Українське Національне антикорупційне бюро (НАБУ) стоїть перед значними викликами у веденні своїх розслідувань, особливо тоді, коли йдеться про обшуки народних депутатів. Недавно стало відомо, що детективи НАБУ висловили бажання отримати право проводити обшуки без попереднього погодження з Генеральним прокурором України, що породжує серйозні дискусії та питання щодо правових аспектів цього кроку.
Іноземні експерти провели аудит діяльності НАБУ за період з 2021 по 2023 роки. У своєму звіті вони вказали, що виявили декілька обмежень повноважень детективів для того, щоб покращити ефективність їх роботи.
Зокрема, детективи НАБУ скаржаться, що не можуть починати розслідування щодо можливої корупції народних депутатів України лише на підставі дозволу прокурора САП, а мають також отримати погодження Генерального прокурора. Також антикорупціонери не можуть без погодження Генпрокурора обшукувати приміщення народних депутатів, звертатися за тимчасовим доступом до банківської інформації стосовно них та вживати інші заходи.
Окрім того, детективів НАБУ не влаштовують законодавчі обмеження щодо використання ними певних засобів під прикриттям та оперативних інструментів.
Однак, постає питання, чи справді погодження на слідчі дії є перепоною в ефективних розслідуваннях НАБУ. Адже детективи давно вже “прославилися” гучними викриттями високопосадовців, однак для того, щоб довести своє “викриття” іноді їм не вистачає і десяти років.
У кінці травня НАБУ потрапило у скандал – стало відомо про ймовірне розголошення даних досудового розслідування представниками бюро в інтересах нібито бізнесмена Юрія Голика, який є фігурантом антикорупційного розслідування по “Великому будівництву”.
Через цю справу директор НАБУ Семен Кривонос відсторонив свого першого заступника Гізо Углаву від виконання обов’язків на час досудового розслідування.
Окрім того, 20 червня вийшло ще одне журналістське розслідування про ймовірний злив даних з НАБУ, у якому фігурує вже сам директор бюро Семен Кривонос.
Після скандалів нардепи з комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики викликали на засідання директора НАБУ Семена Кривоноса. Однак, він цей виклик проігнорував, посилаючись на те, що обговорювати розслідування щодо ймовірних зливів даних передчасно. Після цього депутати вирішили провести виїзне засідання у НАБУ, однак коли воно відбудеться – поки не відомо.
Міжнародні аудитори раніше констатували, що ВАКС розглядає справи роками, а детективи НАБУ можуть розслідувати їх десятиріччями.
Та й, як показує практика, тривалість розслідування антикорупціонерів ніяк не впливає на його якість, адже “гучні” справи НАБУ проти високопосадовців вже неодноразово розвалювалися в судах.
Наочним прикладом є кримінальні провадження проти ексміністра інфраструктури Володимир Омеляна. Обидві справи розвалилися у судах. Як зазначив ексміністр, кримінальні провадження НАБУ завдали йому суттєвих репутаційних та фінансових збитків. Адже його протягом багатьох років згадували у зведеннях НАБУ як міністра, проти якого відкрите кримінальне провадження, що понесло за собою, зокрема, проблеми з банківськими установами.
Однак НАБУ і САП не стали офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації. Це зробили лише окремі детективи у приватних розмовах.
Однією з нещодавніх “гучних” справ, яку НАБУ розслідує вже п’ять років, є справа проти вже колишнього міністра агрополітики Миколи Сольського. За версією слідства, Сольський нібито заволодів земельними ділянками у Сумській області, які начебто належали Національній академії аграрних наук.
Проте, як згодом з’ясувалося, таких земель ані у нього, ані у його родини чи афілійованих осіб немає. Проте є в учасників АТО, яким держава надала право на їхню приватизацію. Чим саме заволодів Сольський – у НАБУ відмовилися уточнювати. Понад те, детективи намагалися “злити” експертизу, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про невинуватість Сольського. Однак, публічні звинувачення зробили своє – Сольський залишив свою посаду міністра.
