Uanews.life

Позначка: інфраструктура

  • В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні від початку 2026 року виконано майже половину запланованого обсягу ремонту на дорогах державного значення, який має бути завершений до 1 червня. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, станом на середину квітня дорожні служби вже відновили понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття. Це становить близько половини від запланованого обсягу робіт на цей період.

    Як зазначив Кулеба, у 2026 році ремонтні роботи стартували значно раніше, ніж зазвичай, що дозволило поступово наростити темпи. Якщо взимку дорожники виконували близько 4–5 тисяч квадратних метрів ремонту на добу, то зараз цей показник зріс до майже 200 тисяч квадратних метрів щодня.

    Збільшення темпів пов’язане як із покращенням погодних умов, так і з розширенням кількості ремонтних бригад. Наразі на дорогах державного значення працюють близько 200 бригад і майже 1,9 тисячі працівників.

    У попередніх повідомленнях уряду також зазначалося, що в окремі періоди до робіт залучали понад 235 бригад і більше ніж 2100 працівників, що дозволило перевищити початкові планові показники.

    Ремонтні роботи охоплюють ключові транспортні артерії по всій території України. Зокрема, дорожники працюють на таких важливих маршрутах:

    • М-03 Київ–Харків–Довжанський;
    • М-05 Київ–Одеса;
    • М-06 Київ–Чоп;
    • М-11 Львів–Шегині;
    • М-19 Доманове–Ковель–Чернівці–Тереблече;
    • М-21 Виступовичі–Житомир–Могилів-Подільський.

    Ці дороги мають стратегічне значення як для внутрішнього сполучення, так і для міжнародної логістики, зокрема перевезення вантажів і гуманітарної допомоги.

    Уряд планує, що загалом у 2026 році буде відновлено близько 10 млн квадратних метрів дорожнього покриття на автошляхах державного значення. Основний акцент робиться на так званому ямковому ремонті, який дозволяє швидко покращити стан доріг після зимового періоду.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що до 1 червня планується провести ямковий ремонт на всіх міжнародних і державних трасах країни.

    Для пришвидшення відновлення дорожньої інфраструктури уряд виділив додаткові 3 мільярди гривень із резервного фонду державного бюджету. Ці кошти спрямовані на ремонт найбільш проблемних ділянок доріг, які зазнали значних пошкоджень після зими.

    Окрім цього, в Агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомляли про підготовку актів для відновлення близько 80 доріг у межах гарантійних зобов’язань підрядників.

    Зимовий період традиційно негативно впливає на стан дорожнього покриття через перепади температур, опади та інтенсивний рух транспорту. У 2026 році ситуація ускладнювалася додатковим навантаженням на логістичні маршрути, пов’язаним із війною та перевезенням військових і гуманітарних вантажів.

    Саме тому уряд визначив ремонт доріг одним із пріоритетів відновлення інфраструктури.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що темпи робіт і надалі зростатимуть, щоб виконати заплановані обсяги до початку літа. Зокрема, планується збільшення кількості бригад і техніки на ключових напрямках.

    Таким чином, станом на квітень Україна вже виконала значну частину дорожніх робіт, а подальше нарощування темпів має забезпечити завершення основного обсягу ремонту у встановлені терміни.

  • Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання російської нафти до Угорщини трубопроводом “Дружба”, який проходить через територію України, може бути відновлено вже наступного тижня після тривалої перерви. Про це заявив майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, посилаючись на керівництво угорської нафтопереробної компанії MOL, повідомляє Bloomberg.

    За словами Мадяра, він отримав відповідну інформацію від голови MOL Жолта Хернаді. Той, як зазначається, повідомив про можливе відновлення поставок і планує наступного тижня відвідати Росію для подальших переговорів щодо умов транспортування нафти та стабілізації постачань.

    “Недостатньо просто запустити ‘Дружбу’. Потрібно ще й нафту туди доставляти”, — наголосив Мадяр, коментуючи перспективи відновлення роботи трубопровідної системи.

    Нафтопровід “Дружба” є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до країн Центральної Європи. Його південна гілка проходить через територію України та забезпечує постачання сировини, зокрема до Угорщини, Словаччини та частково Чехії. Саме ця інфраструктура традиційно відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки регіону.

    Постачання через “Дружбу” були зупинені у січні після інциденту, коли трубопровід зазнав пошкоджень унаслідок атаки російського безпілотника. Відтоді транспортування нафти було призупинено, що спричинило необхідність пошуку альтернативних маршрутів і тимчасових рішень для угорських нафтопереробних підприємств.

    Ситуація навколо відновлення постачань стала також предметом політичних дискусій у самій Угорщині. Під час передвиборчої кампанії чинний прем’єр-міністр Віктор Орбан звинувачував Україну у нібито затягуванні ремонту інфраструктури з політичних мотивів. Водночас українська сторона публічно заявляла, що питання відновлення постачань залежить від технічних та безпекових факторів.

    Мадяр, зі свого боку, заявив, що очікує політичних рішень, які дозволять пришвидшити відновлення транзиту. Він також припустив, що Орбан може змінити свою позицію та зняти вето після стабілізації постачань нафти.

    Важливо, що питання енергетичної залежності Угорщини від російської нафти вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах між Будапештом, Брюсселем та Києвом. Попри заклики ЄС до диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, Угорщина зберігає значну залежність від трубопровідних поставок.

    За інформацією з регіону, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що відновлення постачання через “Дружбу” може стати можливим до кінця квітня за умови технічної готовності та узгодження всіх сторін.

    На тлі цих заяв Угорщина паралельно продовжує обговорення диверсифікації енергопостачання. Зокрема, під час майбутніх міжнародних контактів, включно з візитами американських посадовців, Будапешт розглядає можливість розширення імпорту нафти з альтернативних джерел, включно зі США.

    Таким чином, перспектива відновлення роботи нафтопроводу “Дружба” залишається залежною від технічних умов, політичних рішень і загальної ситуації у сфері енергетичної безпеки Центральної Європи.

  • У Дніпрі внаслідок ракетного удару загинули п’ятеро людей

    У Дніпрі внаслідок ракетного удару загинули п’ятеро людей

    Російські війська у вівторок, 14 квітня, завдали ракетного удару по місту Дніпро. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 27 отримали поранення, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За уточненими даними, один із поранених — 40-річний чоловік — помер у лікарні від травм, несумісних із життям. До медичних закладів госпіталізували щонайменше 21 постраждалого, дев’ятеро з них перебувають у важкому стані, лікарі продовжують надавати інтенсивну допомогу.

    За інформацією місцевої влади та правоохоронців, удар припав по міській інфраструктурі та території з інтенсивним рухом транспорту. В момент вибуху на місці перебували автомобілі та цивільні люди.

    Внаслідок ураження виникла пожежа, яка швидко поширилася на прилеглі об’єкти. Рятувальники ДСНС оперативно прибули на місце та ліквідували займання, після чого розпочали розбір завалів і обстеження території на предмет додаткових ризиків.

    На місці події працюють підрозділи ДСНС, поліція, вибухотехніки та бригади швидкої допомоги. Район удару було перекрито для цивільного руху, щоб забезпечити безпеку та безперешкодну роботу рятувальників.

    Медики повідомляють, що частина постраждалих перебуває у стані середньої та тяжкої тяжкості. Деякі пацієнти мають множинні уламкові поранення та перебувають у реанімації.

    Психологи ДСНС також надають допомогу очевидцям події та родинам постраждалих.

    Унаслідок вибуху пошкоджено легкові автомобілі, дорожню інфраструктуру та об’єкти цивільного призначення, зокрема автозаправну станцію. У частині району тимчасово ускладнювався рух транспорту через роботу екстрених служб.

    Місцева влада повідомила про оголошення 15 квітня Днем жалоби у Дніпро за загиблими внаслідок ракетної атаки.

    Окрім удару по Дніпру, того ж дня російські війська атакували й інші населені пункти області. Зокрема, місто Кривий Ріг зазнало ударів безпілотниками типу “Shahed”.

    За попередніми даними, внаслідок атак у Кривому Розі було пошкоджено об’єкти інфраструктури. Інформація щодо можливих постраждалих уточнюється.

    Дніпро та Дніпропетровська область регулярно зазнають ракетних і дронових атак у межах повномасштабної війни. Росія періодично застосовує комбіновані удари по цивільних і промислових районах, що призводить до жертв серед мирного населення та значних руйнувань інфраструктури.

    Рятувальні роботи на місці удару продовжуються, остаточні дані щодо постраждалих можуть бути оновлені.

  • Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    АТ «Укрзалізниця» опинилася у критичному фінансовому стані на тлі зростання боргового навантаження та падіння доходів. Компанія може піти на підвищення тарифів на перевезення і супутні послуги як вимушений крок для стабілізації ситуації.

    Переговори з власниками єврооблігацій, що тривали з 1 по 8 квітня, завершилися безрезультатно. Інвестори відмовилися підтримати запропоновані умови реструктуризації і не висунули альтернативних варіантів. Після цього процес фактично зупинився.

    Ще у січні компанія відмовилася від виплати 45 мільйонів доларів купонного доходу за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках, заявивши про необхідність комплексної реструктуризації боргу.

    Фінансові показники демонструють різке погіршення. За дев’ять місяців 2025 року дохід скоротився на 15,4% — до 66 мільярдів гривень. Компанія зафіксувала чистий збиток у 7,32 мільярда гривень проти прибутку 1,66 мільярда роком раніше. Дохід від вантажних перевезень впав на 19% — до 50,1 мільярда гривень, інші доходи скоротилися на 14,7% — до 6,36 мільярда.

    Ключовими причинами називають зниження обсягів вантажних перевезень приблизно на 17% у 2025 році та суттєве зростання атак на інфраструктуру. За рік зафіксовано 1195 ударів по об’єктах залізниці — більше, ніж за попередні два роки разом.

    Ситуацію ускладнило рішення агентства Fitch, яке знизило довгостроковий рейтинг Укрзалізниці до рівня обмеженого дефолту, а єврооблігації — до дефолтного рівня. Це значно обмежило можливості компанії залучати фінансування на зовнішніх ринках.

    У цих умовах перегляд тарифів фактично стає внутрішнім джерелом покриття фінансового розриву. Паралельно компанія заявляє про намір продовжити переговори з кредиторами за участі міжнародних радників.

  • Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про запуск у 2026 році нового конкурсу на будівництво генеруючих потужностей обсягом до 1,3 ГВт.

    Про це він повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    Нові потужності будуватимуть у регіонах із найбільшим дефіцитом електроенергії, зокрема у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях. Йдеться про розвиток маневрової генерації, систем накопичення енергії та нових енергетичних об’єктів у критичних точках енергосистеми.

    Міністр наголосив, що уряд уже оновив правила проведення конкурсу, зробивши їх більш орієнтованими на реальні потреби енергосистеми. Зокрема, передбачено спрощення умов участі для інвесторів, розподіл проєктів за регіональним принципом і прив’язку нових потужностей до пікових навантажень.

    Держава розраховує на активну участь приватного бізнесу у відбудові енергетики, оскільки попередній конкурс уже продемонстрував значний інтерес інвесторів до таких проєктів.

    Необхідність запуску нової генерації пов’язана з дефіцитом потужностей в енергосистемі, зокрема маневрової генерації, яка критично важлива для балансування мережі в умовах пошкодженої інфраструктури.

    Паралельно уряд працює над розвитком відновлюваної енергетики та вдосконаленням механізмів підтримки нових енергетичних проєктів, щоб забезпечити більш гнучку та стійку модель енергосистеми.

    Ключовим завданням залишається не лише відновлення зруйнованих об’єктів, а створення нової енергетичної архітектури, здатної витримувати пікові навантаження та кризові ситуації.

  • Експерт оцінив строки переходу Києва на нову систему опалення

    Експерт оцінив строки переходу Києва на нову систему опалення

    Перехід Києва від централізованого опалення на базі ТЕЦ до децентралізованої системи з використанням когенераційних установок може зайняти 20–30 років. Про це заявив співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук в ефірі «Новини live».

    За його словами, у радянський період та за роки незалежності в Україні не була створена децентралізована система теплопостачання, що ускладнює швидкий перехід до нової моделі.

    «На це потрібно приблизно 20–30 років, аби повністю нормально зробити і підключити», — зазначив Корольчук.

    Експерт вважає, що наразі відмова від існуючих теплоелектроцентралей є нереалістичною. За його оцінкою, місту необхідно зосередитися на відновленні та ремонті ТЕЦ.

    Він також зазначив, що децентралізовані джерела енергії можуть використовуватися для забезпечення роботи об’єктів критичної інфраструктури.

    Водночас Корольчук не виключив можливості поступового переходу до когенераційної моделі на рівні всієї країни, однак підкреслив, що це потребує значних фінансових ресурсів, обладнання та підготовки фахівців.

  • Майже 2,5 тисячі пошкоджених об’єктів: як Київ відновлюється після атак

    Майже 2,5 тисячі пошкоджених об’єктів: як Київ відновлюється після атак

    У 2025 році Київ зазнав рекордних руйнувань внаслідок російських атак — було пошкоджено або знищено 2 423 об’єкти. Це більш ніж утричі перевищує показник попереднього року і становить майже половину всіх втрат столиці за час повномасштабної війни.

    Загалом від лютого 2022 року до середини березня 2026 року в Києві зафіксовано 4 935 пошкоджених або зруйнованих об’єктів. Для порівняння, у 2022 році постраждали 788 об’єктів, у 2023-му — 513, у 2024-му — 744, а з початку 2026 року — вже 488.

    Найбільше постраждав житловий сектор. Близько 60% усіх руйнувань припадає на багатоквартирні будинки — майже 3 тисячі об’єктів. Також значні пошкодження зафіксовано у нежитлових приміщеннях, об’єктах ЖКГ, навчальних закладах та транспортній інфраструктурі.

    На цьому тлі темпи відбудови залишаються значно нижчими за масштаби руйнувань. У 2025 році з бюджету Києва на відновлення було передбачено 1,13 млрд гривень, однак фактично профінансовано лише близько 734 млн гривень.

    Схожа ситуація і з резервним фондом: із понад 200 млн гривень, виділених на обстеження та ремонт, було освоєно менш ніж 20%.

    У житловому секторі ситуація також складна. Станом на березень у столиці налічується 71 багатоквартирний будинок, який зазнав значних пошкоджень і потребує відновлення. За останні пів року їх кількість зросла майже вдвічі — з 41 до 71.

    Замовником робіт на цих об’єктах виступає комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ». За його даними, повністю відновлено 30 будинків, ще 41 перебуває на різних етапах ремонту.

    Темпи відбудови залишаються нерівномірними. У 2022 році роботи завершили на 11 об’єктах, у 2023-му — на 10, а у 2024 році — лише на одному.

    Експерти та посадовці пояснюють уповільнення кількома факторами. Зокрема, йдеться про нестачу робітників у підрядних організаціях через війну, а також ускладнення процедур закупівель і підготовки тендерної документації.

    При цьому у міській владі запевняють, що фінансовий ресурс для відновлення є, однак його використання залишається нерівномірним.

    Окремі об’єкти починають відновлюватися лише після суспільного розголосу. Зокрема, протиаварійні роботи в одному з пошкоджених будинків у столиці стартували після публічного тиску та звернень мешканців.

    Таким чином, попри наявність фінансування, Київ стикається з серйозним дисбалансом між масштабами руйнувань і темпами відновлення, що безпосередньо впливає на житлову ситуацію тисяч мешканців.

  • В Одесі запровадили трудову повинність для мешканців

    В Одесі запровадили трудову повинність для мешканців

    Одеська міська військова адміністрація запровадила трудову повинність для мешканців міста в умовах воєнного стану. Відповідне розпорядження підписала виконувачка обов’язків голови МВА Надія Задорожна.

    У документі зазначається, що рішення ухвалене на підставі указів президента про введення воєнного стану та створення військових адміністрацій, а також закону про правовий режим воєнного стану. Запровадження трудової повинності погоджене з оперативним командуванням «Південь».

    Метою є залучення працездатних громадян до виконання суспільно корисних робіт, які мають оборонний характер, забезпечують життєдіяльність міста та спрямовані на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій і обстрілів.

    Серед основних напрямів робіт — відновлення об’єктів інфраструктури, будівництво захисних споруд цивільного захисту та облаштування укриттів. Також передбачено виконання інженерних робіт, зокрема протизсувних і протиповеневих заходів.

    До переліку входять і ремонт житлових приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи на транспортних вузлах, фасування та доставка гуманітарної допомоги, а також участь у заходах із підтримання громадського порядку.

    Окремо визначені роботи у сфері сільського господарства, допомога людям з інвалідністю, літнім і хворим, заготівля дров, ліквідація стихійних сміттєзвалищ і облаштування полігонів відходів. Також йдеться про чергування у «Пунктах незламності», виготовлення спорядження для ЗСУ, плетіння маскувальних сіток і розбір завалів після обстрілів.

    Загалом у переліку передбачено 26 видів робіт, до яких можуть залучати населення.

    Формуватимуться спеціальні бригади з працездатних осіб віком від 18 до 65 років. Йдеться як про тих, хто не підлягає мобілізації, так і про працівників підприємств, безробітних, внутрішньо переміщених осіб та ветеранів війни.

    До організації процесу залучатимуть центр зайнятості, який має сприяти залученню безробітних і незайнятих громадян до виконання таких робіт на договірній основі.

    Фінансування здійснюватиметься з різних джерел — коштів замовників робіт, фондів соціального страхування, а також благодійних внесків.

    Оплата праці залежатиме від статусу залучених осіб. Працівники підприємств отримуватимуть зарплату відповідно до своїх посад, не нижчу за середню за основним місцем роботи. Іншим учасникам робіт гарантується оплата не нижче мінімальної заробітної плати за виконаний обсяг.

    Також до виконання робіт можуть залучати пенсіонерів — за їхньою згодою та за відсутності медичних протипоказань.

  • Зеленський заявив про готовність України припинити удари по енергетиці РФ

    Зеленський заявив про готовність України припинити удари по енергетиці РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий припинити удари по енергетичній інфраструктурі Росії за умови, що Москва також зупинить атаки на українські енергетичні об’єкти.

    За словами глави держави, йдеться про можливість взаємного припинення ударів по критичній енергетичній інфраструктурі, що могло б знизити ризики для цивільного населення та стабілізувати ситуацію в енергетичному секторі.

    Зеленський наголосив, що Україна діє у відповідь на російські атаки і змушена захищати свою енергосистему. Водночас він підкреслив, що Київ готовий розглянути дзеркальний підхід, якщо Росія припинить удари.

    Питання енергетичної безпеки залишається одним із ключових у контексті війни. Впродовж останніх місяців обидві сторони активізували удари по об’єктах енергетики, що призводить до перебоїв у постачанні електроенергії та створює додаткові ризики для інфраструктури.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що атаки на енергетичні об’єкти є складовою російської стратегії тиску на цивільне населення. Водночас удари у відповідь розглядаються як спосіб стримування та зменшення можливостей противника.

    Таким чином, заява Зеленського може свідчити про готовність до обмеження ескалації у сфері енергетичної інфраструктури за умови взаємності з боку Росії.

  • Росія і Україна різко наростили удари дронами і ракетами у березні

    Росія і Україна різко наростили удари дронами і ракетами у березні

    У березні Росія та Україна суттєво наростили інтенсивність дальнобійних ударів, дедалі активніше застосовуючи дрони та ракети для ураження цілей далеко за межами фронту. Про це повідомляє Defence blog з посиланням на оцінки аналітиків.

    За даними старшого аналітика ACLED Вітольда Ступницького, протягом місяця Росія здійснила понад три тисячі повітряних атак, що значно перевищує показники лютого. Йдеться про комбіновані удари із застосуванням безпілотників та ракет.

    Водночас Україна розширила географію власних операцій, завдавши понад 1400 ударів по території Росії. Вони охопили десятки регіонів, а окремі атаки проводилися на відстані понад тисячу кілометрів. Наприкінці березня відбулася одна з найбільших операцій, коли за короткий час було застосовано майже тисячу дронів.

    Аналітик зазначає, що російська стратегія має багаторівневий характер. Зокрема, нічні атаки використовуються для виснаження систем протиповітряної оборони, після чого запускаються нові хвилі ударів, спрямовані на використання вразливих місць. Додатково застосовуються ракетні удари по критичній інфраструктурі, зокрема енергетичній.

    За словами Ступницького, ACLED зафіксував понад 3000 російських атак у березні проти 2712 у лютому, що свідчить про стійку ескалацію.

    У Defence blog наголошують, що така тактика має системний характер і спрямована не лише на руйнування інфраструктури, а й на виснаження української протиповітряної оборони. Це змушує витрачати ресурси наперед, знижуючи ефективність відбиття наступних хвиль атак. Також удари розглядаються як елемент підтримки наземних операцій і тиску на логістику.

    Україна, у свою чергу, змінила підхід до глибинних ударів. Якщо раніше основними цілями були прикордонні військові об’єкти, то тепер акцент зміщено на об’єкти, пов’язані з економічним потенціалом Росії. Йдеться передусім про нафтопереробну інфраструктуру, термінали та інші енергетичні об’єкти.

    Кількість таких ударів стабільно зростає — з 984 у січні до понад 1400 у березні. Аналітики пов’язують це з поступовим послабленням російської протиповітряної оборони, що дозволяє створювати “вікна” для проникнення безпілотників на значну глибину.

    У матеріалі також підкреслюється технологічний зсув у війні. Обидві сторони дедалі частіше використовують масові запуски дронів у поєднанні з ракетними ударами. Росія нарощує виробництво безпілотників і впроваджує швидші моделі, тоді як Україна активно розвиває власні можливості в цій сфері.

    У підсумку, за оцінками експертів, далекі удари перетворюються на окремий елемент війни, де ключовими цілями залишаються інфраструктура, енергетика та тилові логістичні об’єкти.