Позначка: нафта

  • Британія вдарила по банках і «тіньовому флоту» РФ: під санкції потрапили 19 нових цілей

    Британія вдарила по банках і «тіньовому флоту» РФ: під санкції потрапили 19 нових цілей

    Велика Британія оголосила новий пакет санкцій проти Росії, спрямований одночасно на фінансовий сектор, нафтові та газові доходи Кремля, «тіньовий флот» і компанії, пов’язані з постачанням сировини для російської військової промисловості. До нового переліку потрапили шість російських банків, шість суден, низка промислових компаній, індійський судноплавний оператор та російський бізнесмен.

    Офіційно британський уряд повідомив про 19 нових санкційних цілей. Лондон пояснює, що нові обмеження мають ще більше ускладнити Росії отримання доходів від експорту енергоносіїв і доступ до товарів та фінансової інфраструктури, які підтримують її війну проти України.

    Новий пакет став першим великим пакетом санкцій проти РФ, оголошеним міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом. Він заявив, що Лондон продовжуватиме посилювати тиск на Москву доти, доки не буде досягнуто справедливого і стійкого миру.

    Які російські банки потрапили під санкції

    Однією з головних цілей нового пакета став фінансовий сектор РФ.

    Британія внесла до санкційного списку шість банків:

    Ozon Bank, Realist Bank, Teleport Bank, банк «Ставр», банк «Центр-інвест» та Росексімбанк. Останній офіційно має назву Державний спеціалізований російський експортно-імпортний банк.

    За оцінкою британського уряду, ці установи так чи інакше підтримують російську воєнну економіку.

    Фінансові санкції зазвичай передбачають заморожування активів у британській юрисдикції та суттєве обмеження можливостей проводити операції з британськими компаніями та банками. Для російських установ це також створює додаткові ризики при роботі з міжнародними контрагентами, які прагнуть уникати вторинних юридичних і репутаційних проблем.

    Лондон уже не вперше використовує банки як одну з головних цілей санкційної політики. У лютому 2026 року в одному з найбільших пакетів від початку вторгнення Велика Британія санкціонувала ще дев’ять російських банків.

    Під ударом ще шість суден «тіньового флоту»

    Другою ключовою частиною пакета стали шість танкерів, які британська влада пов’язує зі схемами обходу західних санкцій.

    До списку внесли:

    Asteras, Perseas, Torvian, Visund, Zenturo та Arctic Express.

    Перші п’ять — нафтові танкери. Arctic Express використовується для перевезення зрідженого природного газу.

    Британський уряд окремо наголошує, що йдеться про новопридбані судна «тіньового флоту», які допомагають Росії продовжувати експорт енергоносіїв в обхід західних обмежень.

    Проблема такого флоту давно вийшла за межі звичайних санкційних списків. Росія використовує сотні танкерів зі складними схемами власності, прапорами третіх країн, непрозорим страхуванням і частими змінами операторів.

    Мета — продовжувати продавати нафту та інші енергоносії навіть після введення західних цінових обмежень.

    Росія тепер будує ще й «тіньовий LNG-флот»

    Окрему увагу привертає включення до списку Arctic Express.

    Росія останнім часом активно розширює не лише нафтовий, а й газовий «тіньовий флот».

    За даними Financial Times, за останні пів року Москва додала до такої мережі вісім уживаних LNG-танкерів. Загалом російський «тіньовий» флот для перевезення зрідженого газу вже налічує близько 25 суден.

    Це особливо важливо через майбутню заборону ЄС на імпорт російського LNG, яка має запрацювати з 2027 року.

    Москва намагається підготувати альтернативну логістику заздалегідь, використовуючи старі судна, компанії-прокладки та непрозорі схеми власності.

    На відміну від нафти, LNG значно складніше перевозити через «тіньову» інфраструктуру. Такі танкери дорогі, технологічно складні і потребують спеціальних систем зберігання та портового обладнання. Саме тому санкції проти кожного конкретного LNG-судна можуть мати відчутніший ефект.

    У санкціях з’явилася й індійська компанія

    До нового пакета увійшла Frion Ship Management LLP, зареєстрована в Індії.

    Британська влада пов’язує її з продажем Росії танкера Arctic Express.

    Це показує ще одну тенденцію санкційної політики: західні держави дедалі частіше карають не лише російські компанії, а й структури третіх країн, які допомагають Москві обходити обмеження.

    Подібний підхід уже використовується проти компаній у Китаї, Центральній Азії, на Близькому Сході та в інших регіонах, якщо вони постачають Росії підсанкційні технології, фінансові послуги або допомагають із транспортуванням енергоносіїв.

    Ударили й по постачальниках рідкісних металів

    Новий пакет спрямований не лише на нафту та банки.

    Британія внесла до санкційного списку чотири російські компанії — Metallkomplekt, Nikom, Technolux та Proms iz.

    За даними уряду Великої Британії, вони займаються імпортом танталу та ніобію — рідкісних металів, які мають важливе значення для виробництва військової техніки та електроніки.

    Тантал широко використовується в конденсаторах, електроніці, авіаційних і ракетних системах.

    Ніобій застосовують у спеціальних сплавах, здатних витримувати високі температури та навантаження.

    Саме тому обмеження доступу Росії до таких матеріалів є частиною ширшої стратегії Заходу — не лише скорочувати доходи Кремля, а й ускладнювати виробництво ракет, дронів, літаків та інших озброєнь.

    Під санкціями опинилася компанія, пов’язана з «Новатеком»

    Ще одна важлива ціль — компанія Northern Engineering, або «Северный Инжиниринг».

    Її пов’язують із російським енергетичним сектором і «Новатеком».

    Британський уряд вважає, що компанія отримує вигоду від російської влади або підтримує її через діяльність у стратегічно важливому енергетичному секторі.

    «Новатек» є одним із найбільших виробників природного газу в Росії та оператором ключових LNG-проєктів, включно з «Ямал LNG» і «Арктик LNG 2».

    Західні санкції вже суттєво ускладнили реалізацію частини арктичних газових проєктів РФ, передусім через нестачу спеціалізованого обладнання, танкерів і західних технологій.

    Під обмеження потрапив і російський бізнесмен

    Окремо санкції запроваджено проти російського підприємця Олександра Жданова.

    Він пов’язаний із компанією «Сильтрон», яка працює в хімічному секторі.

    Жданову заборонено в’їзд до Великої Британії, а його активи у британській юрисдикції підлягають заморожуванню.

    Таким чином, пакет охоплює практично весь ланцюг підтримки російської воєнної економіки — фінансування, енергетичний експорт, судноплавство, промислову сировину та персональні активи.

    Лондон уже санкціонував понад 3400 цілей

    Після нового пакета загальна кількість фізичних осіб, компаній і суден, які Велика Британія внесла до санкційних списків у рамках російського режиму, перевищила 3400.

    Тільки у 2026 році Лондон уже запровадив санкції проти більш ніж 500 осіб, компаній і суден.

    Це показує, що санкційна стратегія Британії поступово змінюється: замість кількох великих пакетів на рік Лондон дедалі частіше додає нові цілі невеликими, але регулярними хвилями.

    Особливий акцент робиться на схемах обходу обмежень.

    Британія вже може фізично зупиняти судна

    Ще одна важлива зміна відбулася у березні 2026 року.

    Британія розширила правові можливості для боротьби з «тіньовим флотом», дозволивши перехоплювати підсанкційні судна, які проходять через британські води.

    Це означає, що санкції щодо танкерів перестали бути лише фінансовим обмеженням.

    У червні британські сили вже провели резонансну операцію проти судна Smyrtos, яке вважали частиною російського «тіньового флоту». До операції залучали Королівську морську піхоту, Національне агентство боротьби зі злочинністю та авіацію. Судно було взято під контроль біля британського узбережжя.

    Тому включення ще шести танкерів до списку має значно серйозніші наслідки, ніж раніше: якщо вони потраплять у британські територіальні води або в іншу юридично доступну зону, ризик фізичного перехоплення зростає.

    Скільки Росія вже втратила через санкції

    Британський уряд оцінює, що міжнародні санкції позбавили Росію щонайменше 450 млрд доларів ресурсів, які могли б бути використані для фінансування війни.

    До цієї оцінки входить близько 154 млрд доларів недоотриманих нафтових податкових доходів та приблизно 285 млрд доларів заморожених валютних резервів Центробанку РФ.

    У Лондоні також заявляють, що російські нафтові доходи впали до найнижчого рівня з 2020 року.

    При цьому британський уряд прямо пов’язує падіння доходів із необхідністю Кремля компенсувати втрати підвищенням податкового навантаження всередині країни.

    Росія традиційно відкидає західні санкції як політично мотивовані та заявляє, що адаптувалася до них. На новий пакет російське посольство у Лондоні на момент повідомлення Reuters оперативно не відреагувало.

    Це продовження лютневого удару по російській нафті

    Серпневий пакет значно менший за обсягом, ніж санкції, оголошені 24 лютого 2026 року.

    Тоді Велика Британія запровадила майже 300 нових обмежень — найбільший пакет із перших місяців повномасштабного вторгнення.

    Під удар потрапила зокрема «Транснефть», через яку проходить понад 80% російського нафтового експорту, а також 175 компаній, пов’язаних із мережею 2Rivers — одним із найбільших операторів «тіньового флоту».

    Серпневі санкції фактично продовжують ту саму логіку — бити не тільки по великих державних компаніях, а по конкретних інструментах обходу обмежень.

    Чому «тіньовий флот» став головною мішенню

    Російський нафтовий експорт залишається одним із головних джерел валютних доходів держави.

    Після введення цінової стелі та санкцій Москва створила складну мережу танкерів, трейдерів, страхових компаній і посередників, які дозволяють їй продавати нафту за межами традиційної західної системи.

    Саме тому сьогодні санкційна боротьба дедалі менше нагадує просте внесення «Роснефти» чи великого банку до чорного списку.

    Західні держави намагаються розбивати всю мережу — від судна та його власника до оператора, страховика, банку й компанії у третій країні, яка допомогла перепродати танкер.

    Новий британський пакет добре демонструє цю модель: одночасно санкціоновано російські банки, судна, промислові імпортери та індійську компанію, пов’язану з передачею Росії LNG-танкера.

    Саме тому 19 нових цілей можуть виявитися важливішими, ніж виглядає сама цифра. Лондон фактично намагається перекривати одразу кілька каналів, через які Росія отримує гроші, сировину та логістику для продовження війни.

  • Хусити фактично паралізували Баб-ель-Мандеб: судноплавство через ключову протоку обвалилося у 20 разів

    Хусити фактично паралізували Баб-ель-Мандеб: судноплавство через ключову протоку обвалилося у 20 разів

    Судноплавство через дві ключові морські артерії Близького Сходу різко скоротилося на тлі нового загострення навколо Ірану та його союзників. Найдраматичніша ситуація склалася у Баб-ель-Мандебській протоці, де 5 серпня за добу пройшло лише одне торговельне судно, тоді як днем раніше їх було двадцять.

    Паралельно різко впав рух і через Ормузьку протоку — головний морський вихід із Перської затоки. За даними аналітичної компанії Kpler, які наводить Reuters, у середу там зафіксували всього два торговельні судна проти восьми днем раніше. До нинішнього конфлікту через Ормуз щодня проходило приблизно 130–140 суден.

    Таке падіння відбулося після заяв єменських хуситів, яких підтримує Іран, про ракетні удари по двох саудівських нафтових танкерах. Один із них, за твердженням угруповання, атакували біля саудівського Янбу на Червоному морі, інший — в Аденській затоці. Саудівська Аравія станом на 6 серпня не підтвердила жодного з цих ударів.

    Через Баб-ель-Мандеб за добу пройшов лише один корабель

    Найбільш показовою стала ситуація у Баб-ель-Мандебській протоці.

    5 серпня через неї пройшло лише одне торговельне судно — суховантаж під прапором Багамських островів. За день до цього було зафіксовано 20 проходів.

    Таким чином, за одну добу інтенсивність комерційного руху впала приблизно у 20 разів.

    Баб-ель-Мандеб має критичне значення для світової торгівлі, адже з’єднує Червоне море з Аденською затокою та далі з Індійським океаном. Через нього проходить маршрут до Суецького каналу, яким користуються судна між Азією, Близьким Сходом та Європою.

    Якщо цей шлях стає небезпечним, судноплавні компанії змушені відправляти кораблі в обхід Африки через мис Доброї Надії. Такий маршрут довший, дорожчий і збільшує витрати на паливо, страхування та екіпажі.

    Хусити раніше оголосили «морську блокаду» Саудівської Аравії

    Нинішнє скорочення руху відбулося не раптово.

    Ще у липні єменські хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії у Червоному морі. Вони звинуватили Ер-Ріяд у блокаді Ємену — Саудівська Аравія ці твердження відкидає.

    Хусити також попереджали міжнародні судноплавні компанії, щоб ті не заходили до саудівських портів і не здійснювали там навантаження чи розвантаження. За даними Reuters, відповідні попередження надсилалися безпосередньо компаніям.

    Фактично це створило ситуацію, коли навіть без фізичного перекриття протоки сама загроза атак почала змушувати судновласників змінювати маршрути.

    Для морської торгівлі такого ефекту іноді достатньо: компанії оцінюють не тільки ймовірність прямого удару, а й можливу втрату судна, життя екіпажу та різке зростання страхових премій.

    Ормузька протока теж майже спорожніла

    Паралельно критично низьким залишається судноплавство через Ормузьку протоку.

    5 серпня Kpler зафіксував лише два торговельні судна: одне панамське вантажне судно з вугіллям заходило до протоки, а інше, під прапором Маршаллових островів, виходило з неї.

    Днем раніше було вісім проходів. Тобто лише за добу трафік скоротився ще приблизно вчетверо.

    Контраст із довоєнними показниками ще разючіший. За даними Reuters, до нинішньої близькосхідної кризи через Ормузьку протоку щодня проходило приблизно 130–140 суден.

    Це одна з найважливіших транспортних артерій світу для нафтового ринку. Через протоку проходить експорт енергоносіїв із Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Катару, ОАЕ та інших виробників Перської затоки.

    Тому будь-яке значне порушення руху через Ормуз швидко перетворюється з регіональної військової проблеми на глобальну економічну.

    Чому одночасна проблема з двома протоками особливо небезпечна

    Головна загроза нинішньої ситуації полягає в тому, що проблеми виникли одночасно на двох стратегічних напрямках.

    У разі перебоїв в Ормузькій протоці частина саудівської нафти може транспортуватися трубопроводом East-West Pipeline до порту Янбу на Червоному морі. Звідти танкери можуть іти на світові ринки, частково оминаючи Ормуз.

    Але тепер саме Янбу та маршрути через Червоне море опинилися під загрозою хуситських атак.

    У березні Lloyd’s List уже відзначав різке зростання кількості танкерів, які прямували до Янбу через проблеми в Ормузі. Саме цей порт почав виконувати роль одного з головних альтернативних каналів експорту саудівської нафти.

    Якщо одночасно небезпечними стають і Ормуз, і Баб-ель-Мандеб, можливості для швидкого перенаправлення потоків значно скорочуються.

    Атаки на танкери можуть підняти ціни навіть без повної блокади

    Для того щоб вплинути на світові ціни на нафту, хуситам необов’язково фізично перекривати протоку.

    Reuters раніше зазначав, що навіть загроза ефективної блокади Баб-ель-Мандеба здатна підштовхнути нафтові котирування вгору. Основний механізм — збільшення транспортних і страхових витрат та відмова частини компаній від небезпечних маршрутів.

    Судновласники можуть бути змушені:

    • переорієнтовувати судна навколо Африки;
    • сплачувати підвищені страхові премії;
    • збільшувати запаси палива;
    • закладати додаткові дні на доставку;
    • відмовлятися від заходу до портів, пов’язаних із підвищеним ризиком.

    Усі ці витрати зрештою можуть впливати на ціни енергоносіїв, вантажних перевезень і товарів у різних країнах.

    Для Саудівської Аравії ситуація особливо складна

    Нинішня ескалація ставить Ер-Ріяд у непросте становище.

    З одного боку, Ормузька протока залишається одним із головних маршрутів для експорту нафти з Перської затоки. З іншого — альтернативний західний напрямок через Янбу та Червоне море тепер опинився під тиском хуситів.

    Саме тому заявлений напад біля Янбу має особливе стратегічне значення, навіть якщо Саудівська Аравія поки його не підтвердила.

    Якщо судноплавні компанії почнуть вважати і цей маршрут небезпечним, одна з основних альтернатив Ормузу може втратити частину своєї привабливості.

    Поки що це не означає повної фізичної блокади

    Водночас нинішню ситуацію важливо описувати точно.

    Хусити заявили про блокаду Саудівської Аравії та атаки на її танкери, але Баб-ель-Мандебська протока не була фізично перекрита. Через неї все ще можуть проходити судна.

    Те, що 5 серпня пройшло лише одне торговельне судно, радше свідчить про де-факто параліч комерційного трафіку через різке зростання ризиків, ніж про формально закритий морський шлях.

    Так само Саудівська Аравія не підтвердила заявлених хуситами атак на два танкери.

    Це важливе уточнення, оскільки хусити регулярно заявляють про результати власних операцій, які не завжди незалежно підтверджуються.

    Світова торгівля отримала ще один небезпечний сигнал

    Однак самі дані про рух суден уже демонструють реальний ефект ескалації.

    Один корабель через Баб-ель-Мандеб замість двадцяти за день і лише два через Ормуз — це не просто військова статистика. Це показник того, наскільки швидко геополітичний конфлікт може змінювати поведінку міжнародного бізнесу.

    Судноплавні компанії не чекають офіційного оголошення закриття протоки. Якщо ризик удару стає надто високим, вони просто перестають туди заходити.

    Саме це, схоже, зараз і відбувається.

    Якщо тенденція збережеться протягом наступних днів, наслідки можуть поширитися далеко за межі Близького Сходу — від нафтових котирувань і вартості морських перевезень до цін на паливо, промислову сировину та товари в Європі й Азії.

    Поки ж головним показником залишається надзвичайно різке падіння трафіку: після заявлених атак хуситів через Баб-ель-Мандеб за цілу добу пройшов фактично один торговельний корабель, а рух через Ормузьку протоку скоротився до рівня, який у десятки разів нижчий за звичайний довоєнний.

  • Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    На початку серпня одним із головних факторів, які можуть впливати на валютний ринок України, стане вартість енергоносіїв. Зростання світових цін на нафту здатне посилити попит бізнесу на долари та євро через збільшення витрат на імпорт пального. Водночас різких стрибків курсу найближчим часом не очікується.

    Такий прогноз озвучив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий.

    За його словами, на міжбанківському ринку у перший тиждень серпня долар може перебувати в межах 44,6–45,2 грн, а євро — 50,8–51,5 грн. На готівковому ринку американська валюта, за прогнозом, коштуватиме приблизно 44,8–45 грн, а євро — 51–51,5 грн.

    Одним із ключових ризиків для гривні залишатиметься подорожчання нафти. Україна значною мірою залежить від імпорту пального, тому зміни світових котирувань швидко відображаються на потребі імпортерів у валюті.

    За словами Лєсового, енерготрейдери зазвичай намагаються купувати валюту наперед, якщо бачать ризик одночасного зростання і цін на нафту, і курсу долара. Саме тому навіть очікування подорожчання енергоносіїв можуть короткостроково підвищувати попит на іноземну валюту.

    Додатковим чинником стане підготовка бізнесу до осінньо-зимового періоду. Компанії традиційно збільшують запаси пального, закуповують генератори, акумулятори, енергетичне обладнання та комплектуючі. Значна частина цієї продукції імпортується, тому для розрахунків потрібні долари або євро.

    У результаті попит на валюту з боку бізнесу на початку серпня може зрости. Водночас експерт вважає, що ці процеси є прогнозованими, а тому Національний банк має достатньо інструментів, щоб згладжувати дисбаланс за допомогою валютних інтервенцій.

    Окремо Лєсовий звернув увагу на поведінку населення. За його словами, українці традиційно дуже чутливо реагують на зміну цін на бензин і дизель. Подорожчання пального часто підсилює інфляційні очікування, а це, своєю чергою, може підштовхувати людей до купівлі валюти як способу збереження заощаджень.

    Втім, масового переходу населення в долари чи євро він наразі не прогнозує. Одним із головних стримувальних факторів є дохідність гривневих депозитів. За умови помірної інфляції вони залишаються достатньо привабливими та дозволяють отримувати реальний дохід.

    Ще одним конкурентом іноземній валюті залишаються облігації внутрішньої державної позики. Дохід від ОВДП не оподатковується, тому цей інструмент продовжує користуватися попитом серед приватних інвесторів.

    На курс також можуть впливати безпекові фактори. Зокрема, атаки Росії на енергетичну та логістичну інфраструктуру здатні одночасно збільшити потребу України в імпорті обладнання та ускладнити експорт. Це може створити додатковий попит на валюту та зменшити її надходження на ринок.

    Певним стабілізувальним фактором у серпні може стати сезонне збільшення пропозиції овочів, фруктів та іншої аграрної продукції. Це традиційно стримує інфляцію в окремих категоріях. Водночас логістичні проблеми або нові російські удари можуть частково нівелювати цей ефект.

    За оцінкою Лєсового, Національний банк і надалі залишатиметься головним стабілізатором валютного ринку. Режим керованої гнучкості дозволяє регулятору контролювати надмірні коливання та компенсувати періоди підвищеного попиту на валюту.

    Протягом 3–9 серпня банкір очікує, що щоденні коливання на міжбанку становитимуть близько 5–15 копійок, у банках — до 20 копійок, а в обмінниках — до 30 копійок. Середні тижневі відхилення, за його оцінкою, залишатимуться в межах 1–1,5% від стартового курсу тижня.

    Таким чином, різкого обвалу гривні на початку серпня експерт не очікує. Найбільший ризик для валютного ринку він пов’язує саме з цінами на нафту та подальшою динамікою вартості пального. Якщо енергоносії суттєво подорожчають, це може збільшити попит імпортерів на долари та євро. Водночас інтервенції НБУ, висока дохідність гривневих інструментів і відносно стриманий попит населення мають зменшити ймовірність різких курсових стрибків.

  • Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту 30 липня продемонстрували зниження, попри різке загострення ситуації на Близькому Сході та нові військові удари в регіоні. Інвестори дедалі більше зосереджуються не на політичних заявах чи ескалації конфлікту, а на тому, чи впливають бойові дії на реальні поставки нафти через ключові транспортні маршрути.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 96 центів, або 1,06%, до 89,78 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила 64 центи, або 0,76%, опустившись до 83,82 долара за барель.

    Зниження котирувань відбулося після різкого стрибка цін напередодні. У середу, 29 липня, нафтовий ринок відреагував зростанням на заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив Ірану “дуже сильним” ударом після ракетної атаки, здійсненої Тегераном по американській військовій базі в Йорданії.

    Додатковим фактором напруженості стали спільні авіаудари США та Саудівської Аравії по підтримуваних Іраном воєнізованих формуваннях в Іраку. За інформацією Reuters, це стало першим випадком, коли Ер-Ріяд відкрито приєднався до американської військової операції у відповідь на атаки безпілотників, які, за даними Вашингтона, були спрямовані проти саудівської нафтової інфраструктури.

    Попри це, учасники ринку не поспішили продовжувати скупку нафти. Аналітики пояснюють, що останнім часом інвестори дедалі менше реагують лише на геополітичні заголовки. На їхню думку, короткострокові стрибки цін, викликані військовими подіями чи політичними заявами, швидко згасають, якщо конфлікт не призводить до реального скорочення світових поставок енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що головним фактором для нафтового ринку залишається безперервність експорту сировини з країн Перської затоки. Саме тому інвестори уважно стежать за ситуацією навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світової торгівлі нафтою.

    За даними Reuters, попри майже повне закриття Ормузької протоки через безпекову ситуацію, постачання сирої нафти з регіону наразі продовжується. Це дозволяє ринку уникнути дефіциту сировини та стримує подальше зростання цін.

    Водночас експерти не виключають, що ситуація може швидко змінитися. Якщо бойові дії або нові атаки призведуть до перебоїв у роботі нафтової інфраструктури чи блокування транспортних маршрутів, ринок може знову відреагувати різким подорожчанням енергоносіїв.

    Чергове загострення на Близькому Сході розпочалося після того, як Корпус вартових ісламської революції завдав удару по американських військових у Йорданії. У відповідь США разом із Саудівською Аравією атакували підтримувані Іраном угруповання в Іраку, які, за твердженням американської сторони, останніми днями здійснювали спроби атакувати нафтові об’єкти королівства.

    Після обстрілу американської бази президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою заявою, пообіцявши завдати Ірану потужного удару. Це ще більше посилило побоювання щодо можливої ескалації конфлікту в регіоні, який забезпечує значну частину світового експорту нафти.

    Попри напружену геополітичну ситуацію, ринок поки що демонструє стриману реакцію. Інвестори очікують подальшого розвитку подій і насамперед оцінюють, чи вплине конфлікт на глобальні поставки енергоносіїв, адже саме цей фактор залишається визначальним для формування світових цін на нафту.

  • Росія відкрила новий маршрут для експорту нафти в обхід небезпечного Червоного моря

    Росія відкрила новий маршрут для експорту нафти в обхід небезпечного Червоного моря

    Росія активізувала експорт сирої нафти через Північний Льодовитий океан, намагаючись зберегти високі темпи постачання та скоротити час доставки вантажів до азійських покупців. Арктичний маршрут також дає російським експортерам можливість уникати Червоного моря, де через атаки єменських хуситів і зростання безпекових ризиків ускладнився рух торговельних суден.

    За даними Bloomberg, російські морські поставки сирої нафти залишалися вищими за чотири мільйони барелів на добу вже п’ятий тиждень поспіль. Для підтримання таких обсягів Москва почала раніше та активніше використовувати Північний морський шлях уздовж арктичного узбережжя Росії.

    Наразі до проходження арктичним маршрутом залучені щонайменше шість нафтових танкерів. Один із них, Breeze, уже рухається через море Лаптєвих і подолав понад половину шляху вздовж північного узбережжя РФ. Частину маршруту судно проходило в супроводі атомного криголама.

    Ще п’ять танкерів зосередилися поблизу російського порту Діксон. Два криголами прокладають для них прохід крізь арктичні льоди. Судна перебувають приблизно за 1600 кілометрів на схід від Мурманська та Приморська, де на них завантажили російську нафту.

    За оцінкою видання, липневі переходи нафтових танкерів через Арктику розпочалися раніше, ніж зазвичай, і можуть перевищити показники попередніх років. Для порівняння, у липні минулого року цим маршрутом пройшов лише один танкер.

    Північний морський шлях дозволяє значно скоротити відстань між російськими портами в Балтійському морі та основними покупцями нафти в Азії. Коротший рейс означає, що танкери можуть швидше доставити вантаж, повернутися до портів завантаження та взяти наступну партію сировини. Це особливо важливо для Росії, яка після втрати значної частини європейського ринку переорієнтувала нафтовий експорт на Китай, Індію та інші азійські країни.

    Додатковим стимулом для використання Арктики стало загострення ситуації в Червоному морі. Єменські хусити оголосили про блокаду суден, пов’язаних із Саудівською Аравією, та посилили атаки на нафтові танкери. Після цього інтенсивність руху через протоку Баб-ель-Мандеб суттєво знизилася, а судновласники почали переглядати маршрути та уникати небезпечного регіону.

    Напруженість уже змусила частину танкерів змінювати курс, повертатися до Суецького каналу або прямувати в обхід Африки. Такий маршрут може подовжувати рейс майже на місяць і суттєво збільшувати витрати на паливо, страхування та фрахт. За оцінками Reuters, додаткові витрати на окремий рейс можуть сягати кількох мільйонів доларів.

    Для Росії арктичний напрямок є способом мінімізувати залежність від традиційних маршрутів через Суецький канал і Червоне море. Крім того, він дозволяє зменшити ризики для суден так званого тіньового флоту, частина яких раніше потрапляла під атаки поблизу узбережжя Ємену.

    Водночас використання Північного морського шляху має суттєві обмеження. Навігація в Арктиці залежить від сезонних погодних умов і товщини льоду, а танкерам часто потрібен супровід спеціалізованих криголамів. Не всі судна мають необхідний льодовий клас, тому маршрут не може повністю замінити традиційні шляхи експорту.

    Однак у літні місяці, коли льодова обстановка стає сприятливішою, Росія отримує можливість збільшувати кількість рейсів. Ранній початок навігації у 2026 році свідчить про прагнення Москви максимально використати коротке арктичне вікно та підтримати обсяги постачання на тлі глобальної нестабільності.

    Паралельно Росія розширює інші логістичні схеми. Єгипет поступово перетворюється на додатковий пункт для перевалки російської нафти. За даними Bloomberg, від початку року щонайменше 15 партій нафти сорту Urals були доставлені до середземноморського порту Мерса-ель-Хамра, причому в останні місяці обсяги таких поставок помітно зросли.

    Загалом протягом тижня до 26 липня близько 39 танкерів завантажили у російських портах 28,47 млн барелів сирої нафти. Такі показники демонструють, що Москва продовжує активно перебудовувати експортну логістику та шукати маршрути, які дозволяють обходити санкційні, безпекові й інфраструктурні обмеження.

    Після скорочення трубопровідних поставок до Європи у 2023 році Росія була змушена перенаправити на морські маршрути близько 500 тисяч барелів нафти на добу. Це збільшило залежність країни від танкерного флоту, портів і доступу до міжнародних морських шляхів.

    Зростання перевезень через Арктику може тимчасово допомогти Росії підтримувати експорт, однак цей маршрут не є повноцінною альтернативою південним напрямкам. Його ефективність залежить від сезону, доступності криголамів і технічного стану суден. Водночас нинішня активність свідчить, що Москва готова використовувати навіть складні та дорогі логістичні рішення, аби зберегти нафтові доходи та стабільність постачання до Азії.

  • США попередили Україну через атаки на неросійські судна в Чорному морі

    США попередили Україну через атаки на неросійські судна в Чорному морі

    Адміністрація президента США Дональда Трампа застерегла Україну від ударів по неросійських суднах у Чорному морі після того, як під час нещодавньої атаки було пошкоджено танкер, зафрахтований американською компанією Chevron. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    За інформацією видання, цього тижня генеральний директор Chevron Майк Вірт провів зустріч із представниками адміністрації США, щоб обговорити ризики для активів компанії в Казахстані. Причиною стали атаки українських безпілотників на чотири танкери поблизу Новоросійська, серед яких було судно, що працювало за контрактом із Chevron.

    Новоросійськ є кінцевою точкою Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC), через який транспортується казахстанська нафта на світові ринки. Chevron володіє 15% акцій консорціуму та має 50% частку в одному з найбільших нафтових родовищ Казахстану — Тенгіз.

    Після атаки робота трубопроводу була частково обмежена, що змусило Казахстан скоротити видобуток нафти через нестачу потужностей для її зберігання.

    За словами американського чиновника, після консультацій із представниками нафтової галузі адміністрація США попередила українську сторону про неприпустимість атак на судна, які не належать Росії.

    У Вашингтоні вважають маршрут Каспійського трубопровідного консорціуму стратегічно важливим для постачання казахстанської нафти до Європи. На думку американської сторони, його безперебійна робота сприяє скороченню залежності європейських країн від російських енергоносіїв.

    Як зазначає The Wall Street Journal, для Chevron стабільна робота цього маршруту має особливе значення. Родовище Тенгіз забезпечує близько 12% світового видобутку компанії, а в його розвиток за останні роки було інвестовано десятки мільярдів доларів.

    Аналітик Пол Ченг, якого цитує видання, вважає, що подальші удари по маршруту експорту казахстанської нафти можуть змусити Chevron скоротити видобуток на родовищі Тенгіз. Водночас він припускає, що через позицію Вашингтона Україна може переорієнтувати свої удари на інші військові чи логістичні цілі, щоб уникнути загострення відносин зі Сполученими Штатами та іншими союзниками.

    Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що серія атак на танкери у Чорному морі поставила під загрозу експорт казахстанської нафти через термінал Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу Новоросійська. Через ризики для судноплавства Казахстан був змушений тимчасово призупинити постачання нафти до термінала, через який експортується сировина, зокрема з проєктів за участю Chevron.

  • Атаки на танкери паралізують ключовий нафтовий маршрут Казахстану: експорт опинився під загрозою

    Атаки на танкери паралізують ключовий нафтовий маршрут Казахстану: експорт опинився під загрозою

    Казахстан призупинив подачу нафти до головного експортного термінала Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу російського Новоросійська після серії атак на танкери у Чорному морі. Судноплавні компанії почали уникати небезпечного району, через що термінал втратив можливість у звичайному режимі приймати судна та відвантажувати нафту.

    Про це повідомили Bloomberg і Financial Times із посиланням на джерела, обізнані із ситуацією. За їхніми даними, припинення прокачування нафти трубопроводом до чорноморського узбережжя пов’язане не стільки з пошкодженням самого трубопроводу, скільки з небажанням власників і операторів танкерів відправляти судна до морського термінала КТК.

    Очікувалося, що зупинка почнеться у вівторок, 21 липня. Водночас на момент появи перших повідомлень офіційно не було зрозуміло, чи припинив консорціум приймати нафту повністю, чи лише значно обмежив її надходження. Пресслужба КТК спочатку відмовилася коментувати інформацію Bloomberg.

    Причиною стали щонайменше три атаки на танкери, які завантажували або мали завантажувати казахстанську нафту поблизу термінала КТК.

    19 липня консорціум повідомив про удари по танкерах ASIA та NISSOS IOS безпосередньо під час завантажувальних операцій. На судні ASIA виникла пожежа, яку вдалося загасити. Повідомлень про загиблих, постраждалих або масштабний витік нафти не надходило. Після цих інцидентів відвантаження нафти призупинили.

    Увечері 19 липня роботу термінала ненадовго відновили. Однак уже 20 липня під час завантаження на виносному причальному пристрої №1 безпілотник атакував танкер NELSA. КТК знову зупинив відвантаження. За даними Reuters, пожежу після удару загасили, витоку нафти не зафіксували.

    Міністерство енергетики Казахстану підтвердило, що NELSA перевозив нафту казахстанських та американських вантажовідправників. У відомстві наголосили, що удар стався вже після того, як Астана публічно закликала забезпечити безпеку цивільної енергетичної інфраструктури та судноплавства у Чорному морі.

    Казахстанські Міністерство закордонних справ і Міністерство енергетики засудили атаки на судна. В Астані назвали їх неприпустимим посяганням на економічні інтереси країни та загрозою для міжнародної торгівлі енергоресурсами. Казахстан заявив, що танкери перевозили комерційні вантажі та працювали у межах інфраструктури КТК.

    Каспійський трубопровідний консорціум має критичне значення для казахстанської економіки. Через його систему проходить приблизно 80% нафтового експорту країни. Трубопровід завдовжки близько 1500 кілометрів з’єднує великі родовища на заході Казахстану з морським терміналом неподалік Новоросійська.

    Нафта надходить до системи переважно з родовищ Тенгіз, Кашаган і Карачаганак. У цих проєктах беруть участь міжнародні енергетичні компанії Chevron, ExxonMobil, Shell, Eni та інші великі інвестори. Через КТК транспортується понад мільйон барелів нафти на добу, що становить близько 2% світового постачання.

    Якщо танкери й надалі відмовлятимуться заходити до району термінала, резервуари КТК можуть швидко заповнитися. У такому разі консорціум не зможе приймати нові обсяги нафти з Казахстану, а видобувним компаніям доведеться скорочувати виробництво.

    Джерела Bloomberg попереджають, що у разі збереження зупинки до кінця тижня нафтові компанії можуть почати обмежувати видобуток. Найбільшого впливу зазнають підприємства, які працюють на Тенгізі, Кашагані та Карачаганаку, оскільки швидко переорієнтувати такі обсяги на альтернативні маршрути практично неможливо.

    Казахстан має інші можливості експорту — зокрема трубопроводи до Китаю, перевезення через Каспійське море та залізничні маршрути. Проте їхньої пропускної здатності недостатньо, щоб повністю замінити КТК. Саме тому будь-яка тривала зупинка чорноморського напрямку безпосередньо впливає на обсяги видобутку, валютні надходження і доходи державного бюджету.

    Ситуація також створює ризики для Європи. Казахстан є одним із найбільших постачальників сирої нафти на європейський ринок. Після скорочення закупівель російської нафти європейські нафтопереробні підприємства збільшили залежність від сировини з Казахстану, США, Норвегії, Близького Сходу та інших регіонів.

    Казахстанська нафта, яка експортується через Новоросійськ, не вважається російською і не підпадає під західні санкції. Хоча термінал КТК розташований на території РФ, основна частина сировини походить із Казахстану та належить міжнародним компаніям.

    Перебої виникли у момент, коли світовий нафтовий ринок уже стикається з іншими серйозними ризиками. Постачання через Ормузьку протоку скоротилося через загострення між США та Іраном, а єменські хусити погрожують атакувати судноплавство і нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії у районі Червоного моря. На цьому тлі ціна Brent зросла приблизно на 2,5% і перевищила 91 долар за барель.

    Таким чином, тривала зупинка КТК може ще більше скоротити доступні для Європи обсяги нафти та посилити тиск на світові ціни. Особливо відчутними наслідки можуть стати для нафтопереробних заводів Середземномор’я, які традиційно закуповують казахстанську суміш CPC Blend.

    Україна офіційно не заявляла про відповідальність за удари по танкерах біля термінала. Водночас українські військові повідомляли про ураження російських суден і нафтової інфраструктури у Чорному та Азовському морях. КТК у своїх перших повідомленнях також не називав сторону, яка здійснила атаки.

    Росія звинуватила Україну у спробі дестабілізувати світовий нафтовий ринок. Водночас частина атакованих танкерів перевозила саме казахстанську нафту, а серед вантажовідправників були західні компанії. Це ускладнює ситуацію для Києва, оскільки Казахстан намагається дистанціювати свою нафтову галузь від російської війни та наголошує на міжнародному статусі КТК.

    Це не перший випадок, коли робота маршруту опиняється під загрозою. У листопаді 2025 року після атаки морського безпілотника було серйозно пошкоджено один із виносних причальних пристроїв КТК. Через це експорт тимчасово зупинили, а Казахстан закликав Україну не атакувати інфраструктуру, яка забезпечує транспортування казахстанської нафти.

    У січні 2026 року Астана знову звернулася до США та європейських держав із проханням допомогти гарантувати безпеку нафтових перевезень після ударів по трьох танкерах, які прямували до термінала КТК. Казахстан попереджав, що зростання кількості таких випадків створює системні ризики для міжнародної енергетичної інфраструктури.

    Після липневих атак ситуація стала ще складнішою: тепер ризик пов’язаний не лише з пошкодженням конкретного судна чи причалу, а з відмовою танкерних компаній від заходу до небезпечної зони. Навіть якщо обладнання термінала залишається працездатним, без достатньої кількості суден відвантаження нафти фактично неможливе.

    Подальші наслідки залежатимуть від того, чи погодяться судновласники повернути танкери до термінала та чи зможуть Казахстан, Росія і західні акціонери КТК гарантувати безпеку операцій. Якщо зупинка триватиме кілька днів, компанії ще можуть частково використати резервуарні потужності. Проте за тривалішої перерви скорочення видобутку стане практично неминучим.

    Отже, наразі коректніше говорити не про остаточне припинення всього нафтового експорту Казахстану, а про зупинку або різке обмеження його головного маршруту через Чорне море. Водночас через залежність країни від КТК навіть тимчасова перерва створює серйозну загрозу для казахстанського видобутку, постачань до Європи та стабільності світового нафтового ринку.

  • Хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії: під загрозою світові поставки нафти

    Хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії: під загрозою світові поставки нафти

    Єменський рух хуситів оголосив про запровадження морської блокади Саудівської Аравії. Представники угруповання заявили, що рішення набирає чинності негайно та є відповіддю на багаторічну блокаду Ємену й останні дії Ер-Ріяда. Такий крок може суттєво вплинути на світовий ринок енергоносіїв, оскільки під загрозою опиняється один із найважливіших морських маршрутів для транспортування нафти.

    Про початок морського ембарго повідомив військовий представник хуситів Ях’я Сарі. У телевізійній заяві він оголосив про «морське ембарго проти злочинного саудівського ворога», яке, за його словами, запроваджується за принципом «око за око» і починає діяти одразу після оприлюднення заяви.

    На момент публікації офіційної реакції Саудівської Аравії на заяву хуситів не було.

    Під загрозою один із ключових морських шляхів світу

    Найбільше занепокоєння викликає можливість порушення судноплавства через протоку Баб-ель-Мандеб, яка з’єднує Червоне море з Аденською затокою. Через цей вузький морський коридор проходить значна частина світової торгівлі та експорту енергоносіїв.

    За оцінками Reuters, повне блокування протоки може скоротити світові поставки нафти приблизно на 7%, оскільки значна частина саудівського експорту до азійських ринків проходить саме цим маршрутом.

    Associated Press також зазначає, що Баб-ель-Мандеб забезпечує близько 12% світової торгівлі та приблизно чверть глобальних контейнерних перевезень. Крім того, через цей напрямок транспортується до 2,5 млн барелів саудівської нафти на добу через нафтопровід East-West Pipeline, який використовується як альтернатива Ормузькій протоці.

    Ескалація після чотирирічного перемир’я

    Нинішня криза стала найсерйознішим загостренням між Саудівською Аравією та хуситами після фактичного перемир’я, яке діяло з 2022 року.

    За інформацією Reuters та AP, минулого тижня хусити завдали ракетних ударів по Саудівській Аравії після того, як звинуватили Ер-Ріяд в атаці на міжнародний аеропорт у Сані. Саудівська сторона офіційно не підтверджувала ці звинувачення.

    Хусити заявляють, що їхні дії є відповіддю на багаторічну блокаду Ємену та останні військові удари.

    Ринок уже реагує

    Повідомлення про морську блокаду одразу вплинуло на нафтовий ринок. Після новин про можливі перебої з перевезенням енергоносіїв ціни на нафту знову почали зростати.

    Аналітики зазначають, що навіть якщо можливості хуситів повністю реалізувати блокаду залишаються під питанням, сам ризик для міжнародного судноплавства здатен підвищити страхові ставки для суден і спровокувати нове зростання цін на нафту.

    Експерти також звертають увагу, що загроза виникла на тлі вже існуючої нестабільності в регіоні Перської затоки та напружених відносин між США й Іраном. Reuters повідомляє, що війна в регіоні вже призвела до скорочення світових потоків нафти, а нова ескалація може ще більше погіршити ситуацію.

    Попри різкі заяви хуситів, поки що невідомо, якими саме засобами вони планують забезпечувати виконання оголошеного морського ембарго. Як зазначає AP, механізм реалізації блокади наразі не розкрито, однак сама заява вже посилила побоювання щодо безпеки судноплавства в одному з найважливіших транспортних коридорів світу.

  • Іран готує нафтовий шок планетарного масштабу: хусити можуть перекрити «ворота» до Суеца

    Іран готує нафтовий шок планетарного масштабу: хусити можуть перекрити «ворота» до Суеца

    Іран звернувся до союзного йому єменського руху хуситів із вимогою бути готовим перекрити Баб-ель-Мандебську протоку, якщо Сполучені Штати завдадуть удару по іранській електроенергетичній інфраструктурі. Реалізація цього сценарію може одночасно поставити під загрозу два найважливіші морські маршрути Близького Сходу — Ормузьку протоку та південний вхід до Червоного моря, яким судна прямують до Суецького каналу. Про підготовку такого кроку Reuters повідомили два високопоставлені іранські джерела та співрозмовник у регіоні, обізнаний із ситуацією.

    За інформацією агентства, можливе перекриття Баб-ель-Мандебу обговорювалося безпосередньо в керівництві Ісламської Республіки. Після цього сигнал передали хуситам, які контролюють значну частину Ємену та мають ракетні й безпілотні системи, здатні атакувати судна у Червоному морі та Аденській затоці. Іран офіційно не підтвердив, що віддав таке доручення, а джерела говорили з журналістами на умовах анонімності.

    Співрозмовник, наближений до хуситів, стверджує, що угруповання вже завершило оперативну підготовку. Ракети й ударні безпілотники нібито розмістили у гірській місцевості Ємену поблизу стратегічної протоки, звідки можна контролювати район Ходейди, узбережжя Червоного моря та підходи до Аденської затоки. За його словами, підрозділи чекають команди для початку операції. Незалежно перевірити точне розташування озброєння Reuters не змогло.

    Баб-ель-Мандебська протока розташована між Єменом на Аравійському півострові та Джибуті й Еритреєю на африканському узбережжі. Вона з’єднує Аденську затоку з Червоним морем, після чого морський маршрут веде до Суецького каналу та Середземномор’я. Міжнародна морська організація називає цей коридор одним із найважливіших шляхів світової торгівлі, який стратегічно поєднує Азію та Європу.

    Саме тому вислів про «закриття воріт до Суеца» не є перебільшенням. Якщо судна не зможуть безпечно пройти Баб-ель-Мандеб, вони не дістануться Суецького каналу з південного напрямку. Альтернативою стане обхід Африки навколо мису Доброї Надії, що збільшує тривалість рейсів, витрати на паливо, страхування, екіпажі та використання флоту.

    За даними Reuters, у червні 2026 року через Баб-ель-Мандеб проходило близько 7,4 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу. Американське Управління енергетичної інформації також відносить протоку до ключових світових нафтових коридорів. Її закриття унеможливило б пряме транспортування вантажів із Перської затоки через Червоне море до Суецького каналу або нафтопроводу SUMED.

    Загроза стала особливо небезпечною через кризу навколо Ормузької протоки. Цей маршрут з’єднує Перську затоку з Аравійським морем і залишається головним каналом експорту нафти для країн регіону. За оцінкою UNCTAD, через Ормуз проходить приблизно чверть світової морської торгівлі нафтою, а також значні обсяги зрідженого природного газу та добрив. Паралельні перебої в Ормузі та Баб-ель-Мандебі означали б удар одразу по двох головних артеріях постачання енергоносіїв.

    Reuters повідомляє, що судноплавство через Ормузьку протоку вже різко скоротилося після відновлення американської морської блокади іранських портів. За одну добу через водний шлях пройшли лише дев’ять суден проти тринадцяти днем раніше. Серед них не було великих нафтових танкерів класу VLCC або газовозів зі зрідженим природним газом.

    Додатковим каталізатором ескалації став удар американських сил по танкеру M/T Belma під прапором Кюрасао. За заявою Центрального командування США, незавантажене судно прямувало до острова Харк — головного іранського центру експорту сирої нафти — та не виконало вимоги змінити курс. Американська авіація уразила димову трубу танкера ракетами, після чого судно втратило можливість продовжувати рух.

    Острів Харк має критичне значення для економіки Ірану. За даними Reuters, саме через нього країна експортує близько 90% своєї сирої нафти. На острові розташована складна система терміналів, трубопроводів і резервуарів, тому навіть обмежене пошкодження інфраструктури може вплинути на постачання та світові ціни.

    Погроза залучити хуситів пов’язана з американськими попередженнями про можливі удари по електростанціях, енергомережах і мостах Ірану. Тегеран розглядає атаку на енергетичну систему як перехід до нового рівня війни й шукає асиметричний спосіб відповіді. Замість прямого удару лише по американських цілях Іран може використати союзне угруповання, щоб створити глобальні економічні наслідки та підняти ціну подальшої ескалації для всього світу.

    За словами джерела Reuters, рішення про момент можливої блокади контролюватимуть представники Корпусу вартових Ісламської революції, які перебувають у Ємені. Це твердження не підтверджене офіційно ані Тегераном, ані хуситами. Іран традиційно заперечує пряме керування операціями єменського руху, хоча західні держави звинувачують КВІР у постачанні технологій, озброєння, розвідданих і допомозі з підготовкою бійців.

    Хусити вже довели, що здатні на тривалий час зробити маршрут через Червоне море надзвичайно небезпечним. Із кінця 2023-го до початку 2025 року вони атакували понад сотню торговельних суден, заявляючи, що діють на підтримку палестинців. Попри присутність американських і європейських військово-морських сил, багато великих перевізників спрямували кораблі навколо Африки.

    Наслідки попередньої кризи демонструють, наскільки швидко локальні атаки впливають на світову економіку. UNCTAD повідомляла, що через нестабільність у Червоному морі рух через Суецький канал у певні періоди знизився більш ніж на 40%, а до середини 2024 року трафік через Суецький і Панамський канали впав більш ніж удвічі від пікових значень. Перенаправлення суден сприяло різкому подорожчанню фрахту й порушенню графіків постачання.

    Суецький канал забезпечував приблизно 12–15% світової торгівлі у 2023 році. За іншою оцінкою UNCTAD, через нього проходить близько 10% морської торгівлі за обсягом і 22% контейнерних перевезень. Тому блокування південного входу до Червоного моря вдарить не лише по нафті, а й по контейнерах з електронікою, обладнанням, продовольством, сировиною та промисловими товарами між Азією і Європою.

    У 2024 році криза в Червоному морі стала одним із головних факторів зростання вартості контейнерних перевезень. За оцінкою UNCTAD, перебої в Червоному морі та Суецькому каналі зробили найбільший внесок у підвищення China Containerized Freight Index, який між жовтнем 2023-го і червнем 2024 року зріс приблизно на 120%.

    Після нових повідомлень про можливе перекриття Баб-ель-Мандебу нафтові котирування залишилися поблизу місячних максимумів. Brent 16 липня торгувався близько 84,76 долара за барель, а американська WTI — приблизно по 79,43 долара. Аналітики, опитані Reuters, не виключали підйому до 90–100 доларів, якщо перебої на ключових маршрутах триватимуть.

    Один із представників політичного крила хуситів раніше попереджав, що в разі подальшого загострення Баб-ель-Мандеб та Ормуз можуть бути перекриті в межах скоординованої операції. Він прогнозував стрибок цін на нафту до 200 доларів за барель. Це політична погроза самого угруповання, а не консенсусний прогноз ринку, однак вона показує масштаб тиску, якого намагаються досягти Іран та його союзники.

    Напруження зростає і навколо Саудівської Аравії. Хусити випустили ракети та дрони по саудівських цілях, звинувативши Ер-Ріяд в ударі по аеропорту Сани. Саудівська сторона повідомила про перехоплення ракет, спрямованих на південь королівства. Це стало одним із найсерйозніших загострень між сторонами після кількох років відносного затишшя.

    Саудівська Аравія опиняється в особливо складному становищі. У разі блокування Ормузу частину енергоресурсів можна намагатися транспортувати трубопроводами до Червоного моря, але активізація хуситів створює загрозу і для західного експортного напрямку. Крім того, під ударом можуть опинитися порти, аеропорти та нафтові об’єкти королівства, про що вже публічно попередило керівництво хуситів.

    Поки що Баб-ель-Мандеб офіційно не перекритий, а наказ про масовану операцію проти судноплавства не оголошувався. Повідомлення про підготовку ґрунтується на інформації анонімних джерел Reuters. Проте розміщення ракет і дронів, попередній досвід атак хуситів та одночасне загострення навколо Ормузу роблять загрозу достатньо серйозною для судноплавних компаній, страховиків і держав.

    Найнебезпечніший сценарій полягає не у фізичному блокуванні кожного судна. Достатньо кількох успішних атак або навіть переконливої загрози, щоб страховики підвищили тарифи, екіпажі відмовлялися від рейсів, а компанії знову почали масово обходити Африку. Саме так працював попередній етап кризи: протока формально залишалася відкритою, але для значної частини комерційного флоту маршрут став неприйнятно ризикованим.

    Іран готує відповідь, здатну вийти далеко за межі його безпосередньої війни зі США. Одночасний тиск на Ормузьку та Баб-ель-Мандебську протоки може вдарити по нафтовому ринку, Суецькому каналу, вартості вантажних перевезень і ланцюгах постачання між Європою та Азією. Поки це залишається погрозою і режимом бойової готовності, але хусити вже неодноразово показували, що здатні перетворювати подібні попередження на реальні атаки.

  • Нафта знову дорожчає: ринки відреагували на новий виток конфлікту між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили зростання в середу, 15 липня, на тлі нового загострення ситуації на Близькому Сході. Ринки відреагували на рішення президента США Дональда Трампа повторно запровадити морську блокаду іранських портів, а також на повідомлення про удари Ірану по американській інфраструктурі в регіоні. Інвестори дедалі більше побоюються можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв, що вже позначилося на вартості нафти. Про це повідомляє Reuters.

    За даними біржових торгів, ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 99 центів, або 1,2%, і досягли 85,72 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла в ціні на 64 центи, або 0,8%, до 79,98 долара за барель.

    Напередодні, 14 липня, обидва ключові нафтові еталони вже продемонстрували майже двовідсоткове зростання, досягнувши найвищих показників за останній місяць. Таким чином, ринок продовжує реагувати на ескалацію конфлікту між США та Іраном, яка дедалі сильніше впливає на глобальні енергетичні поставки.

    Однією з головних причин подорожчання стало загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. До початку нинішнього загострення саме через Ормузьку протоку проходило близько п’ятої частини світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які ризики для судноплавства в цьому регіоні миттєво відображаються на міжнародних ринках.

    Старший аналітик компанії Phillip Nova Пріянка Сачдева зазначила, що фізичний ринок нафти поки що залишається достатньо забезпеченим ресурсами, однак інвестори уважно стежать за розвитком подій.

    За її словами, подальша ескалація ситуації в Ормузькій протоці або запровадження нових санкцій проти іранського нафтового експорту можуть різко посилити нервозність на ринку та спричинити подальше зростання так званої премії за ризик, яку трейдери закладають у вартість енергоносіїв.

    Експерти також не виключають, що за несприятливого сценарію ціна на нафту може найближчим часом знову досягти психологічної позначки 100 доларів за барель. Такий розвиток подій можливий у разі подальшого розширення бойових дій або пошкодження критично важливої енергетичної інфраструктури держав Перської затоки.

    Водночас аналітики наголошують, що за умови стабілізації безпекової ситуації та відновлення безперешкодного судноплавства через Ормузьку протоку ціни можуть повернутися до більш звичного діапазону — 75–80 доларів за барель Brent.

    Нинішній стрибок вартості нафти став наслідком нового витка протистояння між Вашингтоном і Тегераном. За повідомленнями американської сторони, 15 липня Центральне командування Збройних сил США завдало нової серії ударів по цілях на території Ірану та одночасно відновило морську блокаду іранських портів і прибережних районів.

    Перед цим, у ніч на 12 липня, Іран оголосив про повне закриття Ормузької протоки, звинувативши кілька суден у порушенні встановленого маршруту. Під час інциденту іранські військові атакували контейнеровоз, після чого США здійснили серію ударів по іранських об’єктах.

    Попри заяви Тегерана, Центральне командування США (CENTCOM) запевнило, що Ормузька протока залишається відкритою для міжнародного судноплавства, хоча безпекова ситуація в регіоні залишається напруженою.

    Раніше президент США Дональд Трамп також заявляв, що Сполучені Штати повинні отримувати компенсацію за забезпечення безпеки торговельного судноплавства через Ормузьку протоку. Втім, після переговорів із лідерами країн Перської затоки американська адміністрація відмовилася від ідеї запровадження спеціального 20-відсоткового збору за прохід суден і зробила ставку на розвиток нових торговельних та інвестиційних домовленостей із державами регіону.

    Напруженість у Перській затоці вже неодноразово призводила до атак на цивільні судна. Зокрема, раніше повідомлялося, що Іран завдав ракетного удару по двох танкерах Об’єднаних Арабських Еміратів в Ормузькій протоці. Унаслідок атаки загинув один член екіпажу, ще кілька людей отримали поранення, серед них були двоє громадян України.