Позначка: нафтогазові доходи

  • Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Росія суттєво збільшує доходи від експорту нафти на тлі різкого зростання світових цін на енергоресурси, що створює для Кремля додаткові фінансові можливості, зокрема для наповнення бюджету та фінансування державних витрат, включно з військовими потребами.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на ринкові та податкові дані.

    За інформацією видання, ціна на російську нафту марки Urals у травні піднялася до найвищого рівня з осені 2023 року. Середня вартість суміші, за даними російської податкової служби, сягнула приблизно 94,87 долара за барель. Це суттєве зростання порівняно з попередніми місяцями та свідчить про посилення глобального попиту на нафту на фоні скорочення пропозиції на ринку.

    Аналітики пов’язують різкий стрибок цін насамперед із загостренням ситуації на Близькому Сході, зокрема з перебоями у постачанні сировини з регіону Перської затоки. Напруженість у районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти, призвела до побоювань щодо стабільності поставок, що автоматично підштовхнуло ціни вгору.

    Унаслідок цього на світовому ринку посилився попит на альтернативні джерела постачання, серед яких опинилася і російська нафта. Це дозволило Росії продавати сировину за вигіднішими цінами та збільшувати валютні надходження.

    Згідно з оцінками, для податкових розрахунків вартість російської нафти в рублевому еквіваленті зросла приблизно на 18% у порівнянні з квітнем. Це безпосередньо вплинуло на доходи російського бюджету, які значною мірою залежать від експорту енергоресурсів.

    Окремо зазначається, що податкові надходження від нафти в перерахунку на рублі зросли приблизно на 60% у річному вимірі. Це дало можливість російському уряду активніше поповнювати резервні фонди та уникати скорочення державних витрат, попри економічний тиск з боку санкцій та війни проти України.

    Водночас аналітики звертають увагу, що позитивний ефект від високих цін на нафту частково компенсується зміцненням російського рубля. Національна валюта РФ наразі перебуває на найсильніших позиціях щодо долара з початку 2023 року, що зменшує рублеву виручку від експорту, оскільки продаж нафти здійснюється переважно у валюті.

    Ще одним фактором, який впливає на чистий дохід російського бюджету, є система внутрішніх субсидій для паливного ринку. Щоб стримувати зростання цін усередині країни, уряд РФ змушений компенсувати нафтопереробним компаніям різницю між світовими та внутрішніми цінами.

    На тлі глобального подорожчання пального ці витрати також зросли. За даними Bloomberg, лише у квітні обсяг таких компенсацій досяг майже 5 мільярдів доларів, що є одним із найвищих показників за останні два роки.

    У підсумку, попри зростання доходів від експорту, фінансовий баланс російського енергетичного сектору залишається залежним від поєднання кількох факторів: світових цін на нафту, курсу рубля та внутрішніх бюджетних витрат.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація на нафтовому ринку залишається нестабільною, оскільки вона значною мірою залежить від геополітичних ризиків у ключових регіонах видобутку та транспортування енергоресурсів. У разі подальшої ескалації конфліктів можливі нові коливання цін, що безпосередньо впливатиме як на світову економіку, так і на доходи країн-експортерів, включно з Росією.

  • Дефіцит бюджету РФ різко зріс і вже перевищив річний план

    Дефіцит бюджету РФ різко зріс і вже перевищив річний план

    Дефіцит федерального бюджету Росії стрімко зростає та вже у півтора раза перевищив показник, який російський уряд заклав на весь 2026 рік. Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на попередні дані Міністерства фінансів РФ. Нові цифри свідчать про поглиблення фінансових проблем російської економіки на тлі війни проти України, санкційного тиску, падіння нафтогазових доходів і різкого зростання державних витрат.

    За офіційними даними російського Мінфіну, дефіцит бюджету РФ за січень–квітень 2026 року сягнув 5,88 трлн рублів. Це приблизно 2,5% російського ВВП. Водночас у федеральному бюджеті на весь рік було закладено дефіцит лише на рівні 3,79 трлн рублів або 1,6% ВВП. Таким чином, менш ніж за половину року Росія вже перевищила свій річний план приблизно у 1,5 раза.

    У порівнянні з аналогічним періодом минулого року бюджетний дефіцит зріс майже на 3 трлн рублів. Крім того, лише за один місяць — після завершення першого кварталу — «діра» в бюджеті збільшилася ще на 1,3 трлн рублів, що свідчить про прискорення негативної динаміки.

    Основною причиною погіршення фінансової ситуації залишається різке скорочення доходів від експорту нафти й газу. Російська економіка традиційно значною мірою залежить саме від енергетичного сектору, який забезпечує значну частину валютних надходжень і наповнення бюджету. Однак, за даними Мінфіну РФ, нафтогазові доходи за перші чотири місяці року впали одразу на 38,3%.

    На цьому тлі загальні доходи федерального бюджету скоротилися на 4,5% — до 11,72 трлн рублів. При цьому влада РФ намагається компенсувати втрати за рахунок інших джерел. Зокрема, ненефтогазові надходження формально зросли на 10,2% у порівнянні з минулим роком і досягли 9,42 трлн рублів. Водночас навіть це зростання не змогло перекрити масштабне падіння енергетичних прибутків.

    Окремою проблемою для російського бюджету залишається різке збільшення державних витрат. За перші чотири місяці 2026 року видатки федерального бюджету РФ зросли на 15,7% у річному вимірі та сягнули 17,6 трлн рублів. Це вже близько 40% від усіх витрат, запланованих на рік. Значна частина цих коштів спрямовується на військові потреби, фінансування оборонного комплексу, виробництво зброї, виплати військовим і підтримку регіонів, які постраждали від війни та санкцій.

    Економісти, яких цитує The Moscow Times, сумніваються, що російському Мінфіну вдасться втримати бюджет у межах раніше запланованих показників. На тлі постійного зростання витрат уряд РФ може вдатися до нових податкових рішень, посилення фіскального навантаження на бізнес або скорочення окремих соціальних програм.

    Додатковий тиск на економіку створює ситуація в енергетичному секторі. Раніше Reuters із посиланням на аналітичний центр, близький до російського уряду, повідомляло, що навіть зростання світових цін на нафту вже не здатне суттєво покращити ситуацію для Росії. Серед причин називалися західні санкції, проблеми з експортною логістикою, обмеження на транспортування російської нафти, а також регулярні атаки українських безпілотників по нафтопереробній та енергетичній інфраструктурі РФ.

    За останні місяці в Росії неодноразово повідомляли про удари дронів по нафтобазах, НПЗ та інших стратегічних об’єктах. Частина підприємств тимчасово скорочувала або зупиняла роботу, що впливало як на внутрішній ринок пального, так і на експортні можливості країни. У російських регіонах також зростають витрати на протиповітряну оборону, захист інфраструктури та ліквідацію наслідків атак.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня ситуація демонструє структурні проблеми російської економіки, яка дедалі більше працює в режимі воєнної мобілізації. Значна частина ресурсів спрямовується не на розвиток цивільних секторів, а на підтримку військової кампанії та оборонної промисловості. Це поступово посилює дисбаланси всередині економіки, стимулює інфляційний тиск і збільшує залежність бюджету від нестабільних доходів від сировини.

    Попри офіційні заяви російської влади про «стабільність» економіки, фінансові показники свідчать про дедалі серйозніші труднощі. Високі військові витрати, санкції, проблеми з експортом енергоносіїв і скорочення валютних надходжень поступово виснажують резерви та посилюють навантаження на бюджетну систему РФ.

    На цьому тлі частина російських економістів уже попереджає про ризик подальшого уповільнення економічного зростання, девальваційного тиску на рубль і необхідності перегляду бюджетної політики. Водночас Кремль продовжує нарощувати витрати на війну, що робить перспективи стабілізації державних фінансів дедалі менш прогнозованими.