Uanews.life

Позначка: Нацполіція

  • Псевдореабілітаційні центри із майже 300 людьми всередині: на Дніпропетровщині судитимуть організаторів незаконної мережі

    Псевдореабілітаційні центри із майже 300 людьми всередині: на Дніпропетровщині судитимуть організаторів незаконної мережі

    На Дніпропетровщині до суду скерували справу щодо організаторів мережі псевдореабілітаційних центрів, у яких майже два роки незаконно утримували сотні людей, зокрема дітей. Правоохоронці встановили, що заклади працювали без ліцензій та дозволів, а людей фактично позбавляли волі під виглядом лікування від залежностей.

    Про це повідомили у Дніпропетровській обласній прокуратурі.

    За даними слідства, четверо учасників організованої групи створили та забезпечували діяльність трьох так званих «реабілітаційних» центрів у Жовтих Водах та Шахтарському. Заклади діяли від 2023 року майже два роки без передбачених законом дозволів на медичну або реабілітаційну діяльність.

    Попри відсутність ліцензій, родичі платили організаторам від 6 тисяч гривень за утримання однієї людини, сподіваючись, що їхні близькі проходять лікування чи отримують допомогу у боротьбі із залежністю.

    Насправді, як встановили слідчі, людей утримували проти їхньої волі. У пацієнтів забирали документи, контролювали їхнє пересування та не дозволяли залишати приміщення. За версією правоохоронців, у закладах діяла система постійного нагляду, а перебування людей більше нагадувало незаконне ув’язнення, ніж реабілітацію.

    Загалом у трьох центрах перебували 287 людей — жінок та чоловіків. Серед них були й неповнолітні: двоє дітей віком 14 та 15 років, а також п’ятеро 17-річних підлітків. До центрів їх передавали батьки або опікуни.

    Після викриття незаконної діяльності всіх дітей повернули законним представникам. Під час слідчих дій семеро неповнолітніх та 25 дорослих офіційно заявили про незаконне позбавлення волі.

    У грудні 2025 року правоохоронці провели обшуки у приміщеннях псевдореабілітаційних центрів. Під час слідчих дій вилучили документацію, записи та інші докази, які, за даними слідства, підтверджують незаконну діяльність закладів.

    Дії організаторів та працівників центрів кваліфікували як незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів організованою групою. Наразі обвинувальний акт скеровано до суду.

    Суд уже обрав фігурантам запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту.

    Подібні псевдореабілітаційні центри періодично викривають у різних регіонах України. Часто вони працюють без медичних ліцензій та контролю держави, а родичам людей обіцяють лікування залежностей або психологічну допомогу. Водночас правоохоронці неодноразово фіксували випадки жорстокого поводження, ізоляції, фізичного та психологічного тиску на людей, яких утримували у таких закладах.

    Правозахисники наголошують, що примусове утримання людей у подібних установах без рішення суду або законних медичних підстав є порушенням прав людини та може кваліфікуватися як незаконне позбавлення волі.

  • Після гучних скандалів у МВС: поліцію Київщини очолив Андрій Рубель, якого нещодавно звільнили з іншої посади

    Після гучних скандалів у МВС: поліцію Київщини очолив Андрій Рубель, якого нещодавно звільнили з іншої посади

    У поліції Київської області — нове кадрове призначення на тлі гучних скандалів у системі МВС та анонсованих президентом кадрових змін. Голова Нацполіції Іван Вигівський представив нового керівника поліції Київщини — ним став Андрій Рубель, який менш ніж два тижні тому був звільнений з посади директора Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

    Про призначення повідомила Національна поліція України. Представляючи нового керівника, Вигівський окреслив основні завдання для поліції Київщини: забезпечення безпеки населення, оперативне реагування на злочини, документування воєнних злочинів РФ, протидія диверсіям та посилення взаємодії з громадами.

    Призначення Рубеля відбулося в момент, коли система МВС переживає одну з найбільших хвиль кадрових змін від початку повномасштабної війни. Поштовхом до цього стали одразу кілька резонансних історій, зокрема скандал у Києві, коли патрульні поліцейські під час стрілянини втекли від озброєного нападника. Після суспільного резонансу голова патрульної поліції Євгеній Жуков подав у відставку, а президент Володимир Зеленський заявив про необхідність масштабного перезавантаження системи МВС — від рядового складу до керівництва.

    Новий очільник поліції Київщини має понад 20 років досвіду роботи в правоохоронних органах. Андрій Рубель працював у поліції Києва та Київської області, підрозділах ГУБОЗ МВС, Департаменті карного розшуку та структурах внутрішньої безпеки. У 2020–2021 роках він очолював поліцію Харківської області, а з жовтня 2022 року керував Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції.

    Втім, особливу увагу викликає той факт, що з попередньої посади Рубеля звільнили лише 28 квітня 2026 року. Офіційно причини кадрового рішення не пояснювалися, однак призначення на нову посаду фактично одразу після звільнення вже викликало дискусії серед експертів та в політичних колах.

    Департамент стратегічних розслідувань, який раніше очолював Рубель, є одним із ключових підрозділів Нацполіції. Саме він займається боротьбою з організованою злочинністю, корупційними схемами, незаконним обігом зброї, а також документуванням діяльності кримінальних угруповань. Після початку повномасштабної війни роль департаменту значно посилилася через боротьбу з диверсійними групами та незаконними каналами постачання зброї.

    Призначення Рубеля на Київщину відбувається в надзвичайно складний для регіону період. Київська область залишається однією з головних цілей російських атак дронами та ракетами. Крім того, регіон є критично важливим логістичним вузлом, де правоохоронці постійно працюють над питаннями безпеки, охорони стратегічних об’єктів та виявлення диверсійних загроз.

    Окремим викликом для поліції Київщини залишається документування воєнних злочинів Росії. Саме на території області після деокупації у 2022 році були виявлені масові злочини російських військових у Бучі, Ірпені, Бородянці та інших містах. Відтоді правоохоронні органи продовжують збирати докази для міжнародних судів та українських кримінальних проваджень.

    Крім безпекових викликів, нове керівництво поліції Київщини матиме й серйозні репутаційні проблеми. Після низки скандалів у поліції останніх місяців рівень суспільної довіри до правоохоронної системи помітно просів. Саме тому у МВС зараз роблять акцент не лише на кадрових рішеннях, а й на спробі відновити авторитет поліції через публічну реакцію на резонансні інциденти.

    На цьому тлі Іван Вигівський дедалі частіше говорить про необхідність зміни підходів у роботі поліції. Раніше він уже заявляв, що участь поліцейських у мобілізаційних заходах негативно впливає на сприйняття правоохоронців суспільством та підриває довіру до системи.

    Водночас експерти зазначають, що кадрові перестановки у структурі МВС навряд чи завершаться найближчим часом. Після заяв Зеленського про “перезавантаження” правоохоронної вертикалі в Україні очікують нових призначень та відставок у різних регіонах.

    Сам Андрій Рубель поки публічно не коментував своє призначення. Однак уже найближчим часом саме від роботи нового керівника залежатиме, чи вдасться поліції Київщини не лише посилити безпеку регіону, а й відновити довіру суспільства після хвилі скандалів та кадрових криз у системі МВС.

  • Масштабні обшуки в ТЦК: виявили мільйонні розбіжності

    Масштабні обшуки в ТЦК: виявили мільйонні розбіжності

    Національна поліція України повідомила про масштабні слідчі та процесуальні дії щодо можливих корупційних правопорушень серед посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). За даними Департаменту стратегічних розслідувань, у центрі уваги правоохоронців опинилися факти незаконного збагачення та недостовірного декларування, які, за попередніми оцінками слідства, можуть сягати близько 92 мільйонів гривень.

    У межах загальнонаціонального відпрацювання, яке охопило 16 регіонів України, правоохоронці провели понад 40 слідчих дій стосовно чинних та колишніх посадових осіб керівного складу ТЦК. Загалом здійснено 44 обшуки за місцями проживання фігурантів, у службових кабінетах та транспортних засобах. У Нацполіції зазначають, що йдеться про системну роботу з виявлення можливих корупційних схем у сфері комплектування та соціальної підтримки, де посадові особи могли використовувати своє службове становище для отримання неправомірної вигоди.

    Під час проведених слідчих дій вилучено значний обсяг майна та документів, які можуть мати доказове значення у кримінальних провадженнях. Серед вилученого — автомобілі преміумкласу, зокрема Tesla різних моделей, мотоцикли, значні суми готівкових коштів у національній та іноземній валюті, а також фінансові документи та договори. Окрему увагу слідчих привернув договір про отримання безповоротної грошової допомоги на суму один мільйон гривень, який може бути використаний як інструмент легалізації коштів, здобутих сумнівним шляхом. Усі вилучені матеріали наразі направлені на експертні дослідження та перевірку в межах кримінальних проваджень.

    Правоохоронці також наводять конкретні приклади розбіжностей між задекларованими доходами та реальним майновим станом окремих посадовців. За даними слідства, один із керівників районного ТЦК в Одесі за час перебування на посаді міг значно покращити свій матеріальний стан, набувши активів на суму понад 45 мільйонів гривень. В іншому випадку виявлено розбіжність між задекларованим майном і фактичними активами одного з помічників начальника об’єднаного міського ТЦК та СП на рівні близько 10 мільйонів гривень. Також зафіксовано ще один епізод, де у колишнього офіцера відділення рекрутингу та комплектування іншого територіального центру різниця між задекларованими даними та реальним майновим станом становить приблизно 6,6 мільйона гривень.

    У Національній поліції підкреслюють, що перевіряється діяльність як чинних, так і колишніх посадових осіб ТЦК та СП, яких підозрюють у можливому зловживанні службовим становищем. Слідство вивчає ймовірні схеми отримання незаконних доходів, а також механізми приховування та легалізації коштів через підставні угоди та інші фінансові операції.

    Окрім кримінальних проваджень, упродовж кількох днів правоохоронці склали понад 150 адміністративних протоколів, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Йдеться про порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, недотримання вимог фінансового контролю, а також випадки конфлікту інтересів. Ці матеріали також долучені до загальної доказової бази.

    У Нацполіції наголошують, що слідчі дії тривають, а всі зібрані матеріали проходять ретельну перевірку для подальшого ухвалення процесуальних рішень, зокрема щодо повідомлення про підозру фігурантам проваджень. Правоохоронці підкреслюють, що метою розслідування є не лише документування окремих випадків, а й виявлення можливих системних корупційних ризиків у роботі територіальних центрів комплектування.

  • РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією України запобігли спробам терактів у школах Кіровоградській області та Одеській області. За даними слідства, злочини готувалися за координації російських спецслужб, які дистанційно завербували неповнолітніх виконавців через соціальні мережі.

    У СБУ повідомили, що для вербування використовували популярні платформи, зокрема Telegram та TikTok. Російські куратори застосовували психологічний тиск, маніпуляції та навіть погрози родичам, щоб змусити підлітків виконати злочинні накази. Окрім цього, їм нав’язували ідею самогубства після вчинення теракту, щоб знищити докази.

    На Кіровоградщині правоохоронці затримали 15-річного учня ліцею, який отримав інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. За планом кураторів із РФ, він мав підірвати вибухівку в школі під час перерви, а після цього застосувати вогнепальну та холодну зброю проти учнів і працівників закладу.

    Під час обшуків у підозрюваного вилучили компоненти для виготовлення вибухівки, готовий пристрій, рушницю, а також техніку з доказами комунікації з російським куратором. Йому вже повідомлено про підозру за статтями, що передбачають підготовку до теракту. Санкція — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Паралельно на Одещині було викрито ще одного підлітка, якого також намагалися залучити до злочину. За даними слідства, російські спецслужби планували передати йому посилку зі зброєю — вогнепальним озброєнням і ножем. Його завданням було здійснити напад на учнів ліцею.

    Завдяки оперативним діям правоохоронців цей злочин вдалося попередити ще на етапі підготовки.

    У СБУ наголошують, що подібні випадки є частиною ширшої стратегії російських спецслужб, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні. Використання неповнолітніх є особливо цинічним елементом таких операцій.

    Експерти зазначають, що ворог активно використовує соціальні мережі для пошуку вразливих підлітків, які можуть піддатися маніпуляціям. Особливу небезпеку становить психологічний тиск, шантаж та обіцянки винагороди або «захисту».

    Правоохоронці закликають батьків та педагогів бути уважними до поведінки дітей, звертати увагу на підозрілі контакти в соцмережах і негайно повідомляти про них відповідні органи.

    Цей випадок також підкреслює нові виклики безпеки в умовах війни, коли загрози можуть виникати не лише на фронті, а й у тилу, зокрема в освітніх закладах.

    Таким чином, завдяки злагодженій роботі СБУ та поліції вдалося запобігти потенційно масштабним трагедіям і врятувати життя людей.

  • Убивство за $3 тисячі: в Ужгороді викрили агентку РФ, яка отруїла українського військового

    Убивство за $3 тисячі: в Ужгороді викрили агентку РФ, яка отруїла українського військового

    В Ужгороді правоохоронці викрили резонансне вбивство українського військовослужбовця, до якого причетна 26-річна жінка, завербована російськими спецслужбами. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора України та Національній поліції України.

    Тіло військового було виявлено 13 квітня в орендованій квартирі. Спочатку слідство розглядало версії природної смерті або наслідків надмірного вживання алкоголю. Однак подальша перевірка обставин та аналіз останніх контактів загиблого дозволили встановити, що перед смертю він перебував у компанії жінки, яка згодом стала головною підозрюваною.

    Слідчі з’ясували, що підозрювана — уродженка Запоріжжя, яка тимчасово проживала в Ужгороді, — встановила контакт із представником російських спецслужб через месенджер. За виконання завдання їй пообіцяли винагороду в розмірі 3 тисяч доларів США.

    Згідно з матеріалами справи, жінка мала отримати інформацію з мобільного телефону українського військового. Для цього вона познайомилася з ним і налагодила довірливі стосунки.

    Під час однієї із зустрічей в орендованій квартирі підозрювана, за даними слідства, підлила чоловікові в напій невідому речовину. Через кілька годин після її вживання військовий знепритомнів і помер.

    Після цього жінка сфотографувала тіло та передала звіт своєму куратору з Росії. Також вона намагалася приховати сліди злочину — знищила ємність із залишками речовини та інсценувала обставини, які могли б вказувати на нещасний випадок.

    Лише зранку підозрювана викликала швидку допомогу, пояснюючи смерть чоловіка нібито надмірним вживанням алкоголю. Проте завдяки оперативним діям слідчих вдалося встановити реальні обставини події та довести зв’язок жінки з російськими спецслужбами.

    Правоохоронці затримали її в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Дії підозрюваної кваліфіковано за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада.

    Суд уже обрав їй запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Наразі триває досудове розслідування. Призначено низку експертиз, зокрема судово-медичну, результати яких можуть вплинути на подальшу правову кваліфікацію злочину.

    Цей випадок став ще одним підтвердженням активної діяльності російських спецслужб на території України, зокрема спроб вербування громадян для виконання диверсійних або розвідувальних завдань.

    Правоохоронці наголошують, що подібні злочини становлять серйозну загрозу національній безпеці, особливо в умовах повномасштабної війни. Вони закликають громадян бути обережними у спілкуванні з незнайомими особами та повідомляти про підозрілі контакти.

  • Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Українські правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій на ринку електроенергії, яка завдала збитків ПрАТ НЕК Укренерго на суму 447 мільйонів гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За його словами, до розслідування були залучені одразу кілька структур — Служба безпеки України, Національна поліція України та органи прокуратури. Схема діяла упродовж 2022–2024 років і була побудована на системних маніпуляціях із прогнозами споживання електроенергії.

    Як встановили слідчі, організатором оборудки був засновник і фактичний контролер низки приватних енергопостачальних компаній. Він залучив до реалізації схеми ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних підприємств, через які здійснювалося постачання електроенергії кінцевим споживачам.

    Суть схеми полягала у навмисному заниженні прогнозованих обсягів споживання. У документах компанії декларували значно меншу потребу в електроенергії, ніж фактично споживали. Водночас реальні обсяги постачання були суттєво більшими.

    «На папері показували, що електроенергії потрібно мало, а насправді продавали значно більше», — пояснив генпрокурор.

    У результаті виникала різниця між заявленими та фактичними обсягами — так званий дефіцит. Цей дефіцит автоматично покривала держава через механізми балансування енергосистеми, щоб уникнути перебоїв із постачанням електроенергії для споживачів.

    Таким чином, фактично витрати перекладалися на державу, тоді як учасники схеми отримували повну оплату від клієнтів за фактично спожиту електроенергію.

    Отримані кошти, за даними слідства, не спрямовувалися на розрахунки з державним оператором, а виводилися через мережу підконтрольних компаній та фізичних осіб-підприємців. Це дозволяло організаторам привласнювати значні суми та уникати фінансових зобов’язань.

    Окремим елементом схеми було штучне накопичення боргів перед «Укренерго». Компанії не лише не погашали заборгованість, а й доводили її до критичного рівня, після чого ініціювали процедури банкрутства.

    «Далі схема повторювалась уже з новими товариствами», — зазначив Руслан Кравченко.

    Такий механізм дозволяв уникати відповідальності та продовжувати діяльність через нові юридичні особи, фактично обнуляючи борги та відновлюючи цикл махінацій.

    Правоохоронці вже повідомили про підозру всім учасникам схеми. Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола причетних осіб, а також на відшкодування завданих державі збитків.

    Експерти зазначають, що подібні схеми є особливо небезпечними для енергетичної системи країни, оскільки підривають фінансову стабільність державних компаній і створюють додаткове навантаження на бюджет.

    В умовах війни, коли енергетична інфраструктура України перебуває під постійною загрозою атак, такі зловживання можуть мати ще більш серйозні наслідки. Забезпечення стабільної роботи енергосистеми є критично важливим як для економіки, так і для повсякденного життя громадян.

    Викриття цієї схеми стало черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із економічними злочинами у стратегічних галузях. Очікується, що подальше розслідування дозволить не лише притягнути винних до відповідальності, а й запобігти подібним зловживанням у майбутньому.

  • Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    В Україні посилили контроль за доброчесністю кандидатів на державні посади: лише за минулий рік 260 осіб не змогли пройти спеціальну перевірку через недостовірні дані у деклараціях. Йдеться про претендентів на впливові посади в органах влади, які або приховали значні статки, або не змогли пояснити їхнє походження. Про це повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    За інформацією агентства, ключовою причиною відмови у призначенні стала невідповідність задекларованих доходів і реального майнового стану кандидатів. У багатьох випадках йшлося про значні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон визначає, що якщо особа не може пояснити походження активів на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (станом на 2026 рік — понад 300 тис. грн), це є підставою для негативного висновку спецперевірки.

    У НАЗК зазначають, що перевірки стосуються насамперед кандидатів на посади категорій «А» і «Б» — тобто вищого корпусу державної служби, а також посад із підвищеним корупційним ризиком. Саме ці категорії передбачають найбільший рівень відповідальності та доступ до ресурсів, тому вимоги до прозорості їхніх доходів є особливо жорсткими.

    З початку 2026 року тенденція зберігається: ще близько 60 кандидатів уже не змогли пройти перевірку через невідповідності у деклараціях. Це свідчить про системність проблеми, а також про те, що механізм контролю поступово починає працювати ефективніше.

    Разом із тим у НАЗК визнають, що навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає остаточною перепоною для призначення. У деяких випадках рішення про призначення все ж ухвалюється суб’єктом призначення — органом чи посадовцем, який має відповідні повноваження. У таких ситуаціях агентство переходить до глибшої перевірки декларацій або ініціює моніторинг способу життя посадовця.

    Один із показових кейсів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції. Під час первинної перевірки в його декларації виявили недостовірні дані на понад 16,6 млн грн. Попри це, кандидат надав пояснення і був призначений на посаду. Однак подальша повна перевірка виявила ще більші розбіжності — сума прихованих активів зросла до понад 26 млн грн. У результаті Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки кримінального правопорушення за статтею про декларування недостовірної інформації та передало матеріали до Офіс Генерального прокурора.

    Інший випадок зафіксували у Дарницькому районному суді Києва. Кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на те, що під час спецперевірки виявили недостовірні дані майже на 5 млн грн. Після повної перевірки ця сума зросла до понад 6,3 млн грн, і матеріали справи були передані до Національна поліція України.

    У НАЗК наголошують, що такі випадки демонструють важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Саме тому агентство активно використовує інструмент моніторингу способу життя — аналіз витрат, майна та фінансової поведінки осіб уже після їх призначення.

    Загалом із моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року, після часткового їх призупинення через війну, агентство опрацювало понад 44,1 тисячі запитів. Це свідчить про масштабність процесу і значне навантаження на антикорупційні органи.

    Фахівці відзначають, що спецперевірки є одним із ключових інструментів запобігання корупції на етапі призначення. Вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією ще до того, як ті отримають доступ до державних ресурсів або впливу.

    Водночас експерти наголошують: ефективність цієї системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі суб’єктів призначення. Якщо негативні висновки ігноруються, це знижує довіру до системи та створює ризики для державного управління.

    На тлі євроінтеграційного курсу України питання прозорості та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово наголошували, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є однією з ключових умов подальшої підтримки України.

    Таким чином, результати спецперевірок за 2025 рік і початок 2026-го демонструють дві паралельні тенденції: з одного боку — посилення контролю і виявлення порушень, з іншого — наявність системних проблем із доброчесністю частини кандидатів. У цих умовах подальше вдосконалення механізмів перевірки та підвищення відповідальності за недостовірне декларування залишаються ключовими завданнями антикорупційної політики держави.

  • Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після трагічних подій у Києві 18 квітня 2026 року, коли озброєний чоловік відкрив вогонь по цивільних, захопив заручників і був ліквідований під час спецоперації, в Україні розгорнулася гостра суспільна дискусія щодо обігу цивільної зброї, безпеки та ролі держави у захисті громадян. Одним із найрезонансніших коментарів стала позиція українського військового та експерта з безпілотних систем Юрій Касьянов, який публічно розкритикував підхід влади до цієї теми.

    У своєму дописі Касьянов відреагував на офіційні заяви після теракту, зокрема на інформацію від правоохоронців про те, що зброя, використана нападником, була легальною та зареєстрованою. Він також звернув увагу на риторику щодо необхідності «посилення відповідальності» у сфері обігу зброї, яка прозвучала після трагедії.

    За словами військового, існує ризик, що подію можуть використати як аргумент для посилення обмежень щодо цивільного володіння зброєю. Він припустив, що у фокусі таких рішень можуть опинитися законослухняні громадяни — власники легальної зброї, які не мають жодного відношення до подібних злочинів.

    Касьянов висловив альтернативну позицію, наголосивши, що наявність підготовлених громадян із легальною зброєю могла б потенційно зменшити наслідки трагедії. На його думку, якби серед очевидців була людина, здатна оперативно відреагувати, кількість жертв могла бути меншою або інцидент взагалі міг бути зупинений раніше.

    Окрему увагу він приділив діям правоохоронців, зокрема відео, яке поширилося в мережі та, за словами користувачів, зафіксувало відхід поліцейських із місця події після перших пострілів. Саме цей аспект став додатковим фактором суспільного обурення та предметом службових перевірок.

    Трагічний інцидент у столиці вже призвів до низки кадрових і дисциплінарних рішень. Зокрема, було розпочато службове розслідування щодо дій поліцейських, які першими прибули на виклик, а також відкрито кримінальне провадження за фактом можливої службової недбалості. Паралельно стало відомо про відставку керівника Департаменту патрульної поліції, що додатково підкреслило масштаб резонансу події.

    На цьому тлі питання доступу до зброї знову стало одним із ключових у публічному просторі. В Україні вже тривалий час триває обговорення законодавчого врегулювання цієї сфери. Після початку повномасштабної війни тема набула нового значення: значна частина населення отримала досвід поводження зі зброєю, а питання самозахисту стало більш актуальним.

    Втім, суспільство залишається розділеним у поглядах. Частина експертів підтримує ідею розширення прав громадян на володіння зброєю, вважаючи це елементом національної безпеки та стримування злочинності. Інші ж наголошують на ризиках, зокрема в умовах психологічного стресу, який переживає населення під час війни, і виступають за більш жорсткий контроль.

    Офіційна позиція держави наразі схиляється до посилення контролю за обігом зброї. Представники влади наголошують, що ключовим є не лише доступ до неї, а й відповідальне використання, зберігання та перевірка психічного стану власників. У цьому контексті обговорюються можливі зміни до законодавства, які можуть передбачати жорсткіші умови отримання дозволів.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії є типовими для країн, які стикаються з викликами безпеки. Пошук балансу між правом на самозахист і необхідністю забезпечення громадського порядку є складним і потребує комплексного підходу, який враховує як безпекові, так і соціальні фактори.

    Важливим залишається і питання довіри до інституцій. Події в Києві показали, що суспільство очікує не лише ефективної реакції правоохоронців, а й чіткої державної політики у сфері безпеки. Саме тому будь-які рішення щодо обігу зброї, ймовірно, будуть прийматися з урахуванням широкого суспільного резонансу.

    Таким чином, заява Юрія Касьянова стала одним із найгучніших голосів у новій хвилі дискусії про роль цивільної зброї в Україні. Трагічні події в Києві не лише оголили проблеми безпеки, а й змусили суспільство знову поставити складне запитання: як поєднати свободу, безпеку та відповідальність у країні, яка перебуває у стані війни.

    Джерело: Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, засновник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук

  • Євгеній Жуков подав у відставку після теракту в Києві

    Євгеній Жуков подав у відставку після теракту в Києві

    Начальник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгеній Жуков подав у відставку після резонансного теракту в Києві, що стався 18 квітня 2026 року. Про своє рішення він повідомив під час брифінгу, наголосивши, що вважає його справедливим у нинішній ситуації.

    За словами Жукова, рішення про звільнення було особистим і продиктоване відповідальністю за події, які сталися в столиці. «Я, як бойовий офіцер, ухвалив рішення подати рапорт на звільнення мене з посади. Думаю, так буде справедливо», — заявив він.

    Євгеній Жуков очолював Департамент патрульної поліції з вересня 2015 року і був одним із керівників, які стояли біля витоків реформи поліції в Україні. Його відставка стала одним із перших кадрових наслідків після трагедії, яка викликала широкий суспільний резонанс.

    Ідеться про напад, що стався у Голосіївському районі Києва. Озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих, після чого увірвався до супермаркету та захопив заручників. За офіційними даними, унаслідок атаки загинули шість людей, ще понад десять отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Під час спецоперації зловмисника ліквідували. Перед цим із ним намагалися вести переговори, однак вони не дали результату. Ситуація загострилася після того, як нападник убив одного із заручників.

    Після трагедії правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за статтею про терористичний акт. Водночас розпочато низку внутрішніх перевірок щодо дій поліції під час інциденту.

    Зокрема, резонанс викликала інформація про те, що окремі поліцейські могли залишити місце події після перших пострілів, не надавши допомоги постраждалим. У зв’язку з цим було ініційовано службове розслідування, а причетних співробітників відсторонили від виконання обов’язків.

    Міністр внутрішніх справ доручив перевірити всі обставини реагування поліції, включно з оперативністю дій, координацією підрозділів і дотриманням інструкцій у кризових ситуаціях. Окремо Генеральна прокуратура відкрила провадження за фактом можливої службової недбалості.

    На цьому тлі відставка Жукова розглядається як політичний і управлінський крок, покликаний продемонструвати відповідальність керівництва поліції. Експерти зазначають, що подібні рішення часто ухвалюються після резонансних інцидентів, особливо якщо вони супроводжуються суспільною критикою дій правоохоронців.

    Водночас у професійному середовищі наголошують, що остаточні висновки щодо дій поліції мають бути зроблені лише після завершення всіх перевірок. Це стосується як оцінки роботи патрульних на місці події, так і загальної системи реагування на подібні загрози.

    Теракт у Києві став одним із найгучніших інцидентів за останній час і вкотре підняв питання безпеки у великих містах, а також ефективності правоохоронної системи в умовах війни. Події 18 квітня викликали широку дискусію щодо готовності служб реагувати на подібні загрози та необхідності вдосконалення протоколів дій.

    Наразі розслідування триває. Правоохоронці встановлюють мотиви нападника, перевіряють усі обставини інциденту та дії відповідальних служб. Очікується, що результати цих перевірок можуть призвести до нових кадрових рішень і змін у системі безпеки.

  • Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    У Броварах Київської області правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у скоєнні терористичного акту на замовлення російських спецслужб. Про це повідомляють Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    За даними слідства, вибух стався 13 квітня о 22:08 поблизу приватного домоволодіння. Внаслідок детонації вибухового пристрою постраждав чоловік, якому надали медичну допомогу на місці. Від госпіталізації він відмовився.

    На місце події одразу прибули слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки, рятувальники ДСНС та співробітники СБУ. Територію було огороджено, а мешканців попередили про можливу загрозу повторного вибуху. Такі заходи є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наявності інших вибухових пристроїв або супутніх небезпечних елементів.

    Правоохоронці встановили, що до вибуху можуть бути причетні двоє молодих осіб — 23-річний житель Броварів та 17-річний мешканець Чернівецької області.

    За даними прокуратури, неповнолітнього затримали на залізничному вокзалі у Вінницькій області, коли він намагався залишити територію України. Іншого фігуранта затримали в межах слідчих дій у Київській області.

    У Нацполіції заявляють, що обидва підозрювані діяли за вказівкою російських спецслужб та могли бути завербовані через онлайн-канали з обіцянкою грошової винагороди. За попередньою версією слідства, один із них заклав вибуховий пристрій, інший здійснював спостереження за допомогою мобільного телефону, який міг використовуватися для фіксації або трансляції подій на місці.

    Під час обшуків вилучено мобільні телефони, SIM-картки, елементи вибухового пристрою та інші речові докази, які направлено на експертизу.

    Справу відкрито за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Ця стаття передбачає суворе покарання, включно з тривалими строками позбавлення волі або довічним ув’язненням залежно від обставин справи та доведеності вини.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повний ланцюг подій, можливих кураторів та канали зв’язку між виконавцями та організаторами. Окремо перевіряються цифрові сліди — переписки в месенджерах, фінансові транзакції та можливі зв’язки з іншими епізодами диверсійної діяльності.

    Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про випадки вербування громадян, зокрема молоді, через соціальні мережі та месенджери. За подібними схемами куратори пропонують швидкий заробіток за виконання “завдань”, які на практиці можуть включати підпали, встановлення вибухових пристроїв або спостереження за об’єктами.

    У багатьох випадках виконавці не до кінця усвідомлюють кримінальні наслідки своїх дій, що використовується організаторами для мінімізації ризиків для себе. Саме тому поліція та СБУ регулярно попереджають про відповідальність за участь у таких схемах, незалежно від віку чи мотивів.

    14 квітня стало відомо про вибух у Броварах, унаслідок якого був поранений чоловік. Наразі слідство розглядає цей інцидент як частину можливих диверсійних дій, спрямованих проти цивільної інфраструктури та населення.