Uanews.life

Позначка: молодь

  • Німеччина планує обмежити виплати по безробіттю для українців

    Німеччина планує обмежити виплати по безробіттю для українців

    Влада Німеччини розробляє законопроект, який може позбавити громадян України права на отримання соціальних виплат по безробіттю (Bürgergeld). Про це повідомляє видання Politico.

    Причиною такого кроку стала масова міграція української молоді до Німеччини після відкриття кордонів для хлопців віком 18-22 років. За даними уряду, близько 490 тисяч громадян України працездатного віку наразі отримують довгострокові виплати по безробіттю.

    «Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українці проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну», — заявив Юрген Хардт, високопоставлений депутат ХДС з питань зовнішньої політики. Він наголосив, що Україна приймає власні рішення, однак останні зміни у законодавстві ФРГ призвели до зростання тенденції еміграції, яку необхідно контролювати.

    Коаліція канцлера Мерца, яка стикається з бюджетним тиском та прагне скоротити витрати на соціальне забезпечення, активно працює над законопроектом. Водночас представники СДПГ висловили незгоду з колегами по коаліції. Інші політики пропонують дочекатися подальшого розвитку ситуації та оцінити, чи залишатиметься високим потік прибулих, перед ухваленням рішень.

  • Служба зайнятості назвала найпопулярніші професії за віком шукачів

    Служба зайнятості назвала найпопулярніші професії за віком шукачів

    Держслужба зайнятості оприлюднила аналітику за 2025 рік: попит роботодавців зосереджений на молодих кадрах, однак серед офіційно зареєстрованих шукачів переважають люди середнього та старшого віку.

    За структурою звернень частка підлітків і молоді 15–19 років становить близько 2,5%, 20–24 роки — 6%, 25–29 — 6,4%. Найбільші групи — 45–49 і 50–54 років (по 14%), а також 55+ (20%). Тобто людей 55+ удесятеро більше, ніж тих, кому до 20. У службі пояснюють дисбаланс тим, що значна частина студентів працевлаштовується ще під час навчання (стажування в ІТ, агросекторі, банках, енергетиці, промисловості), частина молоді працює неофіційно (сільське господарство, торгівля, будівництво), а також впливає гендерна структура: серед зареєстрованих до 25 років чоловіків близько 40%, у 25–55 років — уже близько 25%, у старших групах співвідношення 64% жінок проти 36% чоловіків.

    Професійні інтереси різняться за віком. Підлітки частіше придивляються до продавців, перукарів, трактористів; у 20–24 роки популярні вчителі, адміністратори, касири та підсобні робітники; у 25–29 — кухарі, касири, медсестри. У 30–34 роки домінують вакансії водіїв, бухгалтерів і продавців; у 35–39 — економісти, держслужбовці, менеджери; у 40–44 — бухгалтерія, швейне виробництво, клінінг. Для 45–49 характерні охорона й сервіс; у 50–54 — водії, кухарі, вчителі, прибиральники; у 55+ — охоронці, сторожі, оператори котелень і машиністи.

    Ринок праці поступово «старішає» — усе більше людей старшого віку активно шукають роботу, тоді як молодь частіше вже працює (офіційно або неформально) й менше звертається по допомогу до центрів зайнятості. Це створює парадокс: компанії хочуть молодих, але в реєстрах шукачів переважають досвідчені кадри.

  • Значне збільшення виїздів та повернень української молоді до Польщі

    Значне збільшення виїздів та повернень української молоді до Польщі

    У вересні польські прикордонники зафіксували значне збільшення кількості громадян України віком 18-22 років, які в’їхали до Польщі. Про це повідомили в прикордонній службі Польщі у відповідь на запит zaxid.net.

    З 28 серпня по 28 вересня до Польщі в’їхало понад 56 тисяч українців цієї вікової категорії, тоді як назад, до України, виїхало понад 19,2 тисячі осіб. Порівняно з серпнем, кількість в’їздів зросла більш ніж у десять разів, а виїздів — у 3,5 раза.

    У Державній прикордонній службі України пояснили, що офіційної статистики щодо виїзду або повернення чоловіків віком 18-22 років наразі не ведеться, оскільки така інформація не передбачена чинним законодавством.

  • Влада розглядає заборону виїзду чоловіків 18–22 років у разі продовження війни

    Влада розглядає заборону виїзду чоловіків 18–22 років у разі продовження війни

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що Генеральний штаб ЗСУ ініціює чергові зміни до мобілізаційної політики. Зокрема йдеться про зниження мобілізаційної рамки з 22 до 20 років та заборону виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 22 років.

    За словами співрозмовника, на Банковій це питання вже розглядається, проте остаточного рішення поки немає. «Цей варіант стане актуальним, якщо війна затягнеться на наступний рік, а політичне керівництво буде змушене згортати так званий виборчий трек», — зазначає джерело.

    За його словами, головна проблема нині полягає у відсутності чіткої фінансової підтримки з боку партнерів. Без зовнішнього фінансування Києву складно планувати довгострокове ведення війни та одночасно готуватися до виборчої кампанії.

  • Дозвіл на виїзд чоловіків 18–22 років ставить під загрозу майбутнє країни

    Дозвіл на виїзд чоловіків 18–22 років ставить під загрозу майбутнє країни

    Після дозволу Кабміну чоловікам віком 18–22 років безперешкодно перетинати кордон дедалі більше студентів українських вишів почали оформлювати академічні відпустки або переходити на онлайн-навчання, щоб виїхати за кордон. Така тенденція викликає занепокоєння серед демографів і економістів.

    За словами заступника директора Інституту демографії та досліджень імені Михайла Птухи НАН України Олександра Гладуна, це рішення може мати серйозні наслідки. Він наголошує, що покоління хлопців, які народилися у період демографічної кризи, є надзвичайно важливим для майбутнього країни. Якщо вони виїдуть, то значна частина з них навряд чи повернеться.

    Гладун вважає, що молодь могла б робити внесок у перемогу, виконуючи допоміжні роботи в тилу, але не залишаючи країну повністю. Інакше виходить, що одні покоління воюють, а інші взагалі не залучені до спільної боротьби.

    Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський підкреслює, що серйозного удару по економіці масовий виїзд студентів не завдасть. В Україні близько 700 тисяч чоловіків віком 18–22 років, з яких реально працюють лише 200–300 тисяч. Це становить 2–3% економічно активного населення, яке налічує приблизно 13 мільйонів осіб.

    Основний ризик — нестача кадрів у тих секторах, де молодь традиційно підробляла: роздрібна торгівля, будівництво, логістика, виробництво на простих спеціальностях. Найбільше проблем може виникнути у компаній із зарплатами до 15 000 грн. Водночас співробітники з доходами 35 000–55 000 грн здебільшого залишаються працювати в Україні.

    Таким чином, економічні наслідки відтоку молоді будуть відносно обмеженими, проте демографічні — значно серйознішими. Адже мова йде про покоління, яке має стати фундаментом для відновлення країни після війни.

  • Як отримати 908 гривень на книги через “Дію”: інструкція

    Як отримати 908 гривень на книги через “Дію”: інструкція

    З 16 грудня 2024 року в Україні запрацює державна програма “єКнига”, спрямована на популяризацію читання серед молоді. Завдяки цій ініціативі 18-річні громадяни зможуть отримати 908 гривень через застосунок “Дія” для придбання книг українською мовою.

    Як працює програма?

    Кошти можна буде використати для купівлі паперових, електронних або аудіокниг у книгарнях чи онлайн-магазинах, що беруть участь у програмі. Заступниця міністра культури Галина Григоренко зазначила, що книгарні вже готові до запуску проєкту.

    “Це своєрідний подарунок для молоді, щоб заохотити читати”, — підкреслила Григоренко.

    Програма охоплює всіх українців, яким у 2024 році виповнилося 18 років, незалежно від їхнього місця проживання — в Україні чи за кордоном.

    Як скористатися “єКнигою”?

    Щоб отримати грошову допомогу, потрібно:

    1. Увійти до застосунку “Дія”.
    2. Вибрати послугу “єКнига”.
    3. Відкрити спеціальний рахунок.
    4. Після зарахування коштів придбати книги протягом трьох місяців.

    Список книгарень та інтернет-магазинів, які беруть участь у програмі, буде доступний на сайтах “Дія” та Українського інституту книги.

    Особливості програми

    • Сума допомоги: 908 грн (0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
    • Доступні формати: паперові, електронні, аудіокниги.
    • Мова книг: виключно українська.
    • Термін використання коштів: 3 місяці.

    Хоча програма орієнтована на 18-річних, Григоренко наголосила, що звичка до читання має формуватися ще в дитинстві. Вона також висловила сподівання, що цей проєкт стане важливим кроком у підтримці української книги та розвитку читацької культури.

  • “Хочу вчитися, а не воювати” – молодь масово виїжджає з України

    “Хочу вчитися, а не воювати” – молодь масово виїжджає з України

    Життя підлітків в Україні змінилося до невпізнаваності з початку повномасштабного вторгнення. Окрім постійної загрози обстрілів, на горизонті з’явився ще один страх — ймовірне зниження мобілізаційного віку. Це питання активно обговорюється в Україні та за її межами, викликаючи занепокоєння у молоді та їхніх батьків.

    За даними британського видання The Times, багато підлітків розглядають навчання за кордоном як спосіб уникнути не тільки війни, але й можливості бути мобілізованими.

    Харківський 17-річний Дмитро поділився своїми планами:

    “Я збираюся вчитися в Польщі. Там безпечніше, немає бомб і ризику, що мене мобілізують без згоди. Після закінчення навчання вирішу, чи повертатися додому”.

    Його друг, також Дмитро, висловлює схожі побоювання:

    “Вчитися тут важко через постійні вибухи та відключення електроенергії. Тому я теж їду”.

    Згідно з даними ЄС, із початку війни понад 190 тисяч українських хлопців віком від 14 до 17 років зареєстровані як біженці в країнах Європи.

    Українська депутатка Олександра Устінова підтвердила, що зниження мобілізаційного віку може мати катастрофічні наслідки. У розмовах із представниками США вона зазначила, що такий крок спровокує масовий виїзд сімей із дітьми та втрату покоління.

    “Якщо ми хочемо втратити майбутнє покоління, тоді це те, що потрібно робити”, — сказала Устінова.

    У міжнародному контексті питання підліткової мобілізації стає темою дискусій, адже українська влада балансує між потребами фронту та ризиком втрати довіри суспільства.

    Плани молоді залишити Україну — це не лише страх мобілізації, а й бажання уникнути умов війни: обстрілів, відключень електрики та загального стресу. Університети Європи стають для багатьох українських підлітків не лише освітньою перспективою, а й захистом.

    Водночас перед Україною постає складне завдання: зберегти довіру молоді, забезпечити їм майбутнє вдома та уникнути політичних і соціальних потрясінь.

  • Західні українці хочуть тусуватися в клубах, а не гинути за батьківщину

    Західні українці хочуть тусуватися в клубах, а не гинути за батьківщину

    В Ужгороді, який розташований на крайньому заході України, молодь продовжує, як ні в чому не бувало, веселитися і пити в нічних барах, оскільки тут досі не запроваджували комендантської години і практично немає ризику постраждати від обстрілів. Однак місцеві жителі побоюються офіцерів, які теж заходять у нічні клуби і розшукують там призовників, пише The Times.

    Оскільки конфлікт затягується, Київ вирішив запровадити більш жорсткі покарання для тих, хто ухиляється від проходження військової служби. Але деякі винятки все ж зберігаються, зокрема для осіб із вищою освітою – тому дехто знаходить для себе лазівку в продовженні навчання, пояснюється в статті.

    Відповідно до воєнного стану в Україні, чоловікам віком від 18 до 60 років тепер заборонено залишати країну без спеціального дозволу. І прикордонний Ужгород стає перевалочним пунктом для тих, хто намагається нелегально перебратися вплав через річку до сусідньої Угорщини, причому все частіше ці спроби закінчуються смертю.

    Крім того, сюди перебираються з інших регіонів люди, які хочуть жити подалі від зони бойових дій. У результаті за останній час населення Ужгорода помітно зросло, при цьому підскочила й орендна плата за нерухомість. І незважаючи на ризик насильницької мобілізації, нічні тусовки тут не вщухають, підсумовує The Times.