Позначка: Кишинів

  • Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Президентка Молдови Мая Санду підписала указ про припинення громадянства для двох уродженців України. Відповідний документ уже оприлюднили на офіційному сайті глави держави. Рішення стало черговим кроком молдовської влади на тлі посилення напруги навколо невизнаного Придністров’я та зростання безпекових ризиків у регіоні.

    Згідно з указом, громадянства Молдови позбавили Валерія Кніщука та Віталія Морля. У документі не уточнюється, які саме підстави стали причиною такого рішення. Водночас у Молдові подібні укази часто пов’язують із питаннями національної безпеки, наявністю іншого громадянства, участю в діяльності, яка суперечить інтересам держави, або отриманням паспорта на підставі неправдивих даних.

    Офіційний Кишинів наразі не оприлюднив додаткових деталей щодо двох уродженців України. Указ має стандартний формат і лише констатує факт припинення громадянства відповідно до чинного законодавства Молдови.

    Це вже не перший подібний крок з боку влади Молдови за останні тижні. Ще 25 травня Мая Санду підписала окремий указ про позбавлення громадянства п’ятьох осіб, які проживали на території невизнаного Придністров’я. Тоді молдовські медіа та експерти звернули увагу, що рішення ухвалили на тлі посилення безпекової риторики Росії щодо регіону.

    У Кишиневі дедалі частіше наголошують, що Придністров’я залишається одним із ключових факторів ризику для національної безпеки Молдови. Самопроголошена “Придністровська Молдавська Республіка”, яка контролює частину території на лівому березі Дністра, не визнається міжнародною спільнотою і офіційно вважається частиною Молдови.

    На території Придністров’я досі перебуває російський військовий контингент, а Москва роками підтримує регіон політично, економічно та військово. Після початку повномасштабної війни РФ проти України питання безпеки навколо Придністров’я стало ще більш чутливим як для Кишинева, так і для Києва.

    Регіон має спільний кордон з Україною, а українська влада неодноразово попереджала про ризики провокацій або використання території Придністров’я у гібридних операціях Росії.

    Додаткову напругу спричинили нещодавні рішення Кремля щодо мешканців невизнаної республіки. У травні президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів Придністров’я.

    У Москві пояснили це “необхідністю підтримки співвітчизників”, однак у Молдові таку ініціативу сприйняли як ще один інструмент посилення російського впливу у регіоні.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше вже критикувала дії Кремля навколо Придністров’я. Вона заявляла, що Росія намагається використовувати регіон як важіль тиску на Молдову та перешкоджати європейській інтеграції країни.

    Останні рішення про припинення громадянства експерти також розглядають у ширшому контексті посилення контролю над питаннями безпеки. Після початку великої війни в Україні Молдова активізувала перевірки щодо осіб, які можуть бути пов’язані з проросійськими структурами, незаконними схемами отримання документів або діяльністю, що загрожує державним інтересам.

    Водночас офіційний Кишинів намагається уникати різких формулювань, аби не провокувати додаткове загострення з Москвою чи Придністров’ям.

    Окрему увагу до теми привернув і той факт, що новий указ стосується саме уродженців України. Утім наразі немає жодних офіційних заяв про те, що рішення було ухвалене через їхнє українське походження чи зв’язки з Україною.

    У молдовському законодавстві передбачено кілька підстав для припинення громадянства. Серед них — добровільна відмова, служба в іноземних військах без дозволу держави, загроза національній безпеці або отримання паспорта незаконним шляхом.

    На цьому тлі Молдова продовжує зміцнювати співпрацю з Європейським Союзом та партнерами у сфері безпеки. Після російського вторгнення в Україну країна різко посилила заходи контролю на кордонах, активізувала боротьбу з проросійськими мережами впливу та збільшила фінансування оборонного сектору.

    Європейські партнери неодноразово заявляли, що Молдова залишається однією з потенційних цілей російського гібридного впливу. Особливу увагу при цьому приділяють саме Придністров’ю, де Москва зберігає політичну та військову присутність.

    Нагадаємо, у 2022–2025 роках у регіоні неодноразово фіксували дивні інциденти — вибухи, атаки на адміністративні будівлі та повідомлення про нібито “теракти”. У Кишиневі та Києві тоді припускали, що подібні події могли бути елементом інформаційних або гібридних операцій для дестабілізації ситуації.

    Наразі влада Молдови не повідомляє, чи можуть бути нові рішення про позбавлення громадянства в найближчий час. Водночас аналітики припускають, що Кишинів продовжить жорсткіше реагувати на будь-які ризики, пов’язані з Придністров’ям, російським впливом та питаннями безпеки.

  • Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Президентка Молдови Мая Санду заявила, що указ російського керівництва про спрощене надання громадянства РФ мешканцям невизнаного Придністровського регіону може бути використаний як інструмент для потенційної мобілізації населення на війну проти України. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на коментарі глави молдовської держави та її оцінку безпекових ризиків у регіоні.

    За словами Санду, подібні рішення можуть мати не лише адміністративний, а й військово-політичний вимір, оскільки спрощене надання громадянства РФ створює потенційну базу для розширення мобілізаційного ресурсу Росії. Вона наголосила, що в умовах триваючої війни Росії проти України будь-які механізми масової паспортизації можуть розглядатися як інструмент впливу та тиску, зокрема на населення Придністров’я.

    Мая Санду припустила, що одна з можливих цілей таких дій — посилення можливостей Росії у комплектуванні особового складу для подальшого використання у війні проти України. Вона зазначила, що Кремль може прагнути отримати додаткові людські ресурси через формальне розширення кола своїх громадян у регіонах, які не перебувають під прямим контролем міжнародно визнаних державних інституцій.

    Окремо президентка Молдови звернула увагу на те, що після початку повномасштабної війни значна частина мешканців Придністров’я зробила вибір на користь громадянства Молдови. За її словами, це пояснюється прагненням людей забезпечити більший рівень безпеки та правового захисту в умовах нестабільної ситуації в регіоні. Водночас нові кроки Росії у сфері громадянства можуть змінити цю динаміку та створити додатковий політичний тиск на населення.

    Санду також розглянула ширший геополітичний контекст, у якому може розгортатися ця ситуація. Вона припустила, що Москва може використовувати питання Придністров’я як елемент ширшої стратегії впливу на Молдову, зокрема у контексті її курсу на європейську інтеграцію та поступову реінтеграцію непідконтрольного регіону. На її думку, подібні дії можуть бути спрямовані на створення додаткових важелів тиску як на Кишинів, так і на міжнародних партнерів країни.

    Водночас президентка Молдови наголосила, що питання можливого вступу країни до Європейського Союзу не може бути предметом зовнішнього блокування. Вона підкреслила, що рішення щодо членства ухвалює виключно ЄС, а не інші держави, і Росія не має формального впливу на цей процес.

    Йдеться про нещодавній указ російського керівництва, яким спрощується процедура отримання громадянства РФ для жителів Придністров’я. Після його ухвалення тема знову привернула увагу міжнародних спостерігачів, оскільки регіон уже тривалий час перебуває у стані невизначеного політичного статусу та фактично контролюється проросійськими структурами.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський доручив встановити оперативні контакти з молдовською стороною для координації дій та оцінки потенційних ризиків. У Києві розглядають ситуацію як ще один елемент ширшої безпекової динаміки у регіоні, пов’язаної з війною Росії проти України та впливом на сусідні держави.

    Експерти з питань безпеки зазначають, що Придністровський регіон залишається одним із найбільш чутливих вузлів у східноєвропейській геополітиці. Його невизначений статус, присутність російських військових та політична залежність від Москви створюють умови, за яких будь-які зміни у громадянській або правовій політиці можуть мати ширші наслідки, ніж суто адміністративні.

    Офіційний Кишинів, зі свого боку, продовжує курс на політико-дипломатичне врегулювання та поступову реінтеграцію регіону. Водночас влада Молдови підкреслює, що всі процеси мають відбуватися мирним шляхом, без ескалації конфлікту та з урахуванням міжнародного права.

  • Бельгія підтримала створення Спецтрибуналу проти РФ за агресію

    Бельгія підтримала створення Спецтрибуналу проти РФ за агресію

    Бельгія офіційно оголосила про намір приєднатися до Розширеної часткової угоди щодо створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Бельгії на платформі X.

    Таким чином Бельгія стане 24-ю державою, яка підтримала участь у формуванні міжнародного механізму, покликаного притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво Росії за рішення про початок повномасштабної війни проти України.

    Йдеться про правову ініціативу, яка передбачає створення окремого міжнародного трибуналу для розслідування саме злочину агресії — тобто факту ухвалення та реалізації рішення про вторгнення в іншу державу, що відрізняється від воєнних злочинів або злочинів проти людяності, які розглядаються іншими міжнародними механізмами.

    За даними української дипломатії, питання створення трибуналу розглядається як один із ключових елементів довгострокового механізму притягнення Росії до відповідальності. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше повідомляв, що наступним важливим етапом стане голосування на засіданні Комітету міністрів Ради Європи, яке заплановане на 14–15 травня у Кишиневі.

    Саме там країни-учасниці мають розглянути та, ймовірно, затвердити подальші кроки щодо формалізації правової основи трибуналу. У разі позитивного рішення розпочнеться процес юридичного оформлення структури та визначення її повноважень.

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе раніше заявляв, що найближчим часом можуть з’явитися “важливі можливості” для просування механізмів притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України. У дипломатичних колах ці заяви розглядають як сигнал про наближення політичного консенсусу щодо запуску трибуналу.

    Рада Європи відіграє ключову роль у координації процесу, оскільки саме на її платформі формується юридична рамка майбутнього міжнародного судового механізму.

    Ініціатива створення Спеціального трибуналу була розроблена після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Його головна мета — заповнити юридичну прогалину в міжнародному праві, яка ускладнює переслідування найвищого політичного керівництва держави за сам факт розв’язання агресивної війни.

    На відміну від Міжнародного кримінального суду, який розглядає воєнні злочини, трибунал має зосередитися саме на відповідальності за ухвалення рішення про агресію, що може охоплювати керівництво держави найвищого рівня.

    Україна разом із партнерами з ЄС та Ради Європи послідовно просуває створення цього механізму як частину ширшої системи міжнародної відповідальності за війну. Київ наголошує, що без спеціального трибуналу неможливо повноцінно юридично оцінити рішення про початок агресії та притягнути до відповідальності осіб, які його ухвалили.

    В Офісі президента України зазначають, що процес створення трибуналу передбачає кілька етапів — від політичного погодження до формування юридичної бази, фінансування та визначення місця роботи майбутньої інституції.

    Приєднання Бельгії посилює коаліцію країн, які підтримують створення трибуналу, та демонструє поступове розширення міжнародної підтримки ініціативи. Очікується, що під час травневого засідання у Кишиневі можуть бути ухвалені рішення, які фактично переведуть проєкт із політичного рівня до етапу практичного запуску.

    Таким чином, найближчі тижні можуть стати визначальними для формування першого в історії спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії, пов’язаного з війною проти України.

  • Спецтрибунал для РФ вже на фінішній прямій — угоду можуть схвалити у травні

    Спецтрибунал для РФ вже на фінішній прямій — угоду можуть схвалити у травні

    Україна разом із міжнародними партнерами наблизилася до запуску спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Схвалення ключової угоди може відбутися вже 14–15 травня під час засідання Комітету міністрів Рада Європи у Кишинів. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За його словами, вирішальним кроком стало приєднання до угоди Польща та Ісландія. Завдяки цьому кількість держав, які підтримали ініціативу, досягла 17 — це мінімальний юридичний поріг, необхідний для винесення документа на голосування в межах Ради Європи. Таким чином, країни-учасниці зобов’язані перейти до наступного етапу — офіційного розгляду та ухвалення рішення.

    Йдеться про так звану розширену часткову угоду (Expanded Partial Agreement), яка передбачає створення керівного комітету майбутнього трибуналу. Саме цей орган відповідатиме за практичну організацію роботи інституції, включно з формуванням структури, процедур та кадрового складу. У разі схвалення угоди в травні процес створення трибуналу може перейти в практичну фазу вже найближчими місяцями.

    Як наголосив Сибіга, підготовка трибуналу відбувалася у прискореному темпі. Менше ніж рік тому — 9 травня 2025 року — під час зустрічі міністрів закордонних справ у Львів було ухвалено політичне рішення про необхідність створення такого механізму. Відтоді Україна разом із партнерами працювала над формуванням правової бази, узгодженням формату трибуналу та залученням необхідної кількості держав.

    До процесу вже долучилися або заявили про готовність долучитися низка європейських країн, зокрема Німеччина, Велика Британія, Швеція, Латвія та інші держави. Водночас триває робота із залучення ширшої міжнародної підтримки — Україна прагне, щоб до трибуналу приєдналися країни не лише Європи, а й інших регіонів світу. Це має забезпечити глобальну легітимність майбутнього органу.

    Окрему роль у процесі відіграє Європейський Союз, який розглядає можливість участі у створенні трибуналу як інституційний партнер. Крім того, ЄС уже надав фінансову підтримку для підготовчого етапу, що дозволило прискорити роботу над юридичними та організаційними аспектами.

    Створення спеціального трибуналу має на меті притягнення до відповідальності вищого політичного та військового керівництва Російської Федерації за злочин агресії проти України. Це окрема категорія міжнародного злочину, яка не повною мірою охоплюється юрисдикцією Міжнародний кримінальний суд. Саме тому Україна та її партнери ініціювали створення окремого механізму, який зможе розглядати такі справи.

    Водночас експерти звертають увагу, що навіть після створення трибуналу процес притягнення до відповідальності може бути складним і тривалим. Зокрема, питання імунітету чинних посадових осіб, таких як Володимир Путін, залишається юридично чутливим. За чинною міжнародною практикою, винесення вироку щодо глави держави можливе лише після втрати ним посади або за наявності спеціальних міжнародно-правових механізмів.

    Попри це, українська сторона розглядає створення трибуналу як принципово важливий крок у забезпеченні міжнародної відповідальності та відновленні справедливості. За словами Сибіги, це також стане сигналом для всього світу про невідворотність покарання за агресію.

    Очікується, що у разі позитивного рішення у травні країни-учасниці зможуть оперативно перейти до запуску інституційної структури трибуналу. Водночас Україна продовжить дипломатичну роботу для розширення кола держав, які підтримають ініціативу, що має зміцнити її політичну вагу та ефективність у майбутньому.