Uanews.life

Позначка: Харківська область

  • ВАКС конфіскував BMW і Toyota родини ексголови Харківського обласного ТЦК

    ВАКС конфіскував BMW і Toyota родини ексголови Харківського обласного ТЦК

    Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи родини колишнього виконувача обов’язків начальника Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Артема Требесова та ухвалив рішення про їх конфіскацію в дохід держави.

    Йдеться про два елітні автомобілі — BMW X6 2023 року випуску та Toyota Camry Hybrid 2022 року, загальна вартість яких перевищує 4,85 мільйона гривень. За рішенням суду один із транспортних засобів підлягає безпосередній конфіскації, а з іншого буде стягнуто грошовий еквівалент вартості. Загальна сума стягнення становить понад 4 мільйони гривень.

    Відповідне рішення ухвалила колегія суддів ВАКС у складі Тимура Хамзіна, Сергія Мойсака та Віри Михайленко.

    Як встановив суд, у 2023–2024 роках, коли Артем Требесов очолював районний ТЦК та паралельно виконував обов’язки начальника Харківського обласного ТЦК, його близькі особи оформили на себе два дорогі автомобілі. Водночас офіційні доходи родини не дозволяли здійснити такі придбання законним шляхом.

    Національне агентство з питань запобігання корупції провело моніторинг способу життя посадовця та дійшло висновку, що джерела походження коштів на купівлю BMW та Toyota не підтверджені. Зібрані матеріали стали підставою для звернення до суду та подальшого визнання активів необґрунтованими.

    У ВАКС наголосили, що рішення ухвалено в межах цивільної процедури конфіскації необґрунтованих активів, яка не потребує обвинувального вироку у кримінальній справі. Таким чином, елітні автомобілі родини ексочільника Харківського обласного ТЦК перейдуть у власність держави.

  • Ексдепутата від “Слуги народу” підозрюють у приховуванні майна на 31,5 млн грн

    Ексдепутата від “Слуги народу” підозрюють у приховуванні майна на 31,5 млн грн

    Колишньому депутату Харківської районної ради повідомили про підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до електронної декларації. Про це інформують Харківська обласна прокуратура, поліція та співрозмовник “Української правди” у правоохоронних органах.

    За даними джерел УП, фігурантом справи є ексдепутат Харківської районної ради від партії “Слуга народу” Саїд Халід Пахлаван. Слідство встановило, що на момент подання щорічної декларації за 2023 рік він обіймав посаду депутата Харківської районної ради VIII скликання.

    Правоохоронці зазначають, що всупереч вимогам антикорупційного законодавства посадовець не задекларував майно та фінансові зобов’язання, які підлягали обов’язковому декларуванню. Загальна сума незадекларованих активів перевищує 31,5 млн гривень.

    Зокрема, у декларації відсутня інформація про автомобіль Porsche Cayenne, який підозрюваний придбав за 1,3 млн грн, а згодом продав за 1,4 млн грн. Також не були вказані грошові кошти на банківських рахунках у кількох фінансових установах — загалом понад 173 тис. гривень станом на кінець звітного періоду.

    Крім того, ексдепутат не задекларував позику від фізичної особи у розмірі 700 тис. євро, що за офіційним курсом НБУ становить понад 28,7 млн гривень, а також доходи у вигляді банківських відсотків.

    За результатами перевірки встановлено, що відомості, зазначені у декларації, не відповідають дійсності на суму понад 31,5 млн гривень. У прокуратурі уточнюють, що влітку 2025 року повноваження депутата були достроково припинені.

    Правоохоронці викрили колишнього посадовця в Одесі, де він нині тимчасово проживає. За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури йому повідомлено про підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до декларації.

  • У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    На тлі повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів втратили можливість тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових регіонах зруйнована або недоступна, бюджетні кошти продовжують освоюватися за схемами, далекими від реального розвитку спорту. Харківська область у 2023 році стала показовим прикладом того, як війна перетворюється на прикриття для корупції, фіктивних заходів і навіть схем з вивезення чоловіків призовного віку за кордон.

    За офіційними бюджетними даними, лише у 2023 році на навчально-тренувальні збори в Харківській області було виділено близько 50 мільйонів гривень. Ця сума в рази перевищує фінансування аналогічних програм у багатьох інших регіонах України. Особливу увагу привертає той факт, що майже 11 мільйонів гривень із цієї суми було спрямовано на розвиток регбі — нішевого виду спорту з мінімальною кількістю спортсменів і майже повною відсутністю масової бази.

    Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

    Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

    Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

    Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

    Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

    Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

    Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

  • Будівництво укриття для ліцею в Балаклії обійшлося бюджету на мільйони дорожче

    Будівництво укриття для ліцею в Балаклії обійшлося бюджету на мільйони дорожче

    Безпека дітей у прифронтовій Балаклії стала універсальним прикриттям для сумнівних бюджетних рішень, ухвалених у режимі фактичної адміністративної тиші. Під приводом нагальної необхідності будівництва укриття для ліцею № 2 питання вартості, обґрунтованості кошторисів і реального контролю були повністю виведені за межі публічної дискусії.

    Умови війни у цьому випадку перетворилися на зручний аргумент, який дозволяє не ставити запитань. Сам факт обстрілів використовується як аксіома, що нібито не допускає перевірки цифр, строків і процедур. У результаті безпековий проєкт перетворився на закриту фінансову конструкцію, де контроль замінено формальністю.

    Весь процес будівництва укриття був реалізований у замкненому контурі управлінських рішень. Стратегічний напрям формувався на рівні обласної адміністрації, галузева координація здійснювалася профільним департаментом, а рішення на рівні громади приймалися без зовнішнього нагляду. Кінцеві параметри закупівлі, умови договору та його супровід залишилися в руках одного структурного підрозділу. Така концентрація повноважень фактично усунула будь-які запобіжники.

    Закупівля будівельних робіт з очікуваною вартістю 7 433 410,39 гривні відбулася без реальної конкуренції. У торгах взяв участь лише один учасник, який автоматично став переможцем. Відсутність альтернативних пропозицій нівелювала саму ідею цінового стримування та перетворила формальну прозорість процедури на ілюзію.

    5 грудня 2025 року відділ освіти уклав договір № 204 з приватним підприємством «Будівельна фірма “ПРОМТЕКС”». Попри декларований короткий термін виконання робіт до кінця року, документ містить положення, які дозволяють змінювати строки та вартість без чітко визначених обмежень. Фактичний контроль за виконанням робіт обмежився підписанням актів без незалежного технічного нагляду.

    Аналіз кошторисної документації свідчить про системне завищення вартості матеріалів без жодного технічного або ринкового обґрунтування. Анкери для георешітки закладені за ціною 32,64 гривні при базовій вартості 32,00 гривні. Будівельні болти включені до кошторису з розрахунку 171 360 гривень за тонну при ринковій ціні близько 168 000 гривень. Аналогічна ситуація з брусками хвойних порід, вартість яких зросла до 11 424 гривень за кубічний метр, та георешіткою, закладеною по 234,60 гривні замість 230,00.

    На перший погляд ці відхилення можуть здаватися незначними, однак у масштабах усього проєкту вони формують системну переплату. Сукупно завищення кошторису сягає близько 30 відсотків від загальної вартості робіт. У грошовому еквіваленті це понад 2,2 мільйона гривень бюджетних коштів, які були витрачені без належного економічного обґрунтування.

    Таким чином, укриття для навчального закладу в прифронтовій громаді стало не лише інфраструктурним об’єктом, а й прикладом того, як війна використовується як універсальний індульгенційний аргумент. Під гаслом захисту дітей зникає конкуренція, стирається контроль і розмивається відповідальність, а бюджет перетворюється на ресурс, доступний для безкарного маневру.

  • Керівника Куп’янської МВА Андрія Беседіна можуть призначити очільником Полтавської області

    Керівника Куп’янської МВА Андрія Беседіна можуть призначити очільником Полтавської області

    За інформацією з поінформованих джерел, в Офісі Президента розглядають кандидатуру Андрія Беседіна на посаду начальника Полтавської обласної військової адміністрації. Його називають основним претендентом від харківської управлінської групи, пов’язаної з чинним керівництвом області та близькими до нього політичними й бізнесовими колами.

    Беседін 1983 року народження, уродженець Будапешта. Наразі він очолює Куп’янську міську військову адміністрацію, є депутатом Борівської селищної ради восьмого скликання та засновником громадської організації «Федерація футболу Борівщини».

    Водночас його діяльність уже неодноразово опинялася в центрі локальних скандалів. Зокрема, йшлося про сумнівне використання автомобіля екстреної медичної допомоги, системний самопіар за рахунок ресурсів комунальних підприємств, а також недостатню увагу до потреб військовослужбовців. Майнова декларація посадовця загалом виглядає типовою для представників української управлінської вертикалі та не містить різких відхилень, однак і не дає відповідей на всі питання.

    Окремий резонанс викликає діяльність створеної Беседіним громадської організації. Серед її членів — особи, які фігурували в історіях із можливими зловживаннями під час будівництва фортифікацій, а також колишні політики, пов’язані з проросійськими та забороненими в Україні політичними силами. Додаткову критику спричинила відмова керівника Куп’янської МВА звільнити посадовця, якого пов’язують із підозрами у співпраці з Російською Федерацією.

    Найбільш чутливим питанням залишається інформація про проживання близьких родичів Беседіна на території Росії — у кількох регіонах, включно з Москвою. У цьому контексті ключовим стає питання, чи були всі такі зв’язки повністю та належним чином задекларовані під час спеціальної перевірки кандидата на посаду керівника Полтавської ОВА в умовах повномасштабної війни.

  • У Харківській області викрили схему фіктивного «збільшення» площ будівель

    У Харківській області викрили схему фіктивного «збільшення» площ будівель

    Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського району Ігор Тесленко роками використовував Державний реєстр речових прав на нерухоме майно для легалізації самочинних реконструкцій та маніпуляцій із характеристиками об’єктів.

    Камеральна перевірка Міністерства юстиції України, завершена 27 жовтня 2025 року, виявила системні порушення під час проведення реєстраційних дій. Зокрема, зміни вносилися без введення об’єктів в експлуатацію, без присвоєння адрес та без обов’язкових відомостей з державної електронної системи у сфері будівництва. Реєстрація здійснювалася виключно на підставі технічних паспортів приватних компаній, що прямо заборонено законодавством.

    Суть схеми була типовою та повторюваною. У реєстр вносилися «оновлені» дані щодо площі, поверховості та функціонального призначення об’єктів, які не відповідали ані правовстановлюючим документам, ані фактичному стану нерухомості. Незавершені або старі будівлі реєструвалися як повністю завершені, а невеликі приміщення — у кілька разів більшими.

    Найбільш показовими стали випадки зміни площ без жодних дозвільних документів. У Харкові площу нежитлових приміщень на одному з проспектів було збільшено зі 139,7 до 237,5 квадратного метра. В інших населених пунктах Харківської області житлові будинки «виростали» з 48 до понад 220 квадратних метрів, а нежитлові об’єкти — з кількох сотень до більш як 2000 квадратних метрів.

    Перевірка також встановила, що реєстратор не проводив обов’язкових пошуків у реєстрах, не направляв запитів до органів влади щодо прав, які виникли до 2013 року, та ігнорував вимоги щодо перевірки судових заборон і обтяжень.

    У результаті Міністерство юстиції України ухвалило рішення про тимчасове блокування доступу реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас це рішення порушує ширше питання відповідальності управлінської вертикалі, яка роками не реагувала на масштабні й системні порушення у сфері державної реєстрації.

  • ДБР оголосило нову підозру ексочільнику СБУ Харківщини Роману Дудіну

    ДБР оголосило нову підозру ексочільнику СБУ Харківщини Роману Дудіну

    Державне бюро розслідувань повідомило про затримання та оголошення нової підозри колишньому начальнику управління Служби безпеки України в Харківській області Роману Дудіну. Це сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після внесення застави.

    За даними слідства, фігурант, якого раніше підозрюють у державній зраді, сплатив понад 4,2 млн гривень застави. Водночас правоохоронці оголосили йому нову підозру — за організацію незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації та спробу усунення її керівництва у перші години повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року.

    Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

    Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

    У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.

  • Росія не готова до масштабного наступу на півночі України — ISW

    Росія не готова до масштабного наступу на півночі України — ISW

    Російські війська наразі не створили умов для початку нового масштабного наступу через міжнародний кордон на півночі України — у Сумській та Харківській областях. Також немає доказів того, що армія РФ готується або здатна найближчим часом провести значну наступальну операцію на цій ділянці фронту. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни.

    Аналітики зазначають, що не зафіксували жодних ознак великомасштабної передислокації російських сил у зону відповідальності Північного угруповання військ або безпосередньо до північного кордону України. За їхньою оцінкою, таких переміщень, які могли б забезпечити цілеспрямовану наступальну операцію, наразі не відбувається.

    Водночас в Інституті звертають увагу на відмінності в російській тактиці на цьому напрямку. На відміну від ситуації поблизу Покровська та Гуляйполя, російські війська не проводили підготовки поля бою до масштабного наземного наступу в Сумській і Харківській областях.

    Зокрема, РФ не здійснювала тривалої кампанії повітряних атак із застосуванням безпілотників. Аналітики наголошують, що такі удари БПЛА стали частиною стандартного російського оперативного шаблону, спрямованого на ослаблення української логістики та оборони перед інтенсифікацією наземних дій. Відсутність такої підготовки на півночі України, за оцінкою ISW, є показовою.

    У звіті також зазначається, що найближчими днями або тижнями російські війська можуть намагатися здійснювати окремі транскордонні атаки. Їхньою метою, ймовірно, є створення інформаційного ефекту на тлі мирних переговорів — зокрема, формування враження про нібито нестабільність північного фронту.

    Аналітики підкреслюють, що наразі такі дії мають радше демонстративний характер і не свідчать про намір захоплювати території в межах ширшої наступальної кампанії.

    Водночас у ISW застерігають: якщо російська армія розпочне узгоджену кампанію повітряних ударів по тактичному та оперативному тилу України або здійснить масштабну передислокацію додаткових сил до Північного угруповання військ, це може свідчити про підготовку нового наземного наступу на півночі.

    У такому разі, зазначають аналітики, російському командуванню довелося б знизити пріоритет південного та східного напрямків фронту.

  • Паливні групи на Харківщині заробляють на неякісному дизелі й комунальних тендерах

    Паливні групи на Харківщині заробляють на неякісному дизелі й комунальних тендерах

    Колишнього заступника голови Харківської ОДА Олександра Скакуна разом із його братом Юрієм пов’язують із мережею компаній, через які роками працюють паливні схеми на Харківщині. У центрі цієї історії – ТОВ «Брент Ойл», через яке, за даними джерел, постачається неякісне пальне для комунальних підприємств міста й області. Формально все виглядає як звичайні публічні закупівлі, але за лаштунками тендерів криється ціла індустрія тіньових доходів.

    Суть моделі проста й цинічна одночасно. На торги виходять підконтрольні між собою структури, створюючи видимість конкуренції. Переможцем стає «потрібна» компанія, а ціна пального, закладена в тендер, суттєво завищується порівняно з ринковою. При цьому якість палива нерідко виявляється нижчою, ніж заявлено в документах. Частина ресурсів, які за паперами мали б використовуватися, наприклад, для будівництва та ремонту доріг, опиняється в роздрібному продажі на звичайних заправках. Акцизи й податки, за інформацією співрозмовників, або не сплачуються повністю, або мінімізуються через фіктивні операції. Решта суми осідає в «тіні» у вигляді обготівкованих коштів.

    Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

    Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

    Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

    Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

    Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

    На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

  • Схема “для своїх”: як на Харківщині зникають мільйони під прикриттям відбудови

    Схема “для своїх”: як на Харківщині зникають мільйони під прикриттям відбудови

    Поки держава рахує кожну копійку на відбудову зруйнованої інфраструктури, у Харківській області, схоже, ніхто й не планував “затягувати паски”. Під прикриттям гучних назв і стратегічних підприємств уже понад рік, за повідомленнями джерел, діє масштабна корупційна схема, що охоплює одразу кілька структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південну залізницю» та «Чугуївський авіаремонтний завод».

    Суть схеми типова для українських реалій: державні підприємства проводять тендери формально, але фактично “під своїх”. Переможцями знову й знову стають одні й ті самі компанії — ТОВ «ПСК Енергобуд», ТОВ «Регіон-Буд», ПП «Голден І К», ТОВ «Техімпекс». Конкуренції немає взагалі: один учасник, завищені у два-три рази ціни, потрібні підписи — і чергові десятки мільйонів бюджетних гривень “освоєні”.

    Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

    Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

    Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

    Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

    Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

    На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

    По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

    Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.