Uanews.life

Позначка: міжнародна коаліція

  • США готують повний вихід з Іраку

    США готують повний вихід з Іраку

    США планують завершити виведення своїх військових із Іраку до 30 вересня 2026 року. Таким чином може завершитися багаторічна військова присутність Сполучених Штатів у країні, яка розпочалася після американського вторгнення у 2003 році та повалення режиму Саддама Хусейна.

    Про це повідомляє ABC News із посиланням на американських та іракських посадовців. Інформацію також підтверджує The Times of Israel. За даними американського чиновника, Вашингтон розраховує завершити виведення військ саме до 30 вересня, однак він не став уточнювати, скільки американських військовослужбовців нині залишається на території Іраку та куди саме їх планують передислокувати.

    Питання завершення американської військової місії в Іраку обговорювалося протягом останніх років. У 2024 році Вашингтон і Багдад домовилися про поступове згортання операцій міжнародної коаліції, очолюваної США, яка займалася боротьбою проти терористичного угруповання «Ісламська держава» — ІДІЛ.

    Після досягнення домовленостей американські військові почали скорочувати свою присутність. Протягом минулого року США вивели підрозділи з військових баз у більшості регіонів Іраку. Водночас певна американська військова присутність зберігалася в напівавтономному Курдистані на півночі країни, зокрема в районі Ербіля.

    За інформацією ABC News, виведення американських військовослужбовців і військової техніки з Ербіля фактично вже триває. Двоє представників іракського Курдистану повідомили журналістам, що цей процес розпочався приблизно три тижні тому.

    Ситуація навколо американських військових у регіоні залишається складною через загострення на Близькому Сході. Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого американські військові об’єкти в іракському Курдистані регулярно зазнавали атак.

    Попри це, американська сторона вважає, що іракські сили безпеки вже здатні самостійно відігравати провідну роль у боротьбі з терористичними угрупованнями на території країни. Один із представників США заявив, що Вашингтон, Багдад та партнери по міжнародній коаліції досягли значного прогресу в боротьбі з ІДІЛ.

    «Сполучені Штати, Ірак та партнери по коаліції досягли величезного успіху в розгромі ІДІЛ, і тепер іракські сили безпеки, включаючи пешмерга та інші сили безпеки Іракського Курдистану, очолять боротьбу з терористами в Іраку», — заявив американський чиновник.

    Остаточну дату завершення військової місії назвав іракський прем’єр-міністр Алі аль-Заїді після зустрічі з адміралом Бредом Купером, який очолює Центральне командування США. За словами іракського прем’єра, 30 вересня є «фіксованою й остаточною датою» завершення військової місії міжнародної коаліції проти ІДІЛ в Іраку та виведення її військовослужбовців.

    Водночас реалізація цього плану може зіткнутися з внутрішньополітичними проблемами Іраку. Як зазначає ABC News, іракський уряд, імовірно, не встигне до встановленого терміну виконати домовленості щодо роззброєння недержавних озброєних угруповань.

    Йдеться, зокрема, про потужні воєнізовані формування, частина яких має тісні зв’язки з Іраном. Деякі з них уже заявили, що не мають наміру добровільно складати зброю. Це створює додаткові ризики для безпеки країни після скорочення американської військової присутності.

    Повний вихід американських військ стане важливою зміною для Іраку та всього регіону. США зберігали військову присутність у країні в різних форматах із часів вторгнення 2003 року, хоча масштаби цієї присутності суттєво змінювалися.

    Після повалення режиму Саддама Хусейна американські війська залишалися ключовою складовою міжнародної військової присутності в Іраку. У 2011 році США завершили основний вивід військ, однак згодом американські військовослужбовці знову повернулися до країни у складі міжнародної коаліції для боротьби з ІДІЛ, який у 2014 році захопив значні території Іраку та Сирії.

    Тепер Вашингтон і Багдад переходять до нового етапу відносин, за якого основна відповідальність за боротьбу з терористичними загрозами всередині Іраку має перейти до місцевих сил безпеки. Водночас поки невідомо, чи означатиме завершення військової місії повну відсутність американських військових у регіоні та якою буде подальша роль США у забезпеченні безпеки Іраку.

    Переговори про майбутнє американської військової присутності в Іраку офіційно розпочалися ще на початку 2024 року. Тоді Багдад і Вашингтон провели перший раунд переговорів щодо поступового виведення американських військ із країни. Через понад два роки цей процес може завершитися остаточним виведенням військових підрозділів США до кінця вересня.

  • Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про проведення нового засідання «коаліції рішучих» у Парижі 13–14 липня. Захід відбудеться напередодні французького національного свята – Дня взяття Бастилії – та може стати одним із ключових міжнародних майданчиків для обговорення майбутніх гарантій безпеки України, подальшої військової підтримки та ролі європейських союзників у завершенні війни, пише “Європейська правда”.

    Про плани проведення саміту французький лідер заявив 5 червня перед початком саміту ЄС – Західні Балкани, який проходить у Чорногорії. Макрон також повідомив, що вже найближчими днями проведе окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським для координації позицій та підготовки майбутнього засідання коаліції.

    За словами президента Франції, головною метою майбутньої зустрічі стане подальша структуризація роботи «коаліції рішучих» та координація міжнародної підтримки України.

    «Ми зустрінемося з президентом Зеленським через кілька днів для того, щоб одночасно організувати підтримку в рамках коаліції рішучих і структурувати її», – заявив Макрон.

    Французький президент підтвердив, що запросив усіх учасників коаліції прибути до Парижа 13 та 14 липня. Крім робочих засідань, країни-учасниці також отримали запрошення взяти участь у заходах з нагоди Дня взяття Бастилії – одного з головних державних свят Франції.

    Особливу символічність події надає той факт, що військовий парад 14 липня стане останнім для Емманюеля Макрона в статусі президента Франції. Саме тому Єлисейський палац прагне використати цей день для демонстрації єдності союзників та незмінної підтримки України на міжнародній арені.

    Що таке «коаліція рішучих»

    «Коаліція рішучих» (або «коаліція охочих») була створена у 2025 році за ініціативи Великої Британії та Франції як формат держав, готових брати активну участь у гарантуванні безпеки України після завершення бойових дій. До об’єднання входять близько 25 країн Європи та Північної Америки.

    Основна мета коаліції – розробити механізми довгострокових гарантій безпеки для України та підготуватися до можливого розгортання міжнародних сил підтримки після укладення мирної угоди. За словами представників Єлисейського палацу, учасники обговорюють не лише військову допомогу, а й механізми реагування на можливу повторну агресію Росії в майбутньому.

    З листопада 2025 року коаліція перебуває під французьким керівництвом, однак уже в липні цього року головування має перейти до Великої Британії. Саме тому липневий саміт у Парижі розглядається як підбиття підсумків французького етапу роботи коаліції та визначення подальших пріоритетів.

    Які питання обговорюватимуть

    Очікується, що під час зустрічі учасники приділять увагу кільком ключовим напрямкам.

    Перший – продовження військової підтримки України. Попри активізацію дипломатичних контактів, більшість європейських лідерів наголошують, що Росія не демонструє готовності до справедливого миру, тому допомога Києву повинна зберігатися.

    Другий напрямок – гарантії безпеки після завершення війни. Учасники коаліції продовжують обговорювати можливі формати присутності міжнародного контингенту в Україні після досягнення мирної угоди. Йдеться не про бойові підрозділи на лінії фронту, а про сили стримування та підтримки, які можуть стати додатковим фактором безпеки.

    Третій блок питань стосується інтеграції української оборонної системи в європейський безпековий простір та розвитку спільних оборонних програм.

    Чому ця зустріч важлива

    Останні місяці стали визначальними для формування нової архітектури безпеки в Європі. На тлі триваючої війни союзники України дедалі частіше говорять про необхідність створення довгострокових механізмів стримування Росії.

    Франція та Велика Британія залишаються головними рушіями цієї ініціативи. Саме Париж і Лондон у січні 2026 року разом із президентом України Володимиром Зеленським підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання міжнародних сил підтримки в Україні після досягнення мирної угоди.

    На попередніх засіданнях коаліції держави-учасниці вже підтвердили готовність брати участь у створенні багаторівневої системи гарантій безпеки для України за підтримки США та НАТО.

    Очікується, що зустріч Зеленського і Макрона, яка відбудеться до липневого саміту, дозволить узгодити ключові питання порядку денного та визначити конкретні кроки щодо подальшої підтримки України.

    Липневе засідання «коаліції рішучих» може стати одним із найважливіших міжнародних форумів цього літа для України. На тлі продовження війни та пошуку майбутніх гарантій безпеки саме в Парижі союзники Києва спробують визначити, якою буде роль Європи у забезпеченні миру та стримуванні нових загроз на континенті.

  • Туреччина може долучитися до розмінування Ормузької протоки

    Туреччина може долучитися до розмінування Ормузької протоки

    Туреччина заявила про готовність долучитися до міжнародних зусиль із розмінування Ормузької протоки, однак лише за умови досягнення політичного врегулювання між Іраном та США. Про це повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, передає Reuters.

    За словами Фідана, Анкара загалом позитивно оцінює можливість участі у таких операціях і розглядає їх передусім як гуманітарну місію, спрямовану на забезпечення безпеки цивільного судноплавства. Він підкреслив, що Туреччина традиційно підтримує ініціативи, пов’язані зі зниженням ризиків для міжнародної торгівлі та стабілізації ситуації у стратегічно важливих морських регіонах.

    Водночас ключовою умовою для участі Туреччини є припинення активної фази конфлікту та досягнення домовленостей між сторонами. Міністр наголосив, що у разі формування міжнародної технічної групи після укладення потенційної угоди між Іраном і США, Туреччина готова розглянути свою участь у таких роботах. Йдеться, зокрема, про створення багатосторонньої місії, яка б займалася виявленням, ідентифікацією та знешкодженням морських мін у протоці.

    Фідан також застеріг, що позиція Анкари може змінитися, якщо така міжнародна коаліція перетвориться на сторону нового військового протистояння. За його словами, Туреччина не має наміру брати участь у будь-яких операціях, які можуть загострити конфлікт або втягнути її у пряме протистояння. Таким чином, Анкара намагається зберігати баланс між підтримкою безпеки судноплавства і уникненням ескалації в регіоні.

    Окремо глава турецького МЗС висловив обережний оптимізм щодо дипломатичного врегулювання ситуації навколо іранської ядерної програми. Він зазначив, що наступний раунд переговорів може відбутися в Пакистан, і висловив сподівання, що сторони зможуть досягти компромісу, який знизить напруженість у регіоні.

    Ситуація в Ормузькій протоці залишається однією з ключових точок глобальної напруги. 13 квітня США оголосили про початок морської блокади після того, як Іран обмежив рух суден у відповідь на удари США та Ізраїль. Президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які спроби порушити блокаду можуть бути жорстко припинені, включно із застосуванням сили.

    За інформацією міжнародних медіа, Іран у відповідь посилив свою військову присутність у регіоні та розпочав встановлення нових морських мін, що створює значну небезпеку для торговельних суден. У відповідь США застосовують сучасні технології, зокрема підводні безпілотні апарати, для виявлення та нейтралізації мін.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських транспортних коридорів у світі. У мирний час через неї проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти, що робить будь-які порушення судноплавства в цьому регіоні критично важливими для глобальних енергетичних ринків. Через нинішню ескалацію трафік суден у протоці значно скоротився, а страхові ставки для судновласників різко зросли, що вже впливає на вартість енергоносіїв і логістичні ланцюги.

    На цьому тлі Німеччина також розглядає можливість участі у стабілізаційній місії. За даними медіа, Берлін готується до потенційного розгортання мінного тральщика та допоміжного судна в регіоні. При цьому німецький уряд готовий навіть скоротити свою військову присутність в інших районах, щоб забезпечити участь у можливій операції з розмінування.

    Аналітики зазначають, що формування міжнародної коаліції для розмінування Ормузької протоки є складним завданням, оскільки воно потребує не лише технічних ресурсів, а й політичного консенсусу між ключовими гравцями. Без домовленостей між США та Іраном будь-яка місія ризикує бути сприйнята як частина військової операції, що може призвести до подальшої ескалації.

    Водночас участь Туреччини, яка є членом НАТО і водночас зберігає робочі відносини з Іраном, може відіграти важливу роль у балансуванні інтересів сторін. Анкара традиційно прагне виступати як посередник у складних міжнародних конфліктах, і її потенційна участь у гуманітарній місії з розмінування може стати важливим сигналом для міжнародної спільноти.

    Загалом ситуація навколо Ормузької протоки демонструє, наскільки тісно пов’язані питання безпеки, енергетики та геополітики. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів дипломатичних зусиль і готовності сторін до компромісу, без якого навіть технічні операції з розмінування залишаються під загрозою зриву.