Глобальна боротьба США та Китаю за домінування у сфері штучного інтелекту переходить у нову фазу. Вашингтон готується фактично поставити десятки держав перед вибором: поглиблювати технологічну співпрацю зі Сполученими Штатами або одночасно брати участь у китайських ініціативах. Намагання залишитися одразу у двох таборах може завершитися виключенням із американської коаліції.
Про це повідомляє Reuters, яке ознайомилося з проєктом листа Державного департаменту США. Документ адресований 35 країнам, що підписали влітку спільну заяву AI Opportunity, і містить доволі недвозначний сигнал: Вашингтон очікує від партнерів стратегічного вибору.
У центрі протистояння опинилася американська ініціатива Pax Silica. Вона значно ширша, ніж просто співробітництво у сфері програмного забезпечення чи популярних генеративних моделей ШІ. Фактично йдеться про створення окремої екосистеми, яка повинна охопити весь технологічний ланцюг — від критично важливих мінералів та енергетики до виробництва напівпровідників, дата-центрів, обчислювальної інфраструктури та самих моделей штучного інтелекту.
Pax Silica була запущена Сполученими Штатами у грудні 2025 року. За офіційним описом ініціативи, її завданням є створення безпечних, стійких та інноваційних ланцюгів постачання технологій, необхідних для нової епохи ШІ.
І тепер Вашингтон, схоже, хоче провести чітку межу між учасниками цієї системи та технологічними партнерами Китаю.
«Бути частиною всього — означає не бути частиною нічого», — йдеться у проєкті американського листа, який цитує Reuters. У Вашингтоні наголошують, що приєднання до Pax Silica — не просто символічна участь у міжнародній організації, а певне зобов’язання, яке може бути несумісним з участю в конкуруючих структурах.
Водночас Reuters застерігає: поки йдеться саме про проєкт документа. Агентству не вдалося встановити, коли його планують розіслати країнам, а остаточний текст ще може змінитися. Тому говорити про вже висунутий формальний «ультиматум» наразі було б передчасно.
За що насправді борються США
Масштаб Pax Silica добре демонструє, чому ця історія виходить далеко за межі дипломатії.
Після саміту 2026 року кількість підписантів декларації Pax Silica сягнула 24. Серед них — США, Австралія, Фінляндія, Індія, Ізраїль, Японія, Норвегія, Катар, Південна Корея, Сінгапур, Швеція, Філіппіни, ОАЕ, Велика Британія, а також низка нових партнерів, включно з Німеччиною, Нідерландами та Казахстаном.
Ще ширшим є коло країн, які підтримали AI Opportunity Statement. За даними Держдепартаменту, до нього увійшли близько трьох десятків економік, серед яких Аргентина, Вірменія, Австралія, Бахрейн, Чилі, Данія, Естонія, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Казахстан, Нідерланди, Нова Зеландія, Польща, Португалія, Південна Корея, Туреччина, ОАЕ та Велика Британія.
Логіка США зрозуміла: сучасний штучний інтелект неможливо розвивати лише за допомогою алгоритмів.
Потрібні надпотужні чипи, величезні дата-центри, стабільне енергопостачання, критичні мінерали, високотехнологічне виробництво, фахівці та колосальні обчислювальні ресурси.
Контроль над цими ланцюгами стає таким самим стратегічним ресурсом, яким у попередні десятиліття були нафта, газ або транспортні маршрути.
Reuters зазначає, що, вимагаючи від партнерів визначитися, США сподіваються обмежити доступ Китаю до ресурсів, необхідних для створення дедалі потужніших систем ШІ, які можуть забезпечити не лише економічні, а й військові переваги.
Китай уже створив власну відповідь
Пекін тим часом будує альтернативну систему.
У липні в Шанхаї було офіційно створено World Artificial Intelligence Cooperation Organization — Всесвітню організацію співробітництва у сфері штучного інтелекту, або WAICO.
За інформацією Міністерства закордонних справ Китаю, угоду про створення організації підписали представники 29 держав. Штаб-квартира структури розташовуватиметься в Шанхаї. Серед країн-засновниць китайська сторона називає, зокрема, Казахстан, Лаос, Пакистан, Росію та Індонезію.
Сі Цзіньпін представив нову організацію як платформу для глобального управління штучним інтелектом і співробітництва, особливо з державами Глобального Півдня.
Пекін також пообіцяв протягом наступних п’яти років надати країнам, що розвиваються, 5 тисяч місць у програмах навчання та семінарах у сфері ШІ, а також створювати міжнародні центри співпраці з ASEAN, Африканським союзом, Лігою арабських держав, BRICS та іншими об’єднаннями.
Таким чином, США та Китай дедалі очевидніше формують не просто конкуруючі технологічні компанії, а дві міжнародні екосистеми.
І це принципова відмінність.
Казахстан опинився одразу у двох таборах
Найпоказовішим прикладом став Казахстан.
25 червня 2026 року Астана офіційно приєдналася до Pax Silica та AI Opportunity Partnership. Казахстанська влада пояснювала рішення можливістю залучити інвестиції, отримати технології та розвивати переробку критичних мінералів, високотехнологічне виробництво, дата-центри та власну ШІ-інфраструктуру.
А вже в липні представник Казахстану підписав у Шанхаї угоду про створення китайської WAICO.
Reuters називає Казахстан єдиною відомою на цей момент державою, яка приєдналася до обох ініціатив. Саме така ситуація і викликала занепокоєння Вашингтона.
Для Астани це зрозуміла зовнішньополітична стратегія: країна географічно розташована між Росією та Китаєм, одночасно намагаючись розширювати співпрацю із Заходом. Крім того, Казахстан володіє значними запасами ресурсів і хоче перейти від ролі постачальника сировини до виробництва технологічної продукції з високою доданою вартістю.
Але саме можливість такого балансування США тепер, схоже, прагнуть суттєво обмежити.
ШІ перетворюється на питання національної безпеки
Причина жорсткішого американського підходу полягає ще й у тому, що штучний інтелект дедалі менше сприймається лише як комерційна технологія.
Передові моделі можуть використовуватися для військового планування, розвідки, аналізу супутникових даних, кібероперацій, автономних систем, наукових досліджень та розроблення нових технологій.
Тому боротьба за ШІ фактично перетворюється на боротьбу за промислову та військово-технологічну перевагу наступних десятиліть.
Особливу роль відіграють напівпровідники. Без сучасних прискорювачів неможливо навчати найбільші моделі, а їхнє виробництво залежить від складного міжнародного ланцюга компаній, обладнання, матеріалів і технологій.
Pax Silica якраз і намагається об’єднати союзників США навколо такого ланцюга — від сировини до готової ШІ-інфраструктури.
Світ може розділитися на два технологічні блоки
Якщо Вашингтон реалізує підхід, описаний Reuters, наслідки можуть виявитися значно ширшими, ніж виключення окремих держав з однієї міжнародної ініціативи.
Перед країнами постане питання, чи можна надалі одночасно користуватися американськими технологіями, залучати китайські інвестиції, будувати дата-центри з різними партнерами та співпрацювати з обома технологічними екосистемами.
Для багатьох держав такий вибір буде складним. Китай є одним із найбільших торговельних партнерів світу та пропонує доступні технологічні рішення, тоді як США разом із союзниками контролюють значну частину найбільш передових технологій, необхідних для розвитку ШІ.
Саме тому нинішня суперечка може стати одним із перших етапів значно масштабнішого процесу — формування двох паралельних технологічних блоків із власними чипами, дата-центрами, моделями ШІ, стандартами безпеки та правилами обміну технологіями.
І якщо раніше держави могли намагатися співпрацювати одночасно з Вашингтоном і Пекіном, тепер США дають зрозуміти, що простір для такого маневру може скоротитися.
Поки американський лист залишається проєктом, тому остаточні правила гри ще не визначені. Однак сам факт появи документа демонструє важливий зсув: глобальна гонка штучного інтелекту дедалі більше перетворюється з конкуренції компаній на геополітичне протистояння держав. А наступним питанням стає вже не тільки те, хто створить найпотужніший ШІ, а й на чиєму боці опиниться решта світу.
