Uanews.life

Позначка: наука

  • Офіційно визнано діабет 5 типу: що відомо про нову форму хвороби

    Офіційно визнано діабет 5 типу: що відомо про нову форму хвороби

    Міжнародна федерація діабету офіційно визнала діабет 5 типу як окрему форму захворювання. Цей тип діабету пов’язаний із хронічним недоїданням та порушенням розвитку підшлункової залози, що відрізняє його від уже відомих форм хвороби.

    За даними організації, діабет 5 типу найчастіше діагностують у худих підлітків і молодих дорослих. Йдеться про людей з індексом маси тіла нижче 18,5, що відповідає межі дефіциту маси тіла. Переважно такі випадки фіксують у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, де проблеми з доступом до повноцінного харчування залишаються актуальними.

    Науковці оцінюють, що у світі з діабетом 5 типу живуть близько 25 мільйонів людей. Значна частина з них не має встановленого діагнозу або помилково вважається хворими на діабет 1 типу, що ускладнює підбір правильного лікування.

    Симптоми діабету 5 типу загалом схожі на прояви інших форм захворювання. Серед них — постійна спрага, часте сечовипускання, підвищена втомлюваність, головний біль та повільне загоєння ран. Водночас ця форма має принципову відмінність у підходах до лікування.

    Експерти зазначають, що інсулінотерапія при діабеті 5 типу часто є малоефективною. Натомість ключовим елементом лікування вважають корекцію харчування. Пацієнтам рекомендують раціон із підвищеним вмістом білка та поживних речовин, що допомагає стабілізувати рівень цукру в крові та підтримати роботу організму.

    Фахівці наголошують, що офіційне визнання діабету 5 типу має сприяти кращій діагностиці, розробці спеціалізованих протоколів лікування та підвищенню обізнаності медиків і пацієнтів у різних країнах.

  • Науковці пояснили, чому ми не пам’ятаємо власні сни

    Науковці пояснили, чому ми не пам’ятаємо власні сни

    Багатьом знайоме відчуття, коли сон здається надзвичайно яскравим і емоційним, але вже за кілька хвилин після пробудження від нього залишаються лише уривки або взагалі нічого. Вчені пояснюють: це не порушення пам’яті, а природна особливість роботи мозку під час сну.

    Найінтенсивніше сновидіння виникають у фазі швидкого руху очей, відомій як REM-фаза. У цей період мозок активно формує образи, сюжети та емоційні переживання. Водночас ділянки, відповідальні за логіку, контроль і довготривале запам’ятовування, зокрема префронтальна кора, працюють менш активно. Через це сни майже не фіксуються як стабільні спогади.

    Важливу роль відіграє і хімія мозку. Під час REM-фази значно знижується рівень норадреналіну — нейромедіатора, який необхідний для закріплення подій у пам’яті. За його дефіциту мозок не сприймає сон як інформацію, що потребує збереження.

    Ще одним чинником є сам момент пробудження. Коли людина відкриває очі, мозок миттєво перемикається на обробку сигналів із реального світу — світла, звуків, рухів. Ці нові стимули швидко витісняють крихкі сліди сновидіння, якщо людина не намагається свідомо пригадати побачене одразу після пробудження.

    Науковці наголошують, що забування снів — це не недолік, а частина їхньої функції. Сновидіння виконують роль емоційної обробки пережитого досвіду, допомагають мозку «перезавантажити» психіку та знизити рівень стресу. Збереження кожного сну в пам’яті могло б, навпаки, перевантажувати свідомість.

    Таким чином, швидке зникнення сновидінь є нормальним і навіть корисним процесом. Мозок використовує сни не для запам’ятовування, а для внутрішньої роботи з емоціями та досвідом.

  • Дослідження показало, які види відпочинку шкодять пам’яті

    Дослідження показало, які види відпочинку шкодять пам’яті

    Кожна людина має власний спосіб відпочинку — хтось обирає книгу, інші надають перевагу серіалам або відеоіграм. Водночас науковці застерігають: щоденні звички можуть впливати на здоров’я мозку значно сильніше, ніж здається на перший погляд. Про це повідомляє The Mirror.

    Дослідники з Університету Південної Австралії проаналізували добову активність 397 людей похилого віку, щоб з’ясувати, як різні види занять пов’язані з ризиком когнітивного спаду. Вчені оцінювали, скільки часу учасники приділяли фізичній активності, соціальній взаємодії та малорухливим заняттям.

    Результати дослідження виявилися обнадійливими для тих, хто полюбляє інтелектуальні та соціальні активності. З’ясувалося, що читання, рукоділля, спілкування з іншими людьми, прослуховування музики та навіть молитва позитивно впливають на роботу мозку та допомагають зберігати когнітивні функції.

    Натомість перегляд телевізора та відеоігри, за словами дослідників, можуть мати негативний вплив на здоров’я мозку. Як пояснила одна з авторок дослідження Меддісон Меллоу, не всі малорухливі заняття однаково впливають на когнітивні здібності.

    За її словами, сидячий спосіб життя, який супроводжується розумовою стимуляцією або соціальною взаємодією — наприклад, читання чи розмови з друзями — є корисним для мозку. Водночас пасивні заняття, такі як тривалий перегляд телевізора, можуть сприяти когнітивному спаду.

    Дослідниця також наголосила, що порада «більше рухатися і менше сидіти» залишається актуальною для здоров’я серця, однак вплив сидячих занять на мозок є значно складнішим. Найкращий варіант для підтримки як фізичного, так і ментального здоров’я — це рух, який приносить задоволення та підвищує серцевий ритм.

    Навіть короткі п’ятихвилинні перерви на легкі вправи можуть мати позитивний ефект. Якщо ж планується тривалий перегляд фільмів або серіалів, експерти радять робити паузи для руху або частково замінювати екранний час читанням, яке краще стимулює мозок.

    За словами Меллоу, саме такі невеликі, але регулярні кроки допомагають поступово формувати здорові звички та знижувати ризик вікових порушень пам’яті й мислення.

  • Вчені пояснили, чому хвилина бігу на біговій доріжці триває значно довше

    Вчені пояснили, чому хвилина бігу на біговій доріжці триває значно довше

    Багатьом відвідувачам спортзалу знайоме відчуття, що хвилина бігу на біговій доріжці триває значно довше, ніж у реальному житті. Науковці підтвердили, що під час інтенсивних фізичних навантажень людський мозок справді схильний переоцінювати плин часу. Про це повідомляє Daily Mail з посиланням на нове дослідження.

    Дослідники з Італійського технологічного інституту провели експеримент за участю 22 добровольців. Учасників попросили виконувати різні фізичні дії — стояти на місці, ходити назад і бігти на біговій доріжці — при цьому не дивлячись на годинник або таймер. Після кожного етапу вони мали оцінити, скільки часу, на їхню думку, минуло.

    Результати показали, що під час бігу учасники переоцінювали тривалість часу приблизно на дев’ять відсотків. Це означає, що хвилина, яка суб’єктивно здавалася повною, насправді тривала близько 54,6 секунди.

    Раніше вчені вважали, що спотворення часу під час фізичних навантажень пов’язане насамперед зі зростанням частоти серцевих скорочень. Однак нові дані свідчать про інше. Хоча біг значно сильніше підвищував пульс, ніж ходьба, ефект сприйняття часу в обох випадках виявився майже однаковим.

    Науковці дійшли висновку, що ключову роль відіграють когнітивні зусилля. Під час бігу мозок змушений активно контролювати баланс, координацію рухів і положення тіла, що потребує значних ресурсів. Саме це навантаження і впливає на суб’єктивне відчуття тривалості часу.

    У статті, опублікованій у журналі Scientific Reports, дослідники зазначають, що точне сприйняття часу є важливим для багатьох повсякденних дій. Водночас людське відчуття тривалості подій часто не збігається з реальними показниками.

    Подібний ефект спостерігається й у звичайному житті — очікування транспорту або приготування їжі здаються довшими, ніж є насправді, тоді як під час відпочинку або приємних занять час, навпаки, пролітає непомітно.

  • Снідати необов’язково: науковці спростували популярний міф

    Снідати необов’язково: науковці спростували популярний міф

    Відмова від сніданку не має негативного впливу на когнітивні функції людини. Такий висновок зробили науковці з Оклендський університет після масштабного аналізу десятків досліджень, присвячених впливу короткочасного голоду на роботу мозку.

    У межах метааналізу було проаналізовано понад 70 наукових робіт, у яких оцінювалися увага, пам’ять, швидкість мислення та здатність до концентрації. Загалом у дослідженнях взяли участь понад 3000 осіб, яких порівнювали за умов звичайного харчування та утримання від їжі протягом 8–24 годин.

    Результати показали, що між цими групами немає статистично значущої різниці в показниках когнітивних тестів. Іншими словами, мозок демонструє однаково стабільну ефективність як після ранкового прийому їжі, так і без нього.

    Автори пояснюють це здатністю організму швидко адаптуватися до тимчасової нестачі калорій. За відсутності надходження глюкози з їжі тіло переходить на використання внутрішніх енергетичних резервів, зокрема кетонових тіл, які утворюються під час розщеплення жирів. Ці сполуки можуть ефективно забезпечувати мозок енергією, не знижуючи розумової продуктивності.

    Таким чином, звичка снідати або пропускати сніданок не є критичною з точки зору роботи мозку і більше залежить від індивідуального самопочуття, режиму дня та особистих уподобань, а не від фізіологічної необхідності.

    Водночас дослідники звертають увагу на інший аспект харчової поведінки — обмін речовин. Поширеною є думка, що часті прийоми їжі невеликими порціями можуть прискорювати метаболізм, тоді як рідше харчування здатне його сповільнювати. У цьому контексті пропуск сніданку не обов’язково сприяє зниженню ваги й у деяких випадках може мати протилежний ефект. Тож питання ранкового прийому їжі варто розглядати комплексно — з урахуванням загального раціону, способу життя та індивідуальних особливостей організму.

  • Вчені виявили бактерію, здатну повністю знищувати пухлини

    Вчені виявили бактерію, здатну повністю знищувати пухлини

    Вчені з Японії повідомили про відкриття бактерії, яка здатна повністю знищувати пухлини після одноразового введення. Йдеться про мікроорганізм Ewingella americana, виявлений у кишечнику деревних жаб. Результати дослідження продемонстрували повне зникнення пухлин без ушкодження здорових тканин та формування тривалої імунної пам’яті, яка запобігає повторному розвитку раку.

    Науковці зосередили увагу на амфібіях і рептиліях, оскільки у дикій природі пухлини в цих тварин трапляються надзвичайно рідко, навіть з огляду на інтенсивні процеси регенерації та метаморфозу. Під час дослідження було ізольовано 45 штамів бактерій від жаб, тритонів і ящірок. З них відібрали дев’ять найбільш ефективних протипухлинних мікроорганізмів, серед яких Ewingella americana виявилася найрезультативнішою.

    У межах експериментів бактерію вводили внутрішньовенно лабораторним мишам з колоректальним раком. У всіх піддослідних тварин пухлини повністю зникли. Повторне введення ракових клітин не призвело до утворення нових новоутворень, що свідчить про формування довготривалої імунної пам’яті.

    Дослідники пояснюють ефективність бактерії її здатністю активуватися в середовищі з низьким рівнем кисню, характерному саме для пухлин. У таких умовах мікроорганізм стрімко розмножується, збільшуючи свою чисельність у тисячі разів, і виділяє токсини безпосередньо всередині пухлини. Це не лише знищує ракові клітини, а й запускає потужну імунну відповідь організму.

    Окремо вчені наголосили на безпечності такого підходу. Ewingella americana є чутливою до антибіотиків і повністю зникає з крові протягом 24 годин. Запальні реакції минають упродовж 72 годин, а токсичного впливу на внутрішні органи не зафіксовано.

    Надалі дослідницька команда планує перевірити ефективність бактерії при інших типах онкологічних захворювань, зокрема раку молочної залози, підшлункової залози та меланоми, а також вивчити можливість поєднання цього підходу з хіміотерапією та імунотерапією. Науковці вважають, що відкриття може закласти основу для нового класу протиракових методів лікування, заснованих на мікробіомі нижчих хребетних.

  • Міфи про риб’ячий жир: що показали нові дослідження

    Міфи про риб’ячий жир: що показали нові дослідження

    Риб’ячий жир і капсули з омега-3 жирними кислотами багато років сприймалися як універсальний інструмент для підтримки серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко вкоренилася у масовій культурі, що попит на такі добавки залишається стабільним десятиліттями. Проте сучасні наукові огляди й метааналізи дають значно стриманіші оцінки. Як пише Der Spiegel, більшість популярних уявлень про омега-3 не мають переконливого підтвердження.

    Історія буму омега-3 почалася у 1970-х, коли ранні дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань і сприяли появі гіпотези про захисний ефект жирної риби. Пізніші роботи переглянули ці висновки, але саме вони запустили глобальну моду на риб’ячий жир, яка з часом перетворилася на багатомільярдну індустрію. Фізіологічна роль омега-3 справді важлива: вони формують клітинні мембрани, впливають на запальні процеси, нервову систему та згортання крові. Але біологічна необхідність не дорівнює ефективності капсул як профілактичного засобу.

    Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

    Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

    Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

    Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

    Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.

  • Ківі може покращити сон і травлення: коли його їсти найкорисніше

    Ківі може покращити сон і травлення: коли його їсти найкорисніше

    Час, коли ви їсте ківі, може суттєво впливати на рівень енергії та якість сну. Уранці цей фрукт працює як природний «енергетик», а ввечері — сприяє швидшому засинанню й глибшому відпочинку. Наукові дослідження підтверджують, що користь ківі значно ширша, ніж просто високий вміст вітамінів.

    Згідно з даними European Journal of Nutrition, ківі містить більше вітаміну С, ніж більшість цитрусових. Цей вітамін зміцнює імунну систему та діє як потужний антиоксидант, нейтралізуючи вільні радикали, що пов’язані з розвитком хронічних захворювань — від діабету до аутоімунних порушень. Саме тому вживання ківі вранці може підсилити імунний захист та забезпечити організм швидкою енергією, особливо після фізичної активності.

    Корисний ефект підтверджують і дані MDPI: ківі містять велику кількість харчових волокон, які покращують травлення, та фермент актинідин, що допомагає розщеплювати білки тваринного походження та глютен. Завдяки цьому фрукт рекомендують людям із хронічними запорами — доведено, що двох плодів на день достатньо, щоб нормалізувати роботу кишківника.

    Окрему увагу привертає вплив ківі на сон. Дослідження підтверджують, що вживання двох плодів приблизно за годину до сну допомагає швидше заснути, зменшити кількість нічних пробуджень і подовжити тривалість сну. Ефект пояснюється природним вмістом серотоніну — нейромедіатора, що відповідає за регуляцію сну, а також антиоксидантами, які сприяють розслабленню нервової системи.

    Таким чином, ківі може працювати як універсальний фрукт для підтримки енергійності вдень та якісного відпочинку вночі. Включення його до раціону — простий спосіб покращити самопочуття без додаткових зусиль.

  • Чому стрес провокує бажання їсти більше: наукове пояснення та поради фахівців

    Чому стрес провокує бажання їсти більше: наукове пояснення та поради фахівців

    Коли людина нервує, її рука часто автоматично тягнеться до солодкого або жирного. Це не слабкість і не відсутність сили волі: науковці переконані, що такий вибір є природною реакцією організму на стрес. Дослідження Гарвардської медичної школи та матеріали PubMed Central пояснюють, чому апетит змінюється і як хронічна напруга може сприяти набору ваги.

    У перші хвилини стресу апетит часто різко знижується. Організм активує реакцію «бий або тікай»: нервова система викидає адреналін, а травлення сповільнюється — тіло готується до дії, а не до їжі.

    Та коли стрес затягується, наднирники починають виробляти інший гормон — кортизол. Він:

    • підвищує апетит,

    • посилює мотивацію шукати калорійну їжу,

    • не дає насиченню настати швидко.

    Кортизол має знижуватися після завершення стресового епізоду. Але при постійній тривозі чи перевтомі його рівень залишається підвищеним, що посилює відчуття голоду.

    Стресові реакції змінюють не тільки апетит, а й харчові вподобання. Дослідження показують: у періоди напруги люди частіше тягнуться до солодкої, жирної та «комфортної» їжі.

    Це пов’язано з дією кількох гормонів:

    • кортизол + інсулін — роблять калорійну їжу більш привабливою;

    • грелін («гормон голоду») — посилює тягу до гіперсмачних продуктів.

    У шестимісячному дослідженні 339 дорослих майже половина учасників набрала вагу. Виявилося, що високий початковий рівень греліну пов’язаний із більшою тягою до їжі згодом, а підвищені кортизол, інсулін та хронічний стрес прогнозують подальший набір ваги.

    Мозок добре запам’ятовує миттєве полегшення, яке дає комфортна їжа, і формує автоматичний алгоритм: «мені погано — мені потрібна їжа». Так виникає коло стресового переїдання.

    Науковці відзначають гендерні та індивідуальні відмінності:

    • жінки частіше реагують на стрес їжею, чоловіки — алкоголем чи курінням;

    • люди з надмірною вагою частіше набирають нові кілограми під час стресу;

    • у тих, хто має підвищений інсулін або кортизол, ймовірність переїдання зростає.

    Британські дослідники помітили: люди, чий організм відповідає на стрес високим кортизолом, частіше «заїдають» навіть дрібні щоденні труднощі.

    Окрім харчової поведінки, на вагу впливають і додаткові фактори, характерні для хронічного стресу: гірший сон, менша фізична активність, більш часте споживання алкоголю.

    Механізми, які керують реакцією на стрес, тісно переплетені із системою винагороди мозку. У такому стані:

    • зростає чутливість до сигналів про «нагороду» — їжу;

    • слабшає контроль префронтальної кори над імпульсивністю;

    • збільшується тяга до солодкого та жирного.

    Деякі дослідження порівнюють цю поведінку з формуванням харчової залежності.

    Що допомагає уникнути стресового переїдання

    Експерти радять кілька стратегій, які реально працюють:

    • Прибрати з дому висококалорійні перекуси. Доступність — головний тригер.

    • Медитації та дихальні практики. Зменшують рівень кортизолу.

    • Фізична активність. Допомагає стабілізувати гормональні реакції та знижує тягу до «швидких» калорій.

    • Підтримка рідних. Соціальні зв’язки зменшують потребу «заїдати» емоції.

    Фахівці підкреслюють: уникнути стресу повністю неможливо, але контролювати реакцію організму — цілком реально. Правильні стратегії допомагають зберігати здорові харчові звички навіть у складні періоди.

  • Учені знайшли новий маркер хвороб: форма сідниць може вказувати на діабет і остеопороз

    Учені знайшли новий маркер хвороб: форма сідниць може вказувати на діабет і остеопороз

    Учені виявили, що зміни форми великого сідничного м’яза можуть сигналізувати про приховані проблеми зі здоров’ям, включно з остеопорозом та діабетом 2 типу. Про це повідомляє Newsweek із посиланням на дослідження, яке буде представлено на щорічній зустрічі Радіологічного товариства Північної Америки.

    Дослідницька група використала новий метод анатомічного картування для обробки великої кількості МРТ-знимків. На основі понад 61 тисячі зображень з Британського біобанку фахівці створили тривимірні моделі великого сідничного м’яза й проаналізували його структурні особливості.

    Отримані дані показали виразні відмінності у формах м’язів залежно від стану здоров’я пацієнтів. У чоловіків із діабетом 2 типу дослідники зафіксували зменшення м’язової маси та локальні вгнуті деформації — ознаки ранньої атрофії. У жінок із діабетом, навпаки, спостерігалося збільшення об’єму м’яза, що, ймовірно, пов’язано з більшим відкладенням жиру всередині або між м’язовими волокнами.

    “Це два абсолютно різні сценарії одного й того ж захворювання”, — зазначила авторка дослідження Марджола Танай. Вона наголосила, що такі відмінності неможливо виявити за допомогою традиційних вимірювань м’язової маси, адже зміни відбуваються не тільки в об’ємі, а й у геометрії м’яза.

    Учасники з ознаками тендітності також демонстрували зміни: у чоловіків вони були більш масштабними, тоді як у жінок — локальними. За словами дослідниці, аналіз форми м’язів дозволяє точніше відстежувати структурні зміни, пов’язані з фізичною активністю, віком або захворюваннями.

    Фахівці вважають, що ці результати можуть суттєво вплинути на підходи до лікування пацієнтів із діабетом та іншими хронічними хворобами. Можливість оцінювати “здоров’я м’язів” за допомогою МРТ дасть змогу коригувати програми фізіотерапії та краще розуміти причини опорно-рухових проблем у людей із метаболічними порушеннями.