Позначка: МВФ

  • Україна скоро отримає новий транш від МВФ

    Україна скоро отримає новий транш від МВФ

    Україна успішно виконала всі ключові показники та структурні маяки за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), що дозволяє правлінню фонду найближчим часом затвердити п’ятий транш у розмірі 1,1 мільярда доларів. Про це повідомляє “Голос Америки”, цитуючи заступника міністра фінансів США Брента Німена.

    Брент Німен підтвердив, що Україна добре справляється з вимогами програми, і це дозволяє фонду рухатися до затвердження чергового траншу. Зокрема, на робочому рівні МВФ схвалив рішення ще 10 вересня, однак остаточне затвердження залежить від виконавчого правління.

    “Україна винятково добре пройшла вже декілька переглядів програми і близько місяця тому завершила п’ятий перегляд програми МВФ”, – сказав Німен. Він також висловив упевненість, що правління фонду схвалить п’ятий транш у 1,1 мільярда доларів найближчим часом.

    Нагадаємо, що Україна та МВФ на рівні експертів домовилися про п’ятий перегляд програми Extended Fund Facility (EFF) на загальну суму 15,6 мільярда доларів. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що всі кількісні критерії та структурні маяки були виконані до кінця червня, що відкриває шлях до подальшого фінансування.

    З огляду на успішне виконання програми, п’ятий транш є важливим кроком для підтримки стабільності української економіки під час війни. Як зазначає Німен, Україна показала високу відповідальність у виконанні всіх вимог МВФ, що підвищує її шанси на подальшу підтримку.

    Попри позитивні результати в співпраці з МВФ, Україна стикнулася з певними викликами на міжнародній арені. Зокрема, МВФ мав намір скерувати місію до Росії вперше після початку повномасштабного вторгнення, що викликало критику з боку України та низки європейських країн. У результаті заплановані консультації були відкладені на невизначений термін.

    Незважаючи на це, співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями продовжує бути важливим фактором підтримки економічної стабільності та відновлення в умовах війни.

  • Курс гривні не визначається ні МВФ, ні урядом – Пишний

    Курс гривні не визначається ні МВФ, ні урядом – Пишний

    Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний у своєму недавньому інтерв’ю Forbes Ukraine підкреслив важливість курсу валют як одного з основних інструментів, що допомагають поглинати економічні шоки в країні. Він зазначив, що відповідальність за стабільність курсу, цінову та фінансову стабільність покладається на НБУ, згідно з Конституцією України.

    Основні функції НБУ

    Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.

    “Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.

    Вплив девальвації на інфляцію

    Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.

    Привабливість гривневих активів для населення

    Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.

  • Бюджету України не вистачає півтрильйона гривень на армію

    Бюджету України не вистачає півтрильйона гривень на армію

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що бюджет на 2024 рік було розраховано, виходячи з оптимістичного прогнозу щодо завершення війни влітку цього року. Такий прогноз давали експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ).

    Однак війна продовжується, і тепер державному бюджету не вистачає близько півтрильйона гривень для фінансування армії, для збору яких планується підвищення податків для населення.

    «Коли ми планували бюджет 2024 року спільно з МВФ, одним із прогнозів партнерів було, що війна триватиме до літа 2024 року. Відповідно, у бюджеті були заплановані військові видатки такими, які вони зараз є», – сказав прем’єр на пресконференції.

    Бюджет на 2025 рік уже планується – теж із МВФ.

    Нагадаємо, що в липні міністр фінансів також констатував, що прогнози щодо зупинки війни у 2024 році не справдилися, вона триватиме й у 2025-му.

  • Як зміниться курс долара після угоди з МВФ

    Як зміниться курс долара після угоди з МВФ

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли угоди про виділення $1,1 млрд у рамках програми розширеного фінансування. Водночас Національний банк України (НБУ) готується до змін у валютній політиці, спрямованих на більшу гнучкість курсу гривні до долара. Ці кроки мають допомогти економіці пристосуватися до внутрішніх і зовнішніх викликів, зберігаючи контроль над інфляцією та стабільністю ринку.

    Як повідомив голова НБУ Андрій Пишний на своїй сторінці у Facebook, основним завданням регулятора буде збереження курсової стабільності в умовах змін. “Обмінний курс продовжуватиме виконувати роль поглинача шоків і допомагатиме економіці адаптуватися до викликів. Ми працюємо над тим, щоб уникнути надмірних коливань та зберегти стабільність очікувань щодо інфляції та валютного курсу,” — зазначив Пишний.

    Нацбанк рухається в напрямку валютної лібералізації — це передбачає перехід до більш гнучкого курсу гривні, а також повернення до інфляційного таргетування, яке дозволить підтримувати стабільність національної валюти.

    Підтримка МВФ залишається важливим елементом фінансової стійкості України. Отримання $1,1 млрд допоможе країні впоратися з економічними наслідками війни та відновлювати інфраструктуру. Після завершення цього етапу переговорів з МВФ, увага фокусується на подальшому економічному зростанні та стабільності валютного ринку.

    Прогнози щодо курсу долара

    Аналітик Олексій Козирєв передбачає, що курс долара в Україні на цьому тижні коливатиметься в межах 40,70–41,65 грн/дол. у банках, і 40,75–41,60 грн/дол. в обмінниках. За його словами, восени на міжбанку долар торгуватиметься в діапазоні 41,00–41,70 грн/дол., а на готівковому ринку — від 40,90 до 42 грн/дол.

  • МВФ схвалив п’ятий перегляд програми фінансування України

    МВФ схвалив п’ятий перегляд програми фінансування України

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленостей на рівні експертів щодо п’ятого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на загальну суму 15,6 млрд доларів. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна може отримати черговий транш у розмірі 1,1 млрд доларів після затвердження угоди Виконавчою радою МВФ, яке очікується найближчими тижнями.

    Шмигаль наголосив, що всі кількісні критерії та структурні маяки на кінець червня були виконані, і це свідчить про продовження важливих реформ в Україні, незважаючи на війну. Прем’єр також підкреслив важливість підтримки міжнародних партнерів у фінансуванні невійськових видатків, що дозволяє внутрішні ресурси спрямовувати на обороноздатність країни.

    Переговори з МВФ тривали з 4 по 10 вересня у Києві, де місія Фонду на чолі з Гевіном Греєм провела зустрічі з представниками уряду, включаючи міністра фінансів Сергія Марченка та голову Нацбанку Андрія Пишного. Місія підтвердила, що економічні показники України залишаються стабільними, попри руйнівні наслідки війни.

    МВФ зазначив, що чотирирічна угода EFF продовжує відігравати роль важливого якоря для економічної політики в умовах надзвичайної невизначеності. Реальний ВВП України зріс на 6,5% у першому кварталі 2024 року, а інфляція знизилася до 5,4% у липні. Водночас валові міжнародні резерви України залишаються на достатньому рівні, досягаючи 42,3 млрд доларів станом на 1 вересня.

    Згідно з рекомендаціями МВФ, бюджет на 2025 рік має враховувати фінансові обмеження та цілі щодо стійкості боргу, а зусилля з мобілізації внутрішніх доходів є критично важливими для подальшої економічної стабільності України.

  • МВФ вимагає прозорого конкурсу на посаду голови Фонду гарантування вкладів з залученням міжнародних спостерігачів

    МВФ вимагає прозорого конкурсу на посаду голови Фонду гарантування вкладів з залученням міжнародних спостерігачів

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) висуває Україні низку вимог для отримання наступного траншу фінансової допомоги. Однією з ключових умов є проведення відкритого конкурсу на посаду керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) із залученням іноземних спостерігачів.

    Про це в коментарі повідомив економічний експерт Олександр  Охріменко.

    У вересні в Україні розпочне роботу місія МВФ у контексті підготовки до пʼятого перегляду програми розширеного фінансування Експертні обговорення фокусуватимуться на стані виконання Україною умов Меморандуму про економічну та фінансову політику. Планується, що в результаті успішного перегляду програми Україна отримає наступний транш від МВФ обсягом близько 1,1 млрд доларів.

    “Є вимога, в першу чергу, провести прозорі вибори спостережної ради НАК “Нафтогаз”. Так, дійсно, є вимоги взагалі у майбутньому, якщо обирають керівників вищих державних органів, в тому числі ФГВФО, щоб там був прозорий конкурс, але це не тільки по Фонду. У нас ще стоїть питання державної комісії по цінним паперам, теж вимагають, щоб там були прозорі вибори”, – додав експерт.

    За його словами, МВФ вимагає, щоб керівники всіх державних структур обиралися публічно і тільки на відкритому конкурсі.

    “Ще одна з вимог – щоб обовʼязково в конкурсі були зарубіжні фахівці, оцінювали. Бо у нас була яка ситуація – конкурс публічний, а коли доходить до кінцевого результату, то виявляється, що людина, яку обирають, – вона має не дуже хорошу репутацію і ніхто на це не звертає увагу. Тому МВФ вимагає, якщо ви проводите конкурс, то в конкурсній комісії повинно бути 30% зарубіжних незалежних експертів, щоб вони могли вплинути на рішення”, – додав Охріменко.

    Крім того, за його словами, МВФ також вимагає проведення аудиту в Національному банку України. В першу чергу, за даними Охріменка, аудит має стосуватися золотовалютних резервів, на скільки вони відповідають вимогам.

    Також іноземні партнери наголошують на тому, що антикорупційні органи в Україні повинні бути незалежними.

    “Там основні вимоги стосуються антикорупційного законодавства. Треба закінчити наші реформи, повʼязані з тим, щоб незалежним було НАБУ, антикорупційна система. Це не критична ситуація, але це будуть робити”, – зазначив Охріменко.

    Раніше стало відомо, що Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільнила Світлану Рекрут з посади директора-розпорядника ФГВФО у звʼязку із закінченням строку її 5-річного контракту. Наразі обовʼязки директора-розпорядника виконує заступниця Рекрут – Ольга Білай. За даними ЗМІ, адмінрада Фонду планує призначити нового керівника в закритому режимі. Серед претендентів Білай і очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш.

    В одному з інтервʼю Рекрут повідомила, що МВФ вимагає від України внесення змін в законодавство в частині проведення відкритого конкурсу на посаду очільника ФГВФО. Наразі такої процедури в законодавстві немає. За її словами, Київ взяв на себе зобовʼязання розробити і затвердити таку процедуру навесні 2025 року. Не виключено, що Білай може залишитись в.о. директора-розпорядника ФГВФО до проведення відкритого конкурсу на цю посаду, адже немає сенсу призначати керівника Фонду на кілька місяців.

    Раніше журналісти зʼясували, що один із претендентів, якого розглядають на посаду директора-розпорядника ФГВФО – очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш. За даними ЗМІ, він неодноразово виїжджав за кордон після початку широкомасштабного вторгнення. Зокрема, журналісти повідомили, що у листопаді 2022 року він отримав дозвіл на виїзд за межі країни від одіозного ексзаступника міністра оборони, який наразі є підозрюваним у корупційних злочинах. Дозвіл нібито був виданий Полярушу на виїзд за кордон на елітному автомобілі Lexus за гуманітарною допомогою. Водночас, на яких підставах Поляруш їздив за кордон з лютого по листопад 2022 року, поки не відомо.

    Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Микола Величкович вважає, що правоохоронці повинні розібратися з виїздами Поляруша за кордон. А член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Геннадій Касай не виключає, що у Поляруша можуть виникнути через це проблеми під час проходження спецперевірки як кандидата на посаду директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

  • До Києва неочікувано приїхала делегація МВФ

    До Києва неочікувано приїхала делегація МВФ

    До Києва прибули фахівці Міжнародного валютного фонду (МВФ) на чолі з Гевіном Греєм для проведення важливих зустрічей з представниками української влади. Як повідомив постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян, дискусії будуть зосереджені на податково-бюджетних планах.

    “Команда фахівців МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні зустрічі у Києві з представниками влади України та іншими партнерами. Дискусії фокусуватимуться на податково-бюджетних планах влади на друге півріччя поточного року та середньострокову перспективу”, – йдеться в заяві.

    Основною метою візиту є обговорення стратегій фінансування та розвитку економіки України в умовах війни. Економічна ситуація в країні залишається складною, тому питання бюджету та податків є критично важливими для забезпечення фінансової стабільності.

    Нагадаємо, що угода України з МВФ про програму розширеного фінансування (EFF) на суму 15,6 млрд доларів була затверджена в березні 2023 року. З моменту підписання програми Україна вже отримала п’ять траншів загальною сумою близько 7,6 млрд доларів, включаючи 900 млн доларів у березні та останній транш на 2,2 млрд доларів у липні.

    У 2024 році Україна може очікувати ще два транші по 1,1 млрд доларів, які плануються на жовтень і грудень. Ця підтримка є частиною зобов’язань партнерів щодо надання Україні 122 млрд доларів до 2027 року. Водночас МВФ також підготував негативний сценарій для української економіки у разі тривалої війни, в рамках якого загальне фінансування може зрости до 140,7 млрд доларів.

  • Схеми відмивання грошових коштів інфраструктурного відновлення України

    Після припинення військових дій в Україні, країна стикнеться з великими викликами відновлення своєї інфраструктури та економіки.

    Освоєння коштів на відновлення України, виділених міжнародними організаціями: World Economic Forum, International Monetary Fund (IMF), World Bank, Organization for Economic Cooperation & Development (OECD), супроводжується численними запевненнями в антикорупційному куруванні міжнародних організацій освоєння Україною коштів допомоги. Однак управління освоєнням колосальних грошових вливань на ділі здійснюється кадровим складом, корупційний досвід і зв’язки яких давно були відомі в публічному полі.

    Післявоєнне відновлення України є предметом інтересу великих інвестиційних гравців. Зокрема, Rothschild & Co підписав Ukraine Business Compact для підтримки інвестицій та бізнесу. У лютому 2024 року Світовим банком, Урядом України, Європейським союзом та Організацією Об’єднаних Націй, було підготовлено звіт щодо третьої швидкої оцінки шкоди та потреб в Україні за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року – RDNA3.

    Загальна сума, яку міжнародні організації мають надати для покриття збитків, була рекомендована в розмірі майже 486 мільярдів доларів США на період до 2033 року. Ця сума включає критичні кроки для короткострокового відновлення та середньострокового відновлення, спрямованого на створення сучасної, низьковуглецевої та стійкої до зміни клімату інфраструктури. Робота над звітом передбачала оцінку пошкоджень, рекомендації щодо відновлення та розвитку України, в якій брали участь такі організації та структури:

    ▪️Минкоммунитарій  території та інфраструктурний розвиток України (МКТІД);
    ▪️Стивер офіс МКТІД;
    ▪️Реформаторський управлінський офіс Кабінету міністрів України (РУО);
    ▪️Київська школа економіки (КШЕ);
    ▪️Українські профільні міністерства;
    ▪️Агентство Відновлення України;
    ▪️Межвідомчі регіональні адміністрації (МВРА або РДА);
    ▪️Территориальні громади;
    ▪️Європейска Спільнота;
    ▪️ООН;
    ▪️Всесвітній Банк;
    ▪️Європейський парламент;
    ▪️Управлення європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України;
    ▪️Платформа багатостороннього координаційного центру для України;
    ▪️Робоча група з реалізації Проекту відновлення та розвитку України.

    При визначенні розмірів допомоги для покриття збитків значно покладалися на оцінки українських представників команди. Українські міністерства визначили пріоритети на суму 15 мільярдів доларів США на 2024 рік, з акцентом на промисловість, житлово-комунальний сектор, енергетику, соціальну інфраструктуру та послуги, а також транспорт.

    ▪️Промисловість та послуги: майже 3,6 мільярда доларів США
    ▪️Житлово-комунальний сектор: 3,1 мільярда доларів США
    ▪️Енергетика: 2,7 мільярда доларів США
    ▪️Социальна інфраструктура та послуги: 2,4 мільярда доларів США
    ▪️Транспорт: 2,3 мільярда доларів США
    ▪️Пересечение секторів: 1,2 мільярда доларів США.

    Пріоритети та розміри допомоги для компенсації збитків було визначено під час узгодження загальної рекомендованої суми допомоги на основі думок та оцінок представників міністерств та інших українських організацій, які брали участь у формуванні звіту. Їхня безпосередня участь передбачається в розподілі та освоєнні наданих міжнародними організаціями коштів.

    Інформація про деяких ключових українських учасників, зазначених як члени команди, що працювала над звітом про оцінку збитків від російської агресії RDNA3, особливо деякі біографічні дані, вказують на довгострокові корупційні зв’язки та відомості про ці факти, які стали відомі міжнародним представникам.

  • Україна впроваджує реєстр власників банківських карток за вимогою МВФ

    Україна впроваджує реєстр власників банківських карток за вимогою МВФ

    У відповідь на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ), в Україні планується створення реєстру власників банківських карток, що може ускладнити процес зміни банків для деяких громадян. Ця вимога включена до оновленого Меморандуму, підписаного між МВФ та українською владою.

    МВФ, як кредитор, ставить перед Україною конкретні умови для забезпечення ефективного використання позичених коштів та фінансової стабільності країни. Він зацікавлений у своєчасному поверненні позик, що передбачає належну платоспроможність позичальників. Це стимулює МВФ вносити вимоги, які сприяють покращенню фінансового клімату та оптимізації державних фінансів.

    Експерти вважають, що введення реєстру власників карток допоможе мінімізувати використання карток для ухилення від оподаткування. Через такі картки часто здійснюються тіньові операції, що включають масові платежі без сплати податків.

    Цей крок сприятиме більш прозорому фінансовому середовищу, але може ускладнити життя власникам карток, які мають намір змінити банк. Тепер кожен власник картки змушений буде уважно обмірковувати свої дії перед передачею картки іншій особі. Однак для більшості українців цей реєстр не вплине на звичайне користування банківськими картками.

  • МВФ готує пропозиції щодо реформування пенсійної системи в Україні

    МВФ готує пропозиції щодо реформування пенсійної системи в Україні

    МВФ та експерти Світового банку готують пропозиції щодо змін у пенсійній системі України, які, на думку фахівців Міжнародного валютного фонду, сприятимуть підтримці незахищених верств населення. Про це йдеться у меморандумі МВФ.

    Зміни називаються “комплексним концептуальним базисом для покращення пенсійного забезпечення” і включають перегляд впровадження другого рівня пенсійного забезпечення. У меморандумі зазначено, що зростання видатків на пенсійне забезпечення має відбуватися лише за умови збалансування ресурсів пенсійного фонду, зокрема через середньостроковий аналіз фіскальної стійкості та аналіз боргового навантаження.

    Які обмеження пропонує МВФ у пенсійній системі та соцвиплатах? МВФ пропонує заборонити запровадження нових спеціальних пенсій або надання додаткових пільг до існуючих пенсійних виплат. Також не рекомендується збільшувати виплати шляхом дискреційного підвищення або зміни існуючих зобов’язань для скорочення віку виходу на пенсію.

    Механізм підтримки вразливих верств населення передбачає вдосконалення адресності та верифікації пільг для незахищених верств. Різні програми соціальної підтримки будуть об’єднані в єдиний пакет соціальної підтримки на основі індивідуальної потреби, незалежно від статусу одержувача, будь то внутрішньо переміщена особа чи громадянин з іншим статусом. Проте ці зміни в соціальному забезпеченні поки що є проєктними, і часові рамки впровадження пенсійної реформи та соціальних виплат у меморандумі не вказано.