Uanews.life

Позначка: Київпастранс

  • Собівартість у рази вища за тариф: у КМДА назвали реальну ціну поїздки в транспорті Києва

    Собівартість у рази вища за тариф: у КМДА назвали реальну ціну поїздки в транспорті Києва

    У Києві фактична вартість перевезення пасажирів у громадському транспорті значно перевищує нинішній тариф. За офіційними даними міської влади, у 2025 році собівартість однієї поїздки в метро становила 43,68 грн, тоді як у наземному транспорті — 23,20 грн. Водночас кияни наразі платять лише 8 грн за проїзд.

    Таку різницю пояснюють особливостями розрахунку витрат і різною структурою фінансування транспортних підприємств. У міській адміністрації зазначають, що для метрополітену та наземного транспорту застосовуються різні нормативні підходи, що безпосередньо впливає на підсумкові цифри.

    Зокрема, у розрахунках для наземного транспорту використовуються методичні рекомендації щодо формування тарифів на міські перевезення. Водночас частина витрат, пов’язаних із оновленням рухомого складу, не завжди враховується повною мірою. Йдеться про транспорт і інфраструктуру, які були придбані або модернізовані за кошти міського бюджету.

    У випадку з метро ситуація інша. Там амортизація — тобто зношення інфраструктури та рухомого складу — повністю включається до собівартості. Більше того, вона розглядається як джерело фінансування майбутніх інвестицій. Саме через це витрати у підземному транспорті виглядають значно вищими.

    У 2025 році обсяг амортизації у метрополітені зріс до понад 6 млрд грн, що суттєво більше, ніж роком раніше. Це пов’язано, зокрема, з переоцінкою вартості рухомого складу та інфраструктури. Для наземного транспорту аналогічний показник становив близько 1,7 млрд грн.

    У міській владі підкреслюють, що амортизація є ключовим елементом собівартості, оскільки дозволяє планувати оновлення транспорту, ремонт інфраструктури та підтримання системи в робочому стані. Без урахування цих витрат неможливо сформувати реалістичну економічну модель функціонування транспорту.

    Водночас різниця між реальними витратами та тарифом покривається за рахунок бюджету міста. Фактично це означає, що значну частину вартості перевезень компенсує громада через податки. Така модель дозволяє утримувати доступні ціни на проїзд, але створює додаткове навантаження на фінанси міста.

    Експерти зазначають, що подібна ситуація характерна для більшості великих міст, де громадський транспорт є соціальною послугою. Його головна функція — забезпечити мобільність населення, а не отримання прибутку. Саме тому тарифи часто не відповідають реальній вартості перевезень.

    Разом з тим, постійне зростання витрат ставить перед містом питання про баланс між доступністю і фінансовою стійкістю транспортної системи. Збільшення вартості електроенергії, пального, обслуговування та ремонту техніки поступово підвищує загальну собівартість перевезень.

    Окремим фактором є зношеність інфраструктури. Метрополітен і наземний транспорт потребують регулярного оновлення, модернізації та капітальних ремонтів. Це потребує значних інвестицій, які також закладаються у фінансові розрахунки.

    У міській адміністрації також звернули увагу на альтернативні оцінки вартості перевезень, які іноді з’являються у публічному просторі. Там зазначають, що такі розрахунки можуть базуватися на неповних або незатверджених методиках і не враховувати всі витрати.

    На тлі цих даних питання тарифів залишається відкритим. З одного боку, підвищення вартості проїзду могло б зменшити навантаження на бюджет, з іншого — це створить додатковий фінансовий тиск на пасажирів.

    Транспортна система Києва працює у складному балансі між економічною реальністю і соціальною функцією. Фактична вартість поїздки вже зараз у кілька разів перевищує тариф, і ця різниця є одним із ключових викликів для міської влади у найближчі роки.

  • Пів року обмежень у Києві: на Броварському проспекті стартує масштабний ремонт

    Пів року обмежень у Києві: на Броварському проспекті стартує масштабний ремонт

    У Києві із 25 квітня запровадять тривалі обмеження руху транспорту та пішоходів на Броварському проспекті. Вони триватимуть до 30 листопада та пов’язані з початком капітального ремонту шляхопроводу поблизу станції метро Чернігівська. Про це повідомили в Київській міській раді.

    За інформацією міської влади, ремонт охопить один із важливих транспортних вузлів столиці — ділянку на перетині Броварського проспекту з вулицею Миропільською та Святошино-Броварською лінією метрополітену. Сам шляхопровід на час виконання робіт буде повністю закритий для руху.

    У зв’язку з цим у районі змінять організацію дорожнього руху. Водіям доведеться користуватися об’їзними маршрутами, які будуть визначені додатково. Також обмеження торкнуться пішоходів — для них облаштують альтернативні маршрути пересування.

    У Київавтодор зазначають, що капітальний ремонт є необхідним через технічний стан конструкцій шляхопроводу. Подібні об’єкти потребують регулярного оновлення, адже щодня витримують значне транспортне навантаження.

    Окрему увагу приділять роботі громадського транспорту. У комунальному підприємстві Київпастранс повідомили, що на період ремонту запровадять тимчасові маршрути, щоб забезпечити безперебійне сполучення між районами міста.

    Міська влада закликає водіїв і пасажирів заздалегідь планувати свої поїздки, враховуючи можливі затори та зміни в русі. Очікується, що обмеження можуть суттєво вплинути на транспортну ситуацію в лівобережній частині столиці, особливо у години пік.

    Броварський проспект є однією з ключових магістралей Києва, яка з’єднує центр міста з житловими масивами та виїздом у напрямку Броварів. Через це будь-які обмеження на цій ділянці традиційно викликають значні зміни в транспортних потоках.

    Ремонт шляхопроводу передбачає комплексні роботи, включно з оновленням конструкцій, дорожнього покриття, а також інженерних мереж. Це має підвищити безпеку руху та продовжити термін експлуатації об’єкта.

    Нагадаємо, що в Україні триває активний сезон дорожніх робіт. Зокрема, з початку весни розпочалися ямкові ремонти на міжнародних і національних трасах, включно з прифронтовими регіонами. Влада планує завершити основні роботи на ключових магістралях до початку літа.

    Обмеження на Броварському проспекті є частиною ширшої програми оновлення дорожньої інфраструктури. Попри тимчасові незручності, у довгостроковій перспективі це має покращити якість транспортного сполучення в столиці.

  • «Київпастранс» переплатив 47 млн грн за електроенергію: прокуратура викрила схему

    «Київпастранс» переплатив 47 млн грн за електроенергію: прокуратура викрила схему

    У Києві викрито масштабну схему привласнення коштів комунального підприємства «Київпастранс». За даними прокуратури міста, генеральному директору приватного товариства, яке постачало електроенергію підприємству, повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними грошима на суму понад 47 мільйонів гривень.

    Як повідомляє Подільська окружна прокуратура столиці, наприкінці 2022 року між КП «Київпастранс» та приватною компанією було укладено договір на постачання електроенергії. Відповідно до умов угоди, постачальник мав щомісячно інформувати комунальне підприємство про зміни ціни на ринку електроенергії та корегувати вартість відповідно до цих змін.

    Однак, попри суттєве зниження цін на електроенергію у 2023–2024 роках, компанія продовжувала виставляти рахунки за завищеними тарифами. У результаті КП «Київпастранс» переплатило понад 47 мільйонів гривень.

    Слідство встановило, що така схема стала можливою не лише через дії постачальника, а й через службову недбалість посадових осіб комунального підприємства. Раніше підозру в службовій недбалості було вручено колишній начальниці управління «Київпастрансу», до обов’язків якої входив моніторинг цін на електроенергію та реагування на їх зміну.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї схеми та встановлюють остаточний розмір збитків, завданих бюджету столиці.

  • Київрада втретє змінила бюджет-2025 — збільшила дефіцит до 15 млрд грн

    Київрада втретє змінила бюджет-2025 — збільшила дефіцит до 15 млрд грн

    Як повідомляють журналісти «КВ», 9 жовтня 2025 року Київрада втретє в цьому році внесла зміни до бюджету міста на 2025 рік та відкоригувала Програму економічного і соціального розвитку (ПЕСР) у частині видатків на поточний рік.

    За новим рішенням доходна частина бюджету зросла до 103,3 млрд грн, видаткова — до 118,3 млрд грн, внаслідок чого дефіцит міської скарбниці збільшився до ≈15 млрд грн (раніше — 14,5 млрд). Зростання доходів стало можливим завдяки додатковим надходженням субвенцій та податків за січень–серпень 2025 року (ПДФО +3,2 млрд грн, єдиний податок +1 млрд грн, акциз +926,4 млн).

    Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

    • 3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

    • 800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

    • 751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

    • 638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

    • 200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

    • 173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

    • по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

    • 111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

    Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

    Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

  • Новий заступник «Київпастрансу» Сергій Білий: нерухомість, автопарк і загадкові долари

    Новий заступник «Київпастрансу» Сергій Білий: нерухомість, автопарк і загадкові долари

    У команді Віталія Кличка продовжуються кадрові зміни, зокрема й у стратегічному комунальному підприємстві «Київпастранс». Після втечі колишнього директора Дмитра Левченка та низки гучних корупційних підозр нові призначення викликають чимало запитань. Одним із найменш публічних, але впливових новачків є Сергій Білий — заступник генерального директора підприємства та керівник автостанції «Видубичі». Журналісти проєкту «В тіні каштана» дослідили його минуле, статки та оточення — і знайшли більше, ніж просто технократа зі сфери транспорту.

    Сергій Білий родом із Дніпропетровщини, одружений, має двох дітей. Його син Іван уже кілька років мешкає у США, у штаті Колорадо, навчався у середній школі Малібу — закладі, що доступний лише громадянам чи резидентам. Білий-молодший займався хокеєм як в Україні, так і в Америці, а у соцмережах публікує зухвалі гасла на кшталт «Царь никому не должен».

    Дружина – Олена – проживає в Україні, активна в Instagram, де публікує фото з Одеси, Києва та європейських подорожей родини. За останні два роки сім’я відвідала Швейцарію, Італію, Швецію, Польщу та Лондон.

    Попри посаду у комунальному секторі, Сергій Білий не декларує дорогого майна. Натомість усе оформлено на його дружину:

    • квартира у Дніпрі (70 м²)

    • квартира у Києві (85 м²), придбана у 2013 році за понад 500 тис. грн, що тоді дорівнювало лише 75 тис. доларів

    • три автомобілі: Hyundai Sonata (2015), Toyota Avensis (2012) та Infiniti Q50 (2018)

    За декларацією, дружина за рік заробила лише 77 тис. грн (приблизно 6,5 тис. грн на місяць), але саме вона придбала авто на суму понад мільйон гривень під час повномасштабної війни.

    Олена Біла офіційно працює в ТОВ «Рєалтрейд», що входить до корпорації S.Group колишнього народного депутата Сергія Рибалки. Ця група фігурує у справі про ухилення від сплати податків на 145 млн грн та спроби заволодіння коштами АТБ-Маркет. Сам Білий і Рибалка — земляки та колишні політичні соратники з Радикальної партії Олега Ляшка.

    Після призначення в «Київпастранс» Білий подав дві декларації з різницею у 8 днів — і саме ці документи привернули увагу НАЗК.

    • У першій було вказано 140 тис. доларів готівки у дружини і 200 тис. грн позики третій особі — Олександру Лук’яненку.

    • У другій — уже 145 тис. доларів позики від імені самого Сергія, без згадки про дружину.

    Лук’яненко, як виявилось, теж працює у «Київпастрансі» — начальником служби утримання рухомого складу. Ця фінансова міні-драма з позиками і кешем залишає запитання про реальне походження коштів.

    Сергій Білий — людина, яка керує одним із ключових транспортних вузлів столиці та має вплив на грошові потоки підприємства. Та замість гучних реформ — тиша, замість прозорості — заплутані декларації. Чи стане він символом оновлення «Київпастрансу», чи новим героєм корупційного скандалу — питання часу.

  • Прокуратура повідомила про підозри 14 особам через розтрату коштів столичного бюджету

    Прокуратура повідомила про підозри 14 особам через розтрату коштів столичного бюджету

    Київська міська прокуратура повідомила про підозри чотирнадцятьом особам — дванадцятьом посадовцям комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також двом керівникам підрядних організацій. Їх підозрюють у масштабних зловживаннях із бюджетними коштами, внаслідок яких столиця зазнала збитків майже на 73 мільйони гривень.

    За даними слідства, посадовці діяли як через службову недбалість, так і шляхом свідомої розтрати. Зловживання зафіксовані у різних сферах — від закупівлі електроенергії та дорожньої солі до ремонту техніки, парків і шкільних покрівель.

    Серед підозрюваних — начальниця управління КП «Київпастранс», через недбалість якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень, та колишній гендиректор «Київзеленбуду», якого разом з колегами підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час ліквідації амброзії.

    Крім того, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА не проконтролював закупівлю спецтранспорту, що призвело до переплати майже 11 мільйонів. Підозри отримали також керівники комунальних підприємств Солом’янського, Подільського та Голосіївського районів, причетні до завищення цін на сіль, стовпчики та ремонтні роботи.

    Окремо розслідуються факти розтрати у «Київмедспецтранс», де посадовці разом із підрядниками заволоділи коштами, призначеними для закупівлі запчастин до машин швидкої допомоги. Також слідство встановило збитки у понад 700 тисяч гривень під час капітального ремонту сонячної електростанції у Святошинському психоневрологічному інтернаті.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), 366 (службове підроблення) та 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.

    Розслідування триває, а правоохоронці наголошують: викриті схеми свідчать про системність корупції в комунальному секторі столиці, яку роками прикривали під виглядом «звичайних закупівель».

  • Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    За даними столичної прокуратури, 3 жовтня правоохоронці повідомили про підозри 14 особам у зв’язку з багатомільйонними зловживаннями в комунальній сфері Києва; загальні збитки бюджету, за висновками слідства, сягають майже 73 млн грн. Серед підозрюваних — 12 посадовців комунальних підприємств та районних адміністрацій і два керівники підрядних організацій.

    Найбільші збитки, як повідомляють у відомстві, зафіксовані в КП «Київпастранс»: начальниця управління цього підприємства нібито не провела моніторинг цін перед закупівлею електроенергії, унаслідок чого місто переплатило 47,2 млн грн. Другий за масштабами епізод пов’язаний із Департаментом муніципальної безпеки КМДА — його директору інкримінують недбале невиконання контролю при закупівлі спецавтомобілів і обладнання, що спричинило переплату майже 11 млн грн.

    У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

    У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

    У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

    Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

    Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

  • Куди зникли автобуси й вагони метро, передані Києву партнерами

    Куди зникли автобуси й вагони метро, передані Києву партнерами

    Понад половина транспорту, який Київ отримав від благодійників та міст-партнерів, так і не працює на маршрутах. Із сотні автобусів, переданих «Київпастрансу», лише близько 60 виїжджають на вулиці. Решта стоїть у парках або взагалі зникла зі звітів. Аналогічна ситуація з вагонами метро: із 60, подарованих Варшавою, курсує тільки третина. Про це йдеться у розслідуванні ютуб-проєкту «В тіні каштана».

    За даними журналістів, частина техніки зберігається на іноземних номерах, бо не пройшла реєстрацію, деякі автобуси потребують ремонту, а ще кілька десятків просто стоять «у резерві». У КМДА пояснюють це бюрократичними процедурами, браком техпаспортів та оснащенням системами обліку, але вже кілька років обіцянки так і не виконані.

    Зі слів співзасновника ініціативи «Пасажири Києва» Олександра Гречка, проблема криється також у дефіциті водіїв: після початку повномасштабної війни багато хто пішов на фронт, а масштабних програм із залучення нових кадрів, зокрема жінок, так і не створено.

    Особливе обурення викликає доля двоповерхових автобусів, переданих Берліном. У Києві їх записали як «екскурсійні» і так і не випустили на лінію, хоча в Німеччині вони працювали на регулярних маршрутах. Подібна історія і з вагонами метро: частина стала «донорами» для старого рухомого складу, хоча влада раніше демонструвала ці потяги у піар-роликах.

    Журналісти зазначають, що в інших містах України — Миколаєві, Одесі, Дніпрі чи Харкові — благодійні автобуси й вагони інтегрували у транспортну мережу, тоді як у Києві вони припадають пилом. Експерти наголошують: без зміни підходів до організації громадського транспорту столиця ризикує зіткнутися з транспортним колапсом.

  • Київпастранс витратить понад 12 млн на ремонт станції трамваю на Троєщині

    Київпастранс витратить понад 12 млн на ремонт станції трамваю на Троєщині

    КП «Київпастранс» оголосило тендер на капітальний ремонт станції швидкісного трамваю «Романа Шухевича» на житловому масиві Троєщина — в частині ділянки від вулиці Милославської до пересадочного вузла на міську електричку. Вартість робіт становитиме 12,3 млн грн. Завершити їх планують до кінця 2025 року.

    Про це свідчить оголошення в системі публічних закупівель Prozorro.

    У технічній документації вказано, що підрядник має здійснити низку конструктивних робіт: підсилити фундамент, демонтувати та замінити залізобетонні та кам’яні сходи, оновити гранітні ступені, відновити металеві елементи конструкцій, парапети та стіни, а також замінити огорожі.

    Аукціон для визначення виконавця призначений на 28 липня.

    Це черговий крок у модернізації інфраструктури Троєщини, яка давно потребує капітальних оновлень. Станція «Романа Шухевича» — важливий вузол пересадки з трамваю на міську електричку, тож її стан безпосередньо впливає на якість щоденних поїздок мешканців району.

  • Зять соратника Кличка очолив «Київпастранс», накопичив статки і зник на фоні справи про розтрату мільйонів

    Зять соратника Кличка очолив «Київпастранс», накопичив статки і зник на фоні справи про розтрату мільйонів

    Дмитро Левченко злетів до вершини київської транспортної вертикалі блискавично. Ще донедавна він був маловідомим менеджером, а вже у 30 з лишком років очолив одне з найбільших комунальних підприємств країни — «Київпастранс».

    Такий кар’єрний стрибок збігся в часі з приходом до влади Віталія Кличка, який очолив КМДА. І випадковим це назвати важко: Левченко має родинні зв’язки з близьким соратником мера — депутатом Романом Романюком, який тривалий час працював у Київраді, Верховній Раді та керував управлінням КМДА зі зв’язків із судами та правоохоронцями.

    Керівництво Левченка в «Київпастрансі» супроводжувалося масштабними бюджетними витратами на закупівлі техніки. Підприємство укладало багатомільйонні угоди з компанією «Богдан Моторс», яка належала Олегу Гладковському — соратнику Порошенка і фігуранту низки корупційних скандалів.

    Закупівлі відбувались без реальної конкуренції, часто в обхід прозорих процедур. Повторювались одні й ті самі фірми, з якими підприємство тісно співпрацювало роками. Усе це створювало сприятливі умови для перекачування коштів через афілійовані структури.

    За цей час сам Левченко суттєво покращив своє матеріальне становище. Йдеться, зокрема, про маєток у Конча-Заспі з басейном, сауною та кімнатою для обслуги. Його вартість експерти оцінюють щонайменше у 3 мільйони доларів США.

    Нагадаємо, офіційна заробітна плата Левченка як керівника КП «Київпастранс» становила близько 26 тисяч гривень на місяць. Очевидно, що походження коштів для такої нерухомості викликає запитання.

    Після відкриття кримінального провадження щодо розтрати понад 100 мільйонів гривень, Левченко покинув Україну.

    Показовою стала й закупівля наприкінці 2024 року — три трамвайні вагони з низькою підлогою, довжиною понад 26 метрів, були замовлені у ТОВ «Татра-Юг» за 300 мільйонів гривень.

    Тендер відбувся 31 грудня — у святковий період, без будь-якої конкуренції. Єдиним учасником стала компанія, з якою «Київпастранс» вже раніше співпрацював.

    Незалежний аналіз показує, що реальна ринкова вартість аналогічних трамваїв — суттєво нижча. Це ще один приклад того, як через формально законні процедури бюджетні кошти направляються до «потрібних» виконавців.