Uanews.life

Позначка: мирна угода

  • Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Президент США Дональд Трамп заявив, що меморандум про взаєморозуміння щодо мирної угоди між США та Іраном «здебільшого узгоджений». За його словами, документ передбачає відкриття Ормузької протоки та поступове зниження напруги на Близькому Сході.

    Про це Трамп повідомив у своїй соцмережі Truth Social. Інформацію також поширили Al Jazeera, The New York Times та Clash Report із посиланням на іранське агентство Fars.

    За словами Трампа, він провів серію телефонних переговорів із лідерами мусульманських країн, зокрема Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну. Також американський президент окремо поспілкувався з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.

    «Остаточні аспекти та деталі угоди наразі обговорюються і будуть оголошені найближчим часом. Окрім багатьох інших елементів угоди, буде відкрито Ормузьку протоку», — заявив Трамп.

    За даними медіа, проєкт мирної угоди передбачає припинення бойових дій у регіоні, зокрема деескалацію конфлікту в Лівані. Документ також містить положення про розморожування приблизно 25 мільярдів доларів іранських активів в обмін на стабілізацію безпекової ситуації.

    Крім цього, план нібито передбачає скорочення присутності ВМС США в районі Ормузької протоки та відведення частини американських військ далі від іранських кордонів.

    За інформацією західних медіа, після підписання меморандуму сторони матимуть 30 днів для остаточного погодження параметрів нової ядерної угоди. Паралельно Іран та Оман мають узгодити технічні умови транзиту суден і контролю над судноплавством в Ормузькій протоці.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських маршрутів у світі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке загострення ситуації навколо протоки традиційно впливає на світові ціни на нафту та міжнародні ринки.

    Водночас у Тегерані вже поставили під сумнів частину заяв Трампа. Іранська сторона назвала неправдивими слова президента США про «повернення до нормального стану» в Ормузькій протоці.

    У Тегерані наголосили, що навіть у разі пожвавлення судноплавства Іран продовжить повністю контролювати протоку, включно з маршрутами руху, дозволами на проходження та графіками суден.

    Крім того, іранська влада заявила, що питання ядерних зобов’язань у нинішніх переговорах нібито не обговорювалося, а частина заяв Трампа розрахована насамперед на внутрішню американську аудиторію.

    Напередодні Трамп також заявляв, що планує зустрітися зі своїми переговірниками, щоб обговорити останню пропозицію Ірану та вирішити, чи будуть США відновлювати активну фазу конфлікту.

    На тлі цих заяв міжнародні ринки уважно стежать за ситуацією в районі Перської затоки. Раніше через загрозу блокування Ормузької протоки та ризики ескалації конфлікту між США та Іраном світові ціни на нафту різко зростали.

  • “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    В Офісі президента України заявили, що на нинішньому етапі досягнення мирної угоди з Росією є неможливим, а бойові дії триватимуть. У Києві наголошують: єдиний сценарій впливу на Кремль зараз — це “примус до миру” через системні удари по військовій інфраструктурі та логістиці РФ.

    Про це заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, передає 24 Канал.

    За його словами, Україна продовжуватиме далекобійні атаки по території Росії, зосереджуючись на військових об’єктах, логістичних вузлах, підприємствах оборонного комплексу та інфраструктурі, яка забезпечує ведення війни проти України.

    “Станом на зараз домовитися про мирну угоду з Росією неможливо. Тому бойові дії триватимуть”, — наголосив Подоляк.

    Радник голови ОП також заявив, що в російському інформаційному просторі дедалі помітнішими стають “депресивні настрої” через війну та удари по тилових регіонах РФ.

    “Ця істерика в Росії підкреслила одну важливу річ. Україна почала робити такі дії щодо Росії, які ніхто раніше не хотів робити. Ми примушуємо Росію до відповідальності. Ці удари по РФ — це примус до миру”, — зазначив він.

    Фактично в Офісі президента прямо підтвердили: Україна робить ставку на посилення військового та економічного тиску на Росію, вважаючи, що лише зростання ціни війни для Кремля може змусити Москву до реальних переговорів.

    Заява Подоляка пролунала на тлі активізації українських далекобійних атак по території Росії та окупованих регіонах. Останніми місяцями українські дрони дедалі частіше атакують російські військові аеродроми, нафтобази, логістичні маршрути та оборонні підприємства.

    Особливо болючими для Росії стали удари по залізничній інфраструктурі та військовій логістиці на окупованих територіях півдня України. За оцінками аналітиків ISW, українські дрони вже створюють серйозні проблеми для російського постачання в районах Маріуполя, Бердянська та Мелітополя.

    На цьому тлі Кремль одночасно продовжує говорити про можливі переговори. Напередодні прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російський диктатор нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з Володимиром Зеленським. Однак Москва вкотре висунула власні умови та наголосила, що переговори мають завершитися “фіналізацією процесу”.

    У Києві до таких заяв ставляться скептично. Українська влада наголошує: попри мирну риторику, Росія продовжує масовані удари по українських містах та не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог.

    Подоляк фактично підтвердив, що Банкова наразі не бачить реальних передумов для компромісу з Кремлем.

    Заяви представників української влади збігаються і з оцінками західних аналітиків. Раніше західні медіа повідомляли, що Путін, попри публічні сигнали про готовність до діалогу, досі переконаний у можливості продовжувати війну ще тривалий час.

    Водночас у Європі та США дедалі активніше обговорюють сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори без посилення тиску на Росію не дадуть результату.

    Окремо в МЗС України раніше заявляли, що Київ пропонував Кремлю продовжити часткове припинення вогню. Проте, за словами українських дипломатів, Росія відповіла новими масованими ударами по цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі Україна дедалі активніше просуває концепцію “примусу Росії до миру”. Йдеться про поєднання військового тиску, санкцій, міжнародної ізоляції та ударів по критично важливій інфраструктурі, яка забезпечує російську військову машину.

    Паралельно в Києві дедалі частіше говорять про необхідність посилення ролі Європи у підтримці України. Після проблем із переговорами між Вашингтоном і Москвою українська влада закликає європейські країни активніше включатися у процес тиску на Кремль.

    Зокрема, останніми днями у європейських столицях активно обговорюють можливість нових форматів безпекової підтримки України, а також перспективи посилення військової допомоги та спільного виробництва озброєння.

    На тлі цих процесів заява Подоляка виглядає як чіткий сигнал: Київ не розраховує на швидке дипломатичне завершення війни та готується до продовження жорсткого протистояння з Росією.

  • Більшість українців підтримали б мирну угоду з територіальними компромісами на референдумі — КМІС

    Більшість українців підтримали б мирну угоду з територіальними компромісами на референдумі — КМІС

    Більшість українців може підтримати мирну угоду з територіальними компромісами на потенційному референдумі, однак вирішальним фактором залишається формулювання питання. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 1–8 березня.

    Соціологи зазначають, що суспільна реакція на можливу мирну угоду значною мірою залежить від того, як саме її описати. Якщо в запитанні акцентувати на перевагах — таких як членство України в Європейському Союзі, гарантії безпеки та економічна відбудова, — підтримка серед громадян суттєво зростає.

    У рамках дослідження респондентам запропонували гіпотетичне питання про підтримку миру через угоду зі США та Європою, яка передбачає вступ України до ЄС у 2027 році, гарантії безпеки, план економічної відбудови та територіальні компроміси. За таких умов 61% опитаних заявили, що проголосували б за таке рішення, тоді як 10% виступили б проти.

    Якщо враховувати лише тих, хто готовий прийти на голосування, підтримка може бути ще вищою: серед потенційних учасників референдуму 86% заявили, що підтримали б угоду, і 14% виступили б проти.

    Загалом 64% опитаних повідомили, що готові взяти участь у референдумі, якщо такий буде проведено.

    У КМІС наголошують, що результати демонструють високу чутливість суспільної думки до формулювань. Більшість українців негативно ставиться до прямої ідеї виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Однак якщо складні умови не підкреслюються або подаються разом із позитивними перспективами, рівень підтримки суттєво зростає.

    Соціологи також попереджають про ризики маніпуляцій під час можливого референдуму. На їхню думку, як українська влада, так і суспільство та міжнародні партнери мають враховувати ці фактори.

    Окрему проблему може створити явка виборців. Дослідження проводилося лише серед населення підконтрольних територій, тоді як значна частина громадян перебуває за кордоном або може не мати можливості проголосувати через безпекову ситуацію.

    За законом, рішення на всеукраїнському референдумі вважається легітимним, якщо участь у голосуванні беруть щонайменше 50% плюс один виборець. Водночас навіть формальне виконання цієї вимоги може не забезпечити суспільного визнання результатів у разі низької фактичної явки.

    Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів. Соціологи опитали 1003 респондентів віком від 18 років на підконтрольній Україні території. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.

  • Мир до літа: Трамп і Зеленський обговорили шляхи закінчення війни

    Мир до літа: Трамп і Зеленський обговорили шляхи закінчення війни

    Президент Дональд Трамп під час розмови з президентом Володимир Зеленський заявив, що хоче домогтися припинення війни в Україні протягом місяця та укласти мирну угоду вже до літа. Про це повідомляє Axios з посиланням на українського чиновника та ще два джерела, обізнані з розмовою.

    Співрозмовники видання описали розмову як «дуже дружню і позитивну». Трамп наголосив, що конфлікт «триває надто довго» і висловив бажання завершити його в найближчі тижні.

    Окремою темою обговорення стала ідея проведення тристороннього саміту за участю Трампа, Зеленського та президента РФ Володимир Путін. За словами джерел, Трамп готовий працювати над організацією такого саміту, якщо запланована на початок березня зустріч делегацій США, Росії та України в Женеві покаже суттєвий прогрес у перемовинах.

    Українське джерело також повідомило, що Трамп підтвердив готовність надати Україні значні гарантії безпеки з боку США у межах можливого мирного врегулювання.

    Розмова відбулася напередодні переговорів у Женева, де спеціальні представники Трампа — Джаред Кушнер та Стів Віткофф — мали зустрітися з українською делегацією. За даними джерел, у Женеві також можливі окремі контакти американських представників із російським переговорником Кирило Дмитрієв.

    Очікується, що результати цих перемовин можуть визначити подальший формат переговорного процесу та перспективи потенційного мирного рішення.

  • Росія наполягає на виборах в Україні, щоб поставити лояльну до себе владу

    Росія наполягає на виборах в Україні, щоб поставити лояльну до себе владу

    Росія продовжує наполягати на проведенні виборів в Україні, просуваючи тезу про нібито нелегітимність чинної української влади. Водночас аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Кремль фактично готовий прийняти лише один результат такого голосування — формування в Києві проросійського уряду.

    Заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін повторив спростовані раніше заяви про «нелегітимність» президента України Володимира Зеленського. Крім того, він допустив можливість створення в Україні зовнішньої адміністрації під управлінням ООН.

    На думку аналітиків, ідея нагляду за виборами через механізми ООН може бути спробою надати Росії додаткові інструменти впливу. Як постійний член Ради Безпеки ООН, Москва має право вето, що потенційно дозволило б блокувати будь-які рішення, які не відповідатимуть її інтересам. У підсумку це могло б сприяти формуванню політичної конфігурації в Україні, вигідної Кремлю.

    Експерти також наголошують, що російська сторона сигналізує про готовність не визнавати будь-який результат виборів, якщо він не призведе до встановлення лояльної до Москви влади. Таким чином, твердження про зв’язок між проведенням виборів і легітимністю можливої мирної угоди виглядають як елемент політичного тиску.

    Окремо Галузін заявив, що Україна нібито може перешкоджати голосуванню своїх громадян, які проживають у Росії. При цьому залишається відкритим питання, яким чином російська влада визначатиме статус українських громадян на тлі масштабної паспортизації на окупованих територіях та примусового нав’язування російського громадянства.

    В Інституті вивчення війни зазначають, що вимога Кремля провести вибори до набрання чинності остаточної мирної угоди потенційно позбавляє українську владу можливості повноцінно контролювати виборчий процес, зокрема на території Російської Федерації. На думку аналітиків, це створює ризики масштабного втручання у голосування.

    Експерти підкреслюють, що заяви Москви про необхідність виборів є частиною ширшої стратегії впливу на політичну систему України. Ключовою метою, за їхньою оцінкою, залишається спроба змінити політичний курс Києва та забезпечити формування уряду, який буде орієнтований на Кремль.

  • Вибори в Україні та мирна угода: США тиснуть на прискорення процесу

    Вибори в Україні та мирна угода: США тиснуть на прискорення процесу

    США та Україна обговорюють амбітний план мирного врегулювання конфлікту з Росією з можливим проведенням національних виборів та референдуму. За інформацією Reuters, американська сторона прагне укласти угоду вже в березні, а голосування провести одночасно з загальнонаціональними виборами.

    Представники США, включно зі спецпосланником Стівом Уіткоффом та Джаредом Кушнером, нещодавно зустрілися з українськими колегами в Абу-Дабі та Маямі, наголосивши на важливості прискорення процесу. За словами джерел, американці хочуть завершити домовленості якнайшвидше, враховуючи, що внутрішні політичні питання, включно з проміжними виборами до Конгресу у листопаді, зменшують їхню можливість зосередитися на мирному процесі.

    Обговорювався графік проведення виборів та референдуму вже у травні, проте джерела вважають цей термін малоймовірним для реалізації через розбіжності з ключових питань, зокрема щодо Донбасу та Запорізької АЕС. Москва наполягає на виведенні українських військ із Донеччини та збереженні контролю над АЕС, пропонуючи лише частковий поділ електроенергії з Україною. Київ, у свою чергу, відкидає такі умови.

    Таким чином, перспективи швидкого укладення мирної угоди залишаються під питанням, і багато деталей залишаються невирішеними, що ускладнює плановане проведення голосування в Україні у стислий термін.

  • Британські війська в Україні: Захід шукає формат стримування без прямої війни з Росією

    Британські війська в Україні: Захід шукає формат стримування без прямої війни з Росією

    Питання можливого розміщення британських військ в Україні знову опинилося в центрі уваги західних столиць на тлі дискусій про майбутню мирну угоду. Лондон разом із Францією та США опрацьовує сценарії, які мають забезпечити дотримання можливого перемир’я, водночас уникаючи прямого воєнного зіткнення з Росією.

    Історичний прецедент для таких рішень уже існує. У 1999 році під час кризи в Косові британські та російські військові опинилися за крок від відкритого конфлікту. Тоді командувач британських сил генерал Майк Джексон відмовився виконувати наказ НАТО, заявивши, що не має наміру розпочинати Третю світову війну. Ситуацію вдалося розрядити без застосування сили.

    Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

    За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

    Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

    Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

    Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

    Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

    Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.

  • Президент пояснив, коли мирну угоду можуть винести на референдум

    Президент пояснив, коли мирну угоду можуть винести на референдум

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що ратифікація можливого документа про завершення війни може відбутися шляхом загальнонаціонального референдуму, якщо мирна угода передбачатиме особливий формат вирішення територіального питання. Йдеться, зокрема, про ідею створення потенційної вільної економічної зони на Донбасі. Про це глава держави повідомив, коментуючи окремі пункти проєкту базового документа між Україною, США, Росією та європейськими партнерами.

    За словами Зеленського, у межах 14-го пункту мирного плану обговорювалася пропозиція, відповідно до якої російські війська мали б вийти з частини українських регіонів — Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей, а Україна водночас мала б залишити Донбас. На цій території, за задумом авторів пропозиції, передбачалося створення вільної економічної зони.

    Президент наголосив, що чинне українське законодавство не дозволяє реалізувати такий сценарій без застосування особливого механізму ухвалення рішень. Саме тому, у разі винесення подібної ініціативи на порядок денний, єдиним легітимним шляхом може бути загальнонаціональний референдум.

    Глава держави підкреслив, що саме громадяни мають вирішити, чи готове суспільство погодитися на такий формат завершення війни. Водночас він уточнив, що на референдум має бути винесений не окремий пункт, а весь документ про мир загалом — з можливістю дати відповідь «так» або «ні».

    Зеленський також зазначив, що підготовка до всеукраїнського волевиявлення потребує щонайменше 60 днів і можлива виключно за умови повного припинення вогню. За його словами, проведення референдуму без стабільного режиму тиші зробить його нелегітимним і може призвести до внутрішнього розколу в державі.

    Президент визнав, що організація референдуму під час війни є надзвичайно складною через безпекові ризики та неможливість участі громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

    Водночас Зеленський окреслив альтернативний варіант розвитку подій. Якщо територіальне питання буде вирішене за принципом «стоїмо там, де стоїмо», який пропонує Україна, і лінія фронту в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях буде де-факто зафіксована та контрольована міжнародними силами, мирну угоду можна буде ратифікувати у Верховній Раді без проведення референдуму.

    Президент підсумував, що у випадку будь-яких рішень, які виходять за межі такого сценарію, одного підпису під угодою буде недостатньо, і остаточне слово має залишатися за суспільством.

  • Лондон готується розгорнути війська в Україні після можливої мирної угоди з Росією

    Лондон готується розгорнути війська в Україні після можливої мирної угоди з Росією

    Велика Британія розробляє детальний план щодо розгортання своїх військових в Україні після досягнення мирної угоди з Росією. За даними Sky News, Лондон має намір очолити міжнародну «коаліцію добровольців» із понад 30 країн, яка гарантуватиме безпеку українського повітряного та морського простору після завершення активних бойових дій.

    Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі повідомив, що уряд уже розпочав підготовку до потенційного розгортання військових. За його словами, країна готова інвестувати у цю місію понад 100 мільйонів фунтів стерлінгів.

    «Ми стоїмо на порозі нового етапу, коли стабільність Європи залежатиме від рішучості союзників. І Велика Британія готова зробити свій внесок у цей мир», — наголосив Гілі під час лекції в Лондоні, присвяченої безпековій політиці країни.

    Міністр уточнив, що британські та союзні війська зосередяться на гарантуванні безпеки повітряного й морського простору України, а також допомагатимуть у підготовці українських військових після завершення бойових дій.

    За його словами, упродовж останніх шести місяців Велика Британія разом із Францією активно працює над створенням «коаліції добровольців», до якої вже готові приєднатися понад 30 держав. Ці сили він назвав «багатонаціональними силами України».

    Гілі також попередив про «нову еру загрози» для Європи, зазначивши, що ризик розширення конфлікту на континенті нині найвищий з часів завершення Другої світової війни.

    Він підкреслив, що Велика Британія готова взяти на себе лідерство у забезпеченні миру в Європі після того, як США очолять процес політичного врегулювання.

  • Україна пропонує провести саміт у Римі в день похорону Папи Римського

    Україна пропонує провести саміт у Римі в день похорону Папи Римського

    Україна запропонувала провести важливий міжнародний саміт у Римі в день похорону Папи Римського, на якій, за очікуваннями, збереться велика кількість світових лідерів, включаючи колишнього президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє італійське видання Le Repubblica з посиланням на інформовані джерела.

    Згідно з пропозицією, саміт мав би включати представників ключових країн, серед яких США, Італія, Франція, Великобританія, а можливо, й Німеччина. Це важливий дипломатичний крок, який може сприяти укріпленню міжнародної підтримки України в умовах триваючої війни з Росією.

    Проте, як зазначає італійський міністр закордонних справ Антоніо Таяні, існують певні сумніви щодо можливості проведення такого саміту через складну логістику та потребу в організації численних кортежів, які повинні забезпечити безпеку високопосадовців.

    За інформацією джерел, Трамп може провести окремі двосторонні зустрічі в рамках цього саміту, зокрема переговори з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Франції Еммануелем Макроном та лідером Лейбористської партії Великобританії Кіром Стармером.

    Така зустріч може стати важливим кроком до посилення координації між західними лідерами щодо підтримки України, а також пошуку нових шляхів для стабільності та миру в Європі.