Позначка: Міноборони

  • Депутат облради Леонід Глиняний фігурує у справі про розкрадання в Міноборони

    Депутат облради Леонід Глиняний фігурує у справі про розкрадання в Міноборони

    Як повідомляють джерела нашого видання у правоохоронних органах, депутат Київської обласної ради від Євросолідарності Леонід Глиняний стоїть за багатомільйонними розкраданнями в Міноборони через свою родичку Тетяну Глиняну.

    Нагадаємо, бізнесвумен із Білоцерківщини Тетяна Глиняна знаходиться в розшуку НАБУ та підозрюється в розкраданні понад 733 мільйонів гривень на постачанні харчів для ЗСУ. Частину цих коштів вивели з України, оформлюючи як дивіденди або фінансову допомогу іншим пов’язаним фірмам. Ці гроші, зокрема, могли були використані Тетяною Глиняною для придбання готелів у Хорватії та іншої нерухомості.

    Варто відзначити, що в той час коли інші четверо фігурантів справи про “яйця по 17” знаходяться в Україні, Леонід Глиняний попередив свою родичку Тетяну Глиняну про можливий арешт та допоміг втекти за кордон.

    Завдяки зв’язкам Леоніда Глиняного, його родичка Тетяна продовжує легалізувати вкрадені в Міноборони мільйони гривень за кордоном. Так, за повідомленням журналістів хорватського ЗМІ Slobodna Dalmacija Тетяна Глиняна нещодавно придбала землю та будинок на мільйони євро.

    Леонід Глиняний відомий на Київщині рейдер, причетний до спроб незаконного захоплення білоцерківського виробника шин ТОВ “Преміорі” та цілого ряду інших активів. В ЗМІ його ім’я пов’язують з підсанкційними олігархами Павлом Фуксом та Костянтином Жеваго. За інформацією наших джерел, Глиняний підтримує зв’язок і з Фуксом, і з Жеваго, та є дотичним до деяких їх фінансових махінацій.

    Просимо даний матеріал вважати офіційним запитом до Служби безпеки України з проханням перевірити викладені в статті факти та вжити заходів, відповідно до чинного законодавства.

  • Їжа для армії за мільярди: що не так із закупівлями Міноборони

    Їжа для армії за мільярди: що не так із закупівлями Міноборони

    Міноборони запускає масштабну закупівлю продуктів для української армії на друге півріччя 2025 року. Очікувана вартість — 22,5 мільярда гривень. Обіцяють прозору систему, контроль якості, лабораторні перевірки й санкції для постачальників. Але вірити цим словам дедалі важче.

    Суспільству добре відомі результати попередніх закупівель: гнилі яйця, фірми-прокладки, мільйонні суми, які осідали в кишенях “улюбленців” оборонного відомства.

    393 мільйони гривень — стільки отримало ТОВ “Овочевий світ”, фірма-прокладка з фіктивною звітністю, завищеними цінами та тухлими продуктами. Партнери цієї структури вже фігурували у справах про розкрадання європейських коштів.

    607 мільйонів гривень — саме стільки віддали компанії “Трейд Граніт Інвест” на постачання продуктів для Львівської та Рівненської областей. Попри публічні заяви про недоброчесність цього постачальника з боку тогочасного голови ДП “ДОТ” Артема Жумаділова, компанія виграла тендер. Закупівлі ще на 900 мільйонів приховали повністю.

    Система контролю працює вибірково: “не своїх” карають, а “своїм” дозволяють годувати військо, попри численні порушення:

    • Буський консервний завод — 176 порушень (антисанітарія, непридатні умови)

    • ТОВ «АСІКС ГРУП» — 114 порушень (гнилі яйця, підробки)

    • ТОВ «Міт Пром» — 51 порушення

    • ТОВ «Контракт прод резерв» — 34 порушення

    Усі ці компанії досі серед постачальників Міноборони.

    Міноборони презентує реформу — але це лише декорація. В реальності старі гравці повертаються, а нові правила стають фільтром для “непотрібних”. Картинка для ЗМІ — гарна. А солдати, як і раніше, ризикують здоров’ям через неякісну їжу.

    22,5 мільярда гривень — це не просто цифра. Це черговий лакмусовий папірець для міністра Рустема Умєрова. І водночас — потенційна схема для тих, хто звик годувати армію за мільйони, не відповідаючи ні за якість, ні за наслідки.

    Ми продовжимо стежити, хто насправді заробляє на армії під прикриттям патріотичних гасел.

  • Антикорупційна рада при Міноборони вимагає викрити всіх причетних до скандалу з неякісними боєприпасами

    Антикорупційна рада при Міноборони вимагає викрити всіх причетних до скандалу з неякісними боєприпасами

    Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України (ГАР МОУ) виступила з жорсткою заявою щодо справи про постачання до армії неякісних 120-мм мінометних мін. Скандал набуває широкого розголосу: вже затримано чотирьох осіб, серед яких — генеральний директор одного з великих оборонних підприємств, його перший заступник, а також двоє представників Міноборони.

    У Раді наголошують, що йдеться не лише про виконання одного провального контракту, а про цілісну схему, яку роками покривали чиновники. Навіть після викриття махінацій на заводі продовжували укладати нові угоди — з більшими обсягами й завідомо сумнівною перспективою виконання.

    “Потрібно чітко з’ясувати, хто віддавав накази на продовження контрактів після викриттів, хто лобіював переведення нових коштів, хто мовчки покривав провали у постачанні. Всі ці ‘хтось’ мають бути названі публічно”, — заявили в ГАР МОУ.

    За даними антикорупційної ради, завод систематично не виконував зобов’язання, проте замість розірвання контрактів терміни продовжувалися через “допки” — додаткові угоди, а нові замовлення лише збільшували фінансовий тиск. Це створювало ефект “піраміди”, де старі борги латалися новими угодами. Зрештою, армія не отримала необхідної кількості мін, що, за словами ГАР, призвело до втрат на фронті — як серед військових, так і серед цивільних.

    Чинний директор підприємства, що перебуває під слідством, очолював завод із 1990-х років. Проти нього вже розслідуються корупційні справи, однак, як вказують антикорупціонери, інші топменеджери залишаються поза увагою слідства. Провадження щодо них не відкрито, допити не проводяться, попри участь у системних порушеннях.

    Антикорупційна рада вимагає термінових заходів, аби не зірвати забезпечення армії:

    • Введення кризової команди управлінців — людей з досвідом виведення підприємств з кризи;

    • Незалежний аудит виробництва і ресурсів, зокрема запасів пороху;

    • Реалістична оцінка відповідності контрактів і можливостей заводу;

    • Пошук альтернативних виробників і перенаправлення замовлень;

    • Корекція чинних угод і повернення невикористаних коштів до бюджету;

    • У разі неможливості — закупівля інших засобів ураження.

    ГАР МОУ вже передала всю конфіденційну інформацію — включно з цифрами, калібрами та змістом контрактів — до компетентних органів. Очікується негайна реакція.

  • Керівника Запорізького підрозділу Міноборони підозрюють у махінаціях із дровами

    Керівника Запорізького підрозділу Міноборони підозрюють у махінаціях із дровами

    Керівника Запорізького квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони Івана Максименка затримано через підозру в організації закупівель дров для потреб ЗСУ за завищеними цінами. Про це повідомили правоохоронці, які кваліфікували його дії як службову недбалість, що завдала державі багатомільйонних збитків.

    Слідство встановило, що посадовець систематично укладав прямі договори з фізичними особами, уникаючи передбачених законом процедур закупівель. Як наслідок, дрова купувалися за найвищими цінами серед усіх аналогічних підрозділів Міноборони.

    Особливу увагу привернуло те, що постачальниками були обрані київські компанії — незважаючи на те, що дрова закуповувались для регіону, де вони доступні за значно нижчими цінами.

    За попередніми підрахунками, такі закупівлі призвели до збитків державному бюджету в обсязі майже 20 мільйонів гривень.

    Івану Максименку вже оголошено підозру за статтею 425 Кримінального кодексу України — «Недбале ставлення до військової служби». Наразі триває розгляд питання щодо обрання йому запобіжного заходу. ЗМІ повідомляють, що посадовець може вийти на волю під заставу.

    Розслідування триває, і правоохоронці не виключають, що до схеми можуть бути причетні й інші особи.

  • Міноборони придбало 36 квартир для військових у першому кварталі 2025 року

    Міноборони придбало 36 квартир для військових у першому кварталі 2025 року

    У січні-березні 2025 року Міністерство оборони України придбало 36 квартир для забезпечення житлом військовослужбовців. Загальна вартість закупівель склала близько 104 мільйонів гривень. Це більше, ніж у аналогічний період минулого року, коли було куплено 33 квартири.

    Житло було придбано на вторинному ринку за результатами відкритого конкурсу. Середня площа кожної квартири перевищує 52 квадратних метри.

    «Це ще один крок до створення гідних умов для проживання військових та їхніх сімей. Міністерство оборони продовжуватиме впроваджувати ефективні механізми для забезпечення наших захисників якісним та комфортним житлом», — зазначив заступник міністра оборони, бригадний генерал юстиції Сергій Мельник.

    Після офіційної передачі об’єктів на баланс Київського квартирно-експлуатаційного управління розпочнеться процес розподілу помешкань відповідно до чинного законодавства.

    Окрему увагу в Міноборони приділяють системному вирішенню житлового питання для військовослужбовців. Головне управління капітальних вкладень вже розробило проект Концепції Державної цільової програми забезпечення житлом військових та осіб, звільнених з військової служби. Документ покликаний запровадити довгострокові механізми для зменшення черг та забезпечення житлової стабільності.

    Також затверджено Алгоритм виключення службового житла з відповідних фондів Міноборони. Це дозволить багатьом родинам, які наразі проживають у службовому житлі, отримати право на постійне користування ним.

    Крім того, ведеться підготовка технічного завдання для цифровізації процесів обліку житла військових. У Міноборони зазначають, що це дозволить забезпечити прозорість, контроль та ефективне управління житловим фондом.

  • Продали за півціни: як лікарню передали фірмі сина ексголови «Київміськбуду»

    Продали за півціни: як лікарню передали фірмі сина ексголови «Київміськбуду»

    У центрі Києва розгортається конфлікт навколо будівлі колишньої бальнеологічної лікарні на вулиці Гетьмана Павла Полуботка, 34. Її намагається відсудити ТОВ “Київінвест”, власником якого є Ілля Кушнір — син колишнього голови правління “Київміськбуду” Ігоря Кушніра. У 2024 році лікарню було передано у користування Головному управлінню розвідки Міноборони як об’єкт, необхідний для потреб держави.

    Втім, “Київінвест” заявляє, що має право власності на цю будівлю — щоправда, право це викликає серйозні сумніви.

    Купівля за півціни і земля в обхід закону

    Як з’ясувало Державне бюро розслідувань, ТОВ “Київінвест” придбало будівлю у структур Федерації профспілок України за явно заниженою ціною — 74,3 млн грн замість ринкових 138,3 млн. Ця угода стала однією з підстав для подальших слідчих дій.

    Не менш скандальним стало і рішення Київської міської ради, яка у 2024 році передала “Київінвесту” в оренду земельну ділянку площею понад 1,5 гектара під медичним закладом. Земля, що мала використовуватись виключно для оздоровчих потреб, була дозволена для реконструкції з можливістю використання будівель у комерційних цілях.

    Як пише “КиївВлада”, однією з ключових фігур, що сприяли реалізації схеми, є Петро Оленич — чиновник, який вже фігурує в розслідуванні щодо “справи Комарницького”.

    ГУР проти забудовника

    Головне управління розвідки наполягає на законному відчуженні об’єкта та його стратегічному значенні. Відомство вже використовує частину будівлі для власних потреб і захищає право на її подальше використання в суді.

    Судовий процес триває, але ситуація вже стала показовою історією про те, як через зв’язки та схеми бізнес намагається повернути собі об’єкти, що мали б слугувати державі. Особливо в умовах війни, коли кожен стратегічний ресурс має критичне значення.

  • Чиновник Міноборони завіз Ferrari для росіян через «нульове розмитнення»

    Чиновник Міноборони завіз Ferrari для росіян через «нульове розмитнення»

    Колишній виконувач обов’язків директора держпідприємства «Оборонавторемсервіс» Валентин Слободянюк (він же Слободянюк-Штик), який також керував ліквідацією центрального складу КЕУ Міноборони, фігурує у справі про використання пільгового українського розмитнення для вивезення Ferrari до Парижа… для громадян РФ.

    Усе почалося в квітні 2022 року. Через два місяці після повномасштабного вторгнення Росії двоє громадян РФ, які проживають у ЄС (одна з них має також паспорт Панами), придбали Ferrari Roma 2020 року випуску за 210 тисяч євро без ПДВ. Щоб уникнути сплати податків у Європі — близько 63 тисяч євро — їм знадобився «формальний власник» в Україні. Ним і став Слободянюк.

    На той момент він був безробітним і перебував у Львові. За грошову винагороду погодився оформити авто на себе.

    • 30 квітня — Ferrari куплено у Німеччині.

    • 3 травня — завезено в Україну польським перевізником.

    • 4 травня — безкоштовне розмитнення згідно з пільгами воєнного часу.

    • 6 травня — реєстрація на Слободянюка в МВС.

    • 6–7 травня — оформлення довіреностей і швидке вивезення до Парижа.

    Автівку вивезли наступного дня через пункт пропуску «Рава-Руська». Там вона й залишилася — в користуванні родини громадян РФ. Податки в ЄС — не сплачені. Український закон — використаний в обхід. Нульове розмитнення — зекономлені 63 тисячі євро.

    У своїй декларації за 2022 та 2023 роки Слободянюк вказав, що придбав Ferrari за 6,48 млн грн, буцімто за позичені у знайомого юриста Дениса Записного гроші. Сума позики — 6,5 млн.

    Але прокуратура вважає цю історію фікцією. Згідно з матеріалами, автомобіль фактично придбали 30 квітня, а не 6 травня, як заявив чиновник. Гроші вносили росіяни, а не він. Уже у 2022 році НАЗК кваліфікувало цю угоду як «подарунок від громадянина РФ Євгенія Казакова».

    Справжній власник авто — не Слободянюк, і Ferrari давно не в Україні.

    Суд наклав арешт на авто як на речовий доказ — заборонено продавати, передавати чи використовувати. Незважаючи на те, що машина перебуває в Парижі, це юридично блокує будь-які дії з нею.

    Слободянюк став фігурантом кримінального провадження через недостовірне декларування. Прокуратура вважає, що він свідомо надав неправдиву інформацію, щоб приховати схему і уникнути відповідальності.

  • Бюджет під тиском війни: виплати військовим восени можуть опинитися під загрозою

    Бюджет під тиском війни: виплати військовим восени можуть опинитися під загрозою

    Фінансова система України опинилася перед новим викликом: вже восени під загрозою можуть опинитися регулярні виплати військовослужбовцям. Як повідомляє «Економічна правда» з посиланням на джерела в уряді та парламенті, Міністерство оборони вже витратило частину коштів, які були передбачені на виплати в останні місяці 2025 року.

    За інформацією видання, у першому кварталі Міноборони почало використовувати бюджетні ресурси, закладені на кінець року. Йдеться, зокрема, про кошти, які мали б забезпечити грошове забезпечення у вересні-грудні. Ці гроші наразі спрямовуються на закупівлю снарядів, дронів та іншого озброєння, що вкрай необхідне для підтримки українських Збройних сил на фронті.

    Загальна сума вже витрачених або контрактованих наперед ресурсів перевищила 200 мільярдів гривень. У деяких випадках держава фактично витратила й кошти, що мали б бути спрямовані на вересневі виплати.

    Бюджет на межі можливого
    У держбюджеті на 2025 рік видатки на Міністерство оборони становлять 1,568 трильйона гривень. Це лише на 31 млрд грн більше, ніж у 2024 році. При цьому бюджет вже наблизився до межі, яку здатна витримати економіка, навіть попри минулорічне підвищення податкових надходжень.

    У такій ситуації країна ризикує опинитися без резервів для грошового забезпечення армії восени. Це може створити не лише фінансову кризу, а й вдарити по моральному стану українських військових, які щодня ризикують життям на передовій.

    Часу обмаль
    Щоб уникнути критичної ситуації, уряд та Верховна Рада мають вже найближчим часом підготувати зміни до бюджету. В ідеалі – до серпня, аби у вересні були доступні кошти для повноцінного фінансування військових.

    Ці зміни мають не лише збалансувати вже наявні витрати, а й передбачити додаткові джерела фінансування, зокрема за рахунок внутрішніх або зовнішніх позик, податкових надходжень чи допомоги партнерів.

    Українська армія залишається головним щитом держави. Тому забезпечення її фінансової стійкості — це не лише питання економіки, а й питання виживання країни у війні.

  • НАБУ і САП викрили нову корупційну схему в Міноборони

    НАБУ і САП викрили нову корупційну схему в Міноборони

    Поки фронт тримає оборону, у тилу не втрачають можливості «погріти руки». НАБУ та САП викрили масштабну схему розкрадання державних коштів під час закупівлі харчових продуктів для Збройних Сил України. За даними слідства, у 2022–2023 роках з бюджету вивели понад 733 мільйони гривень через маніпуляції з цінами на продукти.

    У справі фігурують колишній посадовець Міноборони, власниця компаній-постачальників, двоє їхніх керівників і ще одна фізична особа. Усім п’ятьом повідомлено про підозру за статтями про розтрату, замах на розтрату та легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом.

    Схема працювала просто, але ефективно. У каталозі харчових наборів, за якими закуповували продукти для армії, значилось 409 найменувань — від гречки до… желатину. При цьому лише 10% асортименту дійсно регулярно використовувалися. Решта – рідкісні позиції, сезонні або взагалі не закуповувались.

    Ціна формувалася як середнє арифметичне всіх позицій у каталозі. Це дозволяло маніпулювати вартістю окремих продуктів: завищувати ціни на ходові товари, як-от овочі та м’ясо, і занижувати на «мертві душі» – наприклад, черешні взимку.

    Результат: картопля по завищеній ціні, яку постачали тисячами тонн, і черешня – по кілька копійок, яку не постачали взагалі. На папері все виглядало пристойно. По факту — махінації, що принесли постачальникам сотні мільйонів.

    За інформацією НАБУ, лише за серпень-грудень 2022 року дві компанії, підконтрольні одній особі, заробили на такій схемі понад 733 млн грн.

    Ці махінації стали можливими через бездіяльність посадовця Міноборони, який підписував договори та “не помічав” ціни, що явно виходили за межі ринку.

    Інформаційний скандал з харчуванням для армії розгорівся ще на початку 2023 року після публікації розслідування ZN.UA під назвою «Тилові пацюки Міноборони…». Тоді головною сенсацією стали “яйця по 17 гривень”, що викликало хвилю обурення в суспільстві.

    Міністр оборони Олексій Резніков категорично заперечував звинувачення, стверджуючи, що всі ціни були коректно вказані в контрактах. Проте скандал не вщухав, і згодом міністра було відправлено у відставку.

    На цьому тлі нова справа НАБУ виглядає як продовження того ж самого ланцюга. Серед фігурантів підозрюваних Резніков наразі не фігурує, однак його ім’я безпосередньо пов’язане з періодом, коли ця схема працювала.

  • Чому Рада відмовилася карати постачальників за затримки зброї

    Чому Рада відмовилася карати постачальників за затримки зброї

    Ухвалене Верховною Радою рішення про скасування штрафів для компаній, які затримують постачання зброї на фронт, викликало хвилю обурення серед військових та експертного середовища. Проте за кулісами голосування криється набагато більше, ніж просто «турбота про оборонпром». Як стало відомо нашому джерелу в Офісі Президента, ця ініціатива покликана не покращити логістику для ЗСУ, а приховати масштаби корупційних схем, що розквітли в оборонних тендерах у 2024 році.

    За інформацією з ОП, у Міноборони ще торік було створено неофіційний механізм допуску до оборонних контрактів «правильних» компаній. Йдеться про внутрішній список фірм, доступ до якого забезпечується виключно за принципом особистої лояльності та готовності «ділитися» прибутками. Формально участь у тендерах беруть кілька фірм, однак переможець відомий заздалегідь. У результаті — корупційна «відкатива» модель, яка живить гаманці посадовців, близьких до Банкової.

    Фактично, на фронт надходить зброя та спорядження з суттєвим запізненням, що не проходить належну перевірку якості, хоча формально вся документація виглядає «ідеально». На практиці це означає: бійці отримують те, що іноді не відповідає заявленим характеристикам, а сама система закупівель перетворилася на непрозорий інструмент розпилу.

    Найгірше, що подібні схеми діють не лише в тилу, а й безпосередньо на напрямках постачання до найгарячіших точок, зокрема на Східному фронті та навіть в межах операцій на території Курської області, про які офіційно не повідомляють.

    Завдяки грифу «секретно» більшість цієї інформації залишається поза межами суспільного контролю. Військові, які безпосередньо зіштовхуються з наслідками таких «угод», не мають жодного важеля впливу. Претензії щодо якості чи затримки автоматично ігноруються під гаслом «не на часі», а реальні збитки армії залишаються непоміченими — або ж просто замовчуються.

    Голосування у Раді щодо скасування штрафів стало логічним продовженням цієї політики: у разі затримок постачальників більше не можна буде притягнути до відповідальності — а значить, немає й підстав для розслідувань.

    Війна дає владі карт-бланш на «секретність», яка дедалі частіше використовується не для захисту держави, а для прикриття збагачення обраних.