Позначка: макрофінансова стабільність

  • Армія, міжнародні гроші та бюджет-2027: Корецький зібрав фінансовий блок на ключову нараду

    Армія, міжнародні гроші та бюджет-2027: Корецький зібрав фінансовий блок на ключову нараду

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів розширену робочу нараду з представниками фінансово-економічного блоку уряду та державних регуляторів. Учасники зустрічі обговорили стан державних фінансів, виконання міжнародних зобов’язань, забезпечення потреб Сил оборони, фінансування соціальних програм і підготовку проєкту державного бюджету на 2027 рік.

    До наради долучилися представники Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Національного банку України, Державної казначейської служби та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. За словами прем’єра, уряд має синхронізувати роботу всіх органів, які відповідають за доходи, видатки, макроекономічні прогнози та взаємодію України з міжнародними партнерами.

    Однією з головних тем стало виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань. Від своєчасної реалізації погоджених реформ, бюджетних рішень і структурних змін залежить подальше надходження фінансової допомоги від партнерів, а також здатність держави підтримувати макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни.

    Корецький повідомив, що під час наради учасники визначили першочергові кроки, необхідні для виконання відповідних домовленостей. Конкретного переліку рішень прем’єр не оприлюднив, однак наголосив, що уряд має діяти узгоджено та дотримуватися погоджених термінів.

    «Безумовний пріоритет – повна фінансова підтримка Сил оборони. Обговорили фінансування планів стійкості та соціальних видатків», – заявив глава уряду.

    Таким чином, оборона залишатиметься основним напрямом державних витрат. Йдеться не лише про грошове забезпечення військовослужбовців, а й про закупівлю озброєння, боєприпасів, техніки, безпілотних систем, забезпечення військових частин та інші потреби сектору безпеки й оборони.

    Одночасно уряд має зберегти фінансування базових соціальних зобов’язань держави. До них належать пенсії, соціальна допомога, виплати вразливим категоріям населення, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також програми підтримки громадян, які постраждали внаслідок війни.

    Окремо під час наради обговорили плани стійкості. Детального розподілу коштів за цим напрямом уряд поки не представив. Імовірно, йдеться про заходи, які мають забезпечити безперервну роботу держави, енергетичної системи, критичної інфраструктури та ключових соціальних сервісів в умовах воєнних загроз. Це є висновком із загального контексту заяви прем’єра, а не оприлюдненим переліком конкретних програм.

    Ще одним завданням фінансового блоку стало оновлення потреб держави до кінця 2026 року. Уряд має уточнити обсяги необхідних видатків, оцінити фактичні надходження до бюджету та визначити можливі джерела покриття додаткових потреб.

    Необхідність перегляду фінансових показників пов’язана з тим, що військові, соціальні та відновлювальні витрати можуть змінюватися протягом року. На державні фінанси також впливають темпи економічної активності, податкові надходження, ситуація на валютному ринку та обсяги міжнародної підтримки.

    Паралельно Кабінет Міністрів уже розпочав активну підготовку проєкту державного бюджету України на 2027 рік. Міністерства мають до 31 липня подати свої пропозиції щодо основних параметрів майбутнього фінансового документа. Сам уряд повинен схвалити законопроєкт і передати його на розгляд Верховної Ради до 15 вересня.

    Раніше Сергій Корецький визначив три основні завдання, яким має відповідати бюджет на наступний рік: зміцнення обороноздатності України, забезпечення фінансової стійкості та проведення продуманої соціальної політики.

    Після отримання пропозицій від міністерств Міністерство фінансів має сформувати бюджетні запити та провести обговорення з головними розпорядниками коштів. Згідно з оприлюдненим графіком, протягом серпня триватиме узгодження показників, а до 8 вересня проєкт закону про державний бюджет планують передати на розгляд Кабінету Міністрів. До парламенту документ мають внести не пізніше 15 вересня.

    Основою для підготовки бюджету є Бюджетна декларація на 2027–2029 роки. Це середньостроковий документ, який визначає орієнтовні доходи, видатки, дефіцит, державний борг, соціальні стандарти та інші ключові фінансові показники на три роки.

    У базовому сценарії Бюджетної декларації доходи державного бюджету у 2027 році прогнозуються на рівні близько 3,01 трлн грн. На 2028 рік передбачено їх збільшення до 3,42 трлн грн, а у 2029 році — до 3,73 трлн грн. Водночас ці розрахунки залежать від безпекової ситуації, стану економіки та реалізації додаткових фіскальних заходів.

    Важливим питанням залишається зовнішнє фінансування. Представники Міністерства фінансів раніше повідомляли, що потреби бюджету на 2026 рік загалом забезпечені домовленостями з партнерами, однак щодо 2027 року ще необхідні додаткові рішення. Це означає, що уряду доведеться продовжувати переговори з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями та окремими державами-партнерами.

    Саме тому виконання міжнародних зобов’язань стало одним із центральних питань наради Корецького з фінансовим блоком. Порушення погоджених термінів або невиконання окремих умов може вплинути на графік зовнішнього фінансування, яке під час війни відіграє важливу роль у покритті невійськових видатків бюджету.

    Водночас оборонні витрати Україна переважно фінансує за рахунок власних доходів, зокрема податків, зборів і внутрішніх запозичень. Міжнародна бюджетна допомога здебільшого дозволяє спрямовувати кошти на соціальні програми, державне управління, освіту, медицину та інші цивільні потреби.

    Регулярні наради за участю Мінфіну, Міністерства економіки, НБУ, Казначейства й фінансового регулятора мають допомогти уряду швидше реагувати на зміни економічної ситуації. Корецький заявив, що такі зустрічі проводитимуться систематично.

    Подальші рішення залежатимуть від уточненого прогнозу доходів бюджету, фактичних оборонних потреб, стану міжнародних програм та пропозицій міністерств до бюджету на 2027 рік. Остаточні суми фінансування окремих напрямів стануть відомі після підготовки урядового проєкту і його внесення до Верховної Ради.

    Наразі уряд демонструє, що ключовими пріоритетами залишаються забезпечення армії, виконання міжнародних домовленостей та збереження керованості державних фінансів. Водночас Кабміну доведеться знайти баланс між оборонними витратами, соціальними зобов’язаннями та обмеженими фінансовими можливостями країни, яка продовжує протистояти російській агресії.

  • МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат.

    Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть бути непопулярними серед населення. Йдеться про перенесення строків потенційних змін на наступний бюджетний період. Офіційно такі домовленості зазвичай фіксуються в рамках меморандуму про співпрацю та структурних маяків програми.

    Також у повідомленні згадується політичний контекст — за версією джерела, чинна влада може бути зацікавлена у збереженні стабільності до завершення виборчого циклу. У цьому зв’язку називається можливість участі Володимира Зеленського у майбутніх виборах. Водночас жодних офіційних заяв про зміну податкової політики саме з цієї причини наразі не оприлюднювалося.

    Економісти наголошують, що вимоги міжнародних фінансових інституцій зазвичай спрямовані на забезпечення макрофінансової стабільності, зменшення дефіциту бюджету та підтримку боргової стійкості. При цьому конкретні рішення щодо ставок податків або соціальних програм ухвалюються виключно в межах національного законодавства.

    Наразі офіційні сторони не коментували деталі цих тверджень. Остаточні параметри співпраці з МВФ, як правило, публікуються після затвердження відповідних документів і рішення Ради директорів фонду.

  • МВФ затвердив нову програму для України: що означає фінансування на $8,1 млрд

    МВФ затвердив нову програму для України: що означає фінансування на $8,1 млрд

    Рішення Ради директорів International Monetary Fund про затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування для Ukraine обсягом $8,1 млрд — це важливий сигнал стабільності для економіки в умовах війни. Перший транш, який очікується найближчим часом, має становити близько $1,5 млрд і буде спрямований на покриття дефіциту бюджету та підтримку макрофінансової рівноваги, як повідомила голова уряду Юлія Свириденко.

    З одного боку, така програма — це підтвердження довіри до фінансової системи країни та до здатності уряду виконувати зобов’язання. У воєнний час стабільне зовнішнє фінансування дозволяє уникати різких скорочень видатків, підтримувати соціальні програми та зберігати керованість бюджету. Це важливо для прогнозованості курсу гривні, для бізнесу і для міжнародних партнерів.

    З іншого боку, будь-яка програма МВФ завжди передбачає структурні умови. І саме тут починається найскладніша частина політичної дискусії. Серед очікуваних кроків — зміни в податковій політиці: оподаткування цифрових платформ, перегляд пільг для посилок, зміни щодо військового збору та поступове розширення бази ПДВ. Частина цих рішень уже давно обговорюється в експертному середовищі, однак їх реалізація в умовах війни може викликати суспільну напругу.

    Особливо чутливою є тема оподаткування малого бізнесу. Запровадження ПДВ для ФОП із визначеним лімітом — це крок, який вплине на тисячі підприємців. Навіть якщо параметри компромісні, будь-яке розширення податкового навантаження потребує прозорої комунікації та чітких пояснень щодо цілей реформи. Інакше економічні рішення можуть сприйматися як фіскальний тиск, а не як елемент системної модернізації.

    Водночас програма МВФ — це не лише про вимоги. Це також про доступ до довгострокового фінансування та про сигнал для інших донорів, зокрема європейських партнерів. Узгодженість із міжнародними інституціями підвищує шанси на додаткову підтримку та зменшує ризики для зовнішньої фінансової стійкості країни.

    У підсумку маємо складну, але передбачувану ситуацію: фінансова підтримка посилює макроекономічну стабільність, однак структурні зобов’язання вимагатимуть рішень, які будуть непопулярними всередині країни. Баланс між потребами бюджету, вимогами партнерів і соціальною стійкістю стане ключовим викликом найближчих років. Саме від якості реалізації цих рішень залежатиме, чи стане ця програма інструментом розвитку, чи залишиться лише вимушеним компромісом.

  • Онлайн-покупки та електрокари можуть подорожчати: Нацбанк хоче нових податків

    Онлайн-покупки та електрокари можуть подорожчати: Нацбанк хоче нових податків

    Національний банк України пропонує ввести додаткові податки на непріоритетний імпорт — від іноземних онлайн-покупок до предметів розкоші. Такий крок, на думку регулятора, допоможе зменшити дефіцит державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року вже перевищив 24,9 мільярда доларів.

    Як зазначено в жовтневому інфляційному звіті НБУ, нове оподаткування може стосуватися посилок з-за кордону вартістю до 150 євро, електромобілів, а також товарів, що не мають критичного значення для економіки під час війни.

    У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

    «Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

    За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

    Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.