Позначка: курйоз

  • Бюрократичний курйоз: У Німеччині вчителька 17 років отримувала зарплату, перебуваючи на фальшивому лікарняному

    Бюрократичний курйоз: У Німеччині вчителька 17 років отримувала зарплату, перебуваючи на фальшивому лікарняному

    У Німеччині розгортається резонансний судовий процес проти 61-річної колишньої вчительки, яка майже 17 років не з’являлася на роботі через «хворобу», але продовжувала справно отримувати повну заробітну плату з державних коштів.

    За роки відсутності жінка отримала від держави близько 1 мільйона євро, паралельно ведучи приватний бізнес та активний спосіб життя.

    Деталі інциденту та хронологія подій:

    • Початок «лікарняного»: Жінка перестала виходити на роботу у навчальному закладі ще у 2009 році, регулярно надаючи медичні довідки про непрацездатність.
    • Системна помилка бюрократії: Коли у 2015 році в школі змінився керівник, новий директор навіть не здогадувався про існування такої співробітниці в штатному розписі — виплати нараховувалися автоматично через централізовану фінансову службу.
    • Паралельне життя: Перебуваючи на тривалому «лікарняному», ексвчителька заснувала власний успішний бізнес та активно займалася дайвінгом, регулярно здійснюючи занурення.

    Юридичні наслідки

    Схему було викрито лише після проведення глобальної аудиторської перевірки штатної чисельності та фінансових відомостей освітніх закладів регіону. Наразі жінці висунуто офіційні звинувачення в систематичному шахрайстві та підробці документів. Правоохоронці працюють над накладенням арешту на її майно для компенсації завданих державі збитків.

  • Зуби замість асфальту: у Кам’янському яму на дорозі «залатали» щелепами

    Зуби замість асфальту: у Кам’янському яму на дорозі «залатали» щелепами

    У Кам’янському на Дніпропетровщині з’явився, мабуть, один із найдивніших способів «ремонту» дороги. На вулиці 8 Березня місцеві мешканці засипали вибоїну гіпсовими зліпками зубів і щелеп, які зазвичай використовують стоматологи та зуботехнічні лабораторії.

    Фото незвичайної ями швидко розлетілося соцмережами. Користувачі жартують, що дорога тепер отримала «голлівудську усмішку», а сам ремонт виглядає радше як декорація до фільму жахів, ніж як звичайне латання асфальту.

    Втім, практичної користі від такого способу небагато. Стоматологічний гіпс хоч і твердий, але крихкий і погано переносить вологу. Після дощу або кількох проїздів важкого транспорту зліпки можуть почати руйнуватися, перетворюючись на білий пил та бруд.

    Зуби замість асфальту: у Кам’янському яму на дорозі «залатали» щелепами

    Є й інший ризик: уламки можуть розсипатися по проїжджій частині, а мокрий гіпс зробити ділянку слизькою. Тому водіям радять проїжджати це місце обережно.

    До слова, проблеми з дорожнім покриттям у Кам’янському виникали й раніше. Наприкінці вересня у центрі міста на проспекті Свободи утворилося небезпечне провалля біля пішохідної зони.

    А от «зубний ремонт» на вулиці 8 Березня вже став місцевою сенсацією. Хто саме приніс стоматологічні зліпки та чи планують комунальні служби нормально відремонтувати цю ділянку дороги, поки не повідомляється.

  • Голлівуд у Казані: обличчя Марго Роббі несподівано використали на паспортному контролі в РФ

    Голлівуд у Казані: обличчя Марго Роббі несподівано використали на паспортному контролі в РФ

    Поки російська пропаганда гучно заявляє про «імпортозаміщення» та повну відмову від західного продукту, реальність російських регіонів демонструє дещо іншу картину. Голлівудська акторка Марго Роббі тепер «зустрічає» та бажає щасливої дороги мандрівникам у міжнародному аеропорту Казані.

    Несанкціоноване камео голлівудської зірки

    Зірку фільмів «Барбі» та «Вовк з Волл-стріт» помітили на інформаційних та рекламних моніторах безпосередньо перед зоною паспортного контролю казанського летовища. Її портрет використали для оформлення офіційних навігаційних чи вітальних екранів.

    Цей курйозний випадок одразу викликав хвилю обговорень у мережі, адже важко уявити, що номінантка на «Оскар» давала офіційний дозвіл на використання свого обличчя для промоції інфраструктури російського міського аеропорту в умовах міжнародних санкцій та ізоляції.

    Схоже, на фоні дефіциту легального контенту та ліцензованих візуальних матеріалів російські дизайнери та комунальники просто скористалися першою-ліпшою ефектною картинкою з пошукових систем, вкотре продемонструвавши звичку ігнорувати авторські права західних зірок.

     

  • «Шекспір після важкого понеділка»: новий пам’ятник у Полтаві миттєво став мемом

    «Шекспір після важкого понеділка»: новий пам’ятник у Полтаві миттєво став мемом

    У Полтаві відкрили пам’ятник Вільяму Шекспіру, який майже одразу після появи став героєм соцмереж. Погруддя англійського драматурга встановили 2 вересня у Ботанічному саду Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. За словами ініціаторів, це перший в Україні монумент, присвячений Шекспіру.

    Втім, увагу користувачів привернув не лише сам факт появи пам’ятника, а й його зовнішній вигляд. У соцмережах почали жартувати, що скульптура мало нагадує звичні портрети автора «Гамлета» та «Ромео і Джульєтти». Дехто побачив у погрудді риси голлівудського актора Джека Ніколсона, інші — зовсім інших відомих людей.

    Через вираз обличчя скульптури у мережі з’явилися жарти на кшталт «Шекспір після важкого понеділка» та порівняння з типовим виразом обличчя людини, яка вже надто багато бачила в житті. Саме ця незворушна і дещо втомлена міміка зробила пам’ятник вірусним далеко за межами Полтави.

    Автором роботи став полтавський скульптор Ярослав Шкарупа. Він пояснював, що створювати образ Шекспіра було непросто, адже достеменно невідомо, який вигляд драматург мав за життя. Для роботи майстер використав кілька різних зображень письменника — у деяких повідомленнях ідеться про п’ять ескізів.

    «Шекспір після важкого понеділка»: новий пам’ятник у Полтаві миттєво став мемом

    Саму скульптуру, за словами автора, він створив приблизно за сім днів. Шкарупа також жартував, що зазвичай отримує значно простіші замовлення — декоративні фігурки на кшталт гномів, ящірок чи слоників, тому робота над образом Шекспіра стала для нього незвичним проєктом.

    Ідея встановити пам’ятник англійському драматургу виникла значно раніше. Ініціаторкою проєкту стала доцентка кафедри романо-германської філології Наталія Криницька. За її словами, задум з’явився ще у 2010 році, тобто шлях від ідеї до відкриття тривав понад 15 років.

    Пам’ятник встановили не випадково саме в ботанічному саду університету. Там облаштований так званий Шекспірівський сад — простір, пов’язаний із творчістю драматурга. Поруч із погруддям також встановили сонячний годинник.

    Організатори наголошують, що проєкт має не лише декоративну, а й культурну та іміджеву мету. Ідея полягала в тому, щоб створити у Полтаві нову точку тяжіння для студентів, туристів і містян, а також нагадати про значення Шекспіра для світової культури.

    Однак поки що саме гумористичний ефект виявився найсильнішим. Після оприлюднення перших фотографій користувачі соцмереж почали активно створювати меми та шукати, на кого ще схожа скульптура.

     

    Переглянути в Threads

     

    Одні порівнюють погруддя з Джеком Ніколсоном, інші бачать у ньому радше суворого героя старого кіно, ніж англійського драматурга XVI–XVII століть. У коментарях також жартують, що автору вдалося передати не стільки конкретного Шекспіра, скільки «збірний образ людини, яка пережила дуже складний тиждень».

    Такий ефект частково пояснюється і тим, що зовнішність самого Шекспіра досі є предметом дискусій. Не існує фотографій чи абсолютно достовірного реалістичного портрета, зробленого з натури в сучасному розумінні. Саме тому художники та скульптори часто спираються на кілька історичних зображень, кожне з яких дещо відрізняється.

    Тож полтавський автор фактично створив власну інтерпретацію образу драматурга. І хоча вона виявилася далекою від того Шекспіра, якого більшість людей звикла бачити в підручниках, саме це й забезпечило скульптурі несподівану популярність.

    За лічені дні новий монумент став одним із найбільш обговорюваних об’єктів міста. Фото погруддя поширюють у Threads, Facebook та інших соцмережах, а користувачі вигадують нові порівняння та підписи.

    У підсумку Полтава отримала не просто пам’ятник Шекспіру, а вже фактично локальний мем. І якщо метою проєкту було привернути увагу до Шекспірівського саду та зробити його впізнаванішим, то перші результати перевершили очікування — щоправда, дещо неочікуваним шляхом.

  • Путін говорив — Пєсков спав: курйозне відео із саміту ШОС розлетілося мережею

    Путін говорив — Пєсков спав: курйозне відео із саміту ШОС розлетілося мережею

    Речник Кремля Дмитро Пєсков став героєм курйозного епізоду на саміті Шанхайської організації співробітництва у Бішкеку. Під час виступу Володимира Путіна камери зафіксували Пєскова із заплющеними очима — він сидів позаду російського лідера і виглядав так, ніби задрімав просто посеред засідання. Короткий фрагмент швидко розійшовся соцмережами та став приводом для жартів.

    На кадрах Путін продовжує промову перед учасниками саміту, тоді як Пєсков сидить зі складеними руками та заплющеними очима. Польське видання Fakt, яке також звернуло увагу на відео, уточнює, що речник Кремля перебував за кілька рядів від Путіна. Водночас із самого короткого відеофрагмента неможливо достеменно встановити, чи Пєсков справді спав, тому коректніше говорити, що він виглядав так, ніби задрімав.

    Епізод стався під час саміту ШОС у столиці Киргизстану Бішкеку. Зустрічі відбувалися 31 серпня та 1 вересня і були присвячені, зокрема, 25-річчю організації. У заходах брали участь лідери держав-членів ШОС, серед яких Росія, Китай, Індія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Пакистан, Іран та Білорусь.

    Сам Путін у виступі приділив значну частину уваги розвитку організації. Він заявив, що за чверть століття ШОС нібито стала одним із «самостійних і впливових центрів» так званого багатополярного світу. За словами російського лідера, країни організації охоплюють майже половину населення планети та понад третину світового ВВП.

    Однак у соцмережах увагу частини користувачів привернули не геополітичні заяви Путіна, а саме поведінка його прессекретаря. Відео з Пєсковим почали поширювати різні акаунти, супроводжуючи його іронічними коментарями про тривалі виступи російського лідера. Про те, що запис набув розголосу саме як курйозний момент із саміту, написали одразу кілька європейських та українських медіа.

    Користувачі, зокрема, жартували, що тепер нібито зрозуміло, чому речник Кремля так часто відповідає журналістам, що Кремлю про щось «невідомо». Інші згадували багаторічну роботу Пєскова поруч із Путіним та численні тривалі промови російського лідера.

    Сам Пєсков публічно курйозний епізод наразі не коментував.

    Водночас відео не варто трактувати як свідчення будь-якого політичного конфлікту всередині Кремля. Запис демонструє лише короткий момент, коли Пєсков сидить із заплющеними очима. Підтверджень того, що його поведінка мала будь-який політичний підтекст, немає.

    Саміт ШОС цього року проходив на тлі російської війни проти України та спроб Москви демонструвати збереження міжнародних партнерств поза західним світом. У Бішкеку Путін проводив і двосторонні переговори з низкою іноземних лідерів. Associated Press зазначало, що серед ключових учасників зустрічі були голова КНР Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді.

    Шанхайську організацію співробітництва створили у 2001 році Росія, Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан. Пізніше до неї приєдналися Індія та Пакистан, у 2023 році — Іран, а у 2024-му — Білорусь. Нині ШОС об’єднує десять держав.

    Проте після саміту однією з найбільш обговорюваних сцен стала зовсім не офіційна частина переговорів. Поки Путін розповідав про 25-річний шлях ШОС і новий «багатополярний світ», його багаторічний речник потрапив у кадр із заплющеними очима — і саме цей момент дав соцмережам новий привід для іронії.

  • Путін знову осоромився на публіці: президент РФ вкотре не зміг вимовити ім’я Токаєва

    Путін знову осоромився на публіці: президент РФ вкотре не зміг вимовити ім’я Токаєва

    Президент Росії Володимир Путін під час офіційного виступу в Казахстані знову припустився дивної помилки, намагаючись вимовити ім’я президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Курйозний момент потрапив на відео та швидко розлетівся соцмережами й медіа, де користувачі вже жартують, що очільник Кремля систематично не може запам’ятати ім’я одного зі своїх ключових союзників у Центральній Азії.

    Інцидент стався 28 травня під час виступу Путіна після засідання Вищої Євразійської економічної ради в Астані. Російський президент дякував казахстанському колезі за прийом та організацію зустрічі, однак у черговий раз перекрутив його ім’я та по батькові.

    На оприлюднених кадрах чути, як Путін вимовляє щось схоже на «Саржан Кемелевич», «Вахтанг Кемелевич» або іншу спотворену версію імені Касим-Жомарта Кемелевича Токаєва. При цьому президент РФ навіть не спробував виправити помилку і продовжив виступ так, ніби нічого не сталося.

    Відео миттєво викликало хвилю обговорень у соцмережах. Користувачі нагадали, що це далеко не перший випадок, коли Путін не може правильно звернутися до президента Казахстану.

    Раніше російський лідер уже називав Токаєва «Кемел Жомартовичем», «Касим Жомартовичем Кемеловичем» та іншими дивними варіантами. Один із найвідоміших інцидентів стався ще у 2022 році під час зустрічі у Санкт-Петербурзі, коли Путін також переплутав ім’я казахстанського президента прямо перед камерами.

    Після нової помилки в мережі почали активно обговорювати, чому глава Кремля роками не може запам’ятати ім’я одного з найближчих партнерів Росії у регіоні. Частина користувачів пояснює це звичайною неуважністю, інші ж звертають увагу на дедалі помітніші проблеми Путіна з мовленням та концентрацією.

    Останніми місяцями у соцмережах неодноразово аналізували дивну поведінку російського президента під час публічних виступів. Зокрема, у травні широкий резонанс викликали кадри з російських урочистостей, де Путін дуже мляво та нерозбірливо тричі вигукнув «Ура», що породило нові дискусії про його фізичний стан.

    Водночас нинішній візит Путіна до Казахстану мав важливе політичне значення. За інформацією російських державних медіа, Москва та Астана підписали документ про «сім основ стратегічного союзництва». Крім того, Росія домовилася про будівництво атомної електростанції у Казахстані.

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час переговорів заявив про важливість співпраці з Росією та назвав РФ одним із ключових економічних партнерів країни. За його словами, Москва продовжує відігравати значну роль у регіональних та глобальних процесах.

    Путін зі свого боку заявив, що Росія готова допомогти Казахстану не лише з будівництвом АЕС, а й із формуванням цілої «атомної галузі». Також російський президент висловив сподівання, що товарообіг між двома країнами найближчим часом перевищить 30 млрд доларів.

    Окрему увагу журналісти звернули й на безпекові заходи під час поїздки Путіна до Астани. У мережі з’явилися кадри його кортежу, оснащеного додатковими системами захисту від дронів. Російські та західні аналітики пов’язують це з побоюваннями Кремля щодо атак безпілотників навіть за межами РФ.

    Крім того, західні ЗМІ раніше повідомляли, що пересування Путіна дедалі жорсткіше контролює Федеральна служба охорони РФ. За даними розвідок, маршрути поїздок президента Росії ретельно приховуються, а місця перебування охороняються з безпрецедентними заходами безпеки.

    На тлі війни проти України Казахстан намагається зберігати баланс між співпрацею з Росією та розвитком відносин із Китаєм, ЄС і Туреччиною. Токаєв неодноразово демонстрував певну дистанцію щодо кремлівської політики, зокрема публічно заявляв про невизнання так званих «ЛДНР».

    Попри це, Казахстан залишається важливим партнером Москви в межах Євразійського економічного союзу та Організації договору про колективну безпеку.

    Новий курйоз із іменем Токаєва лише додав уваги до візиту Путіна в Астану, який і без того проходив на тлі напруженої міжнародної ситуації та активних дискусій про майбутнє впливу Росії у Центральній Азії.

  • У Волошках чоловік поцупив євро і гривні, і одразу їх загубив

    У Волошках чоловік поцупив євро і гривні, і одразу їх загубив

    У селі Волошки на Рівненщині сталася курйозна, але водночас кримінальна подія: 38-річний місцевий мешканець вкрав у знайомого гаманець із великою сумою грошей, а потім загубив викрадене.

    За даними поліції, 19 липня до правоохоронців звернувся 56-річний житель Рівного. Він повідомив, що біля місцевого магазину в селі Волошки з його незамкненого автомобіля було викрадено гаманець, у якому знаходилися 1500 євро та 1000 гривень — загалом понад 70 тисяч гривень.

    Як встановили слідчі, крадіжку скоїв знайомий потерпілого, з яким вони напередодні разом розпивали алкогольні напої. Чоловік скористався моментом, коли ніхто не звертав на нього уваги, та витягнув гаманець з автівки. Після цього зловмисник вийняв з нього кошти, а порожнє портмоне залишив поруч із машиною. Його згодом знайшли поліцейські.

    Проте, як з’ясувалося, здобич довго в руках крадія не затрималася. Уже того ж дня він загубив гроші. Чи то через алкоголь, чи то через необережність — сума зникла безслідно. Правоохоронці не змогли знайти викрадені кошти, а сам фігурант їх місцезнаходження не пам’ятає.

    Слідство кваліфікує інцидент як крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України). Чоловікові загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі. Наразі вирішується питання про оголошення підозри та обрання запобіжного заходу.