Позначка: кол-центр

  • Правоохоронці перевіряють можливу діяльність шахрайського кол-центру у будівлі «Укрпрофоздоровниці»

    Правоохоронці перевіряють можливу діяльність шахрайського кол-центру у будівлі «Укрпрофоздоровниці»

    Голова правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Микола Субота опинився в центрі публічної уваги через низку звинувачень і зауважень. У публікаціях стверджується, що його діяльність може бути пов’язана з управлінськими рішеннями щодо профспілкового майна, зокрема санаторіїв і медичних закладів.

    За інформацією, яка поширюється у відкритих джерелах, у період його керівництва компанія фігурувала у великій кількості судових процесів — йдеться про сотні цивільних і кримінальних справ, а також значну кількість господарських спорів. Окремі провадження стосуються можливого відчуження об’єктів нерухомості та санаторних комплексів, частину активів передавали в управління АРМА.

    Також згадується реалізація бальнеологічної лікарні в Києві, щодо якої відкрито кримінальне провадження через можливі збитки державі. Ці обставини стали предметом суспільного обговорення та журналістських матеріалів.

    Окремо в публічному просторі наголошується на попередній управлінській діяльності Суботи, зокрема на керівництві підприємствами, які згодом проходили процедури банкрутства. Деякі пов’язані компанії також припинили діяльність у результаті фінансових труднощів або судових процесів.

    У медіа також з’являлися згадки про можливі питання щодо відповідності задекларованих доходів та вартості майна. Йдеться про придбання нерухомості та земельних ділянок, що викликало інтерес журналістів та громадськості.

    Крім того, у 2026 році в інформаційному полі з’явилися повідомлення про можливу діяльність шахрайського кол-центру в одній із будівель, пов’язаних із компанією. Ці твердження наразі потребують перевірки з боку правоохоронних органів.

    У зверненнях викривача міститься заклик до перевірки можливих фінансових операцій і управлінських рішень, а також до надання правової оцінки фактам, які згадуються у публічних матеріалах. Остаточні висновки можуть бути зроблені лише після офіційних перевірок та процесуальних рішень компетентних органів.

  • У будівлі Укрпрофоздоровниці знову виявили шахрайський кол-центр

    У будівлі Укрпрофоздоровниці знову виявили шахрайський кол-центр

    У Києві в будівлі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» по вул. Шота Руставелі, 39/41, попри раніше проведені слідчі дії, імовірно продовжує функціонувати шахрайський кол-центр. Про це повідомили журналісти СтопКору, які зафіксували активність псевдоінвестиційного офісу на 9 та 10 поверхах.

    За даними розслідувачів, під час чергового візиту представники медіа помітили ознаки роботи офісу, який, за їхньою версією, може бути пов’язаний із шахрайською діяльністю. У приміщенні нібито забарикадувалися, а для «охорони» залучили близько 20 молодиків спортивної статури.

    Журналісти залишили на дверях офісу попереджувальні наклейки та листівки про можливу шахрайську діяльність. За інформацією СтопКору, кол-центр може функціонувати за сприяння керівництва Укрпрофоздоровниці. Зокрема, у матеріалі згадується голова правління установи професор Микола Субота.

    Микола Субота очолює правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 2011 року. Раніше діяльність підприємства неодноразово ставала предметом публічних дискусій та перевірок через підозри у зловживаннях із майном профспілок та санаторними об’єктами.

    У розслідуванні також згадуються факти, оприлюднені раніше в медіа, щодо майнових придбань, які, на думку активістів, могли не відповідати офіційним доходам посадовця. У 2017 році біля Укрпрофоздоровниці проходили акції протесту з вимогою перевірити можливі корупційні схеми в установі.

    Варто зазначити, що ще влітку минулого року на цій локації проводилися обшуки через підозри у діяльності шахрайського кол-центру. Тоді правоохоронці отримали доступ до приміщень для проведення слідчих дій.

    Наразі офіційної реакції керівництва Укрпрофоздоровниці або правоохоронних органів щодо нових заяв журналістів не оприлюднено. Водночас питання функціонування подібних контакт-центрів у столиці залишається актуальним, а перевірка викладених фактів потребує належної правової оцінки.

  • У Дніпрі викрили 11 шахрайських кол-центрів: працювали 300 операторів

    У Дніпрі викрили 11 шахрайських кол-центрів: працювали 300 операторів

    Прокурори Дніпропетровської обласної та окружних прокуратур припинили діяльність 11 кол-центрів, які діяли у Дніпрі під виглядом брокерських компаній та банківських служб безпеки. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

    Частина з них працювала за схемою «інвестиційної підтримки», пропонуючи громадянам вкладати гроші у криптовалюту та обіцяючи прибутки від біржових торгів. Інші шахраї представлялися співробітниками банків і переконували встановити «захисний» мобільний додаток. Через нього вони отримували доступ до онлайн-банкінгу потерпілих та знімали кошти з рахунків.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 700 одиниць техніки, мобільні телефони, SIM-картки, чорнові записи, підроблені печатки та готівку. Загалом у кол-центрах працювали близько 300 операторів.

    Наразі готується клопотання про арешт вилученого майна. Досудове розслідування триває за ч. 4 ст. 190 КК України. Правоохоронці встановлюють усіх причетних та ідентифікують потерпілих.

  • Прокуратура викрила 11 шахрайських кол-центрів у Дніпрі

    Прокуратура викрила 11 шахрайських кол-центрів у Дніпрі

    У Дніпрі правоохоронці припинили діяльність масштабної шахрайської мережі. Прокурори Дніпропетровської обласної та окружних прокуратур викрили 11 кол-центрів, що діяли під різними прикриттями.

    Частина з них працювала під виглядом брокерських компаній. Їхні оператори переконували громадян вкладати кошти в криптовалюту та обіцяли швидкий прибуток від торгівлі на біржі. Інші шахрайські групи видавали себе за співробітників банківської служби безпеки. Вони телефонували клієнтам, радили встановити нібито “захисні додатки” і таким чином отримували доступ до онлайн-банкінгу потерпілих, знімаючи з їхніх рахунків гроші.

    Під час обшуків силовики вилучили понад 700 одиниць техніки, яка забезпечувала роботу близько 300 операторів. Також знайдено мобільні телефони, SIM-картки, чорнові записи, готівку, підроблені печатки та інші докази. Зараз готується клопотання про арешт вилученого майна.

    Досудове розслідування ведеться за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах або вчинене організованою групою). Правоохоронці встановлюють усіх причетних до злочинної мережі та ідентифікують потерпілих.

    Нагадаємо, нещодавно у Києві також викрили шахрайський call-центр, який діяв на вулиці Кирилівській. Там аферисти пропонували громадянам інвестиції з високими прибутками, але зникали з їхніми грошима.

  • ТРЦ “Арена Сіті” продали за $13 млн: хто тепер його контролює після Фірташа

    ТРЦ “Арена Сіті” продали за $13 млн: хто тепер його контролює після Фірташа

    Один із найвідоміших столичних торгових центрів — “Арена Сіті” — знову опинився в центрі уваги. Цього разу — через підозри в роботі шахрайських кол-центрів просто під дахом елітної будівлі в самому серці Києва. Про це пише видання СтопКор.

    Першим сигналом стала публікація на Telegram-каналі “Джокер”, де 10 липня з’явилася інформація про нібито активну діяльність фейкових кол-центрів на території ТРЦ.

    Скриншот ''Джокер''

    Ці структури, за даними джерела, можуть бути причетні до міжнародного шахрайства, зокрема обману громадян ЄС через сompliance-фішинг, псевдоброкерські сервіси та криптовалютні інвестиції.

    Але хто ж володіє “Ареною Сіті”? І чому ця будівля знову фігурує в потенційних схемах?

    Ще до повномасштабної війни торговий центр належав до активів Group DF підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа. Проте, як повідомляли медіа, актив змінив власника задовго до 2022 року. Найчастіше в цьому контексті згадується група “ТАС”, яка перебуває під контролем ексбанкіра та експолітика Сергія Тігіпка. За різними джерелами, об’єкт, оцінений спочатку у $20 млн, було продано за заниженою ціною — близько $13–15 млн.

    Тим часом з’являються й альтернативні версії. Зокрема, активіст Іван Спринський припустив, що за купівлею “Арени Сіті” могли стояти структури, пов’язані з Павлом Фуксом і Ігорем Кривецьким. Водночас документальних підтверджень цієї гіпотези наразі немає.

    Ще один згаданий у розслідуваннях фігурант — колишній високопосадовець часів Януковича Андрій Головач, який нібито міг частково контролювати частину площ ТРЦ, хоча формально в реєстрах цього не відображено.

    Найбільш офіційно задокументованою залишається інформація про володіння з боку групи “ТАС”, яка об’єднує активи у фінансовій, аграрній, промисловій та фармацевтичній галузях, а також активно інвестує в нерухомість.

    На тлі війни та масових втрат від телефонного шахрайства тема кол-центрів набуває особливої актуальності. І якщо вони дійсно діють у центрі столиці — в елітній нерухомості, яка проходила через руки людей, наближених до великих політичних та бізнес-груп, — питання не лише до власників, а й до правоохоронної системи.

    “Арена Сіті” — не просто торговий центр. Це символічне місце для Києва, яке вже давно привертає увагу журналістів-розслідувачів. І сьогодні це місце знову стає лакмусовим папірцем того, наскільки тіньові схеми в країні готові маскуватися під вивіски престижних фасадів.

  • У Києві викрили шахрайський кол-центр, що видурює гроші в європейців

    У Києві викрили шахрайський кол-центр, що видурює гроші в європейців

    У самому центрі Києва, на вулиці Дегтярівській, під дахом респектабельного бізнес-центру «Міком Палац», викрили масштабний шахрайський кол-центр, орієнтований на громадян країн Євросоюзу. Команда «СтопКору» зафіксувала, як щодня з 10 ранку тут працюють близько 50 осіб — здебільшого чоловіки віком 25–30 років.

    Як з’ясували журналісти, офіс на восьмому поверсі будівлі був перетворений на справжню фабрику з виманювання коштів у іноземців. За даними розслідування, працівники вели активну комунікацію з європейськими громадянами, вводячи їх в оману з метою отримання грошей.

    Орієнтація на громадян ЄС не випадкова — це дозволяє уникати уваги українських правоохоронців, але створює серйозні загрози для міжнародного іміджу України. У час, коли держава активно бореться за інвестиції, діяльність таких шахрайських офісів дискредитує країну в очах західних партнерів.

    Офіс, де працює кол-центр, розміщений у будівлі, що належить ТОВ «Міком-Палац». За юридичними даними, компанія займається орендою комерційної нерухомості. Керує підприємством Назар Корховий, а кінцевим бенефіціаром значиться венчурний фонд «Ефективний Плюс» через КУА «Ефективні інвестиції».

    Цікаво, що серед засновників компанії у попередні роки фігурували іноземні громадяни, зокрема Андрі Атанасіу з Кіпру та Джеффрі Тодд Магістрет із Лімасолу. Така корпоративна структура могла використовуватись для ускладнення простеження потоків коштів і ухилення від відповідальності.

    Поки правоохоронні органи не дали офіційної реакції на викриття, але, за словами журналістів, у кол-центрі вже помітно посилились заходи безпеки. Камери, охоронці, обмежений доступ — усе це свідчить про те, що організатори добре розуміють ризики.

    Діяльність подібних офісів — це не лише шахрайство, а й удар по дипломатичному реноме України. Особливо в умовах війни, коли довіра іноземних партнерів критично важлива.

  • Бюро економічної безпеки викрило мережу шахрайських кол-центрів, які виманювали гроші у громадян

    Бюро економічної безпеки викрило мережу шахрайських кол-центрів, які виманювали гроші у громадян

    БЕБ повідомило про викриття злочинної організації, яка створила масштабну мережу кол-центрів, спрямованих на шахрайське отримання коштів від громадян. За інформацією, прилюдненою в офіційному Telegram-каналі БЕБ, шахраї діяли під виглядом надання фінансових послуг та вдавалися до швидкості, щоб виманювати гроші українцям.

    Загалом до складу злочинної організації входило понад 15 учасників. Кол-центри працювали в чотирьох офісах, розташованих у Києві та Чернігові. Також організатори залучили до роботи понад 500 ФОПів і 20 підконтрольних компаній, на рахунки яких отримували кошти від потерпілих.

    Оператори кол-центрів телефонували людям і повідомляли нібито про виграш у лотереї або програмі лояльності. Для отримання подарунка постраждалим потрібно було оплатити доставку посилки. Зазвичай ішлося про дрібні речі побутового призначення (шампуні, мило, щітки тощо) та сувеніри (браслети, кулони, шкатулки). Тобто фактично сплата «доставки» покривала вартість подарунка.

    Надалі учасники уявної лотереї отримували приз і пропозицію перейти до наступного етапу конкурсу.

    Працівники кол-центрів заохочували людей до участі, обіцяючи отримання у фіналі розіграшу від 100 до 750 тис. грн. Для того, щоб отримати головний приз, потерпілі мали зробити новий грошовий внесок. Зазвичай таких етапів було кілька. Однак реального наміру виплатити суму головного призу шахраї не мали.

    Правоохоронці провели понад 30 обшуків у Київській та Чернігівській областях, під час яких вилучили понад 500 одиниць комп’ютерної техніки, мобільні телефони, серверне обладнання, документи, печатки та понад 1 млн грн готівкою.

    Загальна кількість постраждалих становить понад 500 осіб. Орієнтовна сума завданих громадянам збитків становить понад 100 млн грн.

    Про підозру повідомили 12 громадянам. Щодо 9 обрано запобіжний захід.

  • Олександр Петровський, відомий як Нарік, сховався у Німеччині

    Олександр Петровський, відомий як Нарік, сховався у Німеччині

    Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало шоком для всього світу, призвівши до гуманітарної кризи, якої Європа не бачила в XXI столітті. Мільйони українців були змушені тікати на Захід, зокрема до Німеччини, Австрії та Швейцарії. З березня до Центрального реєстру іноземців Німеччини було внесено майже мільйон українців. Незважаючи на таку масову міграцію, значних конфліктів між біженцями та місцевими жителями не зафіксовано.

    Проте подія, що сталася наприкінці травня в центрі Відня, викликала резонанс і змусила звернути увагу на можливі кримінальні елементи серед мігрантів.

    Група чоловіків, які вибігли з автомобілів з українськими номерами, напала на двох таксистів біля готелю “Брістоль” у Відні. Цей інцидент привернув увагу австрійських політиків, які вирішили розслідувати ситуацію та притягнути винних до відповідальності. Депутат міської ради Відня від партії FPÖ Домінік Непп зв’язався з мером Дніпра Борисом Філатовим, оскільки автомобілі були зареєстровані саме в цьому українському місті. За даними частини листування, що є в розпорядженні редакції, Філатов надав інформацію про підозрюваних, яку Непп передав кримінальній поліції.

    В інтерв’ю австрійському журналісту Крістіану Вершютцу Борис Філатов заявив, що нападниками були охоронці шахрайських кол-центрів, які обманювали українських громадян. Мер Дніпра стверджує, що ці кол-центри контролює бізнесмен з кримінальним минулим — Олександр Петровський, відомий як “Нарік”.

    Олександр Петровський останніми роками намагався створити образ мецената та патріота, будуючи храми та підтримуючи український футбол. Він активно жертвував кошти Православній Церкві України, яка отримала визнання від Вселенського Патріарха в Константинополі. Петровський навіть був присутній на церемонії вручення Томосу у Стамбулі разом з тодішнім президентом Петром Порошенком.

    Проте, коли “Нарік” почав з’являтися на фотографіях із відомими українськими політиками, журналісти провели розслідування його минулого. Виявилося, що його біографія сповнена кримінальних епізодів, які викликали занепокоєння навіть у суспільстві, звиклому до корупції.

    Народжений у Грузії під прізвищем Налекрешвілі, Олександр переїхав до Дніпропетровська разом з матір’ю. За данимиЗМІ, наприкінці 80-х років він створив молодіжну банду, яка займалася рекетом на ринках та серед дрібних підприємців. Після розпаду Радянського Союзу кримінальні угруповання почали заповнювати вакуум влади, і Петровський швидко розширив свій вплив.

    Відмінною рисою “Наріка” було те, що він інвестував доходи від злочинної діяльності в легальний бізнес. Він розширив свою діяльність на імпорт металів, торгівлю нафтопродуктами, сільськогосподарськими товарами, автомобілями, ресторанний бізнес, будівництво та виробництво мінеральної води. Частина активів була оформлена на матір і дружину.

    Петровський налагодив контакти з впливовими політиками, зокрема з Павлом Лазаренком — колишнім керівником Дніпропетровської області та майбутнім прем’єр-міністром України. Хоча Лазаренко пізніше був звинувачений у відмиванні грошей і провів понад 10 років в американській в’язниці, у 90-х роках його підтримка допомогла Петровському зміцнити позиції.

    Попри це, він не зміг уникнути кримінальних воєн у Дніпрі наприкінці 90-х. Після невдалого замаху на його життя Петровський тимчасово переїхав до Ізраїлю, де придбав нерухомість і перевів частину своїх активів.

    Повернувшись до України, Петровський зберіг свої бізнес-інтереси та політичні зв’язки. Проти нього відкривалися численні кримінальні справи, зокрема за підозрою у вбивствах, викраденні та підробці документів. Однак ці справи часто закривалися через відсутність доказів або зникнення свідків.

    Його донька вийшла заміж за сина Андрія Павелка — впливового депутата від партії Петра Порошенка та президента Федерації футболу України. Спільні фотографії з Павелком, зокрема з кубком Ліги Чемпіонів УЄФА, привернули увагу суспільства та журналістів до Петровського.

    Активна участь у церковних справах та допомога в отриманні Томосу посилили його вплив серед політичної еліти. Він може похвалитися знайомством з Петром Порошенком та спікером парламенту Андрієм Парубієм.

    Попри спроби легалізуватися, Петровський не розірвав зв’язків з кримінальним світом. Особливо тісними є його стосунки з Сергієм Олійником, відомим як “Умка” — “злодієм у законі”. Вони знайомі ще з початку 90-х. У 2014 році Олійник був коронований у Санкт-Петербурзі, незважаючи на напруженість між Україною та Росією.

    Олійник контролює паливний бізнес, ринки в Центральній та Східній Україні, гральний бізнес, операції з криптовалютами та контрабанду. Є припущення, що кошти від його діяльності відмивалися через легальний бізнес Петровського.

    Російське опозиційне видання “Новая газета” у своїх матеріалах називало Олійника “злодієм у законі” та правою рукою Петровського, а самого “Наріка” — керівником найбільшого злочинного угруповання в Дніпрі.

    З початком повномасштабної війни Петровський разом зі своїм соратником Емілем Арютюняном переїхав до Відня.

    За інформацією дніпровських журналістів, вони організували нелегальне вивезення українських чоловіків призовного віку за кордон, використовуючи заборону на виїзд цієї категорії громадян з України. Ця діяльність стала надзвичайно прибутковою, оскільки багато хто готовий платити значні суми, щоб уникнути мобілізації.

    Після інциденту з бійкою у Відні, Петровський, за нашими даними, вирішив переїхати до Німеччини. Його вже помічали в Берліні разом зі свитою.

    16 вересня 2022 року німецькі правоохоронці провели обшук у берлінській резиденції Петровського.

    Під час обшуку було вилучено понад 450 тисяч доларів і колекцію дорогих хронографів таких брендів, як Parmigiani, Bovet, Zenith, Bregeut.

    За версією німецьких слідчих, “Нарік” є лідером найбільшого організованого злочинного угруповання в Дніпрі, яке займається насильницькими й економічними злочинами. Петровського також пов’язують із мережею шахрайських кол-центрів, незаконним видобутком бурштину, нафти й газу, використанням корупційних схем для привласнення державних ресурсів та участю в легалізації злочинних доходів. На момент обшуку Петровського не виявили, оскільки він, за даними слідства, напередодні виїхав до Словаччини, де подав заявку на отримання посвідки на проживання.

    Крім того, стало відомо, що у 2015 році Петровський отримав кіпрський паспорт.

    У листопаді в Дніпрі затримали двох членів ОЗУ Наріка — Сергія Сводіна (Сводік) та Сергія Шуваєва, яких звинуватили у створенні злочинного угруповання і крадіжці 70 гектарів землі в Самарських плавнях. Згодом з’ясувалося, що Шуваєв також причетний до шахрайської схеми з кол-центром, який ошукував українських біженців, щомісяця видурюючи до двох мільйонів гривень. Затримали 13 учасників цієї організації, включно з “смотрящим”.

    Поки країна спостерігала за новинами про обшуки та затримання, у Петровського була власна подія: в італійському замку відбулося весілля його доньки Юлії, яке коштувало близько 60 мільйонів гривень.

    Це нагадало пишне весілля іншої його доньки, Богдани, яка вийшла заміж за сина скандально відомого Андрія Павелка. Незважаючи на втечу з України, Петровський продовжує вести свої офіційні й неофіційні справи в Україні.

    Донька Олександра Петровського демонструє розкішне життя на курортах, публікуючи фото з елітних місць, зокрема з тенісного клубу Rolex у Монако.

    Ситуація з Олександром Петровським піднімає серйозні питання щодо ефективності міжнародної співпраці у боротьбі з організованою злочинністю. Його історія демонструє, як кримінальні елементи можуть інтегруватися в політичні та бізнесові кола, використовуючи корупцію та впливові зв’язки.

    Громадськість має право знати про можливі загрози та вимагати від влади прозорості та рішучих дій. Лише спільними зусиллями можна зупинити поширення кримінального впливу та забезпечити безпеку громадян як в Україні, так і в Європі.

  • Співвласника CEO Club Ukraine підозрюють у створенні підпільного казино та шахрайському кол-центрі в Києві

    Співвласника CEO Club Ukraine підозрюють у створенні підпільного казино та шахрайському кол-центрі в Києві

    Підозра у дотичності до створення підпільного казино та шахрайського кол-центру в Києві впала на Вʼячеслава Лисенка, співвласника компанії CEO Club Ukraine. За даними ЗМІ, правоохоронні органи тривалий час слідкували за діяльністю Лисенка, а контроль завершився обшуком 30 квітня в бізнес-центрі, де були виявлені зазначені заклади.

    Наразі Вʼячеслав Лисенко втік за кордон.

    У правоохоронних органах, підозру у цій справі отримав Сліпуха Михайло Сергійович. Він директор у двох компаніях, які належать акціонеру логістичної компанії Meest China, члену наглядової ради CEO Club Ukraine Вʼячеслав Лисенко.

    Бізнес-центр розташований на Дегтярівській, 33В. Обшуки були не тільки там — одночасно їх було понад 10 за різними адресами. Зокрема, на провулку Бутишева, 23 — там центральний офіс Лисенка, де Сліпуха також директор.

    За даними «Бабеля» прізвище Лисенка зараз теж фігурує в справі. Сліпуха і Лисенко на дзвінки «Бабеля» не відповіли.

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру