Uanews.life

Позначка: Кабмін

  • На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    Кабінет Міністрів схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, від ухвалення яких залежить отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу в розмірі €1,45 млрд. Пакет стосується податкового адміністрування, трансфертного ціноутворення, ринків капіталу та роботи Вищого антикорупційного суду.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ці законодавчі зміни є частиною міжнародних зобов’язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом. За його словами, від результативної співпраці уряду і парламенту залежить надходження до державного бюджету значної частини із $29,5 млрд міжнародної допомоги, на яку Україна розраховує від партнерів.

    Перший законопроєкт стосується адміністрування податку на додану вартість. Уряд пропонує спростити окремі процедури для фізичних осіб-підприємців, а також суттєво підняти поріг, після перевищення якого можуть проводитися позапланові перевірки щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ.

    Зараз цей поріг становить 100 тисяч гривень, а Кабмін пропонує збільшити його до 1 млн гривень. Тобто йдеться про десятикратне підвищення показника, яке, за задумом уряду, має зменшити адміністративне навантаження на бізнес.

    Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення — правил, за якими контролюються операції між пов’язаними компаніями, особливо міжнародними. Уряд хоче наблизити українські норми до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку та законодавства Європейського Союзу.

    Цей напрям має особливе значення для боротьби з переміщенням прибутків між юрисдикціями та мінімізацією податків через операції всередині міжнародних корпоративних груп.

    Третій законопроєкт передбачає зміни на ринках капіталу. Кабмін пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру, а також передбачити можливість залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс.

    Фактично йдеться про перебудову частини інфраструктури українського фондового ринку. Для України це важливо не лише в контексті отримання конкретного траншу, а й з огляду на довгострокову мету — створення більш зрозумілого та прозорого ринку капіталу, здатного залучати приватні інвестиції.

    Четвертий законопроєкт стосується Вищого антикорупційного суду. Уряд пропонує змінити порядок розгляду окремих категорій справ, щоб підвищити ефективність роботи ВАКС.

    Зокрема, цивільні справи про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави пропонується дозволити розглядати одному судді. Аналогічний одноосібний розгляд передбачається і для адміністративних справ щодо застосування санкцій.

    У Кабміні наголошують, що всі чотири законопроєкти мають бути підтримані парламентом, оскільки вони пов’язані не лише з виконанням реформ, а й безпосередньо з фінансовою стійкістю держави та можливістю фінансувати оборонні й інші бюджетні потреби.

    Новий транш є частиною масштабнішої програми Ukraine Support Loan. У квітні 2026 року Рада ЄС завершила формування правової основи для кредиту Україні обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки. Із цієї суми €45 млрд передбачено зробити доступними Україні у 2026 році: €8,35 млрд у формі макрофінансової допомоги, ще €8,35 млрд через Ukraine Facility та €28,3 млрд — для підтримки українських оборонно-промислових спроможностей.

    Загалом Ukraine Support Loan передбачає близько €30 млрд економічної підтримки та €60 млрд допомоги, пов’язаної з оборонними потребами. Фінансування залучається Євросоюзом на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС.

    Однак гроші не надходять автоматично. Для бюджетної частини програми Україна повинна виконувати погоджені з ЄС умови, серед яких — дотримання верховенства права, боротьба з корупцією, забезпечення економічної стійкості та проведення структурних реформ. Конкретні зобов’язання закріплені у меморандумі між Україною та Єврокомісією.

    За даними Ради ЄС, станом на серпень у межах Ukraine Support Loan Україні вже було виплачено €11,6 млрд, з яких €3,2 млрд становила макрофінансова допомога, а €8,4 млрд було спрямовано на оборонні закупівлі.

    Саме тому голосування за чотири нові урядові законопроєкти має не лише внутрішньополітичне значення. Їх ухвалення є частиною механізму, за яким міжнародні партнери перевіряють виконання Україною погоджених реформ перед черговим виділенням коштів.

    При цьому схвалення законопроєктів Кабінетом ще не означає автоматичного отримання €1,45 млрд. Документи тепер має розглянути Верховна Рада, а Україна повинна підтвердити виконання відповідних умов програми.

    Корецький наголосив, що уряд розраховує на підтримку депутатів, оскільки від цих рішень залежить фінансування державного бюджету в умовах війни.

    Отже, найближчі голосування у Верховній Раді матимуть цілком конкретну фінансову ціну — €1,45 млрд третього траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу. Паралельно ці рішення стануть тестом на здатність України виконувати погоджені з партнерами реформи, від яких залежить значно більший обсяг міжнародного фінансування впродовж 2026–2027 років.

  • Київ і Київщину можуть оголосити прифронтовими вже у вересні: що зміниться для людей і бізнесу

    Київ і Київщину можуть оголосити прифронтовими вже у вересні: що зміниться для людей і бізнесу

    Київ та Київська область уже у вересні можуть отримати статус прифронтових територій. Над відповідним рішенням, за словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд працює приблизно два тижні, а паралельно напрацьовує пакет додаткової підтримки для бізнесу, який працює в умовах посилених російських атак. Поки що Кабінет міністрів офіційної постанови не оприлюднив, тому йдеться саме про підготовку можливого рішення, а не про вже запроваджений статус.

    Горбенко заявив, що робота над документом активізувалася після російських ударів по великих складських і логістичних об’єктах українських компаній у столичному регіоні. За його словами, прем’єр-міністр уже проводив зустрічі з представниками бізнесу, під час яких обговорювали, як підприємствам працювати в нових безпекових умовах і швидше відновлюватися після атак. Для цього, зокрема, розглядають можливість надання додаткових складських приміщень з фондів державного майна, АРМА та інших державних структур.

    Нардеп також повідомив про створення спеціальної робочої групи, яка має напрацювати як сам механізм можливого нового статусу Києва й області, так і конкретні пільги для підприємств. Однією з найбільш важливих пропозицій називають розширення можливостей бронювання працівників для бізнесу, що працює у регіоні. Горбенко прогнозує, що відповідне рішення Кабміну може з’явитися вже у вересні, однак остаточні параметри стануть відомими лише після публікації постанови.

    Саме тут важливо розділити два поняття. Можливе надання Києву статусу прифронтової території не означає, що російські сухопутні війська наблизилися до столиці або що Київ у військовому сенсі стає прифронтовим містом. Судячи з озвучених Горбенком деталей, ідеться передусім про адміністративно-економічний механізм, який дозволить застосувати до столиці та області спеціальні правила підтримки через високі ризики регулярних ракетних і дронових ударів. Саме тому у заголовках краще не використовувати формулювання на кшталт «фронт наближається до Києва».

    Одним із ключових питань стане бронювання військовозобов’язаних працівників. Нинішня система передбачає особливі можливості для підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими для економіки та життєдіяльності держави. Уряд у 2026 році вже кілька разів коригував критерії критичності та процедуру підтвердження такого статусу, а підприємства, які не перепідтвердили його відповідно до нових правил, після 1 вересня втрачають можливість продовжувати бронювання на старих підставах.

    Тож якщо для Києва та Київщини справді запровадять окремий прифронтовий режим, він може дати місцевим підприємствам ширші можливості зберігати ключових працівників, необхідних для виробництва, логістики, ремонту пошкоджених об’єктів та безперервної роботи критичних сервісів. Але конкретний відсоток працівників, яких можна буде бронювати, перелік галузей та вимоги до підприємств поки не оголошені. До виходу урядової постанови будь-які конкретні цифри щодо бронювання були б лише припущенням.

    Нова дискусія виникла на тлі помітного посилення атак Росії на столичний регіон. Окрім житлових будинків та енергетичної інфраструктури, під ударами опиняються логістичні центри, склади й підприємства. Через це влада дедалі активніше шукає способи адаптувати правила роботи великого мегаполіса до тривалих повітряних тривог і регулярних атак, які фактично паралізують транспорт, логістику та частину бізнес-процесів на багато годин.

    31 серпня у Києві відбулося і засідання Ради оборони міста. Мер Віталій Кличко повідомив, що столична влада готує звернення до уряду щодо зміни чинних безпекових протоколів і хоче сформувати окремі правила життєдіяльності Києва в нових умовах. Одне з конкретних питань — перегляд організації руху мостами під час повітряних тривог; алгоритм мають напрацювати разом із військовими та передати Кабміну.

    Таким чином, можливий статус прифронтової території вписується у значно ширший перегляд правил функціонування столиці. Уряд і місцева влада намагаються знайти баланс між безпекою та необхідністю не зупиняти економічне життя міста щоразу під час багатогодинних атак. До цього можуть входити нові транспортні алгоритми, підтримка підприємств, доступ до резервних приміщень, зміни в правилах бронювання та інші механізми стійкості.

    Для звичайних жителів Києва саме слово «прифронтовий» може звучати тривожно, але наразі немає підстав трактувати можливе рішення як сигнал про безпосереднє наближення лінії фронту. Те, що підтверджено станом на вечір 31 серпня, — заява народного депутата про роботу уряду над відповідною постановою, існування робочої групи та обговорення додаткових економічних механізмів. Офіційного рішення Кабміну із чітким переліком наслідків для мешканців і підприємств поки немає.

    Якщо документ буде ухвалений у вересні, саме його текст визначить, що конкретно означатиме новий статус. Найімовірніше, першими відчутними змінами стануть саме інструменти підтримки бізнесу та можливості збереження критично необхідних кадрів, а не якісь автоматичні обмеження для населення. Тому твердження про нові перепустки, евакуацію, додаткову комендантську годину чи інші обмеження зараз були б передчасними — про такі рішення Горбенко не повідомляв.

  • Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Міські ярмарки в Києві цього тижня знову розставили намети в кількох районах. Для столиці це звична літня рутина. Для частини чиновників — уже не лише сезонний канал збуту для фермерів, а запасний контур на випадок, якщо великі мережі не втримають звичний ритм постачання.

    Після серпневих ударів по розподільчих центрах центральна влада публічно тримає одну лінію: системного дефіциту продуктів немає, базові товари залишаться в магазинах, зміниться логістика. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив, що знищено «умовно кажучи, 90%» логістики продуктових мереж, але «загрози голоду та системного фізичного дефіциту» немає.

    Комплексного пакету допомоги самим мережам від уряду при цьому не готують. Питання підтримки ритейлу і резервного забезпечення міст продуктами фактично повертають на рівень місцевої влади — за логікою перших місяців повномасштабного вторгнення, коли громади самі шукали склади, транспорт і постачальників. Про такий розподіл відповідальності розповів співрозмовник, обізнаний із внутрішніми обговореннями в органах влади.

    У великих містах місцевим адміністраціям належить провести окремі наради з двох треків. Перший — як утримати мережі: приміщення, маршрути, пріоритетний доступ до площ, координація з виробниками. Другий — що робити з продовольством для населення, якщо логістика великих мереж у конкретному місті зірветься. Це вже не розмова про «порожні полиці на тиждень», а про сценарій колапсу розподілу.

    Київ розглядає розширення ярмарків і допуск туди не лише фермерів. Офіційно столиця і так щотижня публікує адреси сезонних ярмарок: овочі, фрукти, м’ясо «безпосередньо від виробників». Розширення формату означало б інше: ярмарок як резервний ринок збуту для переробників і постачальників, яким великі мережі стали дорожчими й ризикованішими партнерами. Наскільки далеко зайде ця зміна і чи буде вона закріплена рішенням міської влади, публічно не оголошено.

    На заході країни полиці поки виглядають інакше, ніж у Києві після ночі 5 серпня. Частина асортименту там тримається в тому числі на європейських постачальниках і сухопутних коридорах. Ця схема працювала з 2022 року, коли морські маршрути обірвалися, а західні області стали і тилом, і логістичним вікном. Вразливість тут інша: удар по прикордонних переходах або чергах на кордоні може швидко зрізати той самий «західний» буфер, який зараз виглядає відносно стабільним.

    Центр уже показував, що вміє зібрати нараду і пообіцяти інструменти. 5 серпня прем’єр Сергій Корецький зустрівся з ритейлерами й логістами після масованої атаки. Уряд говорив про пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів, про кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і «децентралізацію міжнародної логістики». Перелік площ мали підготувати за три дні Мінекономіки, АРМА і Фонд держмайна. Окремої програми компенсацій мережам за знищені хаби після цього так і не з’явилося.

    Це змінює баланс сил усередині продовольчого ланцюга. Великі мережі залишаються головним каналом для споживача, але втрачають роль єдиного ефективного розподільника. Місцева влада знову стає оператором резервного контуру — як у березні 2022-го, тільки тепер на тлі вже відбудованої, а потім знову розбитої складської системи. Виробник отримує стимул шукати коротші й швидші канали: локальні мережі, прямий збут, ярмарки. Місто отримує політичну відповідальність за полиці, не маючи ні флоту фур, ні власних розподільчих центрів.

    Для покупця це, найімовірніше, означатиме не зникнення хліба, олії чи крупи, а іншу ціну вибору. Дорожча «логістика з коліс», оренда дрібних складів і обхідні маршрути не залишаються витратами мережі. Наскільки швидко це дійде до цінника, залежить від того, чи вдарить наступна хвиля по кордону так само прицільно, як серпень ударив по складах Київщини.

  • У PlayCity зміна керівництва: Кабмін прибрав Новікова і назвав нового очільника регулятора азартних ігор

    У PlayCity зміна керівництва: Кабмін прибрав Новікова і назвав нового очільника регулятора азартних ігор

    Кабінет Міністрів України змінив керівництво Державного агентства України PlayCity, яке контролює ринок азартних ігор та лотерей. Геннадія Новікова звільнили з посади голови регулятора за власним бажанням, а виконання його обов’язків уряд тимчасово поклав на Олексія Томашука — заступника голови агентства, який відповідав за цифровий розвиток і трансформацію. Кадрова перестановка відбулася у важливий для грального ринку момент: PlayCity саме розгортає державну систему онлайн-моніторингу, посилює боротьбу з нелегальними казино та готує нові механізми контролю.

    Рішення про зміну керівництва було ухвалене Кабміном 26 серпня. Згідно з урядовим розпорядженням №842-р, Геннадія Новікова звільнено з посади голови Державного агентства України PlayCity за власним бажанням. Іншим розпорядженням — №848-р — виконання обов’язків керівника агентства тимчасово покладено на Олексія Томашука. Він очолюватиме відомство до призначення голови PlayCity у встановленому порядку.

    Таким чином, йдеться саме про тимчасове виконання обов’язків, а не про повноцінне призначення Томашука головою агентства.

    Інформація про майбутню відставку Новікова з’явилася ще в середині липня. Тоді він подав заяву про звільнення за власним бажанням. Остаточне рішення уряд ухвалив лише наприкінці серпня.

    Олексій Томашук не є новою людиною для PlayCity. До нинішнього рішення Кабміну він працював заступником голови агентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Саме так його посада зазначена на офіційному сайті регулятора.

    Урядові документи також підтверджують, що Томашук обіймав цю посаду щонайменше у 2025 році. У розпорядженні Кабміну щодо оцінювання результатів роботи державних службовців він зазначений як заступник голови PlayCity з цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. За результатами оцінювання його робота за 2025 рік отримала позитивну оцінку.

    Відкриті дані свідчать і про попередній досвід Томашука у державній цифровізації. До роботи заступником керівника PlayCity він був директором департаменту цифрових рішень, здійснення контрольно-наглядових функцій та запобігання ігровій залежності, а раніше працював у сфері цифрової трансформації системи охорони здоров’я.

    Цей досвід може бути особливо важливим саме зараз, адже одним із центральних проєктів PlayCity стала Державна система онлайн-моніторингу азартних ігор — ДСОМ.

    Її першу чергу агентство запустило у тестову експлуатацію у квітні 2026 року. Система має забезпечити державі автоматизований доступ до інформації про роботу легального грального ринку та суттєво зменшити залежність контролю від звітів, які оператори подають вручну.

    Фактично йдеться про цифрове «око» держави над легальним гральним ринком. Перша черга ДСОМ стала фінансовим ядром системи: вона збирає інформацію про прийняті ставки, виплату виграшів, повернення коштів та інші фінансові операції організаторів азартних ігор.

    І цей проєкт уже перейшов далеко за межі експерименту. Станом на 20 серпня до ДСОМ інтегрувалися 28 із 31 ліцензованого організатора азартних ігор. Кожна операція надходить до системи як окрема транзакція з унікальним ідентифікатором, тоді як інформація про гравців передається у знеособленому форматі.

    Саме за кілька днів до зміни керівника PlayCity повідомило ще про один важливий етап: агентство підписало контракт на створення другої черги ДСОМ. Виконавцем за результатами відкритого тендеру стала українська GovTech-компанія Kitsoft — ТОВ «Комп’ютерні інформаційні технології».

    Другий етап має значно розширити можливості системи. Йдеться, зокрема, про глибший аналіз результатів азартних ігор, контроль відсотка виграшу гральних автоматів, операцій з ігровими замінниками гривні та розширену аналітику процесів на ринку.

    Саме тому призначення чиновника, який безпосередньо відповідав у PlayCity за цифрову трансформацію, тимчасовим керівником агентства виглядає особливо показовим на тлі нинішнього етапу реформи.

    Саме PlayCity стало центральним елементом перезапуску державного регулювання азартних ігор після ліквідації попереднього регулятора — Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Агентство отримало повноваження контролювати легальних операторів, видавати ліцензії, боротися з нелегальними казино, застосовувати штрафи, захищати права гравців та працювати над зменшенням ризиків лудоманії.

    Масштаб сфери, яку тепер тимчасово контролюватиме Томашук, добре демонструють результати першого року роботи PlayCity.

    За даними самого агентства, протягом першого року воно видало 250 ліцензій, зокрема організаторам азартних ігор, B2B-компаніям, операторам лотерей та на гральне обладнання. В Україні також уперше за понад 12 років було перезапущено ліцензування лотерейного ринку — ліцензії отримали три оператори.

    Фінансові показники також вимірюються мільярдами. За інформацією PlayCity, організатори азартних ігор сплатили до бюджету понад 14 млрд грн податків, близько 2 млрд грн становили ліцензійні платежі у сфері азартних ігор. Ще понад 72 млн грн надійшло від ліцензійних платежів операторів лотерей, а їхні податкові надходження лише за перший квартал 2026 року перевищили 74 млн грн.

    Окремий напрям — боротьба з тіньовим сектором. За перший рік роботи регулятор повідомив про блокування понад 4100 сайтів із нелегальними азартними іграми. Крім того, PlayCity передало на блокування понад 700 акаунтів у соціальних мережах через незаконну рекламу гемблінгу.

    Агентство також відновило державний нагляд за легальним ринком після тривалого мораторію на перевірки. За результатами контролю на організаторів азартних ігор було накладено понад 988 млн грн штрафів. Причому лише у квітні 2026 року сума штрафних санкцій сягнула 946 млн грн.

    Ще одним чутливим напрямом роботи нового керівництва стане боротьба з ігровою залежністю та обмеження доступу до азартних ігор для військовослужбовців. На офіційному сайті PlayCity 24 серпня повідомило про тендер для запуску механізму автоматичного обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор.

    Таким чином, зміна керівника PlayCity відбувається фактично посеред активної фази перезавантаження всього грального ринку. Агентство одночасно запускає цифровий моніторинг фінансових операцій, розробляє другу чергу ДСОМ, блокує нелегальні казино, контролює рекламу, відновлює перевірки та працює над механізмами захисту людей від ігрової залежності.

    При цьому Олексій Томашук поки що залишається тимчасовим очільником. Розпорядження Кабміну прямо передбачає, що він виконуватиме обов’язки до призначення голови агентства у встановленому порядку.

    Тож після відставки Геннадія Новікова головна інтрига для PlayCity ще не закрита: чи залишиться Томашук керувати регулятором надалі, чи уряд шукатиме іншого постійного очільника. Наразі підтвердженого рішення щодо майбутнього постійного керівника агентства немає.

  • Кім почав збирати власну команду, у Мінветеранів розподілили ключові напрями

    Кім почав збирати власну команду, у Мінветеранів розподілили ключові напрями

    У команді нового міністра у справах ветеранів Віталія Кіма з’явилися перші заступники з чітко прописаними мандатами. Кабінет Міністрів затвердив Сергія Рекуна першим заступником, Ігоря Піскуна — заступником, а Руслана Приходька та Олега Шиманського перепризначив із уточненими портфелями європейської інтеграції та цифрового розвитку. Водночас Фархада Фархадова звільнили з посади.

    Ці рішення з’явилися рівно через місяць після того, як Верховна Рада затвердила уряд Сергія Корецького, а Кіма, який до цього п’ять із половиною років очолював Миколаївську обласну військову адміністрацію, поставили на чолі міністерства. Ветеранське середовище вказувало, що людина без фронтового досвіду очолила відомство, яке відповідає за мільйони людей із бойовим минулим.

    Тепер структура навколо нього набуває обрисів. Приходько, учасник бойових дій, який працював у міністерстві з 2021 року і вже обіймав посаду заступника, отримав окремий напрям європейської інтеграції. Шиманський, який прийшов з Офісу підтримки реформ при Міністерстві оборони, де запускав «Армія+», «Резерв+» і донорську раду з 35 країн, закріплений за цифровими трансформаціями. Його попередня робота безпосередньо відповідає завданню зробити ветеранські сервіси такими ж безшовними, якими стали деякі військові цифрові продукти.

    Піскун до червня 2024 року був заступником начальника Управління державної охорони. Його перехід до цивільного відомства, яке відповідає за реінтеграцію, виглядає як спроба посилити управлінську дисципліну. Про біографію Рекуна у відкритих джерелах поки менше деталей — саме ця прогалина і робить його призначення одним із найменш прозорих у сьогоднішньому пакеті.

    Паралельно Кабінет Міністрів закривав кадрові питання в інших ключових точках. У Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту, яке очолює колишній голова Київської ОВА Микола Калашник, заступниками стали Руслан Олійник та Кирило Фесик. Олійник до цього був першим заступником голови Київської обласної адміністрації, підполковником запасу, відповідав за захист критичної інфраструктури та взаємодію із силовиками. Фесик шість років очолював Оболонську районну адміністрацію Києва і вважався одним із найтриваліших за часом перебування на посаді районних керівників столиці.

    У Міністерстві аграрної політики державним секретарем призначено Інну Острадчук, яка до цього працювала всередині самого відомства. У Пенсійному фонді Тетяну Король та Олександра Малецького перепризначили на попередні посади — останньому залишили цифровий напрям. Ці рішення виглядають радше як фіксація статус-кво, ніж як перезавантаження.

    Загальна картина кадрових рішень серпня 2026 року показує, як новий уряд закриває управлінські контури після липневого переформатування. Ветеранське міністерство отримує спеціалізованих заступників під європейський порядок денний та цифровізацію. Відновлення посилюється людьми, які вже працювали з регіональною безпекою та інфраструктурою в умовах війни. Пенсійний фонд зберігає наступність у цифровому блоці.

    Залишається відкритим питання, наскільки швидко нова конструкція навколо Кіма зможе відповісти на головне очікування — перетворити декларації про системну підтримку ветеранів на дієві механізми житла, реабілітації та зайнятості. Перший місяць показав, що міністр воліє спочатку зібрати команду з чіткими зонами відповідальності. Наступні кроки покажуть, наскільки ця команда здатна змінити швидкість та якість рішень, від яких залежить реальне життя сотень тисяч людей.

  • Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, за яким промислові та комерційні споживачі зможуть уникати обмежень електропостачання, якщо щонайменше 80% власного споживання покриватимуть за рахунок імпортованої електроенергії або власної генерації. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, урядове рішення має одночасно стимулювати бізнес активніше інвестувати у власні джерела живлення, розподілену генерацію та імпорт електроенергії.

    Шмигаль зазначив, що новий механізм ухвалили за ініціативи Міністерства енергетики.

    «Створюємо додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації та збільшення імпорту електроенергії», — повідомив він.

    Кого не стосуватимуться обмеження

    Відповідно до рішення уряду, заходи з обмеження електропостачання не застосовуватимуться до промислових і комерційних споживачів, які самостійно забезпечують не менше 80% свого споживання електроенергії.

    Йдеться про два основні джерела: власне виробництво електроенергії та імпорт електроенергії.

    Тобто підприємство, яке, наприклад, більшу частину необхідної електрики отримує від власної генерації або купує за кордоном, може не підпадати під графіки обмежень.

    Окремо уряд передбачив можливість уникнення обмежень для підприємств, які забезпечують 80% власного споживання за рахунок об’єктів розподіленої генерації в межах одного оператора системи розподілу.

    Йдеться про газопоршневі та газотурбінні установки

    Механізм поширюватиметься, зокрема, на газопоршневі та газотурбінні установки розподіленої генерації електроенергії.

    Ключовою умовою є те, що така генерація має працювати в межах території одного оператора системи розподілу.

    Фактично уряд намагається створити додатковий стимул для підприємств та інвесторів встановлювати локальні генеруючі потужності, які можуть забезпечувати бізнес електроенергією незалежно від загального стану енергосистеми.

    Особливо це актуально для енергодефіцитних регіонів, де ризик нестачі потужності та введення обмежень є вищим.

    Чому уряд пішов на такий крок

    Шмигаль пояснив, що рішення має стимулювати будівництво нових генеруючих потужностей і одночасно збільшити імпорт електроенергії на ринкових умовах.

    Для держави це означає зниження навантаження на централізовану енергосистему.

    Якщо великі промислові чи комерційні споживачі значну частину потреб покривають самостійно, в енергосистемі залишається більше ресурсу для населення, критичної інфраструктури та інших споживачів.

    Уряд таким чином фактично пропонує бізнесу просту логіку: хто інвестує у власну енергетичну стійкість або імпорт, той отримує більше гарантій стабільної роботи навіть у періоди дефіциту.

    Як це працюватиме на практиці

    Для реалізації механізму уряд також врегулював порядок взаємодії між основними учасниками енергетичного ринку.

    Йдеться про «Укренерго», операторів систем розподілу, електропостачальників, виробників розподіленої генерації та безпосередньо споживачів.

    Це необхідно для того, щоб можна було технічно підтверджувати, який саме обсяг електроенергії підприємство забезпечує самостійно, скільки імпортує та чи виконує воно вимогу у 80%.

    Без такого обліку новий механізм було б складно застосовувати під час можливих обмежень.

    Чому саме 80%

    Пороговий показник у 80% означає, що підприємство повинно фактично майже повністю забезпечувати себе електроенергією самостійно.

    При цьому 20% можуть надходити із загальної енергосистеми.

    Такий підхід дозволяє бізнесу зберігати певну залежність від мережі, але водночас суттєво скорочує його навантаження на неї.

    Для великих виробництв це може бути особливо важливо, оскільки повністю автономна генерація часто потребує значних інвестицій.

    Бізнес отримує стимул інвестувати у генерацію

    Нові правила можуть суттєво змінити підхід великих підприємств до енергетичної безпеки.

    Після масштабних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру багато компаній уже почали вкладати кошти у генератори, газопоршневі установки, когенераційні системи, сонячні станції та накопичувачі електроенергії. Тепер така генерація отримує ще одну економічну перевагу — можливість уникнути примусових обмежень електропостачання.

    Для підприємств із безперервними виробничими циклами це може мати критичне значення. Навіть короткострокове відключення іноді призводить до зупинки технологічного процесу, пошкодження обладнання або значних фінансових втрат.

    Імпорт електроенергії також стає вигіднішим

    Другий напрям — імпорт. Підприємства, які купуватимуть за кордоном щонайменше 80% необхідної їм електроенергії, також зможуть розраховувати на відсутність обмежень.

    Уряд розраховує, що це збільшить обсяги комерційного імпорту та допоможе Україні проходити періоди дефіциту електроенергії. Особливо актуальним це може стати взимку, коли споживання традиційно зростає, а російські атаки створюють додаткові ризики для генерації та мереж.

    Наразі обмежень немає

    Водночас у Міністерстві енергетики наголошують, що станом на 20 серпня заходи обмеження електропостачання в Україні не застосовуються.

    Отже, нове рішення уряду має передусім превентивний характер.

    Влада готується до сценарію, за якого через дефіцит потужності або пошкодження енергетичної інфраструктури може виникнути потреба знову вводити обмеження для промислових та комерційних споживачів.

    У такому випадку підприємства, які виконають умову щодо 80% власного забезпечення, матимуть перевагу.

    Що це означає для економіки

    Для української економіки новий механізм може бути важливим одразу з кількох причин.

    По-перше, він підвищує енергетичну автономність бізнесу.

    По-друге, стимулює інвестиції в малу та середню генерацію.

    По-третє, зменшує ризик масових зупинок підприємств під час можливого дефіциту електрики.

    І по-четверте, збільшує потенціал імпорту електроенергії з європейського ринку.

    Фактично уряд пропонує бізнесу нову модель: чим більше підприємство може забезпечити себе електроенергією самостійно, тим менше воно залежатиме від можливих аварійних або планових обмежень у загальній системі.

  • Рада перепризначила Сибігу главою МЗС: за нього проголосували 266 депутатів

    Рада перепризначила Сибігу главою МЗС: за нього проголосували 266 депутатів

    Верховна Рада України підтримала призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Таким чином дипломат продовжить очолювати українське зовнішньополітичне відомство після перезавантаження уряду.

    За відповідне кадрове рішення у середу, 19 серпня, проголосували 266 народних депутатів.

    Кандидатуру Сибіги напередодні офіційно вніс до парламенту президент Володимир Зеленський. Йдеться про проєкт постанови №15524, зареєстрований у Верховній Раді 18 серпня. Вранці 19 серпня профільний Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва рекомендував парламенту підтримати призначення.

    Сибіга залишився на чолі української дипломатії

    Фактично йдеться про перепризначення Сибіги після масштабного оновлення Кабінету Міністрів. У липні Верховна Рада звільнила його з посади глави МЗС у межах переформатування уряду. Після цього дипломат продовжив працювати у системі зовнішньополітичного відомства, а 17 липня був призначений першим заступником міністра.

    Тепер парламент повернув йому повноцінний статус міністра.

    Під час виступу у Верховній Раді Сибіга окреслив пріоритети подальшої роботи української дипломатії. Йдеться, зокрема, про посилення міжнародної підтримки України в умовах війни та продовження курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

    Що відомо про Андрія Сибігу

    Андрій Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові Тернопільської області. Він закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, де здобув освіту у сфері міжнародних відносин, а також юридичну освіту.

    Дипломатичну кар’єру Сибіга розпочав у Міністерстві закордонних справ ще у 1997 році. Значну частину професійного шляху він працював на польському напрямку, зокрема в українському посольстві у Варшаві.

    У 2016–2021 роках Сибіга був послом України в Туреччині, після чого перейшов до Офісу президента, де працював заступником керівника. У 2024 році він повернувся до МЗС, а у вересні того ж року вперше очолив Міністерство закордонних справ.

    Тепер після рішення Верховної Ради Сибіга продовжить керувати українською дипломатією вже у складі оновленого уряду.

  • Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін

    Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін

    Росія дедалі активніше атакує українську торговельну та продовольчу логістику — склади, розподільчі центри, транспортні вузли та портову інфраструктуру. Після серії ударів по об’єктах великих торговельних мереж у частині магазинів виникли тимчасові перебої з окремими товарами. Водночас у Кабінеті Міністрів запевняють: системного дефіциту продуктів в Україні зараз немає, а втрати складів не повинні спричинити й різкого зростання цін на десятки відсотків.

    Про це 14 серпня під час брифінгу заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Він підтвердив, що удари РФ створили проблеми для окремих логістичних маршрутів і систем зберігання продукції, але ситуація залишається контрольованою. Висоцький очолює Мінагрополітики з 16 липня 2026 року.

    За словами міністра, зараз немає передумов для того, щоб українці зіткнулися із загальним дефіцитом продовольства. Уряд і бізнес залучають резервні складські майданчики, перебудовують маршрути постачання і шукають альтернативи знищеним розподільчим центрам.

    В окремих випадках магазини можуть перейти до моделі постачання фактично «з коліс» — коли продукція доставляється без тривалого проміжного зберігання на великих логістичних складах. Це складніше і дорожче з погляду транспортної логістики, однак дозволяє продовжувати постачання навіть після втрати окремого розподільчого центру.

    Ціни можуть зрости, але не на десятки відсотків

    Висоцький визнав, що перебудова логістики неминуче створює додаткові витрати.

    Товари доводиться перевозити іншими маршрутами, частіше використовувати менші склади, збільшувати кількість рейсів і оперативно шукати нові приміщення для зберігання. Однак міністр наголосив, що масштаб цих витрат поки не дає підстав говорити про подорожчання продуктів на десятки відсотків.

    Кабмін уже розпочав додатковий моніторинг цін. Станом на 14 серпня різких стрибків вартості продовольства, які можна було б прямо пов’язати зі знищенням складів, не зафіксовано.

    За оцінкою Висоцького, навіть втрата 30–40% певної товарної партії не означає, що відповідна продукція надовго зникне з магазинів. У багатьох категоріях її можна досить швидко замістити з інших складів, регіонів або через альтернативні канали постачання.

    Тому локальна відсутність товару на полиці ще не означає загальнонаціонального дефіциту.

    Росія вже знищила великі логістичні об’єкти

    Побоювання українців виникли не на порожньому місці.

    На початку серпня Росія завдала масштабного ракетного удару по Києву та області, під час якого були знищені й пошкоджені склади та логістичні центри великих українських компаній. Reuters повідомляв про ураження інфраструктури «Епіцентру», Fozzy, «Сільпо» та Rozetka.

    У Fozzy Group тоді повідомили про удар по продовольчій логістиці. «Сільпо» заявило, що внаслідок атаки загинули щонайменше шестеро працівників компанії, а два розподільчі центри були охоплені вогнем.

    Для торговельної мережі розподільчий центр є критично важливим елементом системи. Саме туди надходять великі партії товарів від виробників та імпортерів, після чого продукцію сортують і розвозять у десятки чи сотні магазинів.

    Якщо такий об’єкт знищений, проблема може проявитися одночасно у великій кількості торгових точок.

    Саме тому після ударів частина покупців могла побачити порожні полиці або скорочений асортимент окремих категорій. Однак торговельні мережі почали перенаправляти поставки через інші логістичні центри. РБК-Україна 14 серпня повідомляло, що великі мережі продовжують відновлювати наповнення магазинів після атак.

    РФ атакує не тільки магазини

    Значно ширшою проблемою є те, що російські війська одночасно завдають ударів по різних частинах продовольчого ланцюга.

    Йдеться не лише про склади супермаркетів, а й про морські та річкові порти, залізничну й транспортну інфраструктуру, енергетичні об’єкти та підприємства.

    13 серпня Росія атакувала порт Ізмаїл на Дунаї. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив перебої з електропостачанням. Ізмаїльський порт залишається одним із важливих альтернативних шляхів експорту українського зерна після погіршення ситуації у Чорному морі.

    Паралельно російські атаки майже зупинили нормальну роботу частини чорноморських маршрутів.

    За даними Reuters, близько 90% українського експорту зернових і олійних традиційно проходить через Чорне море. На початку серпня експорт зерна впав приблизно на три чверті порівняно з минулим роком через удари по портовій інфраструктурі та проблеми із судноплавством.

    Мінагрополітики також наголошує, що повністю замінити морські шляхи залізницею, автомобільним транспортом і Дунаєм неможливо. Навіть за сприятливих умов альтернативні маршрути можуть забезпечити лише близько 45–50% річного аграрного експорту.

    Але для внутрішнього ринку ситуація інша

    Проблеми з експортом не означають автоматичного дефіциту їжі всередині України.

    Навпаки, у багатьох базових аграрних категоріях Україна виробляє значно більше, ніж споживає внутрішній ринок.

    Мінагрополітики прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн. Зокрема, очікується приблизно 22,4 млн тонн пшениці, 4,7 млн тонн ячменю та 31,6 млн тонн кукурудзи.

    Особливо важлива ситуація з продовольчою пшеницею, з якої виробляють борошно та хліб. Її виробництво прогнозується на рівні близько 9,1 млн тонн, а разом із перехідними запасами загальна пропозиція може сягнути 11,7 млн тонн.

    Тобто ризик для України зараз полягає не стільки у фізичній відсутності зерна чи базових продуктів, скільки у здатності швидко переміщувати їх між регіонами, зберігати та доставляти до магазинів.

    Чому ціни все одно можуть реагувати

    Повністю виключати подорожчання окремих товарів не можна.

    Навіть якщо продукту достатньо, в його роздрібну ціну входять логістика, електроенергія, зберігання, зарплати, страхування, втрати продукції та вартість відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Якщо замість одного великого розподільчого центру компанії доводиться використовувати п’ять менших складів, а замість одного маршруту — кілька об’їзних, собівартість доставки закономірно збільшується.

    Саме про такі додаткові витрати й говорить Висоцький. Однак на сьогодні уряд не бачить підстав очікувати стрибка вартості продовольства на 20–30% лише через удари по складах.

    Значно більший ризик для цін може виникнути, якщо атаки одночасно тривалий час порушуватимуть енергопостачання, транспорт, роботу переробних підприємств і логістичних центрів.

    Удар по логістиці має ширший економічний ефект

    Остання хвиля російських атак показує, що під прицілом опиняються не тільки військові чи енергетичні об’єкти.

    11 серпня російська сторона сама заявляла про удари по транспортно-логістичних центрах у Києві, включно з комплексом «Нової пошти» та великим складським об’єктом. Москва традиційно пояснює такі атаки нібито використанням інфраструктури у військових цілях, однак удари водночас безпосередньо впливають на цивільний бізнес і ланцюги постачання.

    На початку серпня після масштабної атаки прем’єр-міністр Сергій Корецький також оголошував про екстрені консультації з бізнесом щодо безперервності роботи компаній після знищення логістичних об’єктів.

    Фактично Україні доводиться створювати дедалі більш розосереджену систему складів і постачання, щоб знищення одного великого хабу не паралізувало цілу мережу.

    Панікувати та скуповувати продукти немає підстав

    Станом на 14 серпня головний висновок Кабміну залишається незмінним: загального дефіциту продуктів в Україні немає.

    Окремі магазини можуть тимчасово мати менший асортимент, а доставка деяких категорій може займати більше часу через перебудову логістики. Проте уряд і торговельні мережі мають можливість перерозподіляти товарні запаси та використовувати резервні склади.

    Так само немає підтверджень прогнозів про неминучий різкий стрибок цін на десятки відсотків.

    Ситуація залишається складною, а кожен новий удар по складу чи транспортному вузлу збільшує витрати бізнесу. Однак на сьогодні Україна має достатнє власне виробництво продовольства і розгалужену торговельну систему, щоб компенсувати локальні втрати.

    Тому створювати домашні запаси через страх перед масовим зникненням продуктів із магазинів наразі немає економічних підстав.

    Найбільша загроза зараз лежить у іншій площині: якщо Росія систематично продовжуватиме руйнувати склади, порти, транспорт і енергетику, українському бізнесу доведеться витрачати дедалі більше коштів на альтернативні маршрути й резервну інфраструктуру. Саме ці витрати можуть поступово тиснути на ціни.

    Але сценарій, за якого найближчим часом українські магазини масово залишаться без продуктів, уряд станом на 14 серпня не прогнозує.

  • Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    В Україні презентували проєкт програми діяльності уряду, який визначає ключові завдання та пріоритети Кабінету міністрів. Серед основних напрямів — посилення обороноздатності та стійкості держави, підтримка громадян і бізнесу, а також прискорення процесу європейської інтеграції України.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

    Проєкт програми Кабінет міністрів разом із міністрами представив під час засідання Ради коаліції. Документ має визначити основні напрями роботи уряду та конкретні завдання, які він планує реалізовувати.

    Одним із ключових пріоритетів у програмі визначено посилення оборони та стійкості держави. Уряд планує зосередитися на забезпеченні потреб Сил оборони, зміцненні спроможності держави протистояти російській агресії та забезпеченні необхідних ресурсів для функціонування країни в умовах війни.

    Окремий блок стосується підтримки українських громадян і бізнесу. Уряд планує створювати умови для збереження економічної активності, підтримувати підприємців та забезпечувати функціонування критично важливих сфер економіки.

    Ще одним стратегічним напрямом визначено прискорення євроінтеграції. Йдеться про продовження реформ та виконання завдань, необхідних для подальшого зближення України з Європейським Союзом.

    За словами Корецького, основними принципами роботи уряду мають стати ефективність, оперативність ухвалення рішень та відповідальність членів Кабміну за конкретний результат перед парламентом і суспільством.

    Прем’єр-міністр зазначив, що під час підготовки документа уряд опрацював пропозиції народних депутатів. Представлений на засіданні Ради коаліції проєкт ще не є остаточною версією програми.

    Після врахування зауважень і пропозицій, які пролунали під час обговорення з парламентською коаліцією, документ мають доопрацювати. Після цього його планують затвердити на засіданні Кабінету міністрів.

    Фінальну версію програми уряд має представити на розгляд Верховної Ради. Таким чином, парламент отримає можливість оцінити запропоновані Кабміном пріоритети та завдання його подальшої роботи.

    Одним із найбільш нагальних питань для уряду залишається фінансування оборони. Раніше Корецький повідомляв, що Кабінет міністрів шукає додаткові ресурси для забезпечення повного фінансування армії до кінця року.

    Частину необхідних коштів, за словами прем’єра, планують залучити за підтримки міжнародних партнерів. В умовах повномасштабної війни забезпечення стабільного фінансування Сил оборони залишається одним із головних завдань держави.

    Водночас уряд працює і над заходами для підтримки бізнесу в умовах постійних атак по українській інфраструктурі. Зокрема, влада планує забезпечити підприємствам пріоритетний доступ до приміщень, які можна використовувати для розосередження складських запасів.

    Такий механізм має допомогти бізнесу зменшити ризики втрати товарів та матеріальних ресурсів унаслідок російських ударів по окремих об’єктах. Уряд уже визначив термін, до якого має бути сформований перелік відповідних приміщень.

    Таким чином, представлений проєкт програми діяльності Кабміну охоплює одразу кілька ключових для України напрямів — оборону, економічну стійкість, підтримку громадян та бізнесу і подальшу інтеграцію з Європейським Союзом.

    Остаточний зміст програми може змінитися після врахування пропозицій депутатів та її доопрацювання урядом. Після затвердження Кабміном документ має бути переданий до Верховної Ради.

     

  • Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Українці й надалі сплачуватимуть за електроенергію за чинним тарифом — 4,32 грн за 1 кВт·год. Підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів восени не передбачається: уряд продовжив дію чиного тарифу до 31 жовтня 2026 року. Про це повідомила ексочільниця уряду України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення дозволить зберегти стабільні витрати домогосподарств напередодні нового опалювального сезону. Це означає, що у вересні та жовтні всі побутові споживачі оплачуватимуть електроенергію за чинною ціною — 4,32 грн за кВт·год, без будь-яких змін або додаткових коефіцієнтів.

    Свириденко наголосила, що уряд також залишає спеціальні умови для громадян, які використовують електроенергію як основне джерело опалення. Пільговий тариф діятиме протягом опалювального сезону — з 1 жовтня до 30 квітня. Він поширюватиметься на приватні будинки та квартири з електроопаленням, а також багатоквартирні будинки, які не підключені до газопостачання та систем централізованого або автономного теплопостачання.

    Для таких споживачів вартість електроенергії становитиме 2,64 грн за 1 кВт·год, але лише за умови, що місячне споживання не перевищує 2000 кВт·год. Якщо цей ліміт буде перевищено, за електроенергію понад встановлений обсяг доведеться сплачувати вже за загальним тарифом — 4,32 грн за кВт·год.

    Таким чином уряд зберігає механізм державної підтримки для сімей, які мають високий рівень споживання електроенергії через використання електричних систем опалення. Це дозволяє зменшити фінансове навантаження на такі домогосподарства в осінньо-зимовий період, коли витрати на електроенергію традиційно зростають.

    Чинний тариф для населення діє в межах механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО), який дозволяє забезпечувати електроенергію для побутових споживачів за фіксованою ціною, нижчою за ринкову. Рішення про його продовження Кабінет Міністрів ухвалив наприкінці квітня 2026 року.

    Питання можливого перегляду тарифів залишається актуальним у контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. У меморандумі з МВФ зазначається, що після завершення воєнного стану та стабілізації енергетичного сектору Україна має поступово переходити до економічно обґрунтованих тарифів. Однак, за інформацією уряду, перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги очікується не раніше 2027 року.

    Експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що нинішній тариф для населення не покриває повної ринкової вартості виробництва та постачання електроенергії. Водночас під час повномасштабної війни держава утримує соціально прийнятний рівень цін, щоб не допустити різкого зростання фінансового навантаження на громадян.

    Особливо актуальним це питання залишається напередодні нового опалювального сезону, коли споживання електроенергії традиційно збільшується. В умовах постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру уряд паралельно працює над відновленням пошкоджених енергетичних об’єктів, накопиченням резервів обладнання та підготовкою енергосистеми до зимових пікових навантажень.

    Наразі ж для побутових споживачів рішення уряду означає, що до кінця жовтня жодних змін у платіжках за електроенергію не буде. Базовий тариф залишатиметься на рівні 4,32 грн за кВт·год, а для домогосподарств з електроопаленням у межах встановленого ліміту й надалі діятиме пільгова ставка 2,64 грн за кВт·год під час опалювального сезону.