Uanews.life

Позначка: КНДР

  • «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР

    «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР

    Між Україною та Південною Кореєю розгорілася дипломатична суперечка через публічне оголошення про передачу Сеулу двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили захопили під час бойових дій у Курській області Росії. Південнокорейська сторона стверджує, що інформацію про операцію мали зберігати в таємниці, тоді як у Києві наполягають: формальної домовленості про нерозголошення не існувало. Про розбіжності між двома сторонами повідомила Financial Times. 

    Приводом для конфлікту став виступ президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН. Саме там він публічно повідомив, що двох полонених північнокорейських військових уже передали Південній Кореї. До цього доля солдатів обговорювалася Києвом і Сеулом протягом кількох місяців, однак конкретні деталі їхнього переміщення не оприлюднювали.

    У Південній Кореї реакція була різкою. Старший секретар президента країни Сун Кі Хон заявив про «глибоке співчуття» через те, що Україна, за версією Сеула, «односторонньо та раптово» розкрила інформацію, яку сторони нібито погодилися зберігати конфіденційною. Південнокорейська влада зажадала від Києва офіційного пояснення та вибачень. Саме така позиція викладена й у матеріалі, який став основою цієї новини.

    28 вересня конфлікт перейшов уже на дипломатичний рівень: Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Вєшкіна. У Сеулі заявили, що публічне розкриття інформації та подальше заперечення існування домовленості про конфіденційність можуть підірвати довіру між двома урядами.

    Українська сторона трактує ситуацію інакше. Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що угоди про нерозголошення не було. Один із високопоставлених українських посадовців також сказав Financial Times, що питання передачі полонених справді детально обговорювалося під час контактів між міністрами закордонних справ, однак на рівні президентів домовленості про збереження факту передачі в таємниці досягнуто не було.

    При цьому ситуація виявилася ще складнішою після додаткових пояснень самого Сеула. Раніше адміністрація президента Південної Кореї підтвердила, що українська сторона до виступу Зеленського в ООН попереджала про можливу публічну згадку полонених. Водночас південнокорейська сторона стверджувала, що не знала, в якій саме формі прозвучить заява та наскільки конкретною вона буде. Про цей нюанс «Ненька інфо» писала окремо.

    «Нас попередили, але не сказали як»: у Сеулі уточнили претензії до Зеленського

    Таким чином, суперечка зараз фактично стосується не самого факту контактів щодо полонених, а того, чи існувала чітка домовленість про повну секретність і що саме Україна мала право оприлюднювати. Сеул наполягає, що така домовленість була, тоді як Київ заперечує її існування в тому вигляді, про який говорить південнокорейська сторона.

    Двоє військових КНДР були захоплені українськими силами в Курській області у січні 2025 року. Вони отримали поранення, але вижили. Пізніше обоє в інтерв’ю південнокорейським медіа висловлювали бажання переїхати до Південної Кореї. Україна та Сеул після цього почали консультації щодо їхньої подальшої долі.

    Південнокорейська сторона заявляла, що питання має вирішуватися відповідно до міжнародного права, гуманітарних принципів і насамперед із урахуванням волі самих полонених. У липні Сеул офіційно говорив саме про такий підхід.

    Після передачі солдатів до Південної Кореї вони мають пройти перевірку служб безпеки та опитування. Після цього влада вирішуватиме питання їхнього юридичного статусу та можливого включення до програми захисту і ресоціалізації північнокорейських перебіжчиків.

    Ця історія має особливу чутливість для Сеула ще й через можливі наслідки для родичів військових у Північній Кореї. Експерти, яких цитують міжнародні медіа, наголошують, що родини людей, яких режим КНДР вважає перебіжчиками або зрадниками, можуть опинятися під тиском чи репресіями. Саме тому Південна Корея традиційно дуже обережно ставиться до оприлюднення інформації про переміщення громадян КНДР.

    Є і ширший військово-політичний контекст. Північна Корея стала одним із ключових партнерів Росії у війні проти України. Пхеньян постачає Москві боєприпаси та ракети, а північнокорейські військові брали участь у бойових діях на боці РФ. Через це питання полонених виходить далеко за межі звичайної гуманітарної процедури й безпосередньо зачіпає безпеку Корейського півострова та відносини Сеула з Москвою і Пхеньяном.

    Для України Південна Корея також залишається важливим партнером. Київ неодноразово закликав Сеул розширити військову допомогу, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Водночас Південна Корея досі дотримується обережної політики щодо прямого постачання летальної зброї в зони бойових дій. «Ненька інфо» раніше детально писала про причини цієї позиції.

    Сеул сказав «ні» зброї для України: що стоїть за позицією Південної Кореї

    Поки що немає ознак того, що нинішня суперечка призведе до розриву співпраці між Києвом і Сеулом. Обидві сторони продовжують консультації, однак тон заяв свідчить, що питання конфіденційності стало серйозним подразником у двосторонніх відносинах.

    Раніше «Ненька інфо» вже розбирала перший етап цього дипломатичного конфлікту — після заяви Зеленського в ООН та реакції південнокорейської влади.

    Дипломатичний конфлікт навколо полонених КНДР: чому Сеул звинуватив Київ у зриві таємних домовленостей

    Отже, головна розбіжність залишається невирішеною: Сеул наполягає, що існувала домовленість про секретність, Київ стверджує, що такої угоди не було. Водночас обидві сторони визнають, що передача військових КНДР була предметом тривалих консультацій і що їхня подальша доля мала визначатися з урахуванням міжнародного права та їхнього власного бажання.

  • «Нас попередили, але не сказали як»: у Сеулі уточнили претензії до Зеленського

    «Нас попередили, але не сказали як»: у Сеулі уточнили претензії до Зеленського

    Суперечка між Києвом і Сеулом навколо передачі Південній Кореї двох полонених військових із КНДР отримала новий поворот. Адміністрація президента Південної Кореї підтвердила, що Україна ще до виступу Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН повідомила Сеулу про можливу публічну згадку цієї історії. Водночас південнокорейська сторона стверджує, що не знала, як саме президент України сформулює заяву.

    Про це Korea JoongAng Daily повідомило з посиланням на високопоставленого представника адміністрації президента Південної Кореї.

    За його словами, українська сторона «заздалегідь повідомила» Сеулу про намір Зеленського порушити тему двох північнокорейських військовополонених і звернулася по розуміння ситуації.

    «Ми через дипломатичні канали знали про можливість того, що інформація щодо репатріації північнокорейських полонених може бути включена до виступу», — пояснив посадовець. Однак, за його словами, Південній Кореї не було зрозуміло, «як саме це питання буде сформульовано».

    Таким чином, нова заява дещо уточнює картину дипломатичної суперечки, яка виникла після виступу Зеленського на Генасамблеї ООН.

    Раніше президент Південної Кореї Лі Чже Мьон публічно заявив, що Київ порушив домовленість про конфіденційність, розповівши про передачу Сеулу двох військовослужбовців КНДР. Він назвав ситуацію «глибоко прикрою» та наголосив, що доля північнокорейських полонених є надзвичайно чутливим питанням для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові.

    За версією Сеула, Південна Корея хотіла вирішити питання максимально швидко та без зайвого публічного розголосу.

    Представник адміністрації Лі Чже Мьона пояснив, що позиція уряду полягала в тихому врегулюванні ситуації, оскільки публічність могла створити додаткові політичні та безпекові ризики.

    Сеул стверджує, що сторони мали взаємне розуміння: передача двох військових повинна відбутися без публічного оголошення. Саме тому виступ Зеленського, за версією південнокорейської адміністрації, «дещо відійшов» від попереднього розуміння між сторонами.

    Але в Києві цю версію подій заперечують.

    Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що домовленості, яка забороняла б українській стороні розповідати про передачу полонених, не існувало. В Офісі президента також заявили, що Україна не брала на себе зобов’язання приховувати сам факт переміщення військових КНДР до Південної Кореї.

    За інформацією РБК-Україна з посиланням на співрозмовника в Офісі президента, Київ виходить із позиції, що питання військовополонених має суспільне значення, зокрема тому, що українці мають право знати про подальшу долю людей, яких українські військові взяли в полон.

    Саме тут і виникає головна розбіжність між сторонами.

    Південна Корея говорить про домовленість щодо конфіденційності всієї операції. Українська сторона натомість стверджує, що не обіцяла приховувати сам факт передачі військових і не вважає заяву Зеленського порушенням домовленостей.

    При цьому тепер стало відомо, що Сеул усе ж був попереджений про можливу згадку цієї теми ще до виступу українського президента.

    Тобто суперечка фактично стосується не того, чи знала Південна Корея про намір Зеленського говорити про полонених, а того, наскільки детально сторони погодили межі публічного розкриття інформації.

    Сам Зеленський розповів про двох військових КНДР під час виступу на загальних дебатах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Президент заявив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військових, яких українські сили захопили в російській Курській області.

    Ці військовослужбовці потрапили в український полон ще у січні 2025 року.

    На той момент Київ повідомляв, що вони входили до підрозділів КНДР, які Росія залучила до бойових дій у Курській області.

    Питання їхньої подальшої долі від початку було непростим. Південна Корея вважає жителів КНДР громадянами Республіки Корея відповідно до власної конституційної системи та заявляє, що готова забезпечувати захист північнокорейцям, які добровільно хочуть переїхати на Південь.

    У липні 2026 року президенти Володимир Зеленський і Лі Чже Мьон уже обговорювали питання північнокорейських військовополонених під час двосторонньої зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі.

    За офіційним повідомленням адміністрації президента Південної Кореї, тоді сторони домовилися вирішувати долю полонених із повагою до їхньої власної волі, а також відповідно до міжнародного права та гуманітарних принципів.

    Саме добровільність була принциповою умовою.

    Раніше обидва полонені через інтерв’ю та передані послання висловлювали бажання переїхати до Південної Кореї. Після цього між Києвом та Сеулом тривали консультації щодо юридичної та практичної сторони їхнього переміщення.

    Ситуація має значно ширший геополітичний контекст.

    Північна Корея стала безпосереднім військовим партнером Росії у війні проти України. Пхеньян не лише передавав Москві боєприпаси та ракети, а й направив військовослужбовців до Росії, де вони брали участь у бойових діях проти українських сил.

    Саме тому історія двох полонених виходить далеко за межі звичайної процедури поводження з військовополоненими.

    Для Південної Кореї вона безпосередньо пов’язана з відносинами з Пхеньяном, безпекою Корейського півострова та внутрішньою політикою.

    «Ненька інфо» раніше детально розбирала дипломатичний конфлікт після заяви Зеленського. У матеріалі йшлося про претензії Сеула щодо конфіденційності та ризики, які південнокорейська сторона бачить у публічному обговоренні долі військових КНДР.

    Дипломатичний конфлікт навколо полонених КНДР — матеріал «Ненька інфо»

    Окремо «Ненька інфо» писала про ширший контекст відносин Києва й Сеула. Попри участь військових КНДР у війні на боці Росії, Південна Корея досі утримується від прямих поставок Україні летального озброєння та систем ППО, наголошуючи на внутрішніх правилах і збереженні переважно гуманітарної та нелетальної підтримки.

    Сеул сказав «ні» зброї для України: що стоїть за позицією Південної Кореї

    При цьому нинішня суперечка, судячи із заяв південнокорейської адміністрації, поки не повинна вплинути на допомогу Україні.

    Представник офісу президента Південної Кореї окремо заявив, що консультації щодо підтримки Києва є іншим питанням і не пов’язані безпосередньо зі скандалом навколо полонених. За його словами, допомога Україні надавалася раніше і продовжуватиметься.

    Це важливий сигнал на тлі різких публічних слів Лі Чже Мьона.

    Фактично станом на 27 вересня позиції сторін виглядають так: Сеул стверджує, що існувало взаємне розуміння про непублічний характер передачі військових, а заява Зеленського вийшла за межі цього розуміння. Київ заперечує наявність зобов’язання приховувати сам факт передачі. Водночас адміністрація президента Південної Кореї тепер підтвердила, що українська сторона попередила її заздалегідь, що тема полонених може прозвучати під час виступу Зеленського.

    Саме ця деталь робить історію значно складнішою, ніж початкові повідомлення про нібито абсолютно несподіване для Сеула розголошення.

    Наразі немає даних про розрив домовленостей щодо підтримки України або про погіршення офіційної співпраці між двома державами. Навпаки, південнокорейська сторона публічно відокремлює суперечку щодо конфіденційності від подальшої допомоги Києву.

    Водночас історія показує, наскільки чутливим для Сеула залишається будь-яке питання, пов’язане з громадянами КНДР, особливо коли воно одночасно зачіпає Пхеньян, Москву, війну проти України та внутрішню безпекову політику Південної Кореї.

  • Дипломатичний конфлікт навколо полонених КНДР: чому Сеул звинуватив Київ у зриві таємних домовленостей після виступу в ООН

    Дипломатичний конфлікт навколо полонених КНДР: чому Сеул звинуватив Київ у зриві таємних домовленостей після виступу в ООН

    Дипломатичні відносини між Києвом та Сеулом зазнали несподіваного випробування через різкі публічні заяви вищого керівництва Республіки Корея щодо розголошення конфіденційної інформації про передачу полонених військових із Корейської Народно-Демократичної Республіки. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон відкрито висловив глибоке розчарування та жаль з приводу того, що українська сторона оприлюднила факт передачі двох захоплених на полі бою північнокорейських солдатів південнокорейській стороні. За словами південнокорейського лідера, такий публічний крок є прямим порушенням попередніх двосторонніх домовленостей про нерозголошення, адже обидві держави спочатку узгодили суворо таємний формат цієї надзвичайно чутливої операції, прагнучи запобігти масштабним дипломатичним ускладненням та додатковим ризикам для національної безпеки на Корейському півострові.

    Південнокорейська сторона наголошує, що консультації щодо можливості прийому полонених бійців КНДР велися ще з того моменту, як самі військовослужбовці виявили добровільне бажання опинитися в Південній Кореї. Офіційний Сеул упродовж усього цього часу принципово та послідовно уникав будь-яких офіційних коментарів або публічних підтверджень факту прибуття колишніх військових Пхеньяна, керуючись насамперед міркуваннями базової гуманності та турботою про безпеку самих полонених, а також їхніх близьких родичів, які залишаються беззахисними заручниками тоталітарного північнокорейського режиму. Президент Південної Кореї назвав публічне розкриття подібних делікатних операцій вкрай жорстоким і безвідповідальним рішенням, яке здатне завдати непоправного удару по крихких міжкорейських взаєминах і поставити під пряму загрозу життя невинних людей.

    Безпосереднім приводом для публічного демаршу південнокорейського лідера став нещодавній виступ президента України Володимира Зеленського з високої трибуни Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, де глава держави прямо сповістив міжнародне співтовариство про передачу Сеулу двох полонених бійців армії Кім Чен Ина. Відповідаючи на закиди закордонних партнерів, українська сторона роз’яснила власну позицію, підкресливши, що для світової громадськості було розкрито лише сам загальний факт передачі без оприлюднення оперативних чи технічних подробиць процесу. На переконання офіційного Києва, повне та тотальне замовчування неспростовних доказів безпосередньої участі північнокорейського контингенту у бойових діях виглядало б украй дивно в умовах, коли Україна мобілізує світ на протидію новим альянсам агресорів.

    Цей інцидент розгортається на тлі стрімкого та небезпечного розширення військового альянсу між Москвою та Пхеньяном, яке дедалі глибше втягує азійські сили у війну в Європі. Північнокорейське керівництво бере пряму участь у підживленні агресії, відправляючи не лише бойові підрозділи й артилерійські боєприпаси, але й величезну кількість інженерного персоналу. Близько двадцяти п’яти тисяч громадян КНДР наразі залучені до виробництва ударних дронів-камікадзе на військових заводах у російській Алабузі, де їх цинічно маскують під іноземних студентів для уникнення санкційного тиску. Попри публічні розбіжності щодо формату нерозголошення, Київ і Сеул залишаються природними союзниками перед лицем агресивної осі диктатур, де відкритість правди про спільних ворогів нерідко стикається зі складною геополітичною обережністю.

  • Масштабна робоча сила з КНДР на російських підприємствах: нова доповідь MSMT розкриває схеми обходу санкцій

    Масштабна робоча сила з КНДР на російських підприємствах: нова доповідь MSMT розкриває схеми обходу санкцій

    Згідно з новим звітом Мультилатеральної групи з контролю за санкціями (MSMT), на російських підприємствах оборонного сектору та виробництва безпілотників можуть працювати до 25 тисяч громадян Північної Кореї. Зокрема, значна частина робочої сили залучена на заводах у спеціальній економічній зоні «Алабуга» в Татарстані, де збираються ударні дрони.

    Головні висновки та механізми схеми:

    • «Студентські» візи як прикриття: Аби формально обходити міжнародні санкції та заборони Ради Безпеки ООН на трудову міграцію з КНДР, більшість робітників оформлюють через освітні канали. Так, за даними моніторингу, із понад 36,4 тисячі віз, виданих росіянами громадянам Північної Кореї, майже 35,8 тисяч були саме студентськими.
    • Фінансування режиму Пхеньяна: Заробітки робітників у РФ значно перевищують виплати в інших країнах (зокрема в Китаї), проте більшу частину коштів (до 80-90%) конфіскує північнокорейський уряд. Загалом закордонні робочі програми принесли Пхеньяну близько 800 мільйонів доларів, які спрямовуються на фінансування ракетних та ядерних програм.
    • Жорсткий контроль: За доповіддю міжнародних спостерігачів, за робітниками з КНДР встановлено тотальний нагляд спецслужб задля запобігання спробам втечі чи контактам із місцевим населенням.

     

  • «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    Колишній директор ЦРУ та американський генерал Девід Петреус вважає, що Україна вже знайшла низку надзвичайно болючих точок російської воєнної машини — від нафтопереробних заводів і логістики до окупованого Криму. Водночас найбільшою загрозою для самої України він називає дефіцит засобів протиракетної оборони, передусім перехоплювачів Patriot. На думку Петреуса, якщо Києву вдасться втримати фронт, Захід продовжить фінансову підтримку, а економічний тиск на Росію посилюватиметься, у Кремлі зрештою можуть зіткнутися із ситуацією, коли продовжувати війну стане надто дорого.

    Про це Петреус розповів у великій розмові з засновницею та CEO видання The Cipher Brief Сюзанною Келлі, присвяченій війнам в Україні та на Близькому Сході, розвитку безпілотних систем і тому, як сучасні конфлікти змінюють уявлення про майбутню війну. The Cipher Brief опублікував розмову наприкінці серпня. Видання представляє Петреуса як колишнього директора ЦРУ, командувача Центрального командування США та командувача коаліційних сил в Іраку й Афганістані.

    Особливу увагу генерал звернув на дедалі гостріший дефіцит протиракетної оборони України. За його словами, росіяни намагаються скористатися ситуацією, коли запас перехоплювачів для Patriot залишається обмеженим, а значні ресурси американської протиракетної оборони були перекинуті на Близький Схід.

    Ця проблема не є лише оцінкою Петреуса. У серпні президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна отримала нову, але невелику партію американських перехоплювачів Patriot, не розкривши їхньої кількості та країни-постачальника. До цього українська влада неодноразово наголошувала, що саме ракети для Patriot є одним із найгостріших дефіцитів на тлі посилення російських атак балістикою.

    Наслідки нестачі таких засобів уже проявлялися під час масованих ударів. Під час однієї з липневих атак українська ППО не змогла перехопити жодну з 29 російських балістичних ракет. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат тоді прямо пов’язував проблему з нестачею систем, здатних працювати проти балістики. Patriot залишається одним із ключових засобів України для перехоплення таких цілей.

    На цьому тлі особливу небезпеку Петреус бачить у співпраці Москви з Північною Кореєю. Він вважає, що Пхеньян не просто постачає озброєння Росії, а отримує можливість перевіряти його в умовах реальної великої війни.

    І ця співпраця продовжує розширюватися. За даними Південної Кореї, КНДР уже передала Росії понад 15 млн артилерійських боєприпасів, а також балістичні ракети малої дальності. Сеул вважає, що бойове застосування дозволило північнокорейським військовим удосконалювати характеристики свого озброєння за допомогою російського досвіду й технологій.

    На початку серпня українська військова розвідка також повідомила про розміщення у Воронезькій області Росії північнокорейського ракетного підрозділу приблизно з 90 військовослужбовців. За українськими даними, підрозділ міг отримати шість пускових установок і близько 120 балістичних ракет. Reuters зазначав, що Північна Корея до цього вже поставила Москві ракети KN-23 і KN-24.

    Однак Петреус наголошує: попри важкі російські ракетні удари, Україна у відповідь створює для Кремля проблеми зовсім іншого масштабу. Одним із головних інструментів стали далекобійні удари по російській нафтовій галузі.

    За оцінкою генерала, українська кампанія проти НПЗ уже серйозно обмежила можливості Росії переробляти нафту й експортувати нафтопродукти. Він звернув увагу на те, що країна, яка є одним із найбільших світових виробників нафти, змушена шукати додаткові обсяги пального за кордоном.

    Ця тенденція підтверджується й іншими джерелами. Наприкінці серпня The Guardian повідомляв, що після нової хвилі українських ударів по НПЗ Москва почала різко нарощувати імпорт пального, зокрема з Білорусі, Туреччини та інших напрямків. Російський ринок зіткнувся з дефіцитом у низці регіонів, а частина заводів була змушена зупиняти або скорочувати виробництво.

    Російська влада одночасно посилює обмеження на експорт власного пального. За інформацією Reuters, Москва планує продовжити заборону на експорт дизельного пального і у вересні. Заборона стала одним із заходів для стабілізації внутрішнього ринку після повторних ударів українських дронів і простоїв нафтопереробних підприємств. Обмеження на експорт бензину вже продовжені до початку 2027 року.

    Саме на цьому тлі Петреус зробив одну зі своїх найяскравіших заяв — про окупований Крим.

    За його словами, півострів, який Кремль роками демонстрував росіянам як головний символ територіальних здобутків Володимира Путіна, дедалі більше перетворюється на складний і дорогий для утримання об’єкт.

    «Крим стане для Путіна каменем на шиї», — спрогнозував Петреус, говорячи про удари по російській паливній, енергетичній і логістичній інфраструктурі.

    Його логіка полягає в тому, що Україна намагається системно ускладнювати забезпечення окупованого півострова, руйнувати російську військову логістику та збільшувати для Москви ціну його утримання. При цьому генерал не заявляв, що Росія вже втратила можливість забезпечувати Крим, а говорив про тенденцію, яка, на його думку, здатна перетворити півострів із символічного активу Кремля на дедалі важчий тягар.

    Водночас Росія посилює тиск на іншу стратегічну точку — українські порти Чорного моря і Дунаю.

    Петреус окремо наголосив на ударах по Одеській області, адже через південні порти Україна експортує значні обсяги продовольства. За його словами, наслідки таких атак виходять далеко за межі України, оскільки від українського зерна залежать країни Африки та інших регіонів.

    І ситуація справді різко загострилася. 9 серпня Росія атакувала Одеський морський порт, пошкодивши інфраструктуру та енергетичні об’єкти. Зеленський тоді заявив, що Москва фактично завдає удару по глобальній продовольчій безпеці.

    За кілька днів російська армія атакувала Ізмаїл — найбільший український порт на Дунаї для перевалки зерна. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив проблеми з електропостачанням. Через блокування частини чорноморської логістики та постійні атаки Україна вимушена переорієнтовувати дедалі більше вантажів на Дунай.

    До кінця серпня ситуація стала ще складнішою: біля Сулінського каналу утворилася черга приблизно із 70 суден, які чекали можливості зайти до українських дунайських портів. Reuters повідомляв, що експорт зерна у серпні суттєво відставав від минулорічних показників.

    Проблема вже виходить і на глобальний ринок. Через поглиблення кризи в Чорному морі ціни на пшеницю піднімалися до найвищого рівня за три роки. Росія та Україна залишаються серед ключових постачальників зерна на світові ринки, тому будь-які серйозні перебої в морській логістиці швидко відображаються на цінах.

    Для Петреуса все це є частиною значно ширшої картини. Він виділяє три напрями, які в сукупності можуть змінити розрахунки Кремля.

    Перший — Україна повинна зберігати здатність стримувати російські війська на фронті й завдавати їм великих втрат. Другий — Києву необхідно мати достатню фінансову підтримку, щоб утримувати економіку та масштабувати власне оборонне виробництво. Третій — потрібно продовжувати тиск на російську воєнну економіку, позбавляючи її доходів і збільшуючи вартість ведення війни.

    У другому напрямі Європа вже взяла на себе значну частину навантаження. ЄС створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки, який має фінансувати як бюджетні, так і оборонні потреби держави.

    24 серпня Європейська комісія окремо погодила ще 6,1 млрд євро на оборонні закупівлі України — системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси та радари. У Брюсселі наголосили, що лише протягом попереднього місяця Росія застосувала проти України 376 ракет.

    ЄС одночасно продовжує економічний тиск на Москву. У липні був ухвалений 21-й пакет санкцій проти Росії, який знову вдарив по енергетиці, фінансовій системі та схемах обходу обмежень. Єврокомісія зазначила, що з початку повномасштабної війни Росія вже використала понад дві третини ліквідних активів свого Фонду національного добробуту.

    Саме комбінацію зовнішніх санкцій та внутрішніх ударів по російській інфраструктурі Петреус вважає особливо небезпечною для Кремля.

    У цьому контексті він згадує не тільки НПЗ, а й склади та логістичні центри, які можуть використовуватися для забезпечення російських військ. Така війна дедалі частіше приходить у райони, де росіяни ще нещодавно майже не відчували її безпосередньо.

    27 серпня Reuters повідомив про новий український удар по логістичному об’єкту в центральній частині Росії на тлі чергової масованої російської атаки на Україну. Того самого дня РФ застосувала балістичні та гіперзвукові ракети й 258 безпілотників, атакуючи Київ, Одещину та низку інших регіонів.

    Але, можливо, ще важливішим за економічний аспект у розмові Петреуса стало його бачення самої війни.

    Ексдиректор ЦРУ називає Україну «лабораторією майбутньої війни». За його словами, поле бою за кілька років радикально змінилося: якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовим засобом ураження залишалася артилерія, то тепер величезна роль перейшла до безпілотників, систем спостереження, штучного інтелекту та автономних платформ.

    Це вже помітили й західні країни. Reuters у липні зазначав, що Україна стала найбільшим у світі виробником військових дронів за кількістю і що НАТО дедалі більше цікавиться українськими технологіями та бойовим досвідом.

    24 серпня Велика Британія та Україна підписали окреме партнерство у сфері штучного інтелекту для оборони. Британські фахівці отримають доступ до українських технологій і величезного масиву бойових даних, а спільні проєкти охоплюватимуть ШІ для розпізнавання цілей, автономні системи та нові рішення для дронів.

    Сам Петреус переконаний, що простого нарощування закупівель безпілотників для західних армій буде недостатньо. Потрібна фактично нова військова доктрина, у якій дрони, сенсори, штучний інтелект та автономні системи будуть не додатком до традиційних військ, а їхньою базовою частиною.

    Для України ж найближча проблема значно конкретніша — пережити період дефіциту перехоплювачів і не дозволити Росії використати перевагу в балістичних ракетах.

    Показовим став і масштаб російського удару 27 серпня: українська ППО змогла перехопити сім балістичних ракет та майже 90% застосованих дронів, однак удари все одно спричинили руйнування в низці областей.

    Отже, прогноз Петреуса не зводиться до твердження, що Росія близька до негайного краху або що Путін уже готовий просити про перемир’я. Навпаки, генерал описує довгу стратегію виснаження: не дати Росії досягти вирішального успіху на фронті, втримати українську економіку, захистити небо, одночасно бити по російських доходах, НПЗ, паливній та військовій логістиці.

    Якщо ці елементи спрацюють одночасно, вважає колишній директор ЦРУ, для Кремля може настати момент, коли економічна ціна війни, втрати армії та необхідність утримувати окуповані території перевищать можливості Росії продовжувати конфлікт у нинішньому темпі. І тоді Крим, який Путін роками представляв як одну зі своїх головних геополітичних перемог, справді може перетворитися для нього з «перлини корони» на той самий «камінь на шиї».

     

  • Трамп хоче нової зустрічі з Кім Чен Ином: цього разу перевага може бути на боці КНДР

    Трамп хоче нової зустрічі з Кім Чен Ином: цього разу перевага може бути на боці КНДР

    Президент США Дональд Трамп наполягає на організації нової особистої зустрічі з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Саміт може відбутися вже восени 2026 року, а одним із можливих варіантів розглядається листопадова поїздка американського президента до Азії.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців. Видання зазначає, що Трамп уже приватно обговорював із помічниками можливість особистих переговорів із Кімом та підштовхує свою команду до їх організації.

    Одним із можливих майданчиків для дипломатичного прориву може стати поїздка Трампа до Азії в листопаді. Тоді світові лідери мають зібратися в китайському Шеньчжені на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.

    Трамп хоче повернутися до ядерних переговорів

    Головною метою потенційного саміту називають спробу відновити переговори щодо ядерної програми Північної Кореї.

    Трамп уже має унікальний досвід прямих контактів із Кім Чен Ином. Під час свого першого президентського терміну він тричі зустрічався з північнокорейським лідером — у Сінгапурі, Ханої та в демілітаризованій зоні на кордоні двох Корей.

    Найбільші очікування покладалися на переговори в Ханої у 2019 році. Проте вони завершилися без домовленості через розбіжності щодо ядерного роззброєння Пхеньяна та скасування американських санкцій.

    Тепер Трамп, схоже, хоче ще раз спробувати відновити особисту дипломатію з Кімом. Однак ситуація, в якій можуть відбутися нові переговори, суттєво відрізняється від тієї, що була сім років тому.

    Кім Чен Ин став сильнішим

    Однією з головних проблем для Вашингтона є те, що за роки дипломатичної паузи Північна Корея не відмовилася від своєї ядерної програми, а продовжила її розвивати.

    У Пхеньяні тепер прямо заявляють, що не збираються відмовлятися від статусу ядерної держави. У червні сестра Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заявила, що КНДР не відступить від свого ядерного статусу.

    Через це простір для компромісу значно звузився. Якщо раніше США намагалися переконати Пхеньян піти шляхом денуклеаризації в обмін на послаблення санкцій та нормалізацію відносин, то тепер КНДР підходить до потенційних переговорів із набагато потужнішим військовим арсеналом.

    WSJ зазначає, що становище самого Кіма також зміцнилося, а новий раунд переговорів може бути для Вашингтона складнішим, ніж за першого президентства Трампа.

    Росія та Китай посилили позиції Пхеньяна

    Додатковим фактором стали відносини Північної Кореї з Росією та Китаєм.

    Пекін останнім часом демонструє готовність підтримувати Пхеньян. Під час червневого візиту Сі Цзіньпіна до КНДР китайський лідер заявив про незмінність підтримки Північної Кореї та готовність захищати спільні інтереси двох держав.

    Паралельно КНДР поглибила військові зв’язки з Росією. У сукупності це означає, що Кім Чен Ин сьогодні значно менше залежить від можливості домовитися зі Сполученими Штатами, ніж під час перших переговорів із Трампом.

    Саме тому експерти припускають: якщо новий саміт відбудеться, переговорні козирі Кіма можуть бути значно сильнішими, ніж у 2018–2019 роках.

    Трамп уже зробив крок назустріч Кіму

    Намір американського президента відновити переговори збігся з несподіваним рішенням щодо американсько-південнокорейських військових навчань.

    Трамп наказав Пентагону суттєво скоротити участь США у спільних маневрах із Південною Кореєю. Щорічні навчання Ulchi Freedom Shield у результаті скоротили з 11 до п’яти днів, а частину польових тренувань зменшили.

    Американський президент пояснював свою позицію, зокрема, хорошими відносинами з Кім Чен Ином. Раніше Трамп неодноразово критикував масштабні американсько-південнокорейські навчання, вважаючи їх надто дорогими та такими, що провокують Пхеньян.

    Цей крок може стати сигналом про те, що Вашингтон намагається створити умови для повернення КНДР за стіл переговорів.

    Кім уже відповів Трампу

    Є й інша важлива деталь. 17 серпня Трамп заявив, що Кім Чен Ин відповів на його спроби встановити контакт.

    Американський президент не розкрив подробиць відповіді, однак сама заява пролунала лише через день після його рішення скоротити військові навчання з Південною Кореєю.

    Ще в березні Трамп демонстрував зацікавленість у поверненні до переговорів із Пхеньяном. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Південної Кореї Кім Мін Соком президент США цікавився, чи готовий північнокорейський лідер знову говорити зі Сполученими Штатами або особисто з ним.

    Тепер ці сигнали складаються в більш цілісну картину: адміністрація Трампа може готувати нову велику дипломатичну спробу щодо КНДР уже цієї осені.

    При цьому результат потенційної зустрічі далеко не гарантований. Попередні три контакти Трампа й Кіма не змогли зупинити розвиток північнокорейської ядерної програми, а за наступні роки військові та міжнародні позиції Пхеньяна лише зміцнилися.

  • «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

    «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на запитання кореспондентки CNN Крістен Холмс під час заходу в Овальному кабінеті Білого дому. Журналістка намагалася з’ясувати, чи просив лідер Північної Кореї Кім Чен Ин скоротити американсько-південнокорейські військові навчання, однак замість прямої відповіді Трамп кілька разів наказав їй мовчати, назвав «фальшивою репортеркою» та звинуватив CNN у поширенні «фейкових новин». Пізніше конфлікт продовжився вже у соцмережах, де офіційний акаунт Білого дому перейшов до персональних випадів проти Холмс, згадавши навіть її дітей. Про це повідомляє американське видання Huffpost.

    Інцидент стався у понеділок, 17 серпня, під час заходу в Овальному кабінеті. Поруч із президентом перебував підліток-рятувальник Райдер Вільямс, якого запросили до Білого дому після порятунку дитини.

    Саме присутність хлопця Трамп використав як один з аргументів, коли почав сварити журналістку за її поведінку.

    Запитання про Кім Чен Ина розлютило Трампа

    Конфлікт загострився після того, як Крістен Холмс поставила запитання про рішення американського президента скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї.

    Напередодні Трамп доручив Пентагону суттєво зменшити масштаб навчань, назвавши їх дорогими та сигналом, який може сприйматися Пхеньяном як ворожий. Президент США водночас продовжує наголошувати на своїх особливих відносинах із Кім Чен Ином.

    Холмс спробувала уточнити, чи звертався сам Кім до Трампа з проханням скоротити маневри.

    Президент не дав прямої відповіді. Натомість він почав вимагати, щоб кореспондентка припинила говорити.

    Трамп назвав Холмс «дуже неповажною», «галасливою» та «фальшивою» репортеркою. Він також заявив, що вона представляє «фейкові новини». Коли журналістка спробувала продовжити запитання, президент знову наказав їй мовчати.

    Під час суперечки Трамп звернув увагу на присутнього в Овальному кабінеті хлопця та звинуватив журналістку в неповажній поведінці перед ним.

    Водночас Холмс намагалася пояснити, що ставить запитання щодо зовнішньої політики Сполучених Штатів.

    Що стояло за запитанням журналістки

    Запитання CNN було пов’язане з одним із найбільш резонансних зовнішньополітичних рішень Трампа останніх днів.

    Президент США наказав Пентагону скоротити спільні військові навчання з Південною Кореєю. Трамп пояснював це їхньою високою вартістю, позицією Сеула щодо Ірану та небажанням надсилати КНДР «ворожий сигнал».

    Водночас 17 серпня президент заявив, що Кім Чен Ин уже відповів на його спроби відновити контакти.

    На запитання журналістів про те, чому північнокорейський лідер нібито ігнорує пропозиції Вашингтона, Трамп відповів, що Кім насправді відреагував. Жодних подробиць цього контакту президент не навів.

    Він також заявив, що Кім Чен Ин «завжди ставився до нього з повагою».

    Тому Холмс фактично намагалася встановити зв’язок між двома подіями: можливими контактами Трампа з Кімом та раптовим рішенням Вашингтона зменшити масштаб військових навчань.

    Американський президент на це питання по суті не відповів.

    Перед цим журналістка запитала про Наталі Гарп

    Суперечка між Холмс і Трампом почалася ще до запитання про Північну Корею.

    Кореспондентка CNN попросила президента прокоментувати висловлювання сенатора-демократа від Джорджії Джона Оссоффа щодо виконавчої помічниці Трампа Наталі Гарп.

    Оссофф під час політичного виступу критикував президента і згадав його помічницю. Холмс попросила Трампа відреагувати на ці слова. Президент у відповідь висміяв самого сенатора, порівнявши його з комедійним персонажем Пі-Ві Германом.

    Однак після завершення заходу історія не закінчилася.

    Офіційний акаунт Rapid Response 47, пов’язаний із Білим домом, опублікував відео запитання Холмс і перейшов до значно жорсткіших персональних нападок.

    Білий дім згадав дітей журналістки

    У дописах акаунт Білого дому назвав Холмс «ганебним і принизливим соромом» для її професії та звинуватив журналістку в тому, що вона поставила недоречне запитання.

    Особливу критику викликало те, що в наступній публікації представники адміністрації згадали дітей журналістки.

    У повідомленні стверджувалося, що одного дня діти Холмс нібито побачать її запитання і їм буде соромно за матір.

    The Washington Post звернула окрему увагу на те, що офіційний акаунт адміністрації президента фактично втягнув родину журналістки у публічну суперечку через її професійну діяльність.

    The Guardian також описав реакцію Білого дому як персональну атаку на кореспондентку після поставленого президентові запитання.

    CNN став на захист Крістен Холмс

    Телеканал CNN після публікацій Білого дому відкрито підтримав свою кореспондентку.

    У заяві телеканал наголосив, що Холмс виконувала професійну роботу журналіста Білого дому, ставлячи президентові запитання щодо питань, які становлять суспільний інтерес.

    CNN також засудив персональні нападки на репортерку, заявивши, що вони не відповідають принципам вільної преси.

    Публічно на захист Холмс виступили й інші відомі журналісти CNN. На телеканалі демонстрували відео інциденту та наголошували, що кореспондентка ставила звичайні запитання щодо зовнішньої політики президента.

    Сама Холмс після конфлікту продовжила працювати та з’являлася в ефірі CNN, зосереджуючись на політичних темах, а не на образах на свою адресу.

    Трамп не вперше конфліктує з журналістами

    Різкі суперечки Дональда Трампа з представниками американських медіа не є новими. Ще під час першої президентської каденції він регулярно називав критичні до нього видання «фейковими новинами» та вступав у конфлікти з кореспондентами на пресконференціях.

    CNN протягом багатьох років залишається одним із телеканалів, які Трамп найчастіше публічно критикує.

    Нинішній епізод отримав додатковий резонанс через те, що конфлікт не обмежився емоційною суперечкою президента з журналісткою. Після заходу до персональної критики Холмс долучився офіційний комунікаційний ресурс Білого дому.

    Крім того, суперечка відбулася під час обговорення важливого питання американської зовнішньої політики — можливого відновлення переговорів із Північною Кореєю.

    Що відбувається між Трампом і Кім Чен Ином

    Трамп останніми днями знову демонструє бажання повернутися до особистої дипломатії з північнокорейським лідером.

    Під час своєї першої президентської каденції він тричі особисто зустрічався з Кім Чен Ином. Найвідомішими стали саміти в Сінгапурі у 2018 році та Ханої у 2019-му, а також зустріч у демілітаризованій зоні між двома Кореями.

    Однак переговори не привели до повної денуклеаризації КНДР.

    Зараз ситуація суттєво змінилася. Північна Корея розширила свій ядерний і ракетний потенціал та значно поглибила відносини з Росією і Китаєм.

    На цьому тлі рішення Трампа скоротити американсько-південнокорейські навчання викликало дискусію щодо того, чи є воно частиною спроби відновити переговори з Кімом.

    Саме відповідь на це питання й намагалася отримати Крістен Холмс.

    Натомість дискусія про політику США щодо КНДР перетворилася на гучну суперечку президента з журналісткою, а через кілька годин — на новий конфлікт між Білим домом і CNN.

  • «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    Президент США Дональд Трамп заявив, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин відреагував на його спроби відновити прямий діалог. Заява пролунала практично одразу після рішення американського президента наказати суттєво скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї — маневри, які Пхеньян протягом багатьох років називає загрозою своїй безпеці.

    Про це повідомляє Reuters.

    У понеділок, 17 серпня, під час спілкування з журналістами у Білому домі Трампа запитали, чому Кім Чен Ин досі нібито не відповів на його спроби поновити контакти між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Американський президент заперечив саме формулювання запитання, заявивши, що відповідь від північнокорейського лідера вже була. Водночас Трамп не пояснив, коли саме відбувся контакт, яким каналом могла бути передана відповідь та що саме повідомив Кім Чен Ин.

    «Відповів», — заявив Трамп, після чого додав, що Кім Чен Ин завжди ставився до нього з повагою.

    Таким чином, наразі невідомо, чи йдеться про пряме повідомлення від керівництва КНДР, дипломатичні канали або інший сигнал з боку Пхеньяна. Офіційного оголошення про нову зустріч двох лідерів також поки немає.

    Трамп пішов назустріч Пхеньяну щодо військових навчань

    Заява Трампа привернула особливу увагу через її час. Лише напередодні американський президент наказав Пентагону «суттєво скоротити» масштаб спільних військових навчань із Південною Кореєю.

    Йдеться про щорічні навчання Ulchi Freedom Shield. У них мали брати участь близько 18 тисяч південнокорейських військовослужбовців. Попри заяву Трампа, Сеул повідомив, що навчання розпочалися відповідно до запланованого графіка.

    Трамп назвав масштабні спільні маневри дорогими для Сполучених Штатів і поставив під сумнів доцільність їх проведення у нинішньому форматі. Крім фінансового аргументу, він фактично визнав, що враховує реакцію Пхеньяна: президент США назвав такі навчання невдалим та ворожим сигналом для Північної Кореї.

    Ще одним аргументом Трампа стала позиція Сеула щодо Ірану. Президент США висловив невдоволення тим, що Південна Корея не долучилася до американських дій проти Тегерана.

    При цьому Трамп знову наголосив на своїх особистих відносинах із Кім Чен Ином, які він називає «дуже хорошими».

    Для Пхеньяна питання американсько-південнокорейських навчань є принциповим. Влада КНДР регулярно називає їх репетицією нападу та використовує проведення маневрів як аргумент для виправдання розвитку власної ракетно-ядерної програми.

    У Сеулі сподіваються на повернення переговорів

    Рішення Трампа викликало неоднозначну реакцію в Південній Кореї. Адміністрація президента Лі Чже Мьона сподівається, що зменшення масштабів навчань може відкрити шлях до відновлення переговорів між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Південнокорейська влада виступає за відновлення міжкорейського діалогу та вже демонструвала готовність до дипломатичних кроків, спрямованих на зниження напруженості на Корейському півострові. Водночас Пхеньян поки не демонстрував аналогічної готовності та продовжував розвиток своєї військової програми.

    Критики рішення Трампа побоюються іншого сценарію: якщо Вашингтон скорочуватиме військову активність без конкретних поступок з боку КНДР, це може послабити стримування Північної Кореї та викликати питання щодо надійності американських гарантій безпеки союзникам у регіоні.

    Особливо гостро ця дискусія відбувається на тлі того, що Північна Корея продовжує розвивати ядерні та ракетні можливості, а її відносини з Росією за останні роки суттєво поглибилися.

    Трамп уже намагався домовитися з Кім Чен Ином

    Нинішні заяви американського президента можуть свідчити про спробу повернутися до моделі особистої дипломатії, яку Трамп активно використовував під час свого першого президентського терміну.

    Тоді відносини між двома політиками пройшли шлях від надзвичайно жорсткої риторики та взаємних погроз до особистих зустрічей.

    У червні 2018 року Трамп і Кім провели історичний саміт у Сінгапурі — першу в історії зустріч чинного президента США з лідером КНДР. У лютому 2019 року вони зустрілися вдруге у Ханої, однак переговори завершилися без угоди через розбіжності щодо ядерної програми Північної Кореї та санкцій.

    У червні того ж року Трамп зустрівся з Кімом у демілітаризованій зоні між двома Кореями та став першим чинним американським президентом, який ступив на територію КНДР.

    Між Трампом та Кімом також відбувався обмін особистими листами, а американський президент неодноразово наголошував на особливому характері їхніх відносин.

    Однак дипломатичний прорив так і не привів до домовленості про ядерне роззброєння Північної Кореї.

    Чи можлива нова зустріч Трампа і Кіма

    Reuters зазначає, що у другий президентський термін контакти Трампа з Кім Чен Ином до останнього часу отримували значно менше уваги Білого дому, ніж у 2018–2019 роках. Однак американський президент неодноразово демонстрував зацікавленість у відновленні дипломатії з північнокорейським лідером.

    Тепер одразу два кроки — наказ скоротити спільні навчання із Сеулом і заява про отриману «відповідь» від Кім Чен Ина — знову поставили питання про можливість особистих переговорів.

    Утім, умови для них зараз значно відрізняються від ситуації часів першої каденції Трампа. Північна Корея за минулі роки продовжила вдосконалювати свої ядерні та ракетні можливості, а її стратегічні зв’язки з Росією та Китаєм стали важливішими. Через це перспективи того, що Кім погодиться відмовитися від ядерного арсеналу, залишаються вкрай невизначеними.

    Водночас навіть сам факт можливого відновлення прямого контакту між Вашингтоном і Пхеньяном може стати початком нового дипломатичного етапу на Корейському півострові.

    Поки ж Трамп не розкрив головного — що саме означала «відповідь» Кім Чен Ина і чи домовилися сторони про конкретні переговори.

  • Корейська війна може завершитися через 76 років: Сеул зробив Пхеньяну історичну пропозицію

    Корейська війна може завершитися через 76 років: Сеул зробив Пхеньяну історичну пропозицію

    Президент Південної Кореї Лі Чже Мен запропонував перейти до переговорів, які можуть фактично поставити крапку в одному з найдовших незавершених військових конфліктів сучасності. Сеул закликає Північну Корею відмовитися від логіки постійного протистояння та розпочати діалог про створення на Корейському півострові постійної системи миру замість режиму перемир’я, що діє з 1953 року. Про це повідомляє Reuters.

    Із такою заявою Лі Чже Мен виступив 15 серпня під час урочистостей з нагоди 81-ї річниці визволення Кореї від японського колоніального панування. За даними Reuters, південнокорейський президент закликав до мирного співіснування двох Корей та наголосив на необхідності замінити нинішній режим перемир’я повноцінною мирною системою.

    Йдеться про принципове питання. Корейська війна 1950–1953 років завершилася не підписанням мирного договору, а угодою про перемир’я. Тобто з юридичного та політичного погляду остаточного мирного врегулювання між сторонами так і не відбулося.

    Лі запропонував сторонам відмовитися від взаємних погроз і сісти за стіл переговорів для завершення багаторічного конфлікту. Під час такого діалогу, за його словами, можна було б одночасно обговорювати ефективні механізми стримування подальшого розвитку ядерного потенціалу КНДР.

    Причому задум Сеула не обмежується двосторонньою зустріччю Південної та Північної Кореї. За даними Korea JoongAng Daily, Лі допустив переговорний формат за участю Південної Кореї, КНДР і США або ширший формат із залученням Китаю. Саме ці держави мають ключове значення для безпекової архітектури Корейського півострова.

    Таким чином, ідея Сеула потенційно виходить далеко за межі чергової спроби покращити відносини між двома Кореями. У разі її реалізації мова може йти про перегляд усієї системи безпеки, яка фактично існує в регіоні понад сім десятиліть.

    Сеул змінює підхід до КНДР

    Нова пропозиція вписується у ширшу політику адміністрації Лі Чже Мена щодо Північної Кореї. Ще в липні міністр об’єднання Південної Кореї Чон Дон Йон заявив про важливу зміну підходу Сеула: замість принципу «спочатку денуклеаризація» уряд переходить до концепції «спочатку мир».

    Це не означає, що Південна Корея відмовляється від мети денуклеаризації Корейського півострова. Однак Сеул більше не хоче робити повне ядерне роззброєння КНДР попередньою умовою для будь-якого прогресу у відносинах.

    «Кінцева мета денуклеаризації не була відкинута, але підхід “денуклеаризація передусім” — так», — пояснював Чон Дон Йон.

    Лі Чже Мен тепер фактично розвиває цю концепцію. Він заявив, що Сеул готовий робити послідовні превентивні кроки для зниження напруженості та створення багаторівневих механізмів, які не дозволять ситуації перерости у військове зіткнення.

    Ще раніше адміністрація Лі почала демонструвати готовність до деескалації. У 2025 році президент заявляв про намір припинити частину військової активності поблизу кордону та відновити дію військових домовленостей 2018 року, спрямованих на зменшення ризику випадкових зіткнень.

    Але Пхеньян поки не хоче говорити

    Головною перешкодою для плану Сеула залишається позиція самого Кім Чен Ина.

    Відносини між двома Кореями перебувають у вкрай складному стані. Північнокорейський лідер фактично відмовився від багаторічної політики, за якою об’єднання Півночі та Півдня декларувалося стратегічною метою. Натомість Пхеньян почав розглядати Південну Корею як окрему ворожу державу та посилив оборону вздовж кордону.

    Північна Корея також не демонструє готовності приймати попередні пропозиції Лі щодо відновлення діалогу.

    Додатковим подразником стали плани Сеула щодо атомних підводних човнів та традиційні спільні військові навчання Південної Кореї і США.

    Новий мирний заклик Лі прозвучав у момент особливо високої напруги. Уже 17 серпня мають розпочатися щорічні американсько-південнокорейські навчання Ulchi Freedom Shield тривалістю 11 днів. США та Південна Корея називають їх оборонними, однак Пхеньян традиційно розглядає такі маневри як репетицію війни. Напередодні КНДР знову пригрозила відповіддю.

    Більше того, 11 серпня Північна Корея здійснила черговий запуск балістичної ракети. За даними Associated Press, її запустили з району східного прибережного міста Вонсан. Ракета пролетіла понад 700 кілометрів і впала у водах між Корейським півостровом та Японією. Це був уже другий північнокорейський ракетний тест менш ніж за тиждень.

    Саме тому пропозиція Лі звучить на тлі не потепління, а навпаки — нового витка військово-політичної напруженості.

    Ядерне питання залишається головним

    Найскладнішою частиною потенційних переговорів стане ядерна програма КНДР.

    Після провалу дипломатичного процесу зі США у 2019 році Північна Корея продовжила нарощувати свій ядерний та ракетний потенціал. Паралельно Пхеньян істотно поглибив військові й політичні відносини з Росією та зміцнює взаємодію з Китаєм.

    Саме тому Сеул тепер пропонує говорити не лише про кінцеву денуклеаризацію, а й про конкретні механізми, здатні принаймні зупинити подальше нарощування ядерних можливостей КНДР.

    Це суттєва зміна акцентів: замість вимоги спочатку позбутися ядерної зброї, а потім отримати політичні та економічні вигоди, Південна Корея намагається створити умови, за яких зниження військової напруги саме стане початком тривалого процесу.

    Мирного договору немає понад сім десятиліть

    Історичне коріння проблеми сягає Корейської війни. Бойові дії розпочалися у 1950 році й тривали три роки. У конфлікт були безпосередньо втягнуті сили під командуванням ООН на чолі зі США, а на боці Північної Кореї воювали китайські сили.

    27 липня 1953 року було укладено угоду про перемир’я, яка припинила масштабні бойові дії та стала основою нинішнього режиму безпеки на півострові. Однак повноцінного мирного договору після цього так і не з’явилося.

    Саме цю систему Лі Чже Мен тепер пропонує змінити.

    Південнокорейський президент наголошує, що Сеул не має наміру поглинати Північ і декларує повагу до її політичної системи. Ці принципи він озвучував і раніше, а нинішня пропозиція має перетворити їх на конкретний переговорний процес.

    Утім, поки що найважливішого елемента для такого сценарію немає — згоди Пхеньяна сісти за стіл переговорів.

    Тому заява Лі Чже Мена поки залишається пропозицією, а не початком нового мирного процесу. Проте її масштаб важко недооцінити: Сеул фактично пропонує перейти від управління замороженим конфліктом до спроби остаточно закрити Корейську війну та створити нову систему безпеки на півострові.

    Якщо Пхеньян погодиться хоча б обговорити такий формат, це може стати одним із найсерйозніших дипломатичних зрушень у регіоні за останні роки. Наразі ж дві Кореї залишаються по різні боки демілітаризованої зони — формально без мирного договору через понад сім десятиліть після того, як замовкла основна зброя.

  • Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Участь Північної Кореї у війні Росії проти України дає її військовим унікальний сучасний бойовий досвід і можливість випробовувати ракетні системи в реальних умовах. Це може суттєво вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та змінити розрахунки Південної Кореї, США та їхніх союзників.

    Про це заявив заступник командувача Командування ООН генерал-лейтенант Скотт Вінтер, повідомляє NK News.

    За словами австралійського генерала, військова співпраця між Пхеньяном і Москвою створила для Північної Кореї можливість отримати досвід, який неможливо здобути під час звичайних навчань. Йдеться про ознайомлення з технологіями, тактикою та особливостями ведення сучасної війни.

    Вінтер наголосив, що участь КНДР у війні в Україні є важливим нагадуванням про те, що сучасні безпекові загрози виходять далеко за межі окремих регіонів.

    Окремо генерал звернув увагу на ракетний потенціал Північної Кореї. За його словами, Пхеньян використав війну як можливість випробувати низку власних балістичних ракетних систем у реальних бойових умовах.

    Для КНДР це означає отримання практичної інформації про застосування озброєння, його ефективність, особливості протидії сучасним системам ППО та характер ведення бойових дій із використанням різних типів озброєння.

    Отриманий північнокорейськими військовими досвід союзники враховуватимуть під час планування щорічних спільних військових навчань США та Південної Кореї «Щит свободи Ульчі» (Ulchi Freedom Shield, UFS).

    Цьогорічні навчання стартують у понеділок. У них братимуть участь близько 70 військовослужбовців із 11 країн-членів Командування ООН.

    Програма навчань передбачатиме відпрацювання протидії сучасним загрозам, серед яких глушіння сигналів GPS, кібератаки та операції із застосуванням безпілотників. Усе це безпосередньо пов’язане з досвідом сучасної війни, який Північна Корея отримує через співпрацю з Росією.

    Особливу увагу союзники приділяють можливості використання Пхеньяном отриманого досвіду у власному військовому плануванні. Північна Корея протягом останніх років активно розвиває ракетні та безпілотні технології, а участь її військових у війні Росії проти України створює додатковий канал отримання практичних знань.

    Безпосередньо перед початком навчань КНДР знову здійснила запуск балістичних ракет. У Командуванні ООН засудили ці дії як провокаційні та заявили, що подібні запуски збільшують ризик помилок і непередбачуваної ескалації на Корейському півострові.

    Одним із ключових завдань Командування ООН є моніторинг дотримання перемир’я між Північною та Південною Кореями. Утім, організація досі не оприлюднила результати розслідування щодо звинувачень Сеула в тому, що Південна Корея відправляла військові безпілотники в напрямку Пхеньяна у жовтні 2024 року.

    Скотт Вінтер не підтвердив, чи завершене це розслідування. За його словами, подібні справи є надзвичайно складними, а результати не кожного розслідування публікуються у відкритому доступі.

    Командування ООН є багатосторонньою структурою під керівництвом США, створеною для підтримки дотримання режиму перемир’я на Корейському півострові. Воно працює з наслідками Корейської війни 1950–1953 років та бере участь у моніторингу ситуації в демілітаризованій зоні.

    Серед основних завдань UNC — моніторинг та розслідування можливих порушень перемир’я, сприяння деескалації, підтримання комунікації між сторонами та координація оборонних заходів у взаємодії з Південною Кореєю.

    На цьому тлі особливе значення має поглиблення військового партнерства між Росією та Північною Кореєю. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Москва та Пхеньян значно активізували військову співпрацю.

    Північна Корея постачає Росії боєприпаси та ракети, а також направляє військовослужбовців для участі у війні. У відповідь Пхеньян може отримувати від Москви військові технології, досвід та інші ресурси, необхідні для розвитку власного оборонного потенціалу.

    Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія отримала нову партію балістичних ракет із КНДР. За його словами, така співпраця створює додаткові ризики не лише для України, а й для міжнародної безпеки, оскільки Пхеньян отримує можливість удосконалювати свої ракетні спроможності на основі досвіду війни.

    Крім того, українська розвідка повідомляла про наміри Росії залучити до 50 тисяч військовослужбовців із КНДР. Якщо такі сили продовжать брати участь у бойових діях, вони отримуватимуть ще більше практичного досвіду ведення сучасної війни.

    Для Південної Кореї та її союзників це означає появу додаткового фактора, який необхідно враховувати під час оцінки потенціалу КНДР. Північнокорейські військові можуть переносити отримані на війні знання та навички у власні підрозділи, а результати застосування ракет і безпілотних систем — використовувати для подальшого вдосконалення озброєння.

    Таким чином, участь КНДР у війні проти України має наслідки далеко за межами європейського театру бойових дій. Москва отримує додаткові людські та військові ресурси, тоді як Пхеньян здобуває практичний досвід сучасної війни та можливість випробовувати власне озброєння. Саме це, за оцінкою Командування ООН, здатне змінити баланс ризиків на Корейському півострові.