Uanews.life

Позначка: кадрові зміни

  • Кирило Фесик завершує роботу в Оболонському районі і може увійти до команди Калашника

    Кирило Фесик завершує роботу в Оболонському районі і може увійти до команди Калашника

    У столиці змінюється баланс сил всередині вертикалі, яка останні місяці і так переживає кадровий перетік. Кирило Фесик, понад шість років очолював Оболонську районну державну адміністрацію, завершує роботу в районі. За відомостями, отриманими редакцією, його можуть призначити до Київської міської військової адміністрації. Паралельно обговорюється варіант, за якого він займе пост заступника в міністерстві, яке зараз очолює Микола Калашник.

    Фесик був призначений на районну посаду указом президента у травні 2020 року. До цього він будував кар’єру як адвокат і керуючий партнер юридичного об’єднання Mitrax, захищав дисертацію з цивільного процесу, пізніше отримав ступінь магістра публічного управління. У районі він курував розгортання пунктів незламності зі Starlink і генераторами в першу військову зиму, ініціював створення добровольчих формувань територіальної оборони, займався релокацією маріупольського ліцею і підтримкою військових підрозділів, зокрема батальйонів ТрО Оболоні.

    Публічні звіти адміністрації регулярно підкреслювали високі показники освоєння бюджету серед київських районів. Зараз, коли Київська міська військова адміністрація працює в режимі тимчасового виконання обов’язків після відходу Тимура Ткаченка (звільненого з посади начальника КМВА в середині липня і пізніше призначеногоголовою Київської обласної адміністрації), поява в структурі людини з багаторічним досвідом районного управління може змінити внутрішню конфігурацію. Районні адміністрації залишаються ключовою ланкою виконання рішень і з безпеки, і з соціальної інфраструктури. Оболонь при цьому — один із найбільших і найбільш населених районів столиці.

    Зв’язок Фесика з Калашником не виглядає випадковим. У відкритих джерелах зафіксовані спільні заходи: передача дронів на оптоволокні з тепловізорами 159-й окремій механізованій бригаді, публічні привітання. Калашник сам пройшов шлях від Дарницької райадміністрації (де був першим заступником і тимчасово виконуючим обов’язки) через Київську обласну адміністрацію до поста міністра з відновлення, інфраструктури і транспорту, затвердженого Верховною Радою 16 липня 2026 року. Міністерство, сформоване на базі колишнього Мінрозвитку, відповідає за критичну інфраструктуру, логістику і відновлювальні проєкти — сфери, де досвід районного управління в умовах постійних атак і дефіциту ресурсів має пряму цінність.

    Укази президента і розпорядження Кабміну з цих кадрових рішень не публікувалися. Фесик у публічному просторі продовжує вести поточну роботу: анонсує прямі лінії, звітує з безпеки освітніх закладів, займається термомодернізацією шкіл. В інтерв’ю минулих років він сам говорив, що не ставив метою «триматися за крісло», і допускав зміну професійної траєкторії після стабілізації кадрового руху в місті. Для Києва це ще один епізод у серії переміщень, які відбуваються на тлі перерозподілу впливу між міською військовою адміністрацією, обласною вертикаллю і центральним урядом.

    Після відходу Ткаченка з КМВА і Калашника з області вертикаль влади в столичному регіоні продовжує змінюватися. Поява в ній людини з юридичною освітою та досвідом роботи в одному з київських районів може вплинути на розстановку сил або в міській військовій адміністрації, або в міністерстві відновлення. Який саме варіант і чи буде він реалізований, стане зрозуміло лише після офіційних рішень.

  • «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний уперше публічно прокоментував масштабні кадрові зміни у військовому керівництві країни та призначення генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. Відповідь генерала виявилася надзвичайно лаконічною: на запитання журналіста, як він оцінює останні призначення, Залужний сказав — «Зі сподіваннями».

    Попри стислість, це перша публічна реакція Залужного на нову конфігурацію військового керівництва після липневих перестановок. Розгорнуто оцінювати рішення президента, роботу попереднього головкома Олександра Сирського чи перспективи Драпатого генерал не став.

    Під час спілкування із журналістами Залужного також запитали про його власне майбутнє. На тлі регулярних припущень щодо можливого повернення колишнього головкома до роботи в Україні він заявив, що станом на зараз не планує переходити на іншу посаду. Нині Залужний продовжує виконувати обов’язки посла України у Великій Британії.

    Його заява пролунала менш ніж через два тижні після однієї з найбільших кадрових перебудов у Збройних силах за останній час.

    Драпатий змінив Сирського на чолі ЗСУ

    21 липня президент Володимир Зеленський оголосив, що новим головнокомандувачем Збройних сил стане Михайло Драпатий. Наступного дня, 22 липня, призначення було юридично оформлене указом президента №630/2026.

    Драпатий змінив на посаді генерала Олександра Сирського.

    Оголошуючи рішення, Зеленський наголосив на військових результатах Сирського, згадавши оборону Києва, Харківську наступальну та Курську операції. Водночас президент заявив про необхідність нового етапу у військовому управлінні та оновлення конфігурації Генерального штабу. За його словами, відповідні зміни він обговорював із Драпатим, Євгенієм Хмарою та Павлом Палісою.

    Сам Драпатий після оголошення рішення подякував президенту за довіру, керівництву оборонного відомства — за підтримку, а Силам оборони — за новий етап служби.

    Одним із ключових принципів своєї роботи новий головком назвав повагу до військовослужбовців.

    «Працюватиму з повагою до людей, які тримають нашу країну», — заявив Драпатий після рішення про призначення.

    Таким чином, коротка фраза Залужного про «сподівання» пролунала вже після того, як новий головнокомандувач фактично розпочав роботу і провів перші наради у новому статусі.

    Драпатий уже вперше доповів на Ставці

    31 липня президент Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача в оновленому складі. На ньому вперше у статусі головкома доповідав Михайло Драпатий.

    Однією з центральних тем стала ситуація безпосередньо на фронті. Також керівництво держави та військові обговорювали забезпечення бойових підрозділів, далекобійні можливості України та інші питання ведення війни.

    Це засідання стало одним із перших практичних етапів переходу ЗСУ до роботи з новою системою військового керівництва.

    Сам Драпатий має значний бойовий досвід і воює проти Росії з 2014 року. Широкій аудиторії він став відомий після подій у Маріуполі навесні 2014-го. Надалі офіцер пройшов шлях від командира батальйону до керівництва великими військовими угрупованнями.

    У листопаді 2024 року Зеленський призначив Драпатого командувачем Сухопутних військ ЗСУ. У січні 2025-го він додатково отримав командування оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця», зберігши на той момент посаду командувача Сухопутних військ.

    У Головному управлінні розвідки після його призначення головкомом окремо відзначили шлях Драпатого від командира батальйону до керівника Збройних сил та його авторитет серед військових.

    Змінився не лише головком

    Перестановки у ЗСУ відбулися на тлі ширшого переформатування оборонного керівництва.

    17 липня Кабінет Міністрів поклав тимчасове виконання обов’язків міністра оборони на Євгенія Хмару. Відповідне рішення оформлене урядовим розпорядженням №723-р.

    До переходу в Міністерство оборони Хмара був відомий насамперед службою у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ. Таким чином, упродовж кількох днів зміни торкнулися як політичного керівництва оборонного відомства, так і найвищої ланки військового командування.

    Зеленський, оголошуючи про Драпатого, фактично пов’язав ці рішення між собою, заявивши, що разом із новим головкомом, Хмарою та Палісою вже обговорював майбутню конфігурацію Генштабу.

    Саме тому слова Залужного можуть сприйматися ширше, ніж просто персональна оцінка Драпатого. Журналіст запитував колишнього головкома про нові призначення у військовому керівництві загалом, і він відповів лише: «Зі сподіваннями».

    Водночас робити з цієї фрази висновок про повну підтримку Залужним усіх кадрових рішень було б перебільшенням: генерал не деталізував, чого саме очікує від нової команди та як оцінює окремі призначення.

    Залужний повернувся до Києва на нараду дипломатів

    Нинішня заява Залужного пролунала під час його перебування в Україні. Як посол у Великій Британії він бере участь у нараді керівників українських закордонних дипломатичних установ.

    За словами генерала, робота дипломатів розпочалася з поїздки на прифронтову Чернігівщину, після чого продовжилася у Києві. Серед основних завдань дипломатичного корпусу він назвав роботу заради встановлення миру та зміцнення міжнародного лідерства України.

    Окремо колишній головком зосередився на питанні гарантій безпеки.

    За його оцінкою, фундаментом безпеки України має залишатися власна обороноздатність держави, пристосована до реалій сучасної високотехнологічної війни, разом із формуванням ефективних міжнародних безпекових союзів.

    Ця позиція фактично продовжує одну з ключових тез, яку Залужний просував і після переходу на дипломатичну роботу: навіть сильна міжнародна підтримка не може замінити Україні власних технологічно розвинених Збройних сил.

    «Зі сподіваннями» — поки вся оцінка

    На цьому тлі перша реакція Залужного на прихід Драпатого привертає особливу увагу. Колишній головком не став ні критикувати кадрову перебудову, ні давати новому командуванню гучних авансів.

    Фраза «зі сподіваннями» залишає простір для інтерпретацій, однак достовірно відомо лише те, що Залужний саме так відповів на запитання про нові призначення. Будь-які твердження про конфлікт, підтримку конкретних рішень або його ставлення до звільнення Сирського без додаткових заяв самого генерала були б спекуляцією.

    При цьому найближчі місяці стануть для нового військового керівництва показовими. Драпатий уже приступив до роботи, провів першу Ставку в статусі головнокомандувача, а президент прямо заявив про намір оновити конфігурацію Генерального штабу.

    Тож лаконічне «зі сподіваннями» від людини, яка сама майже три роки очолювала Збройні сили під час найважчого етапу російського вторгнення, стало першою — і поки що єдиною — публічною оцінкою Залужним нової військової команди України.

  • Умєрову готують нову ключову посаду: Зеленський хоче поставити його на чолі зовнішньої розвідки — УП

    Умєрову готують нову ключову посаду: Зеленський хоче поставити його на чолі зовнішньої розвідки — УП

    Президент України Володимир Зеленський планує призначити чинного секретаря Ради національної безпеки і оборони Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України. Про таке кадрове рішення 3 серпня повідомила «Українська правда». Офіційного указу президента про призначення Умєрова на момент публікації ще немає, тому наразі йдеться про інформацію ЗМІ, а не про юридично завершену кадрову перестановку.

    Повідомлення про можливий перехід Умєрова до СЗР одразу привернуло увагу через масштаб самої посади. Служба зовнішньої розвідки — окремий державний розвідувальний орган, який не входить до системи органів виконавчої влади та працює під загальним керівництвом президента України. Її головне завдання — добування, аналіз та передача керівництву держави інформації про зовнішні загрози у військовій, політичній, економічній, науково-технічній, інформаційній та кіберсферах.

    Формально призначення керівника СЗР належить до повноважень президента. Закон прямо передбачає, що безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки здійснює її голова, якого президент одноосібно призначає на посаду та звільняє з неї. Це означає, що для переходу Умєрова до СЗР не потрібне голосування Верховної Ради — достатньо відповідного президентського указу.

    Наразі обов’язки голови Служби зовнішньої розвідки виконує Олег Луговський. Президент Зеленський доручив йому тимчасово очолити СЗР указом №100/2026 від 4 лютого. До цього Луговський був першим заступником керівника служби. На офіційному сайті СЗР він і зараз зазначений як виконувач обов’язків голови.

    Така ситуація склалася після великої перестановки в українській розвідці на початку року. Попередній керівник СЗР Олег Іващенко, який очолював службу з березня 2024 року, у січні 2026-го перейшов на посаду начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони. Його призначили керівником ГУР указом президента від 2 січня 2026 року. До цього Іващенко майже два роки керував саме зовнішньою розвідкою.

    Тож призначення Умєрова фактично завершило б тривалий період, протягом якого СЗР працює з тимчасовим керівником.

    Для самого Умєрова це була б уже четверта ключова державна посада за останні кілька років. У 2019 році він став народним депутатом України, у вересні 2022 року очолив Фонд державного майна, а у вересні 2023-го був призначений міністром оборони. На чолі Міноборони він пропрацював до літа 2025 року, після чого Зеленський перевів його до Ради національної безпеки і оборони.

    18 липня 2025 року президент офіційно призначив Рустема Умєрова секретарем РНБО. Відповідний указ №496/2025 залишається чинним.

    На цій посаді Умєров зосереджувався на питаннях оборони, міжнародної координації, розвитку українського оборонно-промислового комплексу та безпекової дипломатії. Він також продовжував брати участь у переговорах з міжнародними партнерами та процесах, пов’язаних із війною Росії проти України.

    Ще 15 липня 2026 року, за кілька тижнів до нинішніх повідомлень, офіційний сайт РНБО публікував звернення Умєрова саме як чинного секретаря Ради. Отже, станом на початок серпня він формально продовжує обіймати цю посаду.

    Перехід із РНБО до СЗР означав би для Умєрова суттєву зміну функцій. Секретар Ради нацбезпеки координує роботу самого апарату РНБО та бере участь у підготовці рішень у сфері національної безпеки. Керівник зовнішньої розвідки, натомість, очолює спеціальну службу, яка працює переважно непублічно та збирає інформацію за межами України.

    СЗР займається розвідкою у зовнішньополітичній, військово-технічній, економічній, науково-технічній та інформаційній сферах. Серед її функцій також — забезпечення безпеки українських дипломатичних установ за кордоном, робота із зовнішніми загрозами та передача розвідданих президенту, голові Верховної Ради, прем’єр-міністру й іншим визначеним посадовцям.

    Умови повномасштабної війни значно розширили практичне значення такої структури. Зовнішня розвідка працює не лише з політичною чи військовою інформацією, а й із санкційною політикою, технологічними ланцюгами Росії, військово-промисловим комплексом противника, міжнародними поставками зброї, обходом санкцій та взаємодією РФ із третіми країнами.

    Саме тому посада голови СЗР є однією з найчутливіших у секторі безпеки.

    Водночас повідомлення про можливе призначення Умєрова з’явилося на тлі ширшої кадрової перебудови в українському оборонному та безпековому секторі. Протягом останніх місяців Зеленський уже змінив керівництво кількох ключових силових структур, зокрема ГУР, а в інших органах відбувалися перестановки на рівні регіонального керівництва та командування.

    Ротація в СЗР у такому разі стала б ще одним елементом цього процесу.

    Окремим питанням є те, хто в разі переходу Умєрова очолить РНБО. Поки що ані президент, ані Офіс президента офіційно не повідомляли про можливого наступника. Так само немає указу про звільнення Умєрова з нинішньої посади.

    Через це говорити про завершену перестановку ще зарано.

    За даними «Української правди», рішення Зеленського щодо Умєрова вже ухвалене на політичному рівні. Інші українські медіа 3 серпня також повідомили, що президент розглядає його кандидатуру для керівництва СЗР. Водночас частина видань використовує більш обережне формулювання — «розглядає призначення», а не «остаточно призначить».

    Сам Умєров публічно цю інформацію поки не коментував.

    Так само немає офіційної реакції з боку Служби зовнішньої розвідки. На її сайті станом на 3 серпня керівником залишається Олег Луговський у статусі виконувача обов’язків.

    Тому юридично кадрова ситуація наразі не змінилася.

    Якщо Зеленський справді підпише відповідний указ, для Умєрова це буде перший досвід безпосереднього керівництва спеціальною розвідувальною службою. Його попередні посади були пов’язані передусім із політичним управлінням, державними активами, оборонними закупівлями, міжнародною дипломатією та координацією сектору безпеки.

    Водночас робота в Міноборони й РНБО дала йому доступ до значного масиву військової та міжнародної інформації, а також до контактів із союзниками, які є важливими для діяльності зовнішньої розвідки.

    СЗР, своєю чергою, підпорядкована безпосередньо президенту. Її голова має прямий канал передачі розвідданих керівництву держави і є частиною українського розвідувального співтовариства.

    Саме тому можливе призначення Умєрова означатиме не просто чергове переміщення чиновника між державними посадами, а суттєву зміну його ролі в системі національної безпеки.

    Наразі головним підтвердженням майбутньої перестановки має стати указ Володимира Зеленського. До його появи інформацію про Умєрова як майбутнього голову СЗР варто сприймати саме як повідомлення джерел ЗМІ.

    Якщо призначення відбудеться, президенту також доведеться визначитися з новим секретарем РНБО, а Олег Луговський завершить період тимчасового керівництва зовнішньою розвідкою, який триває з лютого 2026 року.

  • Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Командувач Сил територіальної оборони генерал-майор Ігор Плахута буде відправлений у відставку найближчими двома тижнями. Після цього саме командування Сил ТрО як окремого роду військ планують розформувати, а його підрозділи передати під пряме управління регіональних угруповань військ.

    Це рішення, яке готували і чекали вже давно, стане одним із перших великих структурних кроків нової зв’язки — головнокомандувача Михайла Драпатого та тимчасово виконуючого обов’язки міністра оборони Євгена Хмари. Обидва отримали від президента мандат на наведення порядку в системі комплектування та на зміну обличчя мобілізації. Розформування Сил ТрО вписується в цю логіку напряму.

    Зараз Сили територіальної оборони залишаються окремою вертикаллю зі своїм командувачем, штабом і системою рекрутингу. Передача бригад і батальйонів регіональним угрупованням означає, що ТрО перестануть існувати як самостійний рід військ. Підрозділи збережуться, але будуть вбудовані в загальну систему управління сухопутними силами та оперативними командуваннями. Це прибирає паралельну структуру, яка за попереднього головнокомандувача Олександра Сирського зберігала значну автономію.

    За словами джерела у Міноборони та Генеральному штабі, саме Драпатий разом із Хмарою дотиснуть цю реформу. Плахута — один із найближчих до Сирського генералів. Він працював його заступником в оперативно-стратегічному угрупованні «Хортиця» і був призначений командувачем ТрО у лютому 2024 року в рамках тієї ж кадрової конфігурації. Поєднання близької прив’язки до попереднього головнокомандувача і накопиченої репутаційної ваги робить його відставку одним із найбільш очікуваних і символічних кроків нової команди.

    Паралельно серйозні зміни чекають штурмові полки Сухопутних військ і полки десантно-штурмових військ. Є ймовірність, що частину штурмових підрозділів тимчасово і точково виведуть з фронту для перевірки та подальшого перепідпорядкування іншим бригадам. Це відбувається на тлі вже прийнятих Драпатим рішень: з 26 липня штурмовим полкам фактично призупинили поповнення особовим складом із резервних батальйонів і через ТЦК. Раніше окремі штурмові частини, які користувалися особливим покровительством, розросталися далеко за штатні норми і мали пріоритет при відборі людей.

    Саме цей пріоритет став однією з причин, через які серйозні розбірки очікують і територіальні центри комплектування. Джерело вказує, що в низки ТЦК існували стійкі зв’язки зі штурмовими підрозділами, що давало останнім перевагу в комплектуванні. У серпні-вересні планують замінити понад п’ятдесят керівників ТЦК. Це збігається з уже триваючими масштабними перевірками Державного бюро розслідувань: наприкінці липня обшуки пройшли в понад ста центрах по всій країні.

    Ситуація з СБУ, за оцінкою джерела, виглядає складнішою і поки не має такої ж чіткої траєкторії кадрових рішень. У найближчі тижні офіційно оформлять відставку Плахути і почнуть передачу підрозділів ТрО під регіональне управління. Паралельно триватиме аудит комплектування штурмових частин, а окремі з них можуть бути тимчасово виведені з лінії зіткнення. Одночасно розгорнеться хвиля кадрових замін у ТЦК, яка зачепить як обласний, так і районний рівні.

    У дипломатичному і переговорному плані подібні реформи сигналізують партнерам про спробу нової команди взяти під контроль одну з найтоксичніших сфер — мобілізацію та розподіл людей. Наскільки це вплине на сприйняття України як передбачуваного партнера, залежатиме від того, наскільки швидко і прозоро зміни будуть реалізовані.

  • Зеленський оновив керівництво СБУ: кого призначили на ключові посади

    Зеленський оновив керівництво СБУ: кого призначили на ключові посади

    Президент України Володимир Зеленський підписав низку указів, якими провів кадрові зміни у структурі Служби безпеки України. Рішення стосуються як центрального апарату спецслужби, так і керівництва низки регіональних управлінь. Відповідні документи вже оприлюднені на офіційному сайті глави держави.

    Згідно з указами президента, одним із ключових кадрових рішень стало призначення нового начальника Центру спеціальних операцій “А” СБУ. Цю посаду обійняв Олег Федоров. Центр спеціальних операцій “А” є одним із найважливіших підрозділів Служби безпеки України, який виконує спеціальні завдання, бере участь у контртерористичних операціях, боротьбі з диверсійними загрозами та виконує інші операції, пов’язані із забезпеченням державної безпеки.

    Також кадрові зміни торкнулися внутрішньої структури відомства. Президент призначив Олену Воронову начальницею Управління з роботи з особовим складом Служби безпеки України. Цей підрозділ відповідає за кадрову політику, організацію роботи з персоналом, підготовку співробітників та інші питання, пов’язані з проходженням служби.

    Окрім призначень до центрального апарату, глава держави провів кадрові перестановки у територіальних органах СБУ. Відповідними указами були перепризначені керівники управлінь Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, а також у Житомирській, Миколаївській, Тернопільській, Львівській, Черкаській, Полтавській, Сумській і Чернівецькій областях. Усі кадрові рішення оформлені окремими президентськими указами.

    У Офісі президента не деталізували причин таких кадрових змін, однак вони відбуваються на тлі триваючої війни та посилення вимог до роботи силових структур і спецслужб. У воєнний час Служба безпеки України виконує широкий спектр завдань, серед яких протидія диверсійній діяльності, боротьба зі шпигунством, захист критичної інфраструктури, контррозвідувальна діяльність, а також документування воєнних злочинів і виявлення агентурних мереж противника.

    Останнім часом президент України регулярно проводить кадрові зміни в органах державної влади та секторі безпеки. Зокрема, цього ж дня Володимир Зеленський підписав указ про призначення Тимура Ткаченка головою Київської обласної військової адміністрації. Кадрові рішення є частиною оновлення управлінської вертикалі в умовах повномасштабної війни та спрямовані на підвищення ефективності роботи державних інституцій.

  • Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Імовірність звільнення виконувача обов’язків міністра закордонних справ Андрія Сибіги зросла з 50 до 70 відсотків. Про це редакції повідомило джерело, безпосередньо обізнане з кадровими обговореннями на Банковій. За його інформацією, рішення щодо керівництва МЗС та низки ключових дипломатичних призначень мають бути ухвалені до кінця поточного тижня. Водночас на момент підготовки матеріалу жодного остаточного кадрового рішення ще не прийнято.

    Зростання ймовірності відставки безпосередньо пов’язують із появою в публічному просторі інформації про 37 мільйонів гривень, викрадених у системі МЗС. Поширення цих відомостей, за версією співрозмовника, було свідомо спрямоване на те, щоб не допустити повернення до міністерства людей, яких пов’язують із командою колишнього міністра Дмитра Кулеби. У цьому ж контексті під питанням опинилося і подальше перебування Валерія Залужного на посаді посла України у Великій Британії.

    До появи інформації про 37 мільйонів імовірність звільнення Сибіги оцінювалася приблизно у 50 відсотків. Після цього баланс змістився. Співрозмовник характеризує ситуацію як свідомий крок, покликаний посилити політичний тиск і унеможливити кадрове повернення команди Дмитра Кулеби до дипломатичного відомства.

    Усередині МЗС ситуацію сприймають як продовження давнього внутрішнього протистояння. Дмитро Кулеба залишив посаду міністра у вересні 2024 року. Андрій Сибіга, який очолив відомство після нього, тривалий час вважався людиною, близькою до команди Андрія Єрмака. Нинішні кадрові процеси є частиною боротьби за контроль над міністерством і дипломатичною вертикаллю.

    На кону не лише посада очільника МЗС. Йдеться про те, хто формуватиме дипломатичну команду України, хто впливатиме на призначення послів у ключових столицях та хто визначатиме кадрову конфігурацію української дипломатії в найближчий період. При цьому джерело не стверджує, що йдеться про зміну зовнішньополітичного курсу держави. Боротьба точиться насамперед за апаратний контроль над інституцією, через яку цей курс реалізується.

    Конкретних прізвищ людей, яких намагаються не допустити до повернення в МЗС, не називають. Говорять лише про існування кількох центрів впливу, між якими триває боротьба за майбутній склад керівництва міністерства.

    Окремо і особливо гостро стоїть питання щодо Валерія Залужного. Колишній головнокомандувач Збройних сил України обіймає посаду посла у Великій Британії з 2024 року. Його фігура залишається однією з найбільш політично чутливих у всій системі державної влади. Будь-яке рішення стосовно нього автоматично виходить далеко за межі звичайної дипломатичної кадрової ротації і матиме резонанс як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів.

    Посада Залужного зараз також перебуває в зоні ризику. Які саме варіанти обговорюються — залишається невідомим. Співрозмовник лише констатує факт, що питання його подальшого перебування в Лондоні є частиною ширших кадрових розрахунків на Банковій. Це додає ще один відчутний шар напруги до вже й без того складної ситуації навколо МЗС. Поки немає ясності ні щодо майбутнього міністерства, ні щодо одного з найбільш помітних і символічно значущих українських послів.

  • Зеленський розповів, чим займатимуться Сирський і Гнатов після відставки

    Зеленський розповів, чим займатимуться Сирський і Гнатов після відставки

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та ексначальник Генерального штабу Андрій Гнатов після звільнення з посад не залишать військову службу. Вони передаватимуть свій досвід новому керівництву ЗСУ та допомагатимуть у розвитку українського війська. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном у Києві.

    За словами глави держави, досвід обох генералів є надзвичайно цінним для української армії, тому держава має намір максимально використати їхній професійний потенціал. Зеленський особливо відзначив роботу Олександра Сирського, наголосивши, що він має значний бойовий досвід і провів низку успішних військових операцій.

    «Ми все розуміємо, тому безумовно будемо робити так, щоб і Олександр Станіславович, і Андрій Гнатов, скажімо так, не відпочивали, а передавали досвід новому командуванню», — заявив президент.

    Зеленський уточнив, що Сирський та Гнатов співпрацюватимуть із новопризначеним головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, надаватимуть консультації та ділитимуться власним досвідом, що має забезпечити безперервність управління військом і збереження напрацьованих підходів.

    Раніше джерела РБК-Україна повідомляли, що після відставки Сирський і Гнатов не займатимуться операційним керівництвом військами. За інформацією співрозмовника, їх планують залучити до стратегічної, аналітичної та консультативної роботи. Зокрема, для Сирського одним із можливих напрямків діяльності називали систему військової освіти, де його досвід може бути корисним для підготовки майбутніх командирів.

    Нагадаємо, 21 липня президент України ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил, призначивши новим головнокомандувачем ЗСУ Михайла Драпатого. Кадрові перестановки відбулися на тлі суспільного резонансу після звільнення міністра оборони Михайла Федорова та серії протестів у Києві й інших містах. Після призначення Драпатого президент уже визначив для нового головнокомандувача перелік першочергових завдань, які мають посилити боєздатність української армії в умовах триваючої війни.

  • Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що запропонував колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко обійняти посаду посла України у Сполучених Штатах. Про це глава держави заявив, коментуючи можливі кадрові призначення після змін в уряді.

    За словами президента, питання подальшої роботи колишніх членів уряду залишається предметом обговорення. Зокрема, тривають консультації щодо майбутньої посади колишнього міністра оборони Рустема Умєрова. Водночас Зеленський підтвердив, що раніше вже запропонував Юлії Свириденко очолити українське дипломатичне представництво у Вашингтоні.

    «Я думаю про це (над посадою Умєрова — ред.). У нас є обговорення із Рустемом і з Юлією. Ми повернемось до Свириденко. У нас є пропозиції. Це вже не секрет, що, дійсно, при всій повазі до Ольги Стефанішиної, це не секрет, що я розраховував і пропонував Юлі Свириденко місце посла в США», — заявив президент.

    Водночас Зеленський не уточнив, чи погодилася Свириденко на таку пропозицію та чи ухвалене остаточне рішення щодо її можливого дипломатичного призначення. Також наразі невідомо, коли можуть бути оголошені офіційні кадрові рішення.

    Окрім цього, президент повідомив, що продовжує визначатися з майбутньою посадою Рустема Умєрова. За словами Зеленського, консультації з цього приводу ще тривають, а остаточне рішення буде ухвалене після завершення обговорень.

    Заява глави держави пролунала на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та подальшого формування нової управлінської команди. Останніми днями увага суспільства прикута до того, які посади отримають колишні високопосадовці та хто представлятиме Україну на ключових міжнародних напрямках, зокрема у відносинах зі Сполученими Штатами.

  • Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що найближчим часом планує обговорити з виконувачем обов’язків міністра закордонних справ України Андрієм Сибігою останні кадрові зміни у вищому військовому керівництві держави. За словами очільника німецької дипломатії, Берлін прагне краще розуміти рішення української влади, оскільки залишається одним із ключових партнерів України. Про це повідомляє dpa через портал web.de.

    Виступаючи під час пресконференції в столиці Нігерії Абуджі, Йоганн Вадефуль наголосив, що має намір порушити під час розмови не лише питання кадрових рішень, а й загальну безпекову ситуацію в Україні. Він підкреслив, що Німеччина продовжує надавати Києву масштабну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку, тому зацікавлена в розумінні процесів, які відбуваються всередині українських державних інституцій.

    «Німеччина є — і залишатиметься — одним із найбільших прихильників України політично, економічно та фінансово. Тому ми, звісно, вкрай зацікавлені знати, що саме там відбувається», — заявив глава МЗС Німеччини.

    Водночас Вадефуль висловив упевненість, що рішення, ухвалені українським керівництвом, матимуть зрозуміле пояснення для міжнародних партнерів, а курс на проведення реформ в Україні буде збережений.

    Заява німецького міністра пролунала на тлі масштабних кадрових змін у секторі безпеки та оборони України. Після відставки уряду Юлії Свириденко, яку Верховна Рада підтримала 14 липня, свої посади залишили й окремі високопосадовці. Згодом стало відомо про конфлікт між колишнім міністром оборони Федоровим і тодішнім головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Президент Володимир Зеленський назвав цей конфлікт однією з причин кадрового рішення щодо міністра оборони.

    Сам Сирський публічно заявив, що не був обізнаний про існування такого конфлікту, хоча визнав, що у своїй роботі іноді дотримується жорсткого стилю керівництва.

    Кадрові перестановки викликали широкий суспільний резонанс. У Києві та низці інших українських міст уже кілька днів тривають акції протесту, учасники яких виступають проти звільнення Федорова та водночас закликають до відставки Сирського. На цьому тлі президент України провів серію зустрічей із керівництвом Збройних сил, зокрема з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим.

    За інформацією Bloomberg, українська влада розглядала понад десять кандидатур на посаду головнокомандувача ЗСУ, а одним із головних претендентів вважався саме Драпатий. Зрештою 22 липня президент Володимир Зеленський офіційно призначив його новим головнокомандувачем Збройних сил України.

    У Берліні підкреслюють, що кадрові зміни в українському військовому керівництві не впливають на стратегічну підтримку України з боку Німеччини. Водночас німецька сторона прагне отримати безпосередні роз’яснення від українського керівництва щодо причин ухвалених рішень та їхнього впливу на подальше реформування сектору оборони і безпеки.

  • Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    За інформацією наших джерел, після відставки Юлія Свириденко планує перейти до НАК “Нафтогаз України” та підтримує контакти з екс-главою ОП Андрієм Єрмаком.

    “Свириденко справді хоче потрапити в “Нафтогаз”, і це її влаштовує.

    Багато розказує про інвестиції та якісь міжнародні проекти, але це все далеко від реальності. Ну і, крім того, їй хтось підказує.

    Водночас, ні вона, ні Мілованов не відмовилися від контактів з Андрієм Єрмаком, який “мріє про реванш”.

    До речі, у даному контексті можуть початись медійні атаки на Кіма, який є людиною Давида Арахамії.”- зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що Рустему Умерову шукають гідне місце замість посади глави РНБО, на прохання його “турецьких друзів”.