Uanews.life

Позначка: міжнародні переговори

  • Зеленський назвав переговори щодо війни «Санта-Барбарою»

    Зеленський назвав переговори щодо війни «Санта-Барбарою»

    Переговорний процес щодо війни в Україні перетворився на складну й заплутану історію. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію навколо можливих міжнародних переговорів.

    За словами глави держави, переговорний процес ускладнився через ситуацію на Близькому Сході та питання безпеки.

    «Там ціла Санта-Барбара з цими переговорами через війну на Близькому Сході. Американці сказали, що вони готові до зустрічі, але готові тільки в Америці, тому що війна і ситуація з безпекою не дозволяє їм зараз виїжджати з території США», — повідомив президент.

    Зеленський зазначив, що українська сторона підтвердила готовність направити делегацію до Сполучених Штатів. За його словами, представники України можуть прилетіти до Маямі або Вашингтона для проведення переговорів.

    Водночас російська сторона, за словами президента, відмовилася летіти до США. Натомість Москва запропонувала провести зустріч в одній із європейських країн — Туреччині або Швейцарії.

    Американська сторона, як зазначив Зеленський, не погодилася на такий варіант.

    Президент наголосив, що подальша доля переговорів багато в чому залежить від позиції США та їхньої готовності організувати зустріч.

    Водночас стало відомо, що нещодавно у США вже відбувалася зустріч за участю представників російської сторони. До штату Флорида прилітав спеціальний представник президента Росії Кирило Дмитрієв, який провів переговори зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом.

  • Наступний раунд переговорів Україна-США-Росія можуть провести вже наступного тижня

    Наступний раунд переговорів Україна-США-Росія можуть провести вже наступного тижня

    Наступний раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією щодо завершення війни може відбутися вже наступного тижня — після 9 березня. Остаточна дата зустрічі наразі не визначена.

    Про це повідомляють джерела, знайомі з підготовкою переговорів.

    За попередніми даними, сторони розглядають кілька можливих майданчиків для проведення зустрічі. Серед основних варіантів — Женева у Швейцарії або Стамбул у Туреччині.

    Спочатку переговори планували провести 5 березня в Абу-Дабі, однак зустріч була перенесена. За інформацією співрозмовників, на зміну планів вплинула безпекова ситуація на Близькому Сході.

    Чому переговори перенесли

    На початку березня повідомлялося, що новий раунд консультацій між делегаціями України, США та Росії може відбутися у Швейцарії, де раніше вже проходили переговорні зустрічі.

    Згодом місцем проведення назвали Об’єднані Арабські Емірати. Однак через загострення ситуації в регіоні, зокрема удари по ОАЕ з боку Ірану, переговори вирішили відкласти.

    Наразі сторони продовжують узгоджувати нову дату та локацію зустрічі.

    Спецпредставник президента США Стів Віткофф 6 березня заявив, що переговорний процес між Україною та Росією не зупинено. За його словами, сторони продовжують роботу над пошуком можливих домовленостей.

    Водночас президент США Дональд Трамп під час пресконференції 7 березня заявив, що Вашингтон нібито вже неодноразово був близьким до домовленостей щодо завершення війни.

    Він також зазначив, що мирні переговори між Києвом та Москвою є, за його словами, «послугою для Європи».

    Трамп додав, що президент Росії Володимир Путін, за його словами, буцімто готовий до підписання мирної угоди, і закликав президента України Володимира Зеленського зробити відповідний крок.

    Офіційних підтверджень дати проведення нового раунду переговорів наразі немає.

  • Переговори в Абу-Дабі: Київ готовий до тимчасового «енергетичного перемир’я»

    Переговори в Абу-Дабі: Київ готовий до тимчасового «енергетичного перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив заяву колишнього президента США Дональда Трампа щодо домовленостей про тимчасове припинення обстрілів українських міст та об’єктів енергетичної інфраструктури. Питання так званого «енергетичного перемир’я» обговорювалося під час міжнародних переговорів за участю України, США та Росії в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    У своєму повідомленні в соцмережі X Зеленський наголосив, що очікує від США забезпечення реального припинення атак на енергетичні об’єкти та зазначив: оцінити ефективність домовленостей можна лише за фактичним станом на місцях. «Енергетика — це основа життя, і ми цінуємо зусилля наших партнерів, щоб допомогти нам захистити життя. Розраховуємо, що домовленості будуть виконуватися. Деескалаційні кроки сприяють реальному руху до завершення війни», — написав глава держави.

    Раніше, 29 січня, Дональд Трамп заявив, що особисто звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням тимчасово припинити обстріли Києва та інших міст України через аномально низькі температури. За словами Трампа, йшлося про тижневий період, під час якого удари по містах були б особливо небезпечними для цивільного населення та критичної інфраструктури.

    Переговори в Абу-Дабі стали першою серйозною спробою обговорити тимчасове припинення вогню щодо енергетичних об’єктів. Американська сторона запропонувала Україні та Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі як «сумлінний захід» та крок до деескалації на тлі складних мирних переговорів.

    Українські представники зазначили, що Київ готовий брати участь у таких ініціативах, навіть якщо вони тимчасові. Наступна зустріч переговорних команд України, США та Росії може відбутися вже 1 лютого, де продовжать обговорення безпекових питань та захисту енергетичної інфраструктури.

  • Запит на ППО проігнорували: що насправді відбулося у Давосі

    Запит на ППО проігнорували: що насправді відбулося у Давосі

    Попри очікування Києва, повноцінних переговорів між українською стороною та Дональдом Трампом у Давосі фактично не відбулося. За інформацією джерел з Офісу президента, контакт обмежився жорстким політичним сигналом, який у Києві сприйняли як черговий ультиматум, а не як початок діалогу.

    За словами співрозмовників, розрахунок на предметну розмову щодо безпекової підтримки України не справдився. Зокрема, прохання Володимира Зеленського про додаткові ракети для систем протиповітряної оборони залишилося без відповіді. Американська сторона не дала жодних зобов’язань і не запропонувала альтернативних рішень.

    У Банковій визнають, що формат зустрічей у Давосі радше продемонстрував зміну підходу Вашингтона. Українські аргументи щодо критичної потреби в ППО не стали предметом обговорення, натомість Києву окреслили політичні рамки, в яких він має діяти надалі.

    За оцінками джерел, мова йшла не про підтримку в умовах війни, а про вимоги, виконання яких розглядається як передумова для будь-яких майбутніх домовленостей. Такий тон у Києві сприйняли як сигнал про охолодження відносин і перехід до більш жорсткої моделі тиску.

    Особливе роздратування викликало те, що питання захисту українського неба фактично випало з порядку денного. У ситуації постійних ракетних атак відсутність реакції на запит щодо ППО розцінюють як політичний жест, а не технічну паузу.

    В Офісі президента не приховують, що підсумки Давоса стали холодним душем. Там очікували хоча б символічних сигналів підтримки, однак замість цього отримали чітке розуміння: у найближчій перспективі Україні доведеться готуватися до складніших переговорів і жорсткіших умов.

  • Зеленський пояснив деталі плану завершення війни

    Зеленський пояснив деталі плану завершення війни

    Президент України Володимир Зеленський вперше розповів про зміст мирного плану з 20 пунктів, який наразі обговорюється між Україною, США, європейськими партнерами та Росією. За його словами, документ є попереднім драфтом базового політичного плану щодо завершення війни і визначає рамкові принципи, які можуть доповнюватися іншими угодами та документами.

    Зеленський наголосив, що реакція Росії після консультацій із США визначить подальші кроки та можливі часові рамки ухвалення рішень. Україна готова до зустрічі на рівні лідерів для обговорення найчутливіших питань, зокрема територіальних.

    Перші пункти плану стосуються підтвердження суверенітету України, укладення угоди про ненапад та надання країні міцних гарантій безпеки, включно з участю США, НАТО та європейських держав. Декілька пунктів передбачають законодавче закріплення політики ненападу Росією, членство України в ЄС, масштабний пакет глобального розвитку, створення фондів для відновлення економіки та укладення угоди про вільну торгівлю з США.

    Окремі пункти присвячені Запорізькій атомній електростанції, впровадженню освітніх програм для подолання расизму та упереджень, а також питанням територій та гарантіям їхнього недоторканного статусу. План також передбачає свободу судноплавства Дніпром і Чорним морем, створення гуманітарного комітету для обміну військовополоненими та цивільними заручниками, проведення виборів, юридичну обов’язковість угоди та негайне повне припинення вогню після її погодження.

    Документ передбачає, що після підписання угоди вона має бути винесена на ратифікацію Верховною Радою та/або на всеукраїнський референдум, а гарантії безпеки набудуть чинності лише після повного схвалення угоди всіма сторонами.

  • Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і координацією авіаційних та ракетних можливостей.

    Із початку широкомасштабного вторгнення на Банковій кілька сценаріїв щодо залучення західних військ розглядалися як опції, що могли б посилити оборонний потенціал України. Проте, кажуть джерела, Польща послідовно виступала категоричним противником прямого розширення ролі НАТО в операціях на українській території, через що Київ був змушений переглянути формат переговорних процесів та шукати альтернативні канали для посилення обороноздатності.

    Одним із варіантів, який з’являвся в інформаційному просторі, був «злив» даних про системи протиповітряної оборони над західними регіонами України. Але, за даними наших інформаторів, це — радше допоміжна опція інформаційного характеру і не є пріоритетною для офіційного Києва. Набагато важливішими називають два практичні заходи: розгортання авіаційних сил на суміжній території партнерів (зокрема, потенційне використання аеродромів Румунії як баз для винищувачів) та постачання далекобійних ракетних систем, які могли б уражати логістичні та військові цілі на території Росії і тим самим чинити прямий тиск на Кремль.

    Румунія у цьому контексті фігурує як можлива «опорна точка» для розміщення літаків й інших засобів — але й тут, уточнюють співрозмовники, питання вимагає широких погоджень та гарантій від союзників. Дипломатичні й правові аспекти такого кроку залишаються предметом переговорів, адже будь-яке розміщення літаків із боєготовими пілотами та озброєнням на території сусідньої країни матиме серйозні міжнародні наслідки.

    Ініціативи Єрмака, за словами джерел, мають на меті надати Україні більшу маневреність і можливість завдавати більш адресних ударів по критично важливих ворожих об’єктах, не перетворюючи це на прямий вступ інших держав у бойові дії. Утім переговорний процес складний: окрім позиції Польщі, існують також внутрішні обмеження в окремих столицях ЄС і в самих військово-політичних інституціях, де вирішальними залишаються баланс ризиків ескалації та прагматична оцінка користі від нових форм допомоги.

    У Міністерстві закордонних справ і в Офісі Президента офіційних підтверджень щодо конкретних домовленостей поки що не надавали. Водночас співрозмовники, близькі до переговорного процесу, зазначають, що обговорення тривають на рівні експертних та оперативних груп, і що подальші рішення будуть залежати від політичних рішень партнерів та оцінки безпекової ситуації на фронті.