Uanews.life

Позначка: КМДА

  • Секретар Київради та заступник мера можуть опинитися за ґратами

    Секретар Київради та заступник мера можуть опинитися за ґратами

    У Київраді розгорівся скандал із ознаками політичного шахрайства: рішення, яке депутати вважали культурною ініціативою для підтримки дитячого конкурсу, насправді виявилося документом, що суттєво змінював розподіл повноважень між міською радою та КМДА.

    Служба безпеки України вже відкрила кримінальне провадження щодо дій секретаря міськради Володимира Бондаренка та заступника мера В’ячеслава Непопа. За даними слідства, обом загрожує реальне ув’язнення строком від 5 до 10 років.

    Як розповів депутат Київради Андрій Вітренко, 30 січня депутати голосували за нібито оновлення умов проведення дитячого конкурсу «Мистецькі горизонти». Проєкт подала депутатка Вікторія Муха, а сам документ був внесений до порядку денного як невідкладний за підписом Бондаренка.

    Після голосування з’ясувалося, що до документа було внесено суттєві правки, які кардинально змінювали його зміст: міськрада фактично перебрала на себе частину повноважень КМДА, зокрема, щодо затвердження установчих документів комунальних підприємств.

    Зміни були внесені вже після голосування — за ініціативою заступника мера В’ячеслава Непопа. Таким чином, під виглядом культурного проєкту депутати підтримали документ, який значно зміцнював повноваження міськради у сфері управління комунальними структурами.

    Блогер-розслідувач Володимир Бондаренко (тезка секретаря міськради) зазначає: депутати стали жертвами введення в оману, адже голосували за один проєкт, а фактично було прийнято зовсім інше рішення — “Про внесення змін до деяких рішень Київської міської ради”.

    Заяву до СБУ подала депутатка від «Слуги народу» Лілія Пашинна. У межах розслідування вже викликали на допит ще одну депутатку Київради — Вікторію Пташник, яка є членкинею регламентної комісії. Саме цю комісію, за інформацією журналістів, використали для юридичного оформлення підміни.

    Дії фігурантів справи можуть підпадати під статтю 109 Кримінального кодексу України — дії, спрямовані на захоплення державної влади.

  • Басс, Комарницький і Столар контролюють забудову Києва через старі схеми Черновецького

    Басс, Комарницький і Столар контролюють забудову Києва через старі схеми Черновецького

    НАБУ розслідує одну з найбільш токсичних схем часів “молодої команди Черновецького”, яка, як виявилось, не просто не зникла — вона адаптувалася, подорослішала і впевнено продовжує “розвивати” столицю. Ключовими фігурами у справі є відомі імена: Денис Комарницький, Вадим Столар, Сергій Черновецький — і “забутий” широкому загалу Денис Басс, колишній перший заступник скандального ексмера Леоніда Черновецького.

    Згідно з матеріалами кримінального провадження №52023000000000154 від 03.04.2023, умовно названого “Операція Чисте місто”, НАБУ досліджує діяльність злочинної організації, що роками діє в столиці під прикриттям забудовних проєктів, махінацій із комунальним майном і так званих “туалетних схем”.

    Окремої уваги заслуговує фірма «Колібріс», яка, згідно з матеріалами суду, фігурує як об’єкт “війни” з боку оточення Комарницького. Її пов’язують із батьком Дениса Басса. Йдеться про торговий центр на зупинці швидкісного трамваю на вул. Гната Юри — саме той, що давно перебуває в центрі судових процесів і скандалів.

    Денис Басс, тим часом, після своєї каденції у КМДА, прекрасно реалізувався в Москві, де керує девелоперською групою «Святой Михаил» і зводить ЖК «Зорге 9» буквально за квартал від штаб-квартири ГРУ. Але і в Києві він не втратив інтересу до нерухомості. Його ім’я згадується в низці резонансних об’єктів:

    • ЖК Franklin (через компанію “Арікс”, разом з Іваном Вавришем);

    • Галерний острів (66 га) — через структури «Київрибгосп», де партнери: Сергій Черновецький, Андрій Колюбаєв (людина Єрмака) та Вадим Столар;

    • ТРЦ “Апрєль” на Курбаса (разом зі Столаром): саме той, що перекрив дорогу колоннами й “прорвав” каналізацію Борщагівки.

    Комарницький, Столар, Басс і Черновецький-молодший — не просто давні знайомі. Вони роками формували неформальний тіньовий пул, який займався дерибаном київської землі. ЗМІ та слідчі органи неодноразово пов’язували їх із численними махінаціями у столиці.

    Окремий штрих до картини — техніка НАБУ, через яку прослуховувався Комарницький у IQ-бізнес-центрі, нібито була встановлена в офісі, орендованому компанією, засновником якої є… Столар. Такий “збіг” викликає тільки одне питання: чи це вже театр абсурду, чи добре зрежисована вистава?

    І поки один із колишніх “чистильників” столичного самоврядування будує квартири біля ГРУ, в Україні його прізвище знову випливає на поверхню — цього разу у справі НАБУ, яка лише почала розкручувати чергову багаторівневу схему “на старих дріжджах”.

  • “Чисте місто” по-київськи: схема Комарницького вкрала 6 ділянок у столиці

    “Чисте місто” по-київськи: схема Комарницького вкрала 6 ділянок у столиці

    Журналісти-розслідувачі Bihus.Info викрили корупційну схему, яку очолював колишній нардеп Денис Комарницький. За допомогою лазівки в законодавстві його група незаконно привласнювала земельні ділянки в Києві, використовуючи вигадані об’єкти нерухомості.

    У розслідуванні йдеться, що правоохоронці Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у межах операції “Чисте місто” прослуховували розмови Комарницького, депутатів Київради та посадовців Київської міської адміністрації. Записи довели, що у 2023-2024 роках ця група незаконно заволоділа земельними ділянками на майже 100 мільйонів гривень.

    Закон дозволяє отримувати землю без аукціону, якщо на ній є приватне майно. Власник такого об’єкта має право на земельну ділянку за спрощеною процедурою. Комарницький і його соратники використовували цю лазівку, вказуючи у документах неіснуючі об’єкти – фактично “віртуальну нерухомість”.

    Завдяки змові з посадовцями КМДА ці неіснуючі будівлі реєструвалися як справжні, що дозволяло отримувати землю без конкурсу. У схемі брали участь:

    • заступник мера Віталія Кличка – Петро Оленич,

    • заступник директора КП “Київблагоустрій” – Олексій Мушта,

    • голова земельної комісії Київради – Михайло Терентьєв,

    • менеджери Комарницького.

    Де розкрадали землю?

    Група працювала під кодовою назвою “Торгівля” і шукала привабливі ділянки біля метро, багатоквартирних будинків і транспортних розв’язок. За схемою було привласнено щонайменше шість ділянок у Києві, зокрема:

    • біля станції метро “Контрактова”,

    • на Троєщині,

    • на Нивках,

    • неподалік Голосіївського парку,

    • біля метро “Житомирська”.

    Також аферистам вдалося збудувати торговий центр біля станції метро “Берестейська”.

    Для кожної ділянки створювали окрему компанію, власниками якої ставали або родичі учасників схеми, або підставні особи. Останні, за даними розслідувачів, отримували готівкові виплати за свою участь.

  • Турбота на 57 мільйонів: посадовці КМДА крали у психічно хворих

    Турбота на 57 мільйонів: посадовці КМДА крали у психічно хворих

    Корупційні скандали в Київській міській державній адміністрації давно не дивують. Але останній випадок — справжній шок навіть для бувалих. За даними СБУ, високопосадовці столичної мерії у змові з комунальниками й приватними компаніями розкрадали мільйони гривень, виділених на догляд за тяжкохворими киянами, зокрема — з психічними розладами.

    Організатором схеми слідство вважає колишнього заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського, який нині працював у комунальному закладі «Психіатрія». Його вже заарештовано з правом внесення застави у 57 мільйонів гривень — саме стільки, за підрахунками слідчих, було вкрадено з бюджету під прикриттям соціальної програми «Турбота. Назустріч киянам».

    Формально усе виглядало благородно: договір із ТОВ «Міцне здоров’я» передбачав надання паліативної допомоги — догляд, харчування, ліки — невиліковно хворим киянам. На це виділили 149 мільйонів гривень. На практиці ж левова частка коштів виводилася на підконтрольні ФОПи під виглядом оренди майна, закупівель товарів та «псевдопослуг», які фактично не надавались або надавались за завищеними цінами. Деякі з «санітарних» авто — наприклад, новенький Porsche Cayenne — використовувались виключно для особистих потреб організаторів.

    За даними слідства, до схеми були залучені дві заступниці директора Департаменту соціальної політики КМДА (ймовірно — Людмила Ріяко та Галина Довганчин), директор ТОВ «Міцне здоров’я» Руслан Матвєєв та сам Лепський, який мав стільки нахабства, що отримував гроші за фіктивні послуги прямо на рахунки зареєстрованого на нього ФОПу.

    Коли запахло жареним, Лепський спробував втекти за кордон за підробленими документами про інвалідність — тими самими, які він собі оформив для уникнення мобілізації. Але втекти не вдалося — його затримали.

    Цікаво, що ця історія — не перший скандал із прізвищем Лепського. Ще у 2019 році він «світився» в ЗМІ з люксовим Porsche Cayenne, оформленим на брата. У тому ж році НАЗК встановило, що чиновник не задекларував зміну в майновому стані. А у 2022-му Лепський опинився у суді через несплату аліментів на дитину.

    Нині прокуратура інкримінує йому одразу кілька статей: шахрайство у великих розмірах, підробка документів, зловживання службовим становищем та легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом. Фігурантам справи загрожує до 12 років ув’язнення.

    Офіційно Департамент соціальної політики КМДА відреагував, заявивши, що послуги були надані, а витрати — підтверджені актами виконаних робіт. Але висновки ДПС та аналітична робота БЕБ свідчать про зворотне: мільйони гривень виводились без реальної користі для пацієнтів.

    На цьому тлі «плівки Комарницького» виглядають вже не так шокуюче. У КМДА, схоже, системно й професійно грабують бюджет, прикриваючись красивими назвами програм, гучними ініціативами та навіть благодійністю. Різниця лише в об’єктах грабунку — цього разу це були найслабші й найбеззахисніші.

  • Микитась про Комарницького: “справжня криса”, яка “зливала всіх і все” під час кризи Укрбуду

    Микитась про Комарницького: “справжня криса”, яка “зливала всіх і все” під час кризи Укрбуду

    Максим Микитась, колишній народний депутат та ексочільник компанії “Укрбуд”, зробив резонансні заяви щодо зв’язків бізнесмена Дениса Комарницького та Степана Черновецького, сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. Виходячи з його слів, ці зв’язки мають важливе значення для розуміння масштабних земельних схем і корупційних угод, що відбувалися в столиці України.

    У своїх дописах у соцмережах Микитась стверджує, що за Комарницьким стоїть не лише підтримка з боку батька, відомого під прізвиськом “Льоня Космос”, але й фінансові ресурси родини Черновецьких. Саме ці кошти, за його словами, дозволили створити зручну більшість у Київраді та запустити масштабні схеми в місті.

    Микитась зазначає, що у 2020 році Комарницький ще не мав достатньої фінансової ваги, щоб самостійно впливати на політичні процеси в столиці. Все змінилося, коли, за твердженням екснардепа, у гру вступив Степан Черновецький. Його він називає “молодим космонавтом” і одним з головних вигодонабувачів тіньової структури, яка встановила політичний контроль над Києвом.

    «Хто в темі – зрозуміє і решту», – додає він, натякаючи на глибшу мережу зв’язків. За його словами, роль родини Черновецьких у цих процесах була не другорядною, а Степан Черновецький грав майже провідну роль у фінансуванні та координації.

    Окремо Микитась звертає увагу на причетність Степана Черновецького до розкрадання активів «Укрбуду» – компанії, яку він сам очолював до її краху. За його словами, після 17 підозр, вручених іншим учасникам схеми, черга доходить до наступних фігурантів, серед яких Черновецький-молодший. «Список тих, хто добре нагрівся на грабежі ‘Укрбуду’, довгий», – зазначає Микитась, обіцяючи згодом надати докази з автентичними підписами.

    “Список тих, хто добряче прикурив з грабунку ‘Укрбуду’, довгий”, — зазначив він, пообіцявши оприлюднити докази з підписами.

    Також він заявив, що про ці зв’язки має дізнатися й міжнародна спільнота.

    “В Лондоні, в Іспанії мають дізнатися про ці оборудки”, — сказав Микитась, натякаючи на подальші викриття.

    У своєму дописі Микитась також назвав Комарницького “справжньою крисою”. За його словами, бізнесмен дав йому 2 мільйони доларів через ТОВ “Еко-Буд-Трейд”, викупивши 40% компанії, оформивши її на близького знайомого.

    “А як Комар тоді співав і танцював довкола нас в Укрбуді — від його компліментів й лестощів було не сховатися. Та як тільки в Укрбуду почалися проблеми — його ніби здуло, одразу включив режим ‘мороз’. А коли вже розгорілася битва за Укрбуд з рейдерами, то він під шумок як шакал шукав лише б на чому ще самому поживитися. Зливав все і всіх. “, — пише Микитась.

    “Просто і по-людськи звернувся… без профітів, без бонусів”, — зазначає екснардеп. При цьому він додає, що вкладена сума вже кілька разів окупилася на проєктах Комарницького.

    Дениса Комарницького в медіа давно пов’язують із неофіційним впливом на столицю в період каденції мера Віталія Кличка. Його називають “смотрящим” за Києвом. Зв’язок з родиною Черновецьких лише підсилює таке сприйняття.

    Леонід Черновецький, який обіймав посаду мера з 2006 по 2012 рік, залишив по собі суперечливу репутацію. Його ім’я не раз згадувалося в контексті корупційних розслідувань. Його син Степан, за повідомленнями медіа, нині активно займається бізнесом за кордоном, зокрема в Іспанії.

  • Ткаченко звинувачує команду Кличка в саботажі боротьби з розкраданнями

    Ткаченко звинувачує команду Кличка в саботажі боротьби з розкраданнями

    У Києві спалахнув черговий скандал довкола можливого розкрадання бюджетних коштів. Голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко звинуватив посадовців КМДА у систематичному ігноруванні сигналів про порушення у сфері закупівель, які надходять від Бюро економічної безпеки України. За його словами, лише 19% таких попереджень у 2024 році отримали бодай якусь реакцію від міської влади. Решта — 81% — були проігноровані.

    Мова йде про понад 100 випадків “проблемних” тендерів загальною сумою 8 мільярдів гривень — це майже кожна десята гривня від загального бюджету столиці, який у 2024 році складав 85,3 мільярда. Моніторити всі закупівлі БЕБ не може через обмежені ресурси, але навіть ті порушення, що були виявлені, залишилися без належного реагування.

    Як приклад, Ткаченко навів кейс із реконструкцією дамб мулових полів Бортницької станції аерації — тендер на 600 мільйонів гривень, до якого КМДА допустила підрядника попри застереження економістів БЕБ. Подібна ситуація, за словами голови КМВА, повторюється постійно: компанії, які не сплачують податки, не мають кадрів чи матеріальної бази, виграють мільйонні підряди, а посадовці вдають, що нічого не бачать.

    Тимур Ткаченко вже скликає спеціальне засідання групи “Прозорість і підзвітність”, аби теруправління БЕБ у столиці публічно доповіло про стан закупівель та використання бюджетних коштів. Він натякнув, що такі робочі інструменти в КМДА ігноруються, а якби кошти не розкрадалися, мер Віталій Кличко міг би значно більше допомагати армії — зокрема, закупівлею дронів для ЗСУ.

    Ця заява фактично стала черговим ударом по столичній владі та особисто по Кличку, на якого з боку військової адміністрації дедалі частіше лунають звинувачення в безконтрольності та безвідповідальності у розпорядженні міським бюджетом.

  • Скандал у КМДА: розкрадання бюджетних коштів на медичну допомогу тяжкохворим

    Скандал у КМДА: розкрадання бюджетних коштів на медичну допомогу тяжкохворим

    У Києві триває розслідування одного з найбільших скандалів, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів. Затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи, у якій фігурують високопосадовці столичної влади, а також їх спільники в органах державної влади.

    За даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів відігравала заступниця голови КМДА, кураторка Департаменту соціальної та ветеранської політики Марина Хонда. Саме вона, як вважають слідчі, особисто контролювала розкрадання грошей, виділених на медичну допомогу тяжкохворим. Сума, що стала предметом злочину, складає 149 мільйонів гривень, частина з яких була вкрадена.

    Кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, були виділені на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта. Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників. Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців.

    Зловмисники уклали договір на суму 149 мільйонів гривень з підрядною компанією, але третину цієї суми було вкрадено, замість того щоб витратити гроші на закупівлю ліків, медичне обслуговування та продукти харчування для хворих. Це спричинило серйозні наслідки для медичної допомоги, якою повинні були забезпечувати тяжкохворих людей, і викликало широкий суспільний резонанс.

    На даний момент підозри висунуто чотирьом учасникам злочинної схеми. Це включає заступницю директора департаменту соціальної політики Людмилу Ріяко, Галину Довганчин (яка раніше керувала управлінням державних цільових програм та закупівель у Міністерстві охорони здоров’я), а також Геннадія Лепського. Останній, окрім своєї участі у розкраданні коштів, також фігурує в схемі із закупівлею швидких автомобілів за завищеними цінами.

    Окрім того, встановлено, що один з фігурантів справи, власник підрядної компанії, безпідставно отримав інвалідність 2 групи, що дозволило йому уникати мобілізації, виїжджати за кордон і отримувати пенсійні виплати за рахунок бюджету.

    Усі чотири підозрювані наразі перебувають під слідством, і їм загрожує до 12 років позбавлення волі за тяжкими статтями Кримінального кодексу України, включаючи розкрадання бюджетних коштів та зловживання службовим становищем.

    Слідство триває, і від результатів цієї справи залежатиме, чи зможуть українці побачити реальні зміни у медицині, де розкрадання коштів вже стало звичним явищем для деяких чиновників.

  • СБУ викрила розкрадання 60 мільйонів з бюджету Києва

    СБУ викрила розкрадання 60 мільйонів з бюджету Києва

    Служба безпеки України викрила масштабні розкрадання 60 мільйонів гривень, які були виплачені на допомогу тяжкохворим. Як з’ясувалося, посадовці Київської міської державної адміністрації (КМДА) разом зі спільниками замість закупівлі ліків і медичних послуг коштували бюджетні витрати на елітні авто та нерухомість.

    Завідомо СБУ, до схеми причетні дві заступниці керівника Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА, комерційного директора підрядної компанії та колишнього високопосадовця КМДА, який ніні керує столичною психіатричною лікарнею. Саме він, як стверджують слідчі, контролює компанію, що виграла тендер на надання паліативної допомоги.

    За даними слідства, загальна сума договору між КМДА та компанією-підрядником склала 149 гривень. Частина цих коштів мала йти на безкоштовні медичні послуги, закупівлю ліків та харчування для тяжкохворих. Однак значну частину грошей привласнили зловмисники, використовуючи їх на власні потреби.

    Крім того, замість спеціалізованого транспорту для перевезення допомоги, фігуранти справи придбали елітні автомобілі. Наприклад, позашляховик Porsche Cayenne, який за документами призначався для хворих, насправді використовували самі чиновники.

    Один із підозрюваних – власник підрядної компанії – також незаконно отримав 2 групи інвалідності, що дозволило йому уникнути мобілізації та виїхати за кордон. Водночас він продовжував отримувати пенсійні виплати від держави.

    Наразі всім чотирьом фігурантам висловлено переконання за статтями Кримінального кодексу України про володіння бюджетними коштами, шахрайство та підроблення документів. Їм загрожує до 12 років оплати волі.

  • Ремонтні роботи на Байковому кладовищі зупинили через суспільний резонанс

    Ремонтні роботи на Байковому кладовищі зупинили через суспільний резонанс

    Ремонт огорожі Байкового кладовища у Києві призупинено. Причиною стали відсутність узгодженої науково-проєктної документації та суспільний резонанс щодо збереження культурної спадщини. Київська міська державна адміністрація ініціювала перевірку, яка показала, що частина історичної цегляної огорожі вже була демонтована.

    Що сталося

    У грудні 2024 року Ритуальна служба СКП “Спецкомбінат ПКПО” розпочала капітальний ремонт огорожі Байкового кладовища, реалізуючи проєкт протизсувних заходів. Тендер на виконання робіт виграла компанія ТОВ “Будівельна компанія “ДЕНКО”, а загальна сума контракту становила майже 200 тисяч гривень.

    Після початку ремонту пам’яткоохоронець Дмитро Перов зареєстрував петицію із закликом зупинити роботи та зберегти історичну частину огорожі. Це викликало значний суспільний резонанс.

    Чому виник конфлікт

    Заступник голови КМДА Петро Пантелєєв пояснив, що не вся огорожа Байкового кладовища є пам’яткою культурної спадщини. До історичних елементів належать:

    • надбрамна церква,
    • 12 секцій цегляної огорожі з металевими ґратами,
    • Католицькі та Лютеранські ворота.

    За словами Пантелєєва, роботи спрямовані на збереження поховань, а не на зміну історичних конструкцій. Водночас перевірка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА виявила, що частина цегляної огорожі вже була демонтована.

    Що буде далі

    Департамент охорони культурної спадщини видав припис про призупинення робіт до отримання відповідної науково-проєктної документації. Також заплановане залучення експертів для проведення комплексних досліджень усіх конструктивних елементів огорожі.

    Фахівці Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій встановили, що демонтована цегла була виготовлена у середині ХХ століття. Через її поганий стан експерти не рекомендують використовувати її повторно.

    На сьогодні будівельні та демонтажні роботи на території Байкового кладовища повністю зупинені. Чи відновиться ремонт після розробки нової проєктної документації – поки що невідомо.

  • Розподіл коштів на відновлення Бучанського району: хто контролює процес?

    Розподіл коштів на відновлення Бучанського району: хто контролює процес?

    За інформацією наших джерел, теперішній голова Бучанської РДА Ігор Полозун уже багато років поспіль являється “гаманцем” топових українських чиновників – Олексія Кулеби та Тимура Ткаченко.

    Варто відзначити, Полозун Ігор Юрійович попав у велику політику завдяки Тимуру Ткаченко та Олексію Кулебі – в свій час ця трійця разом працювала у  Департаменті міського благоустрою КМДА. При цьому Олексій Кулеба – очолював Департамент, а Тимур Ткаченко займав посаду його першого заступника.

    Згодом Олексій Кулеба очолив Київську область, а Ігор Полозун за його протекції зайняв посаду голови Бучанської РДА. Місце для Полозуна було вибране Кулебою не випадково, адже саме на Бучанський район йшли багатомільйонні бюджети відновлення пошкодженого військами РФ житла та інфраструктури.

    Освоювати ці бюджети Олексій Кулеба довірив “перевіреним людям”. Так, в корупційних схемах на відновленні Бучі засвітився Борис Лісовський, який раніше працював у  столичному КП “Київблагоустрій”, де в той же час працював Тимур Ткаченко та Ігор Полозун.

    Лісовського поставили директором у наспіх оформленій компанії з помилкою в назві – “Булівельна компанія “Відбудова”, яка отримала підрядів у Бучі на приблизно 40 мільйонів гривень, але роботи так і не виконала.

    Загалом, сотні мільйонів гривень на відбудову зруйнованих росіянами будинків та об’єктів інфраструктури роздали компаніям з вкрай сумнівною репутацією, які по факту не виконали свої зобов’язання перед громадою.

    Водночас, за повідомленням наших джерел, Ігор Полозун як багаторічний “гаманець” Олексія Кулеби та Тимура Ткаченка, вкурсі не тільки про деталі розкрадання на відновленні Бучанського району, але також являється цінним свідком всієї їх корупційної діяльності.

     Нагадаємо, наразі Олексій Кулеба займає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій, очолює Координаційний центр з питань управління регіонами, де ведуться або велися бойові дії, а також територіями, які були тимчасово окуповані.

    Тобто Кулеба фактично курує усі бюджети, які виділяються на відновлення” України, а приклад розкрадання коштів на відновлення в Бучанському районі показує, що не можна виключати аналогічної ситуації в масштабах держави.

    Стосовно Тимура Ткаченко, який нещодавно був призначений головою КМВА, то він разом з начальником Київського ТЦК полковником Віталієм Хом’яком уже встиг налагодити корупційну схему “обілечування” столичних підприємств, які згідно закону мають бути визнані “критичними” для бронювання.