Uanews.life

Позначка: кримінальний кодекс

  • Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Верховна Рада 16 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №10190, який вводить до Кримінального кодексу окрему відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність організованих шахрайських кол-центрів. За документ проголосували 313 народних депутатів. На сайті парламенту законопроєкт уже має статус «закон прийнято» і готується на підпис.

    Законопроєкт був зареєстрований ще 25 жовтня 2023 року. У травні 2024-го його прийняли за основу, а 14 вересня 2026 року профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував депутатам підтримати документ у другому читанні та в цілому. Через два дні парламент це зробив.

    Головна новація документа — поява окремого складу злочину, який стосується саме шахрайства з використанням електронних комунікацій. Кримінальний кодекс пропонується доповнити статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Під неї підпадатимуть дії, пов’язані з незаконним збиранням, зберіганням, обробкою та використанням персональних даних, банківської таємниці, реквізитів платіжних карток, кодів авторизації та іншої інформації, якщо все це використовується для заволодіння чужими грошима або майном шляхом обману чи зловживання довірою.

    Йдеться, зокрема, про добре відомі схеми, коли людині телефонують нібито від банку, правоохоронців або державної установи, переконують повідомити код із SMS, CVV-код, PIN чи інші платіжні дані, а після цього списують гроші з рахунку. До цієї ж логіки належать фішингові сайти, підроблені форми оплати, викрадення облікових даних та інші схеми, які працюють через мобільний зв’язок, месенджери, електронну пошту або інтернет.

    Окремо законопроєкт спрямований на організовані структури, які працюють за моделлю так званих шахрайських кол-центрів. Кримінальний кодекс доповнюють новими статтями 255-4 та 255-5. Перша має встановити відповідальність за створення та керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Друга — за залучення інших людей до такої структури.

    Фактично законодавці намагаються перейти від переслідування окремого оператора, який телефонує потенційним жертвам, до відповідальності всієї вертикалі — організаторів, керівників, рекрутерів та учасників. У пояснювальних матеріалах до документа прямо згадуються схеми, де людей набирають у кол-центри, навчають сценаріїв розмов, передають їм бази персональних даних і ставлять план із залучення грошей жертв.

    Документ також охоплює ширше коло схем, ніж класичний телефонний обман. У матеріалах законопроєкту серед прикладів згадуються шахрайство через інформаційні та електронні комунікаційні системи, викрадення грошей із банківських рахунків, фішинг та окремі схеми, які можуть мати ознаки фінансових пірамід.

    Сам законопроєкт з’явився не випадково. Упродовж останніх років правоохоронці регулярно звітують про ліквідацію кол-центрів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові та інших містах. Під час обшуків знаходять сотні телефонів, SIM-карт, комп’ютерів, інструкції для операторів та бази персональних даних. Однак доведення таких справ до реального ув’язнення досі залишається проблемою.

    За даними «Опендатаботу», від початку 2022 року в Україні вдалося знайти щонайменше 18 вироків у справах, пов’язаних із шахрайськими кол-центрами. У них фігурували 27 обвинувачених. Формально позбавлення волі суди призначали у 14 з 18 випадків, однак реально за ґрати потрапили засуджені лише у двох справах.

    Саме така статистика показує одну з причин, чому законодавці вирішили деталізувати Кримінальний кодекс. Раніше дії операторів та організаторів доводилося кваліфікувати за загальними статтями про шахрайство, несанкціоновані дії з інформацією, використання платіжних реквізитів або створення злочинної організації. Нова редакція має дати слідчим і прокурорам окремий інструмент саме для електронно-комунікаційних схем.

    Водночас ухвалення закону ще не означає автоматичного зникнення шахрайських кол-центрів. Ефективність нових норм залежатиме від того, наскільки правоохоронці зможуть документувати не лише сам факт дзвінків, а й структуру організації, рух грошей, роль керівників, використання викрадених баз і зв’язок між окремими учасниками.

    Не менш важливим буде міжнародний аспект. Частина українських шахрайських кол-центрів працює не лише проти громадян України. Правоохоронці раніше повідомляли про схеми, орієнтовані на жителів країн ЄС, де жертвам пропонували псевдоінвестиції, криптовалютні операції або нібито брокерські послуги. Такі провадження потребують обміну даними з іноземними банками, поліцією та фінансовими установами.

    Цікаво, що законопроєкт №10190 не пройшов парламент без зауважень. Ще на етапі першого читання Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловлювало застереження до тексту. Під час підготовки до другого читання документ суттєво доопрацьовували, а Головне юридичне управління також зазначало, що він потребує техніко-юридичних змін. Зрештою профільний комітет 14 вересня рекомендував прийняти його в цілому з необхідним доопрацюванням.

    Окремо парламентський комітет із питань антикорупційної політики раніше дійшов висновку, що законопроєкт відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Бюджетний комітет водночас зазначав, що документ може мати опосередкований вплив на доходи та видатки бюджету залежно від застосування передбачених санкцій.

    Після ухвалення парламентом документ має пройти стандартну процедуру підписання. Станом на 16 вересня на сайті Верховної Ради він позначений як такий, що готується на підпис. Лише після завершення цієї процедури та набрання законом чинності нові кримінально-правові норми можна буде застосовувати у провадженнях щодо діянь, вчинених після їх введення.

    Таким чином, Верховна Рада фактично вперше прописує в Кримінальному кодексі окрему модель відповідальності за організоване шахрайство через телефони, месенджери, інтернет та інші електронні канали. Якщо закон набуде чинності у нинішній редакції, правоохоронці отримають окремі статті не лише проти операторів, які безпосередньо обманюють людей, а й проти тих, хто створює такі структури, керує ними та набирає нових учасників.

    На практиці головне питання тепер полягатиме не у тому, чи є окрема стаття, а в тому, чи почнуть справи проти кол-центрів частіше закінчуватися реальними вироками. Адже нинішня статистика показує: від викриття офісу з десятками операторів до реального покарання організаторів поки що доходить лише невелика частина проваджень.

  • Польща враховує уроки України: у країні готують масштабні зміни законів на випадок війни

    Польща враховує уроки України: у країні готують масштабні зміни законів на випадок війни

    Польща розпочала масштабний перегляд національного законодавства, щоб підготувати країну до можливого збройного конфлікту та усунути прогалини, які можуть ускладнити оборону держави у разі вторгнення. Під час підготовки нових законодавчих змін Варшава детально вивчає досвід України, яка після початку повномасштабного російського вторгнення була змушена оперативно змінювати правову базу вже в умовах війни. Про це повідомляє Polsat News.

    У польському уряді наголошують, що повномасштабна війна в Україні стала серйозним уроком для багатьох європейських держав. Аналіз подій показав, що чинне законодавство може виявитися неготовим до викликів сучасної війни, якщо його не адаптувати заздалегідь. Саме тому польська влада вирішила провести комплексний аудит усіх нормативних актів, які стосуються оборони держави, діяльності армії та функціонування країни під час воєнного стану.

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що кілька місяців тому профільні міністерства отримали доручення перевірити всі потенційно слабкі місця у законодавстві. За його словами, уряд уважно аналізує ті зміни, які Україна була змушена ухвалювати вже після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    “Кілька місяців тому профільні відомства отримали спеціальне доручення. Треба знайти всі слабкі місця в законах. Ми орієнтуємося на Україну щодо змін, які їй довелося дуже швидко запроваджувати, оскільки вона була захоплена зненацька війною, а чинне законодавство виявилося до цього не готовим”, — заявив Косіняк-Камиш.

    Одним із ключових напрямів реформи стане оновлення Кримінального кодексу. Міністерство юстиції Польщі вже підготувало спеціальну аналітичну записку, у якій запропоновано низку суттєвих змін. Головний акцент робиться на підтриманні військової дисципліни під час бойових дій та посиленні відповідальності за порушення наказів командування.

    За словами міністра оборони, юридична готовність держави є одним із фундаментальних елементів національної безпеки. Водночас він підкреслив, що наразі жодних остаточних рішень ще не ухвалено, а всі пропозиції проходять ретельний аналіз.

    “Важливо розуміти: країна має бути готова юридично. Це фундамент оборони. Проте остаточних рішень ще немає. Жодних рішень тут ще не ухвалено. Ми аналізуватимемо ситуацію таким чином, щоб сформувати законодавство, яке гарантуватиме ефективну оборону Республіки Польща”, — зазначив глава Міноборони Польщі.

    Серед запропонованих змін — значне посилення покарань для військовослужбовців у разі тяжких порушень під час бойових дій. Зокрема, обговорюється можливість суттєво жорсткішої відповідальності за непокору наказам командування. За окремі злочини, вчинені під час бойових операцій, можуть запровадити покарання у вигляді позбавлення волі строком до 30 років, а в окремих випадках навіть довічне ув’язнення. У польському уряді наголошують, що ці пропозиції поки що залишаються предметом дискусій, а остаточне рішення ухвалюватиметься після оцінки всіх можливих наслідків.

    Перегляд законодавства є лише одним із елементів масштабної програми зміцнення обороноздатності Польщі. На тлі постійної загрози з боку Росії країна продовжує реалізацію проєкту “Східний щит”, який передбачає будівництво системи фортифікацій та інженерних укріплень уздовж східного кордону. Також Варшава активно розширює програми добровільної військової підготовки населення. За останніми даними, понад 20 тисяч поляків уже записалися на відповідні навчання, що стало рекордним показником.

    Водночас реалізація окремих оборонних проєктів просувається повільніше, ніж очікувалося. Зокрема, за останні шість місяців у рамках програми “Східний щит” було споруджено лише один кілометр повноцінної оборонної лінії, хоча загальна протяжність майбутніх укріплень має становити близько 700 кілометрів. Попри це польська влада запевняє, що підготовка країни до можливих загроз триватиме комплексно — як у військовій, так і в законодавчій сферах.

  • Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    В Україні припинила роботу комісія, яка займалася підготовкою нового Кримінального кодексу. Про це повідомив член Комісії з питань правової реформи Микола Хавронюк на своїй сторінці у Facebook.

    За його словами, упродовж майже шести років у межах комісії діяла спеціальна робоча група українських експертів, яка розробляла проєкт нового Кримінального кодексу. Документ мав замінити чинний кодекс, ухвалений ще у 2001 році.

    Як зазначив Хавронюк, проєкт нового кодексу був підготовлений і навіть презентований громадськості. Він передбачав суттєве реформування кримінального права України. Зокрема, пропонувалося змінити систему класифікації злочинів: замість трьох категорій тяжкості — нетяжких, тяжких та особливо тяжких — запровадити дев’ять рівнів.

    Також у проєкті передбачали інші підходи до покарань. Наприклад, за злочини найвищого — дев’ятого — рівня тяжкості, до яких належать геноцид або агресія, пропонувалося встановити покарання до 30 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Водночас умисне вбивство однієї людини у проєкті нового кодексу відносили до злочинів сьомого рівня тяжкості з покаранням від 10 до 13 років позбавлення волі. Для порівняння, чинний Кримінальний кодекс передбачає за такий злочин від 7 до 15 років ув’язнення.

    Проєкт містив і нові склади злочинів, яких немає у чинному законодавстві. Серед них, зокрема, кримінальна відповідальність за клонування людини.

    Водночас новий кодекс викликав значну критику серед юристів. Фахівці зазначали, що система статей і класифікацій у документі є надто складною для практичного застосування. За словами розробників, для правильного використання норм навіть пропонувалося створити спеціальну комп’ютерну програму, яка допомагала б юристам кваліфікувати правопорушення.

    За словами Миколи Хавронюка, на державному рівні реалізацію проєкту наразі відклали. Основною причиною стала війна та перевантаженість правоохоронної системи, прокуратури й судів. Через це у влади поки що немає ані часу, ані ресурсів для впровадження масштабної реформи кримінального законодавства.

  • НАЗК виявило понад 4,5 млн грн недостовірних даних у декларації посадовця Міноборони

    НАЗК виявило понад 4,5 млн грн недостовірних даних у декларації посадовця Міноборони

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації першого заступника директора державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» Ігоря Цейтліна та виявило недостовірні відомості на понад 4,54 млн грн.

    За результатами перевірки встановлено, що в декларації за 2024 рік не зазначено низку обов’язкових даних. Зокрема, не вказано паспорт для виїзду за кордон, виданий у 2019 році, унікальний номер запису в Єдиному державному реєстрі, а також двох неповнолітніх дітей. Крім того, відсутні дані про паспорти для виїзду за кордон дружини та доньки.

    Виявлено неточності щодо об’єктів нерухомості у Львові: не зазначено реєстраційні номери кількох об’єктів, а також допущено помилки у визначенні власників — частина майна належить членам родини. Перевірка також зафіксувала некоректні відомості про транспортні засоби, зокрема неправильний рік випуску автомобіля та незазначення власника одного з авто.

    Окремо встановлено, що декларант не вніс інформацію про банківські рахунки в низці фінансових установ як щодо себе, так і щодо членів сім’ї. Крім того, не задекларовано фінансові зобов’язання: позику в розмірі 95 тис. доларів та борг за розпискою. Наявність цих зобов’язань підтверджена судовими рішеннями.

    НАЗК дійшло висновку, що виявлені недостовірні відомості на суму понад 4,54 млн грн містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. При цьому конфлікту інтересів, незаконного збагачення чи необґрунтованості активів не встановлено.

    Агентство зобов’язало посадовця подати виправлену декларацію та поінформувало про результати перевірки. Матеріали можуть бути передані до правоохоронних органів для подальшого розгляду.

  • На Рівненщині судитимуть чоловіка за продаж авто, ввезених як гуманітарна допомога для ЗСУ

    На Рівненщині судитимуть чоловіка за продаж авто, ввезених як гуманітарна допомога для ЗСУ

    У Рівненській області до суду скерували обвинувальний акт щодо 32-річного жителя Рівненського району, якого підозрюють у незаконному продажі автомобілів, ввезених в Україну під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних сил України. Про це повідомили в обласній прокуратурі.

    За даними слідства, чоловік купував транспортні засоби в країнах Європи, після чого переганяв їх в Україну. Під час митного оформлення автомобілі декларувалися як гуманітарна допомога на підставі запитів благодійних організацій. Це дозволяло уникнути сплати обов’язкових митних платежів та податків.

    У 2025 році, як встановили правоохоронці, за такою схемою було ввезено та продано чотири автомобілі на загальну суму майже 600 тисяч гривень.

    Дії обвинуваченого кваліфіковано за частиною третьою статті 201-2 Кримінального кодексу України — продаж товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку у значному розмірі під час воєнного стану.

    Чоловік визнав свою провину та повідомив про каяття. Автомобілі, які не були реалізовані, передано військовим підрозділам.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до семи років, з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років та конфіскацією майна.

  • Нардепка Скороход ініціює покарання за «необґрунтовані підозри»

    Нардепка Скороход ініціює покарання за «необґрунтовані підозри»

    Народна депутатка Анна Скороход, яка фігурує у кримінальному провадженні НАБУ, ініціювала законодавчі зміни, що передбачають кримінальну відповідальність для правоохоронців за так звані необґрунтовані підозри та інші процесуальні дії.

    Як випливає з тексту законодавчої ініціативи, Скороход пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею, яка встановлюватиме покарання за незаконне засудження, повідомлення про підозру, взяття та утримання під вартою, проведення обшуків або виїмок у межах кримінального провадження. Також відповідальність пропонується запровадити за незаконне накладення арешту на майно, відсторонення особи від роботи чи посади та інші процесуальні дії, що, на думку авторки, безпідставно обмежують права громадян.

    Згідно з пропозицією депутатки, правоохоронців, яких визнають винними у таких діях, пропонується карати позбавленням волі на строк від 7 до 10 років із додатковою забороною обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю терміном до трьох років.

    Ініціатива з’явилася на тлі конфлікту Анни Скороход з антикорупційними органами. Наразі народна депутатка є підозрюваною у справі НАБУ щодо організації діяльності злочинної групи. За версією слідства, група нібито пропонувала підприємцю за 250 тисяч доларів США «вирішити питання» з Радою національної безпеки і оборони України.

    Критики законопроєкту вже звертають увагу на те, що подібні норми можуть створити додатковий тиск на слідчих, прокурорів і суддів, а також ускладнити роботу правоохоронних органів у резонансних корупційних справах. Водночас сама Скороход наполягає, що її ініціатива спрямована на захист громадян від зловживань з боку силових структур.

  • В Одесі двоє чоловіків постануть перед судом за розбій та погрози

    В Одесі двоє чоловіків постануть перед судом за розбій та погрози

    В Одесі до суду передали обвинувальний акт стосовно двох чоловіків, які вимагали 10 тисяч доларів у місцевого жителя за нібито борг, якого той не мав. Про це повідомляє поліція регіону.

    Фігуранти — 38-річний одесит та 34-річний житель Одеського району, який раніше вже мав судимості за крадіжки, розбої, шахрайство та інші злочини. За даними слідства, вони телефонували 24-річному потерпілому та погрожували насильством, вимагаючи повернення боргу, якого насправді не існувало.

    У вересні потерпілий зустрівся зі зловмисниками в парку, де ті змусили його поїхати додому за грошима. Один із зловмисників чатував біля парадної, а другий забрав 10 тисяч доларів із квартири. Проте розпорядитися грошима вони не встигли: правоохоронці затримали їх у процесуальному порядку та вилучили речові докази, які наразі під арештом.

    Обом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування завершено, а слідчі висунули обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання чужого майна з погрозою насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, під час воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

    Обвинувальний акт уже скеровано до суду для розгляду справи.

  • У Києві підліток залишила свого 7-місячного сина самого на кілька днів

    У Києві підліток залишила свого 7-місячного сина самого на кілька днів

    Як повідомляє прокуратура, неповнолітня мешканка столиці виїхала до Харкова, залишивши немовля у квартирі самого на п’ять днів. У критичному стані дитину вилучили у січні цього року та доправили до відділення інтенсивної терапії Київської міської дитячої клінічної лікарні №1.

    Медики понад п’ять місяців боролися за життя хлопчика. Лікарі зазначають, що причиною тяжкого стану було не лише багатоденне перебування без їжі та води, а й систематичний неналежний догляд: малюка годували нерегулярно, рідко змінювали підгузки, він майже постійно лежав у ліжку, що спричинило появу пролежнів.

    Наразі стан дитини вдалося стабілізувати, однак лікування продовжується. Питання про позбавлення матері батьківських прав вирішуватиметься згодом.

    Комісійна експертиза підтвердила, що дії 17-річної призвели до тяжких наслідків для здоров’я немовляти. Їй інкримінують залишення дитини у небезпеці та злісне невиконання батьківських обов’язків (ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України).

    У разі доведення вини матері загрожує до 8 років позбавлення волі.

  • Колишнього депутата з Львівської області підозрюють у недостовірному декларуванні на понад 4,7 млн грн

    Колишнього депутата з Львівської області підозрюють у недостовірному декларуванні на понад 4,7 млн грн

    У Львівській області колишній депутат міської ради став фігурантом кримінальної справи через порушення вимог фінансового контролю. Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на НАЗК, слідчі поліції повідомили йому про підозру у декларуванні недостовірної інформації.

    Згідно з матеріалами розслідування, у декларації за 2022 рік ексдепутат не вказав житловий будинок та земельну ділянку, що належать його дружині, а також проігнорував обов’язок відобразити власні та сімейні доходи від підприємницької діяльності. Окрім того, чиновник приховав наявні грошові активи, розміщені на банківських рахунках.

    Загальна сума прихованих відомостей перевищила 4,7 мільйона гривень.

    Його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. У разі доведення провини колишньому депутату може загрожувати штраф або обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах протягом визначеного законом строку.

  • Скасування “правок Лозового”: що це означає для бізнесу та громадян

    Скасування “правок Лозового”: що це означає для бізнесу та громадян

    Український бізнес опинився на роздоріжжі: Верховна Рада розглядає законопроєкт №12367, що передбачає скасування “правок Лозового”, які обмежували строки досудового розслідування. Такі зміни викликають суперечки між прихильниками посилення боротьби з корупцією та тими, хто вбачає у цьому ризики для бізнесу та громадян.

    Що пропонує законопроєкт?

    За чинними нормами Кримінального процесуального кодексу, строки досудового розслідування не можуть перевищувати 12 місяців після вручення підозри. Законопроєкт пропонує скасувати ці обмеження, що, на думку авторів, дозволить ефективніше розслідувати складні справи.

    Проте критики вбачають у цьому загрозу свавілля. Зокрема, Олександр Соколовський, власник одного з найбільших текстильних підприємств України та член бізнес-групи “Маніфест 42”, застерігає: “Якщо проєкт ухвалять, строки слідства можуть стати безстроковими. Це створить підґрунтя для корупційного тиску на бізнес.”

    За даними Офісу Генерального прокурора, у 2024 році 77% кримінальних справ проти бізнесу так і не дійшли до суду. Натомість їх використовували для тиску. “Це не боротьба з корупціонерами, а створення інструменту, що може використовуватися проти будь-кого”, — наголошує Соколовський.

    Підтримка скасування “правок Лозового” також надходить від антикорупційних організацій, таких як Центр протидії корупції (ЦПК). Однак їхня діяльність неодноразово потрапляла під критику. Очільник ЦПК Віталій Шабунін опинився у центрі низки скандалів: від ухилення від військової служби до ймовірного зловживання гуманітарною допомогою.

    Кримінальний процесуальний кодекс стосується не лише резонансних справ, але й повсякденного життя громадян. Якщо строк досудового розслідування стане безстроковим, кожен може опинитися у ситуації, коли справа проти нього “висітиме” роками.

    “Це небезпека не лише для бізнесу, але й для пересічних громадян. Повернення до радянської практики нескінченних розслідувань — це крок назад,” — вважають експерти.

    Не менш спірною є особистість Віталія Шабуніна, який активно підтримує зміни. ЗМІ звинувачують його у фіктивній службі в ЗСУ, отриманні бойових виплат, привласненні гуманітарної допомоги та інших порушеннях.

    Скандальна репутація Шабуніна кидає тінь на ініціативи ЦПК, зокрема, у сфері змін до КПК. Його опоненти вважають, що такі активісти більше шкодять, ніж допомагають.

    Голосування за законопроєкт №12367 стане лакмусовим папірцем для української влади. Чи зможе парламент знайти баланс між посиленням правопорядку та захистом прав громадян? Відповідь на це питання визначить, чи стане Україна на шлях реформ, чи повернеться до практик минулого.