Uanews.life

Позначка: Київщина

  • Прийшла із сокирою через шум, якого не було: скандал у Броварах потрапив на відео

    Прийшла із сокирою через шум, якого не було: скандал у Броварах потрапив на відео

    У Броварах Київської області звичайний конфлікт через нібито гучний генератор перетворився на небезпечний інцидент. Жінка прийшла до подологічного центру із сокирою в руках і влаштувала з’ясування стосунків із людьми, які перебували всередині. Найдивовижніше, що генератор, через який вона нібито обурювалася, на той момент не працював, а електроживлення закладу забезпечував інвертор.

    Інцидент стався 21 жовтня приблизно о 18:49. Подробиці ситуації згодом підтвердили в поліції Київської області.

    Відеозапис із місця події швидко поширився соціальними мережами та викликав обговорення серед користувачів.

    На кадрах видно жінку, яка заходить до приміщення подологічного центру із сокирою. Її поява стала несподіванкою для персоналу та відвідувачів закладу.

    За повідомленнями очевидців, причиною конфлікту стало невдоволення шумом, який жінка пов’язувала з роботою генератора.

    Однак згодом з’ясувалася несподівана обставина: електропостачання центру забезпечував інвертор, а генератор у цей час не працював.

    Іншими словами, жінка прийшла з’ясовувати стосунки через джерело шуму, яке, за наявною інформацією, не могло бути його причиною.

    При цьому конфлікт не обмежився словесними претензіями.

    На оприлюдненому відео зафіксовано, як біля виходу із приміщення відбувається штовханина між жінкою із сокирою та іншою громадянкою.

    Наразі невідомо, чи була учасниця штовханини працівницею закладу, чи його відвідувачкою.

    Також немає офіційної інформації про травмування людей внаслідок інциденту.

    Через агресивну поведінку відвідувачки та наявність у неї сокири присутні викликали правоохоронців.

    На місце події прибули працівники Броварського районного управління поліції.

    У поліції Київської області підтвердили, що за результатами перевірки на жінку склали адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення — дрібне хуліганство.

    Ця стаття передбачає відповідальність за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій людей.

    Попри те, що під час конфлікту фігурувала сокира, правоохоронці на момент оприлюднення інформації повідомили саме про адміністративну кваліфікацію події.

    Відповідно до законодавства, за дрібне хуліганство можуть призначити штраф від 51 до 119 гривень, громадські роботи тривалістю від 40 до 60 годин або виправні роботи на строк від одного до двох місяців із відповідними відрахуваннями із заробітку.

    Крім того, стаття передбачає можливість адміністративного арешту строком до 15 діб.

    Конкретний вид покарання визначається за результатами розгляду справи з урахуванням установлених обставин.

    Водночас складання адміністративного протоколу не означає, що жінку вже оштрафували або притягнули до іншого виду відповідальності.

    Інформації про судове рішення щодо цього випадку наразі не оприлюднили.

    Правоохоронці також не повідомили вік учасниці конфлікту, її особу та можливі додаткові обставини інциденту.

    Залишається незрозумілим і те, чому жінка вирішила прийти до закладу саме із сокирою, а не звернутися зі скаргою на шум до адміністрації чи відповідних служб.

    Випадок привернув увагу не лише через незвичні обставини конфлікту, а й через питання безпеки працівників та відвідувачів закладів обслуговування.

    Адже навіть побутова суперечка може становити реальну загрозу, якщо один із її учасників приносить із собою небезпечний предмет.

    Наразі відомо, що поліцейські задокументували подію та склали адміністративний протокол. Остаточне рішення про відповідальність жінки ще має бути ухвалене у встановленому законом порядку.

  • Трагічні наслідки нічного терору: кількість жертв удару РФ по підприємству на Київщині зросла до трьох

    Трагічні наслідки нічного терору: кількість жертв удару РФ по підприємству на Київщині зросла до трьох

    Унаслідок чергової російської атаки по виробничо-складському комплексу в Обухівському районі Київської області, що сталася вночі 19 жовтня, кількість загиблих зросла до трьох осіб. Ще шестеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Оновлену інформацію щодо наслідків ворожого удару офіційно оприлюднила Державна служба з надзвичайних ситуацій України.

    Рятувальним підрозділам уже вдалося повністю ліквідувати пожежу, яка спалахнула на території підприємства після влучання. Наразі фахівці продовжують інтенсивні роботи з розчищення завалів зруйнованої будівлі, а на місці трагедії працюють психологи ДСНС, надаючи екстрену фахову допомогу постраждалим та очевидцям.

    Варто нагадати, що за попередніми даними, які раніше озвучував очільник Київської обласної державної адміністрації Тимур Ткаченко, було відомо лише про одного загиблого чоловіка та шістьох поранених. Однак під час подальшого розбору зруйнованих конструкцій пошуково-рятувальні групи виявили тіла ще двох жертв.

  • До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    Київська область має завершити ключові заходи із захисту енергетичної інфраструктури від російських атак до 15 листопада 2026 року. Йдеться про облаштування захисних споруд для електричних підстанцій, зокрема від звичайних і реактивних ударних безпілотників, а також забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення. Для прискорення робіт створили міжвідомчу групу на чолі із заступником міністра з відновлення Русланом Олійником. На відповідні заходи Київщині передбачили близько 1,6 мільярда гривень. Однак журналісти виявили ризики, через які завершення робіт у встановлені строки може опинитися під загрозою.

    Про це йдеться в розслідувальному матеріалі УНІАН від 18 жовтня.

    За інформацією видання, у середині жовтня Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту створило спеціальну робочу групу, яка повинна прискорити виконання Комплексного плану стійкості Київської області.

    Керівником групи став заступник міністра Руслан Олійник.

    До роботи долучили представників Міністерства енергетики, Державної служби спеціального зв’язку, ДСНС, Агентства відновлення, Київської обласної військової адміністрації та енергетичних компаній.

    Основне завдання — забезпечити додатковий захист критичних енергооб’єктів до початку найхолоднішого періоду року.

    Які об’єкти мають захистити до 15 листопада

    Згідно з інформацією журналістів, першочергово йдеться про головні електричні підстанції Київщини.

    Для них планують завершити другий рівень фізичного захисту, який має зменшувати ризики пошкодження обладнання внаслідок атак ударних безпілотників.

    Окремо передбачене облаштування першого рівня захисту для важливих об’єктів життєзабезпечення.

    До таких об’єктів належать елементи енергетичної, комунальної та іншої критичної інфраструктури, від роботи яких залежить забезпечення населення електроенергією, теплом і водою.

    Водночас конкретний перелік об’єктів не оприлюднюють із міркувань безпеки.

    За даними УНІАН, більшість передбачених протоколом робочої групи заходів мають виконати до 15 листопада.

    Такий строк означає, що відповідальні органи мають одночасно прискорювати будівельні роботи, вирішувати технічні питання та завершувати оформлення необхідних документів.

    Що передбачає план стійкості Київської області

    Комплексний план стійкості регіону охоплює чотири основні напрямки.

    Перший — забезпечення резервного електроживлення важливих об’єктів, зокрема лікарень, водоканалів і підприємств теплопостачання.

    Другий — розвиток децентралізованої генерації електроенергії.

    Йдеться про створення додаткових потужностей, які можуть зменшити залежність окремих територій від великих централізованих джерел живлення.

    Третій напрямок передбачає децентралізацію виробництва тепла.

    Четвертий — фізичний захист критичних об’єктів від російських атак.

    План Київщини був підготовлений ще на початку 2026 року.

    Однак його реалізація зіткнулася з організаційними та фінансовими труднощами.

    На роботи передбачили 1,6 мільярда гривень

    За даними УНІАН, на виконання заходів захисту Київській області передбачили приблизно 1,6 мільярда гривень.

    Із них понад 1 мільярд гривень — відповідно до урядового розпорядження №257-р.

    Ще близько 600 мільйонів гривень передбачили в межах іншого бюджетного механізму, визначеного розпорядженням №821-р.

    Однак саме виділення коштів не означає автоматичного завершення будівельних робіт.

    Необхідно своєчасно укладати договори, погоджувати проєктно-кошторисну документацію, закуповувати обладнання та оплачувати фактично виконані роботи.

    Журналісти зазначають, що кошти тривалий час залишалися нерозподіленими, а можливість їхнього використання активізувалася лише у вересні.

    Через це частину запланованих заходів не вдалося виконати в початкові строки.

    Водночас оприлюднені відомості не дозволяють стверджувати, що всі 1,6 мільярда гривень уже витрачені або що вся сума перебуває безпосередньо в розпорядженні підрядників.

    На Київщині перевірять витрачені гроші та підрядників

    Одним із ключових завдань новоствореної робочої групи стане аналіз фактичного стану будівництва.

    Зокрема, до кінця жовтня мають перевірити виконання робіт на електричних підстанціях напругою 110 кВ.

    Окрему увагу приділять обсягам запланованого, виділеного та використаного фінансування.

    Також необхідно встановити, які проєкти вже пройшли експертизу, а які потребують коригування документації.

    За інформацією журналістів, Київській обласній адміністрації доручено провести фінансову звірку із підрядними організаціями.

    Під час перевірки планують зіставити фактичні обсяги виконаних робіт із сумами проведених платежів.

    Крім того, аудит має визначити наявність заборгованостей і авансів, які ще не підтверджені виконаними роботами.

    Важливо, що сам факт проведення аудиту не є доказом розкрадання коштів або інших порушень.

    Йдеться про необхідність перевірити фінансовий стан проєктів і визначити, які ресурси потрібні для їхнього завершення.

    Чому строки можуть бути зірвані

    За оцінкою журналістів, головним ризиком для виконання плану залишаються стислі строки.

    Частину проєктно-кошторисної документації необхідно скоригувати до 30 жовтня.

    Водночас стандартна процедура експертизи для окремих об’єктів може тривати до 30 днів.

    Це створює складну ситуацію: оформлення документації потенційно може зайняти більше часу, ніж залишиться до запланованого завершення робіт.

    Однак законодавство передбачає окремі механізми спрощення процедур.

    Зокрема, уряд у березні 2026 року дозволив використовувати типові проєктні рішення без повторного проходження експертизи в передбачених випадках.

    Це може допомогти прискорити реалізацію частини заходів.

    Ще одним ризиком залишається своєчасне постачання обладнання та підключення захищених підстанцій до електричних мереж.

    Для цього необхідно узгодити дії підрядників, операторів електромереж та відповідальних органів влади.

    Чим займатиметься Руслан Олійник

    За даними джерел УНІАН, Руслан Олійник уже понад тиждень особисто координує перевірку готовності енергетичних об’єктів Київської області.

    Зокрема, він займається питаннями термінів завершення робіт, фінансування, виконання договорів і контролю використання авансових платежів.

    Основне завдання посадовця — організувати взаємодію між усіма відомствами та підприємствами, які залучені до реалізації плану.

    Згідно з офіційною біографією на сайті Мінвідновлення, Олійник раніше працював у Київській обласній державній адміністрації.

    У липні 2026 року він також тимчасово виконував обов’язки керівника Київської ОДА.

    Таким чином, посадовець має попередній досвід роботи в столичному регіоні та знайомий з особливостями місцевої інфраструктури.

    Чому захист енергетики Київщини став критично важливим

    Російські війська протягом жовтня неодноразово атакували енергетичну інфраструктуру Києва та області.

    Зокрема, 15 жовтня після удару по об’єкту критичної інфраструктури виникли масштабні перебої з електропостачанням.

    В окремих районах столиці та Київщини застосовували аварійні відключення.

    Про наслідки атаки повідомляло Deutsche Welle.

    Раніше «Ненька інфо» писала про можливий зв’язок масштабних знеструмлень із пошкодженням енерговузла, через який столичний регіон отримує електроенергію.

    У тому матеріалі йшлося про ймовірне ураження важливої підстанції. Конкретні технічні обставини тоді залишалися непідтвердженими офіційно.

    Також «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення в Києві та області.

    Ці події демонструють, наскільки важливою для столичного регіону є стійкість електричних підстанцій та інших об’єктів критичної інфраструктури.

    Чи встигнуть завершити захист до морозів

    Станом на 18 жовтня перед робочою групою стоїть завдання завершити основні заходи до 15 листопада.

    Утім відкритих даних, які дозволяли б незалежно підтвердити готовність усіх запланованих об’єктів, наразі немає.

    Журналісти називають головними ризиками затримки з оформленням документації, постачанням обладнання, фінансовими розрахунками та виконанням робіт.

    При цьому частину адміністративних процедур можна прискорити, а окремі проєкти можуть бути реалізовані за спрощеними механізмами.

    Головне питання полягає в тому, чи вдасться за кілька тижнів завершити необхідні роботи без порушення технічних вимог, фінансової дисципліни та правил безпеки.

    Від результатів залежатиме готовність окремих енергетичних і комунальних об’єктів Київщини працювати в умовах нових російських атак протягом холодного сезону.

    Водночас навіть завершення всіх запланованих захисних споруд не гарантуватиме повної відсутності знеструмлень: фізичний захист зменшує ризики пошкодження обладнання, але не усуває всі загрози для енергосистеми.

  • Дрон влучив туди, де він щойно стояв: на Київщині чоловік дивом уникнув удару РФ

    Дрон влучив туди, де він щойно стояв: на Київщині чоловік дивом уникнув удару РФ

    У селі Святопетрівське Бучанського району Київської області чоловік буквально за кілька секунд до вибуху встиг утекти з місця, куди влучив російський безпілотник. Момент небезпечного інциденту потрапив на відео, яке поширили в соціальних мережах.

    Інцидент стався 8 жовтня під час російської атаки на Київщину.

    На оприлюднених кадрах видно, як чоловік стоїть просто неба неподалік будівель. Раптом, почувши характерний звук наближення безпілотника, він різко зривається з місця та починає бігти.

    За лічені миті після цього дрон влучає практично в ту саму ділянку, де чоловік перебував незадовго до вибуху.

    Унаслідок російської атаки на Бучанський район було пошкоджено будівлю школи-садка, дитячий майданчик та вікна житлових багатоповерхівок.

    Також місцева влада повідомляла про постраждалу жінку в одному з населених пунктів району.

    Окремої офіційної інформації про стан чоловіка, зафіксованого на відео, наразі немає. Водночас кадри свідчать, що йому вдалося залишити місце безпосереднього удару до вибуху.

    Інцидент вкотре демонструє небезпеку російських атак для мирного населення, навіть коли люди перебувають далеко від військових об’єктів.

    Кілька секунд реакції фактично врятували чоловіка від прямого влучання безпілотника.

    За даними місцевих медіа, внаслідок удару також пошкоджено приватний дитсадок «Умка» на території ЖК «Петрівський квартал», дитячий майданчик і близько десяти будинків. У ДСНС повідомили, що на території закладу загорілася альтанка. Загиблих і постраждалих безпосередньо на місці цього удару не було — люди перебували в укритті.

     

  • Під Києвом створять індустріальний парк за 474 млн грн

    Під Києвом створять індустріальний парк за 474 млн грн

    У Київській області планують створити новий індустріальний парк «Море», на розвиток якого передбачено залучити майже 474 млн гривень. Проєкт має забезпечити до 500 робочих місць та об’єднати підприємства харчової, машинобудівної, металообробної й енергетичної галузей.

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Море» до державного Реєстру індустріальних парків. Про це 9 жовтня повідомило Міністерство економіки та довкілля України.

    Новий виробничий майданчик розташується на території Пристоличної сільської громади Бориспільського району Київської області. Ініціатором створення парку виступило ТОВ «Терра Буд Девелопмент».

    Загальна площа території становитиме 10,9631 гектара. На ній планують розмістити підприємства різних галузей промисловості, створити необхідну інфраструктуру та залучити інвесторів.

    Попередній обсяг інвестицій оцінюють у 473,74 млн гривень. Фінансування передбачене за рахунок ініціатора проєкту, керуючої компанії, приватних інвесторів, майбутніх учасників парку та державних механізмів стимулювання.

    Основними напрямами діяльності стануть виробництво харчових продуктів і напоїв, машин та устатковання, металевих виробів, будівельних матеріалів із глини, а також розвиток альтернативної енергетики.

    За оцінками уряду, реалізація проєкту дозволить створити до 500 нових робочих місць. Водночас зазначена кількість є прогнозною і залежатиме від фактичного залучення підприємств та запуску виробництв.

    Заступник міністра економіки та довкілля Віталій Кіндратів наголосив, що створення нових індустріальних парків демонструє готовність українського бізнесу інвестувати у виробництво навіть під час війни.

    За даними міністерства, в Україні зареєстровано вже 127 індустріальних парків, а загальний обсяг залучених інвестицій у цей сектор перевищує 45 млрд гривень.

    Київщина продовжує розширювати мережу промислових майданчиків. Зокрема, у липні 2026 року уряд включив до Реєстру індустріальний парк «Будшляхмаш» у Броварах. Його розвиток також передбачає створення до 500 робочих місць у машинобудуванні.

    Водночас включення «Моря» до державного Реєстру поки не означає завершення будівництва чи фактичного надходження всіх запланованих інвестицій. Наступними етапами стануть облаштування території, залучення резидентів і запуск виробничих потужностей.

  • МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    Мережа McDonald’s в Україні тимчасово суттєво скоротила меню після російського удару по складу логістичного партнера на Київщині. У одному із закладів у Києві з 17 бургерів, які пропонували раніше, у меню залишилося лише шість. Водночас у компанії наголошують: доступність конкретних позицій може відрізнятися залежно від ресторану.

    За даними Delo.ua, зараз у перевіреному журналістом закладі недоступні, зокрема, Роял Чізбургер, Чізбургер з беконом, Біг Арч, Чікен Джуніор та Філе-о-Фіш Делюкс. Крім того, там не можна було замовити салати та роли.

    Обмеження торкнулися не лише бургерів. Із напоїв у цьому ресторані залишилися Coca-Cola, апельсиновий та яблучний соки «Галіція», тоді як Fanta і Sprite були недоступні. Десертне меню також суттєво скоротилося: у продажу залишився лише один вид морозива, а випічка та макшейки тимчасово зникли.

    Працівники закладу розповіли журналістам, що така ситуація триває приблизно тиждень через проблеми з логістикою. Коли повний асортимент повернеться, наразі невідомо.

    У самій компанії раніше офіційно підтвердили, що скорочене меню тимчасово діє в усіх ресторанах McDonald’s в Україні. Причиною стало пошкодження складу логістичного партнера внаслідок російської дронової атаки. Компанія радить перевіряти актуальне меню конкретного ресторану в застосунку McDonald’s, у сервісах доставки або безпосередньо в закладі.

    Росія вдарила по складу 25 вересня

    Склад, яким користувалася мережа, постраждав 25 вересня під час російської атаки дронами по Київській області. Про удар тоді повідомляв і президент Володимир Зеленський. У McDonald’s підтвердили, що було уражено один зі складів логістичного партнера, однак люди не постраждали.

    Після атаки компанія втратила значні запаси продуктів, що й призвело до перебоїв із постачанням та необхідності скоротити меню. McDonald’s заявив, що працює над стабілізацією логістики та відновленням повного асортименту.

    Проблеми з окремими позиціями в McDonald’s виникали ще на початку вересня. Тоді компанія пояснювала перебої частими та тривалими повітряними тривогами, через які затримувалося постачання продукції до окремих ресторанів.

    Наразі ресторани мережі продовжують працювати, однак перелік доступних страв може суттєво відрізнятися залежно від запасів конкретного закладу.

  • Увага! Попередження про загрозу масованого комбінованого обстрілу Києва та Київщини

    Увага! Попередження про загрозу масованого комбінованого обстрілу Києва та Київщини

    За даними моніторингових груп, у ніч з 4 на 5 жовтня очікується висока загроза масованого ударного маневру із застосуванням балістичного озброєння та реактивних дронів типу «Шахед».

    Потенційні цілі та райони можливого ураження включають ключові інфраструктурні, логістичні й транспортні вузли столиці та області.

    Ймовірні напрямки та об’єкти під загрозою:

    • По місту Київ:
      • Оболонь (район ТРЦ/об’єктів «Епіцентр»);
      • Куренівка (логістичні центри);
      • Дорогожичі (район телевежі);
      • Борщагівка та Голосіївський район;
      • Транспортні магістралі (Північний та Південний мости).
    • По Київській області:
      • Ірпінь;
      • Щасливе;
      • Наливайківка;
      • Козин;
      • Васильків.

    Рекомендації для безпеки:

    Під час оголошення повітряної тривоги негайно прямуйте до найближчого укриття (сховищ, підземних паркінгів, станцій метро) та дотримуйтеся правила «двох стін». Не ігноруйте сигнали тривоги.

  • Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Київська область підбила уточнені підсумки чергової доби російських атак. У шести районах області зафіксували 42 пошкоджені об’єкти, серед яких десятки приватних будинків, автомобілі, заклад освіти, торговельний об’єкт, виробничо-господарські будівлі та лінія електропередачі. Шестеро людей отримали травми, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    Найбільше руйнувань припало на Обухівський район. Там, за уточненими даними КОВА, пошкоджено одразу 24 об’єкти: 20 приватних домоволодінь, лінію електропередачі, торговельний заклад і два транспортні засоби. Одна людина отримала травми.

    Ще чотири людини постраждали у Броварському районі, де пошкоджено три приватні домоволодіння та два автомобілі. У Бучанському районі зафіксували сім пошкоджених об’єктів — п’ять приватних будинків та два транспортні засоби.

    У Білоцерківському районі пошкоджено два приватні домоволодіння та заклад освіти. У Фастівському районі постраждали дві виробничо-господарські будівлі. Ще одна людина була травмована у Бориспільському районі, де удар пошкодив приватний будинок.

    Таким чином, лише за одну добу наслідки російських атак зафіксували одразу у шести районах столичного регіону. КОВА наголошує, що йдеться переважно про цивільну інфраструктуру.

    Медики надали допомогу всім постраждалим. Детальних даних про характер травм кожного з шести людей обласна влада у ранковому зведенні не оприлюднила.

    Атаки тривали практично безперервно

    Наслідки на Київщині стали частиною значно масштабнішої хвилі повітряних атак, яка розпочалася ще 30 вересня і продовжилася в ніч проти 1 жовтня.

    За даними Повітряних сил, лише у проміжку з 06:30 до 18:30 30 вересня Росія застосувала проти України 285 ударних безпілотників, причому 174 з них були реактивними. Сили оборони повідомили про знищення або подавлення 254 цілей, зокрема 146 реактивних БпЛА.

    Особливістю цієї атаки стала саме надзвичайно велика кількість швидкісних реактивних дронів. Вони рухаються значно швидше за класичні «Шахеди», через що скорочується час на виявлення та перехоплення, а навантаження на систему ППО різко зростає.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про цей удар, зазначаючи, що основний напрямок атаки припав саме на Київщину. У матеріалі йшлося про масоване застосування дронів і ракет, зокрема по столичному регіону.

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    Атака не завершилася ввечері. У ніч проти 1 жовтня Росія запустила ще 107 безпілотників, із яких 63, за даними Повітряних сил, були реактивними. Сили ППО збили або подавили 87 дронів, але влучання зафіксували на 11 локаціях, а падіння уламків — ще на чотирьох.

    Уночі Повітряні сили неодноразово повідомляли про рух швидкісних БпЛА через Київське водосховище у напрямку Вишгорода та Києва, а також про нові цілі, що заходили на Київщину з боку Черкаської області.

    Київ атакували паралельно з областю

    На тлі ударів по області російські безпілотники атакували і сам Київ.

    У ніч на 1 жовтня наслідки зафіксували у Солом’янському та Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового будинку, вогонь перекинувся на припарковані автомобілі. На Оболоні після удару виникла пожежа у складській будівлі, одна людина постраждала.

    Уже вранці атака продовжилася — Повітряні сили фіксували нові дрони на підступах до столиці, а міська влада повідомляла про нові влучання.

    «Ненька інфо» зібрала ці епізоди в окремому матеріалі:

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Паралельно наслідки атак відчувалися навіть після завершення повітряних тривог. Через великі пожежі та безвітряну погоду над столицею накопичилися дим і дрібнодисперсна сажа, які змішалися з природним туманом. У результаті в окремих районах Києва різко погіршилася якість повітря.

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    Реактивні дрони стають окремою проблемою

    Останні атаки показали ще одну тенденцію: Росія дедалі активніше застосовує реактивні ударні безпілотники.

    30 вересня із 285 дронів, якими атакували Україну протягом дня, 174 були реактивними. Уночі проти 1 жовтня із 107 БпЛА 63 також належали до швидкісних типів.

    Фактично за менш ніж добу російська сторона застосувала понад дві сотні реактивних дронів.

    Для української ППО це принципово нове навантаження. Такі апарати можуть рухатися на швидкостях, за яких традиційні мобільні вогневі групи мають значно менше часу для реагування.

    «Ненька інфо» напередодні писала про проблему протидії цим дронам. Громадський діяч Сергій Притула заявляв, що Україна поки не має одного комплексного рішення, яке б повністю закривало загрозу реактивних безпілотників.

    Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Також «Ненька інфо» писала про оцінку народного депутата Сергія Рахманіна, який заявив, що Україна запізнилася з адаптацією до нового покоління швидкісних безпілотників. За його словами, окремі реактивні цілі можуть розвивати швидкість до 600 км/год.

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Київщина регулярно опиняється під ударом

    Нинішні 42 пошкоджені об’єкти — не перший масштабний епізод у регіоні останнім часом.

    17 вересня російські дрони атакували Бучанський район. Тоді постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму. Пошкоджень зазнали три приватні будинки та автомобіль.

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Через регулярні удари місцева влада та енергетики також готуються до складного зимового періоду. У КМДА раніше попереджали, що навіть за наявності резервних схем неможливо гарантувати повну відсутність перебоїв зі світлом і теплом під час нових масованих атак.

    42 об’єкти — це вже підсумок, а не окреме влучання

    Саме тому нинішня статистика КОВА важлива як підсумок цілої серії атак, а не одного удару.

    За добу пошкодження зафіксували одночасно в Обухівському, Броварському, Бучанському, Білоцерківському, Фастівському та Бориспільському районах. Найбільше постраждала житлова забудова: лише в Обухівському районі пошкоджено 20 приватних домоволодінь.

    Окрім житла, під удар потрапили автомобілі, об’єкт торгівлі, заклад освіти, виробничі приміщення та енергетична інфраструктура.

    Шестеро людей отримали травми, але станом на останнє офіційне повідомлення інформації про загиблих саме внаслідок цих ударів по Київській області не було.

    У КОВА наголошують, що дані ще можуть уточнюватися, оскільки огляд пошкоджених територій та фіксація наслідків тривають.

    Таким чином, Київщина завершила ще одну добу під практично безперервними повітряними атаками: 42 пошкоджені об’єкти, шість районів і шестеро травмованих. І на тлі різкого збільшення кількості реактивних дронів ця статистика дедалі менше схожа на наслідки однієї окремої атаки — й дедалі більше на новий формат постійного повітряного тиску на столичний регіон.

  • На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    У мережі 1 жовтня з’явилася інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора української оборонної компанії Fire Point Дениса Штілермана. Першим про це повідомив ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер, однак сам він одразу наголосив: отримана ним інформація потребує додаткової перевірки.

    За версією джерела Ауслендера, Штілерман нібито дістав легке поранення, один із його охоронців загинув, а нападників було ліквідовано. Саме ці деталі швидко розійшлися українськими медіа та соцмережами. У матеріалі ТСН також зазначалося, що йдеться про ймовірний замах на співвласника Fire Point поблизу Києва.

    Втім, дуже швидко з’явилася інформація, яка поставила під сумнів найгучніші деталі цієї історії.

    Сам Денис Штілерман написав у соцмережі X: «Чутки про мою загибель, або загибель моїх охоронців трохи перебільшені». Така відповідь фактично спростувала повідомлення про його смерть та загибель охоронців, однак прямо на питання, чи був сам напад або спроба нападу, він тоді не відповів.

    У вихідному матеріалі ТСН також наголошується, що два джерела видання не підтвердили інформацію про замах, а джерело в правоохоронних органах повідомило про відсутність зареєстрованого відповідного злочину.

    Ще категоричнішою була реакція самої Fire Point. Представники компанії у коментарі РБК-Україна назвали поширені у соцмережах повідомлення про замах вигадкою. Тобто станом на другу половину дня 1 жовтня офіційного підтвердження нападу немає, а компанія фактично його заперечує.

    Тому стверджувати, що замах на Штілермана справді відбувся, наразі некоректно. Є лише повідомлення журналіста з посиланням на анонімне джерело, тоді як представники компанії його спростовують, а правоохоронні джерела медіа не підтвердили реєстрацію такого інциденту.

    Хто такий Денис Штілерман

    Інтерес до історії пояснюється роллю Штілермана в українському оборонно-промисловому комплексі.

    Він є співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка працює над українськими ударними системами. У відкритих джерелах компанію пов’язують із виробництвом далекобійних дронів FP-1 і FP-2, а також крилатої ракети FP-5 «Фламінго».

    Саме «Фламінго» останніми місяцями став одним із найбільш обговорюваних українських оборонних проєктів.

    Штілерман раніше заявляв, що восени можуть розпочатися перші бойові застосування української балістичної зброї по цілях на території Росії, якщо випробування двигунів та тестові польоти пройдуть успішно. У матеріалі ТСН нагадується, що після завершення випробувань ракети мають передати військовим, які вже визначатимуть пріоритетні цілі.

    Саме через роботу над далекобійною зброєю керівники та інженери українських оборонних компаній залишаються потенційно важливими цілями для російських спецслужб. Водночас сам цей факт не є доказом того, що конкретний замах на Штілермана справді був.

    Повідомлення про можливі замахи на оборонців уже з’являлися

    Історія навколо Штілермана виникла на тлі низки повідомлень про спроби російських спецслужб організовувати диверсії та замовні вбивства в Україні.

    У вересні СБУ повідомляла про затримання підозрюваної, яку, за версією слідства, російські спецслужби могли готувати до вбивства одного з керівників громадської організації в Києві. У тому ж місяці правоохоронці заявляли про викриття 19-річного підозрюваного, який нібито готував убивство активіста на Київщині. Ці справи розслідуються окремо і не доводять жодного зв’язку з повідомленнями про Штілермана.

    Через це будь-яка інформація про можливі замахи на людей, пов’язаних із виробництвом української зброї, закономірно отримує великий резонанс.

    Проте у випадку з Fire Point важливо відділяти підтверджені факти від повідомлень із соцмереж.

    Що відомо станом на зараз

    Фактично ситуація виглядає так: Сергій Ауслендер повідомив про можливий замах з посиланням на одне джерело та одразу попередив, що інформація ще потребує перевірки.

    Штілерман публічно дав зрозуміти, що повідомлення про його смерть та смерть охоронців не відповідають дійсності.

    У Fire Point назвали самі повідомлення про замах вигадкою.

    Джерела ТСН у правоохоронних органах не підтвердили факт зареєстрованого злочину, ще два співрозмовники видання також не підтвердили замах.

    Тому найбільш коректне формулювання на цей момент — у медіа з’явилася непідтверджена інформація про можливий замах на Дениса Штілермана, однак Fire Point її заперечує, а незалежного офіційного підтвердження немає.

    Історія залишається резонансною саме через те, що Штілерман працює над одними з найважливіших українських оборонних проєктів. Але до появи заяв СБУ, Нацполіції, прокуратури або інших офіційних структур називати повідомлення про замах встановленим фактом передчасно.

  • «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    У ніч на 30 вересня російські окупаційні війська здійснили один із наймасштабніших повітряних нападів на територію України, використавши неймовірно широкий арсенал балістичного озброєння та безпілотних літальних апаратів. Головним напрямком цього масованого і жорстокого удару стала Київська область, куди ворог спрямував основну частину своїх смертоносних засобів. За офіційними даними Повітряних сил Збройних Сил України, вітчизняні захисники неба продемонстрували високий рівень ефективності, знищивши переважну більшість ворожих цілей та врятувавши інфраструктуру від тотального знищення.

    Атака балістикою та реактивними дронами

    Ворожий терор розпочався ще о вісімнадцятій годині 29 вересня і тривав усю ніч. Російська армія застосувала проти українських міст надзвичайно різноманітний спектр озброєння, намагаючись перевантажити радари. Для прориву протиповітряної оборони окупанти запустили надшвидкісні протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс», а також балістичні системи «Іскандер-М» і ракети комплексу С-400. Крім цього, повітряний простір держави одночасно атакували 188 ударних безпілотників. Серед них були зафіксовані дрони типів «Шахед», «Гербера», а також спеціальні безпілотники-імітатори «Пародія». Військові окремо наголосили, що 86 запущених апаратів були оснащені реактивними двигунами, що суттєво ускладнювало їхнє перехоплення мобільними групами.

    Географія пусків охоплювала як безпосередньо територію країни-агресора, так і тимчасово окуповані українські землі. Ворог запускав дрони та ракети з російських міст Орел, Міллерово, Курськ і Приморсько-Ахтарськ, а також з окупованого Донецька та кримських полігонів у Гвардійському й на мисі Чауда. Протистояли цій навалі українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, а також підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. Завдяки їхній злагодженій роботі станом на восьму годину ранку вдалося збити або придушити 160 ворожих цілей, серед яких 5 ракет та 155 безпілотників різних типів.

    Наслідки та безперервний терор

    Попри колосальні зусилля та успішне знешкодження абсолютної більшості повітряних загроз, повністю уникнути наслідків безпрецедентної атаки не вдалося. У зведенні зафіксовано влучання ворожих засобів у 18 різних локаціях. Навіть після ранкової фіксації результатів бойова робота розрахунків протиповітряної оборони тривала, адже в небі залишалося ще кілька небезпечних дронів.

    Цей масований наліт став логічним продовженням безперервного щоденного терору. Лише напередодні, під час вечірньої атаки 28 вересня, українські сили знищили 86 російських безпілотників, 49 з яких також були реактивними. Наступного дня, 29 вересня, агресор випустив ще 112 дронів, з яких протиповітряна оборона зуміла ліквідувати 95 одиниць.