Uanews.life

Позначка: інфляція

  • Пишний заявляє, що з економікою України все буде добре

    Пишний заявляє, що з економікою України все буде добре

    За останні місяці в Україні інфляція пришвидшилася та наблизилася до 5%. Проте, за прогнозами, вона продовжить зростати, а вже наступного року почне знижуватися.

    Голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу зазначив, що завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску, інфляцію вдасться сповільнити до 6,6% у 2025 році. У 2026 році інфляція має повернутися до цільового показника НБУ у 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

    Андрій Пишний також підкреслив, що економічне відновлення України триватиме, хоч і буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми. У першому півріччі 2024 року економічне зростання тривало, але сповільнилося через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Попри це, бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а стабільна робота морського коридору підтримувала економічну активність.

    “Попри дефіцит електроенергії та менші врожаї порівняно з минулим роком, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами першого кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема за підтримки масштабних програм кредитування”, – зазначив Пишний.

    На думку голови НБУ, поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики, розбудова експортних шляхів та пожвавлення зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4-5% у 2025-2026 роках.

    За даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні у річному вимірі склала 4,8%, прискорившись з 3,3% у травні. Інфляція на споживчому ринку у червні порівняно із травнем становила 2,2%, з початку року – 4,3%.

    Згідно з Макроекономічним та монетарним оглядом НБУ, споживча інфляція прискорилася в червні через вичерпання минулорічного врожаю та падіння курсу гривні. Проте подальше зниження цін на продукти відбувалося завдяки більшій пропозиції через теплу погоду на початку року, а також завдяки великому торішньому врожаю і переорієнтації виробників на внутрішній ринок.

  • Аналіз стану економіки України на сьогодні

    Аналіз стану економіки України на сьогодні

    У своїй новій статті економіст Богдан Данилишин підбив підсумки останніх тенденцій в українській економіці. Станом на середину 2024 року, економічні показники демонструють певні поліпшення поряд з численними викликами, зокрема, високими безпековими ризиками та проблемами з енергетичною інфраструктурою.

    Ділова активність та інфляційні очікування

    Згідно з даними Національного банку України, індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) знизився до 99,5% в порівнянні з 103% у першому кварталі 2024 року. Це свідчить про зменшення оптимізму підприємців щодо майбутньої ділової активності. Водночас поліпшуються інфляційні очікування та прогнози щодо залучення інвестицій. Багато підприємців очікують збільшення обсягів реалізації продукції і витрат на інвестиції в обладнання, хоча й менш активними темпами.

    Червень 2024 року приніс нові виклики у вигляді віялових відключень електроенергії, які негативно вплинули на економічну активність. Мінекономіки зазначає, що це обмежило як підприємства, так і споживачів, стримуючи загальний економічний розвиток. Незважаючи на це, зростання ВВП залишилося майже на рівні попереднього місяця — 1,1%.

    Стан ринку праці та заробітні плати

    Згідно з даними Мінекономіки, середня номінальна зарплата за вакансіями в червні 2024 року зросла на 21,8% і досягла 19 244 грн. Водночас, середня зарплата за резюме зросла на 16,8%, до 20 147 грн. Це свідчить про позитивні тенденції на ринку праці, хоча високий рівень безпекових ризиків і дефіцит кваліфікованих кадрів продовжують створювати труднощі.

    Фінансовий сектор та бюджет

    Фінансовий сектор продовжує адаптуватися до нових умов. Облікова ставка НБУ була знижена до 13% з 14 червня, але реальний розрив між нею та інфляцією залишається значним. Попри зниження ставок по депозитах і кредитах, вартість кредитів для корпоративного сектору зросла, що свідчить про зростання витрат на фінансування бізнесу.

    Бюджетний дефіцит становить $16,7 млрд, що є 50% від загального обсягу доходів. З початку року до 9 липня було залучено 273,3 млрд грн для покриття дефіциту, а загальна сума міжнародної фінансової допомоги до держбюджету до 3 липня 2024 року склала близько $91,1 млрд.

    Енергетичний сектор та інфляція

    Рівень річної інфляції зріс до 4,8% в червні, що є значним підвищенням порівняно з 3,3% у травні. Основною причиною інфляції стало підвищення тарифів на електроенергію через руйнування енергетичної інфраструктури. Це спричинило підвищення витрат бізнесу та споживачів, що відобразилося на загальному рівні цін.

    Обмінний курс і валютні очікування

    З початку року гривня девальвувала до долара США на 7,6%. НБУ продовжує контролювати обмінний курс, але дефіцит резервів зріс до $14,8 млрд до 5 липня. Це свідчить про труднощі в управлінні валютним ринком і вплив на валютні очікування українців.

  • Українські підприємства різко підвищують зарплати своїм працівникам

    Українські підприємства різко підвищують зарплати своїм працівникам

    Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

    За даними огляду, разом із збільшенням соціальних виплат і мінімальним рівнем інфляції, цей тренд сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення. У червні кількість нових вакансій на сайтах з пошуку роботи практично залишилася незмінною, не дивлячись на зазвичай сезонне зростання, пов’язаного  з початком жнив.

    Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

    Опитування серед бізнес-спільноти відобразило зниження економічної активності, що спричинило зменшення кількості робочих місць порівняно з травнем. Проте деякі професії, зокрема у сферах охорони, будівництва та робітників спеціальностей, продемонстрували стійке збільшення числа вакансій.

    Кількість шукачів роботи, вимірювана кількістю резюме, незначно зросла, що переважно відображало вплив сезонності.

  • В Україні підвищать податки

    В Україні підвищать податки

    Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики України, Данило Гетманцев, попереджає про необхідність ревізії податкової політики в країні у зв’язку з погіршенням бюджетної ситуації, яке очікується до 2025 року. Він також зазначив, що одним з варіантів урядових заходів для поповнення бюджету розглядається можлива девальвація української гривні.

    “На жаль, без перегляду податків не обійтися, оскільки у 2025 році бюджетна ситуація ще більше погіршиться. Не тільки через зростання видатків на армію, які ми маємо закривати власними силами, а й через невизначеність із міжнародною допомогою. Потреба в міжнародному фінансуванні України на 2025 рік оцінюється в 32 млрд доларів, з яких 15 млрд доларів ми поки не розуміємо, чим покривати”, – сказав Гетьманцев в інтерв’ю.

    Також розглядаються варіанти емісії або прискореної девальвації гривні та перерозподіл залишку коштів місцевих бюджетів на суму до 155 млрд грн. Але до таких варіантів вдаватимуться в крайньому випадку, зазначив голова комітету.

    “Підвищення податків це теж погане рішення, тут немає дискусії, але, воно, скажімо так, з усіх наявних є найменш шкідливим, і тому ми очікуємо на пропозиції саме щодо оподаткування від Кабінету міністрів”, – додав Гетманцев.

  • Гривня на межі гіперінфляції, що прогнозують експерти

    Гривня на межі гіперінфляції, що прогнозують експерти

    Пішли плітки, що друкарський верстат з випуску національної валюти в Україні продовжує масово друкувати гривню. Усі експерти прогнозують до кінця цього року і початку наступного – гіперінфляцію. Будьте до цього готові. Гривня в один момент може низько впасти.

    З економічного погляду 2024 рік відрізнятиметься від попереднього. Ще на початку минулого року прогнозувалося зростання економіки на рівні до 1%, але фактично було 5% зростання економіки.

    Наприкінці 2023 року Національний банк переглянув прогноз і говорив про зростання економіки на рівні близько 3%. Також варто взяти до уваги удари ворога по енергетичній та портовій інфраструктурі. Це одразу свідчить про мінус 0,6% зростання економіки.

    Нацбанк оновлюватиме макропрогноз. Ми побачимо оновлені показники щодо інфляції. Наприклад, завдяки різним успішним діям Національного банку та уряду нам вдалося зберегти макроекономічну ситуацію таку, як торік.

    Інфляція на кінець 2023 року була близько 5%. На кінець квітня 2023-го вона складала 3,2%, і за прогнозами Національному банку України інфляція збільшиться у другому півріччі 2024-го, а на кінець року складатиме близько 8%. Потім “розвернеться” та вже на кінець наступного року складатиме приблизно 5%,– підкреслив Василь Фурман.

    Щодо такого важливого показника, як золото-валютні резерви, тобто фінансової подушки української гривні, вони прогнозуються Національним банком на достатньо високому рівні. Якщо говоримо про 2024 рік, то це 42 мільярдів доларів, а на 2025 рік – 43 мільярди, тому ситуація непроста.

    Також на ринку праці у нас є дефіцит кадрів, що негативно впливає на економічне зростання.

  • Уряд свідомо створює умови для зростання інфляції

    Уряд свідомо створює умови для зростання інфляції

    Економічні експерти стверджують, що урядовці свідомо створюють умови для зростання інфляції. Підвищення цін на енергоносії, збільшення податків та тарифів на комунальні послуги – все це впливає на кінцеву вартість продукції.

    Підприємства змушені підвищувати ціни на товари та послуги, щоб компенсувати зростання витрат. У свою чергу, це призводить до зниження купівельної спроможності населення і подальшого підвищення цін, створюючи замкнене коло.

    Кабмін прийняв рішення, згідно з яким бізнес має імпортувати 80% електроенергії в балансі споживання, щоб гарантовано отримати ще 20% з боку “Укренерго”. Проте, як відзначає політолог Кирило Сазонов, проблема в тому, що Україна не імпортує стільки електроенергії, щоб її вистачило всім підприємствам. В результаті дефіциту, в перший же день дії постанови, вартість імпортної енергії ажіотажно зросла – причому відразу на 20% і її все одно на всіх не вистачило.

    “Ажіотажні ціни на імпортне світло – це нове розкручення спіралі інфляції в Україні. Тому що слідом, автоматично, зросте собівартість української продукції. А слідом — ціни на всі товари і послуги. Це вдарить по вразливим категоріям населення – тому що, на відміну від тарифів, акцизів і цін, ні пенсії, ні зарплати в Україні не ростуть”, — відзначив експерт.

    За його словами, донати від бізнесу і населення вже суттєво впали. “Це бачать усі. І справа не в тому, що населення та бізнес не хочуть допомагати. А в тому, що вони більше не мають ресурсу це робити. Натомість уряд, щоб компенсувати цей ресурс, робить найгірше – ще більше закручує гайки в надії наповнити бюджет”, — підкреслив Сазонов.

    За його словами, єдине чого доб’ється уряд своїми рішеннями – це закриття підприємств, а звідси падіння доходів у бюджет та росту безробіття.

    “Чиновникам слід перестати загравати з населенням, і розставити пріоритети не так, як вимагає популізм, а так, як потрібно для перемоги. Люди можуть посидіти без світла. Можуть довго — я перевіряв. А підприємство закритого циклу без світла сидіти не може. Зараз передусім потрібно дбати про економіку. Інакше у нас просто закінчуться гроші”, – заявив Сазонов.

  • Дії НБУ по відношенню до курсу гривні ризикують підняти інфляцію

    Дії НБУ по відношенню до курсу гривні ризикують підняти інфляцію

    Національний банк України (НБУ) за останній місяць здійснив значний підйом курсу долара, що може викликати неспокій серед населення та економічних експертів. Відповідно до останніх даних, цього тижня безготівковий курс долара на міжбанку досягав 40,67 грн/$ і відходив на 40,47 грн/$, а закінчилася торгівля на майданчику Bloomberg на рівні 40,55 грн/$. Таке рішення НБУ викликає опитування щодо можливих наслідків для української економіки та споживчої інфляції.

    За місяць офіційний курс долара зріс майже на 1 грн (на 99 копійок): 1 травня був на 39,5151 грн/$, а 31-го – уже 40,5001 грн/$.

    Також майже на 1 гривню американська валюта подорожчала в травні, якщо дивитися на динаміку безготівкових котирувань на Bloomberg – з 39,57 грн/$ до 40,55 грн/$.

    Усе це сталося на помітному збільшенні попиту на долар.

    Сьогодні обсяг торгів на Bloomberg склав $178,7 млн, за цей тиждень – $1,3 млрд, за місяць – $4,2 млрд. Більшу частину цього попиту, як і раніше, покривав Національний банк зі своїх резервів. За попередньою оцінкою, у травні він продав на міжбанку понад $3 млрд, хоча у квітні було тільки $2,3 млн. Тож за підсумками місяця ми можемо побачити нове скорочення золотовалютних резервів НБУ, загальний обсяг яких у квітні просів на 3,1% – до $42,4 млрд.

    Кілька разів протягом травня на безготівковому ринку проводилися великі валютні купівлі на військові цілі України, але також збільшувався попит з боку бізнесу – як на поточні потреби з імпорту, так і через зняття низки валютних обмежень. Насамперед тих, що дають змогу компаніям вільніше гасити старі кредити перед іноземними партнерами/фінустановами, що було заборонено одразу на початку великої війни (постановою Нацбанку №18 від 24 лютого 2022 року).

    В останній тиждень банки також відзначають зростання попиту на долар з боку населення. Українці стали активніше скуповувати готівковий долар у касах у міру його подорожчання і безготівковий на картки. Одночасно активніше пішли конвертації в інвалюту гривневих депозитів у міру закінчення їхніх термінів.

    У банках вважають, що НБУ може постаратися закріпити гривню на нинішніх значеннях у червні, посилаються на середньорічний курс 40,7 грн/$, закладений в українському держбюджеті на 2024 рік.

    «40,7 грн/$ – це середній курс на рік, а не граничний, і в теорії міжбанк може навіть переходити позначку 41 грн/$, але цінник все одно має відкочуватися назад. Ми спостерігаємо девальвацію ривками: спочатку курс довго тупцює на місці, а потім його обвалюють за лічені тижні. Усе відбувається під контролем Нацбанку, а отже, з його схвалення. Кажуть, що це робиться для збільшення податкових зборів з експортерів, вигіднішої конвертації міжнародної допомоги та під тиском МВФ, який зажадав від нашого Кабміну не тільки чекати вливань від зовнішніх донорів, а й активно задіювати внутрішні джерела. Зокрема за допомогою девальвації. Однак усе це потрібно робити збалансовано, щоб сильно не розігнати інфляцію, оскільки зростання курсу долара переростає в зростання цін, за які відповідальний НБУ, а разом із підвищенням тарифів на електроенергію, ми можемо побачити помітне погіршення цього показника. Тому Нацбанк у червні, ймовірно, постарається уповільнити подорожчання долара, інакше потім буде важко пригальмувати інфляцію”, – проаналізував “Стране” ситуацію голова правління одного з банків.

    На чорному ринку курс продажу долара сьогодні піднявся з 41,0 грн/$ до 41,04 грн/$, а купівлі – з 40,3 до 40,5 грн/$. Тут з початку травня валюта подорожчала на 1,2 грн, адже 1 травня її ще можна було купити за 39,8 грн/$.

    У касах банків середня ціна продажу готівкового долара на початку травня становила 39,90 грн/$, а максимальна сягала 40,1 грн/$. Сьогодні ж, 31 травня, середній курс становив 41,11 грн/$, а максимальний – 41,40 грн/$, викуп же валюти відбувався в рамках 39,40-41 грн/$.

    Два найбільших держбанки Приватбанк і Ощадбанк ставили курси купівлі/продажу, відповідно, на 40,50-41,10 грн/$ і 40,50-41,15 грн/$.

    Максимальний картковий курс продажу у банків цієї п’ятниці досяг 41,55 грн/$, його ставив Акордбанк, а мінімальний був на 40,85 грн/$ в Укргазбанку. На купівлі сформувався діапазон 39,90-40,95 грн/$.

  • Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це друге поспіль зниження облікової ставки, що свідчить про стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зменшення інфляційних тисків.

    “З огляду на послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску, а також зниження ризиків надходження міжнародної фінансової підтримки, Національний банк продовжує цикл пом’якшення процентної політики. Це дасть змогу підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний.

    Попереднє зменшення відбулося 15 березня 2024 року і становило 0,5% річних.

    Пишний відзначив уповільнення інфляції з 4,3% у лютому до 3,2% у березні. А також заявив про поліпшення інфляційного прогнозу НБУ на 2024 рік із 8,6 до 8,2%. Але водночас НБУ погіршив свій прогноз щодо ВВП на 2024 рік із 3,6% до 3,0% через атаки рф на енергетику та інші інфраструктурні об’єкти.

    Пишний назвав такі актуальні військові ризики для економіки:

    1. Виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності або покриття значних дефіцитів, зокрема, в енергетичній сфері.

    2. Суттєві пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

    3. Продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт і здорожуватиме імпорт.

    4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій.

    5. Загострення ситуації на Близькому Сході, що, зокрема, збільшує для світової економіки ризики можливих перебоїв у постачанні енергоресурсів та їх подорожчання.

    Сьогоднішнє рішення Нацбанку щодо ставки матиме два ключові наслідки.

    По-перше, зниження облікової ставки напевно спровокує новий раунд зменшення процентних ставок за депозитами населення. Що підтверджується останніми подіями. Після рішення Нацбанку про попереднє просідання облікової ставки 15 березня 2024 року (на 0,5% – до 14,5%) річних середня прибутковість за гривневими вкладами фізосіб, що публікується регулятором, просіла на 0,23-0,36% річних за різними видами вкладень:

    – 3 місяці – з 14,38% до 14,02% річних;
    – 6 місяців – з 14,40% до 14,17% річних;
    – 12 місяців – з 14,28% до 13,98% річних.

    При цьому нагадаємо, що це тільки номінальні прибутковості, а реальні нижчі – банки віднімають 19,5% податків: 18% ПДФО (податок на доходи фізосіб) і 1,5% військовий збір. Отже, реальна ставка (за вирахуванням податків), наприклад, за 12-місячним вкладенням становить лише 11,25% річних, тобто незначно перевищує поточний рівень інфляції.

    По-друге, можна не сумніватися, що зниження нацбанківської ставки виллється в посилення тиску на валютний ринок і на курс гривні. Це вже стало непорушним правилом: що менше люди і бізнес можуть заробляти на своїх гривневих вкладах, то активніше вони займаються спекулятивними купівлями-продажами долара. Що виливається в розгойдування курсу гривня/долар і збільшення валютних продажів Нацбанку з його золотовалютних резервів.

    Що також підтверджується практикою. З 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара 38,69 грн/$ до 39,47 грн/$. А також збільшив за останні 5 тижнів загальний обсяг продажу долара з резервів одразу на 69% – з $1,7 млрд (попередні 5 тижнів) до $2,9 млрд. Що чимало, особливо з урахуванням нерівномірного виділення Україні міжнародної допомоги.

  • Цінова ситуація на продукти в Україні

    Цінова ситуація на продукти в Україні

    Українські споживачі стикаються зі складнощами при закупівлі продуктів харчування, зокрема, базових необхідних для нормального харчування товарів, внаслідок стрімкого зростання цін. Незважаючи на офіційні показники інфляції, які залишаються в межах прийнятних, споживачі відчувають реальне збільшення вартості продуктів, що стає суттєвим обтяженням для сімейних бюджетів.

    За даними компанії Picodi, вартість умовного продуктового кошика, який включає хліб, молоко, яйця, рис, сир, м’ясо, овочі та фрукти, зросла на 22% протягом одного року. Це значно перевищує офіційні цифри інфляції за той же період. Експерти вважають, що це може бути пов’язано з перерозподілом коштів у сімейних бюджетах через зростання комунальних платежів.

    За словами Оксани Руженкової, експертки Світового банку, багато споживачів змушені обирати продукти найнижчої цінової категорії, а ті, хто може собі дозволити, зволікають з покупкою дорогих продуктів, таких як сири, вершкове масло, ковбаси.

    Ситуація щодо пропозиції товарів також зазнає змін. Наприклад, на прилавках зменшується кількість польської продукції, а вітчизняні товари поступово замінюють її. Також експерти не виключають розширення асортименту “псевдопродуктів”, таких як сирні продукти замість сиру, спреди замість масла тощо.

    Прогнозуючи тенденції на найближчий період, експерти вказують на можливість зниження цін на деякі продукти, зокрема на соняшникову олію, яйця та цукор. Проте, ризик зростання цін на хліб та хлібобулочні вироби залишається високим через дефіцит продовольчої пшениці на внутрішньому ринку.

    Щодо овочів та фруктів, ціни на них можуть зрости на 5-7% через співвідношення попиту та пропозиції, інфляцію, погодні умови та світові тренди. Проте важливо враховувати якість продуктів, оскільки вона може впливати на цінову динаміку.

    Загалом, прогнозується помірне зростання споживчих цін у найближчі місяці. На тлі збільшення вартості продуктів харчування, споживачам слід бути більш уважними при плануванні своїх сімейних витрат та обирати більш економні альтернативи для збереження свого бюджету.

  • Нацбанк прогнозує зростання інфляції 2024 року

    Нацбанк прогнозує зростання інфляції 2024 року

    Згідно щоквартального звіту Національного банку України, відновлення української економіки у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Протягом перших місяців 2024 року інфляція в країні залишатиметься на рівні, схожому до поточних показників, однак очікується помірний її зріст у другому півріччі, що призведе до досягнення рівня 8,6% до кінця року.

    Надмірно сприятливі погодні умови, що впливали на сферу продовольства, та збільшення витрат бізнесу, зокрема на оплату праці, визначено як основні фактори прискорення інфляції. Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до рівня 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть як зменшення зовнішнього інфляційного тиску, зокрема через здешевлення енергоносіїв, так і послідовна монетарна політика Національного банку України.

    Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Щоб підтримати цей рух, вживатимуться заходи, такі як м’яка фіскальна політика, подальше стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак нещасливо, високі ризики безпеки, масштабні втрати і руйнування обмежуватимуть економічне зростання. Додатковий стримувальний чинник – ймовірне скорочення врожаїв після торішніх рекордів урожайності.

    Прогноз Національного банку України передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано. За рахунок швидкої адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості базова інфляція в 2023 році взагалі сповільнилася до 4,9%.