Uanews.life

Позначка: кадрові зміни

  • Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міністерство оборони України повідомило про запуск поетапного механізму звільнення зі служби військовослужбовців, які найдовше перебувають у лавах Збройних сил. Йдеться про масштабне оновлення кадрової системи, яке має розпочатися поступово та орієнтовно до кінця 2026 року.

    Про це заявили в Міністерстві оборони України.

    У відомстві наголосили, що рішення ухвалюється в межах завдання, визначеного президентом Володимиром Зеленським. Головна ідея полягає в тому, щоб сформувати чіткі правила ротації та звільнення військових, які перебувають на службі з 2014 та 2022 років і мають найдовший безперервний бойовий досвід.

    За інформацією Міноборони, у першу чергу розглядатимуться питання звільнення військовослужбовців із найбільшою вислугою років, а також тих, хто тривалий час виконував завдання безпосередньо на передовій. У відомстві підкреслюють, що саме ця категорія військових зазнала найбільшого фізичного та психологічного навантаження за роки повномасштабної війни.

    Водночас у Міноборони наголошують, що процес не буде одномоментним. Звільнення відбуватиметься поступово, з урахуванням оперативної ситуації на фронті, рівня укомплектованості підрозділів та потреб оборони держави. Фактично йдеться про керовану систему ротації, яка має запобігти різкому ослабленню бойових частин.

    Окремо у відомстві зазначають, що паралельно триває робота над реформуванням системи військової служби. Вона включає перегляд контрактних умов, підвищення мотиваційних механізмів та формування більш прогнозованої моделі проходження служби.

    Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував поетапну модель оновлення особового складу ЗСУ. За його словами, держава має перейти до системи, яка дозволить планово звільняти частину мобілізованих, не знижуючи обороноздатності країни.

    Згодом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уточнив, що розглядається запровадження довгострокових контрактів для військовослужбовців, а також можливе підвищення грошового забезпечення, орієнтовно до рівня від 30 тисяч гривень.

    У Міноборони підкреслюють, що ключовим принципом реформи залишається баланс між потребами армії та соціальною справедливістю для військових, які вже тривалий час перебувають на службі.

  • Зеленський оновив керівництво Нацгвардії

    Зеленський оновив керівництво Нацгвардії

    Президент України Володимир Зеленський провів кадрові зміни у керівництві Національної гвардії України, звільнивши одного із заступників командувача НГУ та призначивши на цю посаду Героя України, командира 14-ї бригади оперативного призначення «Червона Калина» Олега Мироненка.

    Відповідні укази глава держави підписав 3 червня. Згідно з указом №469/2026, з посади заступника командувача Національної гвардії України звільнено Олексія Осипенка. Іншим документом – указом №470/2026 – президент призначив новим заступником командувача НГУ Олега Мироненка. Обидва укази набрали чинності з моменту офіційного оприлюднення.

    Призначення Мироненка відбулося на тлі кадрових змін у секторі безпеки та оборони, про які останнім часом неодноразово заявляло керівництво держави. Влада наголошує на необхідності посилення управлінської ефективності та підвищення координації між військовими структурами в умовах триваючої війни з Росією.

    Олег Мироненко є одним із найбільш відомих командирів Національної гвардії. Свою військову службу він розпочав ще у 2014 році після початку російської агресії проти України. Тоді він брав участь у звільненні будівлі Харківської обласної державної адміністрації від проросійських сил, а також виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції на сході країни.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Мироненко долучився до оборони Київської області. Надалі під його командуванням підрозділи Нацгвардії брали участь у бойових діях на Луганському, Донецькому та Запорізькому напрямках, виконуючи завдання як оборонного, так і наступального характеру.

    За роки служби військовий отримав низку державних нагород. Він є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького та нагороджений орденами «За мужність» II і III ступенів. У 2025 році президент присвоїв Мироненку звання Героя України за особисту мужність і вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності країни.

    Кадрове рішення щодо призначення Мироненка стало черговим кроком у процесі оновлення керівного складу силового блоку. Напередодні Кабінет міністрів звільнив двох заступників міністра оборони – Івана Гаврилюка та Євгена Мойсюка. Раніше президент Зеленський також анонсував нові кадрові перестановки після консультацій із прем’єр-міністром Юлією Свириденко.

    За словами глави держави, оновлення кадрового складу має сприяти підвищенню ефективності роботи державних інституцій, посиленню обороноздатності країни та покращенню взаємодії між урядом, парламентом і силовими структурами.

  • Село, яке “брали” десятки разів: Зеленський раптово змінив владу в Малій Токмачці — що відбувається насправді

    Село, яке “брали” десятки разів: Зеленський раптово змінив владу в Малій Токмачці — що відбувається насправді

    Президент України Володимир Зеленський призначив нову очільницю військової адміністрації у селі Мала Токмачка Запорізької області — населеному пункті, який за останні місяці став не лише точкою бойових дій, а й справжнім інформаційним феноменом через хвилю мемів у мережі.

    Згідно з офіційними розпорядженнями №36/2026-рп та №35/2026-рп, оприлюдненими 6 травня, новою начальницею Малотокмачанської сільської військової адміністрації стала Наталя Жихар. Водночас із посади звільнили її попередника — Юрія Спасського.

    Це кадрове рішення відбулося на тлі підвищеної уваги до Малої Токмачки — невеликого села Пологівського району, яке останнім часом опинилося у центрі інформаційної війни. Російська пропаганда неодноразово заявляла про нібито “захоплення” цього населеного пункту, хоча такі повідомлення не підтверджувалися реальним станом справ на фронті.

    Ще у 2025 році міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов заявляв про “звільнення” Малої Токмачки як про важливе досягнення. Проте російським військам не вдалося закріпитися в цьому районі, і подібні заяви повторювалися знову і знову, що згодом викликало хвилю іронії навіть серед російських користувачів соцмереж.

    Саме ця ситуація й породила інтернет-меми: користувачі почали жартувати про “вічне взяття” села, створюючи іронічні зведення та відеонарізки з заявами російських спікерів. У результаті Мала Токмачка стала символом інформаційних маніпуляцій і перебільшень у воєнній риториці Кремля.

    Водночас на фронті ситуація залишається складною. За словами речника Сил оборони півдня Владислав Волошин, російські підрозділи фактично не мають можливості проводити повноцінні штурмові дії в районі населеного пункту. Українські військові діють на випередження, не дозволяючи противнику закріпитися навіть на околицях.

    За даними аналітичного проєкту DeepState, останні суттєві зміни лінії фронту поблизу Малої Токмачки фіксували ще наприкінці січня 2025 року, коли російські сили змогли просунутися лише на обмежену ділянку, розширивши так звану “сіру зону”. Станом на травень 2026 року населений пункт фактично не контролюється повністю жодною зі сторін.

    Географічно Мала Токмачка має стратегічне значення: вона розташована менш ніж за два кілометри від Оріхова та приблизно за 37 км від Запоріжжя. Саме тому цей напрямок залишається важливим у контексті оборони південного фронту.

    Окрему увагу привернув і ще один інформаційний епізод — відео, поширене російським каналом RT, на якому нібито демонструвався “трофейний” бронетранспортер M113 із прапорами США та РФ у районі Малої Токмачки. Проте достовірність цих кадрів не була підтверджена, а згодом у мережі з’явилися повідомлення про ліквідацію екіпажу.

    На тлі всього цього кадрова зміна у військовій адміністрації виглядає як спроба посилити управління прифронтовою територією. У таких населених пунктах, як Мала Токмачка, роль місцевої влади є критичною — йдеться не лише про координацію оборони, а й про забезпечення життєдіяльності цивільного населення, евакуаційні процеси та взаємодію з військовими.

    Експерти зазначають, що подібні рішення часто ухвалюються з урахуванням оперативної ситуації на місцях. Зміна керівництва може свідчити як про необхідність підсилення адміністративного ресурсу, так і про перегляд підходів до управління в умовах постійної загрози.

    Таким чином, Мала Токмачка сьогодні — це не просто точка на мапі бойових дій, а приклад того, як інформаційна війна переплітається з реальністю фронту. І водночас — нагадування, що за мемами та гучними заявами стоїть складна і небезпечна ситуація, яка потребує чітких управлінських рішень.

  • Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, під час якої сторони обговорили кадрові питання та подальше посилення урядових структур. За словами глави держави, частина ключових рішень може бути ухвалена вже наступного тижня.

    Про це Зеленський повідомив у своїх офіційних комунікаціях, підкресливши, що йдеться не лише про кадрові перестановки, а й про загальну оптимізацію роботи виконавчої влади в умовах війни та постійного зовнішнього тиску.

    Президент зазначив, що наразі триває активна робота над узгодженням окремих кандидатур, зокрема із представниками парламенту. Частина рішень потребує додаткових консультацій із депутатським корпусом, що свідчить про політичну чутливість кадрових змін.

    «Є кадрові питання, які потребують вирішення. По деяких позиціях треба продовжити діалог із парламентарями. Частину кадрових рішень на рівні Кабінету міністрів домовилися забезпечити вже наступного тижня», — повідомив Зеленський.

    Ці заяви пролунали на тлі ширшого процесу трансформації урядової системи, який триває в Україні з початку повномасштабної війни. Влада намагається підвищити ефективність управління, зменшити бюрократичні затримки та забезпечити швидше реагування на виклики — як внутрішні, так і зовнішні.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили координації позицій України у перемовинах із міжнародними партнерами. Йдеться насамперед про фінансову підтримку та виконання вже досягнутих домовленостей із союзниками.

    Президент наголосив, що для України критично важливо не лише отримувати допомогу, а й забезпечувати її своєчасну реалізацію. За його словами, кожен пакет підтримки має працювати саме тоді, коли це найбільш потрібно державі.

    Це питання набуває особливого значення на тлі складної економічної ситуації, спричиненої війною, а також зростання витрат на оборону, відновлення інфраструктури та соціальні програми. Ефективне використання міжнародної допомоги залишається одним із ключових факторів стабільності держави.

    Аналітики зазначають, що кадрові зміни в уряді можуть бути пов’язані як із необхідністю посилення окремих напрямків роботи, так і з підготовкою до нових етапів співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про інтеграцію до Європейського Союзу, реформування економіки та боротьбу з корупцією.

    Політичні експерти також звертають увагу, що подібні кадрові рішення часто мають не лише управлінський, а й стратегічний характер. Вони можуть сигналізувати про зміну пріоритетів уряду або підготовку до нових політичних викликів.

    Водночас важливим фактором залишається взаємодія між урядом і парламентом. Будь-які серйозні кадрові зміни потребують підтримки депутатів, що робить процес більш складним і тривалим. Саме тому Зеленський наголошує на необхідності продовження діалогу з парламентарями.

    Останні місяці показали, що українська влада дедалі більше орієнтується на швидкі управлінські рішення. Це пов’язано з необхідністю оперативно реагувати на зміну ситуації як на фронті, так і в економіці. У таких умовах кадрова гнучкість стає одним із ключових інструментів ефективного управління.

    Не менш важливим є і міжнародний контекст. Україна продовжує залежати від підтримки партнерів, зокрема фінансової та військової. Тому узгодженість дій уряду та президента в переговорах із союзниками має вирішальне значення.

    За оцінками експертів, найближчі тижні можуть стати визначальними для формування оновленої структури виконавчої влади. Очікується, що зміни торкнуться як окремих посад, так і загального підходу до управління державними процесами.

    Водночас у владі поки не розкривають конкретних прізвищ або посад, які можуть змінитися. Це свідчить про те, що переговорний процес ще триває, а остаточні рішення не ухвалені.

    Попри це, сам факт підготовки кадрових змін уже викликає активне обговорення як у політичних колах, так і в експертному середовищі. Частина аналітиків розглядає це як сигнал про підготовку до нового етапу реформ, інші — як спробу підсилити уряд перед можливими економічними викликами.

    У підсумку, зустріч Зеленського та Свириденко стала черговим підтвердженням того, що українська влада продовжує шукати шляхи підвищення ефективності управління в умовах війни. Кадрові рішення, які можуть бути ухвалені найближчим часом, матимуть значний вплив на подальший розвиток країни.

    Чи стануть ці зміни точкою перезавантаження уряду — стане зрозуміло вже найближчими днями, коли очікуються перші офіційні рішення.

  • Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    За інформацією наших джерел, 1-4 травня в Офісі Президента планують масштабну чистку серед керівників столичних РДА.

    “В першу чергу “на вихід” має підготуватись голова КМВА Тимур Ткаченко. А за ним на біржу праці підуть і частина голів районів.

    В першу чергу своєї посади позбудеться голова печерської РДА Наталія Кондрашова, яка трималась завдяки зв’язкам з Андрієм Єрмаком.

    Наступним кандидатом на вихід є голова Подільської РДА Володимир Наконечний, у якого досягнень – нуль, і він повністю “ліг” під куратора Подільського району і зама мера Києва Валентина Мондриївського.

    Наконечний навіть не зміг замінити голову керуючої компанії в районі, хоча той є фігурантом декількох кримінальних справ та керівником партії Удар в Подільському районі і за бюджетний кошт продовжує робити видимість “партійної роботи”.

    Крім Наталії Кондрашової та Володимира Наконечного можуть залишитись без посад голови Солом’янського і Дніпровського районів столиці.

    В Офісі Президента до них не мають особливих претензій, але ці райони не виконують головну функцію: вони не допомагають “збивати Кличка”. Тому заміна їм потрібна.

    Водночас, частина голів районів збереже свої посади та присягне на вірність новому голові КМВА і обнулить співпрацю з Кличко. Для Офісу Президента битва за Київ,  це не просто битва за столицю,  а і за чергові понад 100 мільярдів гривень бюджетних коштів” – зазначає джерело.

  • Нова депутатка у Верховній Раді: Олена Київець склала присягу та зайняла місце у фракції “Слуга народу”

    Нова депутатка у Верховній Раді: Олена Київець склала присягу та зайняла місце у фракції “Слуга народу”

    У Верховній Раді України відбулися кадрові зміни: новообрана народна депутатка Олена Київець офіційно набула повноважень, склавши присягу під час пленарного засідання парламенту 28 квітня. Вона увійшла до складу фракції партії «Слуга народу», замінивши депутатку Дар’ю Володіну, яка достроково припинила свої повноваження.

    Під час урочистої процедури Київець зачитала текст присяги, зобов’язавшись діяти в інтересах українського народу, дотримуватися Конституції та законів України, а також захищати суверенітет і незалежність держави. Після цього вона офіційно стала повноправною учасницею законодавчого процесу.

    Її обрання відбулося за рішенням Центральної виборчої комісії, яка визнала її наступною кандидаткою у виборчому списку партії після вибуття попередньої депутатки. Така процедура передбачена законодавством у разі дострокового складання мандата народним депутатом.

    Олена Київець має значний досвід у юридичній та науковій сфері. Вона є докторкою юридичних наук, працювала у вищих навчальних закладах, зокрема викладала на кафедрах цивільного, міжнародного та європейського права. Її професійна діяльність тривалий час була пов’язана з підготовкою юристів та науковими дослідженнями у сфері права.

    Зокрема, упродовж 2013–2020 років вона працювала у Національній академії прокуратури України, де обіймала посаду професорки кафедри цивільно-правових дисциплін. Пізніше продовжила викладацьку діяльність у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, зосередившись на міжнародному та європейському праві.

    Крім академічної кар’єри, Київець має досвід роботи у сфері парламентської діяльності. У 2012–2019 роках вона була помічницею народного депутата Олега Кулініча, спочатку на громадських засадах, а згодом і на платній основі. Це дало їй практичне розуміння роботи парламенту, підготовки законопроєктів та взаємодії між депутатами.

    Важливим елементом її біографії є участь у створенні громадських організацій. Вона була співзасновницею низки ініціатив, зокрема «Ліги професорів права» та «Центру законотворення та правової експертизи». Також брала участь у діяльності громадських об’єднань, пов’язаних з аграрною політикою та правовими питаннями.

    У 2019 році Київець уже намагалася потрапити до парламенту, балотуючись від партії «Слуга народу», однак тоді перебувала у непрохідній частині списку. Попри це, вона залишилася активною у політичному середовищі та згодом очолила партію «Довіра», яку пов’язують із групою народних депутатів однойменного об’єднання.

    Її призначення до Верховної Ради відбувається у період, коли парламент продовжує працювати в умовах воєнного стану, ухвалюючи рішення, що стосуються оборони, економіки, соціальної політики та міжнародної співпраці. У такому контексті поява нових депутатів має значення не лише з формальної точки зору, а й з огляду на баланс сил у парламенті.

    Фракція «Слуга народу», до якої увійшла Київець, залишається найбільшою у Верховній Раді та відіграє ключову роль у формуванні законодавчого порядку денного. Зміни у її складі можуть впливати на внутрішню динаміку роботи парламенту, зокрема на розподіл голосів під час ухвалення важливих рішень.

    Експерти зазначають, що прихід до парламенту депутатів із юридичним та академічним бекграундом може посилити якість законопроєктної роботи, особливо у сферах правової реформи, євроінтеграції та гармонізації законодавства з європейськими стандартами.

    Водночас політичне минуле Київець, зокрема її зв’язки з різними політичними проєктами та робота з окремими народними депутатами, може викликати додаткову увагу з боку громадськості та аналітиків. Такі призначення традиційно стають предметом обговорення в контексті прозорості кадрових рішень і політичної відповідальності.

    Верховна Рада продовжує працювати у штатному режимі, попри кадрові зміни. Очікується, що новообрана депутатка долучиться до роботи профільних комітетів та братиме участь у підготовці законодавчих ініціатив.

    Складання присяги Оленою Київець стало черговим етапом оновлення парламенту в межах чинного скликання. Хоча такі зміни не є масовими, вони впливають на політичний ландшафт і можуть мати значення для подальшої роботи законодавчого органу.

  • Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    У Службі безпеки України відбулися кадрові зміни у столичному регіоні: з посади начальника управління СБУ у Києві та Київській області звільнено Артема Бондаренка. Його місце зайняв Артем Борисевич, який раніше обіймав керівні посади в структурі служби.

    Станом на зараз офіційні причини звільнення публічно не деталізуються, що є типовою практикою для кадрових рішень у секторі безпеки. Водночас відомо, що подібні ротації в СБУ відбуваються регулярно в умовах повномасштабної війни, коли особлива увага приділяється ефективності регіональних управлінь і здатності оперативно реагувати на нові загрози.

    За відкритими даними, Артем Бондаренко очолив управління СБУ в Києві та області у 2022 році під час масштабної хвилі оновлення керівництва служби. Тоді в Україні відбувалася так звана «перезагрузка» регіональних підрозділів, спрямована на посилення контррозвідувальної діяльності, боротьбу з внутрішніми загрозами та підвищення рівня безпеки в умовах війни.

    Новопризначений керівник Артем Борисевич має досвід роботи у прифронтових регіонах. Зокрема, раніше він очолював управління СБУ в Херсонській області після її деокупації, що свідчить про його залучення до роботи в умовах підвищених безпекових ризиків і складної оперативної обстановки.

    Столичне управління СБУ є одним із ключових у системі національної безпеки України. Воно відповідає за широкий спектр завдань, зокрема контррозвідку, протидію диверсійній діяльності, боротьбу з агентурною мережею противника, кібербезпеку та захист критичної інфраструктури. З огляду на стратегічне значення Києва як політичного, адміністративного та логістичного центру держави, ефективність роботи цього підрозділу має особливе значення.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році роль СБУ значно посилилася. Служба активно залучена до викриття колаборантів, протидії диверсійно-розвідувальним групам, забезпечення внутрішньої стабільності та координації з іншими силовими структурами.

    Експерти зазначають, що кадрові зміни в таких органах часто пов’язані з необхідністю адаптації до нових викликів, посилення окремих напрямків роботи або підвищення ефективності управління. У випадку Києва це може стосуватися як контррозвідувальної діяльності, так і захисту стратегічних об’єктів столиці.

    Водночас відсутність детальних публічних пояснень щодо причин звільнення може бути пов’язана з чутливістю інформації. У сфері національної безпеки подібні рішення нерідко не розкриваються з міркувань конфіденційності.

    Призначення нового керівника управління СБУ в Києві та області є частиною ширших процесів трансформації сектору безпеки України в умовах війни. Очікується, що нове керівництво зосередиться на посиленні захисту столиці, ефективній протидії загрозам з боку Росії та координації дій із іншими правоохоронними органами.

  • Ребров залишає збірну України

    Ребров залишає збірну України

    Сергій Ребров більше не є головним тренером національної збірної України з футболу. Про це офіційно повідомила Українська асоціація футболу, зазначивши, що сторони завершили співпрацю після понад року роботи.

    У заяві УАФ підкреслюється, що рішення ухвалене в межах подальшої перебудови національної команди та формування нового стратегічного курсу розвитку збірної. Президент асоціації Андрій Шевченко подякував Реброву за роботу, відзначивши його внесок у розвиток молодих футболістів і стабілізацію команди в складний період.

    Водночас в УАФ наголосили, що Ребров залишається частиною футбольної системи України: він продовжить роботу у ролі віцепрезидента та члена Виконавчого комітету, де братиме участь у стратегічних рішеннях щодо розвитку футболу в країні.

    Сам Ребров у прощальному коментарі подякував гравцям, тренерському штабу та вболівальникам за спільну роботу. Він зазначив, що період у збірній був непростим через високі очікування, кадрові зміни та турнірне навантаження, однак команда зберігала підтримку суспільства навіть у складні моменти.

    За його словами, найціннішим досвідом стали “моменти єдності”, коли збірна залишалася символом країни попри спортивні результати. Ребров також подякував УАФ за підтримку та можливість працювати на рівні національної команди.

    Під керівництвом Реброва збірна України провела 34 матчі. Команда вийшла на Євро-2024, однак не змогла подолати груповий етап турніру, що викликало значну дискусію серед уболівальників та експертів.

    У відборі до чемпіонату світу-2026 українська команда не змогла здобути путівку на турнір. Ключовим став матч плейоф, у якому Україна поступилася Швеції з рахунком 1:3. Після цього результати команди стали предметом внутрішнього аналізу в УАФ.

    Фахівці відзначають, що під час роботи Реброва команда проходила період оновлення складу, поступової інтеграції молодих гравців та пошуку стабільної ігрової моделі. Водночас нестабільність результатів у вирішальних матчах стала одним із факторів, що вплинули на подальші рішення федерації.

    В УАФ наголошують, що зміна головного тренера є частиною ширшого плану реформування національної збірної. Йдеться не лише про результати, а й про довгострокову стратегію розвитку команди, підготовку резерву та підвищення конкурентоспроможності на міжнародній арені.

    За словами представників асоціації, новий тренер має отримати команду вже з оновленою структурою та чітким планом підготовки до наступного відбіркового циклу. Офіційно кандидатуру наступного наставника поки не оголошено.

    У футбольних колах і раніше обговорювався широкий список потенційних кандидатів на посаду головного тренера. Серед них називалися Руслан Ротань, Унаї Мельгоса, Мирон Маркевич, Ігор Йовічевіч, Юрій Вернидуб, Владислав Лупашко, а також Паулу Фонсека.

    УАФ офіційно підкреслює, що рішення щодо нового тренера буде ухвалене найближчим часом, після завершення внутрішніх консультацій та аналізу кандидатур.

    Зміна тренера відбувається у важливий період для українського футболу, коли команда перебуває у фазі оновлення складу та адаптації до нових вимог міжнародних турнірів. Очікується, що новий наставник отримає завдання не лише покращити результати, а й сформувати довгострокову модель гри та підготовки гравців.

    У федерації наголошують, що попереду — новий цикл, який має визначити конкурентоспроможність збірної України на найближчі роки.

  • Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після службового розслідування щодо дій правоохоронців під час теракту в Голосіївському районі ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі патрульної поліції Києва — від командирів взводів до керівництва столичного управління.

    Про це під час пресконференції повідомив глава МВС Ігор Клименко.

    За словами Клименка, рішення ухвалене за підсумками внутрішнього службового розслідування, яке аналізувало дії підрозділів патрульної поліції під час надзвичайної ситуації в столиці.

    Міністр наголосив, що з посад знято всю вертикаль управління — починаючи від командирів взводів і закінчуючи керівником Управління патрульної поліції Києва. Йдеться про найбільш масштабні кадрові зміни у столичній патрульній поліції за останній час.

    Водночас Клименко зазначив, що ухвалені рішення можуть бути не остаточними, а їх подальше уточнення залежить від результатів додаткових перевірок та рішень керівництва Національної поліції.

    Окремо міністр внутрішніх справ наголосив на зміні підходів до призначень у системі поліції.

    За його словами, особливу увагу приділятимуть професійній підготовці керівників підрозділів. Зокрема, заступники зі службової підготовки в кожному підрозділі мають призначатися виключно з числа осіб, які мають бойовий досвід.

    Клименко підкреслив, що в умовах воєнного стану система правоохоронних органів має бути максимально готовою до кризових ситуацій, а управлінські рішення — відповідати реаліям війни.

    Теракт стався 18 квітня. За даними слідства, невідомий відкрив стрілянину по цивільних, після чого зайшов до супермаркету та захопив заручників.

    Подія спричинила масштабну спецоперацію сил безпеки. Зловмисника було ліквідовано під час затримання. За офіційними даними, загинуло 7 людей.

    Подію кваліфіковано як терористичний акт, триває досудове розслідування.

    Після інциденту з’явилися повідомлення про те, що частина поліцейських залишила місце події під час стрілянини, не забезпечивши належної допомоги постраждалим.

    Через це керівництво МВС ініціювало службове розслідування, а окремих працівників було відсторонено від виконання обов’язків.

    Голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив про початок внутрішньої перевірки та кадрові рішення щодо окремих співробітників.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про відкриття кримінального провадження щодо можливого факту службової недбалості з боку поліцейських під час теракту.

    Слідство встановлює, чи були порушені протоколи реагування та чи могли дії правоохоронців вплинути на кількість жертв.

    Інцидент у Голосіївському районі став одним із найрезонансніших у столиці за останній час. Він не лише спричинив людські жертви, а й викликав масштабну реакцію всередині системи МВС.

    У відомстві підкреслюють, що кадрові зміни є частиною ширшого перегляду підходів до оперативного реагування, підготовки особового складу та управління в умовах воєнного стану.

    Розслідування триває, остаточні висновки щодо дій усіх учасників подій будуть оприлюднені після завершення всіх експертиз та процесуальних дій.

  • Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Колишнього начальника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова призначили радником керівника Національної поліції України. У новій ролі він відповідатиме за напрям, пов’язаний із залученням поліції до оборонних процесів та взаємодією правоохоронної системи з умовами воєнного часу.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами.

    Євген Жуков подав у відставку з посади керівника патрульної поліції на тлі службового розслідування, яке було розпочате після інциденту під час теракту в Голосіївському районі Києва. За словами міністра, під час події окремі поліцейські допустили серйозні помилки у виконанні службових обов’язків, що вплинуло на оцінку роботи всієї вертикалі патрульної поліції.

    Ігор Клименко наголосив, що ситуація мала не лише оперативний, а й репутаційний вплив на систему МВС, адже порушення службових процедур у критичних обставинах поставили під сумнів ефективність реагування правоохоронців.

    За словами міністра, після обговорення ситуації Жуков самостійно ухвалив рішення про відставку, попри прохання залишитися в команді.

    Попри відставку, Жуков не залишає систему Міністерства внутрішніх справ. Його призначили радником голови Національної поліції, де він зосередиться на стратегічному напрямі — участі поліції у війні та координації силових підрозділів, які працюють у зоні бойових дій або залучаються до оборонних завдань.

    Міністр внутрішніх справ підкреслив, що Жуков має значний бойовий досвід, оскільки раніше брав участь у формуванні та координації підрозділів, які працюють у зоні бойових дій. Зокрема, йдеться про підрозділи, що входять до структури патрульної поліції та виконують завдання на фронті.

    Окремо згадувалося, що зведений підрозділ патрульної поліції «Хижак» продовжує виконувати бойові завдання та бере участь у протидії російській агресії.

    МВС також повідомило про масштабні кадрові зміни в системі патрульної поліції після завершення службового розслідування. За словами Ігоря Клименка, ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі — від командирів взводів до керівника Управління патрульної поліції міста Києва.

    Ці заходи пояснюються необхідністю відновлення дисципліни, перегляду управлінських підходів та підвищення ефективності реагування правоохоронців у кризових ситуаціях.

    Водночас міністр наголосив, що це може бути не остаточний перелік кадрових рішень. Подальші призначення та відсторонення ухвалюватиме голова Національної поліції Іван Вигівський після додаткового аналізу ситуації.

    Фактично нова роль Жукова передбачає перехід від оперативного керівництва до стратегічного рівня. Його завданням стане формування підходів до залучення поліції у воєнний час, включно з координацією взаємодії між підрозділами МВС, військовими структурами та підрозділами, що виконують бойові завдання.

    У МВС підкреслюють, що йдеться про посилення інтеграції поліції у систему національної безпеки, яка функціонує в умовах повномасштабної війни.

    Після 2022 року структура українських правоохоронних органів зазнала суттєвих змін, зокрема через залучення підрозділів поліції до виконання оборонних завдань. Це включає як забезпечення правопорядку в тилу, так і участь у бойових діях окремих спеціалізованих підрозділів.

    У МВС зазначають, що кадрові рішення, ухвалені після службового розслідування, є частиною системного перегляду підходів до управління патрульною поліцією в умовах війни.

    Подальші призначення в системі Національної поліції будуть оголошені після завершення внутрішніх процедур узгодження.