Україна та Сполучені Штати опрацювали нову дипломатичну концепцію, яка передбачає припинення повітряних ударів між Україною та Росією. Йдеться про можливу домовленість щодо зупинення застосування далекобійних ракет і безпілотників по територіях обох держав. Очікується, що підготовлена ініціатива може бути передана російській стороні в межах нової спроби домогтися деескалації війни.
Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела, обізнані з перебігом українсько-американських консультацій. За їхніми даними, президент України Володимир Зеленський планує детально обговорити концепцію повітряного перемир’я з президентом США Дональдом Трампом під час зустрічі у Вашингтоні, запланованої на вівторок, 28 липня.
Представник Білого дому підтвердив Reuters, що зустріч американського та українського президентів має відбутися наступного тижня. Переговори можуть стати одним із ключових дипломатичних контактів останніх місяців, оскільки сторони намагаються сформувати новий пакет пропозицій, який можна буде передати Кремлю.
Ідея повітряного перемир’я, за попередньою інформацією, передбачає взаємне припинення ударів далекобійними засобами. Це може охоплювати атаки ракетами та безпілотниками по містах, енергетичній інфраструктурі, промислових підприємствах і військових об’єктах у глибині території сторін.
Водночас остаточні параметри майбутньої пропозиції поки що публічно не розкриваються. Невідомо, чи стосуватиметься вона лише ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі, чи передбачатиме повну відмову від далекобійних атак, зокрема по військових цілях. Також немає інформації про можливий механізм міжнародного контролю та відповідальність за порушення домовленості.
Концепція повітряного перемир’я є частиною ширших дипломатичних зусиль Києва та Вашингтона, спрямованих на пошук способу знизити інтенсивність війни та створити умови для подальших переговорів. Reuters зазначає, що українські й американські посадовці останнім часом активно обговорюють нові варіанти тиску на Росію та одночасно шукають формат, який міг би стати першим кроком до більш масштабного припинення вогню.
Напередодні Зеленський також проводив консультації з представниками адміністрації Трампа, зокрема зі спеціальним посланником президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорювали перспективи завершення війни, майбутні дипломатичні контакти та умови, за яких Росію можна було б змусити перейти від заяв про готовність до переговорів до конкретних рішень.
Переговори відбуваються на тлі суперечливих заяв Кремля. Речник президента РФ Дмитро Пєсков нещодавно заявив, що Москва нібито готова чекати на нові пропозиції Дональда Трампа щодо припинення війни. Водночас він наголосив, що до появи таких ініціатив Росія продовжуватиме бойові дії та намагатиметься досягти своїх цілей військовим шляхом.
Подібна позиція демонструє, що навіть готовність Кремля розглянути нову пропозицію не означає автоматичної згоди на припинення ударів. Росія неодноразово заявляла про відкритість до переговорів, але паралельно посилювала атаки на українські міста, енергетичну інфраструктуру та прифронтові регіони.
Крім того, у Кремлі раніше заявляли, що найближчим часом не бачать реальних перспектив для відновлення повноцінних мирних переговорів з Україною. Російська сторона продовжує висувати вимоги, які Київ вважає неприйнятними, зокрема щодо українських територій, зовнішньополітичного курсу та обмеження оборонних можливостей держави.
Саме тому повітряне перемир’я може розглядатися як обмежений і відносно реалістичний перший крок. На відміну від повного припинення бойових дій уздовж усієї лінії фронту, зупинення далекобійних ударів потребує менш складного механізму контролю. Фіксувати пуски ракет і масовані атаки безпілотників можуть супутникові системи, розвідка партнерів та національні засоби спостереження.
Для України така домовленість могла б суттєво знизити загрозу для цивільного населення, енергосистеми та промисловості. Російські війська регулярно застосовують крилаті й балістичні ракети, ударні дрони та керовані авіаційні бомби, атакуючи житлові будинки, лікарні, транспортну й енергетичну інфраструктуру.
Водночас будь-яке обмеження українських далекобійних ударів може стати предметом складних переговорів. Останніми місяцями Україна значно розширила можливості для атак на російські нафтопереробні заводи, військові підприємства, аеродроми, склади боєприпасів і логістичні вузли. Такі операції стали одним із ключових інструментів тиску на російську воєнну економіку.
Reuters раніше повідомляло, що удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах і портах посилили тиск на Кремль, хоча поки що не змусили Володимира Путіна відмовитися від продовження війни. За інформацією джерел агентства, російський президент наразі залишається налаштованим на подальшу ескалацію та не демонструє готовності прийняти умови Києва.
Саме взаємний характер майбутньої пропозиції може стати її головним елементом. Росії пропонуватимуть припинити масовані удари по Україні, але натомість Москва, ймовірно, вимагатиме зупинення українських атак на російські військові та енергетичні об’єкти.
Для Києва принципово важливо, щоб будь-яке перемир’я не дало російській армії можливості безкарно накопичувати ракети, ремонтувати аеродроми, відновлювати НПЗ та готуватися до нового наступу. Українська влада неодноразово наголошувала, що тимчасова пауза без надійного контролю та гарантій може бути використана Кремлем для перегрупування сил.
У 2026 році сторони вже робили кілька спроб домовитися про тимчасове припинення вогню. У травні за посередництва США оголошувалося короткострокове перемир’я, однак Україна та Росія згодом звинуватили одна одну у його порушенні. Бойові дії на фронті продовжувалися, а суттєвого зниження кількості атак досягти не вдалося.
Україна також раніше підтримувала пропозицію про ширше припинення вогню й закликала Москву відповісти взаємністю. Однак попередні ініціативи не привели до тривалої паузи у бойових діях.
Зустріч Зеленського і Трампа 28 липня має показати, наскільки детально опрацьована нова концепція та чи готові США взяти на себе роль посередника й гаранта домовленостей. Очікується, що президенти обговорять не лише повітряне перемир’я, а й подальше постачання Україні зброї, посилення протиповітряної оборони, тиск на російську економіку та можливий формат майбутніх переговорів.
Остаточне рішення залежатиме від реакції Москви. Станом на момент публікації Кремль публічно не коментував саме українсько-американську концепцію припинення повітряних ударів. Тому поки що йдеться лише про підготовлену пропозицію, а не про узгоджене або оголошене перемир’я.
Навіть у разі згоди Росії залишатиметься питання довіри, контролю та відповідальності за можливі порушення. Проте припинення ракетних і дронових атак могло б стати першим помітним кроком до зниження рівня насильства та перевіркою того, чи готовий Кремль до реальної деескалації, а не лише до декларативних заяв про переговори.
