Uanews.life

Позначка: інфраструктура

  • Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Обіцянка мера Києва Віталія Кличка про запуск метро на Виноградар у 2026 році суперечить прогнозам самого київського метрополітену. На це звернула увагу громадська організація «Пасажири Києва», проаналізувавши виступи транспортних посадовців на засіданні профильної комісії Київради.

    Під час обговорення керівник КП «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що у 2026 році планується завершити лише основні конструкції станції «Мостицька». Для запуску руху необхідно добудувати ще одну станцію — «Проспект Правди». За його словами, орієнтовний термін введення об’єкта в експлуатацію — 2027 рік, і він може зміститися через фінансові труднощі та воєнний стан.

    Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

    У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

    Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

  • Суд зобов’язав ЖК «Park Land» і «Crystal» сплатити 6,3 млн грн пайового внеску в Ужгороді

    Суд зобов’язав ЖК «Park Land» і «Crystal» сплатити 6,3 млн грн пайового внеску в Ужгороді

    Ужгородський суд задовольнив позов прокуратури та зобов’язав ЖБК «Нікос» і замовницю Любов Готру сплатити до місцевого бюджету 6,3 млн грн пайового внеску, який має спрямовуватися на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

    Йдеться про два багатоповерхові житлові комплекси: Park Land на вул. Тиводара Легоцького та Crystal на вул. Миколи Баб’яка, 1Б, введені в експлуатацію у 2021–2022 роках. Жоден із них не сплатив кошти пайової участі до бюджету.

    Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. м², з яких майже 6,5 тис. м² — житлова, інша частина — комерційна. Вартість квартир коливається від 3 до 18 млн грн. Замовницею будівництва є ужгородка Любов Готра. Справу про повернення місту 3,3 млн грн розглядав Ужгородський міськрайонний суд.

    ЖК Crystal має площу понад 14,4 тис. м² і є однією з найбільших новобудов міста. Замовник — ЖБК «Нікос», керівником якого є Мирослав Пересоляк. Справу про стягнення з кооперативу 3 млн грн розглядав Закарпатський господарський суд.

    У прокуратурі повідомили, що сума стягнення включає інфляційні втрати та відсотки за несвоєчасну сплату. Також зазначається, що правоохоронці звернулися до суду проти семи забудовників Ужгорода, які не сплатили пайові внески. У вересні 2025 року підозру за махінації з пайовими внесками отримала колишня посадовиця Ужгородської міськради.

  • Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

    Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Міжнародний валютний фонд висуває жорсткі вимоги щодо формування тарифної політики України на найближчі роки. Зокрема, за даними співрозмовників, МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення на енергоносії та житлово-комунальні послуги щонайменше на 50% у 2026 році.

    За задумом фонду, домогосподарства мають стати одним із ключових джерел покриття дефіциту державного бюджету. Мова йде про зміну фінансової моделі: частина навантаження, яке сьогодні покривається зовнішніми кредиторами, переходить на плечі українських споживачів.

    Співрозмовники в ОП зазначають, що влада вже шукає спосіб адаптувати цю вимогу так, щоб отримані від підвищення тарифи кошти можна було спрямувати на відновлення та ремонт критичної інфраструктури. Йдеться передусім про енергетичні об’єкти, теплопостачання, мережі водопроводу й каналізації, які зазнали значних пошкоджень під час російських атак.

    За словами джерел, на Банковій розглядають модель, за якої підвищення тарифів юридично обґрунтовуватиметься “економічною необхідністю”, а фактично — стане інструментом акумулювання ресурсів для інфраструктурних програм.

    МВФ традиційно наполягає на ринковому ціноутворенні та скороченні бюджетних дотацій. Проте політичний контекст робить це питання особливо чутливим: підвищення тарифів для населення під час війни може викликати значне невдоволення й соціальну напруженість.

    Влада, за нашою інформацією, намагається знайти компроміс між вимогами кредитора і можливостями домогосподарств. Обговорюється можливість поетапного підвищення або розширення програм субсидій, щоб зменшити удар по малозабезпеченим верствам населення.

    За даними джерел, остаточні домовленості ще не закріплені, проте питання тарифів є одним із ключових у перемовинах з МВФ. Саме його просувають як базову умову наступних траншів підтримки.

    Якщо запропонована фондом модель буде реалізована, українським сім’ям вже у 2026 році доведеться зіткнутися з істотним зростанням вартості енергоносіїв і комунальних послуг — із відповідними соціально-економічними наслідками.

  • Київ витратить півмільярда на ремонт 1,75 км вулиці Міської

    Київ витратить півмільярда на ремонт 1,75 км вулиці Міської

    Наприкінці жовтня столична корпорація “Київавтодор” уклала договір на капітальний ремонт вулиці Міської в Києві від проспекту Палладіна до дороги Київ-Гостомель. Ціна робіт становить 501,77 млн грн, що більше 286 млн грн за кілометр.

    Підряд отримала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл», заснована турецькими бізнесменами Онуром та Іхсаном Четінджевізами. ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” є давнім фаворитом “Київавтодору”: з 2016 року компанія отримала 17 контрактів від корпорації на суму 5,45 млрд грн.

    Тендер відбувся без конкуренції — компанія була єдиним учасником. Роботи повинні бути завершені до листопада 2026 року. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, облаштування велосипедних доріжок та тротуарів, зниження бордюрів на переходах і велопереїздах, облаштування тактильної навігації для людей із порушенням зору, а також оновлення та розширення дощової каналізації.

    Вулиця Міська є магістраллю загальноміського значення. Вона була збудована у 1950 році, востаннє реконструйована у 1996-му. У КМДА підкреслюють, що ремонт був необхідний через поганий стан дорожнього покриття, численні ями, тріщини та колії.

    Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” зареєстровано у 2004 році, керівник — Петро Береговий. Компанія входить до корпоративної групи “Онур”, яка має понад півсотні компаній у сфері будівництва доріг, трамвайних колій та виробництва асфальтобетону.

    Співпраця “Київавтодору” та турецького підрядника неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. У 2017 та 2019 роках слідство відкрило кримінальні провадження через ймовірні присвоєння бюджетних коштів та завищення вартості робіт.

    Діяльність “Київавтодору” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким наразі керує заступник керівника Роман Лелюк, а загальний контроль здійснює голова КМДА Віталій Кличко.

  • Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця опинилася під подвійним ударом фінансів і політики. Ідея роздати українцям «по 3000 кілометрів безкоштовних подорожей» гарно виглядає на білбордах, але в реальності посилює дефіцит пасажирського сегмента. За підсумками 2024 року збитки від пасажирських перевезень сягнули близько 18 млрд грн, а у 2025-му прогнозуються вже понад 22 млрд грн. Ці втрати традиційно перекриваються доходами від вантажів, однак обсяги вантажних перевезень скорочуються.

    Ситуацію ускладнює тарифна «стіна»: уряд не переглядає вартість квитків, а пропозицію УЗ підняти тарифи хоча б на 37% залишили без руху. На тлі інфляції витрат, ремонту рухомого складу й нестачі вагонів це консервує збитковість пасажирського напрямку.

    Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

    На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

    Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

  • Скандальні тендери в Києві тривають, а техногенна загроза на Поштовій площі ігнорується

    Скандальні тендери в Києві тривають, а техногенна загроза на Поштовій площі ігнорується

    Київська міська влада нарешті визначилася з компанією, яка займеться демонтажем цеху №5 заводу «Більшовик», аби продовжити реконструкцію Шулявського шляхопроводу. За ці роботи місто заплатить 121,12 млн грн консорціуму «Промбуд Технолоджи» – структурі, створеній менше ніж за два тижні до оголошення закупівлі. Сума договору є динамічною та не враховує інфляційних ризиків та витрат на матеріали, що означає можливе подальше збільшення фінансування.

    Процедура закупівлі перетворилася на скандал: найдешевші пропозиції були відхилені, а учасника ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”» тричі дискваліфікували через нібито недостовірні дані. Попри те, що саме цей учасник домігся скасування результатів тендеру в Антимонопольному комітеті, фінальне рішення все ж прийнято на користь новоствореного консорціуму. Формальні юридичні перепони знято, і Київ рухається до чергового масштабного демонтажу.

    Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

    Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

    Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

    Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

  • Справу проти ексміністра Пивоварського закрили через строки давності — ексміністр відновив права на майно

    Справу проти ексміністра Пивоварського закрили через строки давності — ексміністр відновив права на майно

    Вищий антикорупційний суд України припинив кримінальне провадження проти колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Рішення суду, як повідомив сам Пивоварський на Facebook, ухвалено у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; одночасно знято всі арешти з його майна.

    Нагадуємо: Національне антикорупційне бюро повідомило Пивоварському про підозру 22 лютого 2023 року у справі про зловживання владою, через які, за версією слідства, держава нібито зазнала збитків понад 30 млн доларів. За версією детективів, у липні 2015 року Пивоварський разом із заступником підписали наказ, який дозволив приватним компаніям стягувати корабельний збір у порту «Південний» — збори, що згідно з законом мали стягуватися Адміністрацією морських портів України.

    Сам Андрій Пивоварський від початку заперечував протиправні дії і стверджував, що діяв у межах чинного законодавства та урядових рішень того часу. Раніше, 16 березня 2023 року, ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави майже 10 млн грн, яку ексчиновник того ж дня вніс у повному обсязі.

    Після тривалого провадження суд ухвалив рішення про закриття справи через вичерпання строків давності. Пивоварський подякував усім, хто підтримував його і родину під час розгляду справи.

  • Після атак по енергетиці Україні доведеться імпортувати паливо — проєкт витрат близько $3 млрд

    Після атак по енергетиці Україні доведеться імпортувати паливо — проєкт витрат близько $3 млрд

    Учора російські сили завдали масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України — внаслідок атаки були відключення електропостачання у великій частині Києва та в кількох областях, також зафіксовано перебої з водопостачанням. Про це повідомляють міжнародні ЗМІ та українські джерела.

    Як пише The Telegraph, ці атаки розглядають як початок нової — вже четвертої — зими масштабних ударів РФ по енергетиці України, мета яких, за оцінкою видання, — позбавити мирне населення тепла й світла і послабити підтримку опору. За останні тижні російські обстріли по енергетичних об’єктах значно посилились — 3 жовтня по об’єктах у Харківській і Полтавській областях було випущено майже 100 безпілотників і ракет, наголошують автори матеріалу.

    Київ повідомив союзників, що внаслідок останніх ударів було виведено з ладу близько 60% потужностей «Нафтогазу» з видобутку газу, через що Україні доведеться витратити майже $3 млрд на імпорт палива для забезпечення громадян під час зими. У зв’язку з цим столиця звернулась до країн «Великої сімки» по фінансову та технічну допомогу, а також просить додаткові системи протиповітряної оборони.

    У ніч на 10 жовтня внаслідок нової хвилі ударів у Києві частково не було світла в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Подільському і Святошинському районах; місцева влада вводила графіки відключень. Також повідомляють про перебої з водопостачанням у деяких регіонах.

    Особливо трагічні наслідки зафіксовані в Запорізькій області: під час обстрілів загинув 7-річний хлопчик, його батьки поранені; у регіоні також пошкоджені об’єкти газової інфраструктури. Інформація про інші потерпілі та повну картину руйнувань уточнюється.

    Паралельно Україна нарощує власні далекі удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, що ускладнює доступ ворога до палива. Однак збитки, завдані українській енергетиці, вже спричинили потребу у додаткових закупівлях палива й ремонті інфраструктури — місячні та річні оцінки витрат наразі опрацьовуються владою.

  • Росіяни атакували дронами інфраструктуру: у Полтавській і Сумській областях спалахнули пожежі

    Росіяни атакували дронами інфраструктуру: у Полтавській і Сумській областях спалахнули пожежі

    Цієї ночі російські ударні безпілотники атакували українську інфраструктуру — у Полтавській і Сумській областях внаслідок прямих влучань і падіння уламків виникли масштабні пожежі та пошкодження інфраструктури. За інформацією Полтавської обласної військової адміністрації, внаслідок атак пошкоджено адміністративну будівлю, складські приміщення та рухомий склад залізничної інфраструктури, також зафіксовано влучання по енергетичному об’єкту.

    Голова Полтавської ОВА Володимир Когут повідомив, що через пошкодження енергетичної інфраструктури без світла залишилися 28 юридичних та 1 070 побутових споживачів. На місцях загорянь працюють рятувальники — тривають ліквідація пожеж та обстеження пошкоджень.

    Ранкові повідомлення також надходили з Сумщини: тамтешня ОВА інформує про ранкові удари ударними дронами по території громади. Зокрема, у Сумах внаслідок атаки постраждав тролейбус — за медичною допомогою звернулися пасажир і водійка; про їхній стан повідомили як про задовільний.

    ДСНС інформує і про наслідки нічних влучань у Харківській області: у Немишлянському районі Харкова сталося руйнування і пожежа на території цивільного підприємства. У всіх згаданих випадках, за даними рятувальників і місцевих адміністрацій, обійшлося без загиблих.

    Станом на зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи в енергетиці та робота оперативних служб із ліквідації пожеж і усунення наслідків влучань. Місцеві ОВА закликають мешканців зберігати спокій, дотримуватися правил безпеки та слідкувати за офіційними повідомленнями органів місцевого самоврядування і ДСНС.

  • Масований обстріл України: щонайменше 40 поранених, серед них діти

    Масований обстріл України: щонайменше 40 поранених, серед них діти

    Внаслідок масштабного ракетного і дронового удару Росії по території України у ніч на 28 вересня постраждали щонайменше 40 осіб. Серед поранених є діти. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.

    За його словами, найсерйозніші наслідки зафіксовані в Києві, де загинуло четверо людей, включно з 12-річною дівчинкою. Також атаки були здійснені по Київській області, Запоріжжю, Хмельницькій, Сумській та Одеській областях.

    “Загалом в Україні відомо про щонайменше 40 поранених людей, серед яких є й діти”, — заявив президент.

    Об’єкти, які потрапили під обстріл, включають підприємство з виробництва хліба, завод з виготовлення автомобільної гуми, багатоквартирні та приватні будинки, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури. За інформацією, оприлюдненою вранці, у Києві пошкодження зафіксовано в шести районах міста. У Солом’янському районі внаслідок влучання було зруйновано багатоповерхівку, автозаправну станцію та будівлю Інституту кардіології. У Київській області найбільш постраждали Петропавлівська Борщагівка та Біла Церква. У цих населених пунктах загальна кількість поранених сягнула 27 осіб. За даними Повітряних сил, Росія застосувала проти України майже 500 ударних дронів та понад 40 ракет різного типу.

    Наразі рятувальні роботи тривають, фіксуються нові пошкодження, а кількість постраждалих може змінюватися.