Uanews.life

Позначка: митниця

  • 40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    На українсько-польському кордоні виникли масштабні затримки через російські повітряні атаки та регулярне призупинення оформлення транспорту. На пункті пропуску «Дорогуськ — Ягодин» час очікування вантажівок сягнув 40 годин, у «Гребенному — Раві-Руській» перевищив добу, а в «Зосині — Устилузі» становив близько восьми годин. За даними польських митників, лише за кілька нічних годин було зафіксовано дев’ять сигналів повітряної тривоги, через які доводилося переривати роботу прикордонних переходів. Обмеження впливають не лише на міжнародні вантажні перевезення, а й на рух автобусів і легкових автомобілів.

    Про ускладнення ситуації повідомило Польське радіо, посилаючись на інформацію Податкової адміністрації Люблінського воєводства.

    Відомості також підтвердили «Європейська правда» та Delo.ua.

    За словами представника польської податкової адміністрації Міхала Деруся, повітряні загрози змушують прикордонні служби тимчасово переривати процедури оформлення транспорту.

    Через повторні зупинки пропускна спроможність переходів знижується, а транспорт накопичується на під’їздах до кордону.

    Найскладнішу ситуацію зафіксували в Дорогуську, де водіям вантажівок доводилося чекати майже дві доби.

    Дев’ять тривог за кілька годин

    Як пояснив Міхал Дерусь, протягом кількох годин уночі прикордонні служби отримали дев’ять сигналів про загрозу повітряних атак.

    Уранці попередження повторилися.

    Під час таких ситуацій служби безпеки змушені тимчасово призупиняти рух та оформлення транспорту.

    Це необхідно для захисту працівників пунктів пропуску, водіїв і пасажирів, які перебувають поблизу потенційно небезпечної території.

    Водночас зупинки порушують безперервність роботи митників і прикордонників.

    Після кожного відновлення оформлення службам необхідно опрацювати транспорт, який накопичився під час паузи.

    Якщо повітряна загроза повторюється кілька разів поспіль, черги можуть зростати навіть за умови подальшого відновлення звичайного режиму роботи.

    Таким чином, наслідки російських обстрілів відчуваються не лише в українських містах, а й у міжнародній транспортній системі, яка забезпечує сполучення України з Європейським Союзом.

    Де найбільші затори на польському кордоні

    За даними, оприлюдненими польською стороною 16 жовтня, найдовше вантажівкам доводилося чекати на переході «Дорогуськ — Ягодин».

    Там прогнозований час очікування на оформлення становив близько 40 годин.

    Другим за складністю був напрямок «Гребенне — Рава-Руська», де затримка перевищувала 24 години.

    На переході «Зосин — Устилуг» очікування сягало приблизно восьми годин.

    Водночас різні пункти пропуску мають різні правила щодо категорій транспорту, тому наведені показники не можна автоматично переносити на всі легкові автомобілі та автобуси.

    За інформацією польських митної та податкової служб, у черзі перед Гребенним перебували 880 вантажівок.

    У Зосині очікували оформлення ще 250 вантажних транспортних засобів.

    Загалом лише на цих двох напрямках польська сторона повідомляла про накопичення понад 1100 вантажівок.

    Дані стосуються конкретного періоду і можуть змінюватися протягом доби.

    Чому зупинки впливають на міжнародні перевезення

    Українсько-польський кордон залишається важливим транспортним маршрутом для економічного сполучення України з Європейським Союзом.

    Через автомобільні переходи здійснюють перевезення промислової продукції, продовольства, обладнання, сировини, товарів широкого вжитку та гуманітарних вантажів.

    Тому навіть короткочасні зупинки можуть створювати додаткові труднощі для перевізників.

    Особливо проблематичними є затримки для компаній, що працюють за графіками доставки та мають виконувати контрактні зобов’язання в установлені строки.

    Якщо вантажівка змушена чекати на кордоні понад добу, перевізнику може знадобитися змінювати подальший маршрут, графік водія або час прибуття до замовника.

    Окремі перевезення потребують дотримання температурного режиму та інших спеціальних умов транспортування.

    У таких випадках тривале очікування збільшує навантаження на транспортне обладнання й може спричиняти додаткові витрати.

    Проте точну суму економічних втрат через нинішні затримки польська сторона не оприлюднила.

    Тому говорити про конкретні збитки міжнародних перевізників у грошовому вимірі наразі передчасно.

    Попри тривоги, кордон продовжує працювати

    Важливо, що йдеться не про повне закриття українсько-польського кордону.

    За інформацією польських служб, протягом попередньої доби через автомобільні переходи Люблінського воєводства оформили понад три тисячі вантажівок і більш ніж 3700 легкових автомобілів.

    Це свідчить, що пропуск транспорту продовжується навіть за складних безпекових умов.

    Однак регулярні повітряні тривоги впливають на швидкість і стабільність оформлення.

    Крім того, на прикордонні традиційно можливі нерівномірні навантаження протягом тижня.

    Коли транспортні потоки збільшуються, а пропускні процедури тимчасово призупиняються, час очікування може суттєво зростати.

    Водночас не всі затримки пояснюються виключно повітряними тривогами: на черги можуть впливати також інтенсивність перевезень, організація митного контролю та особливості роботи кожного переходу.

    Російські атаки вже змушували Польщу евакуювати прикордонні переходи

    Нинішні затримки стали продовженням серії небезпечних подій на українсько-польському прикордонні.

    Раніше російські удари по українських об’єктах поблизу Польщі вже змушували польські служби запроваджувати додаткові заходи безпеки.

    Зокрема, 13 вересня російська атака відбулася поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ».

    За повідомленнями українських медіа, тоді постраждали об’єкти транспортної та паливної інфраструктури неподалік державного кордону.

    Унаслідок загрози польська сторона змушена була тимчасово припиняти роботу окремих переходів.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також повідомляв про евакуацію двох пунктів пропуску під час однієї з російських атак на об’єкти поблизу кордону.

    Після цих подій Варшава почала посилювати заходи захисту прикордонної інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження польської сторони щодо можливих російських провокацій біля європейських кордонів України.

    У матеріалі йшлося про занепокоєння Варшави безпекою транспортних маршрутів, можливість нових ударів поблизу переходів та посилення охорони прикордонної інфраструктури.

    Польща посилює захист кордону

    На тлі російських атак польська влада приділяє додаткову увагу безпеці східного кордону.

    Йдеться про захист пунктів пропуску, координацію дій прикордонних служб і військових та підготовку до можливих нових загроз.

    Польські військові раніше розпочали облаштування додаткових захисних конструкцій поблизу окремих переходів.

    Серед заходів — встановлення спеціальних бар’єрів, здатних зменшувати небезпеку уламків і вибухової хвилі.

    При цьому підвищення рівня захисту не означає, що всі прикордонні переходи мають однакову систему укриттів або можуть безперервно працювати під час повітряної загрози.

    Рішення про тимчасові обмеження ухвалюються відповідними службами з урахуванням поточної ситуації.

    Прикордонна інфраструктура має критичне значення

    Україна продовжує модернізувати транспортні маршрути, які забезпечують зв’язок із країнами ЄС.

    Зокрема, у червні 2026 року було відкрито рух новим Північним обходом Рівного протяжністю 14,5 кілометра.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про відкриття цієї транспортної артерії, покликаної поліпшити логістику до західного кордону.

    Новий маршрут має значення для перевезень у напрямку пунктів пропуску «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів».

    Однак навіть розвиток автомобільних доріг не вирішує проблеми затримок, які виникають безпосередньо під час прикордонного оформлення.

    Додаткові труднощі можуть створювати також технічні зміни на пунктах пропуску.

    Наприклад, на українсько-польському кордоні впроваджують європейську систему в’їзду та виїзду EES, що передбачає електронну реєстрацію й біометричні процедури для певних категорій мандрівників.

    Про особливості її запуску «Ненька інфо» повідомляла раніше.

    Водночас нинішні 40-годинні черги польські служби пов’язують насамперед із перервами у роботі під час повітряних тривог та накопиченням транспорту.

    Що потрібно знати водіям і пасажирам

    Перед виїздом до українсько-польського кордону варто перевіряти поточну ситуацію на конкретному пункті пропуску.

    Для цього можна користуватися офіційним польським сервісом моніторингу черг та повідомленнями Державної прикордонної служби України.

    Оскільки інформація регулярно оновлюється, дані, оприлюднені навіть кілька годин тому, можуть уже не відповідати фактичній ситуації.

    Особливо уважними варто бути міжнародним перевізникам, водіям автобусів та пасажирам, які планують подальші пересадки.

    Важливо передбачати додатковий запас часу та стежити за повідомленнями перевізників щодо можливих змін розкладу.

    При цьому не варто самостійно змінювати пункт пропуску без перевірки, чи дозволено через нього рух відповідної категорії транспорту.

    Станом на 17 жовтня на українсько-польському кордоні зберігається ризик нових затримок через повторні російські атаки та повітряні тривоги.

    За даними польських служб, під час зафіксованого напередодні загострення очікування в Дорогуську сягало 40 годин, у Гребенному перевищувало добу, а в Зосині становило близько восьми годин.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності повітряних загроз, організації пропускних процедур та кількості транспорту, який прибуватиме до кордону.

    Нинішні події демонструють, що наслідки російської агресії виходять за межі безпосередньо атакованих українських територій, впливаючи також на безпеку, транспортні потоки та економічне сполучення України з Європейським Союзом.

  • Кінець епохи безмитного шопінгу: Верховна Рада остаточно скасувала пільгу на посилки до 150 євро та повернула жорсткий фінмоніторинг для топпосадовців

    Кінець епохи безмитного шопінгу: Верховна Рада остаточно скасувала пільгу на посилки до 150 євро та повернула жорсткий фінмоніторинг для топпосадовців

    Верховна Рада України на пленарному засіданні у четвер поставила крапку в тривалих дискусіях довкола фіскалізації транскордонної електронної комерції, ухваливши у другому читанні та в цілому системний пакет законодавчих ініціатив. Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо внесення змін до Податкового кодексу (підтриманий 252 народними депутатами) та кореспондуючий законопроєкт №15460 про зміни до Митного кодексу (за який віддали голоси 249 парламентарів). Обидва нормативно-правові акти ліквідують багаторічну норму про звільнення від оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, зобов’язуючи одержувачів сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) із таких замовлень.

    Ухвалена реформа спрямована передусім на ліквідацію системних тіньових схем так званого «сірого імпорту», за допомогою яких недобросовісні підприємці масово дробили великі комерційні партії товарів широкого вжитку, одягу та електроніки на дрібні пакети вартістю менш як 150 євро, ввозячи їх без сплати жодної копійки до державного бюджету. Відтепер на всі комерційні посилки нараховуватиметься стандартний податок на додану вартість. Разом із тим законодавці передбачили цільові соціальні та оборонні винятки: від оподаткування звільняються виключно некомерційні відправлення формату «від фізичної особи фізичній особі», загальна заявлена вартість яких не перевищує 45 євро, а також окремі критично важливі номенклатурні позиції товарів військового та подвійного призначення, призначені для потреб Збройних сил України та підрозділів сил оборони.

    Впровадження нових фіскальних правил матиме суттєвий перехідний період: норма почне діяти не раніше 1 липня 2027 року і лише після ухвалення окремої постанови Кабінету Міністрів України, що дозволить логістичним компаніям, поштовим операторам і митним службам завчасно підготувати відповідне програмне забезпечення та цифрові шлюзи контролю. Цьому рішенню передував складний парламентський шлях: у вересні документи двічі провалювалися в сесійній залі через бурхливі суспільні дискусії, перш ніж їх вдалося підтримати в першому читанні 16 вересня.

    Окремим стратегічним досягненням стало внесення до фінального тексту правок, які відновлюють посилений фінансовий моніторинг щодо публічних діячів та топпосадовців (PEP). Це розблокувало процедуру підписання президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про оподаткування цифрових платформ, виконання вимог якого безпосередньо прив’язане до траншів макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів і програм Міжнародного валютного фонду, що є запорукою збереження бюджетної ліквідності України під час війни.

  • Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Уряд Молдови ухвалив рішення розпочати масштабне інженерне та технічне переобладнання контрольно-пропускних пунктів уздовж усього спільного кордону з Україною. Пріоритетним завданням нової програми визначено встановлення спеціальних засобів захисту від безпілотних літальних апаратів, а також створення захищених зон безпеки для співробітників митної служби, прикордонної поліції та цивільних осіб, які перетинають державний рубіж. Заходи покликані мінімізувати ризики для життя людей на тлі постійних загроз із повітря.

    Особлива увага приділятиметься інфраструктурі, розташованій у зонах підвищеного ризику, зокрема об’єктам, де здійснюється спільний прикордонний контроль. За словами міністерки внутрішніх справ Молдови Даніели Місаіл-Нікітін, влада країни детально аналізує безпекову ситуацію та не виключає можливості перегляду протоколів розміщення персоналу. У разі зростання прямої загрози молдовських прикордонників, які працюють на спільних пунктах пропуску на українській території, можуть тимчасово повернути до Молдови. Водночас на самих митницях розгортають спеціальні фортифікаційні зони та мобільні укриття, здатні вберегти співробітників відомств і пасажирів від уламків та вибухових хвиль під час раптових атак.

    Посилення заходів безпеки стало прямою відповіддю на систематичні інциденти з порушенням повітряного простору країни. Під час регулярних російських ударів по логістичній, енергетичній та припортовій інфраструктурі українського Подунав’я та південних областей дрони неодноразово залітали на територію Молдови та сусідньої Румунії. Неодноразові факти падіння залишків бойових частин «Шахедів» у прикордонних районах створили безпрецедентне напруження для місцевого цивільного населення та продемонстрували вразливість пунктів перетину кордону, які щодня обслуговують тисячі громадян і вантажівок.

    Інженерне оснащення кордону відбувається в умовах загального зростання гібридної агресії на європейському континенті, де фіксується сплеск диверсій, кібератак і провокацій проти критичної інфраструктури. Для Кишинева забезпечення безперебійного та безпечного функціонування транспортних коридорів із Києвом є критичним економічним і стратегічним пріоритетом. Створення захищеного периметра на КПП дозволить гарантувати безперервність товарообігу, гуманітарного руху та пасажирських перевезень навіть в умовах збереження регулярних повітряних тривог у сусідніх українських регіонах.

  • Посилки з Temu та AliExpress можуть подорожчати: комітет Ради схвалив новий податок

    Посилки з Temu та AliExpress можуть подорожчати: комітет Ради схвалив новий податок

    Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт, який передбачає скасування нинішньої пільги для комерційних міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Якщо документ ухвалить парламент і підпише президент, товари, які українці купують через закордонні маркетплейси, оподатковуватимуть ПДВ фактично з першого євро.

    Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо особливостей оподаткування дистанційного продажу товарів. У першому читанні Верховна Рада підтримала його ще 16 вересня. Офіційний портал парламенту підтверджує, що документ стосується саме ПДВ на товари, які пересилаються через міжнародні поштові та експрес-відправлення.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, за рішення комітету проголосували 17 депутатів, троє утрималися. Концептуально до другого читання модель не змінилася. Очікується, що нові правила не почнуть діяти раніше 1 липня 2027 року.

    Головна зміна стосуватиметься саме комерційних покупок на іноземних платформах — зокрема Temu, AliExpress та інших маркетплейсах. Нині товари в міжнародних посилках вартістю до 150 євро можуть ввозитися без ПДВ. Законопроєкт пропонує цю пільгу для дистанційної торгівлі прибрати. Уряд пояснює реформу необхідністю наблизити українські правила електронної торгівлі до європейських та вирівняти умови конкуренції між іноземними продавцями й українським бізнесом.

    При цьому сплачувати та адмініструвати ПДВ у випадку продажів через електронні платформи має не сам покупець, а відповідний маркетплейс або інше підприємство електронного інтерфейсу. На практиці це означає, що податок, найімовірніше, буде включатися у кінцеву вартість покупки.

    Для звичайних подарунків від родичів чи друзів передбачено інше правило. Від ПДВ пропонують звільнити відправлення вартістю до 45 євро, якщо одна фізична особа надсилає їх іншій без оплати, а товари призначені для особистого або сімейного використання.

    Також офіційно передбачені винятки для окремих товарів, необхідних для оборони та енергетики. Зокрема, від оподаткування мають залишитися звільненими дистанційні продажі продукції, ввезення якої вже має пільги для забезпечення Сил оборони та енергетичного сектору. Це важливе уточнення на тлі побоювань, що нові правила можуть ускладнити волонтерські закупівлі та постачання комплектуючих.

    За словами Железняка, уряд розраховує отримувати від нових правил близько 6 млрд грн додаткових надходжень. Остаточний текст ще має пройти голосування Верховної Ради у другому читанні, тому сама підтримка комітету поки не означає, що новий податок уже запроваджений.

    «Ненька інфо» раніше писала, що уряд уже повторно повертав до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок до 150 євро. До цього парламенту вже не вдавалося провести аналогічні зміни, а питання оподаткування міжнародних посилок також фігурувало у переговорах України з міжнародними партнерами.

  • 1400 упаковок у тайнику авто: через «Порубне» намагалися провезти партію вітамінів

    1400 упаковок у тайнику авто: через «Порубне» намагалися провезти партію вітамінів

    На українсько-румунському кордоні прикордонники виявили в автомобілі велику партію вітамінів іноземного виробництва, яку, за даними ДПСУ, намагалися ввезти в Україну приховано від контролю. У спеціально облаштованій схованці в підлозі машини знайшли 1400 упаковок товару орієнтовною вартістю близько 1,4 млн гривень.

    Автомобіль прибув до пункту пропуску «Порубне» з території Румунії. За кермом перебував 63-річний громадянин України. Оперативні співробітники Чернівецького прикордонного загону заздалегідь отримали інформацію про можливу спробу незаконного переміщення товарів, тому транспортний засіб направили не на звичайний огляд, а на поглиблену перевірку.

    Саме вона і дала результат.

    Під час огляду правоохоронці звернули увагу на конструкцію підлоги автомобіля. Після її демонтажу виявилася спеціально підготовлена порожнина, де були складені коробки з вітамінами іноземного виробництва. Загалом прикордонники нарахували 1400 упаковок. За попередньою оцінкою, загальна вартість партії становить близько 1,4 млн грн.

    Тобто в середньому на одну упаковку припадає приблизно тисяча гривень вартості товару, хоча точну номенклатуру препаратів, бренди та їхню фактичну ринкову ціну ДПСУ у відкритому повідомленні не деталізувала. Тому говорити, які саме вітамінні комплекси перевозили та для якого ринку вони могли бути призначені, наразі неможливо.

    Важлива деталь цієї історії полягає саме у способі перевезення. Товар не просто лежав у багажнику чи салоні понад дозволені норми — для нього облаштували приховану конструкцію в підлозі автомобіля. Такі схованки у митній практиці зазвичай стають окремою обставиною при оформленні порушення, оскільки свідчать про спробу приховати вантаж від контролю.

    Після виявлення партії правоохоронці вилучили не лише самі вітаміни, а й автомобіль, в якому була зроблена схованка. Вартість транспортного засобу попередньо оцінили ще приблизно у 450 тисяч гривень. Отже, сумарна оцінка вилученого майна — товару та машини — становить близько 1,85 млн грн.

    Представники митниці склали відповідний протокол. Подальшу долю і вітамінів, і автомобіля визначатимуть у порядку, передбаченому законодавством.

    У повідомленні прикордонників не йдеться про те, що водія вже визнано винним у контрабанді або іншому правопорушенні. Наразі зафіксовано саме факт прихованого переміщення товару, а остаточну юридичну оцінку мають дати уповноважені органи та, за потреби, суд.

    «Порубне» регулярно стає місцем незвичних знахідок

    Пункт пропуску «Порубне – Сірет» є одним із основних автомобільних переходів на українсько-румунському кордоні. Через великий потік транспорту тут регулярно фіксують спроби незаконного переміщення різних категорій товарів — від звичайної комерційної продукції до цінностей, які потребують окремого декларування.

    Наприклад, «Ненька інфо» раніше писала про інший резонансний випадок на Буковині — історію із золотими злитками, які жінка перевозила через «Порубне-Сірет», сховавши у шкарпетках. Тоді йшлося про чотири злитки загальною вагою 400 грамів і вартістю понад 2,8 млн грн. Згодом суд закрив провадження та постановив повернути золото власниці.

    Цей випадок показує, що сам факт прихованого перевезення ще не означає автоматичного остаточного висновку про винуватість конкретної людини — юридичну кваліфікацію кожної ситуації визначають окремо залежно від обставин, документів та доказів.

    Ще один матеріал «Ненька інфо» стосувався затримання українця на кордоні з Угорщиною зі стародруками XVIII–XIX століть. У його автомобілі митники виявили 13 старовинних книжок, прихованих серед особистих речей. Тоді матеріали передали до СБУ, а видання повідомляло про попередню кваліфікацію за статтею щодо контрабанди.

    Є на «Ненька інфо» і матеріали про значно більші за масштабом схеми ввезення товарів та ухилення від сплати податків. Зокрема, видання писало про схему навколо мережі «Ябко», де йшлося вже про мільярдні суми й системне використання підконтрольних компаній та ФОПів. Цей випадок не пов’язаний із нинішньою історією у «Порубному», однак показує ширший контекст проблеми нелегального ввезення комерційних товарів.

    Чому цього разу вилучили автомобіль

    У випадку з партією вітамінів автомобіль став не просто транспортом для перевезення товару. За даними прикордонників, у ньому була спеціально облаштована схованка в підлозі. Саме тому машину також вилучили разом із вантажем.

    Подібна практика є типовою для випадків, коли транспортний засіб конструктивно пристосовують для приховування товарів від митного контролю. Водночас остаточне рішення щодо конфіскації чи повернення машини ухвалюється вже за результатами подальшого провадження.

    Станом на вечір 2 жовтня ДПСУ не повідомляла про затримання водія або пред’явлення йому кримінальної підозри. Не оприлюднено також інформації про те, звідки саме походила партія, хто був її кінцевим отримувачем та чи мав чоловік спільників.

    Відомих деталей достатньо для доволі показової історії: 1400 упаковок вітамінів на 1,4 млн грн перевозили не в коробках у багажнику, а в тайнику, облаштованому просто в підлозі автомобіля.

    Для 63-річного водія така поїздка з Румунії завершилася не лише втратою товару, а й вилученням самої машини вартістю приблизно 450 тисяч гривень. Тепер остаточне рішення щодо обох активів залежатиме від подальших дій митниці та суду.

  • Елітна схема на митниці: власнику розкішного Rolls-Royce оголосили підозру у контрабанді через підроблені документи

    Елітна схема на митниці: власнику розкішного Rolls-Royce оголосили підозру у контрабанді через підроблені документи

    Правоохоронці викрили та задокументували схему незаконного ввезення в Україну елітного автомобіля Rolls-Royce. Замість сплати повноцінних митних платежів та податків вартісне транспортне засобу намагалися легалізувати за допомогою підроблених документів, через що власнику авто офіційно оголошено підозру.

    Головні деталі справи та схеми:

    • Суть порушення: Під час оформлення дорогого імпортного автомобіля власник надав митним органам сертифікат відповідності та інші супровідні документи, які містили недостовірні дані щодо технічних характеристик та екологічного стандарту машини. Це дозволило значно занизити суму обов’язкових митних платежів.
    • Кваліфікація злочину: Дії фігуранта кваліфіковано за фактом переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості (контрабанда).
    • Наслідки для майна: На елітний автомобіль Rolls-Royce накладено арешт. Наразі тривають слідчі дії для встановлення повного кола причетних до підробки документів осіб, а також перевіряються інші можливі епізоди аналогічного імпорту.

     

  • Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    За перші вісім місяців 2026 року українські митники виявили 7 524 порушення митних правил на загальну суму 2,9 млрд гривень. Кількість зафіксованих правопорушень зросла на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше серед тимчасово вилученого майна — промислових товарів, вартість яких оцінюють у сотні мільйонів гривень.

    Такі результати роботи за січень-серпень оприлюднила Державна митна служба України 7 вересня.

    Загальна вартість предметів правопорушень, які митники тимчасово вилучили в межах 3 104 справ, сягнула 509 млн гривень.

    Найбільша частка припала на промислові товари — 354 млн гривень. Продовольчих товарів вилучили на 91 млн гривень, транспортних засобів — більш ніж на 59 млн, а валюти — на 6 млн гривень.

    Таким чином, промислова продукція становить близько 70% вартості всього майна, тимчасово вилученого митницями за вісім місяців.

    Кількість порушень помітно зросла

    Усього від початку року митні органи оформили 7 524 порушення митних правил. Порівняно із січнем-серпнем 2025 року їхня кількість збільшилася на 17%.

    Водночас показник у 2,9 млрд гривень означає сумарну вартість предметів у виявлених порушеннях митних правил. Це не означає, що держава вже отримала таку суму у вигляді штрафів або конфіскувала майно саме на 2,9 млрд гривень.

    Вартість фактично тимчасово вилучених предметів у 3 104 справах значно менша — 509 млн гривень.

    Варто також уточнити, що йдеться саме про роботу митних органів, а не прикордонників. У повідомленні Державної митної служби зазначено, що справи виявляли та передавали до суду митниці.

    Що вилучали найчастіше

    За вартістю перше місце серед тимчасово вилученого майна посідають промислові товари — 354 млн гривень.

    На другій позиції — продовольчі товари. Їхня загальна вартість становила 91 млн гривень.

    Третя велика категорія — транспортні засоби. За вісім місяців митники тимчасово вилучили їх на суму понад 59 млн гривень.

    Найменшу суму серед окремо названих Держмитслужбою категорій становить валюта — 6 млн гривень.

    При цьому офіційна статистика не деталізує у цьому зведенні конкретні найменування промислових чи продовольчих товарів і не стверджує, що всі вони переміщувалися через кордон за однаковими схемами.

    Тому з наведених даних не можна робити висновок, наприклад, що певний конкретний вид контрабанди став найпоширенішим. Статистика показує передусім вартісну структуру тимчасово вилученого майна.

    Тисячі справ уже передали до суду

    Значна частина виявлених порушень перейшла у судову площину.

    За січень-серпень митні органи передали на розгляд судів 4 651 справу про порушення митних правил. Загальна сума у цих справах перевищує 2 млрд гривень.

    За результатами судового розгляду справ було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 10 млрд гривень.

    Однак тут є важливий нюанс: ці 10 млрд гривень не можна безпосередньо порівнювати з 2,9 млрд гривень порушень, виявлених лише протягом перших восьми місяців цього року.

    Держмитслужба пояснює, що до статистики судових рішень входять також справи, заведені у попередні періоди.

    Тобто частина 10-мільярдної суми стосується правопорушень, які митники виявили раніше, а суди розглянули вже у 2026 році.

    Скільки штрафів призначила сама митниця

    Окремо Державна митна служба навела статистику адміністративних стягнень.

    У 732 справах митниці застосували штрафи на загальну суму 31 млн гривень.

    До державного бюджету фактично стягнули 39 млн гривень. І тут також враховуються платежі у справах, які розглядалися у попередні періоди.

    Таким чином, оприлюднена статистика містить одразу декілька різних фінансових показників: 2,9 млрд гривень — вартість предметів у виявлених порушеннях; 509 млн — вартість тимчасово вилученого майна; 31 млн — сума накладених митницями штрафів; 39 млн — фактично стягнуті до бюджету кошти з урахуванням попередніх періодів; 10 млрд — штрафи та конфіскації, призначені судами, також з урахуванням раніше відкритих справ.

    Що знаходять на кордоні

    Практично одночасно зі статистикою за вісім місяців Держмитслужба повідомила про ще один випадок на українсько-польському кордоні.

    Через пункт пропуску «Шегині — Медика» в Україну їхав Mercedes-Benz Sprinter із причепом, який перевозив два пошкоджені в ДТП автомобілі — Alfa Romeo та Volkswagen. Останній, за документами, прямував на адресу одного з благодійних фондів Харківщини.

    Під час сканування мікроавтобуса митники помітили аномалії та провели поглиблений огляд. У транспортному засобі виявили 390 незадекларованих електронних сигарет RIFBAR.

    Товар вилучили, а щодо 41-річного водія з Києва склали протокол за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

    Це лише один із конкретних епізодів і його не варто ототожнювати із загальною статистикою 7,5 тисячі порушень, однак він демонструє, які випадки митники фіксують під час перевірок на пунктах пропуску.

    Митницю очікують масштабні зміни

    Статистику Держмитслужба оприлюднила на тлі подальшого реформування митної системи та підготовки нового Митного кодексу.

    На офіційному порталі відомства зазначається, що ухвалення нового кодексу є одним з етапів приведення українського митного законодавства у відповідність до правил Європейського Союзу.

    Паралельно в Україні обговорюють зміну правил оподаткування міжнародних посилок. Зокрема, влада повернулася до питання скасування ПДВ-пільги для комерційних відправлень вартістю до 150 євро.

    Таким чином, результати перших восьми місяців 2026 року демонструють не лише масштаб порушень, а й значний обсяг справ, які переходять із митниці до судів. Понад 7,5 тисячі виявлених порушень на 2,9 млрд гривень і зростання їхньої кількості на 17% свідчать, що контроль за переміщенням товарів через кордон залишається одним із ключових напрямів роботи митних органів.

  • Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Українські митники за перші сім місяців 2026 року зафіксували 6797 порушень митних правил на суму понад 2,7 млрд грн. Кількість виявлених випадків зросла одразу на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значну частину справ уже передали до судів, а в тисячах проваджень товари, транспортні засоби, продукти та валюта були тимчасово вилучені. Про це 10 серпня повідомила Державна митна служба України.

    Масштаби виявлених порушень продовжують зростати протягом усього року. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2026-го митники зафіксували 4986 порушень приблизно на 2 млрд грн, а за пів року їхня кількість уже досягла 6009 випадків на понад 2,5 млрд грн. Таким чином, лише протягом липня до статистики додалося ще майже 800 нових справ.

    Загалом у 2803 справах митні органи тимчасово вилучили предмети правопорушень на суму 443 млн грн. Найбільшу частину становили промислові товари — приблизно 308 млн грн.

    Ще близько 88 млн грн припало на продовольчі товари, понад 42 млн грн — на транспортні засоби. Окремо митники вилучили валюту приблизно на 5 млн грн.

    Ці цифри помітно зросли лише за один місяць. За підсумками першого півріччя вартість тимчасово вилучених предметів становила 352 млн грн, з яких 254 млн грн припадали на промислову продукцію, 58 млн грн — на продукти, понад 35 млн грн — на транспортні засоби. Отже, у липні загальна оцінка вилучених товарів збільшилася ще приблизно на 91 млн грн.

    Водночас виявлення порушення не означає автоматичної конфіскації майна. Частина справ розглядається безпосередньо митними органами, інша передається до суду, який уже визначає остаточне покарання залежно від конкретного складу правопорушення.

    За сім місяців митниці застосували адміністративні стягнення у вигляді штрафів у 629 справах. Загальна сума таких штрафів становила близько 19 млн грн. До державного бюджету фактично стягнули приблизно 33 млн грн, однак ця цифра враховує також платежі за справами, які були розглянуті у попередні періоди.

    Набагато більші суми фігурують у судових провадженнях. До судів митниці за січень–липень передали 4132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд грн.

    За результатами розгляду судами справ, включно з провадженнями, відкритими раніше, було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 5,9 млрд грн.

    Те, що сума судових стягнень значно перевищує вартість порушень, виявлених саме у 2026 році, пояснюється тим, що до цієї статистики входять рішення за справами попередніх періодів. Тобто ці показники не можна безпосередньо порівнювати як 2,7 млрд грн виявлених порушень проти 5,9 млрд грн стягнень лише за поточний рік.

    Зростання кількості митних порушень відбувається одночасно зі значним товарообігом України. За даними Держмитслужби, протягом січня–липня 2026 року зовнішній товарообіг країни становив $82,2 млрд. Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як експорт склав $24,1 млрд.

    Найбільшим джерелом імпорту залишається Китай — звідти за сім місяців ввезли товарів на $16,8 млрд. Далі йдуть Польща з $5,5 млрд та Німеччина з $3,8 млрд.

    Найбільшим ринком збуту українських товарів стала Польща — експорт до неї становив $2,8 млрд. До Туреччини Україна поставила продукції на $2 млрд, до Німеччини — на $1,5 млрд.

    Основними категоріями імпорту були машини, обладнання та транспорт на $25,7 млрд, паливно-енергетичні товари на $8,5 млрд та продукція хімічної промисловості на $8 млрд.

    Саме ці великі товарні потоки створюють величезний обсяг роботи для митних органів і водночас залишають простір для спроб незаконного переміщення продукції, неправдивого декларування або приховування товарів від контролю.

    Наприклад, лише на початку серпня Держмитслужба повідомляла про кілька випадків спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через польський кордон. В одному з епізодів сигарети заховали у паливному баку Volkswagen Golf, в іншому аналогічну схему виявили в автомобілі Skoda Octavia. За цими фактами були складені протоколи за частиною 1 статті 483 Митного кодексу.

    При цьому статистика митних правопорушень не тотожна статистиці кримінальної контрабанди. Значна частина справ, які веде Держмитслужба, є адміністративними провадженнями відповідно до Митного кодексу.

    Окремим механізмом залишається так званий компроміс у митних справах. За підсумками 2025 року митниці зафіксували 9507 фактів порушення митних правил, із яких 2316, тобто майже кожну четверту справу, вдалося врегулювати через мирову угоду.

    Цей механізм дозволив збільшити надходження до бюджету від таких справ із 69,8 млн грн у 2024 році до 133,5 млн грн у 2025-му.

    Компроміс можливий лише тоді, коли в діях людини немає ознак кримінального правопорушення. Порушник погоджується виконати визначені законом умови та сплатити штраф, після чого провадження може бути припинене.

    На тлі зростання кількості порушень українська митниця одночасно проходить масштабну реформу напередодні потенційного вступу країни до Європейського Союзу. Міністерство фінансів наприкінці липня затвердило оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Він передбачає приведення українських цифрових митних систем до стандартів ЄС та їхню сумісність із європейською інфраструктурою.

    Мова йде про автоматизоване митне оформлення, системи управління ризиками, міжнародний транзит, електронний обмін інформацією та розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».

    Паралельно Верховна Рада готується до розгляду проєкту нового Митного кодексу. Профільний парламентський комітет 5 серпня рекомендував прийняти документ за основу. Його готували близько двох років із врахуванням оцінок Єврокомісії та пропозицій бізнесу. Урядова група провела понад 60 консультацій за участі 15 провідних бізнес-асоціацій.

    Попри масштабні проблеми на кордоні та війну, митниця одночасно демонструє високі показники наповнення бюджету. У липні Держмитслужба перерахувала державі майже 78,3 млрд грн митних платежів — це був найвищий місячний результат за весь період воєнного стану. Загалом від початку 2026 року митні надходження перевищили 498,4 млрд грн.

    Тому 20-відсоткове зростання кількості порушень стає важливим сигналом не лише для правоохоронної системи. На українському кордоні одночасно зростають обсяги імпорту, бюджетні надходження та кількість виявлених спроб порушення митних правил.

    За сім місяців 2026 року митники вже зафіксували майже 72% від усієї кількості порушень, виявлених за весь 2025 рік. Якщо нинішній темп збережеться, річний показник може перевищити минулорічний. Водночас остаточний масштаб залежатиме від активності зовнішньої торгівлі, ефективності систем аналізу ризиків та того, наскільки швидко Україна зможе модернізувати митний контроль відповідно до європейських стандартів.

  • Повна ротація на західному кордоні, зміна всіх прикордонників на чотирьох напрямках та перерозподіл контрабандних потоків

    Повна ротація на західному кордоні, зміна всіх прикордонників на чотирьох напрямках та перерозподіл контрабандних потоків

    На західному кордоні України старі схеми сірого імпорту та контрабанди зараз фактично заморожені. Через пункти пропуску з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією без повноцінної перевірки пропускають переважно військові вантажі — їх особисто зустрічають представники ГУР або СБУ. Усе інше стикається з новим жорстким режимом.

    За відомостями із середовища, близького до прикордонних і митних структур західного регіону, на румунському, угорському, польському та словацькому напрямках повністю змінили склади прикордонних застав. Персонал — новий. Митники переважно залишилися попередніми (близько 90 відсотків), але контакт з оновленими прикордонниками практично відсутній. Звичні домовленості перестали працювати.

    Ще в січні 2026 року, після корупційного скандалу навколо колишнього голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнека, Міністерство внутрішніх справ оголосило про масштабну заміну командирів застав і пунктів пропуску саме в західному регіоні. На місця мали прийти бойові офіцери, ветерани та співробітники з інших областей. Дейнека звільнили, виконуючим обов’язки голови ДПСУ став Валерій Вавринюк, який раніше очолював Західне регіональне управління. Зараз ці кадрові рішення, судячи з того, що відбувається, реалізовані. Саме після зміни прикордонників старі канали й зупинилися. Новий склад не входить у попередні неформальні відносини. Митниця без їхньої участі працювати в попередньому режимі вже не може.

    Паралельно посилюється вплив Служби безпеки. У відкритих розслідуваннях останніх місяців докладно описується, як 4-те управління СБУ під керівництвом Тараса Тимощука послідовно нарощувало контроль над потоками на Львівській та Закарпатській митницях. Конфлікт із тодішнім керівником Львівської митниці Андрієм Кузніком навколо умов ввезення та тарифної політики закінчився компромісом, після якого ключові рішення щодо супроводу вантажів, за даними джерел цих розслідувань, перейшли під вплив структур, пов’язаних із Тимощуком. У вересні 2025 року Кузніка звільнили. У лютому 2026-го група того ж управління вже працювала на Закарпатській митниці під приводом боротьби з незаконним переміщенням товарів. Після цього обмеження, за тими ж публікаціями, зникли.

    Зараз, коли прикордонники повністю оновлені й старі схеми зруйнувалися, саме СБУ опиняється в позиції, яка дозволяє перерозподілити потоки. Місцеві учасники ринку вже кажуть, що з вересня «такса» зросте приблизно в півтора раза. Після цього схеми знову запрацюють — але вже в новій конфігурації та під новим контролем. Поки триває перехідний період: військові вантажі йдуть пріоритетно, цивільний сірий потік стоїть.

    Така пауза вигідна тим, хто хоче вибудувати вертикаль заново. Старі домовленості, у які були вплетені попередні прикордонники, більше не працюють. Новий персонал ДПСУ створює «чистий аркуш». А структура СБУ, яка вже кілька років системно нарощувала присутність на західних митницях, отримує можливість закріпити контроль у момент, коли старі гравці ослаблені.

    Офіційних підтверджень повного оновлення складів застав на всіх чотирьох напрямках поки немає. Держприкордонслужба та СБУ публічно не коментували ситуацію в такому ключі. Проте збіг січневих кадрових планів МВС, відомих конфліктів навколо 4-го управління СБУ та нинішньої повної зупинки звичних схем виглядає надто послідовним, щоб вважати те, що відбувається, технічною ротацією.

  • Митницю перепишуть за правилами ЄС: уряд вдруге подав до Ради новий кодекс

    Митницю перепишуть за правилами ЄС: уряд вдруге подав до Ради новий кодекс

    Кабінет Міністрів України повторно схвалив проєкт нового Митного кодексу та направив його на розгляд Верховної Ради. Документ має повністю перебудувати українське митне законодавство за правилами Європейського Союзу, уніфікувати процедури для бізнесу та наблизити Україну до єдиного європейського митного простору.

    Про повторне подання законопроєкту повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, уряд відновлює предметний діалог із народними депутатами щодо майбутнього митної системи та розраховує на детальне опрацювання кожної норми документа в парламенті.

    Глава уряду назвав новий кодекс одним із ключових законопроєктів на шляху європейської інтеграції України. Очікується, що після його ухвалення українська митниця поступово перетвориться на сучасний безпековий кордон європейського зразка, де діятимуть зрозумілі та однакові з ЄС правила.

    Повторне схвалення документа не означає, що Кабмін розробив іншу версію реформи. Міністерство фінансів пояснило, що новий законопроєкт повністю тотожний попередньому за змістом. Формально повторно подати його довелося через зміну складу уряду.

    Попередній проєкт Кабінет Міністрів схвалив наприкінці травня 2026 року та направив до Верховної Ради. Однак відповідно до законодавчої процедури після формування нового складу Кабміну внесені попереднім урядом законопроєкти вважаються відкликаними. Саме тому документ необхідно було знову затвердити на урядовому засіданні та повторно передати парламенту.

    У Мінфіні наголосили, що ця юридична процедура не зупинила фактичну роботу над кодексом. Профільні комітети Верховної Ради продовжували готувати документ до першого читання, проводити консультації та аналізувати запропоновані норми. Після офіційної реєстрації нового законопроєкту ця робота продовжиться вже в межах оновленої парламентської процедури.

    Новий Митний кодекс є частиною виконання зобов’язань України в межах переговорного розділу 29 «Митний союз», який належить до кластера «Внутрішній ринок». Гармонізація митного законодавства з нормами ЄС є однією з необхідних умов подальшого просування України в переговорах про вступ до Європейського Союзу.

    Документ фактично пропонує перейти від часткового внесення змін до чинного законодавства до повного переписування правил роботи митниці. Його структура побудована за логікою Митного кодексу Європейського Союзу. Розділи з першого по дев’ятий відповідають структурі європейського кодексу на рівні глав, наступні частини імплементують окремі регламенти ЄС, а завершальні розділи містять національні та перехідні положення.

    Загалом проєкт налічує 781 статтю. Він передбачає повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, перегляд системи авторизацій, процедур декларування, правил визначення митного боргу, надання гарантій та звільнення від сплати мита. Окремо запроваджується європейський підхід до ухвалення митними органами рішень та взаємодії з підприємствами.

    Для бізнесу це має означати поступове вирівнювання українських митних правил із тими, за якими вже працюють компанії в Польщі, Румунії, Словаччині та інших державах ЄС. Підприємці, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, повинні отримати більш передбачувані процедури, уніфіковані документи та зрозуміліші вимоги до проходження митного оформлення.

    Уряд запевняє, що різкого обнулення вже виданих дозволів не буде. Безстрокові авторизації після набрання чинності кодексом мають продовжити діяти, а строкові залишатимуться чинними до завершення встановленого терміну або відповідних митних операцій. Це має дозволити компаніям адаптувати логістику та внутрішні процеси без раптового блокування діяльності.

    Без змін планують зберегти й функціонування цифрової системи «єдиного вікна». Водночас подальша реформа передбачає розвиток електронного декларування та інтеграцію українських митних інформаційних систем з європейськими платформами.

    Над проєктом кодексу працювали близько двох років. До підготовки документа залучили 15 експертних команд із представників Міністерства фінансів, Державної митної служби, Проєктного офісу реформ при Мінфіні та європейської програми EU4PFM.

    Після передання тексту Європейській комісії українська сторона провела 14 робочих зустрічей із європейськими експертами. Окремий блок консультацій відбувся з бізнесом. Із жовтня 2025 року до березня 2026 року робоча група за участю представників 15 великих ділових об’єднань провела понад 60 консультацій. У Мінфіні заявляють, що значну частину пропозицій підприємців було враховано в остаточній редакції.

    Україна протягом останніх років уже ухвалила низку законів, спрямованих на зближення митного законодавства з нормами ЄС. За даними профільного парламентського комітету, Верховна Рада дев’ятого скликання прийняла 11 таких законів. Новий кодекс у парламенті називають наступним масштабним етапом, який має завершити основну адаптацію українських правил до митного права Євросоюзу.

    Важливими складовими реформи залишаються розвиток інституту авторизованого економічного оператора та використання системи спільного транзиту NCTS. Статус АЕО дає надійним компаніям можливість отримувати митні спрощення, а NCTS дозволяє перевозити товари за єдиною транзитною процедурою між країнами-учасницями Конвенції про спільний транзит.

    Водночас у Верховній Раді раніше звертали увагу на практичні проблеми, які ще потрібно вирішити. Зокрема, йшлося про забезпечення пріоритетного пропуску компаній зі статусом АЕО та користувачів NCTS через кордон у системі електронної черги. Саме від узгодженості таких технічних рішень залежатиме, чи відчують підприємці переваги нового законодавства не лише на папері, а й безпосередньо у пунктах пропуску.

    Після повторного подання законопроєкт має пройти розгляд у профільному комітеті, перше читання, підготовку поправок і голосування в другому читанні. Точні строки ухвалення поки не називаються. Прем’єр-міністр висловив сподівання на продуктивну співпрацю уряду з парламентом щодо кожної норми документа.

    Повторне схвалення нового Митного кодексу є переважно процедурним кроком, викликаним зміною складу Кабінету Міністрів. Проте сам документ залишається однією з найбільших реформ у сфері зовнішньої торгівлі та євроінтеграції. Від його остаточної редакції залежатимуть правила роботи імпортерів, експортерів, митних брокерів і самої Державної митної служби на наступні роки.