Позначка: камікадзе дрони

  • ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    Росія планує суттєво наростити виробництво реактивних ударних безпілотників і збільшити їхню частку до 50% у загальному випуску дронів типу “Шахед”. Про це повідомили представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, інформацію передає видання «Оборонці» у матеріалі, присвяченому розвитку російських далекобійних БПЛА та перспективам протидії української системи ППО.

    За даними ГУР, російська оборонна промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Також повідомляється, що наявні виробничі потужності дозволяють випускати до 500 таких апаратів на місяць. Окремо зазначається, що серійне виробництво “Герані-3” планується розпочати у другій половині цього року.

    У розвідці наголошують, що стратегічна мета Росії полягає у зміні структури застосування ударних БПЛА. Йдеться про поступове збільшення частки реактивних дронів до рівня близько 50% від загальної кількості безпілотників типу “Шахед”, які використовуються для ударів по території України.

    Також у ГУР повідомляють, що у 2026 році Росія може вийти на масштабні обсяги виробництва: до 60 тисяч ударних далекобійних безпілотників і ще приблизно 50 тисяч дронів-приманок, які застосовуються для перевантаження української системи протиповітряної оборони та відволікання засобів перехоплення.

    За оцінками української розвідки, “Герань-5” є або копією, або технологічним аналогом іранського безпілотника Karrar. Повідомляється, що цей тип дрона здатен розвивати швидкість до 600 км/год, що суттєво відрізняє його від класичних ударних “Шахедів” і наближає за характеристиками до малої крилатої ракети або дрона-ракети.

    У ГУР також зазначають, що застосування реактивних безпілотників наразі переважно має випробувальний характер. Це означає, що Росія продовжує тестування нових типів озброєння без їх масового бойового використання у повному обсязі, проте паралельно розширює виробництво.

    За інформацією розвідки, для запусків таких дронів Росія використовує спеціально підготовлені майданчики, які в матеріалах називають “дронодромами”. Серед них згадуються об’єкти в Орловській області, а також території на тимчасово окупованих районах, зокрема в районі Донецького аеропорту.

    Окремо ГУР наводить технічні характеристики “Герані-5”, які вже фіксувалися у попередніх дослідженнях. Зокрема, йдеться про повну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год, дальність польоту до 950 км та тривалість польоту до двох годин. Максимальна висота польоту заявляється до 6 км, хоча фактичне застосування, за даними розвідки, фіксується переважно на висотах від 200 метрів до 3 км.

    Також зазначається, що ці безпілотники використовують супутникову навігацію “Комета-М12” із багатоканальною антеною, яка підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та ускладнює придушення сигналу під час польоту.

    У ГУР підкреслюють, що розвиток реактивних ударних дронів є одним із напрямків, який Росія використовує для підвищення ефективності повітряних атак та ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони через зростання швидкості та маневреності цілей.

  • Без солдатів у штурмі: ЗСУ вперше взяли позицію РФ лише дронами і роботами

    Без солдатів у штурмі: ЗСУ вперше взяли позицію РФ лише дронами і роботами

    Війна Росії проти України входить у нову фазу — технологічну. Після масштабного застосування повітряних і морських безпілотників, бойові дії дедалі активніше змінюються і на суходолі. Як повідомляє Politico, українські військові почали системно використовувати наземні роботизовані комплекси, які разом із дронами дозволяють проводити операції без прямої участі піхоти.

    Про переломний момент у тактиці війни заявив Володимир Зеленський. За його словами, українські сили вперше змогли захопити позицію російських військ виключно за допомогою безпілотних систем — без залучення особового складу на етапі штурму. Йдеться про комбіноване використання повітряних дронів і наземних роботів, які виконували як ударні, так і допоміжні функції.

    Це стало безпрецедентним випадком у сучасній війні, що демонструє перехід до нової моделі ведення бойових дій. Якщо раніше ключову роль у штурмах відігравала піхота, то тепер її функції частково беруть на себе автономні або дистанційно керовані системи.

    За словами командира підрозділу наземних роботизованих систем Третьої штурмової бригади Миколи Зінкевича, така трансформація стала відповіддю на нові умови фронту. Простір над лінією бойових дій насичений безпілотниками, що робить будь-яке пересування людей надзвичайно небезпечним.

    «У таких умовах наземні роботизовані системи дозволяють виконувати найризикованіші завдання без залучення військових», — пояснив він.

    Сьогодні подібні системи використовуються для широкого спектра задач. Серед них — доставка боєприпасів, евакуація поранених, інженерні роботи, розвідка, мінування територій, а також безпосередня участь у штурмах укріплених позицій. У деяких випадках роботи можуть діяти як «камікадзе», знищуючи техніку або укріплення противника.

    Одним із показових прикладів ефективності нової тактики став епізод у Харківській області. За словами військових, два наземні роботи-камікадзе у взаємодії з дронами змусили російських військових залишити позиції та здатися. При цьому жоден український військовий не брав безпосередньої участі в бою — піхота лише зайшла на вже очищену територію.

    Цей випадок демонструє зміну логіки ведення війни: замість прямого зіткнення сил відбувається дистанційне ураження та психологічний тиск на противника.

    Експерти зазначають, що Україна вже певний час формує технологічну перевагу на полі бою. Раніше саме масове використання безпілотників перетворило значну частину фронту на так звану «сіру зону», де пересування техніки та живої сили стало надзвичайно ризикованим. За оцінками аналітиків, зона глибиною до 50 кілометрів фактично перебуває під постійним контролем дронів.

    На морі подібна тактика також принесла результати: українські морські дрони завдали суттєвих втрат Чорноморський флот РФ, що змусило російські сили змінити свою присутність у Чорному морі.

    Тепер аналогічна трансформація відбувається і на суші. Наземні роботизовані комплекси стають логічним продовженням розвитку безпілотних технологій. Вони здатні діяти в умовах, де використання людей є надто небезпечним або неефективним.

    Водночас повністю замінити піхоту такі системи поки не можуть. Остаточне закріплення позицій, зачистка територій і утримання контролю все ще потребують присутності військових. Проте роль людини в бою поступово змінюється — від безпосереднього учасника до оператора і координатора технологій.

    Ще одним важливим аспектом є зменшення втрат особового складу. В умовах затяжної війни це має критичне значення. Використання роботизованих систем дозволяє зберігати життя військових, виконуючи при цьому складні бойові завдання.

    Аналітики також звертають увагу на психологічний ефект. Для противника поява автономних або дистанційно керованих систем створює додатковий тиск і невизначеність. Це може впливати на моральний стан військ і змушувати їх відмовлятися від позицій без прямого бою.

    Україна поступово формує новий підхід до ведення війни, де ключову роль відіграють технології, швидкість адаптації та інновації. Поєднання повітряних дронів, морських безпілотників і наземних роботів створює комплексну систему, яка змінює баланс сил на полі бою.

    Експерти не виключають, що цей досвід стане орієнтиром для інших армій світу. Війна в Україні вже зараз називається однією з перших масштабних війн епохи дронів, а впровадження наземних роботизованих систем може стати наступним етапом цієї еволюції.

    У перспективі це може призвести до ще більшої автоматизації бойових дій, де роль людини буде зосереджена на управлінні, аналізі та прийнятті стратегічних рішень, а основну роботу виконуватимуть машини.