Uanews.life

Позначка: наземні роботи

  • Третій корпус відправив роботів із гранатометами штурмувати позиції РФ

    Третій корпус відправив роботів із гранатометами штурмувати позиції РФ

    Третій армійський корпус під час наступальної операції «Вівальді» застосував нову тактику — російські позиції атакували наземні роботизовані комплекси, оснащені двома гранатометами Bullspike, а оператори керували ними з укриттів за десятки кілометрів від лінії бойового зіткнення.

    Про це повідомив Третій армійський корпус. Йдеться про підрозділ ударних наземних роботизованих комплексів NC13, бійці якого модернізували дрони-камікадзе та використали їх для штурмових завдань.

    За даними корпусу, роботи підходили до російських позицій, вели вогонь із гранатометів, а після виконання частини завдання детонували безпосередньо в укриттях противника. У Третьому корпусі заявили, що така атака могла створювати у російських військових враження роботи повноцінної штурмової групи, хоча безпосередньо на передньому краї діяли машини.

    Військові наголошують, що оператори НРК перебували в безпечному укритті за десятки кілометрів від зони зіткнення. Саме це є одним із головних сенсів такої технології — виконувати найбільш ризиковані елементи штурму без прямого залучення піхоти.

    Третій корпус називає цю схему новою для нинішньої війни. Водночас формулювання про «вперше в історії» є заявою самого підрозділу. Незалежно підтвердити абсолютну унікальність тактики в усіх епізодах війни неможливо.

    Нова тактика стала черговим технологічним елементом операції «Вівальді», яка триває на півночі Донеччини. Раніше Третій корпус уже повідомляв, що в межах цієї операції українські військові вперше десантували наземні роботи в тил противника, а також активно застосовували РЕБ та безпілотні системи.

    Операція «Вівальді» триває вже кілька етапів. Як раніше писала «Ненька інфо», 15 вересня Андрій Білецький повідомив про звільнення Середнього, зачистку близько 75 км² території та деокупацію ще приблизно 10 км². «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    Через кілька днів «Ненька інфо» повідомляла вже про другий етап операції: українські сили звільнили Шандриголове та Дерилове, а Дробишеве повернули під повний контроль. Загалом, за даними Третього корпусу, за два етапи під український контроль повернули близько 125 км² територій, із яких приблизно 50 км² були безпосередньо деокуповані. «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    Сам Білецький пояснював, що кінцеві цілі операції навмисно не розкриваються. За його словами, інформацію про результати окремих етапів публікуватимуть лише після виходу українських підрозділів на необхідні рубежі.

    Технологічна ставка Третього корпусу також не випадкова. «Ненька інфо» раніше писала, що Білецький робить акцент на роботизації передової та вже заявляв про мету поступово замінювати частину небезпечних піхотних завдань наземними роботизованими системами.

    Тому нинішнє застосування роботів із гранатометами Bullspike фактично демонструє, як ця концепція переходить від заяв до практичних штурмових операцій.

    Операція «Вівальді» наразі триває. 27 вересня президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого заявив, що визначені цілі досягаються і українські війська готують подальші дії.

  • Зеленський провів Ставку: 25 тисяч роботів для фронту, нові рішення проти балістики та погіршення економіки РФ

    Зеленський провів Ставку: 25 тисяч роботів для фронту, нові рішення проти балістики та погіршення економіки РФ

    Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, на якому розглянули одразу кілька стратегічних напрямів — масштабування наземних роботизованих комплексів, посилення захисту від балістичних загроз та стан економіки Росії. Про це він повідомив у соцмережах.

    За підсумками наради глава держави наголосив, що сучасна війна дедалі більше переходить у технологічну площину, а одним із ключових елементів стають наземні роботизовані комплекси (НРК). Саме вони зараз є одним із найбільш затребуваних інструментів на фронті.

    Президент повідомив, що вже законтрактовано 25 тисяч НРК — це вдвічі більше, ніж у попередньому році. Водночас це лише початковий етап, і обсяги виробництва та постачання будуть суттєво збільшуватися. За його словами, важливо, щоб темпи забезпечення відповідали реальним потребам підрозділів на передовій.

    Зеленський доручив Генеральному штабу та Міністерству оборони щомісячно аналізувати ситуацію — зокрема перевіряти, чи відповідає кількість поставлених роботизованих систем запитам військових. Такий підхід має дозволити оперативно коригувати обсяги виробництва і уникати дефіциту техніки.

    Наземні роботизовані комплекси вже виконують широкий спектр завдань — від розвідки і логістики до евакуації поранених та участі у штурмових діях. За оцінками військових, їх використання дозволяє зменшити ризики для особового складу і підвищити ефективність бойових операцій.

    Другим ключовим питанням на Ставці став захист від балістичних ракет. Президент повідомив, що заслухано доповіді щодо постачання ракет для антибалістичних систем та виконання домовленостей із міжнародними партнерами.

    Він наголосив, що обсяги постачання мають відповідати раніше заявленим зобов’язанням. Особливу увагу приділили періоду найближчих місяців — зокрема травню, коли рівень забезпечення має бути не нижчим за вже досягнуті домовленості.

    Окрім цього, обговорювалися альтернативні способи протидії балістичним загрозам. Йдеться як про можливості, доступні на міжнародному ринку, так і про розвиток власних українських технологій. Це свідчить про прагнення диверсифікувати систему захисту і не покладатися виключно на один тип рішень.

    Третій блок питань стосувався ситуації в Росії. Представники розвідки доповіли про стан економіки після першого кварталу року. За їхніми оцінками, Україна фіксує суттєве погіршення ключових показників, зокрема скорочення експортних можливостей.

    Окремо зазначається, що спроби російського керівництва використати зовнішньополітичні фактори для стабілізації економіки не дали очікуваного результату. Навпаки, економічна ситуація залишається складною, а тиск санкцій продовжує посилюватися.

    Президент підкреслив, що Україна й надалі працюватиме над посиленням економічного тиску на Росію. Йдеться про так звані «далекобійні санкції», які спрямовані на обмеження доходів країни-агресора та її здатності фінансувати війну.

    Експерти зазначають, що поєднання військового та економічного тиску є ключовим елементом стратегії України. З одного боку, технологічні рішення, такі як НРК, підвищують ефективність дій на фронті, з іншого — санкції підривають ресурсну базу противника.

    Також важливо, що питання економіки РФ розглядається на рівні Ставки поряд із військовими аспектами. Це свідчить про комплексний підхід до війни, де враховуються не лише бойові дії, а й фінансові та соціальні процеси у країні-агресорі.

    У підсумку засідання підтвердило ключові пріоритети України: технологічне переозброєння, посилення протиповітряної оборони та системний тиск на економіку Росії. Саме ці напрямки, за оцінками керівництва держави, визначатимуть подальший перебіг війни.

  • Без солдатів у штурмі: ЗСУ вперше взяли позицію РФ лише дронами і роботами

    Без солдатів у штурмі: ЗСУ вперше взяли позицію РФ лише дронами і роботами

    Війна Росії проти України входить у нову фазу — технологічну. Після масштабного застосування повітряних і морських безпілотників, бойові дії дедалі активніше змінюються і на суходолі. Як повідомляє Politico, українські військові почали системно використовувати наземні роботизовані комплекси, які разом із дронами дозволяють проводити операції без прямої участі піхоти.

    Про переломний момент у тактиці війни заявив Володимир Зеленський. За його словами, українські сили вперше змогли захопити позицію російських військ виключно за допомогою безпілотних систем — без залучення особового складу на етапі штурму. Йдеться про комбіноване використання повітряних дронів і наземних роботів, які виконували як ударні, так і допоміжні функції.

    Це стало безпрецедентним випадком у сучасній війні, що демонструє перехід до нової моделі ведення бойових дій. Якщо раніше ключову роль у штурмах відігравала піхота, то тепер її функції частково беруть на себе автономні або дистанційно керовані системи.

    За словами командира підрозділу наземних роботизованих систем Третьої штурмової бригади Миколи Зінкевича, така трансформація стала відповіддю на нові умови фронту. Простір над лінією бойових дій насичений безпілотниками, що робить будь-яке пересування людей надзвичайно небезпечним.

    «У таких умовах наземні роботизовані системи дозволяють виконувати найризикованіші завдання без залучення військових», — пояснив він.

    Сьогодні подібні системи використовуються для широкого спектра задач. Серед них — доставка боєприпасів, евакуація поранених, інженерні роботи, розвідка, мінування територій, а також безпосередня участь у штурмах укріплених позицій. У деяких випадках роботи можуть діяти як «камікадзе», знищуючи техніку або укріплення противника.

    Одним із показових прикладів ефективності нової тактики став епізод у Харківській області. За словами військових, два наземні роботи-камікадзе у взаємодії з дронами змусили російських військових залишити позиції та здатися. При цьому жоден український військовий не брав безпосередньої участі в бою — піхота лише зайшла на вже очищену територію.

    Цей випадок демонструє зміну логіки ведення війни: замість прямого зіткнення сил відбувається дистанційне ураження та психологічний тиск на противника.

    Експерти зазначають, що Україна вже певний час формує технологічну перевагу на полі бою. Раніше саме масове використання безпілотників перетворило значну частину фронту на так звану «сіру зону», де пересування техніки та живої сили стало надзвичайно ризикованим. За оцінками аналітиків, зона глибиною до 50 кілометрів фактично перебуває під постійним контролем дронів.

    На морі подібна тактика також принесла результати: українські морські дрони завдали суттєвих втрат Чорноморський флот РФ, що змусило російські сили змінити свою присутність у Чорному морі.

    Тепер аналогічна трансформація відбувається і на суші. Наземні роботизовані комплекси стають логічним продовженням розвитку безпілотних технологій. Вони здатні діяти в умовах, де використання людей є надто небезпечним або неефективним.

    Водночас повністю замінити піхоту такі системи поки не можуть. Остаточне закріплення позицій, зачистка територій і утримання контролю все ще потребують присутності військових. Проте роль людини в бою поступово змінюється — від безпосереднього учасника до оператора і координатора технологій.

    Ще одним важливим аспектом є зменшення втрат особового складу. В умовах затяжної війни це має критичне значення. Використання роботизованих систем дозволяє зберігати життя військових, виконуючи при цьому складні бойові завдання.

    Аналітики також звертають увагу на психологічний ефект. Для противника поява автономних або дистанційно керованих систем створює додатковий тиск і невизначеність. Це може впливати на моральний стан військ і змушувати їх відмовлятися від позицій без прямого бою.

    Україна поступово формує новий підхід до ведення війни, де ключову роль відіграють технології, швидкість адаптації та інновації. Поєднання повітряних дронів, морських безпілотників і наземних роботів створює комплексну систему, яка змінює баланс сил на полі бою.

    Експерти не виключають, що цей досвід стане орієнтиром для інших армій світу. Війна в Україні вже зараз називається однією з перших масштабних війн епохи дронів, а впровадження наземних роботизованих систем може стати наступним етапом цієї еволюції.

    У перспективі це може призвести до ще більшої автоматизації бойових дій, де роль людини буде зосереджена на управлінні, аналізі та прийнятті стратегічних рішень, а основну роботу виконуватимуть машини.

  • Україна різко збільшує закупівлі бойових роботів: що зміниться на фронті вже цього року

    Україна різко збільшує закупівлі бойових роботів: що зміниться на фронті вже цього року

    Міністерство оборони України активно нарощує забезпечення Збройних сил наземними роботизованими комплексами (НРК), роблячи ставку на технології як ключовий фактор сучасної війни. Станом на квітень 2026 року вже укладено 19 контрактів із виробниками на загальну суму 11 мільярдів гривень, а загальний план на перше півріччя передбачає постачання до 25 тисяч таких систем для фронту. Це свідчить про безпрецедентне масштабування напрямку, який ще кілька років тому практично не існував як окремий сектор оборонної індустрії.

    Йдеться про стрімкий розвиток українського defence tech, де наземна робототехніка стала одним із найдинамічніших сегментів. За даними Міноборони, нині цей ринок об’єднує понад 280 компаній і більше ніж 550 різних технологічних рішень, створених за підтримки державної платформи Brave1. Така кількість учасників і розробок свідчить про формування повноцінної екосистеми військових інновацій, здатної швидко реагувати на потреби фронту.

    Основна мета цих закупівель — максимально швидко забезпечити підрозділи сучасними роботизованими системами, які виконують широкий спектр завдань. НРК уже активно застосовуються для логістики, доставки боєприпасів і провізії, евакуації поранених, а також для виконання бойових і інженерних функцій. Зокрема, вони використовуються для мінування, розмінування, ударних операцій і навіть як роботизовані платформи-камікадзе. Лише за березень 2026 року українські військові здійснили понад 9 тисяч місій із використанням таких систем, що демонструє їхню ефективність і важливість на сучасному полі бою.

    Порівняно з попереднім роком масштаби закупівель суттєво зросли. Якщо у 2025 році обсяги постачання були значно меншими, то вже у першій половині 2026 року планується законтрактувати вдвічі більше техніки. Це свідчить про перехід від експериментального використання роботизованих систем до їхнього системного впровадження у військах.

    У Міноборони наголошують, що одним із ключових завдань є поступовий перехід значної частини фронтової логістики на роботизовані рішення. У перспективі йдеться про максимально можливу автоматизацію процесів, що дозволить суттєво знизити ризики для військовослужбовців і підвищити ефективність виконання завдань. У сучасній війні це особливо важливо, адже саме логістика часто стає найбільш уразливою ланкою.

    Для пришвидшення закупівель держава вже впровадила низку системних змін. Зокрема, було спрощено процедури контрактування, синхронізовано бюджетне фінансування та збільшено обсяги виділених коштів. Також оптимізовано роботу Агенції оборонних закупівель, що дозволило швидше укладати угоди з виробниками. Окремо готується запуск центру компетенцій НРК при Міністерстві оборони, який має стати єдиною точкою взаємодії між військовими, виробниками та Генеральним штабом. Це дозволить оперативніше впроваджувати нові розробки та адаптувати їх до реальних умов бойових дій.

    Важливою новацією є зміна підходу до планування. Виробники отримають можливість укладати контракти наперед, що дозволить їм прогнозувати виробничі цикли, інвестувати у розвиток і масштабування, а також забезпечувати стабільні поставки техніки. Такий підхід наближає український оборонний сектор до сучасних світових практик, де довгострокове планування є ключовим фактором ефективності.

    Попри амбітні плани, існують і певні виклики. За оцінками фахівців, загальна потреба Збройних сил України у 2026 році становить близько 30 тисяч наземних роботизованих комплексів. Водночас наявне фінансування дозволяє забезпечити лише частину цієї потреби — орієнтовно 12–15 тисяч одиниць. Це пов’язано з бюджетними обмеженнями та податковими питаннями, які ще потребують врегулювання.

    Експерти зазначають, що розвиток наземної робототехніки є логічним продовженням еволюції війни в Україні, де безпілотні системи вже стали ключовим інструментом. Наземні роботи доповнюють дрони, створюючи комплексну систему автоматизованого ведення бойових дій. Такий підхід дозволяє мінімізувати участь людини у найнебезпечніших операціях і водночас підвищити точність та ефективність ударів.

    Таким чином, Україна поступово переходить від точкових закупівель до системного розвитку ринку військової робототехніки. Укладання контрактів на 11 мільярдів гривень і плани щодо постачання десятків тисяч НРК демонструють стратегічний курс держави на технологічну перевагу. У сучасних умовах війни саме інновації, автоматизація та швидкість впровадження нових рішень стають визначальними факторами успіху на полі бою.