Позначка: Нацполіція

  • Нацполіція викрила розкрадання коштів у ПрАТ “АК Київводоканал”

    Нацполіція викрила розкрадання коштів у ПрАТ “АК Київводоканал”

    Національна поліція України розслідує низку кримінальних проваджень щодо можливих корупційних схем з боку посадовців ПрАТ “АК Київводоканал” та його постачальників. Одне із проваджень стосується закупівлі коагулянту хлорид заліза, який компанія мала придбати в Угорщині, проте фактично було поставлено дешевший український аналог. Внаслідок цього столичний бюджет зазнав збитків на понад 3 млн гривень. Слідство встановило, що посадовці та керівниця ТОВ “Гідрохім” Олена Філатова підробляли документи, щоб приховати реальне походження коагулянту.

    Ще одна справа пов’язана із закупівлею коагулянтів для КП “Київтеплоенерго” та “Київводоканалу”. Судові експерти зафіксували завищення вартості товарів на 78,2 млн гривень. Генеральному директору “Київводоканалу” Олегу Лисюку та його підлеглим інкримінують організацію цих оборудок. Під час обшуку у банківському сейфі Лисюка правоохоронці вилучили готівку у валюті та документи, що підтверджують непропорційність майна посадовців до офіційних доходів.

    Окреме провадження стосується хабарництва: головний інженер ПрАТ Євген Шкадро отримав 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до системи водопостачання. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.

    Діяльність “Київводоканалу” постійно супроводжується фінансовими скандалами. Раніше розслідували розтрату понад 3 млн гривень при закупівлі глибинних помп та реконструкції водопровідних мереж. Столичний монополіст частково належить міській громаді, частина акцій контролюється ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, а реальний контроль пов’язують із колишніми політичними групами та бізнес-оточенням колишніх керівників.

    Наразі всі справи перебувають на стадії розслідування або судового провадження, а КМДА планує створити комунальне підприємство “Київводоканал” для оптимізації управління водопостачанням у місті.

  • В Одесі затримали шахрая, який пропонував «списання» зі служби за гроші

    В Одесі затримали шахрая, який пропонував «списання» зі служби за гроші

    Правоохоронці затримали мешканця Одеси, який намагався заробити на «списанні» військовослужбовця зі служби за станом здоров’я. Чоловік обіцяв використати свої зв’язки серед працівників медичних установ, щоб оформити документи про нібито погіршення стану здоров’я, повідомила пресслужба Національної поліції.

    Схему викрили під час серії обшуків одразу в кількох областях України. Зловмисника затримали в момент отримання ним 5 тисяч доларів за обіцяне «списання».

    За даними слідства, шахрай планував організувати оформлення медичних документів заднім числом про стаціонарне лікування військового в медзакладах Одеси без його фактичної присутності. Медики мали зафіксувати нібито погіршення стану здоров’я та підготувати відповідні довідки.

    Щоб переконати «клієнта» у реальності своїх послуг, фігурант надіслав фотографію виписки з вигаданої історії хвороби. Це мало змусити військового сплатити обумовлену суму.

    Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до шахрайської схеми.

  • На кордоні з Словаччиною викрили киян із підробленими документами

    На кордоні з Словаччиною викрили киян із підробленими документами

    На українсько-словацькому кордоні прикордонники викрили дві спроби незаконного перетину державного рубежу із використанням підроблених документів. Порушниками виявилися двоє жителів Києва, які намагалися видати себе за багатодітних батьків, повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби.

    Обставини інцидентів

    Перший випадок стався у пункті пропуску «Малі Селменці». Прикордонний наряд викрив 39-річного киянина, який надав копію свідоцтва про народження дитини, начебто виданого в Німеччині, а також ще два інші свідоцтва. Чоловік стверджував, що його новонароджений син перебуває разом із матір’ю в Німеччині, проте не зміг назвати ані ім’я, ані дату народження дитини, а також не зміг пояснити походження документа.

    Другий випадок зафіксували у пункті пропуску «Малий Березний». 30-річний киянин надав два українські свідоцтва про народження та одне видане в Молдові. Прикордонники під час перевірки встановили ознаки підробки останнього документа. Виявилося, що свідоцтво було отримане незаконним шляхом за грошову винагороду.

    Обом порушникам відмовили у перетині кордону. За фактами виявлення підроблених документів прикордонники направили повідомлення до Нацполіції про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

    Інциденти ще раз підтверджують важливість ретельного контролю на державному кордоні та суворого дотримання правил перетину державного рубежу.

  • Міський бюджет втратив 3,8 млн грн через проєктанта «Київміськсвітла»

    Міський бюджет втратив 3,8 млн грн через проєктанта «Київміськсвітла»

    У Києві перед судом постане інженер-проєктувальник комунального підприємства «Київміськсвітло», якого обвинувачують у службовій недбалості, що призвела до багатомільйонних втрат для міського бюджету. За даними слідства, через його дії підприємство переплатило понад 3,8 млн гривень під час закупівлі опор для світильників у Деснянському районі столиці.

    Як повідомляє Київська міська прокуратура, обвинувальний акт уже скеровано до суду. Посадовцю інкримінують частину 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

    За матеріалами справи, КП «Київміськсвітло» реалізовувало проєкт капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у Деснянському районі. У межах робіт планувалося замінити застарілі ртутні та натрієві світильники на сучасні світлодіодні. Інженер-проєктувальник відповідав за формування кошторису, зокрема мав провести моніторинг ринкових цін на опори для світильників.

    Слідство встановило, що посадовець неналежно виконав свої обов’язки та не здійснив повноцінного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів. У результаті підприємство закупило опори за завищеною вартістю, що призвело до переплати з міського бюджету на суму понад 3,8 млн гривень.

    Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного управління Національної поліції у Києві. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська міська прокуратура, а оперативний супровід — Служба безпеки України у Києві та Київській області. Наразі підозрюваний перебуває на волі, а справу розглядатимуть у суді по суті.

    Це не перший випадок проблем із закупівлями у КП «Київміськсвітло». Станом на літо 2024 року правоохоронні органи розслідували щонайменше три кримінальні провадження щодо службової недбалості посадовців підприємства, а загальні можливі втрати бюджету оцінювалися приблизно у 7 млн гривень. У вересні 2024 року фігурувала справа про переплату майже 14,5 млн гривень за вуличні ліхтарі, а в січні 2025 року до суду передали матеріали щодо розкрадання понад 1,4 млн гривень під час ремонтних робіт.

    Ситуація навколо «Київміськсвітла» вкотре демонструє системні проблеми з контролем у сфері комунальних закупівель. Відсутність належного цінового моніторингу та відповідальності посадовців призводить до втрат мільйонів гривень, які формуються з податків мешканців столиці. Судові рішення у цих справах мають показати, чи понесуть винні реальну відповідальність.

  • Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother в Києві

    Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother в Києві

    Головне управління Нацполіції Києва розслідує можливу незаконну зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Ревуцького, 1 у Дарницькому районі, де вже стартувало будівництво житлового комплексу Brother від девелопера «РІЕЛ». Слідство вважає, що коригування призначення землі могло відбутися з порушенням процедури та без рішення Київради, хоча саме міськрада має ухвалювати такі рішення щодо комунальної землі.

    Йдеться про ділянку площею 4,08 га з кадастровим номером 8000000000:63:243:0188. Тривалий час там діяла велика автостоянка, а згодом розпочалися роботи під житлову забудову. Кримінальне провадження відкрито 27 листопада 2025 року, попередня кваліфікація — зловживання службовим становищем із тяжкими наслідками.

    За версією правоохоронців, у 2012 році орендар, ТОВ «Аллан Плюс», отримав землю під будівництво багатоповерхового паркінгу з торговельно-офісними та соціально-побутовими приміщеннями. Однак у 2024 році через Держгеокадастр цільове призначення змінили на таке, що дозволяє зводити багатоквартирний житловий будинок із об’єктами торгово-розважальної інфраструктури. Саме це призначення, за даними матеріалу, згодом відобразили у дозвільній документації на будівництво, яку видали в лютому 2025 року.

    Ключовим у справі слідство називає механізм зміни призначення. Загалом закон дозволяє в окремих випадках коригувати дані кадастру без рішення органу місцевого самоврядування, але за умови, що на ділянці є нерухоме майно землекористувача. У цьому ж випадку правоохоронці наполягають: у «Аллан Плюс» не було належної компанії нерухомості на цій землі, а отже підстав для «спрощеної» зміни не існувало.

    Окрему увагу приділяють ролі сертифікованого інженера-землевпорядника, який засвідчив документи, що стали підставою для внесення змін у Держземкадастр. У матеріалах згадується, що питання щодо його сертифіката розглядала кваліфікаційна комісія при Держгеокадастрі, а сам фахівець заперечував порушення, посилаючись на відповідність намірів забудови містобудівній документації та на те, що зміна відбувалася в межах однієї категорії земель. Водночас комісія, за наведеними даними, ухвалила рішення про позбавлення його сертифіката.

    Розслідування накладається на давній конфлікт довкола цієї ділянки. Раніше прокуратура намагалася розірвати договір оренди через те, що замість передбаченого паркінгу фактично працювала автостоянка, а забудова роками не стартувала. Однак у зустрічному позові «Аллан Плюс» домоглося поновлення договору оренди до 2032 року, і цей вердикт у підсумку залишився чинним після повторного апеляційного розгляду. Пізніше компанія отримала містобудівні умови та обмеження на проєкт житлового комплексу, а згодом — і дозвіл на будівництво.

    Зараз слідчі збирають документацію у замовника та підрядних структур, а також у підрозділах Держгеокадастру. Мета — встановити, чи були службові рішення та внесення змін до кадастру законними, і хто саме забезпечив можливість трансформації проєкту з «паркінгу» в житлову забудову. На тлі заявлених масштабів проєкту — багатоповерхова забудова з кількома чергами робіт і тисячами квартир — справа може мати не лише юридичні, а й політичні наслідки для земельно-містобудівного блоку столиці.

  • Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    У Києві триває кримінальне розслідування навколо колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, майже шість з половиною років працювало без належних дозвільних документів. Правоохоронці вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично перебував на земельній ділянці незаконно, а контролюючі органи міста тривалий час не реагували на порушення.

    У межах цього провадження підозри у службовій недбалості отримали директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих та директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов. За даними слідства, посадовці роками не забезпечили перевірку законності використання земельної ділянки та не ініціювали демонтаж атракціону, що, на думку правоохоронців, призвело до значних збитків для міського бюджету.

    Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

    Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

    Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

    Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

    Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

  • Нерухомість, земля і преміум-авто: що приховує декларація начальника поліції Одеси

    Нерухомість, земля і преміум-авто: що приховує декларація начальника поліції Одеси

    Начальник Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Артем Антощук задекларував доходи, які виглядають доволі скромно для державного службовця — близько 170 тисяч гривень на рік. Водночас майновий стан його родини різко контрастує з офіційними цифрами та викликає серйозні запитання щодо походження коштів.

    У власності сім’ї зосереджено значний обсяг активів: київська житлова нерухомість, офісне приміщення у центрі столиці, понад пів гектара землі в Київській області, недобудований житловий будинок, валютні заощадження та автомобіль преміум-класу. Більшість цього майна оформлена на дружину посадовця, тоді як сам Антощук у деклараціях демонструє показову «скромність» — земельну ділянку під Києвом та стару Toyota.

    Окрему увагу привертає епізод із продажем автомобіля у 2016 році за 780 тисяч гривень, який з’являється у декларації, але не фігурує в попередніх звітних періодах. Така невідповідність виглядає не як технічна помилка, а як потенційний спосіб легалізації коштів із незрозумілим походженням.

    На тлі майнових питань показовою є і службова діяльність Антощука в Одесі. Саме за період його керівництва районним управлінням поліції правоохоронні органи фактично самоусунулися від реагування на незаконну забудову прибережних територій. Очевидні порушення земельного та містобудівного законодавства не трансформуються у результативні кримінальні провадження, що дозволяє забудовникам роками працювати без реального ризику притягнення до відповідальності.

    Схожа ситуація спостерігається і в сфері бюджетних закупівель. Заяви про завищення вартості робіт, фіктивну конкуренцію та змови між замовниками і підрядниками в Одесі або не реєструються належним чином, або надовго «зависають» без активних слідчих дій. Це створює стійке враження не хаотичної неефективності, а керованої бездіяльності з боку правоохоронних органів.

    Подібна модель поведінки вже з’являлася у біографії Антощука раніше. Під час роботи на посаді керівника Управління захисту економіки він опинився в центрі гучного скандалу в Херсоні. Тоді виконувачка обов’язків керуючого справами міської ради публічно заявила, що саме Антощук пропонував «дерибанити» міський бюджет спільно.

    У сукупності майнові невідповідності та системна службова «сліпота» до корупційних схем формують образ керівника, для якого поліція виглядає не інструментом захисту закону, а механізмом прикриття домовленостей і збереження статус-кво.

  • Олива за 10 мільйонів і фейкові кабелі: слідство перевіряє схеми з підрядниками київського метрополітену

    Олива за 10 мільйонів і фейкові кабелі: слідство перевіряє схеми з підрядниками київського метрополітену

    Столична Національна поліція розслідує одразу кілька кримінальних проваджень щодо ймовірного заволодіння бюджетними коштами посадовцями КП «Київський метрополітен» та пов’язаними з ними підрядниками і постачальниками. Йдеться про закупівлі мастильних матеріалів і капітальний ремонт кабельних ліній, у межах яких слідчі виявили ознаки фіктивних операцій та імітації виконання робіт.

    Перше провадження, відкрите у липні 2024 року, стосується закупівлі оливи у ТОВ «КСМ Трейд». Договір було укладено у травні 2023 року на суму 10 мільйонів гривень. За версією слідства, ця компанія могла бути створена для участі у протиправному механізмі з виведення бюджетних коштів у тіньовий сектор економіки через фіктивні фінансово-господарські операції.

    Правоохоронці встановили, що гроші, отримані від метрополітену, могли обготівковуватися через підконтрольні суб’єкти з ознаками фіктивності. Інформацію про можливу схему слідчим передала Служба безпеки України. У межах розслідування проведено низку слідчих та негласних дій, встановлено одну з осіб, яка може бути причетною до оборудки. Наприкінці 2024 року у неї провели обшук та вилучили мобільний телефон, який спершу арештував суд, але згодом арешт було скасовано, оскільки жінка не мала статусу підозрюваної. Остаточний розмір збитків у цій справі ще не встановлений.

    Другий епізод стосується капітального ремонту кабельних ліній зовнішнього електропостачання Сирецько-Печерської лінії метро в районі станції «Сирець». Угоду на виконання робіт у вересні 2023 року уклали з ТОВ «ТД Київенергокомплекс». За договором підрядник мав прокласти кабель іспанського виробництва, однак, за даними слідства, фактично було використано значно дешевший кабель українського виробництва.

    Слідчі називають це «імітацією заміни». На папері фігурував дорогий імпортний кабель, але митне оформлення такого товару відсутнє, що свідчить про його фактичну відсутність. У результаті бюджету Києва, за попередніми оцінками, було завдано збитків на суму 2,7 мільйона гривень.

    У жовтні 2025 року у цій справі повідомили про підозру директору ТОВ «ТД Київенергокомплекс». Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави з покладенням процесуальних обов’язків. Згодом підозру отримав ще один фігурант — підприємець, якого слідство вважає пособником у схемі заволодіння коштами.

    За даними аналітичних систем, «КСМ Трейд» є активним учасником державних і комунальних закупівель із сотнями договорів на сотні мільйонів гривень, тоді як співпраця з Київським метрополітеном була для компанії одиничною. Натомість «ТД Київенергокомплекс» фактично не мало інших тендерів, окрім контракту з метро, і нині перебуває у стані припинення.

    Правоохоронці зазначають, що це не перші кримінальні провадження, пов’язані з діяльністю столичної підземки. Раніше розслідувалися можливі розкрадання під час будівництва метро на Виноградар, підтоплення тунелів, а також завищення вартості матеріалів під час ремонту інших ліній. У кількох справах фігурують колишні керівники підприємства, частина з яких перебуває в розшуку.

    Слідство триває, а правоохоронці продовжують перевіряти як посадовців КП «Київський метрополітен», так і підрядників, які працювали з підприємством у попередні роки.

  • СБУ і Нацполіція ліквідували три схеми ухилення від мобілізації

    СБУ і Нацполіція ліквідували три схеми ухилення від мобілізації

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією ліквідували ще три незаконні схеми ухилення від мобілізації. У межах спецоперацій у різних регіонах країни правоохоронці затримали чотирьох організаторів протиправних оборудок.

    У Волинській області викрито водія-далекобійника, який пропонував військовозобов’язаним нелегальний виїзд до країн Європейського Союзу. За даними слідства, чоловік ховав «клієнтів» у спеціально облаштованих тайниках вантажного відсіку фури. Фігуранта затримали безпосередньо на митному посту під час спроби переправити чергового ухилянта через державний кордон.

    Ще одну схему ліквідували на території Хмельницької та Чернівецької областей. Там правоохоронці викрили двох 18-річних мешканців Буковини, які організували канал незаконного переправлення військовозобов’язаних поза офіційними пунктами пропуску. За матеріалами справи, зловмисники власними автомобілями перевозили ухилянтів із Кам’янця-Подільського до Чернівецької області, оминаючи блокпости, після чого супроводжували їх до кордону лісовими маршрутами.

    В Одесі правоохоронці викрили посадовицю однієї з міських клінічних лікарень — завідувачку відділення невропатології. За версією слідства, вона продавала фіктивні довідки про інвалідність, які дозволяли уникнути мобілізації. Для реалізації схеми жінка використовувала своє членство в експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка раніше діяла у форматі МСЕК.

    Усім фігурантам повідомлено про підозру за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також за одержання неправомірної вигоди службовою особою. Наразі триває досудове розслідування.

    У разі доведення вини затриманим загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Ексчиновника БЕБ підозрюють в імітації служби у бойовому підрозділі МВС

    Ексчиновника БЕБ підозрюють в імітації служби у бойовому підрозділі МВС

    Поки країна перебуває у стані повномасштабної війни, в системі Міністерства внутрішніх справ розгортаються внутрішні кадрові процеси, які викликають серйозні запитання. У центрі уваги — колишній керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, ім’я якого в бізнес-середовищі пов’язують із системним тиском та корупційними практиками.

    За наявною інформацією, Ткачук знайшов спосіб повернутися у владну вертикаль через формальне зарахування до бойового підрозділу. Йдеться про штурмовий полк «Сафарі» у складі бригади «Лють», де він, згідно з наказом від 10 вересня 2025 року, був призначений інспектором взводу.

    Втім, за даними джерел, це призначення має виключно номінальний характер. Посада не передбачає реальної участі у бойових діях, а сама «служба» використовується як формальний етап для подальшого кадрового зростання. Кінцева мета — призначення Ткачука заступником керівника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції з перспективою повного контролю над цим підрозділом.

    Офіційно керівництво департаменту заявляє, що йдеться про проходження професійної підготовки. Проте на практиці відсутня інформація про реальні службові обов’язки, контроль виконання завдань чи фактичну присутність Ткачука в підрозділі. У середовищі правоохоронців це називають класичною схемою фіктивної служби, яка використовується для «очищення» репутації та уникнення відповідальності за попередні дії.

    За словами джерел, просування ексчиновника відбувається за прямого сприяння міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Саме він нібито забезпечує кадрові рішення в обхід відкритих конкурсів і встановлених процедур. Такий підхід суперечить вимогам закону про Національну поліцію та внутрішнім наказам МВС.

    Експерти звертають увагу, що Департамент стратегічних розслідувань виконує ключові функції в умовах воєнного стану. Призначення на керівні посади осіб із сумнівною репутацією несе ризики не лише для довіри до правоохоронної системи, а й для інституційної стійкості держави.

    Формально ситуація виглядає законною — є накази та записи про проходження служби. Фактично ж, за оцінками джерел, ідеться про використання війни та бойових підрозділів як інструменту для збереження впливу, контролю над фінансовими потоками та легалізації токсичних кадрів у системі МВС.