Uanews.life

Позначка: КМДА

  • В Києві замість протезної майстерні збудували багатоповерхівку

    В Києві замість протезної майстерні збудували багатоповерхівку

    У поле зору правоохоронців потрапили посадовці Департаменту містобудування та архітектури КМДА, девелопер Андрій Вавриш, а також пов’язані з ними забудовники. Йдеться про зведення масштабного житлового комплексу «Караваєві Дачі» на землі, призначеній для соціальних потреб. За версією слідства, у проєкті наявні ознаки самоправства, підроблення та зловживання владою.

    Розслідування веде Солом’янська окружна прокуратура м. Києва в рамках кримінального провадження № 42025102090000082 (ст. 356 КК України).

    Ще у 2004 році Київрада передала ділянку на вул. Польовій, 73 благодійному центру ветеранів Афганістану. Цільове призначення — розміщення протезної майстерні й адміністративних приміщень. Згідно з умовами договору, житлове будівництво було прямо заборонене.

    Але вже у 2013 році, коли посаду заступника директора Департаменту містобудування КМДА обіймав Андрій Вавриш, були видані містобудівні умови, що відкрили шлях до забудови. За даними слідства, це відбулося без зміни цільового призначення землі й без погодження з контролюючими інстанціями. Попри формальні обмеження, проєкт багатоповерхівки погодили всередині департаменту.

    Забудовником стала компанія ТОВ «ОНІКС БІЛД», очолювана Олегом Сокирком. Ключовим бенефіціаром будівництва вважають девелоперську групу SAGA Development, яку заснував Андрій Вавриш після звільнення з мерії.

    Цей факт викликає обґрунтовані підозри щодо конфлікту інтересів — адже посадовець, який забезпечив виділення містобудівних умов, згодом отримав фінансовий зиск від реалізації проєкту.

    Будівництво житлового комплексу на 736 квартир неодноразово супроводжувалося судовими заборонами, приписами ДАБІ та іншими санкціями. Проте ці заходи не зупинили роботи. Об’єкт було введено в експлуатацію, а квартири — реалізовані через афілійовані структури.

    Наразі слідчі перевіряють факти:

    • підроблення містобудівної документації,

    • використання фіктивного прикриття для отримання землі,

    • зв’язки між чиновниками, забудовниками та бенефіціарами.

    Правоохоронці також встановлюють, чи були схожі схеми реалізовані в інших точках столиці. У фокусі — використання земель соціального призначення під комерційну забудову.

  • Київрада провалила голосування за скасування фейкових ділянок у справі “Чисте місто”

    Київрада провалила голосування за скасування фейкових ділянок у справі “Чисте місто”

    У Київраді знову не вистачило голосів, аби бодай частково виправити гучні “земельні помилки”, які стали предметом розслідування НАБУ у межах резонансної справи “Чисте місто”. Йдеться про чотири новосформовані ділянки площею близько 0,6 га, які були “намальовані” під неіснуючі об’єкти нерухомості — так звані “будівлі-привиди”. Попри наявні докази фальсифікацій, 10 червня 2025 року депутати Київради провалили голосування щодо їх вилучення з рішення про інвентаризацію земель. Усі згадані ділянки вже опинилися або можуть опинитися в руках пов’язаних фірм — без жодного аукціону.

    “Туалетна схема” в дії

    Суть оборудки — стара як світ, але працює досі: на ділянку в центрі міста “накладають” неіснуючу будівлю площею 40–100 м², реєструють на неї фейкове право власності, а потім на цій підставі отримують землю в оренду напряму, без конкурсу. Цього разу фігурують адреси на Притисько-Микільській, Васильківській, Червоної Калини та Міцкевича. За даними НАБУ, технічні паспорти на “споруди” були сфальсифіковані, а самих об’єктів у натурі не існувало. Проте приватний нотаріус таки зареєстрував право власності на ці “будівлі” на громадянина Віталія Білоуса, який згодом передав їх юридичним особам.

    Зокрема, йдеться про ТОВ “В-6” та ТОВ “Кінгста”, які вже подали документи на викуп або оренду цих ділянок. Одна з них — ділянка на вул. Міцкевича, 1-А — вже формально передана в оренду на 10 років.

    У листі, надісланому до Київради, НАБУ прямо зазначає: схеми з “будівлями-привидами” використовувала злочинна організація під керівництвом колишнього депутата Дениса Комарницького. У справі фігурують також заступник голови КМДА Петро Оленич, депутати Михайло Терентьєв, Олена Марченко, а також керівники комунальних підприємств.

    У межах справи “Чисте місто” детективи встановили, що в період 2023–2024 років із комунальної власності незаконно вивели ділянки на понад 11,6 млн грн і намагалися заволодіти ще шістьма на 83,7 млн грн. Примітно, що частина “проєктів” щодо оформлення та забудови цих ділянок була вже профінансована. Тобто забудовники не зупинилися навіть після викриття схеми.

    Попри пряму вказівку НАБУ, Київрада вже двічі не змогла проголосувати за проєкт рішення про виключення цих ділянок із документу про інвентаризацію земель. Ініціатором скасування виступив депутат Володимир Бондаренко (“УДАР”), але обидва голосування дали лише по 51 голосу з необхідних 61. Рішення залишилось в силі, а отже формально “помилкові” ділянки залишаються у плані розподілу та можуть бути передані без конкурсу.

    Наразі Київрада окремо судиться з Віталієм Білоусом та компаніями “В-6” і “Кінгста”. У справі №758/4816/25 місто вимагає скасувати фіктивну реєстрацію “будівлі” на Притисько-Микільській. У справі №910/4142/25 намагається повернути ділянку на Васильківській. Проте без рішення Київради ці суди можуть залишитися лише спробою “гасити вогонь відрами”.

    ТОВ “В-6” та ТОВ “Кінгста” пов’язані між собою та зі столичними політиками. Обидві мають спільних засновників із фірмами, пов’язаними з Олександром Спасибком (ексзаступник голови КМДА), а також з депутаткою Київради Оленою Овраменко та ексзаступницею мера Ганною Свириденко. Саме ці особи голосували за передачу землі ТОВ “Кінгста”.

    Ситуація із “виправленням помилок” демонструє: навіть коли схема викрита, документи підроблені, а фігуранти отримали підозри, Київрада все одно не квапиться наводити лад. Замість скасування — ігнорування. Замість повернення землі громаді — збереження “приватних” схем. І допоки земельні рішення залишаються інструментом впливу, а голоси депутатів — інструментом домовленостей, історія “Чистого міста” далека від завершення.

  • Родина головної медикині Києва задекларувала 2,6 млн доходу за рік

    Родина головної медикині Києва задекларувала 2,6 млн доходу за рік

    Директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург торік суттєво збільшила свій дохід. За 2024 рік вона отримала 1,25 млн грн зарплати — це майже на 400 тисяч більше, ніж роком раніше. Разом із чоловіком родина задекларувала 2,6 млн гривень.

    Про це свідчить щорічна декларація чиновниці, подана до НАЗК.

    Як з’ясувалося, окрім зарплати в столичній адміністрації, Валентина Гінзбург у 2024 році отримала 204,79 тис. грн пенсії та 25 тис. грн за викладацьку діяльність у НМУ імені Богомольця. Середньомісячна зарплата чиновниці склала понад 100 тисяч гривень.

    Чоловік Гінзбург — Валерій Войченко, очільник державної установи “Дніпропетровське бюро судово-медичної експертизи” (структура, що підпорядковується МОЗ), задекларував 880,36 тис. грн зарплати і 236,2 тис. грн пенсії. Його загальний дохід у 2024 році перевищив 1,1 млн грн.

    Таким чином, спільний сімейний дохід подружжя склав 2,6 млн грн. Для порівняння, у 2023 році Гінзбург і Войченко разом заробили 1,85 млн грн. Ріст пов’язаний не лише з підвищенням окладу чиновниці, а й з тим, що вона почала отримувати пенсію.

    У своїй декларації Валентина Гінзбург вказала, що всі заощадження родини зберігаються готівкою — це 310 тис. грн та 25 тис. доларів США. Вказані суми не змінювались щонайменше з 2023 року.

    Щодо майна: на чоловіка записані дві ділянки в селі Новоолександрівка на Дніпропетровщині — одна з них майже 2 тис. квадратних метрів та житловий будинок площею 190 кв. м. У самої Гінзбург — квартира в Києві на 86,7 “квадратів”, придбана наприкінці 2021 року.

    Єдиний транспортний засіб родини — це автомобіль Mercedes-Benz GLE 400 2015 року випуску, який також записаний на чоловіка.

    Водночас, попри офіційно задекларовані доходи, подружжя не зберігає кошти на банківських рахунках і не зазначає жодних інвестицій чи фінансових зобов’язань.

  • У Києві можуть відбутися кадрові зміни у сфері медицини, екології та соціальної політики

    У Києві можуть відбутися кадрові зміни у сфері медицини, екології та соціальної політики

    Як повідомляє наше джерело, 9 червня відбулась зустріч на якій лідери “опозиційних сил столиці” – Віталій Кличко, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко домовились про розподіл сфер впливу та корупційних потоків Києва.

    На цій зустрічі в якості компромісу було домовлено про зняття першого заступника Віталія Кличка – Миколи Поворозника, щоб не звільняти інших учасників “п’яного дня народження”.

    За інформацією джерела, причина “зливу” Миколи Поворозника, зокрема й депутатами від УДАРу, полягає в тому, що Поворозник їх систематично “кидав” із бюджетними грошима, обіцяючи “проекти” які ніколи не реалізувались.

    Але це ніяк не означає, що Микола Поворозник лишиться доступу до корупційних потоків столиці. Зокрема, за інформацією джерела, вся його “структура” працюватиме як і раніше, а сам Микола Поворозник уже створює так званий “бек-офіс” для продовження роботи за стінами КМДА. До того ж виконувачем обов’язків, найімовірніше, стане Валентин Мондриївський, який лишається повністю підконтрольним Миколі Поворознику.

    Щодо розподілу “корупційних потоків” під час зустрічі опозиційних сил столиці 9 червня, то порошенковці запросили у Віталія Кличка “медицину”, а тимошенківці –  екологію, через контроль профільних департаментів.

    Крім того “молодші партнери” з Голосу запросили контроль над Департаментом соціальної та ветеранської політики КМДА.

  • Мер Кличко визначився з кандидатурою секретаря Київради

    Мер Кличко визначився з кандидатурою секретаря Київради

    Під час чергового пленарного засідання Київської міської ради мер столиці Віталій Кличко оголосив про свою пропозицію щодо заповнення вакантної посади секретаря Київради. Кандидатурою, яку міський голова запропонує на розгляд сесії, стала депутатка від фракції «Голос» Зоя Ярош.

    За словами Кличка, рішення ухвалене після попередніх консультацій з фракціями. Він закликав усі політичні сили в Київраді долучитися до обговорення та знайти спільне рішення.

    «Я провів консультації з керівниками фракцій і пропоную кандидатуру Зої Ярош на посаду секретаря Київради. Закликаю колег обговорити її фігуру, а далі — винести на голосування», — зазначив Кличко під час виступу.

    Посада секретаря Київради залишалася вакантною з лютого 2025 року, коли її попередній очільник Володимир Бондаренко добровільно склав повноваження. Відтоді представники більшості у Київраді не могли дійти згоди щодо нового призначення, що ускладнювало роботу міської ради.

    Хто така Зоя Ярош?

    Зоя Ярош — юристка, депутатка Київради, представниця фракції «Голос». До обрання займалась адвокатською практикою, відома також активною громадською позицією щодо прозорості управління столицею.

    Очікується, що відповідне подання з її кандидатурою буде внесено на розгляд найближчим часом. Остаточне рішення ухвалюватиме сесійна зала Київради.

  • У Голосіївській РДА виявили системні порушення при призначенні чиновників

    У Голосіївській РДА виявили системні порушення при призначенні чиновників

    У Голосіївській районній державній адміністрації Києва виявлено масові порушення антикорупційного законодавства. Про це повідомив Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА за результатами проведеної перевірки.

    Зокрема, встановлено, що четверо посадовців Управління соціальної та ветеранської політики були призначені з порушенням процедури спеціальної перевірки. Їх уже звільнили ще до завершення перевірки.

    Крім того, виявлено ще шість випадків сумнівних призначень у підрозділах РДА, зокрема в Управлінні житлово-комунального господарства, Центрі надання адмінпослуг та Управлінні освіти. Наразі триває перевірка, і, за словами представників адміністрації, порушення буде усунуто найближчим часом.

    Перевірка також виявила численні інші порушення, серед яких:

    • неповідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про 33 потенційні факти порушень;

    • порушення строків повідомлення про припинення повноважень осіб, що мають подавати декларації;

    • випадки несвоєчасного подання або взагалі неподання декларацій;

    • порушення при проведенні спеціальних перевірок під час призначення на посади з підвищеним корупційним ризиком;

    • відсутність належної оцінки корупційних ризиків у структурі РДА.

    У Департаменті наголосили, що такі порушення мають бути негайно усунені, а відповідальні особи — притягнуті до відповідальності згідно із законом. Результати перевірки вже стали підставою для подальшого реагування з боку контролюючих органів.

    Цей випадок став ще одним свідченням того, що проблема формального або вибіркового дотримання антикорупційного законодавства залишається актуальною на рівні районних адміністрацій Києва.

  • У КМДА — нові призначення після корупційних скандалів: Кличко змінює керівників ключових департаментів

    У КМДА — нові призначення після корупційних скандалів: Кличко змінює керівників ключових департаментів

    У Київській міській державній адміністрації відбувається масштабне кадрове оновлення, пов’язане з низкою корупційних розслідувань, які останні місяці супроводжували роботу окремих підрозділів. Розпорядженням №434 міський голова Віталій Кличко звільнив одразу кількох високопосадовців і призначив тимчасових виконувачів обов’язків.

    Одним із перших був звільнений Руслан Світлий — директор Департаменту соціальної політики. Новим тимчасовим керівником призначено його заступника Макса Бученка. Це стало логічним наслідком гучної справи про розтрату 60 мільйонів гривень на комунальному майні та закупівлях. СБУ вже повідомила про підозри кільком заступникам Світлого, а сам він втратив посаду на тлі публічної уваги до розслідування.

    Інші зміни торкнулися Департаменту з питань екології та природних ресурсів. Замість Олександра Возного, який фігурує у провадженнях, пов’язаних з порушеннями екологічного законодавства, посаду тимчасово обійняв Сергій Сабуров. Колишнього керівника підозрюють у зловживаннях при видачі дозволів і знищенні заповідника «Деснянські луки». Возний залишив посаду після отримання офіційної підозри, заявивши, що йде за власним бажанням.

    Зміни не оминули і комунальне підприємство «Спецжитлофонд». Новим т.в.о. став Віктор Коломієць. Розпорядження КМДА не містить чітких строків або пояснень щодо повноважень нового керівника — вказано лише, що він очолюватиме підприємство «до вирішення питання». Це може означати або короткострокову заміну, або кризову паузу перед остаточним кадровим рішенням.

    Антикорупційна повістка дедалі активніше впливає на формування столичної влади. Призначення т.в.о. замість повноцінних керівників може бути ознакою тимчасових рішень, однак також свідчить про прагнення Кличка дистанціюватися від фігурантів гучних справ.

    Подальші кадрові призначення, ймовірно, залежатимуть від результатів досудових розслідувань і політичної кон’юнктури. Але вже зараз очевидно: очищення від підозрюваних у зловживаннях набирає темп.

  • Зарплата чиновниці КМДА зросла на 51% з початку повномасштабної війни

    Зарплата чиновниці КМДА зросла на 51% з початку повномасштабної війни

    У 2024 році директорка Департаменту економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації Наталія Мельник отримала 1,21 млн гривень зарплати. Ця сума на 25% перевищує її заробіток за попередній рік. Такі дані містяться в оприлюдненій декларації чиновниці за минулий рік.

    Єдиним джерелом доходу Мельник залишалася її посада в КМДА. У 2023 році вона заробила 953,96 тис. грн, а у 2021 році — 805,99 тис. грн. Таким чином, за час повномасштабного вторгнення РФ її заробітна плата зросла на понад 51%.

    Попри високу посаду, у Києві Наталія Мельник живе не у власному житлі, а в орендованій квартирі, що належить Констянтину Шахзадову. Тим часом вона вже п’ятий рік очікує на завершення будівництва власної квартири в столиці — її площа становить майже 155 кв. м.

    У декларації також вказано, що Мельник володіє квартирою площею 72,4 кв. м у Хмельницькому, звідки вона родом. Крім того, разом із Євгенією Девіс вона є співвласницею недобудованого нежитлового приміщення в житловій багатоповерхівці в Києві (47 кв. м).

    Із транспортних засобів чиновниця має автомобіль Toyota RAV4, який придбала ще у 2007 році.

    Свої заощадження Наталія Мельник зберігає у національній валюті, доларах США та євро. У перерахунку за курсом станом на 4 червня 2025 року, загальна сума активів становить 1,02 млн гривень. Це трохи менше, ніж у 2023 році, коли вона задекларувала заощаджень на 1,2 млн гривень.

    Якщо потрібна адаптація під інший формат (розслідування, аналітика, глянець), можу переписати.

  • Поліція розслідує розтрату коштів КМДА при створенні програмного модуля

    Поліція розслідує розтрату коштів КМДА при створенні програмного модуля

    Столична Нацполіція розслідує чергову справу щодо можливого привласнення десятків мільйонів бюджетних коштів посадовцями Департаменту комунальної власності КМДА. Йдеться про програмний модуль обліку нерухомості міста Києва, на створення і «модернізацію» якого з 2017 по 2023 рік пішло понад 17 мільйонів гривень. Однак, за даними слідства, роботи виконувались із суттєвими порушеннями, а частину функціоналу створили за допомогою безкоштовного WordPress.

    Історія почалася у 2017 році, коли Департамент уклав договір з ТОВ «Еф Ді Ай Кампані» на розробку першої черги програмного модуля. Вартість – 2,93 млн грн, але компанія встигла отримати лише 1,1 млн – угоду розірвали через невиконання зобов’язань.

    Надалі в гру вступили нові підрядники: «Смарт Сіті Україна» та «Солюшн ЮА». З ними у 2021–2023 роках уклали ще три угоди на загальну суму 16,4 млн грн. Формально — для модернізації та інтеграції модуля. Фактично — частина функцій реалізована кілька разів поспіль, а сайт, який мали створити, виявився зібраним на WordPress із посиланнями на зовнішні ресурси.

    Поліція встановила: у тендерній документації компанії вказували одних і тих самих працівників. Це означає – підрядники можуть бути афілійованими. Також є підстави вважати, що під виглядом «модернізації» виконували ті самі роботи, що й у попередніх договорах.

    Окрема увага — підозрілим транзакціям. Підрядники переводили бюджетні кошти підприємцям за «консультаційні послуги» й «розробку ПЗ». Поліція вже отримала дозволи на перевірку банківських рахунків і вилучення документації.

    Ключова фігура — очільник Департаменту Андрій Гудзь. Це не перше розслідування, де він фігурує. Йому вже висували підозри у справах щодо приватизації майна, звільнення від орендної плати, зупинення нарахування платежів за кінотеатр «Київ» та «труби» біля вокзалу.

    Попри гучні скандали, Гудзь досі очолює департамент. Його діяльність курує заступник голови КМДА Владислав Андронов – депутат Київради від партії «УДАР».

    Ця історія — не лише про крадіжку бюджетних коштів, а й про системну деградацію управління міською нерухомістю. Ще у 2014 році Віталій Кличко обіцяв відкрити інформацію про комунальне майно. Та замість реєстру кияни отримали набір недопрацьованих модулів, сумнівні підряди і розкрадання у десятки мільйонів гривень.

    На думку депутатів Київради, замість фіктивних модулів столиця потребує повноцінного реєстру комунального майна з інтеграцією в державні бази даних. Але реформи у КМДА, схоже, знову зводяться до банального «освоєння» коштів.

  • Київ прибрав прайд-аватарку: у КМДА кажуть, що зроблять ставку на практичну інклюзивність

    Київ прибрав прайд-аватарку: у КМДА кажуть, що зроблять ставку на практичну інклюзивність

    2 червня Київ приєднався до загальнонаціональної кампанії на честь Місяця гордості — у соціальних мережах Київської міської державної адміністрації (КМДА) з’явилася оновлена прайд-аватарка в символічних кольорах. Проте вже 3 червня зображення повернули до стандартного стилю.

    У КМДА пояснили, що символічна підтримка є лише одним з елементів більшої ініціативи. Основну увагу планують зосередити на реальних діях, що сприяють рівності, доступності та інклюзивності міського простору.

    «Сьогодні ми повертаємося до стандартного візуального стилю сторінки, зберігаючи фокус на головному — щоденній роботі над тим, аби Київ був відкритим, комфортним і доступним для кожного та кожної», — йдеться в повідомленні КМДА.

    Міська адміністрація також подякувала всім, хто долучився до обговорення у соцмережах, наголосивши, що суспільний діалог є частиною демократичного процесу, а міська влада керується принципами поваги, гідності та безпеки.

    У межах кампанії до прайд-місяця в столиці проведуть тренінги з інклюзивної комунікації, а також триває дослідження доступності міських сервісів і комунікацій. Основний акцент — не на символіці, а на практичних змінах, які роблять Київ доступнішим для всіх.