аналітики нагадують, що раніше вже фіксували ознаки того, що російське військове командування подає керівництву РФ завищені або неповні дані про ситуацію на фронті, зокрема щодо темпів просування російських сил, втрат України та ефективності власних операцій. У результаті, як вважають в ISW, це може формувати у Путіна переконання, що Росія поступово наближається до перемоги, а отже немає необхідності змінювати стратегію або зменшувати інтенсивність війни.

    На думку аналітиків, саме така інформаційна асиметрія між реальністю на полі бою та сприйняттям Кремля є одним із ключових факторів, що пояснює наполегливість Росії у збереженні високого рівня воєнних витрат. Путін, ймовірно, розглядає продовження масштабного фінансування армії як критично необхідну умову для утримання ініціативи на фронті та досягнення політичних цілей, тоді як будь-яке скорочення видатків може сприйматися як ризик втрати темпу бойових дій або послаблення позицій російських військ.

    Водночас в ISW підкреслюють, що потенційне скорочення оборонного бюджету для Росії несе також і значні військові ризики. У разі зменшення фінансування армії можуть виникнути прогалини у забезпеченні окремих ділянок фронту, особливо на тлі активних дій Сил оборони України та регулярних ударів українських безпілотників і високоточної зброї по тилових військових об’єктах РФ. За таких умов українські сили можуть отримати можливість для локального просування та використання слабких місць у російській обороні, що, у свою чергу, здатне ще більше ускладнити оперативну ситуацію для російської армії.

    Аналітики також звертають увагу на загальний економічний контекст, у якому ухвалюються ці рішення. За даними міжнародних спостережень, російська економіка демонструє ознаки уповільнення, що пов’язано з поєднанням тривалої війни, міжнародних санкцій та втрат у ключових секторах, зокрема через удари українських дронів по енергетичній та промисловій інфраструктурі. Згідно з прогнозами, темпи зростання валового внутрішнього продукту Росії у поточному році можуть становити лише близько 0,4%, що фактично наближає економіку до стагнації.

    Попри це, Кремль не демонструє ознак зміни курсу, зберігаючи високий рівень військових витрат як один із головних пріоритетів державної політики. Такий підхід, на думку аналітиків, свідчить про те, що політичні та військові рішення в Росії значною мірою визначаються не економічною раціональністю, а стратегічними уявленнями керівництва про перебіг війни та можливість її завершення на вигідних для Москви умовах.

    У цьому контексті ISW підсумовує, що поєднання викривленої оцінки ситуації на фронті, інформаційної ізоляції керівництва та політичної залежності від військових успіхів створює умови, за яких Росія продовжує обирати шлях ескалації, а не деескалації конфлікту. Це, своєю чергою, зберігає високий рівень невизначеності щодо подальшого розвитку війни та ускладнює перспективи її швидкого завершення.