Uanews.life

Позначка: футбол

  • Бунт у світовому футболі: Гібралтар розірвав союз з Інфантіно та оголосив бойкот комерціалізації ФІФА

    Бунт у світовому футболі: Гібралтар розірвав союз з Інфантіно та оголосив бойкот комерціалізації ФІФА

    Футбольна асоціація Гібралтару офіційно відкликала свою підтримку кандидатури чинного очільника Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно на майбутніх президентських виборах. Відповідне рішення національна федерація ухвалила після аналізу останніх процесів у системі управління міжнародним спортом. Про кардинальну зміну своєї позиції організація повідомила у спеціальній заяві.

    Керівництво гібралтарського футболу наголосило, що останні тенденції та рішення верхівки світового футболу викликають серйозне занепокоєння і змушують переглянути довіру до чинного лідера організації. Головною причиною демаршу стала кулуарність ухвалення рішень та зміщення пріоритетів у бік комерційних прибутків замість турботи про розвиток спорту.

    Гроші проти принципів: претензії до керівництва ФІФА
    Футбольна влада Гібралтару завчасно направила офіційне сповіщення про своє рішення безпосередньо до штаб-квартири міжнародної федерації. В асоціації впевнені, що стратегічне майбутнє футболу не має залежати виключно від фінансової вигоди окремих функціонерів.

    «ФІФА була офіційно повідомлена про це рішення. Рішення, які мають фундаментальне значення для майбутнього футболу, повинні ухвалюватися прозоро, колективно та через створені для цієї мети структури управління. Комерційні доходи важливі для подальшого розвитку гри, але вони повинні служити футболу, а не визначати його напрямок», – зазначили в організації.

    Повний нейтралітет та пошук альтернативи
    Водночас у заяві окремо акцентували на тому, що відмова від підтримки чинного президента не означає переходу на бік його конкурентів. Наразі асоціація утримується від вибору фаворитів і очікує появи повноцінних програм розвитку від усіх учасників перегонів.

    «Це рішення не слід тлумачити як підтримку будь-якого альтернативного кандидата. Футбольна асоціація Гібралтару не підтримувала нікого іншого і в належний час оцінить усіх кандидатів, їхні програми та їхній підхід до управління і майбутнього розвитку світового футболу», – підкреслили у заяві.

    Цей крок став помітним прецедентом у європейському футбольному просторі, що демонструє зростання вимог національних асоціацій до прозорості та балансу між бізнесом і спортивними цінностями.

  • Безос і родина Мітталів заходять у «Ліверпуль»: клуб оцінили у понад $7 млрд

    Безос і родина Мітталів заходять у «Ліверпуль»: клуб оцінили у понад $7 млрд

    Один із найвідоміших футбольних клубів світу отримує нову групу впливових інвесторів. Американська Fenway Sports Group, яка контролює «Ліверпуль» із 2010 року, уклала остаточну угоду про продаж міноритарної частки клубу консорціуму 1892 Holdings, очолюваному бізнесменом Амітом Бхатією — зятем індійського сталевого мільярдера Лакшмі Міттала. До групи інвесторів також увійшли фонд K5 Sports, де головним інвестором виступає засновник Amazon Джефф Безос, та сімейний офіс співзасновника Facebook Едуардо Саверіна і його дружини Елейн.

    Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з умовами домовленості, повідомляє, що новий консорціум купує понад 30% «Ліверпуля», тобто фактично близько третини клубу. Угода оцінює весь футбольний клуб більш ніж у $7 млрд — це одна з найвищих оцінок в історії світового футболу. Водночас FSG збереже контрольний пакет і повний операційний контроль, тож про продаж «Ліверпуля» новому власнику не йдеться.

    Офіційно сам клуб не розкрив ані точного відсотка проданої частки, ані вартості транзакції. У заяві «Ліверпуля» йдеться лише про «стратегічну міноритарну інвестицію». Тому дані про частку понад 30% і оцінку понад $7 млрд наразі ґрунтуються на інформації Financial Times. Завершення операції ще потребує регуляторних погоджень та виконання стандартних умов закриття.

    Хто саме купує частку «Ліверпуля»

    Ключовою фігурою нового консорціуму став Аміт Бхатія. Він одружений із Ванішою Міттал — донькою Лакшмі Міттала, засновника сталеливарної імперії, до якої належить і український комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг». В угоду входять як власні інвестиції Бхатії, так і Mittal Family Trusts — структури родини Мітталів.

    Для Бхатії футбол не є новою сферою. Він багато років був пов’язаний із лондонським Queens Park Rangers і свого часу очолював клуб. Коли переговори щодо інвестиції в «Ліверпуль» стали серйозними, він погодився відмовитися від своєї частки в QPR, щоб уникнути проблем, пов’язаних із одночасними інтересами в різних футбольних клубах.

    Після закриття нової угоди Бхатія має стати віцепрезидентом «Ліверпуля». Таким чином, він отримає не просто фінансову частку, а помітну роль у структурі клубу.

    Ще один учасник 1892 Holdings — K5 Sports, спортивний фонд K5 Global. Його головним інвестором є Джефф Безос. Важливий нюанс: сам засновник Amazon не купує частку «Ліверпуля» напряму і не входить до ради директорів клубу. Його участь здійснюється через фонд, у який він інвестував. Від K5 Sports до ради директорів «Ліверпуля» має увійти Браян Баум.

    Третій великий блок у консорціумі — EE Capital, сімейний інвестиційний офіс Елейн та Едуардо Саверінів. Едуардо Саверін був одним зі співзасновників Facebook разом із Марком Цукербергом і згодом побудував масштабний інвестиційний бізнес. До ради директорів «Ліверпуля» після угоди має приєднатися Елейн Саверін.

    Тобто нова структура об’єднала одразу три різні капітали: сталеливарну імперію Мітталів, технологічні гроші, пов’язані з Amazon, та капітал одного зі співзасновників Facebook.

    Чому «Ліверпуль» уже коштує понад $7 млрд

    Масштаб приросту вартості клубу за останні 16 років особливо показовий. Fenway Sports Group на чолі з Джоном Генрі придбала «Ліверпуль» у жовтні 2010 року приблизно за £300 млн. На той момент клуб переживав фінансову кризу, мав значні борги та перебував далеко від нинішнього комерційного рівня.

    Відтоді його фінанси змінилися радикально. Виторг «Ліверпуля» зріс приблизно зі £184 млн у сезоні 2010/11 до понад £700 млн у сезоні 2024/25. Серед факторів — глобалізація бренду, комерційні контракти, стабільна участь у єврокубках та розширення домашнього стадіону «Енфілд».

    На полі клуб також пережив одну з найуспішніших епох у своїй сучасній історії. За період FSG «Ліверпуль» виграв Лігу чемпіонів у 2019 році, Прем’єр-лігу у 2020-му та знову став чемпіоном Англії у сезоні 2024/25. Загалом клуб має шість Кубків/Ліг чемпіонів і 20 титулів чемпіона Англії.

    Оцінка понад $7 млрд ставить «Ліверпуль» вище рівня, за яким проводилися деякі з найгучніших футбольних угод останніх років. Коли Джим Реткліфф придбав частку Manchester United у 2023 році, підприємство оцінювали приблизно у $6,3 млрд. Chelsea у 2022 році було продано консорціуму Тодда Боелі та Clearlake Capital за £2,5 млрд вартості акціонерного капіталу.

    Навіщо «Ліверпулю» нові мільярдери

    Офіційна позиція FSG полягає в тому, що нові акціонери потрібні не для зміни контролю, а для наступного етапу розвитку клубу. Президент Fenway Sports Group Майк Гордон заявив, що досвід нових партнерів у міжнародному бізнесі, технологіях та інвестиціях має доповнити вже створену структуру.

    Financial Times вказує на ще цікавішу мотивацію. Після масштабного розширення «Енфілда» та зростання традиційних доходів наступний великий резерв для «Ліверпуля» — глобальна цифрова аудиторія. Домашній англійський ринок має природні обмеження, тоді як сотні мільйонів уболівальників клубу живуть у США, Азії, Індії та інших регіонах і ніколи не відвідають стадіон.

    Саме тут склад нових інвесторів виглядає невипадковим. Родина Мітталів і Бхатія можуть допомогти із розширенням присутності в Індії та Азії, Саверін має великий досвід у технологічному та венчурному секторі, а зв’язок K5 Sports із Безосом додає експертизу в електронній комерції, цифрових платформах та дистрибуції контенту. За оцінкою FT, наступна хвиля зростання може бути пов’язана з онлайн-контентом, цифровими членствами та монетизацією міжнародної аудиторії.

    При цьому люди, близькі до угоди, наголошують, що прихід нових акціонерів не повинен автоматично змінити трансферну політику клубу чи його спортивну модель. FSG залишається головним власником і зберігає операційний контроль.

    Це вже не перший випадок, коли американська група продає невелику частину «Ліверпуля». У 2023 році FSG залучила Dynasty Equity як міноритарного інвестора. Тоді гроші спрямовували, зокрема, на скорочення банківських зобов’язань і фінансування інфраструктурних витрат.

    Але нинішня угода відрізняється масштабом. Продаж близько третини клубу та оцінка понад $7 млрд фактично закріплюють «Ліверпуль» у вузькому колі найдорожчих спортивних брендів світу. Для FSG це також демонструє колосальне зростання вартості активу, придбаного за £300 млн лише 16 років тому.

    І хоча заголовки про «Безоса, який купив “Ліверпуль”», звучать ефектно, фактично структура угоди складніша: Безос є головним інвестором фонду K5 Sports, який входить до консорціуму; контроль над клубом залишається у FSG, а центральною фігурою нової групи акціонерів буде саме Аміт Бхатія та пов’язаний із родиною Мітталів капітал.

    Таким чином, один із найвідоміших футбольних клубів Європи отримує партнерів із капіталом, пов’язаним зі сталлю, Amazon і Facebook, а родина власника «АрселорМіттал Кривий Ріг» тепер матиме ще й помітну частку в одному з головних спортивних брендів Англії.

  • У «Динамо» готують зміну тренера після єврокубкового провалу: хто може замінити Костюка

    У «Динамо» готують зміну тренера після єврокубкового провалу: хто може замінити Костюка

    У київському «Динамо» після сенсаційно раннього вильоту з єврокубків серйозно постало питання про майбутнє головного тренера Ігоря Костюка. Негайної відставки наставника не відбулося: він продовжує готувати команду до найближчого матчу Української Прем’єр-ліги проти «Колоса», який відбудеться у неділю, 16 серпня. Однак уже наступного тижня керівництво столичного клубу може перейти до кадрових рішень і консультацій щодо потенційної заміни тренера. Про це повідомляють «Українські Новини» з посиланням на футбольний проєкт «ТаТоТаке».

    Причиною загострення ситуації став провал «Динамо» у кваліфікації єврокубків сезону-2026/27. 13 серпня кияни програли на виїзді азербайджанському «Карабаху» з рахунком 0:2 у матчі-відповіді третього кваліфікаційного раунду Ліги конференцій. Першу зустріч «біло-сині» виграли 1:0, але переваги не втримали й за сумою двох матчів поступилися 1:2. УЄФА офіційно фіксує перемогу «Карабаху» 2:0 у Баку після поразки азербайджанського клубу 0:1 у першому матчі.

    Для «Динамо» цей результат став історично невдалим.

    Востаннє київський клуб завершував єврокубкову кваліфікацію настільки рано ще у сезоні-2005/06. Тоді «Динамо» вилетіло від швейцарського «Туна» у кваліфікації Ліги чемпіонів. Відтоді команда протягом двох десятиліть незмінно доходила щонайменше до раунду плейоф кваліфікації одного з європейських турнірів. Серія перервалася саме після протистояння з «Карабахом».

    Є й ще один неприємний антирекорд. Уперше з 1992 року «Динамо» вилетіло з двоматчевого єврокубкового протистояння після того, як виграло першу зустріч. До цього кияни 11 разів успішно проходили далі після перемоги у стартовому матчі.

    Загальна статистика нинішньої єврокубкової кампанії також стала одним із головних аргументів для критики тренерського штабу. За шість кваліфікаційних матчів «Динамо» здобуло лише одну перемогу. Football.ua називає це найгіршим результатом серед українських клубів, які провели у кваліфікації єврокубків шість зустрічей.

    Костюка поки не звільняють

    Попри болісний виліт, керівництво «Динамо» не стало ухвалювати рішення одразу після матчу в Баку.

    За інформацією «ТаТоТаке», Костюк та його тренерський штаб продовжать роботу щонайменше до найближчого матчу УПЛ. 16 серпня о 18:00 кияни прийматимуть «Колос» у рамках третього туру чемпіонату України. Дату й час зустрічі офіційно підтвердила Українська Прем’єр-ліга.

    Саме після цього матчу ситуація може перейти у вирішальну фазу.

    Очікується, що наступного тижня керівництво «Динамо» обговорить подальшу долю Костюка. За даними джерела, можливі консультації як із самим головним тренером, так і з потенційними кандидатами на його посаду. Водночас публічного оголошення від президента клубу Ігоря Суркіса про звільнення чи вже обраного наступника станом на 14 серпня немає.

    Тому говорити, що Костюк уже звільнений або що «Динамо» домовилося з новим тренером, наразі некоректно.

    У списку знову з’являється Ребров

    Найгучніше прізвище, яке вже кілька днів обговорюють навколо можливих змін у «Динамо», — Сергій Ребров.

    12 серпня журналіст Ігор Циганик заявив, що колишній наставник збірної України в перспективі може повернутися до київського клубу й очолити команду. При цьому Циганик не стверджував, що відповідна домовленість уже існує. Йшлося саме про можливий сценарій.

    За словами журналіста, Ігор Суркіс традиційно не поспішає зі звільненням тренерів і намагається давати їм достатньо часу. До матчу з «Карабахом» Циганик припускав, що остаточна оцінка роботи Костюка може формуватися за підсумками найближчої серії матчів — проти «Карабаху», «Колоса» та, у разі проходу азербайджанців, потенційного наступного єврокубкового суперника. Після вильоту з Ліги конференцій третя частина цього сценарію вже втратила актуальність.

    Циганик також стверджував, що всередині клубної структури очевидної готової заміни Костюку наразі немає. Саме тому варіант із Ребровим знову виникає в інформаційному просторі.

    Ідея такого повернення для «Динамо» не нова. За словами журналіста, ще у 2020 році Суркіс пропонував Реброву знову очолити київський клуб, однак тоді до призначення не дійшло. Циганик переконаний, що через давній зв’язок тренера з «Динамо» тема його повернення виникатиме й надалі.

    При цьому наразі Ребров не оголошував про домовленість із «Динамо». За інформацією «Українських Новин», після завершення роботи зі збірною він залишається віцепрезидентом Української асоціації футболу, а його нещодавній приїзд до України був пов’язаний саме з роботою в УАФ, а не з переговорами про тренерську посаду.

    Поразка від «Карабаху» стала критичною

    Ще перед матчем-відповіддю Ігор Костюк говорив, що «Карабах» є сильним і добре організованим суперником. Після перемоги 1:0 у першій зустрічі кияни мали мінімальну перевагу й були за крок від наступного раунду.

    Однак у Баку ситуація перевернулася.

    «Карабах» забив двічі й залишив український клуб без єврокубків уже в середині серпня. Після матчу Костюк визнав, що команді не вистачило майстерності та везіння. Півзахисник Володимир Бражко своєю чергою публічно перепросив уболівальників і заявив, що відчуває провину за результат.

    Особливо болісним виліт є через те, що «Динамо» вже не матиме можливості компенсувати невдалу кваліфікацію переходом до іншого євротурніру. Після поразки у третьому раунді кваліфікації Ліги конференцій єврокубковий сезон киян завершено.

    Тепер весь спортивний фокус клубу зміщується на внутрішній чемпіонат.

    Матч із «Колосом» може стати ключовим

    Найближчим випробуванням для Костюка буде матч проти «Колоса». Поєдинок запланований на неділю, 16 серпня, о 18:00. Для ковалівського клубу він також може стати ювілейним — 200-м матчем у Прем’єр-лізі, оскільки попередню зустріч «Колоса» перенесли. УПЛ зазначає, що «Колос» досі жодного разу не перемагав «Динамо» на виїзді: у восьми таких матчах були п’ять поразок і три нічиї.

    Для «Динамо» значення цієї гри буде значно ширшим за звичайні три очки.

    Після дострокового вильоту з Європи будь-яка нова невдача лише посилить тиск на головного тренера. Водночас перемога дасть Костюку можливість стабілізувати ситуацію перед розмовою з керівництвом.

    Остаточне рішення, за наявною інформацією, очікується вже наступного тижня.

    Саме тоді може стати зрозуміло, чи залишиться Ігор Костюк головним тренером «Динамо», чи клуб розпочне реальну процедуру зміни наставника.

    Поки ж підтверджено лише одне: Костюк готує команду до «Колоса», офіційної відставки немає, а інформація про Сергія Реброва або інших кандидатів залишається на рівні повідомлень журналістів та можливих сценаріїв, а не оголошених клубом домовленостей.

  • Трамп опинився в центрі святкування Іспанії: курйоз після фіналу ЧС миттєво став вірусним

    Трамп опинився в центрі святкування Іспанії: курйоз після фіналу ЧС миттєво став вірусним

    Фінал чемпіонату світу з футболу 2026 року запам’ятався не лише історичною перемогою збірної Іспанії над Аргентиною, а й несподіваним епізодом за участю президента США Дональда Трампа. Після завершення матчу політик опинився в центрі церемонії нагородження, а його небажання одразу залишити сцену під час святкування іспанської команди викликало бурхливу реакцію вболівальників та миттєво стало однією з найобговорюваніших тем у соціальних мережах.

    Фінальний матч світової першості відбувся на стадіоні New York/New Jersey Stadium в Іст-Резерфорді. Іспанія здобула перемогу над чинним чемпіоном світу Аргентиною з рахунком 1:0 після додаткового часу. Єдиний м’яч на 106-й хвилині забив Ферран Торрес, принісши своїй команді другий титул чемпіонів світу в історії.

    На церемонії нагородження медалі футболістам вручали президент FIFA Джанні Інфантіно та президент США Дональд Трамп, який був присутній на матчі як глава держави-господаря турніру. Саме під час вручення головного трофея стався момент, який швидко став вірусним.

    Після того як капітан збірної Іспанії Родрі отримав Кубок світу, Інфантіно відійшов убік, щоб дозволити футболістам зробити традиційне командне фото та підняти трофей. Однак Трамп залишився стояти поруч із гравцями. На численних відеозаписах видно, як президент FIFA жестами пропонує американському лідеру відійти зі сцени, але той ще деякий час продовжує перебувати поруч із командою. Лише безпосередньо перед підняттям кубка Трамп змістився трохи вбік, однак залишився на подіумі під час святкування.

    Саме цей момент став предметом активного обговорення в соціальних мережах. Користувачі жартували, що американський президент нібито «розділив перемогу» разом із футболістами Іспанії або «увійшов до чемпіонської фотографії». Водночас частина коментаторів вважала ситуацію незручною, оскільки традиційно після вручення трофея офіційні особи залишають сцену, дозволяючи команді святкувати без сторонніх.

    Не менш помітною стала реакція трибун. Коли Дональд Трамп і Джанні Інфантіно вийшли на поле для церемонії нагородження, частина глядачів зустріла їх свистом. За даними Reuters, найбільш гучною реакція була саме в момент появи офіційних осіб на полі. Після початку вручення медалей шум поступово стих, а церемонія пройшла без інцидентів.

    Перед фіналом Трамп прибув на стадіон гелікоптером Marine One та спостерігав за матчем із VIP-ложі разом із Джанні Інфантіно. Поруч також перебували король Іспанії Феліпе VI, королева Летиція, прем’єр-міністр Канади Марк Карні, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум та інші високопосадовці.

    Це не перший випадок, коли Трамп привертає увагу під час футбольних церемоній. Багато міжнародних ЗМІ звернули увагу, що схожа ситуація вже траплялася після фіналу Клубного чемпіонату світу, коли американський президент також залишився на сцені разом із переможцями довше, ніж очікувалося. Саме тому нинішній епізод багато хто назвав повторенням минулорічної історії.

    Додаткову увагу до ситуації привернув і політичний контекст. Останніми тижнями між Вашингтоном і Мадридом загострилися дипломатичні відносини через суперечки щодо співпраці в НАТО та використання іспанських військових баз. Дональд Трамп неодноразово публічно критикував Іспанію, заявляючи, що країна є «поганим партнером» Альянсу та навіть погрожував переглянути торговельні відносини зі Сполученим Королівством Іспанії. На цьому тлі його поява поруч із тріумфуючою іспанською збірною викликала ще більше іронічних коментарів у соцмережах.

    Попри курйозну ситуацію, головною подією вечора залишилася перемога Іспанії. Команда Луїса де ла Фуенте вдруге в історії стала чемпіоном світу, перегравши Аргентину в драматичному фіналі. Після фінального свистка футболісти, тренерський штаб і тисячі вболівальників святкували історичний успіх, а фотографії з моментом підняття Кубка світу вже стали символом завершення турніру. Проте одним із найбільш обговорюваних кадрів фіналу несподівано стало саме фото, на якому поруч із чемпіонами стоїть президент США Дональд Трамп, тоді як Джанні Інфантіно намагається делікатно звільнити сцену для традиційного чемпіонського святкування.

  • ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    Сорок чотири депутати Європейського парламенту звернулися до президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно із закликом скасувати рішення про допуск російських спортсменів до Чемпіонату світу з футболу серед гравців віком до 15 років. Європейські законодавці наголошують, що повернення російських команд до міжнародних турнірів під час повномасштабної війни проти України стане неприйнятним політичним і моральним сигналом, образить українців, які постраждали від російської агресії, та суперечитиме принципам, які міжнародний спорт має захищати.

    Про це йдеться у спільному листі 44 депутатів Європарламенту до президента ФІФА Джанні Інфантіно, текст якого є у розпорядженні видання “Європейська правда”.

    У зверненні законодавці висловлюють глибоке занепокоєння рішенням ФІФА допустити російську команду до участі у Чемпіонаті світу U-15, який має відбутися вже цього жовтня в Азербайджані. На думку авторів листа, це рішення було ухвалене в момент, коли Росія продовжує щоденні атаки на українські міста, а війна забирає життя мирних жителів, серед яких діти.

    Європарламентарі нагадують, що з початку повномасштабного вторгнення українські діти стали одними з найбільших жертв російської агресії. Через регулярні ракетні та дронові удари багато дітей втратили свої домівки, були змушені залишити рідні міста або виїхати за кордон. Значна частина українських школярів вже кілька років живе в умовах постійної небезпеки, повітряних тривог та навчання в укриттях.

    Автори звернення зазначають, що війна фактично позбавила українських дітей можливості повноцінно займатися спортом. У багатьох регіонах країни спортивні школи, стадіони, футбольні поля та інша спортивна інфраструктура були зруйновані або пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Через це тисячі дітей втратили можливість тренуватися, брати участь у змаганнях та розвивати свої спортивні здібності.

    Окремо депутати наголосили на темі примусової депортації українських дітей. У листі зазначається, що близько 20 тисяч українських неповнолітніх були насильно вивезені Росією з окупованих територій та розлучені зі своїми родинами. Європарламентарі наголошують, що міжнародна спільнота неодноразово засуджувала ці дії, а питання повернення дітей залишається одним із ключових у переговорах щодо завершення війни.

    На думку авторів звернення, за таких обставин рішення допустити російську команду до міжнародних футбольних змагань є не лише передчасним, а й морально неприйнятним.

    У листі також наголошується, що сучасна російська влада активно використовує спорт як один із інструментів державної політики та пропаганди. За словами депутатів, спортивні перемоги та участь російських команд у міжнародних турнірах Кремль використовує для формування позитивного іміджу держави, просування націоналістичних, антиукраїнських і антизахідних наративів, а також для демонстрації того, що Росія нібито повертається до нормального міжнародного життя попри триваючу війну.

    Європейські законодавці вважають, що повернення російських спортсменів на турніри під егідою ФІФА може бути використане російською владою як черговий елемент внутрішньої та зовнішньої пропаганди. Саме тому, на їхню думку, міжнародні спортивні організації повинні враховувати не лише спортивний аспект своїх рішень, а й політичний та гуманітарний контекст.

    У зверненні наголошується, що поява російської збірної на міжнародному турнірі та демонстрація російської державної символіки можуть стати глибокою образою для українських сімей, які втратили дітей через російські ракетні удари.

    «Участь російських спортсменів та публічна демонстрація російського прапора й державних символів на заходах ФІФА стануть публічною образою для сотень українських сімей, які зазнали болю та втрат, втративши своїх дітей внаслідок російських атак», – зазначають автори листа.

    Євродепутати також нагадують, що останнім часом Росія лише посилила інтенсивність ударів по українських містах. Практично щодня російська армія застосовує ракети, керовані авіабомби та ударні безпілотники, внаслідок чого гинуть мирні жителі, серед яких є діти. Саме тому, на переконання депутатів, рішення ФІФА допустити російську команду до міжнародного турніру стане проявом неповаги до пам’яті невинних жертв війни.

    Автори звернення закликають президента ФІФА переглянути ухвалене рішення та призупинити допуск російських футболістів до всіх міжнародних турнірів до того часу, поки Росія не погодиться на повне припинення вогню, не розпочне реальні мирні переговори та не поверне депортованих українських дітей.

    «Ми закликаємо ФІФА стати на бік миру, а не йти на поступки агресору – Росії», – наголошується у зверненні.

    Депутати також звертають увагу на можливі спортивні наслідки рішення ФІФА. На їхню думку, присутність російської команди на турнірі може поставити під загрозу сам принцип чесних міжнародних змагань. Вони припускають, що окремі національні федерації можуть відмовитися брати участь у турнірі або виходити на поле проти представників Росії.

    Як приклад законодавці наводять позицію Федерації футболу України, яка вже заявила, що українські команди не братимуть участі у будь-яких міжнародних турнірах, якщо серед учасників будуть російські збірні або клуби.

    Рішення ФІФА викликало широку дискусію на тлі останніх подій у міжнародному спортивному русі. Наприкінці червня Міжнародний олімпійський комітет ухвалив зміни до Олімпійської хартії, які, на думку критиків, можуть спростити повернення Росії до міжнародного олімпійського руху. Уже 7 липня МОК також ухвалив рішення про тимчасове відновлення в правах Олімпійського комітету Росії.

    Ці рішення викликали занепокоєння як в Україні, так і серед європейських політиків. У Європейській комісії заявили, що уважно стежать за розвитком ситуації та висловили стурбованість кроками, які можуть створити передумови для поступового повернення російських спортсменів до міжнародних змагань попри триваючу війну.

    На думку авторів листа, міжнародні спортивні організації мають усвідомлювати власну відповідальність за рішення, які вони ухвалюють під час найбільшої війни в Європі з часів Другої світової. Вони переконані, що повернення Росії до міжнародних турнірів без зміни її політики та припинення агресії суперечитиме цінностям спорту, який має об’єднувати людей, а не ставати інструментом легітимізації держави-агресора.

  • Фанати двох збірних залишаться без ЧС-2026: США масово відмовили у візах вболівальникам Сенегалу та Кот-д’Івуару

    Фанати двох збірних залишаться без ЧС-2026: США масово відмовили у візах вболівальникам Сенегалу та Кот-д’Івуару

    Чемпіонат світу з футболу 2026 року, який вперше в історії проходитиме одразу у трьох країнах — США, Канаді та Мексиці, ще до старту опинився в центрі міжнародного скандалу. Сотні футбольних уболівальників із Сенегалу та Кот-д’Івуару не зможуть підтримати свої національні команди на головному футбольному турнірі планети через відмову американської влади у видачі віз.

    Про це повідомляє французьке спортивне видання L’Equipe. За інформацією журналістів, близько 500 уболівальників із Сенегалу та ще приблизно 500 прихильників збірної Кот-д’Івуару отримали негативні рішення щодо в’їзду до США. Саме там проходитиме більшість матчів майбутнього мундіалю.

    Ситуація викликала значний резонанс серед африканських футбольних уболівальників та спортивних функціонерів. Для багатьох фанатів підготовка до чемпіонату світу тривала роками: вони накопичували кошти, купували квитки на матчі та бронювали житло, однак тепер ризикують залишитися вдома.

    Особливого розголосу ситуація набула на тлі попередніх заяв державного секретаря США Марко Рубіо, який ще раніше попереджав потенційних гостей турніру, що придбаний квиток на матч не гарантує права на в’їзд до Сполучених Штатів.

    «Квиток на футбольний матч не є американською візою», — наголошував Рубіо під час обговорення організації світової першості.

    У Вашингтоні пояснюють, що процедура перевірки заявників залишається стандартною незалежно від спортивних подій. Кожен заявник проходить перевірку відповідно до міграційного законодавства США, а остаточне рішення ухвалюється консульськими службами.

    Втім, у низці африканських країн такі пояснення сприйняли неоднозначно. Представники фанатських організацій зазначають, що чемпіонат світу повинен об’єднувати людей та бути відкритим для вболівальників з усього світу незалежно від країни походження.

    Особливо болісною новина стала для прихильників збірної Сенегалу, яка вважається однією з найсильніших футбольних команд Африки. Після історичного виходу до плейоф чемпіонату світу 2022 року сенегальські фанати розраховували на ще один яскравий виступ своєї команди на світовій арені.

    На чемпіонаті світу-2026 Сенегал потрапив до групи I, де зіграє проти Франції, Норвегії та Іраку. Особливу увагу привертає матч проти французів, який уже зараз називають одним із найочікуваніших поєдинків групового етапу.

    Не менш амбітні плани має і збірна Кот-д’Івуару. Чинні чемпіони Африки потрапили до групи E, де їхніми суперниками стануть Німеччина, Еквадор та Кюрасао. Футбольні експерти вважають, що африканська команда має реальні шанси на вихід до плейоф.

    Проблеми з в’їздом виникають не лише у вболівальників. Напередодні стало відомо про ще один гучний інцидент. Влада Канади не надала дозволу на в’їзд одному з футболістів збірної Гани через минулі судові розгляди, пов’язані зі звинуваченнями у зґвалтуванні. Через це спортсмен ризикує пропустити частину турніру.

    На цьому тлі дедалі частіше звучать питання щодо готовності країн-господарів забезпечити справді глобальний характер турніру. Правозахисники наголошують, що сувора міграційна політика може створити ситуацію, коли тисячі уболівальників із певних регіонів світу опиняться у нерівних умовах порівняно з громадянами країн Європи чи Північної Америки.

    Чемпіонат світу-2026 стане найбільшим в історії. У турнірі вперше візьмуть участь 48 національних збірних замість 32. Очікується, що матчі відвідають понад 6 мільйонів уболівальників, а телевізійна аудиторія перевищить кілька мільярдів глядачів.

    Саме тому будь-які проблеми з доступом уболівальників до турніру привертають величезну увагу міжнародної спільноти.

    ФІФА поки офіційно не коментувала ситуацію з відмовами у візах для громадян Сенегалу та Кот-д’Івуару. Водночас організація раніше неодноразово заявляла про співпрацю з урядами країн-господарів задля максимально комфортного перебування гостей чемпіонату.

    Попри скандал, підготовка до світової першості триває. Організатори розраховують, що ЧС-2026 стане найбільш відвідуваним футбольним турніром усіх часів. Однак історія з африканськими вболівальниками вже зараз демонструє, що питання безпеки та міграційної політики можуть стати не менш обговорюваною темою, ніж сам футбол.

    Якщо ситуація не зміниться, сотні відданих фанатів двох африканських збірних будуть змушені підтримувати свої команди лише через телевізійні трансляції, а майбутній мундіаль ризикує зіткнутися з новою хвилею критики щодо доступності турніру для вболівальників з різних куточків світу.

  • Росія не повернеться в єврокубки: УЄФА ухвалила нове рішення

    Росія не повернеться в єврокубки: УЄФА ухвалила нове рішення

    Європейський футбольний союз продовжив відсторонення російських клубів і національних збірних від участі в усіх турнірах під своєю егідою щонайменше на сезон 2026/27. Таким чином Росія залишається поза системою європейського футболу вже п’ятий рік поспіль після рішення про усунення її команд, ухваленого у 2022 році у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

    Про це свідчать оновлені документи та рішення УЄФА щодо формування складу учасників майбутніх єврокубкових і національних турнірів.

    Згідно з цими рішеннями, виконавчий комітет УЄФА актуалізував перелік учасників сезону 2026/27, виключивши будь-яку можливість участі російських команд у міжнародних змаганнях під своєю егідою. Це стосується як клубного футболу, так і національних збірних усіх вікових категорій, що фактично закріплює чинну спортивну ізоляцію Росії в межах європейського футбольного простору.

    Під заборону, як і раніше, підпадають усі ключові клубні турніри континенту, зокрема Ліга чемпіонів УЄФА, Ліга Європи УЄФА та Ліга конференцій УЄФА. Російські клуби також не зможуть брати участь у жіночих та юнацьких єврокубках, футзальних турнірах, а також у менш медійних, але офіційних змаганнях, таких як Кубок регіонів.

    Не менш масштабними є обмеження для національних збірних. Росія не зможе виступати у відбіркових та фінальних етапах міжнародних турнірів, включно з Ліга націй УЄФА та чемпіонатами Європи серед чоловічих, жіночих, молодіжних і юнацьких команд, а також у футзальних першостях. Фактично це означає повне виключення російського футболу з офіційної європейської змагальної системи.

    Санкції щодо російського футболу були вперше запроваджені навесні 2022 року спільним рішенням УЄФА та ФІФА після початку повномасштабної війни Росії проти України. Тоді міжнародні футбольні організації заявили про необхідність відсторонення російських команд з міркувань безпеки та відповідності базовим принципам спорту. Відтоді російські клуби та збірні були фактично виключені з усіх офіційних міжнародних турнірів.

    Протягом цього періоду російський футбол опинився в умовах фактичної ізоляції. Клуби втратили доступ до єврокубкових доходів, які традиційно становлять значну частину їхнього бюджету, включно з призовими, телевізійними правами та комерційними виплатами. Це суттєво вплинуло на фінансову стабільність низки команд і знизило їхню конкурентоспроможність навіть на внутрішньому рівні.

    Крім фінансових наслідків, ізоляція мала й спортивний ефект. Відсутність регулярних матчів проти провідних європейських клубів призвела до зниження рівня змагань, скорочення міжнародного досвіду гравців і падіння позицій російських команд у рейтингах УЄФА. Національна збірна також втратила можливість брати участь у кваліфікаціях до великих турнірів, залишаючись лише в межах товариських матчів, які не мають офіційного статусу та обмежені колом доступних суперників.

    У контексті європейської футбольної політики важливо, що УЄФА наразі не демонструє сигналів щодо перегляду своєї позиції. Попри періодичні дискусії у спортивному середовищі щодо можливого повернення російських команд у майбутньому, чинна лінія організації залишається незмінною: участь у міжнародних турнірах неможлива до моменту, поки не зміниться політична та безпекова ситуація, яка стала підставою для санкцій.

    На відміну від повного відсторонення Росії, щодо Білорусі УЄФА застосувала обмежений підхід. Білоруські клуби та збірні формально залишаються учасниками європейських змагань, однак із низкою обмежень, зокрема забороною проводити домашні матчі на власній території та неможливістю зустрічей із українськими командами у будь-яких офіційних турнірах.

    Українська футбольна спільнота послідовно виступає за збереження і посилення санкцій проти Росії. Українська асоціація футболу, Національний олімпійський комітет України та Міністерство молоді та спорту України неодноразово зверталися до міжнародних спортивних структур із вимогою не допустити повернення російських команд до змагань до повного завершення війни та відновлення міжнародного права.

    Таким чином останнє рішення УЄФА фактично закріплює довготривалу ізоляцію російського футболу в європейській системі та свідчить про збереження єдиної позиції провідних спортивних інституцій щодо наслідків російської агресії проти України. Для європейського футболу це означає продовження існуючого статус-кво, тоді як для Росії — ще один сезон без участі в головних клубних і збірних турнірах континенту.

  • Мальдера почав із перемоги: Україна обіграла Польщу, а Ярмоленко майже наздогнав рекорд Шевченка

    Мальдера почав із перемоги: Україна обіграла Польщу, а Ярмоленко майже наздогнав рекорд Шевченка

    Збірна України з футболу успішно розпочала новий етап під керівництвом італійського тренера Андреа Мальдери. У товариському матчі, який відбувся 31 травня на стадіоні «Тарчинський Арена Вроцлав» у Польщі, «синьо-жовті» перемогли збірну Польщі з рахунком 2:0. Для нового головного тренера національної команди цей поєдинок став дебютним, і він одразу завершився перемогою.

    Українська команда активно розпочала матч і вже на 17-й хвилині могла відкривати рахунок. Після навісу Андрія Ярмоленка та удару головою Романа Яремчука польський голкіпер відбив м’яч, а Віктор Циганков добив його у ворота. Однак арбітр зафіксував офсайд у Ярмоленка, тому гол не було зараховано.

    Поляки відповіли небезпечним моментом на 20-й хвилині. Оскар Петушевський вийшов сам на сам із Анатолієм Трубіним, але український воротар урятував команду та не дозволив господарям відкрити рахунок.

    На 34-й хвилині збірна України все ж забила. Віктор Циганков активно вступив у пресинг, відібрав м’яч у Якуба Пйотровського та віддав передачу на Романа Яремчука. Форвард не став заходити у штрафний майданчик і з-за його меж точно пробив у дальній кут воріт. Цей гол став першим для збірної України під керівництвом Мальдери.

    Наприкінці першого тайму українці подвоїли перевагу. На 44-й хвилині Циганков знову взяв участь у результативній атаці, виконав простріл із лівого флангу, а Андрій Ярмоленко замкнув передачу у порожні ворота. Для 36-річного вінгера цей м’яч став 47-м у складі національної збірної України. Тепер він лише на один гол відстає від рекорду Андрія Шевченка, який забив 48 м’ячів за «синьо-жовтих».

    У другому таймі Польща намагалася повернутися у гру та створила кілька небезпечних моментів. Найкращий шанс господарі мали на 56-й хвилині, коли після помилки української оборони Кароль Свідерський пробивав із вигідної позиції. Однак Трубін знову врятував збірну України, здійснивши важливий сейв.

    До фінального свистка команда Мальдери зберегла перевагу й не дозволила полякам забити бодай один м’яч. У підсумку Україна перемогла 2:0 та здобула важливий психологічний результат перед наступними матчами.

    Цей поєдинок мав особливе значення не лише через результат, а й через дебют Андреа Мальдери на посаді головного тренера збірної України. Італійський фахівець очолив команду після невдалого відбору на чемпіонат світу-2026, куди Україна не змогла пробитися. Тепер перед новим тренерським штабом стоїть завдання оновити гру команди та підготувати її до Ліги націй сезону-2026/27.

    У Лізі націй Україна виступатиме в Лізі B. Суперниками «синьо-жовтих» стануть Угорщина, Грузія та Північна Ірландія. Перший офіційний матч під керівництвом Мальдери українці мають провести 25 вересня проти збірної Угорщини.

    До цього команда зіграє ще один товариський матч. У неділю, 7 червня, збірна України зустрінеться з Данією в місті Оденсе. Початок гри запланований на 19:30 за київським часом.

    Перемога над Польщею стала гарним сигналом для вболівальників. Україна продемонструвала організований пресинг, швидкий перехід в атаку та ефективну гру лідерів. Особливо помітною була роль Віктора Циганкова, який фактично створив обидва голи. Яремчук підтвердив статус нападника, здатного вирішувати моменти індивідуально, а Ярмоленко вкотре показав, що залишається важливою фігурою для національної команди.

    Окремо варто відзначити гру Анатолія Трубіна. Саме його сейви у ключові моменти не дозволили Польщі змінити хід зустрічі. Український воротар двічі рятував команду після небезпечних виходів суперників і допоміг збірній завершити матч без пропущених м’ячів.

    Для Мальдери цей матч став не просто дебютом, а своєрідною заявкою на новий стиль збірної. Команда виглядала дисципліновано, активно працювала без м’яча та швидко використовувала помилки суперника. Попереду в тренерського штабу ще багато роботи, однак старт вийшов переконливим.

    Збірна України розпочала нову сторінку своєї історії з перемоги над принциповим суперником. Рахунок 2:0 у Вроцлаві став не лише успішним дебютом Андреа Мальдери, а й важливим емоційним імпульсом для команди перед майбутніми викликами.

  • “Динамо” зрівнялося з “Шахтарем” за кількістю трофеїв в Україні

    “Динамо” зрівнялося з “Шахтарем” за кількістю трофеїв в Україні

    Київське “Динамо” здобуло перемогу у фіналі Кубка України сезону-2025/26, обігравши “Чернігів”, і цим результатом не лише поповнило клубну колекцію трофеїв, а й досягло символічної позначки — 40 внутрішніх титулів за часів незалежності України. Завдяки цьому кияни зрівнялися з донецьким “Шахтарем”, який до цього утримував аналогічний показник і вважався єдиним лідером за загальною кількістю національних трофеїв. Про це повідомляють спортивні джерела за підсумками вирішального матчу Кубка України.

    Фінальний поєдинок став одним із ключових моментів сезону, адже дозволив “Динамо” не лише виграти турнір, а й повернутися до паритету в історичному змаганні з головним конкурентом українського футболу. У підсумку в чемпіонатній історії України знову сформувалося умовне “двовладдя” між двома найтитулованішими клубами країни.

    Згідно з офіційною статистикою, донецький “Шахтар” має в активі 40 внутрішніх трофеїв, які складаються з 16 титулів чемпіона України, 15 перемог у Кубку України та 9 виграних Суперкубків України. Ці досягнення були здобуті протягом періоду домінування клубу в українському футболі, особливо в 2000–2020-х роках, коли “гірники” регулярно вигравали чемпіонат і стабільно виступали на європейській арені.

    Київське “Динамо” також досягло сумарного показника у 40 внутрішніх трофеїв, однак структура його здобутків відображає іншу епоху домінування — як у ранній історії незалежної України, так і в різні періоди конкуренції з “Шахтарем”. У активі столичного клубу наразі 17 титулів чемпіона України, 14 перемог у Кубку України та 9 Суперкубків. Таким чином, обидва клуби зрівнялися за загальною кількістю внутрішніх титулів, хоча їх розподіл за турнірами різниться.

    Окрему увагу в цій перемозі привертає постать головного тренера “Динамо” Ігоря Костюка. Для нього цей трофей став дебютним на чолі першої команди київського клубу. У тренерському штабі та вболівальницькому середовищі це розглядають як важливий крок у процесі оновлення команди та формування нового циклу розвитку “Динамо”, яке останніми роками перебувало у стані перебудови та пошуку стабільності.

    Перемога в Кубку України також має практичне значення для клубу з точки зору європейських змагань. Завдяки цьому успіху “Динамо” забезпечило собі участь у кваліфікації до загального етапу Ліги Європи. Це дає команді шанс повернутися до регулярних виступів у єврокубках і покращити міжнародний рейтинг, який є важливим для подальших жеребкувань і позицій у європейській клубній ієрархії.

    Сезон для “Динамо” загалом завершився на позитивній ноті. Напередодні фіналу Кубка кияни також здобули мінімальну перемогу над “Полтавою” у матчі передостаннього, 29-го туру чемпіонату України. Ця серія результатів дозволила команді підійти до вирішальних ігор у хорошій формі та зберегти стабільність у ключовий момент сезону.

    Таким чином, нинішній сезон українського футболу завершився не лише черговим титулом для “Динамо”, а й історичним вирівнюванням показників двох головних клубів країни. Конкуренція між Києвом і Донецьком знову вийшла на рівень абсолютного паритету, що лише підсилює інтригу наступних сезонів і боротьбу за домінування в українському футболі.

  • Динамо — Шахтар: «Класичне» вирішить боротьбу за лідерство в УПЛ

    Динамо — Шахтар: «Класичне» вирішить боротьбу за лідерство в УПЛ

    У 26-му турі Української Прем’єр-ліги відбудеться одне з найпринциповіших протистоянь українського футболу — київське Динамо Київ прийматиме донецький Шахтар Донецьк. Матч пройде 3 квітня у Києві на стадіоні імені Валерія Лобановського, початок гри заплановано на 18:00 за київським часом.

    «Класичне» традиційно має не лише турнірне, а й символічне значення, оскільки часто безпосередньо впливає на розподіл чемпіонського титулу та боротьбу за єврокубкові місця. Цього разу ситуація в турнірній таблиці лише підсилює інтригу, адже «Шахтар» очолює чемпіонат, тоді як «Динамо» намагається скоротити відставання та втриматися у боротьбі за найвищі позиції.

    Донецький клуб підходить до гри в статусі лідера УПЛ, маючи 60 очок після 25 турів і випереджаючи найближчих конкурентів. Водночас команда перебуває під значним навантаженням через участь у єврокубках та щільний ігровий календар.

    30 квітня «Шахтар» поступився англійському Крістал Пелес у першому півфінальному матчі Ліги конференцій з рахунком 1:3. Єдиний гол української команди забив Олег Очеретько. Ця поразка у єврокубках може вплинути на психологічний стан команди та змусити тренерський штаб провести ротацію перед важливим матчем чемпіонату.

    Окремо варто враховувати, що «Шахтар» уже завершив виступи в Кубку України, поступившись «Динамо» ще на стадії 1/8 фіналу восени 2025 року (1:2). Це додає додаткової принциповості майбутній зустрічі.

    Також у сезоні команда неодноразово демонструвала високий рівень результативності, але іноді мала проблеми в обороні, що може стати фактором у матчі проти «Динамо», яке здатне ефективно використовувати контратаки.

    Київський клуб підходить до «Класичного» з неоднозначними результатами в чемпіонаті. Команда продовжує боротьбу за високі позиції та прагне закріпитися в топ-3, водночас демонструючи нестабільність у виступах.

    У Кубку України «Динамо» вийшло у фінал, здолавши Буковина Чернівці у півфіналі з рахунком 3:0. Дублем відзначився Матвій Пономаренко, ще один м’яч забив Назар Волошин. Це дозволило команді зберегти шанси на трофей у сезоні.

    У чемпіонаті «Динамо» має нестабільну серію результатів: поразки від «Металіста 1925» та «Карпат» змінювалися яскравими перемогами над «Зорею» та результативною грою проти «Кривбасу», де кияни виграли 6:5. Такий контраст результатів свідчить про певні проблеми в обороні, але й про високий атакувальний потенціал команди.

    У єврокубках сезон для «Динамо» завершився на етапі Ліги конференцій, де команда посіла 27-ме місце у загальному заліку групового етапу, здобувши дві перемоги та зазнавши чотирьох поразок. Це дозволило зосередитися виключно на внутрішніх турнірах.

    Перед матчем експерти відзначають кілька ключових факторів, які можуть вплинути на результат.

    По-перше, навантаження «Шахтаря» через єврокубки може змусити тренерський штаб провести ротацію складу. Це потенційно зменшує стабільність гри, але водночас дозволяє залучити свіжих футболістів.

    По-друге, «Динамо» має більше часу на підготовку до матчу, що може стати перевагою в плані фізичної готовності. Водночас нестабільність результатів київської команди залишається фактором ризику.

    По-третє, обидві команди демонструють високу результативність останнім часом. «Динамо» брало участь у матчах із великою кількістю голів, а «Шахтар» також регулярно забиває, але іноді дозволяє суперникам створювати моменти біля своїх воріт.

    Зустріч у Києві може мати вирішальне значення для розкладу сил у верхній частині таблиці УПЛ. «Шахтар» намагається втримати першу позицію, тоді як «Динамо» прагне скоротити відставання і зберегти шанси на чемпіонство або щонайменше на боротьбу за найвищі місця до кінця сезону.

    З огляду на календар і турнірну ситуацію, кожне очко в «Класичному» може стати визначальним у фінальній частині чемпіонату, де конкуренція традиційно загострюється.

    Матч обіцяє бути напруженим, з високою інтенсивністю та значною кількістю боротьби в центрі поля, адже обидві команди добре знають одна одну та регулярно зустрічаються у вирішальних іграх сезону.