Позначка: МСЕК

  •  Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон

     Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон

    Президент України Володимир Зеленський затвердив закон, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) з 2025 року. Законопроєкт №12178, спрямований на реформування системи визначення інвалідності, отримав підтримку парламенту та був підписаний главою держави.

    Зазначається, що закон було повернуто з підписом від президента України сьогодні, 30 грудня.

    Як ми повідомляли, у листопаді Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт №12178, яким передбачено реформу МСЕК. Зокрема, що з 1 січня 2025 року запрацюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з практикуючих лікарів.

    19 грудня парламент ухвалив закон про ліквідацію МСЕК з 2025 року. Натомість, як зазначив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк, з 1 січня 2025 року “впроваджується створення експертних комісій у кластерних і надкластерних лікарнях (сучасна система оцінювання функціонування особи)”.

  • Ліквідація МСЕК: що змінює новий закон

    Ліквідація МСЕК: що змінює новий закон

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який ліквідує медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), передбачивши створення тимчасового механізму для виконання їхніх функцій. Це рішення вже викликало жваві обговорення, адже зміни торкнуться як медичної системи, так і суміжних сфер.

    За словами народної депутатки та членкині комітету ВРУ з питань здоров’я нації Ольги Стефанишиної, реформа має на меті усунути застарілу систему, яка тривалий час не відповідала сучасним викликам. Усі функції МСЕК тимчасово передали до сфери охорони здоров’я, яка, за її словами, є “найсильнішою” серед дотичних галузей.

    Хоча медична система взяла на себе функції МСЕК, це рішення не є ідеальним. Лікарі, які вже працюють у складних умовах, отримають додаткове навантаження.

    “Це несправедливо, адже наші лікарі не повинні брати на себе функції, які їм не властиві. Але це було тимчасове рішення, щоб уникнути хаосу,” — зазначила Стефанишина.

    Окрім того, передбачено виділення додаткових коштів на програму медичних гарантій, що має полегшити виконання нових обов’язків.

    Кабінет Міністрів протягом пів року має розробити новий законопроєкт, який розподілить функції ліквідованих МСЕК між різними сферами, зокрема соціальною, освітньою та сферою зайнятості.
    Очікується, що нова система повноцінно запрацює з літа 2026 року.

    “Це дозволить повернути медичній системі її основну функцію — охорону здоров’я, а не вирішення соціальних питань,” — підсумувала депутатка.

  • У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    Адвокати підозрюваної голови МСЕК Хмельниччини намагалися скасувати арешт на її майно.

    Адвокати Тетяни Крупи, підозрюваної у незаконному збагаченні, намагалися скасувати у суді арешти, накладені на низку її майна. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила стороні захисту, однак під час перегляду рішення в суді були озвучені невідомі раніше деталі слідства.

    Вони стосуються листувань у телефоні підозрюваної, які можуть вплинути на хід розслідування. У вилученому під час обшуків підозрюваної Крупи телефоні iPhone 14 Pro Max, відповідно до протоколів огляду, слідчі натрапили на чати з обліковими записами, які можуть свідчити про зв`язки Тетяни Крупи з керівництвом прокуратури області та працівниками митниці.

    За нашими джерелами це може бути керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник (якого в підсумку звільнили з керівної посади, однак залишили в органах прокуратури) та Іван Бережнюк (керівник Хмельницької митниці з березня 2024 року). Також у телефоні містилися переписки голови МСЕК Хмельниччини з абонентами про оформлення документів, що стосуються інвалідності та відстрочки різним особам.

    Серед іншого, у чатах знайшли заяву одного із суддів Хмельницького апеляційного суду на ім’я міністра охорони здоров’я про дозвіл на виїзд за межі України з метою лікування. Однак правоохоронцям не вдалось створити повну копію пам`яті мобільного телефону та скопіювати дані ряду додатків, які були виявлені в пам`яті пристрою під час його безпосереднього його огляду, у тому числі додатків Telegram, Signal та пошти.

    «Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що все вилучене майно та документи відповідають ознакам речових доказів, тому підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів», – сказано в ухвалі апеляційної інстанції.

    Нагадаємо, 11 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала
    арешт, який наклали на банківський рахунок сина Тетяни Крупи Олександра.

    Справа Крупи

    Керівницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу затримали за підозрою у незаконному збагаченні. Під час обшуків в неї вдома знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 млн 1528 гривень. Однак сторона захисту подала апеляцію.

    21 листопада в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду відбувся розгляд
    апеляційної скарги. Суд ухвалив залишити Тетяну Крупу під вартою до 3 грудня з
    альтернативою внесення застави у розмірі 300 мільйонів гривень.

    Під час розгляду клопотання про продовження арешту суму застави знизили до 280 мільйонів, а термін перебування у слідчому ізоляторі встановили до 26 січня 2025 року.

    Віднайдене в телефоні Крупи листування може свідчити про тотальну корупцію до якої можуть бути причетні представники правоохоронних органів. Тому сподіваємось на прогрес в розслідування резонансної справи та будемо інформувати громадськість про хід даної справи.

  • В поліції розповіли куди поділися гроші Тетяни Крупи після обшуку

    В поліції розповіли куди поділися гроші Тетяни Крупи після обшуку

    Нещодавно сусід голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи знайшов дві сумки з доларами на подвір’ї, де вона проживала. Спочатку чоловік забрав знайдені гроші та сховав їх у багажнику свого автомобіля, не збираючись їх повертати. При цьому, за словами правоохоронців, він зізнався, що боявся доторкатися до сумок.

    Наразі ці гроші, що містять 500 тисяч доларів, перебувають на збереженні в Державному бюро розслідувань (ДБР). Інформація про знайдені кошти стала предметом розслідування, яке стосується не лише сусіда, а й самої Тетяни Крупи.

    Як повідомляється, голова Хмельницької МСЕК, депутатка облради від партії “Слуга народу”, пояснила, звідки в неї з’явилися ці гроші. Водночас, сусід Крупи, після того як сховав сумки в авто, втік, і його шукали протягом доби. Проте суд не знайшов достатніх підстав для того, щоб вірити у версію детективів НАБУ, які стверджували, що Крупа викинула ці сумки під час обшуку.

    Зараз Тетяна Крупа намагається скасувати арешт знайдених коштів, зокрема 5 млн грн і 5 млн доларів, але суд відмовив у задоволенні її клопотання. Кримінальне провадження щодо незаконного збагачення Крупи передано до НАБУ.

  • Судове розслідування справи Тетяни Крупи виявило ще один цікавий момент

    Судове розслідування справи Тетяни Крупи виявило ще один цікавий момент

    Голова Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяна Крупа опинилася в центрі уваги після продажу магазину, який у 2017 році був подарований їй племінником. Як свідчать судові матеріали, нерухомість було продано за значну суму — 18 мільйонів гривень.

    Очільниця Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа, яку підозрюють у незаконному збагаченні, у 2017 році отримала в дар від свого племінника магазин, вартістю 204,7 тис. грн. Однак через п’ять років, під час повномасштабної війни, вона продала цей об’єкт нерухомості за 18 мільйонів гривень, що в 90 разів більше від початкової вартості.

    Судові матеріали свідчать, що Тетяна Крупа отримала магазин площею 103,3 кв. м за договором від 26 січня 2017 року. Оцінка магазину на момент дарування становила 204 739 грн. Однак у липні 2022 року вона продала його за 18 млн грн, що еквівалентно 615 280 доларів.

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив термін арешту Крупи до 26 січня 2025 року та зменшив заставу на 20 млн грн — з 300 до 280 млн грн. Окрім того, син Крупи добровільно вніс 3 млн грн застави. Розслідування справи триватиме до 5 квітня 2025 року.

    Нагадаємо, очільниця Хмельницької МСЕК Крупа під час війни вивезла за кордон понад пів мільйона доларів

  • В Україні перевірять понад 1,5 тисячі чиновників з інвалідністю, оформленою за рішенням МСЕК

    В Україні перевірять понад 1,5 тисячі чиновників з інвалідністю, оформленою за рішенням МСЕК

    В Україні розпочали масштабну перевірку понад 1,5 тисячі чиновників, які отримали статус осіб з інвалідністю на підставі рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Це рішення було ухвалено через підозри в можливих порушеннях під час оформлення таких статусів.

    Міністерство охорони здоров’я спільно з правоохоронними органами проведе перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності 1695 чиновникам із понад 30 державних органів.

    До перевірки залучено дані СБУ, ДБР та офісу Генпрокурора. Серед посадовців, справи яких переглянуть:

    32% – працівники податкової служби;
    26% – працівники прокуратури;
    17% – працівники митної служби;
    25% – співробітники інших держорганів.

    Перевірки триватимуть два місяці. У разі необґрунтованих рішень МСЕК їх буде переглянуто.

  • Більшість інвалідів серед посадовців – податківці

    Більшість інвалідів серед посадовців – податківці

    На кінець листопада 2024 року міжвідомчою робочою групою сформовано перелік з 1695 посадових осіб, представників понад 30 державних органів, яких буде перевірено на обґрунтованість рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності. Це є частиною процесу перегляду рішень щодо інвалідності, який буде тривати найближчі два місяці.

    Згідно з даними уряду, найбільшу частку серед посадовців, чиї справи підлягають перегляду, складають працівники органів податкової служби України (32%), слідом йдуть працівники органів прокуратури (26%) та митної служби (17%). Інші 25% складають посадовці з інших державних органів. Така вибірка свідчить про те, що особи з різних державних структур підлягають ретельній перевірці для встановлення справедливості рішень МСЕК, які визначали рівень інвалідності та їх подальші права.

    Перевірка рішень МСЕК буде базуватись на аналізі обґрунтованості встановленої інвалідності для кожного конкретного випадку. Міжвідомча робоча група, яка була створена Міністерством охорони здоров’я, вже розпочала збір додаткових даних від представників правоохоронних органів, що дозволить розширити список осіб для подальшого розгляду. У разі виявлення необґрунтованих рішень, буде здійснено перегляд таких постанов відповідно до постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317.

    Метою цих перевірок є не лише виявлення неправомірно прийнятих рішень, але й підвищення довіри до процесів встановлення інвалідності, забезпечення справедливості в цих питаннях для державних службовців. Перевірки триватимуть протягом найближчих двох місяців, а вже після їх завершення буде ухвалено рішення щодо коригування чи скасування раніше встановлених інвалідностей.

  • Високопоставлена чиновниця Львівської МСЕК приховувала майно на 6 мільйонів гривень

    Високопоставлена чиновниця Львівської МСЕК приховувала майно на 6 мільйонів гривень

    Державне бюро розслідувань викрило високопоставлену чиновницю Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) на приховуванні майнової вартості понад 6 мільйонів гривень. Їй повідомляється про підозру у недекларуванні цінних активів, що є серйозним порушенням антикорупційного законодавства України.

    Зокрема, жінка оформила на родичів люксові автомобілі – BMW X5 2023 року та Mercedes GLE 2023 року.

    Чиновниця також орендує місце в паркінгу, розташованому в її будинку.

    Підозру висунуто за ч. 1 ст. 366-2 КК України – «Декларування недостовірної інформації». Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років.

    Крім того, підозрюваній хочуть обрати запобіжний захід у вигляді застави та відсторонення від посади. Їй вручили відповідне клопотання, а фінальне рішення ухвалить суд.

  • Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко — єдиний чиновник, який має стосунок до роботи МСЕК

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко — єдиний чиновник, який має стосунок до роботи МСЕК

    Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко є єдиним чиновником, який має безпосередній стосунок до діяльності МСЕК в Україні.

    Ба більше, Ляшко протягом останніх двох років отримував завдання від президента Володимира Зеленського вирішити проблему з корупцією в лікарських комісіях.

    Усе, що робив очільник МОЗ: проводив перевірки, які успішно пройшли, зокрема, відомі вже всій країні скандальні чиновники-мільйонери з МСЕК.

    До речі кажучи, заступники Ляшка в особі Сергія Дуброва, Ігоря Кузіна та Інни Солодко – заробляють сотні тисяч доларів на поставках медліків та обладнання.

    То чому міністр не несе особистої відповідальності і продовжує обіймати свою посаду?

  • Посадовицю Центральної МСЕК затримали за вимагання хабаря для оформлення інвалідності військовому

    Посадовицю Центральної МСЕК затримали за вимагання хабаря для оформлення інвалідності військовому

    У Києві правоохоронці затримали заступницю головного лікаря Центральної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) під час отримання хабаря. Як повідомили в Офісі Генеральної прокуратури України, посадовиця вимагала 2 тисячі доларів США за надання сприяння в оформленні інвалідів ІІ групи військовозобов’язаного.

    “На одержанні неправомірної вигоди викрито заступницю головного лікаря ДЗ “ЦМСЕК МОЗ України”. Їй повідомлено про підозру у зловживанні впливом (ч. 3 с. 369-2 КК України)”, – вказали в Офісі Генпрокурора.

    За даними слідства, “заступниця головного лікаря за 2 тис. доларів США обіцяла сприяти військовозобов’язаному громадянину в отриманні ІІ групи інвалідності”. Це надавало б підстави для зняття його з військового обліку. “Вона переконувала чоловіка, що вже не вперше вирішувала подібні “питання” і знає, як це зробити”, – ідеться у повідомленні.

    Правоохоронці, як зазначається, затримали посадовицю у порядку ст. 208 КПК під час отримання грошей.

    “Під час обшуків у неї вилучили майже 20 тис. доларів США, документи щодо оформлення інвалідності, медичну документацію, особові справи та інші докази злочинної діяльності. Наразі підозрюваній обрано запобіжний захід”, – зазначили в прокуратурі.