Uanews.life

Позначка: газ

  • Скільки платитимуть кияни у квітні: тарифи на транспорт і комуналку

    Скільки платитимуть кияни у квітні: тарифи на транспорт і комуналку

    З початку квітня мешканці Києва продовжать оплачувати проїзд у громадському транспорті та комунальні послуги за чинними тарифами. Попри економічні виклики, підвищення вартості наразі не передбачається.

    Із 1 квітня 2026 року ціни на проїзд у муніципальному транспорті залишаться незмінними. За одну поїздку в метро, автобусах, тролейбусах, трамваях, міській електричці та фунікулері кияни і надалі платитимуть 8 гривень. Водночас вартість проїзду в маршрутних таксі залишиться на рівні близько 20 гривень.

    Пільгові категорії населення, зокрема школярі, студенти та інші громадяни, визначені законодавством, і надалі користуватимуться правом на знижений або безкоштовний проїзд.

    Без змін залишаться і тарифи на комунальні послуги. Вартість електроенергії становитиме 4,32 гривні за кіловат-годину у стандартний період та 2,16 гривні у нічний час для споживачів із двозонними лічильниками.

    Ціна на природний газ для населення також не зміниться і залишиться на рівні 7,96 гривні за кубометр.

    Не переглядатимуть і тарифи на водопостачання та водовідведення. Таким чином, мешканці столиці продовжать оплачувати ці послуги за діючими розцінками.

    Отже, у квітні кияни не відчують змін у вартості базових послуг, що дозволить зберегти стабільність витрат домогосподарств щонайменше на найближчий період.

  • Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про припинення постачання газу в Україну до моменту відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Рішення стало черговим етапом загострення енергетичного конфлікту між Будапештом і Києвом.

    За словами Орбана, Угорщина поступово зупинятиме постачання газу, а наявні ресурси залишатиме всередині країни для забезпечення власної енергетичної безпеки.

    Він прямо пов’язав це рішення із ситуацією навколо транзиту російської нафти. Прем’єр наголосив, що поки Україна не відновить прокачування через «Дружбу», вона не отримуватиме газу від Угорщини.

    У Будапешті вважають, що Україна нібито блокує роботу нафтопроводу, тоді як Київ пояснює зупинку транзиту наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі. За даними української сторони, пошкодження потребують часу для відновлення, а Європейський Союз вже запропонував допомогу у ремонті.

    На цьому тлі Угорщина посилює тиск не лише на Україну, а й на ЄС. Орбан раніше заявляв, що блокуватиме рішення, вигідні Києву, поки не буде відновлено постачання нафти.

    Ситуація навколо «Дружби» стала одним із ключових факторів напруження у відносинах між Україною, Угорщиною та європейськими партнерами. Вона також впливає на ширший енергетичний баланс у регіоні, адже йдеться про постачання ресурсів, критично важливих для кількох країн Центральної Європи.

  • Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Інфляція в Україні найближчими місяцями може перевищити попередні прогнози через стрімке зростання цін на енергоносії на світових ринках.

    Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний, коментуючи актуальну економічну ситуацію.

    За його словами, війна на Близькому Сході вже призвела до суттєвого подорожчання нафтопродуктів і газу, що почало відображатися на внутрішніх цінах в Україні.

    «Траєкторія інфляції у найближчі місяці з високою ймовірністю буде дещо вищою, ніж передбачалося січневим прогнозом НБУ», — зазначив Пишний.

    За даними регулятора, у лютому річна інфляція зросла до 7,6%, тоді як базова інфляція залишилася на рівні 7%. При цьому темпи зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти виявилися вищими за очікування.

    «Зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти було дещо швидшим, ніж очікувалося», — уточнив голова НБУ.

    Додатковий тиск на ціни формує ситуація на світових енергетичних ринках. На тлі загострення на Близькому Сході ціни на нафту підскочили до 117 доларів за барель, що приблизно на чверть більше попередніх рівнів. Водночас вартість дизельного пального зросла майже на 18%.

    Серед ключових факторів — напруження навколо Ормузької протоки, яка є одним із головних маршрутів постачання енергоресурсів, а також скорочення видобутку в країнах Близького Сходу, зокрема в Іраку, Катарі та Кувейті.

    У НБУ визнають, що навіть незначне відхилення від прогнозу може впливати на очікування бізнесу та населення, а також на вартість товарів і послуг.

    Таким чином, ситуація з енергоносіями залишається ключовим ризиком для цінової стабільності в Україні, а подальша динаміка інфляції значною мірою залежатиме від розвитку подій на глобальних ринках.

  • Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Мільярди доларів західної допомоги щомісяця латають дірки в бюджеті України, поки колосальний природний потенціал країни, що становить 5% світових мінеральних ресурсів, розкрадається через приватні схеми. Літій, газ та уран замість того, щоб працювати на обороноздатність, опиняються у руках спритних ділків, які обходять санкції #РНБО швидше, ніж держава встигає їх запровадити.

    Яскравим прикладом є кейс групи «Юнігран». Попри російське коріння та арешти активів Ігоря Наумця, контроль над бізнесом не перейшов у власність народу, а лише змінив «дах». Згідно з меморандумом від 22 вересня 2023 року, фактичний контроль над компаніями отримав Сергій Шапран.

    Схема працювала через юридичну багатоходівку: арешти скасовували Печерський суд, активи ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс» переправляли через прокладки ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос» на підставну особу Яненка О.В., а в підсумку вони опинялися у власності ТОВ «Юні Люкс», ТОВ «Юні Стоун Пленет» та ТОВ «Юні Сервіс», підконтрольних Шапрану.

    Нахабство схеми вражає: поки діяли заборони, АТ «Коростенський кар’єр», АТ «МКДЗ» та ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» передали права за спецдозволами компанії ТОВ «Новел Пром». Держгеонадра, ігноруючи судові заборони Господарського суду Києва, наказами №532 від 14 листопада 2024 року легалізували передачу прав ТОВ «Коростенська видобувна компанія» та ТОВ «Малинська видобувна компанія», які входять в орбіту Шапрана.

    Попри численні звернення та подані скарги – 7 скарг та 4 заяви про злочини, що призвели до відкриття 11 кримінальних проваджень – система продовжує буксувати. Провадження №42025000000000269 та інші фактично блокуються на місцях. Посадовці, зокрема Нєбитов та Олег Кіпер, створюють політичний вакуум, у якому судові ухвали про внесення відомостей до ЄРДР просто не виконуються.

    Поки країна воює за свою землю, стратегічні надра продовжують годувати тих, хто вміє домовлятися з владою, а літій, газ і уран не працюють на оборону України.

  • Економіст Олексій Кущ пояснив чому Україні загрожує нова газова криза

    Економіст Олексій Кущ пояснив чому Україні загрожує нова газова криза

    Економіст Олексій Кущ у своїй колонці пояснює, як ескалація на Близькому Сході може вплинути на європейський газовий ринок, чому ціни на енергоносії вже зростають та які сценарії має Україна, щоб уникнути дефіциту газу наступної зими.

    На тлі ескалації навколо Ірану ціни на газ у Європі різко пішли вгору. Якщо на початку року котирування на головному європейському хабі TTF трималися на рівні близько €30–33 за МВт·год, то на початку березня вони піднімалися вдвічі — до €60 за МВт·год і вище.

    Для України це ще один сигнал: готуватися потрібно вже зараз. У періоди дефіциту газ на ринку дорожчає дуже швидко.

    Є кілька джерел, де Україна потенційно може взяти додатковий ресурс.

    Перший варіант — імпорт газу з Європи. Це найшвидший інструмент, але і найдорожчий. Крім того, у разі дефіциту країни ЄС передусім забезпечуватимуть власні потреби, що робить імпорт менш передбачуваним.

    Додатковий тиск створює і ситуація із власними запасами європейців: вони входять у сезон закачування газу з рівнем заповненості сховищ приблизно на 60%. Це не тільки значно нижче, ніж торік — 68%, а й взагалі один із найнижчих показників за останні п’ять років.

    Невизначеність і слабка ринкова кон’юнктура посилюють конкуренцію за ресурс і підвищують ризик нових цінових стрибків.

    Другий варіант — нарощувати власний видобуток.

    При споживанні 19–20 млрд кубометрів у 2025 році видобуток природного газу в Україні впав до 16,9 млрд кубометрів проти понад 19 млрд кубометрів роком раніше. А от імпорт блакитного палива навпаки зріс майже в дев’ять разів — з 724 млн кубометрів до рекордних 6,5 млрд.

    Тобто країна майже покриває власні потреби, але у пікові періоди все одно змушена імпортувати газ.

    Водночас запуск нових свердловин — це тривалий процес, який потребує значних інвестицій, часу і певної стабільності та передбачуваності. Через російську агресію на жодну з цих складових не можна покладатися: росіяни продовжують атакувати газову інфраструктуру і, схоже, будуть це робити, поки війна триватиме.

    Нарешті, третій варіант — запуск родовищ, які вже готові працювати.

    Найшвидший спосіб отримати додатковий ресурс — відновити роботу тих підприємств, які вже мають інфраструктуру і можуть видобувати газ. Частина таких ліцензій сьогодні заблокована, хоча родовища могли б давати додаткові обсяги вже зараз.

    Наприклад, британська компанія Enwell Energy раніше заявляла, що за наявності стабільних умов з боку регулятора могла б забезпечити додаткові обсяги газу, конденсату і нафти для українського ринку.

    Схожі дискусії точаться і навколо інших активів.

    У ситуації, коли енергетичні ризики для Європи лише зростають, затягування таких рішень виглядає дедалі менш зрозумілим. Після зміни частини управлінської команди у владі з’являється можливість переглянути рішення, які блокують видобуток, і нарешті запустити ресурси, що могли б працювати на економіку країни вже сьогодні.

    Принаймні заяви Міністерства економіки про намір розібратися з проблемою ліцензій додають обережного оптимізму.

    У підсумку варіанти на столі добре відомі: імпорт, збільшення власного видобутку і запуск родовищ, які вже готові працювати.

    Питання лише в тому, як швидко будуть прийматися рішення.

    Адже до початку нового сезону закачування газу залишається зовсім небагато часу. Можна сподіватися на стабілізацію ситуації на світових ринках, але енергетична політика будується не на надіях, а на підготовці до найгірших сценаріїв.

  • Газпром знову програв справу проти Нафтогазу на $1,4 млрд

    Газпром знову програв справу проти Нафтогазу на $1,4 млрд

    Федеральний Верховний суд Швейцарії відмовив російському Газпрому у скасуванні арбітражного рішення, за яким компанія має виплатити НАК «Нафтогаз України» понад 1,4 млрд доларів.

    Суд повністю відхилив заяву російської компанії щодо рішення міжнародного арбітражу від 16 червня 2025 року. Арбітражний трибунал раніше постановив, що Газпром має сплатити Нафтогазу заборгованість за послуги з організації транспортування природного газу, а також нараховані відсотки.

    Крім того, Федеральний Верховний суд зобов’язав російську компанію покрити судові витрати у розмірі 200 тисяч швейцарських франків. Також Газпром має компенсувати Нафтогазу ще 250 тисяч швейцарських франків витрат, понесених під час розгляду справи у Верховному суді.

    Російська компанія намагалася оскаржити рішення арбітражу. У липні 2025 року Газпром подав заяву про його скасування та одночасно просив суд призупинити виконання рішення до завершення розгляду справи.

    Однак у листопаді 2025 року швейцарський суд відмовив у призупиненні виконання рішення. Після розгляду справи по суті суд остаточно відхилив скаргу російської компанії.

    Арбітражний спір між Нафтогазом і Газпромом виник через недоплату за транзитним контрактом. У вересні 2022 року українська компанія звернулася до міжнародного арбітражу через порушення умов договору.

    У червні 2025 року арбітражний трибунал у Швейцарії ухвалив рішення на користь Нафтогазу, зобов’язавши Газпром виплатити українській стороні 1,37 млрд доларів.

    На тлі цього спору обсяги транзиту російського газу через українську газотранспортну систему різко скорочувалися. Зокрема, у червні 2022 року транзит до Європи впав до історичного мінімуму — 1,25 млрд кубометрів, що утричі менше, ніж за аналогічний період 2021 року.

    За підсумками 2021 року загальний обсяг транзиту російського газу через українську газотранспортну систему до Європи зменшився на 25,4% — до 41,6 млрд кубометрів.

  • Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги продовжує зростати. За підсумками четвертого кварталу 2025 року загальна сума боргів сягнула 113,4 млрд гривень, що на 12,5% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Про це свідчать дані Державної служби статистики.

    У жовтні–грудні 2025 року українці сплатили за житлово-комунальні послуги 64,1 млрд гривень. Це становить лише 83,1% від нарахованої суми, яка за цей період склала 77,1 млрд гривень.

    Найкращий рівень оплати зафіксовано за послугами централізованого водопостачання та водовідведення — споживачі заплатили навіть більше, ніж було нараховано, а саме 105,1%. Водночас найгірша ситуація спостерігається з оплатою теплопостачання та гарячої води: сплачено лише 59,3% від виставлених рахунків.

    Саме тепло і гаряча вода формують найбільшу частину боргів. Станом на кінець 2025 року заборгованість за ці послуги досягла 38 млрд гривень, що на 14,7% більше, ніж кварталом раніше.

    Значна сума боргів накопичилася і за природний газ. Заборгованість за постачання та розподіл газу становить 35,4 млрд гривень, збільшившись за квартал одразу на 26,8%.

    За електроенергію українці заборгували 17 млрд гривень, що на 2,7% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Водночас борги за водопостачання та водовідведення дещо зменшилися — до 10,1 млрд гривень, що на 2,8% менше. Заборгованість за управління багатоквартирними будинками становить 9,5 млрд гривень, а за вивезення побутових відходів — 3,2 млрд гривень.

    Найбільші борги за комунальні послуги зафіксовані у Дніпропетровській області — 18,3 млрд гривень. Далі йдуть Донецька область із боргом 4,1 млрд гривень та Полтавська область — 3,4 млрд гривень.

    Експерти пояснюють зростання заборгованості складною економічною ситуацією, високими тарифами на енергоресурси та зниженням платоспроможності частини населення.

  • Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    В Офісі президента провели нараду, присвячену можливим наслідкам війни на Близькому Сході для України. За інформацією джерел у владі, під час обговорення президент Володимир Зеленський поцікавився, як новий конфлікт може вплинути на військову підтримку України, енергетичну ситуацію в Європі та загальну міжнародну політику щодо війни з Росією.

    Співрозмовники зазначають, що одним із перших ризиків, які обговорювалися, може стати скорочення поставок ракет для систем протиповітряної оборони. Однак, за словами учасників наради, це розглядається лише як один із можливих викликів і не є найгіршим сценарієм.

    Також у владі звертають увагу на можливе зростання світових цін на нафту і газ. Подібний розвиток подій може вплинути на економічну ситуацію в Європі, що, своєю чергою, позначиться на політичних рішеннях щодо підтримки України.

    Найбільші побоювання, за словами джерел, пов’язані з можливими змінами позиції окремих країн Європейського Союзу у питанні переговорів із Росією. У разі затягування війни на Близькому Сході частина європейських держав може посилити занепокоєння через енергетичну безпеку.

    У цьому контексті в Офісі президента також обговорювали заяви російського керівництва щодо можливості припинення поставок газу до Європи. За словами співрозмовників, на Банковій вважають, що подібний сценарій може створити додатковий тиск на європейські уряди.

  • Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    У березні 2026 року українці продовжать оплачувати житлово-комунальні послуги за чинними тарифами без підвищення. Вартість електроенергії, газу та теплопостачання залишиться стабільною, однак фактичні суми у платіжках і надалі суттєво відрізнятимуться залежно від регіону проживання та рівня споживання.

    Найбільш уніфікованим тарифом залишається електроенергія. Для побутових споживачів вона коштує 4,32 грн за кВт·год і ця ціна, згідно з урядовими рішеннями, діятиме щонайменше до 30 квітня 2026 року. Водночас окремі категорії споживачів платять менше. Домогосподарства з електроопаленням можуть користуватися зниженим тарифом у межах встановленого обсягу споживання, а власники дво- та тризонних лічильників отримують нічні або позапікові знижки.

    Попри єдину ціну на світло, підсумкова сума у рахунках різниться через площу житла, тип опалення, енергоефективність будинку та сезонні витрати електроенергії.

    Без змін у березні залишиться і тариф на теплопостачання. В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на тепло, запроваджений під час воєнного стану. Однак саме опалення демонструє найбільшу регіональну різницю: у різних містах ціна гігакалорії коливається приблизно від 1300 до понад 2000 гривень. На кінцеву вартість впливають стан тепломереж, джерела енергії, витрати підприємств та місцева тарифна політика.

    Тариф на газ для більшості українських родин також залишиться фіксованим. Основний постачальник газу для населення зберігає ціну 7,96 грн за кубометр, і вона діятиме щонайменше до кінця опалювального сезону 2025–2026 років. Інші постачальники пропонують річні контракти з незначною різницею вартості — переважно в межах 8–10 грн за кубометр.

    Найбільша різниця у комунальних витратах спостерігається у водопостачанні. На відміну від електроенергії та газу, тарифи на воду встановлюються або національним регулятором, або місцевою владою. Через це ціна одного кубометра води разом із водовідведенням може відрізнятися у кілька разів навіть між сусідніми містами. В окремих громадах вона становить близько 25–30 грн, тоді як в інших перевищує 50 грн за повний цикл послуги.

    Експерти пояснюють, що різниця формується через зношеність інфраструктури, витрати на електроенергію для насосних станцій, доступ до водних ресурсів та масштаби модернізації мереж.

    Станом на початок весни уряд не анонсував перегляду ключових тарифів для населення. Очікується, що щонайменше до завершення опалювального сезону ціни залишатимуться стабільними. Водночас фахівці попереджають: після завершення дії мораторію питання перегляду тарифів може знову повернутися до порядку денного, особливо з огляду на фінансовий стан енергетичних і комунальних підприємств.

    Отже, навесні українці не побачать різкого зростання тарифів, однак розмір платіжок і надалі залежатиме передусім від регіону, типу житла та обсягів споживання ресурсів.

  • Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Підвищення тарифів на газ та електроенергію до завершення війни в Україні наразі не очікується. Проєкти рішень щодо зміни цін для населення відсутні, а можливе розроблення так званої «дорожньої карти» перегляду тарифів розпочнеться лише після завершення бойових дій.

    Про це в ефірі телеканалу «Київ 24» заявив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. За його словами, у жодному з профільних міністерств не готується проєкт постанови щодо зміни тарифів для домогосподарств ані на ринку електроенергії, ані на ринку природного газу.

    Рябцев нагадав, що підготовка подібних рішень є тривалим процесом і вимагає чіткого дотримання регламенту Кабінету Міністрів. Інакше документ може бути оскаржений у судовому порядку. Він зазначив, що в минулі роки, зокрема під час прем’єрства Володимира Гройсмана, вже були випадки, коли рішення щодо тарифів ставали предметом судових спорів.

    За словами експерта, наразі відсутні навіть попередні розрахунки, які могли б лягти в основу нормативного акта. Водночас він підтвердив, що між урядом України та Міжнародним валютним фондом підписано меморандум, який передбачає можливість розгляду змін у сфері тарифоутворення після війни. Йдеться про перегляд як цін на електроенергію та газ як товар, так і тарифів на їх передачу та розподіл.

    Іншої думки дотримується енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Він не виключає, що питання підвищення тарифів може бути актуалізоване ще під час воєнного стану, оскільки, за його словами, міжнародні кредитори можуть наполягати на поступовому скороченні фінансового навантаження на енергетичні підприємства.

    Ігнатьєв припускає, що можливе зростання може бути розтягнуте на кілька років із щорічним підвищенням у межах близько 20% із допустимим відхиленням. За такого сценарію чинний тариф на електроенергію для населення у розмірі 4,32 грн за кВт/год теоретично може зрости до приблизно 8,5 грн протягом чотирьох років.

    Наразі в Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. Тож питання можливого перегляду цін офіційно відкладене до післявоєнного періоду.